Ознаки перелома черепа
Зміст
- Що таке перелом основи черепа?
- Причини перелому основи черепа
- Тяжкість травми
- Наслідки перелому основи черепа
- Симптоми перелому основи черепа
- Діагностика травми
- Лікування перелому основи черепа
- Перша допомога при переломі основи черепа
Перелом основи черепа – це одна з найбільш небезпечних травм, адже порушується цілісність кісток, захищають найвразливішим і важливий орган – головний мозок. В залежності від тяжкості, локалізації та особливостей перелому він може обернутися або легким струсом мозку, або мати найважчі наслідки: кому, параліч, смерть.
Що таке перелом основи черепа?
Черепна коробка з усіх боків оточує головний мозок, захищаючи його від будь-яких зовнішніх впливів. Але вона але вона не моноліту, а складається з декількох частин, сформованих окремими кістками. Умовно його поділяють на основу і склепіння.
Підстава черепа – це досить велика частина, сформована чотирма кістками:
Таким чином, підстава черепа – це нижня частина черепної коробки, що складається з п’яти зрощених кісток.
Череп складається з безлічі окремих кісток
Причини перелому основи черепа
Перелом основи черепа – це досить рідкісна травма. У загальній структурі черепно-мозкових травм він становить близько 30% Отримати таке пошкодження можна в бійці, при сильному ударі в скроневу область або в ніс, при падінні з великої висоти.
Але найбільш поширена причина перелому основи черепа – це автомобільні аварії, в особливості, що відбулися на високій швидкості.
Незважаючи на те, що в звичайному житті перелом основи черепа – досить рідкісна травма, вона є однією з найбільш поширених причин загибелі автогонщиків. Усього за історію змагань було зафіксовано кілька десятків подібних подій. Тепер всі машини, які беруть участь у таких перегонах, в обов’язковому порядку використовують спеціальні пристрої, що захищають голову і шию від травм.
Тяжкість травми
Черепно-мозкові травми вважаються одними з найбільш небезпечних і важких з-за великої кількості різноманітних наслідків.
Мозок – це дуже складний і ніжний орган, найменші ушкодження якого може мати фатальні наслідки. Тому він захищений відразу декількома будами.
Черепна коробка надійно захищає його від фізичного впливу навколишнього середовища, але він не прикріплений до неї. Тим самим мозком і її стінками є додатковий захисний шар – мозкові оболонки, а також ліквор. Мозок ніби підвішений в цій рідині, виконує роль буфера. Але крім цього мозкові оболонки і ліквор захищають тканини мозку від попадання в нього патогенних мікроорганізмів. До того ж, навколишні його тканини пронизані щільною мережею кровоносних судин, що забезпечують мозок киснем і живильними речовинами.
Тому небезпека перелому основи черепа визначається трьома факторами:
В залежності від особливості перелому, наслідки можуть бути самими різними. Якщо мозкові оболонки не ушкоджені, а кістки не зміщені, то наслідком може бути просто струс мозку.
Основна причина загибелі Айротона Сени — перелом основи шиї
Наслідки перелому основи черепа
Цей вид травми відносять до вкрай тяжких із-за особливостей локалізації. Сприятливий прогноз можливий лише у випадках, коли немає зміщення кісток і запалення. Але можливі й ускладнення:
Ймовірність того чи іншого результату залежить від маси факторів, в першу чергу – точного місця удару, його виду та сили.
Симптоми перелому основи черепа
Існує ряд характерних ознак, які дозволяють судити про перелом основи черепа:
При появі подібних ознак на тлі травми голови необхідно негайно викликати швидку допомогу.
Синці навколо очей — основний ознака перелому основи черепа
Діагностика травми
Як правило, визначення перелому основи черепа для лікаря не представляє особливої складності. Якщо в найближчому анамнезі є травма голови, біль на місці удару, гематоми навколо очей і за вухами, ознаки струсу головного мозку, то відповідь очевидна. Тим не менш, для підтвердження діагнозу, а також уточнення особливостей перелому може знадобитися проведення рентгена, а в деяких випадках – МРТ.
