Пмд при переломах

Дуже частим видом травми є удар. Він виникає при падінні. Порушення цілісності шкіри при цьому може й не бути, іноді на шкірі є подряпина. На місці удару з’являється припухлість, синець (синяк), болючість. Перша допомога полягає в застосуванні холоду і накладенні тугої пов’язки. На забите місце кладуть гумовий міхур із льодом, снігом або холодною водою. Після застосування холоду протягом 13-20 хвилин на місце удару слід накласти тугу пов’язку.

Внаслідок сильного удару, падіння може статися перелом кістки.

Переломом називається порушення цілісності кістки. При цьому потерпілий в місці перелому відчуває різкий біль, що підсилюється при спробі змінити положення, помітна деформація, викликана зсувом кісткових уламків, припухлість. Переломи бувають відкриті та закриті; відкриті переломи супроводжуються порушенням шкірного покриву. При переломах постраждалому необхідно забезпечити іммобілізацію (створення спокою) зламаної кістки, що зменшує біль і запобігає подальшому зсуву кісткових уламків і повторному пораненню ними кровоносних судин і м’яких тканин. При відкритих переломах спочатку зупиняють кровотечу, накладають стерильну пов’язку. Для іммобілізації використовуються стандартні шини або виготовлені з підручного матеріалу (фанери, дошок. ціпків). При закритому переломі не слід знімати з потерпілого одяг, тому що шину потрібно накладати поверх неї. До місця перелому необхідно прикладати холод (гумовий міхур з льодом, холодною водою, холодні примочки тощо) для зменшення болю.

Вивих — це стійкий зсув кісток у суглобі, при якому суглобні поверхні частково або цілком не стикаються. Різкий біль у момент вивиху не зменшується і в наступний час. Найбільш характерним для вивиху є неможливість рухів у суглобі, неприродне його положення, припухлість. При вивиху слід також забезпечити повну нерухомість ушкодженої кінцівки за допомогою шини 1 прикласти холод до місця травми. Не можна намагатися самостійно вправля-ти вивих, зробити це може тільки лікар. Постраждалого необхідно доставити в лікувальну установу, забезпечити під час транспортування спокій ушкодженої кінцівки або іншої частини тіла.

При переломі або вивиху кістки кінцівки накладенням шини забезпечують нерухомість принаймні двох суглобів — одного вище, іншого нижче місця перелому, а при переломі великих кісток — навіть трьох. Центр шини повинен бути в місці перелому. Шинна пов’язка не повинна здавлювати великі судини, нерви та виступи кісток, для цього шину можна обгорнути м’якою тканиною або обмотати бинтом. Фіксують шину бинтом, косинкою або поясним ременем. За відсутності шини ушкоджену верхню кінцівку прибинтовують до тулуба, а ушкоджену нижню кінцівку — до здорового тіла.

При переломі або вивиху плечової кістки шини варто накладати на зігнуту в ліктьовому суглобі руку. При ушкодженні верхньої частини кістки шина повинна охоплювати два суглоби — плечовий і ліктьовий, а при переломах нижньої частини — і променевий зап’ясток (рис. 8.10). Шини необхідно прибинтовувати до руки, руку підвісити на косинці або бинті до шиї.

