Компресійний перелом лікування
Компресійний перелом – важка і досить поширена травма хребта, що виникає при його різкому стисненні і згинанні одночасно. Перелом хребця – одна з основних причин виникнення болю у спині, які можуть тривати постійно протягом довгого періоду.
В групу ризику по отриманню компресійного перелому хребта входять представники старшого покоління (після 50 років) при незвичному фізичному навантаженні або заняттях яким-небудь екстремальним видом спорту, а також молоді люди при нетиповому падінні навіть з невеликої висоти. Для правильної діагностики причини болю в спині, що має тимчасовий зв’язок з травмою або падінням, рекомендується не тягнути час, а прислухатися до рекомендації лікаря пройти інструментальне обстеження. Це дозволить своєчасно розпочати лікування та отримати найкращий результат у більш короткі терміни, уникнувши можливих ускладнень.
В результаті специфічного навантаження тіла і тиск на диски одного або декількох хребців істотно зростає. При цьому передня частина хребця зазвичай «сплющується», набуває клиноподібну форму. Крім того зменшується висота хребетного стовпа, що призводить до тяжких наслідків.
При компресійних переломах грудного і поперекового відділу хребта пошкоджуються м’які тканини, що оточують судини і нерви. Але найсерйознішою з травм хребта вважається перелом шийних хребців, наслідки якої можуть бути самими важкими та небезпечними для життя потерпілого.
Компресійний перелом 1 і 2 поперекового хребця, а також 11 і 12 хребців грудного відділу зазвичай отримують в момент автомобільної аварії або при падінні з висоти. Наголошується, що при цьому може постраждати як один та більше хребців.
Подібного роду травми також досить поширені серед літніх людей, кістки стають крихкими внаслідок розвитку остеопорозу. У цьому випадку компресійний перелом не менш небезпечний і виступає в якості ускладнення основного захворювання.
Переломи хребта, при яких спинний мозок не був пошкоджений, прийнято ділити на 3 ступені:
- перша – при якій висота хребця зменшується менш ніж наполовину;
- друга – при якій ця висота зменшується наполовину;
- третя – при якій фіксується значне скорочення висоти хребця – більше 50 %.
Відзначається, що біль при переломі хребців, вже ослаблених іншими захворюваннями, зазвичай незначнbq і часто ігнорується постраждалими, які часто вважають за краще не звертатися за допомогою до лікарів, що може мати негативні наслідки.
Не завжди враховується, що при переломі ознакою ураження нервових структур може бути не біль, а характерні неврологічні симптоми (слабкість м’язів, оніміння в руках або ногах тощо)
Симптоми компресійного перелому
До найбільш поширеним ознаками такого перелому хребта відносяться:
- гострий біль у спині, як під час отримання травми, так і відразу після неї;
- біль у спині, віддає в руки або ноги;
- відчуття оніміння і слабкість в кінцівках;
- обмеженість у рухах хребта;
- хворобливі відчуття при натисканні на ділянки уздовж осі хребта;
- болі в животі оперізуючого характеру;
- швидка втомлюваність та загальна слабкість;
- утруднене дихання.
Діагностика
Перш, ніж поставити діагноз і прийняти рішення щодо майбутнього лікування, лікар може призначити пройти комплекс діагностичних процедур:
- Рентгенографія хребта (прямі і бічні проекції) – для виявлення пошкодженого хребця.
- Комп’ютерна томографія (КТ) – для більш детального вивчення структури пошкодженого хребця. Паралельно з КТ іноді проводять мієлографію, що дає можливість оцінити стан спинного мозку в області травми.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – для визначення наявності пошкоджень нервових структур хребетного стовпа.
- Денситометрія – рекомендована для всіх жінок старше 50 років для своєчасної діагностики розвитку остеопорозу.
- Неврологічний огляд – для перевірки функцій нервових корінців, периферичних нервів і спинного мозку.
Наслідки компресійного перелому хребта
Настільки серйозна травма грудного і поперекового відділу хребта згодом може привести:
- до нестабільності хребців на травмованій ділянці;
- стенозу хребетного каналу;
- різних неврологічних розладів;
- розвитку посттравматичного остеохондрозу і радикуліту (якщо нервові корінці продовжують відчувати тиск з боку ушкодженого хребця).
- кіфотичної деформації (не фізіологічний вигин хребетного стовпа назад в області грудей) або іншим скривленням хребта;
- парезів і паралічу кінцівок (при компресійному переломі в області грудного або поперекового відділу, коли хребець чинить тиск на спинний мозок).
До більш поширених відносяться компресійні переломи в області шиї (перелом 4, 5 або 6 хребця), одержувані нещасливими нирцями при ударі головою об дно. Внаслідок, так званої “травми водолаза” ці люди ризикують отримати, як мінімум, сегментарную нестабільність, а як максимум – миттєву смерть.
Переломи в області грудного відділу майже завжди бувають наслідком прямої травми. Так як при переломі 7 грудного хребця людина часто відчуває сильний, але цілком терпимий біль, рідко звертається за медичною допомогою, сподіваючись що “саме пройде”. В результаті розвивається ряд ускладнень, які потребують більш серйозної терапії.
