Реабілітація при переломах хребта

Àíàòîì³ÿ, ìåõàí³çìè òà ïàòîãåíåç ïîøêîäæåíü õðåáòà òà ñïèííîãî ìîçêó. Ìåòîäè ë³êóâàííÿ ³ ô³çè÷íî¿ ðåàá³ë³òàö³¿ ïåðåëîì³â õðåáòà. Óøêîäæåííÿ òîðàêîëþìáàðíîãî â³ää³ëó. Âèêîðèñòàííÿ ìåòîäèêè åëåêòðîìàãí³òíîãî ïîëÿ íèçüêî¿ ÷àñòîòè ó â³äíîâíîìó ë³êóâàíí³.

Ñòóäåíòû, àñïèðàíòû, ìîëîäûå ó÷åíûå, èñïîëüçóþùèå áàçó çíàíèé â ñâîåé ó÷åáå è ðàáîòå, áóäóò âàì î÷åíü áëàãîäàðíû.

6. Âîññòàíîâèòåëüíîå ëå÷åíèå ïîñëåäñòâèé òðàâì è çàáîëåâàíèé îïîðíî äâèãàòåëüíîãî àïïàðàòà ( ñáîðíèê íàó÷íûõ òðóäîâ ) — Íèæíèé Íîâãîðîä, ÍÈÈ òðàâìîòîëîãèè è îðòîïåäèè, 1991, 256 ñ.

7. Âîïðîñû êóðîðòîëîãèè. Ôèçèîòåðàïèÿ è ëå÷åáíàÿ ôèçêóëüòóðà. À. Í. Ðàçóìîâ: Ì.: Ìåäèöèíà. ¹ 3, 2006.Ñ.14-16.

8. Âîïðîñû êóðîðòîëîãèè. Ôèçèîòåðàïèÿ è ëå÷åáíàÿ ôèçêóëüòóðà. À. Í. Ðàçóìîâ: Ì.: Ìåäèöèíà. ¹ 5, 2006.Ñ. 17-20.

9. Ãðèíâàëüä È. Ì., Ñèãàë Ì, À. Ýôôåêòèâíîñòü ðåàáèëèòàöèè áîëüíûõ ñ ïîñëåäñòâèÿìè òðàâì îïîðíî — äâèãàòåëüíîãî àïïàðàòà â óñëîâèÿõ ñòàöèîíàðíîãî îòäåëåíèÿ âîññòàíîâèòåëüíîãî ëå÷åíèÿ. — Â êí.: Âîññòàíîâèòåëüíîå ëå÷åíèå ïðè òðàâìàõ è îðòîïåäè÷åñêèõ çàáîëåâàíèÿõ.- Ë., 1978.

10. Äåìüÿíîâ Â. Ì., Àáåëååâà Ã. Ì. Ìíîæåñòâåííûå è ñî÷åòàííûå òðàâìû. — Âåñòí. Õèðóðã., 1980 ¹ 9, Ñ. 123.

11. Èñà÷åíêî Â. 3. // Ïàòîëîãèÿ ïîçâîíî÷íèêà: Ìàòåðèàëû 3-é Íîâîñèá. êîíô. ïî ïàòîëîãèè ïîçâîíî÷íèêà. — Íîâîñèáèðñê, 1971. -Ñ. 211-213.

12. Êàïëàí À. Â., Ïîæàðñêèé Â. Ô., Ëèðóìàí Â. Ì. Ìíîæåñòâåííûå è ñî÷åòàííûå òðàâìû îïîðíî — äâèãàòåëüíîãî àïïàðàòà.Îñíîâíûå ïðîáëåìû.- Ì.: 1977, Ñ. 29- 37.

13. Êàïòåëèí À. Ô. Ãèäðîêèíåçîòåðàïèÿ â îðòîïåäèè è òðàâìîòîëîãèè. — Ì.: Ìåäèöèíà,1993

14. Êîãàí Î. Ã. Ðåàáèëèòàöèÿ áîëüíûõ ïðè òðàâìàõ ïîçâîíî÷íèêà è ñïèííîãî ìîçãà. Ì.: Ìåäèöèíà, 1975 — 240 ñ.

15. Êîðæ À. À. è äð. // Ôóíäàìåíòàëüíûå è ïðèêëàäíûå âîïðîñû ðåàáèëèòàöèè áîëüíûõ ñ ïîçâîíî÷íî-ñïèííîìîçãîâîé òðàâìîé: Ñáîðíèê íàó÷. òðóäîâ. — Ñèìôåðîïîëü, 1989. — Ñ. 91-94.

16. Êîñè÷êèí Ì. Ì., Ãðèøèíà Ë. Ï. // Ìåä.-ñîö. ýêñïåðò, è ðåàáèëèòàöèÿ. — 1998. — ¹ 1. — Ñ. 34-37.

16. Êóðîðòîëîãèÿ ôèçèîòåðàïèÿ. Ïîä ðåä. Â. Ì. Áîãîëþáîâà: â 2 — õ òîìàõ. Ò. 2. — Ì,: Ìåäèöèíà, 1985, 640 ñ.

17. Ëå÷åáíàÿ ôèçè÷åñêàÿ êóëüòóðà: Ó÷åáíèê äëÿ ñòóäåíòîâ âûñøèõ ó÷åáíûõ çàâåäåíèé. ( Ñ. Í. Ïîïîâ, Í. Ì. Âàëååâ, Ò. Ñ. Ãàðàñåâà è äð.: Ïîä ðåä. Ñ. Í. Ïîïîâà. — Ì.: Èçäàòåëüñêèé öåíòð «Àêàäåìèÿ», 2004. — 416 ñ.