При переломі або вивиху передпліччя шину (шириною з долоню) варто накладати від ліктьового суглоба до кінчиків пальців, вклавши в долоню постраждалого щільну грудку вати, бинта, наче потерпілий тримає її в кулаку. За відсутності шин руку можна підвісити на косинці до шиї або на полу піджака (рис. 8.11). Якщо рука (при вивиху) відстає від тулуба, між нею і тулубом варто прокласти що-небудь м’яке (наприклад, згорток з одягу). При переломі або вивиху кісток кисті та пальців рук кисть необхідно прибинтувати до широкої (шириною з долоню) шини, що повинна починатися Із середини передпліччя, а закінчуватися в кінці пальців. У долоню ушкодженої руки попередньо треба вкласти грудку вати, бинта, щоб пальці були трохи зігнуті. Руку підвісити на косинці або бинті до шиї. При переломах або вивихах кістки стегна потрібно употужнити хвору ногу шиною з зовнішнього боку так, щоб один кінець шини доходив до пахви, а Інший — досягав п’яти. Другу шину накладають на внутрішній бік ушкодженої ноги від промежини до п’яти. Цим забезпечується повний спокій усієї нижньої кінцівки. Шини варто накладати по можливості, не піднімаючи ногу, а тримаючи П на місці. 1 прибинтовувати в кількох місцях (до тулуба, стегна, гомілки), але не поруч 1 не в місці перелому. Проштовхувати бинт під поперек, коліно І п’яту потрібно паличкою. При переломі або вивиху кістки гомілки фіксуються гомілковий І гомілковостопний суглоби. При ушкодженнях ключиці в пахвову западину з ушкодженого боку кладуть невелику грудку вати, а потім руку, зігнуту в лікті під прямим кутом, прибиігговують до тулуба (рис. 8.12. а) або підвішують руку на косинці чи бинті. При ушкодженні хребта відчувається різкий біль, неможливо зігнути спину й повернутися. Перша допомога полягає в такому: обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину широку дошку (наприклад, двері, зняті з петель) або повернути потерпілого обличчям додолу і суворо стежити, щоб при перекиданні його тулуб не прогинався (щоб уникнути ушкодження спинного мозку). При переломі ребер відчувається біль при подиху, кашлі та русі. При наданні допомоги необхідно туго забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху.

При переломі кісток таза відчувається біль при обмацуванні таза, біль у паху, в зоні хребця, неможливо підняти випрямлену ногу. У таких випадках рекомендується підсунути під спину потерпілого широку дошку, покласти його в положення «жаба», тобто зігнути його ноги в колінах I розвести в сторони, а стопи покласти разом, під коліна підкласти валик з одягу. Не можна повертати потерпілого на бік, саджати І ставити на ноги (щоб уникнути ушкодження внутрішніх органів). При травмі голови (рис. 8.12. б) можливий перелом черепа (ознаки: кровотеча з вух і рота, несвідомий стан) або струс мозку (головний біль, нудота, блювота, втрата свідомості).

Рис. 8.11. Підвішування руки на косинці.

Перша допомога при цьому полягає в такому: потерпілого варто покласти на спину, зафіксувавши голову з двох боків м’якими валиками з одягу, накласти тугу пов’язку, за наявності рани — стерильну, покласти холод і забезпечити повний спокій до прибуття лікаря.

У потерпілого, що перебуває в несвідомому стані, може бути блювота. У цьому випадку варто повернути його голову набік. Може настати також задуха внаслідок западання язика. У такій ситуації слід висунути нижню щелепу постраждалого вперед і підтримувати П в такому стані, як при проведенні штучного дихання. При забитих місцях з’являється припухлість, біль при дотику до місця забитої частини тіла. Допомога полягає в прикладанні холоду для зменшення болю і попередження крововиливу, накладенні тугої пов’язки. Забитому місцю дають спокій. Не слід змащувати забите місце йодом, розтирати і накладати зігрівальний компрес, тому що це лише підсилює біль. При розтягненні зв’язок (травмі суглобів) відчувається різкий біль, з’являється припухлість і обмежується рухливість суглобів. При наданні першої допомоги травмовану кінцівку необхідно туго забинтувати і забезпечити їй спокій. До місця травми варто прикласти холод. Ушкоджена нога має бути піднята, а рука — підвішена на косинці до шиї.

При здавлюванні вагою варто звільнити потерпілого з-під тягаря, потім туго забинтувати 1 підняти ушкоджену кінцівку, підклавши під неї валик з одягу. Поверх бинта покласти холод для зменшення всмоктування токсичних речовин, що утворюються при розпаді ушкоджених тканин. При переломі кінцівки варто накласти шину. Якщо в потерпілого відсутні подих і пульс, необхідно відразу ж розпочати штучне дихання 1 зовнішній масаж серця.

