Види та ознаки переломов

Ознаками перелому є пошкодження структури і порушення цілісності кісткових тканин в скелеті людини. Перелом – це досить серйозна травма, викликана зовнішнім впливом, тиском на кістку, силою, що перевищує межі її міцності.

Причини

Причинами переломів можуть стати:

• транспортні аварії;
• попадання в завали різних порід;
• падіння з висоти;
• прямий удар;
• травма, пов’язана із заняттями спортом;
• перелом, викликаний втратою міцності кістки, в результаті захворювань.

Розрізняють механізми отримання травми. Це може бути поява перелому безпосередньо в місці дії сили (прямий) або розлом в близькості від місця тиску на кістку (непрямий). Травма часто здатна вивести на тривалий час звичного підвалини людини, позбавити його працездатності.

Ознаки

Симптоми перелому не завжди дають можливість точно встановити діагноз. У деяких випадках необхідна додаткова діагностика, допомагає його виявити. Невизначений характер ознак іноді призводить до помилкового діагнозу і у зв’язку з цим розрізняють абсолютні ознаки перелому (достовірні), які не викликають сумнівів у деформації цілісності кістки від тиску, і відносні (непрямі) – ті, що згодом діагностуються як забій.

Абсолютний ознака перелому кісток характеризується:

• яскраво вираженим протиприродним положенням кінцівок;
• рухливість кістки у характерному місці, на лінії пошкодження;
• своєрідним хрустким звуком (крепітацією) при русі;
• наявністю відкритої рани з помітно виділяється уламком кістки;
• зміною довжини кінцівки;
• втратою чутливості в шкірних покривах, викликаної розривом нервових стовбурів.

Якщо виявляються всі достовірні ознаки перелому або один з них, то можна з упевненістю діагностувати у хворого перелом.

Відносні симптоми переломів:

• больовий синдром на місці дії, особливо при русі травмованої кістки, а також при осьовому навантаженні (при переломі гомілки натиснути область п’яти);
• виник протягом короткого часу (від 15 хвилин до 2 годин) набряк місця перелому. Даний симптом не є точним, так як і удар може супроводжуватися набряком м’яких тканин;
• поява гематом. Не відразу виявляється на місці травми, при пульсації місця є ознакою триваючого підшкірного кровотечі;
• відсутність або зменшення рухливості пошкодженої кінцівки, повне або часткове обмеження функціонування травмованої або близько розташованої кістки.

Діагностуючи один з наведених симптомів не можна говорити про наявність перелому, оскільки вони також є і ознакою забиття.

Класифікація на абсолютні та відносні ознаки перелому допомагає, використовуючи знання симптомів, з повною точністю визначити, якому пошкодження схильний пацієнт, встановити ступінь тяжкості травми. При наявності непрямих ознак переломів необхідно додаткове рентгенівське обстеження, щоб встановити точний діагноз.

Види пошкоджень

Серед травм кістки можна визначити закритий або відкритий тип.

• До відкритого відноситься наявність розриву м’яких тканин уламком кістки, утвореним у результаті травми. При цьому переломі спостерігається кровоточива рана, через яку помітний уламок пошкодженої кістки.
• Закритий перелом характеризується відсутністю ушкоджень і ран, цілісності шкірних покривів.

Перелом може бути ускладнений зсувом одного або декількох уламків. Закриті переломи бувають одиничні, множинні і комбіновані. Відкриті – вогнепальними або без використання зброї.

По місцю розташування травми розрізняють:

• перелом всередині суглоба (епіфізарний), призводить до руйнування зв’язок суглоба, капсули;
• білясуглобовий (метафизарный);
• розлом кістки на середній ділянці (діафізарний).

За ступенем тяжкості бувають:

• типові;
• складні переломи.

До другого типу відносять пошкодження внутрішніх органів, сильна кровотеча, зараження інфекцією і т. д.

Зовнішні та внутрішні прояви

Ознаками перелому є:

• біль, що залежить від місця пошкодження кістки і знаходиться поблизу кількості нервових закінчень;
• набряклість – проявляється в короткий проміжок часу після травми і призводить до зміни, зглаженості контурів кінцівки в області травми;
• крововиливи, гематоми – у залежності від місця локалізації травми бувають – підшкірні, піднігтьові, міжм’язові, подфасциальные, поднадкостничные, внутрішньосуглобові;
• зміна контуру кістки верхньої або нижньої кінцівки – розмір її залежить від величини пошкодженої ділянки або кута зміщення кісткових уламків;
• порушення кровообігу і руху лімфи – відбувається при здавлюванні або розриві, що знаходиться поблизу великого кров’яного судини.