Але первинну інформацію лікар може отримати вже з первинного обстеження, при якому він звертає увагу на наступні показники:
Рентгенівське дослідження проводиться як можна швидше. За нормативами потрібно зробити його у двох проекціях, щоб точніше визначити зміщення кісток.
З підозрою на перелом основи черепа необхідно звертатися у швидку допомогу або травматологію. Пацієнтів з підозрою на нього направляють у стаціонар до нейрохірурга, в особливості, якщо потрібне проведення оперативного втручання. Крім цього може знадобитися консультація та обстеження у ЛОРа.
Лікування перелому основи черепа
Схема лікування перелому основи черепа залежить від маси параметрів, в першу чергу – тяжкості травми.
Якщо кістки черепа при переломі не зміщені і немає порушення цілісності мозкових оболонок, то лікування проводять консервативне:
Особливу увагу приділяють профілактиці та лікуванню запальних захворювань тканин головного мозку і його оболонок. Для цього робляться наступні кроки:
Якщо ці заходи не допомагають і з’являються ознаки запалення, призначається більш агресивне лікування, зокрема, введення антибіотиків безпосередньо в спинномозковий канал, через який вони з струмом ліквору потрапляють до мозку.
Але також може знадобитися і хірургічне лікування: якщо кістки черепа роздроблені, якщо вони зміщені, якщо пошкоджені мозкові оболонки, якщо сформувалася велика гематома. У цьому випадку нейрохірург розробляє план операції індивідуально в кожному окремому випадку.
Лікування ускладнень переломів основи черепа підбирається індивідуально, залежно від тяжкості та характеру ушкодження.
Лікування перелому основи черепа проводиться на основі даних рентгеноскопії
Перша допомога при переломі основи черепа
При підозрі на перелом основи черепа необхідно виконати наступну послідовність дій:
Такі дії допоможуть знизити ймовірність додаткових травм, але не скасовують необхідність отримання повноцінної і кваліфікованої медичної допомоги.
Источник
Перелом основи черепа являє собою серйозну травму черепа, що характеризується переломом однієї або одночасно декількох його кісток і супроводжується пошкодженням його базальних відділів, стовбура, а також черепно-мозкових нервів. Це досить рідкісне явище, за статистикою становить не більше чотирьох відсотків від загальної кількості важких травм голови. При цьому наслідки перелому основи черепа для пацієнтів у більшості випадків достатньо серйозні.
Анатомічні особливості травм основи черепа
При переломі основи черепа травмуватися може як задня, так і передня його частина. При пошкодженні задньої частини підстави порушується цілісність клиноподібної або гратчастої кісток, при пошкодженні передньої — скроневої і потиличної кісток, а також задній частині клиноподібної кістки. Три з чотирьох випадків переломів — це переломи скроневої кістки. При цьому залежно від розташування лінії пошкодження щодо осі кам’янистої частини скроневої кістки (інакше — її піраміди) вони можуть бути:
- Поздовжніми;
- Поперечними;
- Змішаними.
Перелом основи черепа часто супроводжується пошкодженням спинномозкової рідини і оболонок головного мозку. При цьому спинномозкова рідина здатна накопичуватися в середньому вусі, а потім виливатися з нього назовні через ушкоджену барабанну перетинку або потрапляти в носову порожнину. Повідомлення вмісту черепної коробки із зовнішнім середовищем також можливо через ротову порожнину або очниці. Подібні стани отримали назву ликворея (від латинського liquor — рідина і грецького rhoia — витікання). Вона може бути вушної або назальной, а її ускладненням є пневмоцефалія (або проникнення повітря в порожнину черепної коробки): при пошкодженні гратчастоголабіринту, що супроводжується ліквореей, утворюється специфічний клапанний механізм, в результаті чого відбувається нагнітання повітря в порожнині черепа. При наявності клапанного механізму також може розвинутися синдром компресії головного мозку, що вимагає термінового хірургічного втручання для усунення клапана. У цьому випадку обривки твердих оболонок мозку фіксують швами і біологічним клеєм, а дефекти черепа закривають.