Розрізняють закриті переломи, коли кістка зламана, але цілісність шкіри не порушена, 1 в0криті, коли в місці перелому порушується цілісність шкіри та інших тканин І а рани інколи навіть стирчать відламки кістки. Якщо кістка не лише переламалася, а й роздробилася на кілька осколків, перелом називається оскільчастим. Як правило, потерпілий відчуває в місці перелому сильний біль. При цьому інколи зразу ж впадає в очі неприродне положення кінцівки або викривлення в тому місці, де зазвичай його немає. Перша допомога при переломі полягає в тому, щоб забезпечити нерухомість місця перелому, зменшити біль і запобігти подальшому зміщенню кісткових відламків. Цього досягають накладенням на пошкоджену частину тіла шини. Проводять заходи, спрямовані на боротьбу з розвитком шоку. Організовують доставку хворого до лікувальної установи.

Іммобілізація переломів показана на рис. 8.13.

Перелом — пошкодження кістки з порушенням її цілісності.

Переломи виникають з причини деяких захворювань, пов’язаних зі зниженням міцності кісток, але найчастіше вони носять травматичний характер і відбуваються через падіння, дорожньо-транспортних пригод або інших раптових впливів значною механічної сили на кістку.

Виділяють два типи переломів:

• Закриті, при яких при пошкодженні кістки шкіра не пошкоджена;
• Відкриті, що характеризуються шкірним розривом, сильним кровотечею і високою небезпекою інфікування.

Симптоми переломів

Основними симптомами закритих переломів є:

• Сильна або стріляючий біль в області кістки;
• Помітна деформація кістки або ненормальна рухливість якого-небудь сегмента кінцівки;
• Сильний біль при русі або обмеження руху.

Відкриті переломи характеризуються додатковими симптомами — ранами з артеріальним, венозним, змішаним або капілярним кровотечею, яке буває виражено в різній мірі. При цьому зламана кістка, як правило, оголюється в більшій чи меншій мірі.

Найчастіше стан постраждалих при закритому переломі задовільний, в той час як множинні відкриті переломи можуть супроводжуватися травматичним шоком.

Перша допомога при закритих переломах

Перша допомога при закритих переломах полягає у фіксації кінцівки. При цьому від її якості буде залежати хворобливість відчуттів у потерпілого.

Шину на пошкоджену кістку накладають за загальними правилами. При цьому не слід сильно щільно обмотувати пошкоджене місце, щоб не порушити активну кровообіг. У випадках, коли кошти для накладення шини відсутні, пошкоджену руку можна «підвісити» на косинку, а травмовану ногу прибинтувати до здорової ноги.

Також при наданні першої допомоги при переломах слід прикласти до місця пошкодження лід. Це сприятиме зменшенню набряку і знизить біль і ймовірність розвитку гематоми.

Перша допомога при відкритих переломах

Перш за все, при наданні першої допомоги при відкритих переломах необхідно обробити антисептичним розчином шкіру навколо рани і накласти стерильну пов’язку.

Оскільки відкритий перелом кінцівки зазвичай супроводжується рясним кровотечею, може виникнути необхідність накладення кровоспинний джгута.

При наданні першої допомоги не слід намагатися повністю виправляти наявні деформації кінцівки, а тим більше вправляти в глибину рани виступаючі на поверхні відламки кістки, щоб не інфікувати рану, а також не пошкодити нерви і судини і не викликати новий напад болю у потерпілого.

Перша допомога при переломі ребер

Ознаками перелому ребер є біль при рухах, кашлі, диханні або чханні.

При наданні першої допомоги при переломі ребер для зменшення задишки потерпілого слід укласти в положення напівсидячи. Зазвичай зламане ребро без внутрішніх пошкоджень не призводить до серйозних проблем зі здоров’ям і потерпілого можна доставити в лікарню або травмпункт на машині.