18. Ëå÷åáíàÿ ôèçè÷åñêàÿ êóëüòóðà: Ñïðàâî÷íèê ( Åïèôàíîâ Â. À., Ìàøêîâ Â. Í., Àíòóôüåâà Ð. È. è äð.:Ïîä ðåä. Â. À. Åïèôàíîâà. — Ì.: «Ìåäèöèíà», 1987. — 528 ñ.

19. Ëóöèê À. À. è äð. // Âîïð. íåéðîõèð. — 1986. — ¹ 2. — Ñ. 37-41.

20. 1000 ñîâåòîâ. Ìàññàæ (Àâò. — ñîñò. Ë. Ñ. Êîíåâà. — Ìí.: îîî «Õàðâåñò», 2003 — 336 ñ.

21. Ìåäèöèíñêàÿ ðåàáèëèòàöèÿ â íåâðîëîãèè è íåéðîõèðóðãèè. Êîãàí Î Ã, Íàéäèí Â Ë — Ì.: Ìåäèöèíà. 1988.

22. Ìóõèí Â. Ì. Ôèçè÷åñêàÿ ðåàáèëèòàöèÿ. — Êèåâ.: Èçä — âî « Îëèìïèéñêàÿ ëèòåðàòóðà». 1999. -424 ñ.

24. Îõîòñêèé Â. Ï. Êîíñåðâàòèâíîå ëå÷åíèå íåîñëîæíåííûõ ïåðåëîìîâ òåë ïîçâîíêîâ â íèæíåãðóäíîì è ïîÿñíè÷íîì îòäåëàõ ôóíêöèîíàëüíûì ìåòîäîì ðàííåé àêòèâèçàöèè: Ìåòîä, ðåêîìåíäàöèè äëÿ âðà÷åé. — Ì., 1987.

25. Ïîòåìêèí Ì. È. è äð. Ïðîáëåìû ëå÷åáíî-âîññòàíîâèòåëüíûõ ìåðîïðèÿòèé ïðè ïîâðåæäåíèÿõ ïîçâîíî÷íèêà: Îáçîð. èíôîðì. — Îìñê, 1982.

26. Ðåàáèëèòàöèÿ áîëüíûõ ñ ïîâðåæäåíèÿìè è çàáîëåâàíèÿìè îïîðíî — äâèãàòåëüíîãî àïïàðàòà. — Ãîðüêèé, ÍÈÈÒÎ, 1984, 121 ñ.

27. Ðóêîâîäñòâî ïî ðåàáèëèòàöèè áîëüíûõ ñ äâèãàòåëüíôìè íàðóøåíèÿìè. Ïîä ðåäàêöèåé À Í Áåëîâîé, Î Í Ùåïåòîâîé Ì. Àíòèäîð 1998

28. Ñåðåáðèíà Ë. À., Êåíö Â. Â., Ãîð÷àêîâà Ã. À. Âîäîëå÷åíèå. — Ê.: Çäîðîâüå, 1983. — Ñ. 44 — 76.

29. Ñîñèí È. Í., Áóÿâûõ À. Ã. Ôèçèîòåðàïåâòè÷åñêèé ñïðàâî÷íèê. — Ñèìôåðîïîëü: èçä. ÊÃÌÓ. 2003. — 752 ñ.

30. Ñïðàâî÷íèê ïî ñàíàòîðíî — êóðîðòíîìó îòáîðó ( Ïîä ðåä. Â. Ì. Áîãîëþáîâà. — Ì.: Ìåäèöèíà,1989. — Ñ. 356 — 370.

31. Ñïðàâî÷íèê ïî ìàññàæó. Â È Âàñè÷êèí. Ë. — Ìåäèöèíà. 1990

32. Óñòåëèìîâà Ñ. Â. Ìàññàæ ïðè çàáîëåâàíèÿõ îïîðíî — äâèãàòåëüíîãî àïïàðàòà. — Ì.: Âå÷å, 2003. — 208 ñ.

33. Ó÷åáíèê èíñòðóêòîðà ïî ËÔÊ. Ó÷åáíèê äëÿ èíñòèòóòîâ ôèçè÷åñêîé êóëüòóðû. Ïîä ðåä. Â. Ê. Äîáðîâîëüñêîãî. Ì.: « Ôèçêóëüòóðà è ñïîðò», 1974. 480 ñ.

34. Ôèçè÷åñêàÿ ðåàáèëèòàöèÿ è ïðîôèëàêòèêà íàèáîëåå ÷àñòî âñòðå÷àþùèõñÿ çàáîëåâàíèé ñóñòàâîâ. Ñóëèìöåâ Ò È, Ìîðîçîâ Ï Þ Ó÷åáíîå ïîñîáèå. Ìàëàõîâêà 1999.

35. Ôèøêèí À. Â. Ñïðàâî÷íèê ïî òðàâìîòîëîãèè. — Ì.: Èçäàòåëüñòâî « Ýêçàìåí», 2005, — 320 ñ. ( ñåðèÿ «Ìåä. ñïðàâî÷íèê».)

36. Öèâüÿí ßêîâ Ëåéáîâè÷ Ïîâðåæäåíèÿ ïîçâîíî÷íèêà. Ìçä — âî «Ìåäèöèíà» — Ìîñêâà 1971 — 312 ñ.

