Ознаки закритого перелому

Закритий перелом – це неповні або повні руйнування будь-якої кістки в людському кістяку без ушкодження при цьому м’яких тканин. Трапляється таке пошкодження із-за посиленого травматичного впливу на травмовану кістку, при інтенсивному тиск на неї або з-за виниклої хвороби, яка називається остеопороз. При її наявності міцність кісткової тканини значно погіршується, і вона руйнується навіть при слабкому механічному впливі. Найчастіше в медичній практиці відбуваються переломи кісток кінцівок.

При своєчасному наданні першої допомоги та швидкої подальшої госпіталізації присутні величезні шанси бесследной і повної реабілітації травмованої кістки. Закриті переломи кісток можуть піддаватися консервативному і оперативному лікуванню. Вибір терапії визначається лікарем і залежить від характеру і ступеня тяжкості ушкодження.

Класифікація

Перелом руки закритого типу зі зміщенням уламків

Закритий перелом зі зміщенням відламків кістки і без нього. Причини травми можуть бути механічні і патологічні, а тяжкість таких ушкоджень буває важка, середня і легка.

Залежно від характеру і особливості переломів вони бувають:

поперечними;
косими;
поздовжніми;
гвинтоподібними;
оскольчатыми і багатоосколковими;
вколоченными;
клиноподібними;
компресійними.

У супроводі з травмою можуть бути:

травматичний шок;
рясне кровотеча;
пошкодження ближніх органів;
ранова інфекція;
сепсис.

Перераховані вище ознаки перелому вказують на ускладнений перелом.

Причини виникнення

Причини прояву травми можуть бути патологічними і з’являтися в результаті несильного вплив на область травми. Причинами можуть стати:

туберкульоз кістки
рак кістки;
туберкульоз;
остеопороз;
остеомієліт;
кость більш тонка через хірургічних втручань;
кіста кістки;
деякі хронічні хвороби тяжкого ступеня.

У разі травматичного перелому, їх виникнення – результат посиленого впливу. Найчастіше травми трапляються в зимову пору року у людей, що досягли похилого віку і у людей, що займаються екстремальними видами спорту. Також причинами можуть стати:

дорожньо-транспортні пригоди;
прямі або непрямі удари в область пошкодження;
виробничі травми;
сильний тиск;
недодержання різноманітних правил безпеки;
падіння на верхні або нижні кінцівки.

Перші ознаки

Закриті переломи мають симптоми, що вказують на даний вид травми:

больові відчуття в області пошкодження, що найчастіше при русі або навантаженні або обмацуванні вони посилюються;
деформація травмованого місця – у разі зламаних кінцівок вони збільшуються і набувають іншу форму, якщо сталася інша травма – кістка може створювати ефект «випирання»;
зменшена рухова активність – людина з переломом часто не може виконувати повсякденні функції, в разі, якщо відбулися важкі переломи, то потерпілий не може рухатися взагалі;
утворення гематом – зовнішні прояви внутрішнього кровотечі;
поява набряклості пошкодженої області – відбувається із-за порушення роботи місцевої мікроциркуляції та відтоку лімфи;
гемартроз – відбувається в результаті травми суглобів і зв’язок;
крепітація – хрускіт при русі пошкодженої кістки.

Тепер ви знаєте, які існують ознаки закритого перелому кісток і при перших їх проявах необхідно звертатися за допомогою у медичні заклади.

Перша невідкладна допомога

Знаючи, що робити при закритому переломі, можна значно поліпшити якість і ефективність подальшого лікування.

Надання першої допомоги різниться залежно від місця локалізації травми, але перш за все, потрібно викликати швидку допомогу і потурбуватися про знерухомлення потерпілого. Якщо травмований скаржиться на дику біль – необхідно забезпечити йому прийом ненаркотичних знеболюючих засобів. Для фіксації ноги (зображення ліворуч) використовують підручні предмети, за допомогою яких можна закріпити ногу в одному положенні. Для фіксації верхніх кінцівок (картинка праворуч) використовують пов’язку або косинку, яка зміцнює руку відносно тулуба.

У разі більш серйозних переломів перша допомога надається так: потерпілого кладуть на тверду і рівну поверхню, і, не роблячи нічого, чекають, поки приїдуть лікарі і самостійно транспортують хворого. Якщо обставини не дозволяють і перемістити хворого, то своїми силами роблять наступне– гранично обережно людини фіксують бинтами або будь-якими мотузками довкола жорсткій поверхні і гранично акуратно переносять його в необхідне місце. При переломі зі зміщенням ні в кому разі не можна намагатися самостійно зіставити кісткові фрагменти.