При наявності таких симптомів, що свідчать про пошкодження внутрішніх органів, слід негайно викликати швидку допомогу:

• Утруднене дихання, яке нагадує задуха;
• Виділення червоної пінистої крові;
• Підвищена спрага і дезорієнтованість.

Перша допомога при переломі хребта

Перелом хребта відноситься до однієї з найнебезпечніших травм, оскільки в результаті нього може постраждати спинний мозок, що призводить до розвитку паралічу ніг або всіх кінцівок. Симптомами перелому хребта є гострий біль у хребті і неможливість повернутися або зігнути спину.

При наданні першої допомоги при переломі хребта потерпілого слід покласти на спину на тверду поверхню. Якщо в процесі отримання травми хребта потерпілий лежить на спині, його не можна піднімати за ноги і плечі, щоб не пошкодити спинний мозок. У цьому випадку дошку або іншу тверду поверхню слід з обережністю підсунути під постраждалого, не підіймаючи його з підлоги. Також можна перевернути його на живіт, контролюючи, щоб тулуб не перегинався при підніманні.

Транспортування в лікарню дозволена тільки на твердих носилках, також для цієї мети можна використовувати будь-які доступні матеріали — двері, дерев’яний щит або дошки.

Перша допомога при переломах нижніх кінцівок

Переломи кісток гомілки і кісточок є найбільш частими переломами нижніх кінцівок. Як правило, в області перелому відразу після травми наростає набряк, а сам перелом супроводжується різким болем.

Пошкодженої нозі при наданні першої допомоги необхідно надати правильне положення, попередньо знявши взуття.

Для іммобілізації можна використовувати будь-які підручні засоби — лижні палиці, дошки або прути, які накладають по внутрішній і зовнішній поверхні ноги. При цьому зафіксувати слід одночасно два суглоби — гомілковостопний і колінний.

Перелом колінного суглоба є вкрай болючим і часто супроводжується його деформацією. При наданні першої допомоги при переломах не слід намагатися випрямити коліно силою. Постраждалого необхідно покласти в найбільш зручне для нього положення і зміцнити фіксацію, розташувавши навколо пошкодженої ноги валики з пледа або тканини.

Перша допомога при переломах верхніх кінцівок

Ознаками перелому рук є біль по ходу кістки, неприродна форма кінцівки, припухлість і нетипова рухливість в місцях, де немає суглоба.

Для надання першої допомоги слід накласти шини або «підвісити» руку на косинці до шиї, після чого прибинтувати її до тулуба. Також до місця травми можна прикласти холод.

При переломі кісток кисті для надання першої долікарської допомоги слід прибинтувати її до широкої шині, яка охоплює руку від середини передпліччя до кінця пальців. Пальці повинні залишатися розслабленими і кілька зігнутими, а в долоню пошкодженої руки слід попередньо вкласти грудку вати або бинт.

Перша допомога при щелепи переломах

Перелом щелепи зазвичай супроводжується зміною контурів м’яких тканин обличчя і утрудненням мови. Зазвичай при наданні першої допомоги при переломі щелепи пов’язку навколо голови не накладають. При подібному переломі постраждалого необхідно доставити в лікарню, при цьому пошкоджену щелепу слід притримувати долонями, складеними човником.

Перша допомога при переломі ключиці

Ознаками перелому ключиці є гострий біль в її області і явно виражена припухлість.

Для надання першої допомоги слід в пахвову западину покласти невеликий клубок марлі, вати або якого-небудь м’якого матеріалу і прибинтувати зігнуту в лікті під прямим кутом руку до тулуба. Також на область пошкодження можна покласти лід або змочений в холодній воді рушник.

Тема:                        Перша медична допомога при переломах

                                     хребта, таза і нижніх кінцівок.

Мета:    поглибити знання учнів про різні види переломів( переломи хребта,   

                  таза та нижніх кінцівок); згадати з учнями

                про будову хребта, таза, нижніх кінцівок.

Очікувані результати:  учні повинні знати надавати першу медичну

                                          допомогу при переломах хребта, таза і нижніх

                                           кінцівок.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, робочий зошит, схема « Переломи — класифікація» .

