Перелом плечової кістки іммобілізація

Мета іммобілізації при ушкодженнях ключиці і лопатки — знерухомлення руки та плечового пояса на стороні ушкодження, що досягають за допомогою косинки або бинтових пов’язок (типу Дезо). Іммобілізацію косинкою проводять шляхом підвішування руки з підкладеним в пахвову впадину валиком. Транспортувати таких хворих треба в положенні сидячи. При переломах ключиці можлива фіксація ліктьових суглобів за спиною. Руки хворого при цьому мають бути зігнуті у ліктях.

При переломі плечової кістки в верхній третині руку згинають у ліктьовому суглобі під гострим кутом так, щоб кисть лягла на сосок протилежної сторони. У пахвову ямку кладуть ватно-марлевий валик, передпліччя підвішують на косинці, а плече фіксують до тулуба бинтом. При переломі в середній третині іммобілізацію здійснюють драбинчастою шиною. Шину моделюють по неушкодженій кінцівці хворого або по кінцівці здорової людини такого ж росту. Шина має фіксувати два суглоби – плечовий і ліктьовий. Шину вигинають під прямим кутом, іншою рукою беруть другий кінець шини і пригинають його до спини. У пахвову впадину кладуть ватно-марлевий валик. При локалізації перелому в ділянці ліктьового суглобу шина має захоплювати плече і доходити до п’ясно-фалангового суглобу. Шину прибинтовують до плеча, ліктя, передпліччя, кисті, залишаючи вільними лише пальці. Травмовану руку підвішують на косинці, перекинуту одним кінцем через шию хворого. При іммобілізації підручними засобами верхній кінець імпровізованої шини з внутрішнього боку має доходити до пахвової впадини, із зовнішнього – виступати за плечовий суглоб, а нижні кінці – за лікоть. Після накладання таких шин їх прив’язують нижче і вище місця перелому до плечової кістки, а передпліччя підвішують на косинці.

При ушкодженнях передпліччя необхідно виключити рухи у ліктьовому і променево-зап’ястному суглобах. Для іммобілізації застосовують драбинчасту або імпровізовану шину, яку накладають по задньо-зовнішній поверхні руки (зігнута під прямим кутом) і прибинтовують до плеча і передпліччя. Останнє підвішують за допомогою косинки.

При ушкодженнях променево-зап’ястного суглоба та кисті шину обгортають ватою та накладають від кінців пальців до ліктя по долонній поверхні руки. За значних ушкоджень шину накладають також на тильну поверхню кисті. Останній надають фізіологічне положення (в долоню хворого вкладають валик з тканини, бинту або вати).

У разі перелому ключиці, плечової кістки або кісток передпліччя можлива аутоіммобілізація. Зігнуту у ліктьовому суглобі руку притискають до тулуба і закріплюють пов’язкою або передпліччя укладають в поділ сорочки та прищипують його край до одягу на грудній клітці булавками.

При транспортній іммобілізації кісток гомілки фіксують колінний та гомілковостопний суглоби. Помічник має підняти гомілку за п’яту і, ніби знімаючи чобіт, плавно витягнув її. Потім шину із зовнішньої та внутрішньої сторін (від стопи до середини стегна) прибинтовують до ушкодженої кінцівки. Використовуючи одну драбинчасту шину, яку накладають на задню поверхню ноги від сідничної складки до стопи із загином на неї. Таку шину попередньо вигинають за формою фізіологічних вигинів ноги. При іммобілізації підручними засобами одну шину розміщують повздовж зовнішнього боку кінцівки від пахвової впадини до ступні, другу – поздовж внутрішнього від пахвинної ділянки до ступні, а третю – по задній поверхні. Шини прибинтовують до ноги бинтами або рушником в 3-4 місцях. За відсутності підручних засобів проводиться аутоіммобілізація. Ступню фіксують тугою пов’язкою від кінчиків пальців до середини гомілки.

