Закритий перелом ключиці зі зміщенням
ÐеÑелом clavicula ÑÑановиÑÑ Ð±Ð»Ð¸Ð·Ñко 15% вÑд ÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑеломÑв
У ÑÑаÑÑÑ ÑозповÑдаÑÑÑÑÑ Ð¿Ñо пÑиÑини Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ°ÐºÐ¾Ñ ÑÑавми, Ñк закÑиÑий пеÑелом клÑÑиÑÑ (clavicula). ÐпиÑÑÑÑÑÑÑ ÑимпÑоми Ñа меÑоди дÑагноÑÑики. РозглÑдаÑÑÑÑÑ Ð²Ð°ÑÑанÑи лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¾Ð³Ð¾ поÑкодженнÑ.
ÐакÑиÑий пеÑелом клÑÑиÑÑ Ð·Ñ Ð·Ð¼ÑÑеннÑм ÑвлÑÑ ÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ ÑаÑÑе ÑвиÑе. Такий пеÑелом ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ Ñ Ð»Ñдей вÑÑÑ Ð²ÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð³ÑÑп, але найÑаÑÑÑÑе вÑн Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñ Ñ Ð´ÑÑей, пÑдлÑÑкÑв Ñ Ð»ÑÑнÑÑ Ð»Ñдей. Це поÑÑнÑÑÑÑÑÑ Ð¾ÑобливоÑÑÑми ÑозÑаÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð±Ñдови кÑÑÑки.
ÐмÑÑÑ ÑÑаÑÑÑ
- ÐнаÑомÑÑÐ½Ñ Ð¾ÑобливоÑÑÑ Ð±Ñдови Ñ ÑозÑаÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ clavicula
- ÐÑиÑини пеÑеломÑв
- СимпÑоми поÑкодженнÑ
- ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸ пÑи ÑÑавмÑ
- ÐÑагноÑÑика
- ÐÑкÑвалÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ñ
оди
- ÐонÑеÑваÑивне лÑкÑваннÑ
- Ð¥ÑÑÑÑгÑÑне лÑкÑваннÑ
- РеабÑлÑÑаÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ
ÐнаÑомÑÑÐ½Ñ Ð¾ÑобливоÑÑÑ Ð±Ñдови Ñ ÑозÑаÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ clavicula
ÐлÑÑиÑÑ â Ñе одна з кÑÑÑок плеÑового поÑÑÑ, Ñо ÑÑвоÑÑÑ Ð²ÐµÑÑ Ð½Ñ ÑаÑÑÐ¸Ð½Ñ ÐºÐ°ÑкаÑа клÑÑини. ÐÑдÑÐ°Ð·Ñ Ð¿Ñд Ð½ÐµÑ ÑозÑаÑована пеÑÑе ÑебÑо. Ðона з’ÑднÑÑÑÑÑÑ Ð· гÑÑÐ´Ð¸Ð½Ð¾Ñ ÑпеÑÐµÐ´Ñ Ñ Ð»Ð¾Ð¿Ð°ÑÐºÐ¾Ñ Ð·Ð·Ð°Ð´Ñ.
Це Ñдина кÑÑÑка, Ñо ÑкÑÑплÑÑ ÑÑÐºÑ Ñ ÑÐºÐµÐ»ÐµÑ ÑÑлÑба лÑдини. Ðона ÑвлÑÑ ÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ ÑÐ¾Ð½ÐºÑ ÐºÑÑÑкÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¹Ð¼Ð¾Ð²ÑÑнÑÑÑÑ ÑÑ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÑдвиÑена. Ðона жоÑÑÑко заÑÑкÑована мÑж ÑÑÐºÐ¾Ñ Ñ ÑÑлом Ñ Ð²ÑÑ ÑдаÑи кÑнÑÑвки пеÑедаÑÑÑÑÑ Ð² Ð½ÐµÑ Ð±ÐµÐ· амоÑÑизаÑÑÑ.
ÐÑиÑини пеÑеломÑв
ÐакÑиÑий пеÑелом пÑÐ°Ð²Ð¾Ñ ÐºÐ»ÑÑиÑÑ Ð·Ñ Ð·Ð¼ÑÑеннÑм, Ñак Ñамо, Ñк Ñ Ð»ÑвоÑ, може ÑÑаÑиÑÑ Ð· ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ð¿ÑиÑин:
- ÐТÐ;
- поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ ÑпоÑÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ð½ÑÑÑ;
- виÑобниÑа ÑÑавма;
- пÑÑмий ÑÐ´Ð°Ñ Ð¿Ð¾ clavicula;
- падÑÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° веÑÑ Ð½Ñ ÐºÑнÑÑвкÑ.