37. ×åðíÿâñêèé Â. À. Äèàãíîñòèêà è ëå÷åíèå ïåðåëîìîâ è âûâèõîâ ( êðàòêîå ðóêîâîäñòâî äëÿ âðà÷åé è ñòóäåíòîâ ) Èçä. 2 — å äîï. Ò. «Ìåäèöèíà», 1976. 202 ñ.

38. Þìàøåâ Ã. Ñ. Åïèôàíîâ Â. À.: Îïåðàòèâíàÿ òðàâìîòîëîãèÿ è ðåàáèëèòàöèÿ áîëüíûõ ñ ïîâðåæäåíèÿìè îïîðíî — äâèãàòåëüíîãî àïïàðàòà. ( Ðóêîâîäñòâî äëÿ âðà÷åé ) — Ì.: Ìåäèöèíà, 1983, 384 ñ

ÄÎÄÀÒÊÈ

Äîäàòîê À

Âèäè îñíîâíèõ ïðèéîì³â ë³êóâàëüíîãî ìàñàæó ïðè ïåðåëîìàõ õðåáòà

ÏÐÈÉÎÌÈ ÌÀÑÀÆÓ

ÌÅÒÎÄÈ ÏÐÈÉÎÌÓ ÌÀÑÀÆÓ

1.1

1.2

1.3

2.1

2.2

2.3

Ïîãëàäæóâàííÿ :

Ïëîùèííå

Îõîïëþþ÷å

Ãëàäæåííÿ äâîìà ðóêàìè

Ðîçòèðàííÿ :

Ïðÿìîë³í³éíå

Êðóãîâå

Ïèëåííÿ

Ãðîíî ìàñàæèñòà ëåãêî, áåç íàïðóãè âèðîáëÿº ðóõè â ð³çíèõ íàïðÿìàõ (ïîäîâæíüî, ïîïåðå÷íèé, êîëîïîä³áíî). Ïàëüö³ ìàñàæèñòà çíàõîäÿòüñÿ â îäí³é ïëîùèí³. Âèïðÿìëåí³ ³ ç³ãíóò³. Ïðèéîì âèêîíóºòüñÿ ç òèì, ùî îáâàæíþº îäí³º¿ äîëîí³ ³íøîþ äîëîíåþ ç ð³çíîþ ñèëîþ. Êèñòü ³ ïàëüö³ ìàñàæèñòà ïðèéìàþòü ôîðìó æîëîáà: âåëèêèé ïàëåöü â³äâåäåíèé ³ ïðîòèñòàâèòü ðåøò³ ç³ìêíóòèõ ïàëüö³â. Êèñòü îáõâà÷óº ìàñàæîâàíó ïîâåðõíþ, ìîæå ïðîñóâàòèñÿ ÿê íåïðèðèâíî, òàê ³ ïðèðèâ³ñòî. Âèêîíóºòüñÿ òèëüíèìè ïîâåðõíÿìè ç³ãíóòèõ ï³ä ïðÿìèì êóòîì ôàëàíãîâèõ ñóãëîá³â ïàëüö³â êèñò³, äâîìà ðóêàìè (³íîä³ ç òèì, ùî îáòÿæèòü). Âèêîíóºòüñÿ ê³íöåâèìè ôàëàíãàìè îäíîãî àáî äåê³ëüêîõ ïàëüö³â. Âèêîíóºòüñÿ ç êðóãîâèì çñóâîì øê³ðè ê³íöåâèìè ôàëàíãàìè ç îïîðîþ íà âåëèêèé ïàëåöü àáî ï³äñòàâó äîëîí³. Ìîæíà âèêîíóâàòè öåé ïðèéîì ç òèì, ùî îáòÿæèòü îäí³ºþ àáî äâîìà ðóêàìè ïîïåðåì³ííî. Ïðèéîì âèðîáëÿþòü ë³êòüîâèì êðàºì êèñò³ àáî îáîõ êèñòåé. Ïðè ïèëåííÿ äâîìà ðóêàìè ãðîíà ìàñàæèñòà âñòàíîâëåí³ òàê, ùî äîëîíí³ ïîâåðõí³ çâåðíåí³ îäèí äî îäíîãî ³ çíàõîäÿòüñÿ íà â³äñòàí³ 1-3ñì. Êèñò³ ïîâèíí³ óòâîðþâàòè âàë ç ìàñàæîâàíî¿ òêàíèíè. Òåõí³êà ïðèéîìó òàêà æ ÿê ³ ïðè ïèëåííÿ, ò³ëüêè áåðóòü ó÷àñòü ïðîìåíåâ³ êðà¿ êèñò³. Ïðîâîäèòüñÿ â òðè åòàïè.