Перша допомога

Від правильності, умелости і грамотності надання першої допомоги при переломах залежить подальше якість життя травмованого пацієнта. Перше, що необхідно зробити свідку події – викликати бригаду «Швидкої допомоги», потім провести знеболення області травмування з допомогою препаратів місцевої або загальної анестезії.

При відкритому переломі кістки необхідно зупинити крововтрату і усунути за допомогою стерильної серветки попадання інфекції в рану.

Наступним етапом є знерухомлення (іммобілізація) пошкодженої кінцівки за допомогою підручних або спеціальних засобів. Доставка пацієнта до лікувального закладу.

Лікування

Лікування переломів здійснюється двома способами:

• з проведенням хірургічної операції;
• або консервативно.

Консервативне лікування включає щільне зіставлення кісткових відламків (репозицію). При цьому методі відбувається знеболювання ділянки травми, і лікар встановлює на вихідне природне місце зміщені пошкоджені кісткові тканини. Потім відбувається закріплення і знерухомлення кінцівки за допомогою спеціальних засобів, які служать надійною фіксацією, не приводить до різних ускладнень і дискомфорту пацієнта.

Хворий не може включитися в процес реабілітації і долучитися до виконання активних дій. Для цього потрібен деякий час.

До способів фіксації відносяться:

• пов’язки, лангеты з гіпсу;
• утримуючі шини;
• скелетне витяжіння і т. д.

При показаннях до оперативного втручання необхідно стабілізувати загальний стан хворого, нормалізувати роботу внутрішніх органів. В процесі операції лікар через хірургічний надріз відновлює цілісність кістки, очищає м’які тканини від можливо утворилися осколків, фіксує кістку за допомогою металевих конструкцій – спиць, болтів, пластин.

Доктором призначаються спеціальні препарати, що містять кальцій, сприятливо впливають на утворення кісткової мозолі і сприяють швидкому загоєнню тканин. На прохання пацієнта, заснованої на його відчуттях, лікар призначає знеболюючі препарати, а також протизапальні мазі і креми.

Реабілітація

Існує маса методів відновлення функцій травмованої кістки, до них відносяться:

• лікувальна фізкультура;
• масаж;
• збалансоване харчування;
• санаторно-курортне лікування.

Під спостереженням лікаря-реабілітолога проходять заняття з реабілітації пацієнта згідно з індивідуально розробленим планом і необхідного в конкретному випадку комплексу вправ. Раціон харчування хворого в цей період повинен бути збагачений продуктами, які містять кальцій – молоко, сир, яйця, сир і т. д.

Наслідки

Діагностується перелом за допомогою рентгенографії, яка допомагає визначити дефект кістки, контур перелому, напрямок зміщення кісткових відламків, побачити вогнище локалізації травми. При ускладнених переломах для визначення точного діагнозу застосовують МРТ або комп’ютерну діагностику. Це дозволяє лікарю визначити складність перелому і стан, які знаходяться поблизу суглобів, визначити наявність внутрішніх розривів у м’яких тканинах. Це допоможе призначити найбільш ефективне лікування пацієнта.

В іншому випадку, неправильне або неточне діагностування може призвести до ускладнень або неприємних наслідків, тягне появу неправильного зрощення відламків і провідним до повторного відновлення пошкоджених кісток, а також утворення несправжніх суглобів і виникненню інфекцій у пошкоджених м’яких тканинах. Дані показники згодом призведуть до обмеженого способу життя травмованого пацієнта.

Процес одужання пацієнта з переломом кістки скелета багато в чому залежить від його настрою і точності виконання призначень лікаря. Лише в цьому випадку можлива повна і швидка реабілітація, нормалізація загального стану, відновлення втрачених функцій кістки, відновлення працездатності.

Кісткова тканина за міцністю поступається лише зубної емалі, яка вважається твердою тканиною в організмі людини. У кожного з нас налічується більше 200 кісток і кожна з них має свій запас міцності, але при певній силі впливу зламатися може будь-яка з них.

Перелом кістки – це повне або часткове порушення її цілісності, що виникає при навантаженні, що перевищує міцність травмируемой кістки. Ця патологія найчастіше виникає в результаті травми, але в деяких випадках причиною перелому є захворювання, що призводять до порушення структури кісткової тканини.