Причини, провокуючі перелом основи черепа
Причини переломів основи черепа досить численні. Найчастіше порушення цілісності черепа є наслідком:
- Автомобільних аварій;
- Падінь вниз з великої висоти, що супроводжуються приземленням на ноги або на голову;
- Нанесення масованих ударів в область нижньої щелепи і основи носа.
Симптоми перелому основи черепа
Всі переломи кісток, розташованих в основі черепної коробки, відносяться в групі відкритих черепно-мозкових травм. У тих же випадках, коли вони супроводжуються виливом спинномозкової рідини, кровотечею з слухового проходу або з порожнини носа, говорять про проникаючих черепно-мозкових ушкодженнях. В залежності від їх локалізації виділяють порушення цілісності черепної ямки:
- Передній її частині;
- Середній її частині;
- Задній її частині.
Перелом кісток передньої черепної ямки супроводжується утворенням характерних синців в області верхніх і нижніх повік (так званий «симптом окулярів») і назального кровотечі. При цьому кровотечі виникають, як правило, через 48-72 години після отримання травми, що є їх відмітною ознакою від крововиливів, виникають в результаті прямого удару в обличчя (в цьому випадку синці в області очниць проявляються практично відразу ж). Ще один симптом перелому основи черепа, який, однак, відзначається не завжди, — це підшкірна емфізема (або скупчення повітря в тканинах, в яких його не повинно бути за визначенням). Вона є наслідком тріщин, які утворилися в пазухах лобової і / або основний кісток.
Крім того, у пацієнта спостерігаються:
- Синці в області соскоподібного відростка;
- Поразка слухового, лицьового і відвідного нервів;
- Бульбарний параліч, що виражається у вигляді дизартрії, дисфагии, неконтрольованого слюнотечения, атрофії м’язів мови, розлади дихального ритму та серцевої діяльності.
Перелом кісток середньої черепної ямки може бути декількох видів:
- Поперечним;
- Косим;
- Поздовжнім (або діагональним);
- Характеризується відривом верхівки.
Його характерними симптомами є:
- Вушні кровотечі;
- Розрив барабанної перетинки;
- Ликворея;
- Зниження гостроти слуху;
- Розвиток синців в області скроневої м’язи та соскоподібного відростка.
Велика частина (близько 75%) переломів основи черепа в зоні середньої черепної ямки являють собою поздовжні тріщини і виникають в результаті травматизації бічних відділів черепа. У тих же випадках, коли удар наноситься в потиличну область, виникає поперечний перелом кам’янистій частині скроневої кістки. Подібні переломи супроводжуються:
- Повною втратою слуху;
- Периферичним паралічем лицьового нерва;
- Порушенням функції вестибулярного апарату;
- Втратою смакових відчуттів.
Переломи в зоні задньої черепної ямки в переважній більшості випадків поздовжні і мають спрямованість від потиличної кістки до яремній або великому потиличному отверстію.К характерних симптомів перелому основи черепа даного типу відносять:
- Розвиток синців в області соскоподібного відростка;
- Комплексне поразка слухового, лицьового і відвідного нервів.
Наслідки перелому основи черепа
Найбільш легким наслідком перелому основи черепа для пацієнта є викривлення хребта. Розвивається воно в результаті того, що перенесена травма порушує міцність кріплення хребта до основи черепа, що, в свою чергу, призводить до зміни звичних хребетних вигинів і порушення лінії всіх рухів.
У більш важких випадках у пацієнтів розвивається повний параліч. Це обумовлено тим, що основу черепа служить сполучною ланкою між центральною нервовою системою і мозком (спинним і головним), тому в результаті його пошкодження відбувається порушення всіх рухових функцій організму.