Âèäè îñíîâíèõ ïðèéîì³â ë³êóâàëüíîãî ìàñàæó ïðè ïåðåëîìàõ õðåáòà (ïðîäîâæåííÿ)

ÏÐÈÉÎÌÈ ÌÀÑÀÆÓ

ÌÅÒÎÄÈ ÏÐÈÉÎÌÓ ÌÀÑÀÆÓ

2.4

3.1

3.2

3.3

4.1

4.2

4.3

4.4

Ïåðåòèí

Ðîçìèíàííÿ:

Îõîïëþþ÷å

Ïîäîâæíº

Ïîïåðå÷íå

Â³áðàö³ÿ:

Ñòðóøóâàííÿ

Ñòðóñ

Ïîïëåñêóâàííÿ

Áèòòÿ

Íà ïåðøîìó åòàï³ âèïðÿìëåí³ ïàëüö³ ìàñàæèñòà ðîçòàøîâóþòüñÿ íà ìàñàæîâàí³é ïîâåðõí³ òàê, ùîá âåëèê³ ïàëüö³ îáîõ êèñòåé çíàõîäèëèñÿ íà ïåðåäí³é ïîâåðõí³ ìàñàæîâàíî¿ îáëàñò³, à ðåøòà ïàëüö³â ðîçòàøîâóâàëàñÿ ïî ñòîðîíàõ ìàñàæîâàíî¿ ä³ëÿíêè. Íà äðóãîìó åòàï³ ãðîíà ìàñàæèñòà ïî ÷åðç³ ïåðåñóâàþòüñÿ ïî ìàñàæîâàí³é îáëàñò³. Êèñò³ ìàñàæèñò âñòàíîâëþº óïîïåðåê ì’ÿçîâèõ âîëîêîí, ùîá âåëèê³ ïàëüö³ áóëè ïî îäíó ñòîðîíó ìàñàæîâàíî¿ ä³ëÿíêè, à ³íø³ — ïî ³íøó ñòîðîíó. Àáî ðîáèòè ìàñàæ ïîïåðåì³ííî: òî îäíà êèñòü çì³ùóº ì’ÿçè, âèêîíóþ÷è ðóõè â³ä ñåáå, à ³íøà — äî ñåáå. Âèêîíóºòüñÿ îáîìà êèñòÿìè àáî îäí³º¿ ç ô³êñàö³ºþ êèñò³ àáî ãîì³ëêîâîñòîïíîãî ñóãëîáà ìàñàæîâàíîãî. Âèêîíóºòüñÿ îêðåìèìè ïàëüöÿìè àáî êèñòÿìè. Ðóõè âèðîáëÿþòüñÿ â ð³çíèõ íàïðÿìàõ ³ íàãàäóþòü ïðîñ³âàííÿ ìóêè ÷åðåç ñèòî. Âèðîáëÿºòüñÿ äîëîííîþ ïîâåðõíåþ îäí³º¿ àáî îáîõ êèñòåé, ïàëüö³ ïðè öüîìó ç³ìêíóò³, ç³ãíóò³. Óòâîðþþ÷è ïîâ³òðÿíó ïîäóøêó äëÿ ïîì’ÿêøåííÿ óäàðó ïî ò³ëó ìàñàæîâàíîãî. Âèêîíóþòüñÿ ë³êòüîâèìè êðàÿìè îäí³º¿ àáî îáîõ êèñòåé, ñòèñëèõ â êóëàê, à òàêîæ òèëüíîþ ñòîðîíîþ êèñò³.

Äîäàòîê Á

ÑÏÅÖ²ÀËÜÍ² Ô²ÇÈ×Í² ÂÏÐÀÂÈ, ÇÀÑÒÎÑÎÂÓÂÀÍ² ÏÐÈ ÏÅÐÅËÎÌÀÕ ÕÐÅÁÒÀ 1-É ÏÅÐ²ÎÄ (ÄÎ 10-14 ÄÍ²Â Ï²ÑËß ÒÐÀÂÌÈ)

Ëåæà÷è íà ñïèí³

1. Ðîçâåñòè ðóêè â ñòîðîíè, íå ï³äí³ìàþ÷è ¿õ â³ä ïëîùèíè ïîñòåë³ — âäèõ, ïðèâåñòè ðóêè — âèäèõ.

2. Çãèíàííÿ òà ðîçãèíàííÿ ñòîï. Äèõàííÿ äîâ³ëüíå.

3. Çãèíàííÿ òà ðîçãèíàííÿ ðóê ó ë³êòüîâèõ ñóãëîáàõ.

4. Ðóêè íà ïîÿñ³. Ïî÷åðãîâå çãèíàííÿ í³ã ó êîë³ííèõ ñóãëîáàõ, íå â³äðèâàþ÷è ñòîï â³ä ïîâåðõí³ ïîñòåë³.

5. Ðóêè íà ãðóäè, ï³äíÿòè ë³êò³ ÷åðåç ñòîðîíè íàãîðó — âäèõ, îïóñòèòè — âèäèõ.

6. Ðóêè íà ïîÿñ³, íîãè íà øèðèí³ ïëå÷åé, îäíî÷àñíèé ïîâîðîò ñòîï íàçîâí³ é óñåðåäèíó. Äèõàííÿ äîâ³ëüíå.

7. Êèñò³ ðóê äî ïëå÷åé, êðóãîâ³ ðóõè â ïëå÷îâèõ ñóãëîáàõ.

8. Ðóêè íà ïîÿñ³. Ïî÷åðãîâå â³äâåäåííÿ ðóê ó ñòîðîíè ç ïîâîðîòîì ãîëîâè â òó æ ñòîðîíó. Ïðè â³äâåäåíí³ ðóêè — âäèõ, ðóêó íà ïîÿñ — âèäèõ.

9. Ðóêè ç³ãíóò³ â ë³êòÿõ, ñòèñêàííÿ ïàëüö³â ó êóëàêà òà ðîçòèñêàííÿ.

10. Ðóêè ç³ãíóò³ â ë³êòÿõ, ðîçñëàáëåíå çãèíàííÿ òà ðîçãèíàííÿ êèñòåé ðóê.