Методи діагностування

Закритий перелом діагностується кількома способами. Перше, що робить лікар запитує пацієнта. Суть опитування полягає в розумінні причини виникнення травми і зразкового визначення характеру пошкодження, виходячи з перших його симптомів. Наступний етап діагностики – пальпація. Завдяки цій процедурі лікар-травматолог може зрозуміти, чи є зміщення відламків. Далі, для точного діагнозу використовують рентгенографію в двох проекціях. Після вивчення знімків лікар може поставити заключний діагноз і призначити найбільш підходяще лікування.

У деяких випадках може знадобитися діагностика з використанням комп’ютерної томографії, УЗД та артроскопії.

Лікувальна тактика

Закритий перелом можна лікувати двома способами:

консервативним методом;
оперативним методом.

Якщо стався перелом кісток легкого ступеня тяжкості, без зміщення або хворому протипоказано хірургічне втручання – застосовується консервативний спосіб лікування. Він полягає в міцній репозиції кісткових фрагментів і подальшої фіксації травмованої області.

Зіставлення кісток, для менш хворобливого і ефективного результату, проводиться із застосуванням місцевої анестезії. Після репозиції, на кінцівки або інші пошкоджені ділянки тіла накладають гіпс, спеціальні пов’язки або інші предмети фіксації. Якщо трапився оброблений або осколковий перелом, то для іммобілізації травмованих кісток застосовують скелетне витяжіння. Час іммобілізаційного періоду призначається лікарем.

Оперативний спосіб – таке лікування вважається найбільш ефективним. При його використанні кістка регенерується набагато швидше, а фізичні навантаження стають можливими значно раніше, ніж при лікуванні консервативним методом. Суть хірургічного втручання полягає в тому, що кісткові фрагменти фіксуються за допомогою спеціальних металевих предметів. Це можуть бути:

пластини;
гвинти;
цвяхи;
штифы;
спиці.

Під місцевою анестезією хірург фіксує уламки кісткових тканин з допомогою перерахованих вище засобів та після операції кінцівки або інші травмовані області також піддаються фіксації. Легкі фізичні навантаження дозволяються раніше, ніж при лікуванні консервативним способом. Термін фіксації травмованої частини призначає лікар, спираючись на поставлений діагноз.

Весь період лікування і після початку реабілітаційного періоду потерпілий повинен виконувати ряд спеціальних, розробляють вправ і відвідувати призначені процедури масажу і фізіотерапії. Це допоможе зробити кістки рухливіший і запобіжить атрофію м’язів.

Можливі наслідки

Травму кісток необхідно своєчасно діагностувати і вилікувати, інакше закритий перелом може супроводжуватися такими ускладненнями:

хронічна біль в області травми;
візуальна деформація місця пошкодження;
неповне зрощення кісткових фрагментів;
повне або неповне погіршення працездатності;
виникнення тромбозу;
поява пролежнів;
утворення несправжніх суглобів.

Источник

Закритий перелом – повне або часткове порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покривів над областю перелому. Причиною розвитку є навантаження, що перевищує міцність кістки. Перелом може бути повним або неповним, травматичним або патологічним, без зміщення або зі зміщенням уламків. Важкість стану хворого визначається кількістю пошкоджень і розміром зламаних кісток. Основними проявами є біль, набряк, синці, порушення функції, патологічна рухливість, крепітація і деформація пошкодженого сегмента. Деякі симптоми можуть бути відсутні. Діагноз виставляється на підставі зовнішніх ознак і даних рентгенографії. Іноді потрібні додаткові дослідження: артроскопія, КТ, МРТ і т. Д. Лікування полягає в усуненні зсуву і подальшої іммобілізації. Залежно від виду і локалізації закритого перелому можуть застосовуватися консервативні і оперативні методи.

Класифікація

Існує кілька класифікацій закритих переломів.

З урахуванням причин виникнення:

Травматичні – виникли внаслідок значного зовнішнього впливу на незміненій кістки.
Патологічні – виникли внаслідок мінімального зовнішнього впливу на кістки, ураженої якимось патологічним процесом (пухлиною кісткової тканини, метастазами пухлин іншого генезу, туберкульозом і т. д.).