Структура уроку

І. Організаційний  етап……………………………………………2хв.

ІІ Актуалізація опорних знань ………………………………….10хв.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності  …………………………2хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу …………………………………20хв.

1. ПМД при переломах хребта.
2. ПМД при переломах таза.
3. ПМД при переломах нижніх кінцівок.. 

V. Узагальнення й систематизація знань учнів ………………5хв.

VІ. Висновки ……………………………………………………..3хв.

VІІ. Домашнє завдання …………………………………………3хв.

Хід уроку

І. Організаційний  етап

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

1). Які види переломів вам уже відомі?

2) Які основні причини виникнення переломів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне питання

Чи може людина без медичної освіти визначити наявність переломів у себе та іншої людини?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя  з елементами бесіди.

V. Узагальнення й систематизація знань учнів.
 

При переломах потерпілому необхідно забезпечити іммобілізацію (нерухомість) пошкодженої ділянки тіла. Це зменшує біль і запобігає подальшому зсуву кісткових уламків та повторному пораненню ними кровоносних судин і м’яких тканин.

VІ. Висновки

При іммобілізації використовуються стандартні шини або будь-які підручні засоби (вузькі дошки, палиці і т.д.) За відсутністю інших засобів знерухоміти верхню кінцівку можна фіксацією її до тулуба, а нижню – до здорової ноги.

Фіксують не менше двох суглобів з обох боків від перелому. На плечовій і стегновій кістках –не менше трьох. Суглоби і кісткові виступи у всіх випадках обкладають ватяно-марлевими прокладками і закріплюють бинтом. Потім накладають шини.

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити зміст даного конспекту та відповідний параграф даного підручника.

М.М. Бака « Захист Вітчизни» 10-11 клас стр.  372.

Я. В. Косенко « Основи медичних знань» 10-11 клас стр. 41.

» Захист Вітчизни. Основи медичних знань».- підручник для загальноосвітніх навчальних закладів-Гудима А.А., Пашко К.О., Герасимів І. М., Фука М.М. —  стр.32.

Транспортна іммобілізація — заходи щодо забезпечення нерухомості кісток у місці перелому. Здійснюється накладанням відповідних шин, виготовлених з табельних чи підручних матеріалів, фіксацією двох розміщених поряд суглобів тощо. Такі заходи зменшують біль, що попереджає розвиток шоку.

Промисловість випускає кілька видів табельних шин:

• драбинчаста шина Крамера — виготовляється з гнучких металевих дротів і використовується для іммобілізації верхніх кінцівок;

• сітчаста металева шина — застосовується для іммобілізації верхніх кінцівок, під час переломів у ділянці гомілкового суглоба, їй легко надати необхідну форму;

• фанерна шина — виготовляється різної довжини, не піддається моделюванню, у випадку використання обгорта­ється ватно-марлевими серветками;

• транспортна шина Дитеріхса — виготовляється з деревини; складається з двох розсувних планок різної довжини, рухомої підошви і палички-закрутки для витягування кінцівки. Використовується для іммобілізації нижніх кінцівок.

Підручними засобами можуть слугувати відрізки фанери, картону, палички, різні побутові предмети, використовуючи які, можна забезпечити нерухомість кісток у місці перелому.

Подання першої медичної допомоги при переломах

Способи та черговість застосування окремих прийомів подання допомоги визначаються тяжкістю та місцем перелому, наявністю кровотеч, супутніх ушкоджень, загальним станом організму. Накладання шини потрібно проводити безпосередньо на місці травмування, виявляти обережність, щоб не допустити зміщення відламків. Вправляти відламки кісток категорично забороняється, оскільки це може, наприклад, закритий перелом перетворити на відкритий, збільшити біль і створити умови для розвитку шоку.

Під час іммобілізації кінцівок пошкодженій частині тіла намагаються надати шинами чи підручними засобами, якщо це можливо, найбільш природного положення. Якщо ж ні, то зайві маніпуляції забороняються. Також не дозволяється формувати та моделювати шини безпосередньо на потерпілому.