ÐеÑлом clavicula Ñ Ð´Ð¸Ñини неÑÑдко Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñ Ð¿Ñи Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð°Ñ , ÑкÑо ÑÐ¾Ð´Ð¾Ð²Ñ ÑлÑÑ Ð¸ вÑзÑкÑ. ÐÑÑÐ½Ñ Ð»Ñди Ñак Ñамо ÑаÑÑо ÑÑ Ð¸Ð»ÑÐ½Ñ Ð´Ð¾ ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв, Ñо пов’Ñзано з пÑдвиÑÐµÐ½Ð¾Ñ ÐºÑÐ¸Ñ ÐºÑÑÑÑ ÐºÑÑÑок.
ÐакÑиÑÑ Ð¿ÐµÑеломи зÑÑÑÑÑÑаÑÑÑÑÑ ÑÑдко, оÑкÑлÑки клÑÑиÑÑ ÑозÑаÑована близÑко до ÑкÑÑи Ñ Ð²ÑдкÑиÑе поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ð»ÐµÐ³Ñе.
СимпÑоми поÑкодженнÑ
ÐÑи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð±ÑдÑÑÑ ÑпоÑÑеÑÑгаÑиÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ñ ÑимпÑоми:
- ÑÑзка бÑÐ»Ñ Ð² облаÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑкодженнÑ;
- поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÑ Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÑÑнкÑÑÑ ÑÑки;
- гемаÑоми Ñ Ð½Ð°Ð±ÑÑк;
- деÑоÑмаÑÑÑ ÐºÑÑÑки;
- кÑепÑÑаÑÑÑ Ð¿Ñи палÑпаÑÑÑ;
- пÑипÑÑ Ð»ÑÑÑÑ Ð² надклÑÑиÑной ÑмÑÑ;
- вкоÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´Ð¿Ð»ÑÑÑÑ.
ÐÑдламки зазвиÑай змÑÑÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð±Ñк гÑÑÐ´Ð½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ñожнини, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¹ Ñизик поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÐµÑÑ
Ñвок легенÑ. ÐайÑаÑÑÑÑе вÑдбÑваÑÑÑÑÑ Ð·Ð°ÐºÑиÑий пеÑелом ÑеÑеднÑÐ¾Ñ 1/3 clavicula.
ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸ пÑи ÑÑавмÑ
ÐеÑÑа допомога ÑкладаÑÑÑÑÑ Ð· декÑлÑÐºÐ¾Ñ ÐµÑапÑв.
ÐнÑÑÑÑкÑÑÑ Ð· Ð½Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸ забоÑонÑÑ ÑамоÑÑÑйно поÑднÑваÑи ÑÑагменÑи кÑÑÑки, викоÑиÑÑовÑваÑи Ð°Ð»ÐºÐ¾Ð³Ð¾Ð»Ñ Ð² ÑкоÑÑÑ Ð·Ð½ÐµÐ±Ð¾Ð»ÑÑÑого заÑобÑ. ТÑанÑпоÑÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² лÑкÑвалÑний заклад здÑйÑнÑÑÑÑÑÑ Ð² ÑидÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ.
ÐÑагноÑÑика
ÐÑи оглÑÐ´Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð°ÑÑÑ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑÐºÐ°Ñ Ð·Ð°ÑважÑÑ Ð´ÐµÑоÑмаÑÑÑ ÐºÑÑÑки, набÑÑк, гемаÑоми. ÐаÑÑÑÐ½Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð¹Ð¼Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð¼ÑÑене Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ â ÑÑка пÑиÑиÑнÑÑа до ÑÑлÑба, голова Ð½Ð°Ñ Ð¸Ð»ÐµÐ½Ð° в бÑк пеÑеломÑ. ÐаÑÑÑÐ½Ñ ÑкаÑжиÑÑÑÑ Ð½Ð° бÑлÑ, Ñо поÑилÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ñи ÑпÑÐ¾Ð±Ñ Ð°ÐºÑивного або паÑивного ÑÑÑ Ñ.