Крім того, у пацієнтів з переломами основи черепа висока ймовірність розвитку менінгітів.
Лікування перелому основи черепа
Лікування перелому основи черепа проводиться в умовах стаціонару нейрохірургічного відділення. При цьому воно має на увазі застосування як консервативної терапії (у випадку, коли пошкодження кісток незначне і немає зміщень), так і оперативне втручання (при великих пошкодженнях).
Пацієнту тампонируют ніс і вуха, а при кровотечах в носоглотку проводять інтубацію. Для запобігання розвитку набряку головного мозку призначається курс препаратів-діуретиків. У разі ж наявності пошкоджених кісткових уламків встановлюється металева пластина, яка буде згодом захищати головний мозок.
Всім хворим показаний найсуворіший постільний режим, а у випадках затримки госпіталізації і при розвитку гнійних ускладнень призначається терапія з застосуванням антибіотиків.
Источник
Перелом черепа – это нарушение целостности костей черепа. Чаще его причиной становится тяжелая прямая травма. Патология сопровождается локальной болью в месте повреждения. Остальные симптомы зависят от тяжести травмы, поражения мозговых структур и развития осложнений. Диагностика базируется на жалобах, данных анамнеза и объективного осмотра, результатах рентгенографии, КТ, МРТ и других исследований. Лечение определяется видом перелома и тяжестью черепно-мозговой травмы, может быть как консервативным, так и оперативным.
Общие сведения
Перелом черепа – травматическое нарушение целостности черепа. Обычно сопровождается повреждением мозга и его оболочек, поэтому относится к группе состояний, представляющих опасность для жизни. Тактика лечения зависит от вида перелома черепа и особенностей повреждения мозговых структур и может быть как консервативной, так и оперативной.
Переломы черепа составляют около 10% от всех переломов и около 30% от общего количества тяжелых черепно-мозговых травм и чаще наблюдаются либо у активных людей молодого и среднего возраста, либо у социально неблагополучных граждан (алкоголиков, наркоманов и т. д.). Высокая частота подобных повреждений у первой группы пациентов объясняется их активностью (травмы на производстве, поездки на автомобилях, занятия спортом, в том числе – экстремальным и т. д.). Травмы представителей второй группы чаще связаны с криминалом, либо с несчастными случаями в состоянии алкогольного или наркотического опьянения.
Перелом черепа
Причины
Как правило, перелом черепа возникает в результате тяжелых травм: падений с большой высоты, автомобильных аварий, ударов по голове твердым массивным предметом и пр. Выделяют два механизма перелома черепа:
- Прямой. В этом случае кость ломается непосредственно в месте приложения силы,
- Непрямой. Действие удара передается на поврежденную кость с других отделов черепа или других костей скелета.
Переломы свода черепа обычно формируются в результате прямой травмы. При этом кости черепа прогибаются внутрь, а первой повреждается внутренняя пластинка черепной кости. Однако, возможны и непрямые переломы свода черепа, при которых поврежденная кость выпячивается кнаружи.
Переломы основания черепа чаще развиваются вследствие непрямой травмы, например, в результате падения с высоты на ноги и таз (в этом случае травматическое воздействие передается через позвоночник) или в результате падения на голову (при этом удар передается с костей свода на кости основания черепа).
Классификация
Выделяют переломы мозгового и лицевого черепа. Изучение и лечение переломов лицевого черепа представляет собой отдельный раздел медицины, находящийся в ведении челюстно-лицевых хирургов. Лечением переломов мозгового черепа занимаются врачи-нейрохирурги, а в деревнях и небольших городах, не имеющих собственных нейрохирургических отделений – травматологи или хирурги.
Все переломы мозгового черепа подразделяются на две большие группы: переломы свода и основания. Переломы основания в травматологии и ортопедии встречаются относительно редко и составляют около 4% от общего количества черепно-мозговых травм. По своему характеру переломы свода, в свою очередь, делятся на:
- Линейные переломы. Повреждение кости напоминает тонкую линию. Смещение костных фрагментов отсутствует. Такие переломы сами по себе наименее опасны, однако они могут становиться причиной повреждения оболочечных артерий и образования эпидуральных гематом.