Зміст

• 1 Причини переломів
• 2 Види переломів
  • 2.1 причини
  • 2.2 За напрямом і формі перелому
  • 2.3 За ступенем пошкодження
  • 2.4 залежно від пошкодження шкірних покривів
• 3 Діагностика перелому кістки
  • 3.1 Відносні ознаки перелому
  • 3.2 Абсолютні ознаки перелому
• 4 Перша допомога при переломах кінцівок
  • 4.1 Зупинка кровотечі
  • 4.2 Іммобілізація
  • 4.3 Знеболювання
  • 4.4 Обробка ран
• 5 Перша допомога при травмі хребта

Причини переломів

Звичайно, основна причина порушення анатомії кістки – це травма, отримана при падінні, ударі, на виробництві, в аварії, внаслідок природних катастроф і т. д. На жаль, завдяки технічному прогресу, кількість травм, що призводять до переломів кісток, значно збільшилася.

Види переломів

В сучасній травматології використовується безліч різних класифікацій переломів.

Через

Залежно від причини, переломи поділяють на травматичні і патологічні.

При деяких захворюваннях знижується міцність кісток і можуть мати місце патологічні переломи, що виникають при незначних травмах, слабких ударах, а іноді навіть просто при напрузі м’язів або виконання звичайного руху. Ця патологія може виникати при остеопорозі, остеомієліті, туберкульозі, онкологічних захворюваннях кісток, у дітей причиною може бути важке вроджене захворювання остеопетроз (смертельний мармур).

Одним з факторів ризику при патологічних переломах є вік. У літніх людей знижується щільність кісткової тканини, вона стає більш крихкою, тому зростає ризик переломів.

За напрямом і формі перелому

Ця класифікація заснована на орієнтації лінії перелому відносно осі кістки, переломи можуть бути поперечні, поздовжні, косі і гвинтоподібні.

Якщо чітка лінія перелому відсутня, а на рентгенограмі визначається безліч дрібних уламків, то його називають оскольчатым. Осколковий перелом хребців називають компресійним, оскільки він часто виникає в результаті різкого здавлення хребців один одним.

Також виділяють клиноподібні переломи, коли одна кістка вдавлюється в іншу, деформуючи її у вигляді клину, та скалкові – один уламок кістки вбитий в інший.

За ступенем пошкодження

• Повні (зі зміщенням відламків і без);
• неповні (надлом кістки або тріщина).

Залежно від пошкодження шкірних покривів

• Закриті (немає пошкодження шкіри і відкритої рани);
• відкриті (пошкоджені м’які тканини і рана відкрита).

Діагностика перелому кістки

Цей діагноз часто виставляється на підставі клінічних ознак, але завжди підтверджується рентгенологічно. Рентген обов’язковий навіть у тих випадках, коли перелом відкритий і видно кісткові відламки, звичайно, в даному випадку діагноз не викликає сумнівів, але це дослідження необхідно для того, щоб точно встановити положення пошкоджених кісток і наявність уламків.

Відносні ознаки перелому

• Різка біль у місці пошкодження, посилюється при русі, навантаженні і будь-яких маніпуляціях, при пошкодженні дрібних кісток біль може бути єдиним симптомом у потерпілого.
• Порушення функції, якщо мова йде про кінцівки (обмеження рухливості, потерпілий утримує її у вимушеному положенні).
• Набряк у місці пошкодження з’являється через деякий час після отримання травми.
• Гематома – теж утворюється не відразу, однак при масивній кровотечі швидко збільшується в обсягах.

Абсолютні ознаки перелому

• Зміна форми кінцівки;
• в передбачуваному місці перелому визначається патологічна рухливість кісткових відламків і характерний хрускіт;
• візуалізація в рані кісткових відламків.

Перша допомога при переломах кінцівок

Такі переломи зустрічаються найчастіше. Перше, що необхідно зробити – це оцінити стан потерпілого і викликати швидку допомогу, якщо транспортувати його до медичного закладу самостійно не представляється можливим. Часто пацієнти з переломами кісток верхніх кінцівок добираються до травмпункту самостійно, чого не можна сказати про постраждалих з переломами кісток ніг.