Источник

Перша допомога при переломі плечової кістки
Верхні кінцівки страждають дуже часто. На жаль, це часом виражається в переломах, тобто порушення цілісності кістки. Одним з видів таких пошкодження є переломи плеча. Це дуже поширена травма, отримати яку досить легко. Варто невдало впасти на плече, особливо якщо слабкі кістки, як відразу ж пошкодиться плечова кістка. Така травма не часто буває дуже серйозною, але такі випадки все ж є. У будь-якому випадку, необхідно вчасно виявити перелом і почати надавати першу допомогу.

Зрозуміти, чи відбувся перелом, нескладно. Зазвичай така травма супроводжується характерним переломом, а також сильним болем. В області пошкодження утворюється набряк. Потерпілий чоловік не може рухати рукою, так як навіть найменша спроба зробити рух супроводжується болем. Якщо стався перелом зі зміщенням, спостерігається деформація в місці травми. Якщо стався відкритий перелом, можуть стирчати кісткові уламки, а сама рана може сильно кровоточити. Від виду перелому залежать дії при першій допомозі. Для початку варто розглянути, як діяти, якщо стався закритий перелом.

Перша допомога при закритому переломі плеча

Для початку варто заспокоїтися, причому це стосується як самого потерпілого, так і того, хто зголосився надати йому першу допомогу. Залежно від ситуації у людини може розвинутися шок, від болю або з інших причин. Часом заспокійливих слів недостатньо, в цьому випадку слід дати людині якесь не дуже сильне лікарський засіб, наприклад, валеріану. Як серцево-судинного кошти можна використовувати валокордин, його часто носять з собою сердечники.
Після цього потрібно визначити тип перелому. Якщо немає відкритих ран і стирчать осколків, то перелом вважається закритим. В такому випадку необхідно відразу приступити до іммобілізації. Іммобілізація — це створення нерухомості пошкодженої частини тіла або зменшення її рухливості. Такі заходи дозволяють зменшити біль, попередити появу шоку і судинних та інших пошкоджень.

Є два види іммобілізації — транспортна або тимчасова і лікувальна. Для надання першої допомоги необхідно розуміти, як виявляється тимчасова іммобілізація, так як його другий вид є вже лікуванням.

Перша допомога при переломі плечової кістки Добре, якщо в аптечці або під рукою є дротова шина Крамера, так як з її допомогою провести іммобілізацію при переломі плечової кістки досить просто. Якщо її немає, можна і потрібно використовувати підручні засоби. Для того щоб зрозуміти що це може бути і як з ними справлятися, слід зрозуміти принцип накладення шини Крамера.

Спочатку руку слід відвести в суглобі плеча і зігнути в суглобі ліктя під кутом в 90 градусів. Передпліччя потрібно розташувати посередині між пронацією і супінацією, а кисть так, щоб вона була трохи зігнута до тилу. Пальці повинні перебувати в напівзігнутому стані, тому в долоню слід вкласти бинт або ватяний ком, який обгорнутий марлею. Його потерпілий повинен охопити пальцями. Не можна фіксувати пальці, коли вони в витягнутому положенні. В область пахв слід підкласти валик з вати і зміцнити його бинтами через надпліччя непостраждалих руки. Можна покласти подушечки з вати навколо грудей, а також на задню шийну поверхню.

Тепер можна приступати до дій з шиною Крамера. Вона має метрову довжину і досить широка. Її потрібно зігнути за розмірами пошкодженої кінцівки і накласти, починаючи від плеча здорової руки в області над лопатками. Потім потрібно пропрацювати шиною задню зовнішню плечову поверхню і передпліччя, аж до основи пальців. По кутах верхнього кінця шини потрібно прив’язати два бинтових шматка, довжина яких становить майже метр.

Щоб закінчити накладення шини, слід обкласти її ватою, а потім прибинтувати до кінцівки і трохи до тіла людини. Два бинтових шматка, які до цього були прикріплені до кінця шини, потрібно пропустити ззаду і спереду здорового плеча і прив’язати до нижнього кінця. У підсумку вийде, що передпліччя щільно притисне до спини верхню частину шини.

Останній етап — підвішування руки на косинку. Можна прибинтувати її до тіла.

Що робити, якщо під рукою немає шини Крамера? Немає приводу панікувати. Швидше за все, можна знайти дві дощечки або щось на зразок них. Одну дощечку потрібно прибинтувати до плеча, а іншу прив’язати до передпліччя і дуже добре зафіксувати їх до тіла. Звичайно, бувають ситуації, коли під рукою немає ніяких засобів, які допоможуть провести якісну іммобілізацію. В цьому випадку слід укласти пошкоджену кінцівку на косиночную пов’язку.
В її якості може послужити квадратний тканинний шматок. Якщо є можливість вибору, краще використовувати бавовняну тканину. Ширина пов’язки — від 14 до 16 метрів. Цей тканинний шматок потрібно скласти по діагоналі навпіл і підвести під кінцівку, яку потрібно зігнути. Кінці пов’язки слід зав’язати на шиї. Рука згинається в лікті під прямим кутом. Тупий кут косиночной пов’язки загинається і закріплюється попереду у ліктя. Для цього можна використовувати шпильку. Тепер потерпілого можна везти в лікарню, але робити це потрібно лише в сидячому положенні.

Допомога при відкритому переломі

Механізм надання першої допомоги в разі відкритого перелому плечової кістки трохи інший, так як в цьому випадку має наявність рани. Можливо, назовні стирчать кісткові уламки. Найголовніше, що потрібно запам’ятати — не можна самостійно катувати поставити на місце ці уламки. Цим повинен займати тільки лікар.
Отже, при відкритому переломі також слід дати потерпілому знеболювання. Біль при такій травмі ще сильніше, тим більше може бути сильна кровотеча, про зупинку якого ми поговоримо пізніше. Потім важливо зробити наступні дії:

Необхідно обробити поверхню рани трипроцентним розчином перекису водню, п’ятипроцентним спиртовим розчином йоду, підходить будь-який антисептичний засіб.

Потім слід осушити поверхню за допомогою марлевої стерильною серветки.

Перев’язувальний пакет потрібно розкрити і накласти на рану, але не потрібно туго накладати бинт.

Не можна лестощі всередину рани і чіпати її руками. Потрібно користуватися стерильним бинтом чи тканиною. Потім потрібно, як і в випадку з закритим переломом плечової кістки, провести іммобілізацію, акуратно і правильно.

Перша допомога при переломі плечової кістки Однак при відкритих переломах плечової кістки перша надання першої допомоги може бути ускладнене травматичним шоком. Це гостра реакція організму на травму важкого характеру. Є кілька фаз такого стану. Спочатку спостерігається підвищена рухова і мовна активність, хоча голос глухий, а слова можуть бути уривчастими. Присутня висока чутливість до болю, неспокійний погляд потерпілого, підвищений або нормальний артеріальний тиск. Всі ці триває близько п’яти хвилин. Потім починається друга фаза, яка поділяється на три ступеня тяжкості. Спільними ознаками є блідість обличчя, розширені зіниці, часте і поверхневе дихання, поганий пульс, байдуже стан потерпілого.
У таких випадках діяти потрібно швидко. Якщо є кровотеча, необхідно його зупинити. Слід розстебнути здавлюючу одяг і забезпечити прохідність шляхів дихання, а також приплив свіжого повітря. Слід дати людина знеболюючі ліки, зігріти його. Можливо, знадобиться провести серцево-легеневу реанімацію.
Якщо відбувається кровотеча, необхідно швидко його зупинити. Зупинка кровотечі важливіша для порятунку, ніж біль від притискання ватного тампона до рани. Це важливо розуміти, щоб не боятися робити певні дії. Пошкодження артеріальних судин загрожує втратою життя, тому потрібно зробити все можливе, щоб його зупинити.

Перша допомога при переломі плечової кістки
Для цього слід накласти вище місця пошкодження джгут. Це робиться поверх одягу, чи не на голу ділянку тіла. Можна обернути сегмент кінцівки рушником або одягом, поверх якої накладається джгут, так, щоб кровотеча повністю припинилося. Однак дуже довго використовувати джгут не можна, інакше може розвинутися анаеробна інфекція і кінцівку може взагалі перестати функціонувати. Тому джгут накладається на більш ніж на півтори години.

Всі перераховані вище заходи допоможуть надати першу допомогу, якщо стався перелом плечової кістки. Важливо розуміти, що паніка зробить тільки гірше. Головне — зберігати спокій і чітко виконувати всі рекомендації, очікуючи на приїзд швидкої допомоги.

Загрузка…

Источник

Переломи плечової кістки становлять 7-12% від усіх переломів кісток і поділяються на переломи проксимального епіметафіза – 65 %, діафіза – 20 %, дистального епіметафіза –15%.

Переломи проксимального відділу плечової кістки

Механізм травми. Частіше виникають внаслідок непрямого механогенезу травми.

Класифікація переломів за сегментами:

• анатомічної шийки;
• великого горбика;
• малого горбика;
• хірургічної шийки.

До великого горбика кріпляться м’язи – зовнішні ротатори та елеватори плеча: надостьовий, підостьовий, малий круглий. До малого горбика: підлопатковий м’яз – внутрішній ротатор плеча. Між горбиками лежить борозна, в якій рухається сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча. Нижче хірургічної шийки до плечової кістки кріпиться великий грудний м’яз.

Різнонаправлена дія цих м’язів створює широкий спектр зміщень вищеперахованих сегментів проксимального відділу плеча.

Кількість зміщених сегментів складає класифікацію переломів проксимального відділу плечової кістки за Neer:

• однофрагментний;
• двофрагментний;
• трифрагментний;
• чотирифрагментний.

Ізольований перелом великого чи малого горбика виникає внаслідок відривного механогенезу (авульсивний перелом).

Переломи хірургічної шийки виникають найчастіше, особливо в старшому віці, і поділяються на три типи (рис. 4.13).

Абдукційний перелом хірургічної шийки утворюється при падінні на відведену руку, кут деформації між головкою та плечем відкритий назовні. При падінні на приведену руку утворюється привідний перелом з кутом деформації, відкритим внутрішньо.

Клініка. Залежно від виду перелому та характеру зміщення наявні наступні ймовірні симптоми: вимушене положення кінцівки, активні рухи неможливі, пасивні – різко загострюють біль, значно обмежені, ділянка плечового суглоба овальна, рівномірно дефігурована, контури згладжені, локальний біль. Достовірні симптоми: патологічна рухомість, крепітація кісткових фрагментів, осьове натискування на плече загострює біль, можливе підшкірне випинання кісткового фрагмента. Специфічним симптомом є пальпація краю розвернутої головки. Рентгенограми у двох проекціях (друга проекція – трансторакальна або аксіальна) уточнюють вид перелому та ступінь зміщення уламків.

Лікування. Комплекс заходів першої медичної допомоги передбачає знеболення, транспортну іммобілізацію однією з можливих методик: відмодельованою задньою драбинчастою шиною Крамера або косинковою пов’язкою.

Фіксація кінцівки пов’язкою-бандажем або косинковою пов’язкою можуть бути і лікувальними заходами у хворих, особливо у старшому віці, з переломами проксимального відділу плечової кістки з допустимим зміщенням (рис. 4.14, 4.15). При переломах без зміщення у активних пацієнтів кінцівку фіксують задньою гіпсовою лонгетою від здорового надпліччя до головок п’ясткових кісток. При привідному типі перелому хірургічної шийки, відривному переломі великого горбика кінцівку фіксують на клиноподібній подушці або в торакобрахіальній гіпсовій пов’язці в положенні відведення руки (рис. 4.16).

Типові переломи хірургічної шийки плеча: А – вклинений, Б – аддукційний, В – абдукційний

Рис. 4.13. Типові переломи хірургічної шийки плеча: А – вклинений, Б – аддукційний, В – абдукційний

Рентгенограма 3-фрагментного перелому проксимального відділу плечової кістки зі зміщенням: 1 – головка плечової кістки; 2 – діафіз плечової кістки; 3 – великий вертлюг

Рис. 4.14. Рентгенограма 3-фрагментного перелому проксимального відділу плечової кістки зі зміщенням: 1 – головка плечової кістки; 2 – діафіз плечової кістки; 3 – великий вертлюг

Пов'язка-бандаж для верхньої кінцівки

Рис. 4.15. Пов’язка-бандаж для верхньої кінцівки

Методи консервативного лікування переломів плеча: а, б – відвідні шини для верхньої кінцівки; в, г – задня гіпсова лонгета, торакобрахіальна гіпсова пов'язка

Рис. 4.16. Методи консервативного лікування переломів плеча: а, б – відвідні шини для верхньої кінцівки; в, г – задня гіпсова лонгета, торакобрахіальна гіпсова пов’язка

Іммобілізація триває до ознак зрощення перелому протягом 4-7 тижнів.

Переломи зі зміщенням, особливо у дітей, вправляють одномоментно або лікують методом скелетного витягнення з наступною остаточною фіксацією в гіпсовій пов’язці. Якщо репозиція не вдається або тривала іммобілізація є небажаною, здійснюють відкриту репозицію та металоостеосинтез пластинками на гвинтах у дорослих (рис. 4.17 а, б), у дітей – шпицями Кіршнера. При 4-фраг- ментних переломах проводять первинне ендопротезування плечового суглоба (рис. 4.17 в).

Протягом лікування виконують контрольні рентгенограми. Особливу увагу приділяють ранній, етапній комплексній реабілітації шляхом розробки пасивно-активних рухів з 4-5 дня. Працездатність відновлюється через 6-8 тижнів.

Металоостеосинтез пластинками та гвинтами (А), (Б), однополюсне ендопротезування плечового суглоба (В)

Рис. 4.17. Металоостеосинтез пластинками та гвинтами (А), (Б), однополюсне ендопротезування плечового суглоба (В)

N. В. Можливі ускладнення переломів проксимального відділу плечової кістки:

• контрактура плечового суглоба;
• неправильне зрощення;
• аваскулярний некроз головки плечової кістки (при переломах анатомічної шийки);
• незрощення хірургічної шийки плечової кістки.

Источник

Як правильно иммобилизировать кінцівку при переломі antibrachium повинен знати кожен.

Надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухового апарату людини являє собою комплекс важливих заходів. Окремо слід розглянути таке питання, як транспортна іммобілізація при переломі передпліччя (antibrachium). Подібні травми зустрічаються досить часто, а тому треба бути готовими до необхідності діяти.

Зміст статті

Симптоми і особливості
Перша допомога
Основні правила транспортної іммобілізації
- Положення руки
- Методи іммобілізації
  - Використовуються підручні матеріали
- Якщо є супутні травми
- Чого робити не варто
Подальша допомога

Симптоми і особливості

Достовірно встановити перелом і ступінь його тяжкості може тільки лікар. Тим не менш, за певними ознаками можна самостійно розпізнати подібні травми.

На порушення цілісності кісток antibrachium можуть вказувати наступні симптоми:

припухлість руки в місці пошкодження;
обмеженість рухливості;
різкий сильний біль;
гематома (при пошкодженні кровоносних судин);
кісткова крепітація (характерний хрускіт);
деформація кінцівки.

Набряк у місці пошкодження
Сильний різкий біль в руці може бути від травмування кісткових тканин.
Велика гематома на передпліччі зазвичай свідчить про перелом.
Деформація кінцівки після травми – ознака перелому зі зміщенням.

Спочатку рука може злегка онеметь і збліднути, але по закінченні часу неприємні відчуття починають наростати. Такі переломи зустрічаються досить часто у людей всіх вікових категорій. При цьому більшість випадків пов’язані з травматичними причинами, ніж з патологічними.

Передпліччя влаштовано таким чином, що воно складається з двох частин – променевої і ліктьової кістки. Їх верхній кінець з’єднується з плечовою кісткою і утворює ліктьовий суглоб.

У нижній частині формується променевозап’ястний суглоб у місці переходу передпліччя до кисті. Пошкоджуватися можуть абсолютно всі ділянки, при цьому зміщення найчастіше піддаються діафіз.

Перша допомога

Що ж робити, якщо людина зіткнувся з такою травмою?

Інструкція з надання екстреної допомоги полягає в наступному:

Заспокоїти постраждалого, дати йому води і посадити в зручному положенні.

Для полегшення сильного болю дайте йому таблетку препарату. Також можуть застосовуватися «заморожують» спреї, якщо відсутні шкірні ушкодження.

Знедвижте кінцівку. Іммобілізація при переломі antibrachium виконується за допомогою накладання шини на руку.

Якщо перелом відкритий, попередньо потрібно подбати про зменшення кровотечі і обробці рани.

Після надання першої допомоги викличте для потерпілого швидку допомогу» або самостійно доставте його в медустанову.

Основні правила транспортної іммобілізації

Правильна іммобілізація травмованої верхньої кінцівки – важлива складова допомоги хворому. Саме тому важливо знати базові правила дій в критичній ситуації.

Порядок іммобілізації передбачає такі етапи:

виставлення руки в правильне положення;
облаштування м’яких прокладок між шкірою рук і шиною;
фіксація кінцівки з допомогою шини з залученням кисті і ліктьового суглоба;
накладення поверх шини пов’язки;
підвішування кінцівки.

Слід більш докладно розглянути окремі аспекти питання про іммобілізації.

Положення руки

Для того, щоб транспортна іммобілізація при переломі кісток передпліччя не викликала дискомфорт, необхідно подбати про правильне виставлення положення кінцівки.

Можна виділити кілька основних правил щодо цього питання:

Передпліччя повинне бути розташоване горизонтально, під прямим кутом відносно плечової кістки.

Для зручності слід відхилити кінцівку трохи вперед. Для фіксації використовуйте валик з тканини, підкладений під передпліччя спереду і під пахву.

В долоні також затисніть невеликий тканинний валик. Таким чином, кисть повинна залишитися зафіксованої в напівзігнутому стані.

Рука не повинна бути напруженою, тому подбайте про її фіксації за допомогою пов’язки.

Якщо все зробити правильно, руху, провокують больові відчуття, будуть зведені до мінімуму, як і ризик отримати додаткові пошкодження в процесі транспортування потерпілого в лікарню.

Методи іммобілізації

Для того щоб була виконана іммобілізація необхідні певні матеріали.

Всього виділяють три основних методи знерухомлення кінцівок:

М’який. Цей спосіб передбачає накладання фіксуючої пов’язки, пневматичної сітки або бандажа, які здатні хоча б частково обмежити рухливість пошкодженої ділянки руки.

Жорсткий. Це більш дієвий традиційний підхід до здійснення транспортної іммобілізації. Тут використовуються тверді матеріали і спеціальні шини: сходова Крамера, Дітеріхса і т. д.

За допомогою підручних матеріалів. Цей варіант поєднує вищенаведені підходи з однією лише різницею – для нього застосовуються непрофесійні матеріали, а те, що знаходиться під рукою в даний момент, наприклад, дерев’яні рейки, одяг і т. д.

Використовуються підручні матеріали

Далеко не завжди під рукою є спеціальні шини. Придатні для фіксації пошкодженої кінцівки. У більшості випадків при самостійному надання допомоги потерпілому доводиться використовувати різноманітні підручні матеріали.

Розглянемо найбільш актуальні варіанти у таблиці нижче:

Назва матеріалу та фотоКороткий описОдягВ якості фіксатора для кінцівки можна використовувати підручні засоби, наприклад, елементи одягу.Поверніть, приміром, курточку, в тугий валик і використовуйте як фіксатор для руки.Клапоть тканиниКосинку можна використовувати як альтернативу попереднім фіксатора або, як додатковий елемент для закріплення кінцівки.Якщо домогтися необхідної жорсткості не вдається, більш доцільно просто примотати косинкою або тієї ж курточкою руку до тулуба.ХмизНавіть невеликі гілки можуть послужити в якості шини.Дрібні гілки можуть послужити шиною, якщо зібрати їх в пучок і розташувати з двох сторін передпліччя.КартонІмпровізованої шиною може стати і картон.Для іммобілізації згодиться щільний картон, бажано скласти кілька шматків разом для більшої жорсткості.ФанераШматки фанери допоможуть добре зафіксувати травмовану кінцівку.Невеликі шматки фанери – ідеальний варіант для пристрою шини. Вона створює ідеально рівну і тверду опору.Дерев’яні планкиВідмінний варіант шини – дерев’яні планки.Ще один хороший варіант для знерухомлення зламаної кінцівки. Головне, щоб постраждалий не підчепив занози від планки.ГілкиТовсті дерев’яні гілки можна використовувати для фіксації руки замість дерев’яних планок.Товсті рівні гілки відмінно замінить дерев’яні планки. До того ж знайти такий матеріал не складе особливої праці.ПарасолькаЗвичайний парасольку також можна використовувати як фіксатор при переломі antibrachium.Якщо у когось з оточуючих є парасоля, з його допомогою також можна тимчасово зафіксувати руку.