ÐÑи палÑпаÑÑÑ Ð²ÑдÑÑваÑÑÑÑÑ ÐºÑепÑÑаÑÑÑ ÑламкÑв. ÐÐ»Ñ Ð²ÑÑÐ°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾ÑÑаÑоÑного дÑÐ°Ð³Ð½Ð¾Ð·Ñ Ð¿ÑоводиÑÑÑÑ ÑенÑгенологÑÑне доÑлÑдженнÑ.
ÐоÑиÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ знÑмка в пÑÑмÑй пÑоекÑÑÑ. РенÑген дозволÑÑ Ð²ÑдÑÑзниÑи ÑÑÑÑÐ¸Ð½Ñ Ð²Ñд пеÑеломÑ, ÑÑоÑниÑи локалÑзаÑÑÑ Ñ Ð»ÑнÑÑ Ð¿ÐµÑеломÑ, виÑвиÑи кÑлÑкÑÑÑÑ ÑламкÑв Ñ ÑÑÑпÑÐ½Ñ Ð·Ð¼ÑÑÐµÐ½Ð½Ñ (ÑоÑо).
РенÑгеногÑама поÑкодженнÑ
ÐÑкÑвалÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸
ÐÑкÑÑÑÑ ÑÑÐ°Ð²Ð¼Ñ Ð´Ð²Ð¾Ð¼Ð° ÑпоÑобами, залежно вÑд ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ ÑÑжкоÑÑÑ ÑÑавми. ÐÑизнаÑаÑÑÑÑÑ ÐºÐ¾Ð½ÑеÑваÑивна медикаменÑозна ÑеÑапÑÑ Ð°Ð±Ð¾ Ñ ÑÑÑÑгÑÑне лÑкÑваннÑ, а поÑÑм Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдна ÑеабÑлÑÑаÑÑÑ.
ÐонÑеÑваÑивне лÑкÑваннÑ
ÐонÑеÑваÑивне лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑовÑÑÑÑ, ÑкÑо змÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдламкÑв незнаÑне. СпоÑаÑÐºÑ Ð¿ÑоводÑÑÑ Ð·ÑÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдламкÑв. ÐоÑÑм кÑÑÑка поÑÑÑбно заÑÑкÑÑваÑи в Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ. ÐÐ»Ñ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑовÑÑÑÑ ÐºÑлÑÑÑ ÐелÑбе, пов’ÑÐ·ÐºÑ Ðезо, ÑÐ¸Ð½Ñ ÐÑзÑмÑнÑÑкого, коÑÑÑлÑнÑÑ Ð³ÑпÑÐ¾Ð²Ñ Ð¿Ð¾Ð²’ÑзкÑ.
Ðандаж (пов’Ñзка Ðезо) Ð´Ð»Ñ ÑÑкÑаÑÑÑ ÐºÐ»ÑÑиÑÑ
Ð¥ÑÑÑÑгÑÑне лÑкÑваннÑ
ÐпеÑаÑивне вÑÑÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð½Ð¾ в наÑÑÑÐ¿Ð½Ð¸Ñ ÑиÑÑаÑÑÑÑ :
- нееÑекÑивнÑÑÑÑ ÐºÐ¾Ð½ÑеÑваÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ñ ÑеÑапÑÑ;
- поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÐµÐ³ÐµÐ½Ñв;
- Ð·Ð´Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÑвÑв Ñ ÑÑдин;
- велика кÑлÑкÑÑÑÑ ÑламкÑв.
ÐпеÑаÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð»ÑÐ³Ð°Ñ Ñ Ð²ÑдкÑиÑÑй ÑепозиÑÑÑ Ð²ÑдламкÑв Ñ Ð¾ÑÑеоÑинÑезÑ. ÐÐ»Ñ Ð¾ÑÑеоÑинÑÐµÐ·Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑовÑÑÑÑ Ð¼ÐµÑÐ°Ð»ÐµÐ²Ñ Ð¿Ð»Ð°ÑÑини, ÑÑÑÑпи, ÑвÑÑ
и, ÑÑиÑÑи, ÑпиÑÑ. ÐеÑалÑнÑÑе пÑо опеÑаÑивне вÑÑÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° дÑзнаÑиÑÑ Ð· вÑдео в ÑÑй ÑÑаÑÑÑ.
РеабÑлÑÑаÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ
ÐеÑÑод ÑеабÑлÑÑаÑÑÑ Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð¸ÑÑ Ð²Ñд вÑÐºÑ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑа. У новонаÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ñ ÐºÑÑÑки ÑегенеÑÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑÑгом доби. У ÑÑаÑÑÐ¸Ñ Ð´ÑÑей Ñ Ð¿ÑдлÑÑкÑв вÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ð°Ñ Ð²Ñд 4 ÑижнÑв до 2 мÑÑÑÑÑв. ÐоÑоÑлим знадобиÑÑÑÑ ÑеабÑлÑÑаÑÑйний кÑÑÑ ÑеÑмÑном до 2,5 мÑÑÑÑÑв.
РеабÑлÑÑаÑÑÑ Ð²ÐºÐ»ÑÑÐ°Ñ Ð² Ñебе:
- ÐФÐ;
- маÑаж;
- ÑÑзÑопÑоÑедÑÑи.
ТаблиÑÑ. РеабÑлÑÑаÑÑÐ¹Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸:
- лÑкаÑÑÑкий елекÑÑоÑоÑез;
- магнÑÑоÑеÑапÑÑ;
- ÑоноÑоÑез;
- опÑомÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑлÑÑÑаÑÑолеÑовими пÑоменÑми;
- гÑÑзелÑкÑваннÑ;
- УÐЧ.
Ð¦Ñ Ð¿ÑоÑедÑÑи знÑмаÑÑÑ Ð±ÑÐ»Ñ Ñ Ð½Ð°Ð±ÑÑки, покÑаÑÑÑÑÑ Ð¼ÑкÑоÑиÑкÑлÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð¸Ñивно впливаÑÑÑ Ð½Ð° веÑÑ Ð¾ÑганÑзм в ÑÑломÑ.
Ðажливо! ÐÑи пÑавилÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¾ÑÑÐ½Ð½Ð¾Ñ ÑеабÑлÑÑаÑÑÑ, ÑÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ð²ÐºÑай ÑÑдко. ЧаÑÑоÑа Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑановиÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñе 1%.
ÐлÑÑиÑÑ â Ñе Ñак Ð·Ð²Ð°Ð½Ñ Ð¾Ð¿Ð¾Ñи Ð´Ð»Ñ Ð²ÐµÑÑ
нÑÑ
кÑнÑÑвок. ÐакÑиÑий пеÑелом клÑÑиÑÑ Ð·Ñ Ð·Ð¼ÑÑеннÑм позбавлÑÑ Ð»ÑÐ´Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾ÑÑÑ Ð²ÐµÑÑи повÑÑÐºÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑÑлÑнÑÑÑÑ. Ðле пÑи гÑамоÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ñ ÑвоÑÑаÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑаÑездаÑнÑÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÑÑÑÑ Ð²ÑдновлÑÑÑÑÑÑ Ð² доÑиÑÑ ÐºÐ¾ÑоÑÐºÑ ÑеÑмÑни.
Источник
Автор: Рушковський Олександр , лікар-інструктор Медсанбат
При первинному огляді пораненого послідовно звертаємо увагу на цілісність кісток грудної клітини. Серед усіх переломів кісток у військових, переломи ключиці складають близько 3%.
Ключиця — це маленька, дугоподібна кісточка, яка з’єднує лопатку і грудну клітку. Розташовується кістка поверх ребер і у більшості людей видна неозброєним оком. Ключична кістка виконує підтримуючу функцію кісток руки і лопатки, створюючи каркас плечового пояса. Також ключиця виконує функцію захисту великих кровоносних судин і нервових волокон в пахвовій зоні. Зустрічаються переломи зі зміщенням уламків і без зміщення.
Причини травми
Переломи ключиці,в бойових умовах, бувають двох типів:
- Внаслідок прямої травми, що відбувається при ударі по надплечью, при падінні важкого предмета на ключицю або зовнішню частину надпліччя. При вогнестрільному або осколковому пораненні ключиці.
- Внаслідок непрямої травми, при падінні на зовнішню частину плечового суглоба, лікоть або випрямлену руку.
Класифікація переломів
За локалізацією. По розташуванню перелому ключиці виділяють:
1. Грудини кінець. Переломи подібного роду найбільш рідкісні серед загального числа травм ключиці і становлять трохи більше п’яти відсотків.
2. Діафіз. Це найбільш тонка середня частина кістки, тому саме на її частку припадає найбільша кількість переломів, а саме вісімдесят відсотків.