Якщо є переломи хребта у шийному відділі, хворого кладуть спиною на рівну тверду поверхню. Транспортування без спеціальних заходів не рекомендується.

Переломи хребта в грудному або поперековому відділах не можуть бути іммобілізовані, тому постраждалого вкладають животом донизу на рівний твердий щит. Якщо вкрай необхідне транспортування, твердий щит або широку дошку кладуть на ноші.

Переломи тазових кісток можуть виникнути під час сильного здавлювання, наїзду транспортних засобів, падіння. При цьому травмуються внутрішні органі— сечовий міхур, кишечник (їх травмування може спричинити інтоксикацію сечею чи каловими масами), статеві органи, нирки тощо. Головними ознаками є біль в місці перелому, неможливість стати на ноги. Надавлювання на лобкову кістку і крила таза викликають хрустіння.

Під час подання допомоги треба несильно стягнути таз на рівні крил бинтом, рушником або гумовим джгутом для запобігання подальшого розходження кісток та їх відламків, а також травмування внутрішніх органів гострими осколками. Потерпілого слід покласти на твердий щит спиною, ноги трохи розвести і під коліна підкласти валик з одягу чи подушки так, щоб підняти їх на висоту 25—30 см. Транспортування проводять так само, як і під час переломів хребта. В цьому випадку доцільне зв’язування нижніх відділів стегна і обох гомілкових суглобів. Підколінний валик прив’язують до нош.

Переломи стегнової кістки дуже тяжкі, оскільки це найбільша кістка в людському організмі. Вона оточена великим масивом м’язів, тут проходять нервові стовбури і магістральні кровоносні судини, їх пошкодження спричинює сильні кровотечі і крововиливи, розтрощення м’яких тканин, а сильний біль — шоковий стан.

У цьому разі потрібні заходи для знеболювання та надання нерухомості нижнім кінцівкам. Правильна іммобілізація перешкодить здавлюванню кровоносних судин, нервів, поліпшить кровообіг. Для іммобілізації найкращою є шина Дитеріхса (мал. 27). Якщо її немає, таку шину імпровізують. Для цього беруть дві дошки: одну від п’ятки до паху, а другу — від п’ятки до пахвинної ямки. Обидві «шини» надійно прив’язують за допомогою будь-яких засобів до травмованої ноги та тулуба. У ділянці кісточки, колінного суглоба та пахвинної ямки підкладають м’які валики з вати.

У крайньому разі, коли немає ніяких підручних засобів, травмовану ногу прибинтовують до здорової.

Переломи гомілки також спричинюють сильний біль, деформацію гомілки, потовщення в місці перелому. Спостерігається патологічна рухомість і хрустіння в місці травми. Під час

подання допомоги забезпечують нерухомість колінного та гомілкового суглобів. Для цього шини накладають від стопи до верхньої третини стегна. Стопа має бути зігнута під прямим кутом.

Коли ушкоджено кістки стопи та травмовано гомілковий суглоб, використовують драбинчасту чи сітчасту шину або підручні засоби. Шину згинають таким чином, щоб її можна було накласти на підошву стопи, а задню поверхню гомілки прикріпити до верхньої третини шини. Для п’ятки роблять заглиблення і підкладають вату. Шину прикріплюють до кінцівки, починаючи вісімкоподібними турами бинта через нижню третину гомілки і стопу, а закінчують спіралеподібне на верхній третині гомілки. Стопа повинна бути зафіксована під прямим кутом.

У разі іммобілізації фанерними рейками чи ціпками їх прикладають від верхньої частини гомілки до підошви стопи по боках: одну — з внутрішнього, другу — з зовнішнього, і прибинтовують до кінцівки.

У випадках, коли потерпілий має кілька переломів, у першу чергу зупиняють кровотечу, дають знеболювальний засіб, потім обробляють найнебезпечніпіі відкриті переломи, а вже потім — закриті.