- Вдавленные переломы. Кость вдавливается в черепную коробку. Из-за этого может повреждаться твердая мозговая оболочка, сосуды и мозговое вещество, следствием чего становятся ушибы и размозжения мозга, внутримозговые и субдуральные гематомы.
- Оскольчатые переломы. При повреждении образуется несколько осколков, которые могут повреждать мозг и мозговые оболочки, вызывая те же последствия, что при вдавленных переломах.
Переломы основания черепа подразделяются на переломы передней, средней и задней черепной ямки. Возможно также сочетание переломов свода и основания черепа.
КТ головы (3D-реконструкция). Перелом лицевого черепа (скуловой дуги) и перелом в области лобно-скулового шва.
Симптомы перелома черепа
Перелом свода черепа
При повреждениях свода черепа обнаруживается рана или гематома волосистой части головы. В области перелома могут иметься видимые или выявляемые при ощупывании вдавления. Следует учитывать, что при линейных переломах такие вдавления отсутствуют. Общие симптомы зависят от тяжести травмы и степени повреждения мозговых структур. Возможны любые нарушения сознания, от его кратковременной потери в момент травмы до комы. При поражении мозга и черепных нервов возникают нарушения чувствительности, парезы и параличи. Может развиваться отек мозга, сопровождающийся тошнотой, рвотой, распирающими головными болями, нарушением сознания и появлением очаговой симптоматики. При сдавлении ствола мозга отмечаются нарушения дыхания и кровообращения, а также угнетение реакции зрачков.
Обычно выявляется закономерность: чем тяжелее черепно-мозговая травма, тем сильнее выражено нарушение сознания. Однако из этого правила есть исключение – внутричерепная гематома, для которой характерен период просветления, сменяющийся потерей сознания. Поэтому удовлетворительное состояние больного не стоит расценивать, как свидетельство отсутствия или незначительной тяжести травмы.
Еще один фактор, который необходимо принимать во внимание – пациенты с переломом черепа нередко находятся в состоянии алкогольного опьянения, которое может затруднять диагностику. Поэтому объективные подтверждения травмы головы (ушибы, раны, гематомы) и свидетельства очевидцев в таких случаях должны становиться поводом для направления больного на немедленное обследование в специализированное отделение.
Перелом основания черепа
При переломах основания черепа симптоматика зависит от сопутствующего повреждения мозга. Кроме того, выявляются признаки, характерные для повреждения определенной черепной ямки. О переломе передней черепной ямки свидетельствует симптом «очков» — кровоизлияния в клетчатку вокруг глаз и истечение спинномозговой жидкости с примесью крови из носа. Иногда наблюдается экзофтальм (выпучивание глаз вследствие кровоизлияния в клетчатку, расположенную позади глаза). При повреждении воздухоносных полостей может выявляться подкожная эмфизема.
Перелом средней черепной ямки сопровождается истечением спинномозговой жидкости из слуховых проходов и образованием кровоподтека на задней стенке глотки. Для перелома задней черепной ямки характерны тяжелые расстройства дыхания и кровообращения (свидетельство повреждения ствола мозга) и кровоподтеки в области сосцевидного отростка (костного выступа за ухом). Следует учесть, что симптом «очков» и кровоподтеки в область сосцевидного отростка появляются не сразу, а через 12-24 часов после травмы.
Диагностика
Перелом черепа положено исключать у всех пациентов с черепно-мозговой травмой. Врач опрашивает больного, выясняя обстоятельства травмы, оценивает его общее состояние, проводит неврологическое обследование (оценивает чувствительность и силу мышц, проверяет рефлексы и т. д.). В ходе осмотра он проверяет состояние зрачков (реакция на свет, равномерность, ширина), наличие или отсутствие отклонения языка от средней линии и равномерность оскала зубов, а также измеряет пульс, чтобы выявить брадикардию, характерную для черепно-мозговой травмы.