3. Акроміальний кінець. Це частина ключиці, що з’єднується з плечем. Подібні травми також не надто поширені. Їх частина становить трохи менше п’ятнадцяти відсотків.
За характером перелому. По напряму і характерними ознаками травми бувають:
1. Поперечний. Як правило, стає результатом прямого акцентованого удару в область ключиці. Частіше за інших супроводжується ускладненнями.
2. Косопоперечние. У більшості своїй подібні травми отримують внаслідок здавлювання або падіння з витягнутою кінцівкою.
3. Осколковий. Подібні переломи виникають в результаті нанесення прямої травми. Найчастіще вогнепальні переломи мають саме такий характер.Третій варіант небезпечний пошкодженням плеври і судинно-нервового пучка. Найчастіше, осколкові переломи вимагають хірургічного втручання, так як відкололися частини кістки становлять небезпеку.
Вид перелому. Також переломи діляться на:
1. Відкриті. Подібні пошкодження найчастіше трапляються від вогнепальних та осколкових поранень, або удару в середню частину кістки.Найбільш поширені в при бойових травмах. Їх небезпека полягає в можливості нанесення супутніх травм м’яких тканин і судин.
2. Закриті. Найбільш поширені в мирний час і складають більшість. Такі переломи стають результатом падіння або здавлювання кістки.
Симптоматика, характерна для травми
Серед найбільш важливих, характерні такі симптоми перелому в ключичній кістки:
• Біль. Як правило, біль супроводжує всі травми, включаючи і незначні. Перелом відрізнятиме різкий біль, яка не йде на спад, а навпаки наростає.
• Ускладнений рух у плечі і кінцівки. Поранений не може вільно рухати рукою. Різко болючі рухи в плечовому суглобі на ураженій стороні, особливо при піднятті руки. Він змушений підтримувати іншою рукою пошкоджену кінцівку і притискати її до тулуба.
• Укорочування надпліччя. Візуально надплечье коротшає і зміщується вперед. Голова пацієнта при цьому схиляється в бік пошкодженої зони.
• Опущення плеча. Так як ключичная кістка з’єднує руку з грудиною, її перелом призводить до помітного опущенню плеча і, відповідно, до візуально помітного подовженню руки.
• Крепітація. Рух пошкодженим плечем або пальпація супроводжуються хрускотом в зоні перелому. Різка болючість при обмацуванні і легко можна промацати рухливі фрагменти,
- Нездорова рухливість. Хворий може здійснювати рухи в плечовому поясі, не характерні для здорового суглоба.
• Набряк. Перелом ключичній кістки часто супроводжується набряком м’яких тканин, який, на відміну від забитого місця, не проходить.
• Сглаженість надключичной ямки. Припухлі м’які тканини приховують зазвичай легко визначається ключицю.
• Освіта сходинки. Частини зламаною ключичній кістки утворюють кут з вершиною в місці розлому, також подібний феномен називають «наметом».
• Синці. Закритий перелом часто супроводжується підшкірними крововиливами в зоні розлому кістки та припухлістю. - Медіальний (внутрішній) край лопатки на пошкодженій стороні може відходити від грудної клітки,
- Блідість і синюшність руки. Подібний симптом спостерігатиметься у випадку передавливания артерії, що проходить в пахвовій зоні. У такому випадку, пульс променевої артерії НЕ БУДЕ прослуховуватися. Все це зазвичай супроводжується зниженням температури кінцівки і її зблідненням.
• Кровотеча. Подібний симптом супроводжує лише відкриті переломи ключичній кістки з пошкодженням чи проривом м’яких тканин і є досить рідкісним явищем при даному виді травми в мирний час, та є поширеним при бойовій травмі.
Точний діагноз ставиться після рентгенологічного обстеження.
Перша допомога пораненому з переломом ключиці.
Для початку потерпілого потрібно посадити і накласти іммобілізірующую пов’язку.
Методика накладення цих пов’язок в основному однакова.Хворого саджають на стілець.Він повинен міцноупертися на спинку, грудь вперед, лопатки звести, руки на поперек, предпліччя з плечем зігнуті під прямим кутом, кисті руки тримаються за боки, перші пальці кисті спрямовані один до одного. Під пахви вкладують валик з тканини. Перев’язку роблять удвох. Одналюдина ззаду розводить руками надплечья пацієнта так,щоб внутрішні краї лопаток максимально наблизилися дохребетного стовпа. Вінповинен утримувати плечі врозведеному положенні постійно впродовж перев’язки.Другий рятівник одночасно повільно і обережно великимипальцями фіксує вершину кута, утвореноговідламками ключиці. Після цього руку фіксують м’якою пов’язкою. Потім у стаціонаріпісля репозиції уламків ключиці фіксують гіпсовою або м’якою пов’язкою.
Надання першої допомоги при переломі полягає в накладенііммобілізіруючої косиночной або бинтової пов’язки. Попередньо в пахвову область кладеться великий шматок вати або звичайна зіжмаканий тканина. Наводимо приклад деяких з них нижче.
Це може бути бинтування зігнутою в ліктьовому суглобі руки до корпусу (пов’язка Дезо).
Це може бути пов’язка-косинка з опорою на здорове плече або косинка через шию на руку та фіксація руки до корпусу.
Просту іммобілізацію ключиці можна виконати матер’яними кільцями.
Робиться це за допомогою хустки або шарфа:
· накинути полотно тканини на шию, завести кінці під руки і зав’язати їх. Потім зв’язати кільце, що вийшло,перемичкою в області лопаток. Попередньо в пахвові області кладеться великий шматок вати або звичайна зіжмаканий тканина. Лопатки після накладення кільця мають бути зведені разом. Плечі розправляються, і відламки ключиці не травмуватимуть навколишні тканини за рахунок зайвої рухливості.
накинути полотно на плече з боку перелому, обидва кінці завести за спину, перехлеснути їх в області лопаток. Між зведеними лопатками встановити матерчатий валік. Потім один кінець підвести під здорову руку, а другий покласти на здорове плече, зав’язати вузол. Попередньо в пахвові області кладеться великий шматок вати або звичайна зіжмаканий тканина. Виходить «вісімка». Лопатки також мають бути зведені разом, а кільця «вісімки» стабільно утримувати їх в цьому положенні.
Для фіксації плечового поясу також використовують хрестоподібну пов’язку.
Можна зробити ще простіше. Зігніть обидві руки потерпілого в ліктях, відведіть назад надпліччя і закладіть за його спину будь-яку палицю так, щоб він утримувавїї в ліктьових згинах. Це також сприяє розслабленню м’язів плечового пояса і зменшує рухливість фрагментів зламаної ключиці.
В медичній практиці описано 11 способів фіксації перелому ключиці, в тому числі також використовуються: пов’язка Сейра, восьмиобразна бинтова м’яка пов’язка, овал Титової, пов’язка Уно, кольца Дельбе, шина Кузьмінського, кокситная пов’язка.Кожен з них ефективний в залежності від умов надання допомоги та навичок рятівника.
Після фіксації перелому необхідно провести перевірку чотирьох параметрів на кінцівкахпорівнюючи здорову сторону зі стороною перелому: пульс, температура, чутливість, колір. Накладення іммобілізуючої пов’язки не повинно погіршити стан пацієнта.
У одному з таких положень потерпілого, сидячим, слід доставити в лікувальний заклад.Якщо не проводити іммобілізацію або при виконанні неправильно можливий розвиток ускладнень як в ранній період після травмування, так і в пізніші терміни. А саме насамперед ушкодження: сосудів (підключичної вени та надключичної артерії), стволу плечевого нервового сплетіння або окремих його гілок, критична кровотеча, гемоторакс, пневмоторакс, поранення легені. При ушкоджені нервів пропадають як рухи в инервуємихними сегментах, так і чутливість. При ушкоджені сосудів на кінцівках погіршується або зникає пульс. Кінцівка може бути холодною та блідою або синюшною (дивіться симтоматику травми).
В разі, коли поранений непритомний та з-за травм неможливо зробити йому іммобілізуючу пов’язку та пораненого необхідно транспортувати лежачи на спині, тоді між лопатками встановлюють вузький матерчатий валік вздовж хребта. Це дає можливість частково розвести плечі.
Так як подібні травми часто супроводжуються сильним больовим синдромом, необхідне введення знеболюючих препаратів. Наприклад, анальгіну, аспірину або німесуліду. Якщо має місце відкритий перелом, потрібно постаратися припинити крововилив, наклавши давлячу пов’язку.
Після того, як перша медична допомога надана, подальшої лікування при переломі ключиці потрібно продовжувати в лікарняних умовах.
Источник