2-É ÏÅÐ²ÎÄ (3-6 ÒÈÆÍ²Â Ï²ÑËß ÒÐÀÂÌÈ)

Ëåæà÷è íà ñïèí³

11. Ï³äíÿòè ðóêè íàãîðó — âäèõ, îïóñòèòè — âèäèõ.

12. Ðóêè â ñòîðîíè, çãèíàííÿ ðóê ó ë³êòüîâèõ ñóãëîáàõ ç íàïðóãîþ.

13. Ðóêè â ñòîðîíè, êðóãîâ³ ðóõè ïðÿìèõ ðóê ó ïëå÷îâèõ ñóãëîáàõ.

14. Ðóêè íà ïîÿñ³. Ïî÷åðãîâå çãèíàííÿ í³ã ï³ä ïðÿìèì êóòîì.

15. Ðóêè íà ïîÿñ³. Ïî÷åðãîâå ï³äí³ìàííÿ ïðÿìèõ í³ã ï³ä êóòîì 45°.

16. Ðóêè íà ïîÿñ, ïî÷åðãîâå â³äâåäåííÿ ïðÿìèõ í³ã.

17. Âåëîñèïåäíèé ðóõ îäí³ºþ íîãîþ. Íîãè ÷åðãóâàòè.

18. Ðóêè ç³ãíóò³ â ë³êòÿõ, ïðîãèíàííÿ òóëóáà â ãðóäíîìó â³ää³ë³, íå â³äðèâàþ÷è òàçà â³ä ïîñòåë³.

Âïðàâè ëåæà÷è íà æèâîò³

19. Ðóêè â óïîð³ íà ïåðåäïë³÷÷ÿõ, ïðîãíóòèñÿ â ãðóäíîìó â³ää³ë³ — âäèõ, îïóñòèòèñÿ — âèäèõ.

20. Ðóêè äî ïëå÷åé, ïðîãíóòèñÿ â ãðóäíîìó â³ää³ë³ õðåáòà — âäèõ, îïóñòèòèñÿ — âèäèõ.

21. Ðóêè â óïîð³ íà êèñò³, ïðîãíóòèñÿ â ãðóäíîìó â³ää³ë³ — âäèõ, îïóñòèòèñÿ -âèäèõ.

22. Ðóêè ïîçàäó «ó çàìêó», ïðîãèíàííÿ â ãðóäíîìó â³ää³ë³.

3-É ÏÅÐ²ÎÄ (ÄÐÓÃÈÉ Ì²ÑßÖÜ ÒÐÀÂÌÈ)

Ëåæà÷è íà ñïèí³

23. Ðóêè â ñòîðîíè, äîëîí³ äîãîðè, íîãè íà øèðèí³ ïëå÷åé, íå â³äðèâàþ÷è òàç â³ä ïîñòåë³, êèñòþ ë³âî¿ ðóêè ä³ñòàòè êèñòü ïðàâî¿ é íàâïàêè.

24. Ðóêè íà ïîÿñ³, îäíî÷àñíå ï³äí³ìàííÿ ïðÿìèõ Í³ã ï³ä êóòîì 45°.

25. Ðóêè íà ïîÿñ³, îäíî÷àñíå ðîçâåäåííÿ í³ã ó ñòîðîíè.

26. «Âåëîñèïåä», ðóêè çà ãîëîâó, ë³êò³ ïðèòèñíóò³ äî ïëîùèíè, ³ì³òàö³ÿ ¿çäè íà âåëîñèïåä³.

27. Ðóêè ç³ãíóò³ â ë³êòÿõ, íîãè ç³ãíóò³ â êîë³íàõ, îïîðà íà ë³êò³ é ïëå÷³, ñòîïè, ï³äíÿòè òàç, ïðîãíóòèñÿ, ïîò³ì ïðèéíÿòè âèõ³äíå ïîëîæåííÿ.

28. Ðóêè â ñòîðîíè — âäèõ, ç³ãíóòè ïî ÷åðç³ íîãè òà ïðèãîðíóòè êîë³íî ðóêàìè äî æèâîòà, ï³äáîð³ääÿ ïðèãîðíóòè äî ãðóäåé — âèäèõ.

29. Ç³ãíóòè íîãè, âèïðÿìèòè ï³ä êóòîì 45° ³ ïîâ³ëüíî îïóñòèòè.

Ëåæà÷è íà æèâîò³

30. Ïî÷åðãîâå ï³äí³ìàííÿ ïðÿìèõ í³ã.

31. Ðóêè â óïîð³ íà ïåðåäïë³÷÷ÿõ, ïðîãíóòèñÿ â ãðóäíîìó â³ää³ëåíí³ — âäèõ, îïóñòèòèñÿ — âèäèõ.

32. Ï³äíÿòè ïðÿìó íîãó, â³äâåñòè óá³ê, ïðèâåñòè é îïóñòèòè, òå æ ³íøîþ íîãîþ.

33. Îäíî÷àñíî ï³äíÿòè ïðÿì³ íîãè, ðîçâåñòè â ñòîðîíè, ç’ºäíàòè é îïóñòèòè.

34. Ðîçâåñòè ðóêè â ñòîðîíè, äîëîí³ äîãîðè, ïðîãíóòèñÿ — âäèõ, âèõ³äíå ïîëîæåííÿ — âèäèõ.

35. «Êðîëü», ï³äíÿòè ïðÿì³ íîãè, ³ì³òàö³ÿ ïëàâàííÿ ñòèëåì «êðîëü».

36. Ï³äíÿòè îäíî÷àñíî íàãîðó ð³çíîéìåíí³ ðóêó òà íîãó, ïðîãíóòèñÿ.

37. Ðóêè ç³ãíóò³ â ë³êòÿõ ïåðåä ãðóäüìè, ïðîãíóòèñÿ, ðèâêè ðóêàìè íàçàä.

38. Ç³ãíóòè íîãè â êîë³íàõ, ï³äíÿòè ç³ãíóò³ é îïóñòèòè.

39. Ðóêè â ñòîðîíè, ïðîãíóòèñÿ, êðóãîâ³ ðóõè â ïëå÷îâèõ ñóãëîáàõ.

40. «×îâíèê», ðóêè âïåðåä, ó ñòîðîíè, íàçàä.

Ñòîÿ÷è ðà÷êè

41. Ïî÷åðãîâå â³äâåäåííÿ ïðÿìèõ ðóê óá³ê.

42. Ïðîãèíàííÿ ñïèíè.

43. Ïî÷åðãîâå âèïðÿìëåííÿ í³ã.

44. «Âåäìåæ³ êðîêè», íå â³äðèâàþ÷è êîë³íà õîäüáà íà ðóêàõ ³ íå â³äðèâàþ÷è ðóê õîäüáà íà íîãàõ.

Ñòîÿ÷è íà êîë³íàõ

45. Ïîâîðîòè òóëóáà â ñòîðîíè ç ðîçâåäåííÿì ðóê ó ñòîðîíè.

46. Íàõèëè â ñòîðîíè, ïðè íàõèë³ âë³âî ë³âà ðóêà ñêîâçàº ïî ñòåãíó äîë³ëèöü, ïðàâà éäå íàãîðó â ïàõâîâó çàïàäèíó, òå æ â ³íøó ñòîðîíó.

×ÅÒÂÅÐÒÈÉ ÏÅÐ²ÎÄ (×ÅÐÅÇ 2 Ì²ÑßÖ² Ï²ÑËß ÒÐÀÂÌÈ)

Âïðàâè ñòîÿ÷è

47. Ðîçâåñòè ðóêè â ñòîðîíè, îäíî÷àñíî ï³äíÿòèñÿ íà íîñêè — âäèõ, îïóñòèòè ðóêè é îïóñòèòèñÿ íà âñþ ñòîïó — âèäèõíóâ.

48. Ðóêè íà ïîÿñ³, â³äâåñòè ë³êò³ íàçàä ³ â³äñòàâèòè ë³âó íîãó íàçàä íà íîñîê, ïðîãíóòèñÿ — âäèõ, ïðèñòàâèòè íîãó, çëåãêà íàõèëèòèñÿ âïåðåä — âèäèõ, òå æ ³íøîþ íîãîþ.

49. Íàõèëè òóëóáà â ñòîðîíè.

50. Ïîâîðîòè òóëóáà ç ðîçâåäåííÿì ïðÿìèõ ðóê ó ñòîðîíè.

51. Íàõèëè âïåðåä ³ç ïðÿìîþ ñïèíîþ.

52. Íàï³âïðèñ³äàííÿ, ïðèñ³äàííÿ.

Âïðàâè ç ì’ÿ÷åì

53. Ïåðåäà÷à ì’ÿ÷à âîëåéáîëüíîãî, íàáèâíîãî.

54. Âåäåííÿ ì’ÿ÷à.

55. Êèäêè ì’ÿ÷à â êîøèê ³ ò.ä.

Ïðèì³òêà. Ó òðåòüîìó ïåð³îä³ òðåíóâàííÿ âèêîðèñòîâóþòüñÿ âïðàâè 2-ãî ïåð³îäè, ó ÷åòâåðòîìó — âïðàâè äðóãîãî é òðåòüîãî ïåð³îä³â.

ÐÅÖÅÍÇ²ß

Íà êâàë³ô³êàö³éíó ðîáîòó ñòóäåíòêè

Ìèêîëà¿âñüêîãî Ïîë³òåõí³÷íîãî ³íñòèòóòó

Ìàðòèíîâî¿ Êð³ñò³íè Îëåã³âíè

Òåìà ðîáîòè: «Ô³çè÷íà ðåàá³ë³òàö³ÿ ïðè ïåðåëîìàõ õðåáòà»

Êâàë³ô³êàö³éíà ðîáîòà ðîçðîáëåíà íà àêòóàëüíó òåìó òà ñêëàäàºòüñÿ ç âñòóïó, òðüîõ ðîçä³ë³â, âèñíîâê³â, ñïèñêó âèêîðèñòàííèõ äæåðåë.

Ìåòîþ äîñë³äæåííÿ â äàí³é ðîáîò³ º âèçíà÷åííÿ åôåêòèâíîñò³ çàñòîñóâàííÿ åëåêòðîìàãí³òíîãî ïîëÿ íèçüêî¿ ÷àñòîòè â ðåàá³ë³òàö³¿ õâîðèõ ç ïåðåëîìàìè õðåáòà.

Ó âñòóï³ äîäàºòüñÿ õàðàêòåðèñòèêà ðîáîòè é àêòóàëüí³ñòü òåìè, ìåòà äîñë³äæåííÿ. Ïåðøèé ðîçä³ë â³äîáðàæàº îñîáëèâîñò³ ïåðåëîì³â õðåáòà. Ó äðóãîìó ðîçä³ë³ ðîçãëÿäàþòüñÿ ìåòîäè ë³êóâàííÿ òà ô³çè÷íî¿ ðåàá³ë³òàö³¿ õâîðèõ ç ïåðåëîìàìè õðåáòà. Òðåò³é ðîçä³ë ïåðåäáà÷àº çàñòîñóâàííÿ åëåêòðîìàãí³òíîãî ïîëÿ íèçüêî¿ ÷àñòîòè.

Ó âèñíîâêàõ ï³äâåäåí³ ï³äñóìêè ïî âèêîíàí³é ðîáîò³. Ñïèñîê âèêîðèñòàííèõ äæåðåë â³äîáðàæàº ñó÷àñíå ïîëîæåííÿ äîñë³äæóâàíî¿ ïðîáëåìè.

Êâàë³ô³êàö³éíà ðîáîòà â³äïîâ³äàº çì³ñòó çàâäàííÿ, òåìà ðîçêðèòà ïîâí³ñòþ, íàäàíèé ðÿä ïðîïîçèö³é ùîäî âäîñêîíàëåííÿ ñâîº÷àñíîãî é åôåêòèâíîãî çàñòîñóâàííÿ ô³çè÷íî¿ ðåàá³ë³òàö³¿ ó ïàö³ºíò³â ç ïåðåëîìàìè õðåáòà.

Íà îñíîâ³ àíàë³çó êâàë³ô³êàö³éíî¿ ðîáîòè ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê, ùî Ìàðòèíîâà Ê.Î. ï³äãîòîâëåíà äî ñàìîñò³éíî¿ ðîáîòè ÿê ôàõ³âåöü ³ç ô³çè÷íî¿ ðåàá³ë³òàö³¿.

Îö³íêà êâàë³ô³êàö³éíî¿ ðîáîòè « »

Ðåöåíçåíò Ñîáîëü Ì.Ï.

« » _____________ 2009 ð.

Источник

Перелом хребта

Перелом хребта – важка патологія, яка виникає з-за механічних травм (автомобільні катастрофи, падіння з великої висоти, стрибків у водоймах з незнайомим дном). З-за крихкості кісток, що проявляється з віком, літні люди часто ламають хребет навіть при незначному механічному пошкодженні тіла. При переломі хребта може бути пошкоджений один хребець, а може бути і кілька. Травмувати хребет можна в будь-якому з відділів (шия, груди, поперек, крижі).

Особливо небезпечні травми хребта відбуваються в шийному відділі, вони іноді супроводжуються паралічем або летальним результатом. Симптоматика залежить від тяжкості травми, від того пошкоджений чи ні спинний мозок, порвані чи зв’язки.

Лікування перелому хребта та методи діагностування залежать характеру ушкоджень хребетного стовпа. Використовують для діагностування рентген, комп’ютерну томографію, МРТ та інші способи.

Причини травм

Виникає травма хребта внаслідок невдалого пірнання при ударі головою об дно, при сильному згині голови (відбувається при різкому гальмуванні машини), через падіння на голову. Виникає перелом хребта, коли пацієнт вдарився головою об дах машини. Це буває при дорожньо-транспортних пригодах при перевертанні автомобіля.

Читайте також: Лікування і наслідки перелому шиї.

Переломи хребців шиї трапляються при різких рухах шиї при згинанні, аваріях, механічного впливу на шию. Переломи в грудному та шийному відділі зазвичай викликані падінням на ноги, таз з висоти. Бувають вони від падінь на спину або плечовий пояс вантажу.

Читайте також: Як виконується транспортування при переломі хребта?

Різновиди переломів

Вони розрізняються за причинами виникнення, симптоми і іншим факторам. Загальній класифікації таких травм немає, але розмежувати їх можна за кількома ознаками:

Компресійний тип. Виникає внаслідок падінь з приземленням на спину, таз, ноги. При цьому хребетний стовп здавлюється, а висота хребців стає менше.
Флексионно-екзензионние-згинальні травми. Їх причина: падіння на спину важкого предмета (паля, балка, дошка тощо), різке розгинання будь-якого відділу хребта при ДТП.
Ротаційна травма, викликана різким рухом хребетного стовпа щодо своєї осі (обертанням). Нерідко це викликано сильним ударом по корпусу.

Переломи хребця нерідко супроводжує перелом відростків хребта, а також травма дужок. Перелом хребта буває з ушкодженням одного хребця, а може бути зламано кілька хребців.

Читайте також: Перша допомога при ушкодженні хребта.

Ще одна класифікація цих травм поділ на стабільні і нестабільні. Тобто стабільне пошкодження відбувається без порушення структури кісток і зсувів, а для нестабільного характерні зміщення кісток, травми з вивихом.

Найчастіше зустрічається перелом компресійного характеру, який виникає через здавлювання.

По деформації травми поділяють на:

Клиновидний перелом – кістки мають клиноподібну (трикутну) форму.
Осколковий перелом хребця. «Вибуховий» перелом осколкового підтипу — це перелом тіла хребця з дробленням на осколки кісток зі зміщенням. Другий тип цієї травми «висяча крапля» можна визначити по відриву краю хребця.

Ознаки перелому

Перелом хребта і його симптоми відрізняються від характеру травми і її розташування.

Читайте також: Наслідки перелому хребта.