З урахуванням тяжкості:

Неповні: злами і тріщини.
Повні: зі зміщенням і без зміщення фрагментів.

Закритий перелом кісток

З урахуванням характеру та особливостей ушкодження:

Поперечні – лінія перелому розташовується перпендикулярно осі кістки.
Косі – лінія перелому розташовується під кутом до осі кістки.
Поздовжні – лінія перелому розташовується паралельно осі кістки.
Гвинтові – лінія перелому розташовується по спіралі, фрагменти кістки розгортаються щодо нормального розташування.
Осколкові – єдина лінія перелому відсутня, є різна кількість окремих уламків.
Вколоченние – один кістковий фрагмент вклинюється в інший (виникають при переломах трубчастих кісток).
Клиновидні – при вклинюванні уламків утворюється клиновидна деформація (виникають при переломах хребців).
Компресійні – висота кістки зменшена, є дрібні кісткові уламки, єдина лінія перелому відсутня.

З урахуванням локалізації (в області трубчастих кісток):

Діафізарні – порушується цілісність середній частині кістки.
Епіфізарні – порушується цілісність кінця кістки.
Метафізарний – цілісність кістки порушується в області між діафізом і епіфізом.

З урахуванням наявності або відсутності ускладнень:

Неускладнені.
Ускладнені. Можливо ускладнення пошкодженням внутрішніх органів, травматичним шоком, кровотечею, остеомієліт, рановий інфекцією, жирової емболії, сепсисом.

У дітей також можуть виникати епіфізеоліз – закриті переломи в області неокостенілі росткової зони.

Причини закритого перелому

Причиною закритого перелому є навантаження, що перевищує межу міцності кістки. Сила, необхідна для виникнення перелому, залежить від міцності конкретної кістки і осі впливу. Вид перелому визначається вектором прикладеного навантаження, наприклад, при ударі паралельно осі кістки може утворитися осколковий або поздовжній закритий перелом, а при ударі перпендикулярно осі кістки – поперечний перелом. При відповідному впливі будь-яка кістка може зламатися в будь-якому місці, проте існують і найбільш поширені переломи, що виникають внаслідок типового механізму пошкодження.

Пошкодження променя в типовому місці – в більшості випадків виникає при падінні з упором на долоню, частіше спостерігається у дітей і літніх людей. Переломи кісточок – зазвичай утворюються при подворачіваніе ноги, при цьому найпоширенішим є перелом зовнішньої кісточки, рідше зустрічаються дво- і трехлодижечние переломи. Пошкодження хірургічної шийки плеча – як правило, виникає при падінні на руку, частіше спостерігається у літніх. Перелом шийки стегна – утворюється при падінні, як і в попередньому випадку, частіше страждають люди похилого. Бамперна перелом гомілки (осколковий ушкодження середньої третини кістки) – зазвичай виникає при ударі бампером автомобіля.

Закритий перелом руки

При порушенні цілісності кістки виникає ряд патологічних змін, найбільш значущими з яких є зміщення, біль і кровотеча. Причиною болю є масове роздратування больових рецепторів. Причиною кровотечі – порушення цілісності внутрішньокісткових судин. Обсяг крововтрати при закритих переломах досягає значних величин, оскільки судини жорстко фіксовані в кістки, не спадаються, а можуть тільки закупоритися тромбами.

Найбільш значуща крововтрата виникає при переломах таза: при пошкодженні переднього півкільця – до 800 мл, при одночасному пошкодженні заднього і переднього півкільця – 1,5-2 л, при множинних пошкодженнях – до 3 л. Втрата крові при закритому переломі гомілки коливається в межах 500-700 мл.

Виражений больовий синдром в поєднанні з масивною крововтратою при пошкодженнях великих кісток можуть стати причиною розвитку травматичного шоку, що є небезпечною для життя пацієнта. Кровотеча відбувається в навколишні тканини, що скупчилася кров утворює гематому, яка в подальшому поступово розсмоктується.

Характер зсуву залежить від рівня ушкодження та напрямки тяги м’язів, що прикріплюються до уламків нижче і вище лінії перелому. Чим більші і сильні м’язи «тягнуть» фрагменти, тим важче їх зіставити і утримати. В подальшому на місці перелому утворюється нова кісткова тканина, при цьому термін і ймовірність зрощення перелому залежить від локалізації пошкодження, виду закритого перелому, адекватності зіставлення відламків, віку і стану організму потерпілого. У дітей зрощення настає швидше, у літніх – повільніше. Термін консолідації коливається від тижнів до місяців, на місці пошкодження утворюється кістковий мозоль.

Діагностика

Виділяють абсолютні і відносні ознаки закритого перелому. Відносні дозволяють запідозрити цю патологію, абсолютні є її однозначним підтвердженням. У число відносних ознак входить біль, що підсилюється при осьової навантаженні, наростаючий набряк, порушення функції (обмеження рухливості, неможливість або, рідше, обмеження навантаження) і гематома в області пошкодження. До групи абсолютних ознак відносять патологічну рухливість, деформацію кінцівки і крепитацию. Один або кілька абсолютних ознак можуть бути відсутні, так, при закритих переломах без зміщення немає деформації, а при компресійних пошкодженнях не спостерігається жодного з перерахованих симптомів.

Основним інструментальним методом обстеження при закритих переломах є рентгенографія. Згідно стандартними правилами, дослідження включає в себе знімки у двох проекціях з «захопленням» пошкодженого сегмента і двох сусідніх суглобів (проксимального і дистального). При деяких ушкодженнях ці правила змінюються. Так, при шийкових переломах плеча і стегна знімають місце перелому з одним суглобом, при пошкодженнях кісток зап’ястя іноді використовують додаткові проекції і т. Д.

Скільки часу загоється перелом?

У числі інших додаткових досліджень – КТ, МРТ, УЗД суглоба і артроскопія. Дві останні методики застосовуються при внутрішньосуглобових ушкодженнях, КТ суглоба дозволяє детально вивчити стан кісткових структур, а на МРТ кістки добре проглядаються не тільки кістки, але і м’які тканини. При підозрі на вторинні пошкодження нервів і судин (здавлення в результаті зсуву уламків, розрив при контакті з гострим краєм кісткового фрагмента) необхідні консультації судинного хірурга, нейрохірурга або невролога, при підозрі на пошкодження внутрішніх органів (наприклад, при переломах тазу) – консультації уролога або абдомінального хірурга.

Перша допомога

Потерпілому дають знеболювальне, фіксують пошкоджений сегмент і доставляють в мед. установа. Для фіксації закритого перелому використовують спеціальні шини або будь-які доступні предмети (наприклад, палиці або дощечки), при накладанні шини необхідно зафіксувати не тільки саме місце пошкодження, але і два сусідніх суглоба.

При пошкодженнях хребта хворого укладають на тверду поверхню. Самостійні спроби вправлення при будь-яких закритих переломах неприпустимі, оскільки такі дії можуть стати причиною зміщення уламків і додаткового пошкодження навколишніх тканин.

Лікування

На початковому етапі лікар оцінює стан пацієнта, виявляє і по можливості запобігає ускладненням (травматичний шок, крововтрата), проводить знеболювання, виконує репозицію з наступною іммобілізацією. Після репозиції обов’язково проводиться рентгенконтроля. Лікування закритих переломів може бути консервативним або оперативним. При консервативної терапії використовуються гіпсові пов’язки і тракційні методи (структурний, Лейкопластирна або клейове витягування). При пошкодженні нервів і судин, неможливості зіставити або утримати відламки виконується операція. Залежно від особливостей закритого перелому може здійснюватися чрезкожная фіксація спицею, остеосинтез цвяхом, гвинтами, пластинами або скобами або компресійного-дистракційний остеосинтез з використанням апаратів зовнішньої фіксації.

В даний час відзначається тенденція до збільшення кількості оперативних втручань при закритих переломах. Це обумовлено як удосконалюються оперативними методиками, що дозволяють забезпечити більш високу ймовірність позитивного результату лікування, так і можливостями ранньої активізації пацієнтів. Так, скелетневитягування при диафизарном переломі гомілки накладається на 4 тижні і в подальшому замінюється гіпсом, який необхідно носити 3-4 місяці. Використання апарату Ілізарова дозволяє не тільки виключити важко переноситься пацієнтом тривале перебування в лежачому положенні, але і забезпечити збереження рухливості сусідніх суглобів (гомілковостопного і колінного) протягом всього терміну лікування.

При всіх закритих переломах застосовуються допоміжні методики: ЛФК, фізіотерапія і масаж. Тривалість реабілітаційного періоду, а також ступінь відновлення працездатності залежить від виду травми, віку і стану здоров’я пацієнта. При відсутності зрощення необхідно оперативне лікування у віддаленому періоді.

Читати по темі: Перелом кісток носа

Источник

Закрытый перелом представляет собой полное или частичное нарушение целостности кости, которое не сопровождается повреждением кожи над зоной травмы. Это нарушение характеризуется болевыми ощущениями, отечностью, кровоподтеками. Чтобы справиться с патологией, необходимо устранить смещение и иммобилизовать пораженную область.

Закрытый перелом

Что такое закрытый перелом

Под этим термином понимают разрушение кости в скелете, без разрыва мягких тканей. Такое повреждение обусловлено интенсивным травматическим воздействием на кость или сильным давлением на нее.

Также перелом может быть следствием остеопороза. При этой патологии снижается плотность костной ткани. Она разрушается даже при незначительном воздействии. В медицинской практике чаще всего встречаются переломы рук и ног.

Чтобы полностью восстановить структуру поврежденной кости, необходимо вовремя оказывать первую помощь и быстро госпитализировать пострадавшего. Закрытые переломы можно лечить консервативными или хирургическими методами. Все зависит от особенностей и степени тяжести травмы.

Классификация

Травматологи выделяют разные виды закрытых переломов костей. В зависимости от характера травмы:

поперечные – линия повреждения находится перпендикулярно к кости;
косые – костная структура сломана под углом к оси;
винтообразные – травма имеет спиральную линию и развернутые вдоль оси фрагменты;
оскольчатые – в этом случае наблюдается множество отломков, без единой линии;
вколоченные – в такой ситуации наблюдается вклинивание одного костного отломка в другой;
клиновидные – при этом наблюдается клиновидное искривление;
компрессионные – в таком случае единой линии нет, но возникают отломки и снижается высота кости.

Типы переломов костей

В зависимости от зоны локализации:

диафизарный – при этом страдает диафиз костной структуры;
эпифизарный – повреждается один или два конца кости;
метафизарный – костный элемент теряет целостность на участке между эпифизом и диафизом.

Переломы бывают легкими или осложненными. Если повреждение получено в детском возрасте, травма называется эпифизеолизом. Она сопровождается нарушением целостности костного элемента в области окостенения.

В зависимости от степени тяжести имеются такие разновидности:

Без смещения. Это самый простой вариант травматического повреждения. При этом обломки костных структур остаются на месте и не приводят к повреждению кожи и тканей.
Со смещением. Разновидность повреждения встречается чаще всего и представляет большую опасность. Это обусловлено травмированием сосудов, мышц и связок. Как следствие, возможна серьезная кровопотеря. Самым серьезным видом травмы считается перелом, который расположен в районе грудной клетки. Отколовшиеся костные фрагменты могут травмировать жизненно важные органы.

В зависимости от причин возникновения переломы бывают:

Травматические – появляются вследствие сильного внешнего воздействия на костные структуры.
Патологические – связаны с минимальным воздействием на кости, пораженные патологическим процессом. Это может быть туберкулез, опухолевое образование в костной ткани или метастазы другого происхождения.

Признаки

К основным симптомам закрытого перелома относят следующее:

Боли в поврежденной области. Они усиливаются при движении, нагрузках или ощупывании.
Искривление пораженного участка. Если сломаны конечности, они удлиняются и меняют форму. При другом повреждении кость может создавать эффект выпирания.
Снижение двигательной активности. При переломе нарушаются привычные функции человека. При сложных травмах он полностью теряет двигательную активность.
Появление гематом. Эти образования представляют собой внешние симптомы внутреннего кровотечения.
Отечность пораженной зоны. Этот симптом обусловлен нарушением локального кровообращения и оттока лимфы.
Гемартроз. Это состояние связано с травматическим повреждением связочного аппарата и суставов.
Крепитация. При движении пораженной кости возникает хруст.

При первых же признаках закрытого перелома костей конечностей стоит сразу обращаться к врачу. Если этого не сделать, есть риск появления опасных осложнений. К ним относят следующее:

хронический болевой синдром в районе травмы;
искривление поврежденного участка;
неполное сращение костных элементов;
частичная или полная утрата трудоспособности;
появление тромбоза;
пролежни;
формирование ложных суставов.

Отличия закрытого от открытого перелома

При закрытом переломе кожные покровы, которые окружают пораженный участок, сохраняют целостность. Если сломанная кость видна на поверхности тела, речь идет об открытом переломе. Он считается более опасным, поскольку вызывает серьезное кровотечение, создающее угрозу для жизни человека. Помимо этого, в открытую рану может попасть инфекция, что повышает вероятность воспаления.

Механизм поражения костных структур одинаков при двух видах перелома. При этом для открытого повреждения характерно нарушение целостности мягких тканей. Поражение становится результатом воздействия определенного предмета. А также к разрыву тканей может приводить острый край пораженной кости.

Есть отличия и в клинической картине. Открытый перелом можно увидеть визуально. К признакам закрытого перелома конечностей относят болевые ощущения и снижение двигательной активности. Иногда поставить точный диагноз и определить характер повреждения помогает только рентгенография.

При закрытом переломе кожа вокруг пораженной кости может становиться фиолетовой, а конечность – опухает. Эти признаки свидетельствуют о внутреннем кровотечении.

Закрытый прелом - внутренне кровотечение

Диагностика

Прежде всего травматолог должен провести опрос пациента. Это позволяет специалисту определить причины появления травм и установить примерный характер повреждения.

На следующем этапе доктор выполняет пальпацию поврежденной области. Эта процедура позволяет выявить наличие смещенных отломков костных структур.

Читайте также: Перелом лодыжки режим

После предварительного обследования назначается рентгенография. При этом нужно сделать снимок поврежденного фрагмента и прилегающих суставов. Чтобы получить более детальную картину, врач может порекомендовать дополнительные процедуры:

компьютерная томография – позволяет визуализировать состояние костей;
магнитно-резонансная томография – помогает изучить поврежденную кость и прилегающие ткани;
ультразвуковое исследование пораженного сустава и артроскопия – эти диагностические процедуры требуются при подозрении на внутрисуставные изменения.

При выявлении повреждений нервных структур требуется помощь невролога. Если в ходе диагностики обнаружены поражения внутренних органов, возникает необходимость в консультации узких специалистов.

Первая помощь

При появлении симптомов, характерных для закрытого перелома, пострадавшего необходимо сразу доставить в медицинское учреждение. Однако предварительно поврежденную часть тела рекомендуется обездвижить. Благодаря этому удастся избежать осложнений при перевозке пациента.

Чтобы обездвижить пострадавшую часть тела человека, стоит использовать шину. Ее накладывают с двух сторон. В качестве шины разрешается использовать предметы, которые имеются под рукой. Их функции может выполнять палка или длинная доска.

При выполнении иммобилизации стоит совершать все движения максимально спокойно, чтобы не испугать пострадавшего. Если травмированный человек впадает в панику, он может совершать лишние движения, которые не позволяют выполнять правильные действия.

После наложения шины ее стоит зафиксировать повязкой или тканью. Не стоит фиксировать изделие слишком крепко или туго. В противном случае есть риск нарушения кровообращения, что лишь усугубит отек.

Почти все травматические повреждения сопровождаются выраженной отечностью. Поэтому специалисты рекомендуют прикладывать к пораженному участку холодные компрессы.

Первая помощь при различных видах закрытых переломов

Чтобы избежать появления опасных осложнений, необходимо оказывать пострадавшему первую помощь в зависимости от локализации перелома.

Кисть предплечье

Руку рекомендуется аккуратно согнуть в локтевом суставе. Это нужно делать под прямым углом. По возможности поврежденную конечность стоит прибинтовать к шине. После этого косынкой необходимо закрепить пострадавшую руку на груди.

Локоть, плечо, ключица

Чтобы придать поврежденной части конечности комфортное положение, стоит воспользоваться пращевидной повязкой.

Нижние конечности

В этом случае рекомендуется обеспечить ноге то положение, в котором она была. Если конечность согнута, не стоит пытаться ее выпрямить. При этом ровную ногу не нужно сгибать.

Чтобы добиться оптимальной степени фиксации, под поврежденную конечность стоит подложить доску или шину, после чего зафиксировать зону перелома повязками или мягкими валиками. Их можно сделать из подручных материалов. А также допустимо прикрепить поврежденную ногу к здоровой.

Позвоночник

С первых минут травматического воздействия необходимо запретить пострадавшему любые движения туловищем. Он не должен вставать, садиться или переворачиваться. При этом необходимо аккуратно донести больного до скорой помощи, соблюдая определенные рекомендации. На жесткие носилки пострадавшего кладут на спину, на мягкие – животом вниз.

Если носилок нет, травмированного должны нести 3–5 человек. При этом все отделы его позвоночника должны оставаться неподвижными. Если невозможно сделать корсет для шеи и обездвижить ноги, отдельный человек должен держать голову. Она не должна поворачиваться. Людям, которые находятся без сознания, не требуется давать анальгезирующие препараты.

Череп

При получении закрытого перелома есть риск компрессии мозга. Также существует вероятность его повреждения обломками кости. В этом случае транспортировать пострадавшего рекомендуется на носилках, уложив его на спину. Под шеей стоит расположить валик, сделанный из мягкой ткани.

Челюсти

Если наблюдается повреждение нижней челюсти, ее рекомендуется прикрепить к верхней. Для этого стоит использовать пращевидную повязку. При переломе верхней челюсти в зону между верхними и нижними зубами стоит вставить линейку. Ее нужно прикрепить к черепу бинтом.

Если произошла серьезная автомобильная авария, до прибытия врачей не стоит вытаскивать пострадавших из салона. Если есть переломы, любое неаккуратное движение приведет к движению костных фрагментов и усугублению повреждений внутренних органов.

Особенности лечения

Лечение закрытого перелома проводят двумя способами – консервативным и хирургическим. При этом оценивать состояние пациента должен врач.

При повреждении легкой степени тяжести операция не проводится. В этом случае используется консервативная терапия. Она заключается в репозиции костных структур и дальнейшей фиксации поврежденного участка.

Чтобы добиться нужного результата и минимизировать дискомфортные ощущения, костные фрагменты рекомендуется сопоставлять под местной анестезией. После репозиции на поврежденную область накладывают гипс. Также могут применяться специальные повязки или другие фиксирующие предметы.

Если пациент получил раздробленный или оскольчатый перелом, обездвиживание пораженных костей осуществляют с помощью скелетного вытяжения. Срок иммобилизации определяет врач. Это зависит от характеристик перелома.

К примеру, скелетное вытяжение при получении диафизарного перелома голени применяется в течение 4 недель. После чего накладывают гипсовую повязку, которую требуется носить 3–4 месяца.

Чтобы исключить длительное пребывание в горизонтальном положении и обеспечить сохранение двигательной активности прилегающих суставов на период лечения, применяют аппарат Илизарова.

Хирургическое вмешательство считается самым действенным способом лечения. В этом случае удается добиться более быстрого восстановления костных структур. Благодаря проведению операции удается значительно раньше восстановить двигательную активность.

Закрытый прелом до операции

Суть хирургического вмешательства заключается в фиксации костных структур специальными металлическими предметами. К ним относят пластины, спицы, винты. Также могут применяться штифты или гвозди.

Под местным наркозом хирург проводит фиксацию костных структур с помощью специальных металлических приспособлений. После операции поврежденные участки тоже нужно зафиксировать. Длительность периода иммобилизации подбирает врач. Все зависит от поставленного диагноза.

В течение всего периода лечения и после начала реабилитации пострадавшему проводится массаж и применяются методы физиотерапии. Лечение дома включает выполнение специальных упражнений для разработки поврежденного сустава. Это помогает сделать костные структуры более подвижными и избежать атрофического поражения мышечных тканей.

Реабилитация

Во время восстановления после закрытого перелома больному требуется реабилитация, которая способствует восстановлению двигательной активности и укреплению мышц и связок. Чтобы ускорить процесс восстановления, стоит применять такие методы:

массаж;
средства физиотерапии;
прогревающие процедуры;
лечебные упражнения;
гидротерапия;
диета.

Иногда врачи используют акупунктуру. С помощью иглоукалывания удается улучшить работу организма и ускорить процесс выздоровления.

Длительность периода реабилитации и степень восстановления работоспособности зависят от разновидности травматического повреждения, возрастной категории и состояния здоровья человека.

Если перелом не срастается, возникает потребность в хирургическом вмешательстве в отдаленном периоде. Профилактика направлена на реализацию мер по уменьшению уровня травматизма.

Появление признаков закрытого перелома является основанием для немедленной доставки пострадавшего в медицинское учреждение. На такую травму может указывать болевой синдром, отечность, деформация пораженной области. Чтобы справиться с нарушением и ускорить процесс восстановления, нужно четко следовать рекомендациям специалиста.

Источник