Зазвичай навіть у найпростішій автомобільній аптечці є набір засобів, якого достатньо для того, щоб надати людині першу допомогу при таких пошкодженнях. У ній є джгут для зупинки кровотечі, бинти та лейкопластири для фіксації кінцівки і шини, стерильний перев’язувальний пакет і серветки для накладення пов’язки на рану.

Зупинка кровотечі

Якщо у потерпілого є кровотеча, то в першу чергу необхідно його зупинити. Якщо кров б’є пульсуючим струменем червоного кольору, значить, артеріальний кровотеча, і потрібно накладення джгута вище місця пошкодження. Якщо темна кров повільно витікає з рани, кровотеча викликано пошкодженням вен. В такому разі потерпілому необхідно накласти пов’язку, що давить, а не палять.

Іммобілізація

Пошкоджену кінцівку необхідно знерухомити. Ні в якому разі не можна намагатися випрямляти, вправляти або проводити будь-які інші маніпуляції з кінцівкою, якщо є підозра на перелом кістки. Перед накладанням шини не треба знімати з людини одяг, вона накладається прямо на рукав або штани. Для іммобілізації можна використовувати будь-які тверді рівні предмети (наприклад, палиця, дошка або лижа). Яку шину треба накладати так, щоб кінцівка була міцно зафіксована, для цього необхідно знерухомити суглоби вище і нижче місця пошкодження.

Якщо є підозра на пошкодження кісток ноги, то хвора кінцівка може бути щільно прибинтована до здорової, яка в даному випадку і буде виконувати роль шини. При ушкодженні кісток гомілки або стегна накласти дві шини — на зовнішній і внутрішній поверхні ноги. Зовнішня повинна доходити до пахвової западини і виключати рух в тазостегновому, колінному і гомілковостопному суглобах. Внутрішня – від промежини до гомілковостопного суглоба, також иммобилизируя колінний суглоб і голеностоп.

При переломі верхньої кінцівки руку потерпілого згинають у ліктьовому суглобі, шина також накладається з двох сторін, кінцівку підвішують на косинку в зігнутому стані (кут згинання 90 градусів). В пахвову западину можна підкласти валик.

Всі маніпуляції слід виконувати дуже обережно, щоб не погіршити стан потерпілого. Грубі маніпуляції можуть стати причиною ускладнень в подальшому, аж до травматичного шоку.

Знеболювання

Якщо під рукою виявиться знеболюючий засіб, то потрібно дати його потерпілому. До місця пошкодження можна прикласти лід, пляшку з холодною водою або спеціальний охолоджуючий пакет. Якщо транспортування в медичний заклад неможлива і потрібно очікування спеціального транспорту, хворого треба зігріти, укривши ковдрою, одягом та ін При відсутності підозри на травму внутрішніх органів можна дати потерпілому тепле пиття.

Обробка ран

Якщо у потерпілого є відкрита рана, то її потрібно обробити 3 % розчином перекису водню або іншим антисептичним (не спиртовим) розчином. Шкіру навколо рани можна змастити спиртом або розчином йоду, які не повинні потрапити в саму рану. На місце видимого пошкодження шкірних покривів потрібно не накласти тугу стерильну пов’язку.

Перша допомога при травмі хребта

Характерними ознаками пошкодження хребта є різкий біль у місці порушення цілісності хребців, утруднення або зупинка дихання, оніміння, слабкість або параліч кінцівок, мимовільне сечовипускання і дефекація. Транспортувати і взагалі ворушити такого постраждалого самостійно можна тільки в безвихідній ситуації, коли немає можливості дочекатися кваліфікованої допомоги.

Не можна намагатися посадити або поставити на ноги, перевернути на бік або на живіт. Необхідно покласти потерпілого на тверду рівну поверхню, довжина якої повинна перевищувати його зростання (двері, шматок фанери, щит і ін) Піднімати людину за плечі і ноги не можна, транспортувальні поверхню потрібно обережно підсунути йому під спину.

Коли потерпілий покладений на такі імпровізовані ноші, необхідно будь-якими підручними засобами міцно зафіксувати його на них (бинти, ремені, мотузки та ін). Під шию бажано підкласти невеликий щільний валик. Якщо є підозра на ушкодження хребців шийного відділу, то таким валиком необхідно повністю обернути шию.

Транспортувати хворого після іммобілізації можна тільки в горизонтальному положенні.

Навчальний фільм на тему «Перша медична допомога при переломах»:

Лікар-педіатр Е. О. Комаровський розповідає про переломах: