Перелом хребта догляд
Переломи хребта є найбільш важкими ушкодженнями опорно-рухового апарату. Виникають переломи хребта внаслідок травм великий механічної енергії: дорожньо-транспортні пригоди, травми на виробництві, падіння з висоти, при неправильній поведінці людини в місцях купання (стрибнути «Щучкою» в незнайомому місці) і т.д. У літніх і осіб похилого віку перелом може виникнути навіть від незначної травми, у зв’язку з крихкістю кісток, що обумовлено малим вмістом кальцію в кістки.
Хребет складається з окремих хребців (кісток складових хребет) і проходить через них спинного мозку. При переломах пошкоджуються окремі хребці — один або декілька відразу. Переломи можуть відбуватися у всіх відділах хребта: шийному, грудному, поперековому і крижовому, найбільш небезпечні переломи шийного відділу, тому найчастіше супроводжуються пошкодженням спинного мозку.
Розрізняють безліч типів переломів хребта, що пов’язано з багатогранністю травматичного впливу і складною будовою хребта і хребців. Переломи хребта можуть супроводжуватися вивихами і підвивихи хребців, при вивиху і підвивихи тіла хребців зсуваються відносно один одного, що призводить до затискання і пошкодження спинного мозку. Спинний мозок також може пошкоджуватися осколками переламаних хребців, здавлюватися посттравматичної гематомою (скупченням крові внаслідок травми).
Відповідно до цього, все переломи хребта можна розділити на 2 великі групи:
Неускладнені — без ушкодження спинного мозку.
Ускладнені переломи — супроводжуються пошкодженням спинного мозку.
Найбільш частий тип переломів хребта — це компресійний перелом тіла хребця. Компресійний перелом виникає внаслідок різкого здавлення хребця. Найчастіше буває в осіб похилого віку і, як правило, рідко супроводжується зсувом і пошкодженням спинного мозку.
Симптоми перелому хребта
До основних симптомів переломів хребта відносяться:
• Біль в ураженій ділянці хребта
Біль, як правило, носить завзятий характер, посилюється при русі. Відзначається посилення болю при промацуванні пошкодженого хребця, а також при створенні осьового навантаження на хребет (лікар в такому випадку поколачивает пацієнта по маківці голови або створює додаткове навантаження нанадплечья пацієнта).
• Обмеження рухів у хребті
Обмеження рухів обумовлено сильним болем, а також порушенням анатомічної будови хребта та прилеглих м’язів.
• Видима деформація ураженого відділу хребта
Спостерігається при значних пошкодженнях одного або декількох хребців.
• При ускладнених переломах до вищевказаних симптомів додаються симптоми пошкодження спинного мозку.
Ураження спинного мозку є найбільш грізним ускладненням переломів, яке може привести до загибелі або інвалідизації пацієнта. Симптоми в даному випадку багатогранні і можуть проявлятися в різного ступеня — від легкого порушення чутливості шкірних покривів і незначною м’язової слабкості нижче місця перелому хребта, до повного зникнення самостійних рухів (параліч) і втрати контролю над сечовипусканням і дефекацією.
Перша допомога при підозрі на перелом хребта
Перед лікарем або людиною, що надає першу допомогу, стоїть завдання виключити інші, менш серйозні, пошкодження хребта (забій, пошкодження зв’язкового апарату). У зв’язку з тим, що картини захворювань схожі, навіть при найменшій підозрі на перелом, перша допомога повинна проводитися, як при переломах хребта, до остаточної постановки діагнозу.
Перша допомога полягає в іммобілізації (знерухомлення) хребта та адекватному знеболюванні.
• Іммобілізація і транспортування
Людини з підозрою на перелом хребта укладають і транспортують лежачи на спині, використовуючи жорсткий щит або спеціальні носилки, максимально фіксуючи тулуб і ноги. Перекладати людини без необхідності з місця на місце не варто. Якщо жорсткого щита під руками немає, то замість нього можна застосувати підручні засоби: широку дошку, фанеру і т.д. Самостійно рухатися пацієнтові заборонено, також небажано транспортувати людини сидячи.
При переломах шийного відділу потрібно створити додаткову фіксацію шиї коміром. Комір можна також змайструвати з підручних засобів — шматка картону або щільної матерії. Ні в якому разі не можна намагатися вправити видимі пошкодження шийних хребців.