Вчасно розпочате лікування переломів 12 хребця грудного відділу і 1-2 хребців поперекового (що несуть основне навантаження при травмі) дозволяє уникнути небезпечних ускладнень, якщо при цьому вдалося уникнути травмування спинного мозку.
При “вдавлюванні” тіла хребця в хребетний канал існує велика ймовірність розвитку парезів або паралічів кінцівок.
Слід зазначити, що зменшення розміру одного з хребців внаслідок травми практично завжди призводить до таких наслідків, як дегенеративні зміни нервових закінчень в області пошкодження і хронічний больовий синдром.
Лікування компресійних переломів
Подібні переломи лікують хірургічним або, що частіше, безопераційним консервативним способом. При відсутності показань для хірургічного втручання процес лікування зазвичай обмежується фіксацією ушкодженого відділу хребта, тривалим (до декількох тижнів) і суворим постільним режимом, прийомом знеболюючих ліків, а в подальшому носінням спеціального корсета.
Після відновлення пошкодженого хребця, зняття гіпсу і початку перших спроб пересуватися приступають до реабілітаційних заходів. Це необхідно, так як під час перебування без руху м’язи спини (м’язовий корсет) сильно слабшають і вже не можуть належним чином підтримувати хребет.
Лікувальний курс підбирається індивідуально залежно від віку пацієнта, специфіки перенесеної травми і можливих ускладнень. Лікувальний курс може включати такі процедури:
- Голковколювання.
- Медикаментозна блокада суглобів і хребта, що застосовується для купірування больового синдрому.
- Фізіотерапевтичне та медикаментозне лікування – комплекс заходів, що поєднує блокади, крапельниці і фізіотерапію.
В результаті лікування у пацієнтів знімається біль у спині, хребці повертаються в нормальне положення, поступово відновлюється рухливість і природні вигини хребта, в області травми нормалізується кровообіг і обмін речовин.
Реабілітація
По завершенню лікувального курсу лікар рекомендує пацієнту комплекс вправ ЛФК, які виконуються під наглядом фахівця в умовах реабілітаційного центру, а також ті, що пацієнт може робити самостійно в домашніх умовах.
Слід пам’ятати, що будь-які фізичні навантаження допускається застосовувати не раніше, ніж через чотири місяці після травми. Крім того, протягом півроку пацієнту бажано уникати тривалого сидіння. Переніс травму і пройшов курс лікування протягом року повинен також періодично відвідувати лікаря, для контролю його стану і отримання необхідних консультацій.
Крім лікувальної фізкультури відчутну користь принесуть і такі методи фізіотерапії, як масаж і голкотерапія. Завдяки їм ефективніше проходить процес відновлення кісткової тканини і чутливості нервових волокон.
На жаль, не завжди ускладнення компресійного перелому піддаються лікуванню консервативними методами. Лікар може призначити операцію у випадках нестабільного перелому хребта або при загрозі розвитку неврологічних ускладнень. Після хірургічного лікування пацієнту необхідно пройти індивідуальний курс реабілітації.
Причини компресійних переломів
Причиною компресійного перелому може бути:
- падіння або стрибок з висоти;
- травма, отримана внаслідок автомобільної аварії;
- слабкість хребця або остеопороз;
- професійна або спортивна травма.
Компресійний перелом внаслідок остеопорозу досить часто зустрічається у жінок віком старше 80 років, у багатьох з яких є ознаки остеопорозу. При цьому захворюванні щільність кісток зменшується, через що вони можуть не витримувати навіть звичайне навантаження. Наприклад, отримати такий перелом можна навіть послизнувшись на вулиці або при падінні зі стільця.
Наявність злоякісних пухлин – ще одна причина компресійних переломів хребта.
Профілактика
Щоб уникнути таких серйозних травм рекомендується:
- включати в свій раціон продукти з кальцієм, що сприяють зміцненню кісток, такі як сир, сир, сметана, риба, томати, мигдаль, волоські горіхи, зернові, банани, зелень;
- не забувати гуляти в сонячну погоду і їсти продукти, що містять вітамін D (яйця, кунжут) і цинк (боби, морепродукти, печінка);
- зміцнювати кістки за допомогою занять плаванням, танцями, фітнесом, бігом;
- кожен рік після 50 років проходити діагностику стан кісток;
- відмовитися від поганих звичок у вигляді куріння та вживання алкогольних напоїв;
- звести до мінімуму або зовсім відмовитися від вживання газованих напоїв, кави, міцного чаю, маргарину і майонезу.
Літнім людям при перших проявах розвитку остеопорозу слід своєчасно приймати заходи по боротьбі з цією недугою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЧОМУ БОЛИТЬ СПИНА: 10 ПРИЧИН ТА ШЛЯХІВ ВИРІШЕННЯ
Источник
Кожен знає, що ушкодження хребта небезпечні для здоров’я і життя людини, але мало хто розбирається в їх різновидах, так наприклад, що таке компресійний перелом хребців і в чому його відмінність від звичайного, скаже лише один з десяти опитаних.