Обязательно выполняется обзорная рентгенограмма черепа в двух проекциях, а при необходимости – и в специальных укладках. Назначается компьютерная томография черепа и магнитно-резонансная томография (МРТ головного мозга).
На аксиальной КТ в костном окне определяется перелом затылочной кости со смещением отломков
Существует ряд объективных обстоятельств, затрудняющих диагностику переломов черепа, в том числе – тяжелое состояние больного, из-за которого невозможно провести ряд исследований, особенности строения черепа из-за которых на обзорных снимках повреждение костей основания выявляется менее чем у 10% пострадавших и т. д. Поэтому диагноз перелома черепа в ряде случаев выставляется на основании клинической картины и в последующем, после улучшения состояния больного, подтверждается данными объективных исследований.
Лечение перелома черепа
Первая помощь
Всех пациентов с черепно-мозговой травмой необходимо немедленно доставлять в стационар. На этапе первой помощи больного укладывают в горизонтальное положение. Если пострадавший находится в сознании, его кладут на спину. Пациентов в бессознательном состоянии укладывают вполоборота. Для создания такого положения под спину с одной стороны можно подложить небольшие подушки или верхнюю одежду. Голову больного поворачивают в сторону, чтобы при рвоте он не захлебнулся рвотными массами.
Голове создают покой, используя подручные средства: одежду, подушки или валики. Останавливают кровотечение, накладывая на рану давящую повязку. К месту травмы прикладывают холод. Проверяют проходимость дыхательных путей, при необходимости устраняют западение языка, освобождают дыхательные пути от рвотных масс и т. д. По показаниям вводят аналептики (цитизин, диэтиламид никотиновой кислоты) и сердечные гликозиды.
Консервативная терапия
На этапе стационара лечение переломов черепа чаще консервативное, операции проводят по строгим показаниям. Консервативную терапию назначают пациентам с переломами основания черепа, закрытыми переломами свода черепа, субарахноидальными кровоизлияниями, сотрясением и ушибом головного мозга. Всем больным показан постельный режим, длительность которого зависит от тяжести травмы, и гипотермия головы (используются пузыри со льдом). Проводится дегидратационная терапия, назначаются антибиотики и обезболивающие. При переломах основания черепа выполняются повторные люмбальные пункции либо накладывается люмбальный дренаж.
Тактика лечения в каждом конкретном случае определяется тяжестью и особенностями черепно-мозговой травмы. Так, при сотрясениях головного мозга пациентам назначают вазотропные и ноотропные препараты. При ушибах мозга спектр лечебных мероприятий расширяется и включает в себя не только средства для улучшения мозгового кровотока и энергообеспечения мозга, но и метаболическую и противовоспалительную терапию и т. д. В восстановительном периоде применяют ноотропные препараты и лекарственные средства для улучшения мозговой микроциркуляции (циннаризин, винпоцетин).
Хирургическое лечение
Хирургическое лечение может потребоваться при тяжелых переломах черепа, особенно – вдавленных. Под общим наркозом выполняется трепанация, в ходе которой врач создает отверстие в черепе, удаляет из мозга внедрившиеся осколки, инородные тела и разрушенные ткани. Образование внутричерепных гематом в подавляющем большинстве случаев является показанием для срочной операции, в процессе которой хирург удаляет скопившуюся кровь, промывает полость, выявляет и устраняет источник кровотечения.
Показанием к хирургическому вмешательству при переломах основания черепа в остром периоде может стать повреждение лицевого или зрительного нерва, а в отдаленном – продолжающееся истечение спинномозговой жидкости из ушных проходов или носовых ходов. Прогноз при переломах черепа зависит от тяжести черепно-мозговой травмы. Возможно как полное восстановление, так и тяжелые последствия, становящиеся причиной инвалидности больного.
Источник