• Знеболювання
Вибір засобу для знеболювання будується за принципом — чим сильніше, тим ефективніше. Найбільш поширені ліки в побуті — це німесулід, кеторол і анальгін.
Не можна давати таблетки, якщо людина перебуває на межі втрати свідомості або в несвідомому стані, це може призвести до потрапляння ліків у дихальні шляхи.
Діагностика перелому хребта
Лікар вже при первинному огляді може запідозрити перелом хребта, а остаточно виставити діагноз можна тільки за допомогою рентгенографічного дослідження. В окремих випадках: при пошкодженнях спинного мозку, при підозрі на ушкодження спинного мозку, в складних для діагностики випадках може застосовуватися комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ).
Іноді виникає необхідність в проведення пункції спинномозкового каналу і мієлографії — обидва дослідження спрямовані на оцінку циркуляції спинномозкової рідини, але в даний час проводяться рідко.
В установці характеру пошкодження спинного мозку лікаря травматолога найчастіше потрібна допомога лікаря — невролога, і вони разом визначаються з подальшою лікувальною тактикою.
Лікування та реабілітація пацієнта з переломом хребта
Мабуть, найскладніше завдання представляє лікування переломів хребта. Лікувальна тактика різна, але в загальному можна виділити два основних напрямки: консервативний та оперативний методи. Рідко застосовні в сучасний час — метод витягнення і закритого вправлення переломів.
• Консервативний метод лікування перелому хребта
Цей метод не передбачає оперативного втручання. Застосуємо при переломах без зміщення і при переломах без ушкодження спинного мозку.
Консервативний спосіб полягає в тривалому постільному режимі, при переломах грудного і поперекового відділів хребта, або носінням фіксаційного коміра при переломах шийного відділу хребта. Загальний строк постільного режиму коливається, залежно від ушкодження, від 1 до 3-х місяців. Надалі пацієнтові необхідно ще до півроку носити фіксаційний корсет і уникати інтенсивних фізичних навантажень. При пошкодженнях шийного відділу фіксація триває від 2-х до 3-х місяців.
Фіксаційний комір
Одночасно з фіксацією або постільною режимом необхідно активно виконувати лікувальну гімнастику, спрямовану на формування м’язового корсету та захисту, таким чином, хребців від зсуву і надлишкового навантаження. Вправи слід виконувати з поступово збільшується навантаженням, наприклад з перших днів після травми дозволено виконання тільки дихальної гімнастики, надалі дозволяється рухати руками і так далі. Всі вправи потрібно виконувати тільки з дозволу та під контролем врача.Также в пізні терміни після травми (більше 3-х місяців) дозволяється плавання і поступове повернення людини до праці.
Для зняття запалення в зоні пошкодження призначається фізіотерапевтичне лікування.
Лікарські засоби, застосовуються при неускладнених переломах хребта можна розділити на кілька груп:
1) Препарати кальцію — направлені для прискорення зрощення хребця (Кальцемін, Кальцій D3-нікомед, різні вітамінні комплекси).
2) Препарати, що перешкоджають руйнуванню міжхребцевого хряща (Терафлекс, Дону, Алфлутоп).
3) Протизапальні та знеболюючі препарати (Німесулід, Мелоксикам, Кеторолак, Диклофенак).
4) Різні гелі та мазі для місцевого застосування (Ультрафастін, Вольтарен, Кетопрофен, Фастум гель і т.д.).
• Оперативний метод лікування переломів хребта
Оперативний метод лікування застосовується при переломах, що супроводжуються пошкодженням спинного мозку-при переломах із значним підвивихи хребців: при переломо-вивихах позвонков- в тих випадках, коли немає гарантії, що осколки або зламаний хребець не зашкодять спинний мозок, при подальшому консервативному лікуванні. Показання до операції завжди строго індивідуальні і до кожного застосовна своя тактика лікування, враховуючи всі можливі наслідки оперативного втручання.
Щодо техніки оперативного втручання, то всі операції спрямовані на звільнення і захист спинного мозку від подальшого пошкодження. За допомогою спеціальних металевих конструкцій досягається стабілізація і зміцнення пошкодженого сегмента. Надалі лікування нічим не відрізняється від консервативного методу: тривале обмеження фізичних навантажень, постільний режим, масаж, лікувальна гімнастика та фізіотерапевтичне лікування. Для лікарської терапії, крім вищезгаданої, може застосовуватися специфічне лікування, призначене неврологом або нейрохірургом для підтримки функції спинного мозку.
Металеві конструкції дістаються з хребта у віддалені період після травми, однак властивості сучасних хірургічних сплавів дозволяють залишати останні на все життя. Показання до повторної операції з видалення фіксаторів вирішуються індивідуально, залежно від віку, скарг та наслідків.
• Метод витягування хребта
Застосуються для поступового усунення зміщення хребців, при неможливості технічно виконати операцію або при високому ризику оперативного втручання. Хворого в такому випадку укладають на ліжко і фіксують петлями, лямками, ватно-марлевими кільцями за голову або пахвові западини, створюючи таким чином тягу, вправляють перелом. Далі йде консервативне лікування.
• Метод закритого вправлення
Цей метод вимагає умілих рук хірурга і в даний час практично не застосуємо, внаслідок небезпеки зміщенняуламків в подальшому, навіть при надійної фіксації.
При переломах, що не супроводжуються паралічами та іншими проявами ушкодження спинного мозку, до праці повертаються в термін від 3-х місяців (переломи шийного відділу) до півроку (переломи поперекового і грудного відділів).
Прогноз при переломах хребта
На початкових етапах лікування прогноз дуже обережний, навіть при неускладнених переломах. Частина пацієнтів навіть не встигають потрапити в приймальне відділення лікарні, гинучи від грізного ускладнення — спинального шоку (стан викликане пошкодженням, або розривом спинного мозку).
Пацієнти, у яких діагностовано пошкодження спинного мозку, надалі можуть страждати від паралічів і самостійно не пересуватися кілька місяців або років, а то і все життя. При неускладнених переломах надалі можуть виникати такі захворювання, як міжхребетні грижі, остеохондроз хребта. Тому велике значення має тривала реабілітація, як в лікувальному закладі, так і в домашніх умовах.
Лікар травматолог-ортопед Н.А. Воронович
Источник
Травма хребта та спинного мозку
Синоніми захворювання: перелом хребта, перелом спини, перелом шиї, травма пірнальника, травма хребта, травма спини, травма шиї, спінальна травма, хребетно – спинномозкова травма.
Вступ
Більша частина пошкоджень спинного мозку викликає втрату чутливості нижче місця ураження і здатності рухатися (параліч) або постійну недієздатність. Параліч, що зачіпає велику частину тіла, включаючи руки та ноги, називається тетраплегією. Коли враження спинного мозку зачіпає тільки нижню частину тіла, кажуть про параплегію.
Симптоми
Симптоми пошкодження спинного мозку залежать від двох факторів:
- Розташування пошкодження. Загалом, пошкодження верхніх відділів спинного мозку обумовлює більший за обсягом параліч. Наприклад, пошкодження верхніх шийних відділів спинного мозку може викликати параліч обох рук і обох ніг, пацієнт може дихати лише за допомогою апарату штучного дихання, тоді як пошкодження, розташовані нижче, можуть вразити тільки ноги і нижню частину тіла.
- Ступінь тяжкості пошкодження. Пошкодження спинного мозку бувають частковими або повними, це залежить від того, яка частина спинного мозку була вражена.
При частковому пошкодженні спинного мозку, яке ще називають частковою травмою, спинний мозок може передавати деякі повідомлення в головний мозок і з нього. Тому, пацієнти з частковим пошкодженням спинного мозку володіють деякою чутливістю і, можливо, деякими моторними функціями нижче ураженої ділянки.
Повне пошкодження спинного мозку проявляється повною або практично повною втратою моторної функції і чутливості нижче ділянки пошкодження. Однак, навіть при повному пошкодженні спинний мозок майже ніколи не є повністю перерізаним. Лікарі застосовують термін «повне», щоб описати велику площу враження спинного мозку. Це важлива відмінність, тому що багато пацієнтів з частковими враженнями спинного мозку можуть відновитися, тоді як пацієнти з повними пошкодженнями — не можуть.
Пошкодження спинного мозку будь-якого виду можуть призвести до появи одного або більше ознак і симптомів:
- Біль або інтенсивна печія, викликані враженням нервових волокон в спинному мозку;
- Втрата здатності рухатися;
- Втрата чутливості, включаючи здатність відчувати тепло, холод і дотик;
- Втрата контролю над роботою кишечника і сечового міхура;
- Надмірна рефлекторна активність або спазми;
- Зміни сексуальної функції, сексуальної чутливості і дітородної функції;
- Утруднене дихання, кашель або відкашлювання секрету з легенів.
Критичні ознаки і симптоми
Критичні ознаки та симптоми пошкодження спинного мозку після травми голови або нещасного випадку включають:
- Періодичну втрату свідомості;
- Сильний біль у спині або відчуття тиску в ділянці шиї, голови або спини;
- Слабкість, втрата координації або параліч будь-якої частини тіла;
- Оніміння, поколювання або втрата чутливості в кистях, пальцях рук, ступнях або пальцях ніг;
- Втрата контролю над роботою кишечника і сечового міхура;
- Проблеми з рівновагою і ходінням;
- Утруднене дихання після травми;
- Неправильне або викривлене положення шиї і спини.
Причини
Спинний і головний мозок разом складають центральну нервову систему, яка управляє більшістю функцій організму. Спинний мозок має довжину приблизно 38-43 см, він складається з довгих нервових волокон, що передають імпульси в головний мозок і з нього. Ці нервові волокна входять в корінці нервів, які виступають між хребцями (33 кістки, що оточують спинний мозок і утворюють хребет). Саме там нервові волокна розбиваються на периферичні нерви, які тягнуться до інших частин тіла.
Пошкодження може бути травматичним і нетравматичним
- Травматичне пошкодження спинного мозку може виникнути внаслідок раптового, травмуючого удару хребта, який ламає, зміщує, руйнує або здавлює один або більше хребців. Таке враження може також бути результатом вогнепального або ножового поранення спинного мозку. Додаткове пошкодження зазвичай проявляється через кілька днів або тижнів внаслідок кровотечі, набряку, запалення і скупчення рідини в спинному мозку і навколо нього.
- Нетравматичне пошкодження спинного мозку може бути викликане артритом, раком, порушенням роботи кровоносних судин або кровотечею, запаленням, інфекціями або дегенеративними захворюваннями хребта.
Ураження нервових волокон
Незалежно від того, чи є пошкодження травматичним або нетравматичним, воно впливає на нервові волокна, що проходять через уражену ділянку і може порушити роботу частини або всіх відповідних м’язів і нервів, розташованих нижче місця враження. Пошкодження хребта виникають найчастіше в ділянці шиї (цервікальні) і в нижній частині спини (торакальні і поперекові). Торакальні та поперекові пошкодження можуть вразити ноги, вплинути на контроль над роботою кишечника і сечового міхура і на сексуальну функцію. Пошкодження шийного відділу може вплинути на дихання, а також на рухи у верхніх і нижніх кінцівках.
Спинний мозок закінчується біля нижнього краю першого поперекового хребця. Пошкодження нижче цього хребця не зачіпають спинний мозок. Однак травма цієї ділянки спини або тазу може пошкодити нервові корінці в цій області і викликати втрату функції ніг, а також проблеми з контролем над роботою кишечника і сечового міхура, а також порушення сексуальних функцій.
Коли слід звертатися до лікаря
Пошкодження спинного мозку не завжди є явним. Оніміння або параліч можуть проявитися відразу ж після пошкодження спинного мозку або з часом, внаслідок кровотечі або набряку в спинному мозку або навколо нього. У будь-якому випадку час між отриманням травми і початком лікування є критичним фактором, який може визначити розмір ускладнень і рівень можливого відновлення.
Будь-яка людина, котра перенесла травму голови або шиї, потребує негайного медичного огляду, щоб виявити можливість ушкодження спинного мозку. Найбезпечніший спосіб — це припустити, що у потерпілого є ушкодження спинного мозку, поки не доведено протилежне.
При підозрі на травму спини або шиї потерпілого не можна рухати.
Обстеження та постановка діагнозу
Працівники швидкої допомоги до встановлення точного діагнозу повинні знати принципи надання допомоги потерпілим, які перенесли травматичне ушкодження голови, шиї і тулуба з урахуванням можливого пошкодження спинного мозку або нестабільності хребта. Важлива дія під час початкового етапу лікування — іммобілізація хребта.
Запобігання подальшому пошкодженню
Іммобілізація хребта може запобігти пошкодженню хребта або погіршенню стану вже отриманої травми. Тому, персонал швидкої допомоги проходить навчання, як надавати допомогу потерпілому, не рухаючи його шию і спину. Медпрацівники використовують тверді комірці, що надягають на вражену шию, і кладуть потерпілого на тверду дошку, поки не проведений повний огляд.
У приймальному відділенні лікар зможе виключити пошкодження спинного мозку, обережно оглянувши хворого, перевіривши його сенсорні й рухові функції і розпитавши про нещасний випадок. Але, якщо постраждалий скаржиться на біль в області шиї, знаходиться в непритомному стані або має явні ознаки слабкості кінцівок або інші неврологічні прояви, необхідно провести екстренні додаткові обстеження для постановки діагнозу.
Ці обстеження включають:
- Рентгенографію. Медпрацівники зазвичай проводять рентгенографію всім травмованим, у кого є підозра на пошкодження спинного мозку. Рентген може виявити проблеми з хребцями, пухлини, переломи або дегенеративні зміни в хребті.
- Комп’ютерну томографію (КТ). КТ може надати краще зображення патології, видимої на рентгенівських знімках. Цей вид обстеження використовує комп’ютер, щоб відтворити серію зображень поперечного перерізу, які можуть виявити проблеми, пов’язані з кістками, дисками і інші.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ). МРТ використовує магнітну силу і радіохвилі, щоб відтворити зображення, отримані через комп’ютер. Це допомагає в ситуаціях, коли необхідно розглянути спинний мозок і виявити грижу міжхребцевого диску, згустки крові і інші утворення, які можуть здавлювати спинний мозок. Але МРТ не можна проводити пацієнтам з серцевими водіями ритму або постраждалих, яким необхідна апаратура, що підтримує життєдіяльність організму чи пристосування для витягування шийного відділу хребта.
- Мієлографію. Мієлографія дозволяє лікарю візуалізувати нерви хребта більш чітко. Після введення контрастної речовини в хребетний канал на рентгенівських знімках або КТ хребців можна виявити грижі міжхребцевого диска або пухлини. Цей тест застосовується, коли проведення МРТ є неможливим або коли мієлографія може надати важливу додаткову інформацію, яку неможливо отримати при проведенні інших досліджень.
Але постановка діагнозу на цьому не припиняється. Через кілька днів після пошкодження лікар проведе неврологічне обстеження, щоб визначити ступінь важкості ушкодження і визначити ймовірну тривалість відновлення. Може знадобитися проведення додаткової рентгенографії, МРТ або інших методів обстеження.
Ускладнення
Якщо ви недавно перенесли травму спинного мозку, то це може призвести до багатьох життєвих проблем. У будь-якому випадку, адаптація до життя з інвалідністю, частіше в інвалідному кріслі — нелегке завдання.
Ймовірно, після травми вас сповнюватиме безліч думок та емоцій. Ви будете стурбовані тим, як травма вплине на ваш спосіб життя, ваше фінансове положення і ваші особисті плани і відносини. Прикрість і емоційний стрес є нормальними і звичайними для такої ситуації. Однак, якщо ваше горе і смуток впливають на ваш догляд за собою, змушують вас відгородитися від інших людей і схиляють до зловживання алкоголем чи наркотиками — прийшов час звернутися за допомогою.
Інші ускладнення після пошкодження спинного мозку:
- Проблеми, пов’язані з сечовиділенням.
- Складнощі з випорожненням кишечника.
- Пролежні.
- Тромбоз глибоких вен і емболія легеневої артерії.
- Проблеми з легенями і диханням.
- Вегетативна дизрефлексія.
- Спастика м’язів.
- Проблеми контролю ваги.
- Сексуальна дисфункція.
- Біль. Ви можете відчувати біль як результат пошкодження спинного мозку або інших частин організму під час нещасного випадку. Відчуття болю може з’явитися в ділянках тіла, що мають невелику чутливість або там, де вона відсутня. Ви також можете відчувати біль від тривалої роботи м’язів одного боку тіла. Наприклад, у багатьох пацієнтів розвивається тендиніт плеча від ручного управління інвалідним кріслом протягом тривалого часу. Будь-який різновид болю може мати негативний вплив на повсякденне життя. Лікарські препарати та зміни, внесені у види діяльності, можуть полегшити біль.
- Нові пошкодження. Маючи пошкодження спинного мозку, ви стаєте сприйнятливим до ушкоджень будь-якої частини організму з порушеною чутливістю. Ви можете отримати опік або порізатися, не усвідомлюючи цього. Прийміть міри для запобігання отриманню нових травм, перевіряйте своє тіло на наявність порізів або пролежнів, які можуть вимагати надання медичної допомоги.
Лікування
П’ятдесят років назад пошкодження спинного мозку зазвичай було фатальним. У той час більшість травм були важкими, часто траплялося повне пошкодження спинного мозку, а в наявності були невеликі можливості для лікування.
Сьогодні все ще не існує способу викликати зворотний розвиток ураження спинного мозку. Але сучасні травми звичайно менш значні, вони є частковими травмами спинного мозку. І досягнення минулих років внесли сприятливі зміни в схему одужання постраждалих з пошкодженнями спинного мозку і значно знизили кількість часу, який ті, що вижили, повинні проводити в лікарні. Дослідники розробляють нові методики лікування, включаючи інноваційні види лікування, методи протезування та лікарські препарати, що сприяють регенерації нервових клітин або поліпшують функції нервів, що залишилися після пошкодження спинного мозку.
А поки що, лікування пошкодження спинного мозку спрямоване на запобігання отримання додаткових травм та надання пацієнтам з пошкодженням спинного мозку можливості повернутися до активного і продуктивного життя в межах їх інвалідності. Все це потребує невідкладної медичної допомоги та постійного догляду.
Надання невідкладної медичної допомоги
Невідкладна медична допомога має вирішальне значення для зменшення віддалених наслідків будь-якої травми голови або шиї. Тому, лікування ушкодження спинного мозку часто починається на місці події.
Якщо ви отримали травму голови або шиї, ймовірно, вас почне лікувати медперсонал швидкої допомоги, який займеться вирішеннням трьох важливих проблем:
- Підтримка вашої здатності дихати;
- Виведення з шоку;
- Іммобілізація шиї для запобігання подальшого ушкодження спинного мозку.
Медперсонал швидкої допомоги використовує для фіксації хребта жорсткі комірці для шиї і тверду дошку, на якій вас будуть транспортувати до лікарні.
У приймальному відділенні лікарі займуться стабілізацією вашого кров’яного тиску, дихання і положення шиї, намагатимуться уникнути подальших ускладнень, таких як затримка сечі та калу, утруднене дихання або проблеми з роботою серця і судин, утворення кров’яних згустків в глибоких венах кінцівок. Вам можуть ввести седативні засоби, щоб ви не рухалися і не завдали собі великих пошкоджень під час проходження діагностичних тестів.
За наявності ушкодження спинного мозку вас госпіталізують у відділення інтенсивної терапії для проведення лікування. Вас можуть перевести в центр, який займається травмами хребта, в якому працює група нейрохірургів, хірургів- ортопедів, фахівців з травм спинного мозку, психологів, медсестер, терапевтів та соціальних працівників, які мають досвід роботи з травмами спинного мозку.
Ранні етапи лікування
На ранніх етапах параплегії або тетраплегіі лікування включає:
- Медикаментозне лікування. Прийом метилпреднізолону (солюмедролу) — це варіант лікування при гострому ушкодженні спинного мозку. Цей кортикостероїд викликає деяке відновлення у пацієнтів з пошкодженням спинного мозку, якщо його прийняти протягом 8 годин після отримання травми. Метилпреднізолон знижує обсяг пошкодження нервових клітин і зменшує запалення близько місця ураження.
- Іммобілізація. Можливо, вам потрібно накласти скелетний витяг, щоб стабілізувати хребет і привести його в належний стан під час лікування. У деяких випадках може допомогти жорсткий комір для шиї.
- Операція. Часто необхідно проведення термінової операції, щоб видалити фрагменти кісток, сторонні тіла, грижу міжхребцевого диска або зламані фрагменти хребця, що здавлюють вміст хребетного каналу. Операція також може знадобитися для стабілізації хребта, щоб запобігти появі болю або деформації. Існують деякі протиріччя щодо кращого часу проведення операції. Деякі хірурги вважають, що її необхідно виконувати раніше, інші вважають, що безпечніше почекати кілька днів до проведення будь-якої операції. Науково обгрунтованих доказів переваг ранніх (ургентних) операцій не отримано.
Зусилля нейрохірургів при лікуванні травм спинного мозку не мають вирішального впливу на прогноз патології. Навіть найбільш важкі операції з використанням найсучаснішого обладнання не завжди відновлюють втрачені функції. Зазвичай лікування дає позитивні результати, але діапазон може бути широким: від суб’єктивного поліпшення до повноцінного одужання. Операції підлягають 50% хворих, іншим доводиться лікуватися консервативно.
Мета операції — стабілізація хребта металевими конструкціями (імплантантами). Наша клініка була першою в СНД, яка застосувала сучасні конструкції при переломах хребта. Нині ми використовуємо імпортні конструкції типу CD Horison Legacy (США), Atlantis (США), Sextant (США), Socore (Франція). Операції вимагають складної рентгенівської техніки та спеціального інструментарію. При неускладнених переломах хребта хворі можуть ходити після таких операцій уже на другий — третій день. Також в Міжнародному центрі нейрохіургіі вперше в Україні впроваджено метод мініінвазивних операцій при переломах хребта.
Догляд за травмованими
Після стабілізації первинної травми або захворювання, лікарі звертають увагу на проблеми, які можуть виникнути внаслідок іммобілізації, наприклад, погіршення фізичного стану, м’язові контрактури, наявність пролежнів, інфекції сечовивідних шляхів і тромбоутворення. Ранній догляд буде включати рухові вправи для паралізованих кінцівок, допомогу у виконанні функцій кишечника і сечового міхура, розтирання шкіри і використання м’яких покриттів і приладдя, в т.ч. спеціальних матраців для попередження пролежнів.
Госпіталізація може тривати від кількох днів до кількох тижнів, в залежності від причини і ступеня паралічу і результату лікування. Але лікування не припиняється після виписки зі стаціонару.
Реабілітація
Під час перебування в лікарні з вами працюватиме реабілітаційна група, щоб поліпшити роботу м’язової сили, що залишилася, і забезпечити вам найбільш можливу рухливість і незалежність.
Під час початкового етапу реабілітації фізіотерапевти приділяють велику увагу відновленню сили рук і ніг, руховим навикам і навчанню адаптаційним методам для виконання повсякденних завдань. Програма звичайно включає фізичні вправи, а також навчання використанню медичних пристроїв, які будуть вам допомагати, наприклад, інвалідний візок або обладнання, яке може полегшити набір телефонного номера та інше.
Терапія зазвичай починається в лікарні і продовжується в реабілітаційному закладі. Під час терапії ви і члени вашої родини отримаєте консультації та допомогу з різних питань: від проблем інфікування сечовивідних шляхів, проблем зі шкірою до облаштування вашого будинку і машини, щоб допомогти вам адаптуватися до інвалідності. Терапевти будуть заохочувати вас повернутися до ваших улюблених хобі, до участі у спортивних заходах та на роботу, якщо це можливо. Вони навіть допоможуть визначити, які допоміжні пристосування можуть вам знадобитися для професійної та оздоровчої діяльності і навчать вас користуватися ними.
Медикаментозне лікування. Вам можуть допомогти лікарські препарати, які полегшують ознаки, симптоми і ускладнення після ушкодження спинного мозку. До них відносяться препарати, що знімають біль і спазми м’язів, а також препарати, які поліпшують контроль за роботою сечового міхура, кишечника і сексуальних функцій. Час від часу вам можуть знадобитися препарати короткочасної дії, наприклад антибіотики для лікування інфекції сечовивідних шляхів.
Інші методики. Нові медичні пристосування можуть допомогти хворим з пошкодженнями спинного мозку стати більш незалежними та більш мобільними. До них відносяться:
Сучасні інвалідні візки. Поліпшені, полегшені інвалідні візки роблять хворих з пошкодженням спинного мозку більш рухливими, вони почувають себе більш комфортно. Деякі інвалідні візки можуть навіть підніматися по сходах, переїжджати через бордюр і піднімати пасажира, щоб він міг потрапити до високо розташованого місця без допомоги.
Реадаптація житла. Конструктивні зміни у вашому будинку для полегшення обслуговування і самообслуговування потерпілого з ураженням хребта і спинного мозку.
Трудотерапія. Комплекс заходів, націлений на освоєння професійних навичок та працевлаштування інвалідів.
Источник