Симптоми перелому хребта:

Больові відчуття, які стають сильніше при ходьбі, поворотах голови, сидінні. Якщо чіпати пошкоджений хребець або навантажувати цей відділ хребта, то больові відчуття посилюються.
Руху пацієнта обмежені із-за сильного болю і змін анатомічної будови.
Візуальна деформація.
При ускладнених травмах нерідко пошкоджується спинний мозок, що призводить до летального результату або інвалідності. Переломи хребта, як і симптоми різноманітні в своїх проявах. Симптоми варіюються, починаючи від оніміння пошкодженої області і атрофування м’язів до парезів, паралічу, нетримання калу і сечі.

Впливу на спинний мозок при переломах діляться на удари, розриви, струс мозку і т. д. Для цих травм характерні неврологічні симптоми з порушенням рухової функції організму. Можлива поява парезів, плегий і т. д. При пошкодженнях кісток в поперековій області перестають діяти м’язи преса і корпусу.

Читайте також: Перша допомога при переломі хребта.

Навіть якщо при травмі не торкнуться спинний мозок, перелом пов’язаний з ускладненнями: звуження відстані між хребцями зі здавленням дисків, нервів. Результатом ускладнення стануть дискові грижі, можливо, формування спондильозу та остеофітів.

Після перелому тіла хребця, при нестабільності кісток хребта нерідко починаються викривлення кіфози, сколіози, які супроводжують больові відчуття, порушення роботи опорно-рухового апарату, проблеми з внутрішніми органами.

Читайте також: Перелом грудного відділу хребта.

Перша допомога

Лікар в першу чергу виключає інші схожі за симптоматикою захворювання (забій, розриви зв’язок). Але навіть при схожих симптомах і підозри на перелом тіла хребців і до моменту діагностування слід проводити заходи по наданню першої допомоги, щоб не зашкодити хворому. Що робити, якщо близька людина зламав хребет?

Етапи першої допомоги:

Знерухомлення пацієнта і його транспортування. Людини укладають на носилки, перевертаючи на спину. Для транспортування використовують щит або ноші з жорсткою поверхнею. Ноги, руки і корпус закріплюють ременями для максимальної фіксації положення тіла. Якщо поруч немає спеціальних нош або щита, то їх можна зробити з фанери або дошки. Людині категорично забороняється рухатися, а людям, що надає йому першу допомогу можна його перевертати і рухати. Якщо є побоювання, що перелом у шийному відділі, рекомендується фіксувати цю зону коміром з матеріалів, які опинилися під рукою (щільний папір, тканина). Не можна вправляти зсуву при переломі тіла хребців.
Знеболюючі засоби. Потерпілий при травмах відчуває сильну біль, для її зменшення пацієнта виписують кеторол, анальгін, німесулід. Препарати для зменшення болю не дають, якщо потерпілий без свідомості або в напівнепритомному стані. Це призводить до потрапляння медикаментів в дихальні шляхи, виникає ймовірністю задухи.

Діагностика

Візуально оглянувши хворого, лікар може виявити перелом, але остаточний діагноз рекомендується спростувати або підтвердити за допомогою рентгена. Якщо при травмі ображений спинний мозок, то застосовують томографію або МРТ. Іноді виникає потреба пункції спинного мозку або застосування мієлографії. Ці методи оцінюють циркуляцію рідини всередині спинного каналу.

Читайте також: Реабілітація після компресійного перелому хребта.

Читайте також: Наслідки компресійного перелому 12 грудного хребця.

Нерідко для діагностики перелому тіла хребців потрібно і огляд невролога. Травматолог і невролог оцінюють стан хворого і спільно призначають лікування.

Лікування

Терапія включає 2 напрямки: оперативне втручання та консервативна методика. Рідше використовується витягування, вправлення кісток.

Консервативна методика

Безопераційна терапія застосовується до травм без зміщення і якщо спинний мозок пошкоджений. Пацієнту потрібен постільний режим від 1 до 3 місяців. При травмі шиї пацієнта надівається комір Шанца. Після зняття коміра хворому слід носити ще 6 місяців корсет, фіксуючий кістки. В цей період не можна займатися спортом.

Читайте також: Реабілітація після перелому хребта.

Пацієнту рекомендують комплекс ЛФК, який зміцнює м’язовий корсет і захищає хребці від зсувів і зайвого навантаження. Навантаження на м’язи поступово збільшується: спершу пацієнт займається дихальною гімнастикою, згодом починає виконувати вправи на руки і т. д. Все навантаження на організм і комплекс ЛФК узгоджуються з лікарем.

Після того, як минуло 3 місяці з моменту перелому, пацієнт може плавати в басейні і поступово нарощувати навантаження на організм. Для зняття запального процесу рекомендується проходити курс фізіотерапії.

Читайте також: Лікування компресійного перелому хребта.

Основні ліки при консервативному лікуванні:

Ліки з кальцієм. Вони призначені для прискорення зрощення кісток. Це Кальцемін і інші вітаміни збагачені кальцієм.
Препарати, що запобігають руйнування хрящової тканини – Дону, Алфлутоп.
Засоби, що запобігають запальний процес, що знімають біль препарати (Кеторолак, Диклофенак, Німесулід).
Мазі і крему для місцевого застосування (Вольтарен, Фастум гель).

Операція

Травми з ураженням спинного мозку, підвивихами, осколками відростка хребта іншими ускладненнями рекомендується лікувати оперативним методом. Показання для хірургічного втручання прописуються лікарями індивідуально.

Читайте також: Які бувають травми хребта?

Основна функція операцій: захист спинного мозку, стабілізація і зміцнення потерпілого сегмента хребта. Після операції лікування схоже на консервативне (постільний режим, лікування ліками тощо).

Источник