Для перев’язки та підтримання руки можна використовувати одяг, але краще купити в аптеці бинт, адже його ціна складає копійки.

Якщо є супутні травми

У деяких випадках пошкодження передпліччя не є єдиною проблемою. Йому може супроводжувати травма інших частин верхніх кінцівок, ніг, тулуба і т. д. Найчастіше люди стикаються з переломами, вивихами і тріщинами в зоні зап’ястя та кисті, ліктьового відростка, плеча.

Іммобілізація в разі перелому antibrachium в поєднанні з ушкодженнями пальців кисті і зап’ястя передбачає фіксацію кінцівки в тому ж положенні, як і в стандартному варіанті. Пальці по можливості слід тримати зігнутими навколо тканинного валика. Якщо зігнути пальці неможливо, їх фіксують прямими до шині.

При ушкодженні ліктьового відростка і плеча шина накладається набагато далі, – вона повинна доходити до потилиці і протилежної лопатки. Така фіксація забезпечує повне знерухомлення руки у всіх суглобових зчленуваннях. Якщо є напруга або нестабільність, додатково рекомендується примотати кінцівку до тулуба потерпілого.

Чого робити не варто

Окремо слід розібрати які помилки можуть бути допущені при знерухомленні кінцівки.

Якщо виконується іммобілізація при переломах передпліччя, не рекомендується робити наступне:

Намагатися самостійно вирівняти руку. Не потрібно домагатися ідеального прилягання шини і вправляти зміщені кістки. Подібні маніпуляції дуже небезпечні і болезненни.

Накладати шину поверх рани. Попередньо потрібно подбати про зупинку кровотечі і перев’язці. Щоб знизити тиск на м’які тканини, підкладіть під шину чисту ганчірку або одяг.

Залишати руку рухомий. Недостатньо обмежити шиною місце перелому. В обов’язковому порядку блокуються ліктьовий і променевозап’ястний суглоби. Додатково потрібно забезпечити розслаблення м’язів за допомогою підвішування руки на стегнах, перекинутою через шию.

Не затискайте руку. При накладанні пов’язки поверх шини слідкуйте за тим, щоб вона не була занадто тугий. На це може вказувати зміна кольору пальців.

Це основні помилки, що недосвідчена людина може допустити в стресовій ситуації. Важливо не нервувати і послідовно виконувати всі необхідні заходи для надання допомоги потерпілому.

Подальша допомога

При правильному виконанні іммобілізації транспортування хворого в медзаклад не складе праці. Після цього його можна передати в руки лікарів, які проведуть більш ретельну діагностику за допомогою фізикального огляду та рентгенографії.

Подальше лікування полягає в наступному:

Репозиція кісткових відламків. Фрагменти кістки при наявності зміщення виставляються в правильне положення. Це можливо виконати закритим способом або за допомогою хірургічного втручання. Після цього на кілька тижнів на руку накладається гіпсова пов’язка. В деяких випадках вимагається додатковий остеосинтез.

Призначення лікарських препаратів. Для відновлення після травми потрібні знеболювальні та протизапальні засоби, антибіотики і вітамінно-мінеральні комплекси.

Процедури. У міру зрощення кістки вводяться різні фізіопроцедури, лікувальні масажі, бальнеологічні процедури, гімнастику і т. д.

Дієта. Для повноцінної регенерації тканин організму потрібна якісна їжа в раціоні, багата вітамінами і мінералами, які беруть участь у процесах утворення кістки.

Більше інформації по темі транспортної іммобілізації ви можете отримати з відео в цій статті.

Источник