Компресія – це здавлювання предмета, тому компресійні переломи хребців походять від здавлювання їх тіла, в супроводі зі скручуванням, сплющенням і утворенням тріщин, але без порушення цілісності. Дуже часто відбувається у літніх людей. Постраждати може не тільки один конкретний хребець, переломи 2 і навіть 3 хребців одночасно – це досить часте явище.
- Компресійний перелом поперекового відділу хребта — лікування
- Компресійний перелом грудного відділу хребта — лікування
Коли хребець травмувався, але залишився на своїй позиції, то таке компресійна пошкодження називають стабільним, зі зміщенням хребця спостерігається нестабільний перелом, який вимагає проведення операції.
Подібні травми утворюються у будь-якому відділі хребта, але зазвичай це бувають переломи хребта в нижнегрудном та поперековому відділі.
Компресійні переломи шийного відділу зустрічаються рідко, зазвичай за автокатастрофи або висотного падіння. Повною протилежністю даної травми є декомпресійний перелом хребта, він з’являється внаслідок розтягування хребта.
Причини
Найчастіше компресійний перелом хребця стає наслідком стрибка з висоти при приземленні з випрямленими ногами або на сідничний область, ті, хто займаються екстримом (банджі джампінг, стрибки з парашутом тощо) повинні особливо знати, як надавати допомогу при таких пошкодженнях. Автокатастрофи і події на виробництві призводять до подібних пошкоджень значно рідше.
Якщо причиною перелому стало звичайне падіння, то його наслідками стає пошкодження 1, рідше двох хребців. Якщо ж мала місце травма в результаті дії сильної кінетичної енергії, то можливо наявність і додаткових переломів, черепно-мозкової травми, забій грудної клітини, живота і нутрощів.
До компресійним травм хребта у старих людей можуть призвести навіть слабкі поштовхи або різкі нахили через вікової деградації і ослаблення міцності кісток. Це паталогические переломи, хвороб, які їх викликають, досить багато, але основна – остеопороз. Якщо мають місце множинні переломи, то з часом можливо діагностування вікового кіфозу також може «вирости» горб, внаслідок сильного заниження висоти хребців у передніх областях хребта.
Ще одним видом патологічних травм хребта можна назвати компресійна пошкодження при онкохворобах з метастазами в кістках.
Класифікатор
По тяжкості деформації хребця розрізняють 3 ступеня компресійного перелому:
- Перелом 1 ступеня – зменшення хребця більше ніж на 50% по висоті;
- Перелом 2 ступеня – хребець знижується на 50%;
- Для перелому 3 ступеня характерно стискання хребця на 51 і більше %.
Компресійний перелом хребта буває ускладнений та неускладнений. Для першого властиве наявність неврологічних розладів. Дуже небезпечним є осколковий перелом хребта з причини високого ризику пошкодити корінці нервів кістковими уламками. Подібні ушкодження проявляються через деякий час, спочатку у вигляді зменшення чутливості в ногах з плавним переходом до оніміння.
Неускладнений перелом хребта може спочатку особливо не турбувати потерпілого, завдаючи йому лише невелика незручність у вигляді постійних терпимих болю. Наслідками бездіяльності і зволікання зі зверненням до лікаря в таких випадках є радикуліт або остеохондроз.
По зовнішньому вигляді перелому хребця подібні травми поділяються на:
- Клиновидні. Тіло хребця сплющується в клин з одного боку. Широка частина «клина» направлена до центрального каналу, а вузька – до грудини;
- Компресійно-відривні. Цей тип компресійного перелому тіла хребця супроводжується відривом передньоверхньої частини тіла хребця. Визначити такий перелом можна на рентгенівському знімку вид збоку і аксіальної КТ;
- Осколкові. Хребець стискається і лунає вшир, ділячись не кілька частин. Пошкодження загрожує проникненням осколків у спинномозковий канал, що може спричинити за собою травму спинного мозку і розлади нервової системи.
Діагностування
Неутихающая біль в області спини – це вірна ознака компресійного перелому хребця, хоча це не специфічний симптом, тому для встановлення правильного діагнозу не достатньо слів пацієнта. Для призначення дієвого лікування і реабілітації компресійного перелому хребта необхідно проведення додаткових досліджень:
- Рентген – проекція спереду і збоку допомагає дізнатися, наскільки важка травма і є ускладнення;
- КТ – робиться після рентгенологічного дослідження для додаткового розгляду травмованої зони;
- Мієлографія – оцінює загальний стан спинного мозку після травми;
- МТР – цей вид діагностики призначається лікарем, коли травмою зачеплені елементи хребта;
- Денситометрія призначається, якщо лікар підозрює остеопороз у потерпілого.
Саме від правильного діагностування ступеня перелому залежить, яке лікар буде застосовувати лікування компресійного перелому хребта, і скільки часу потерпілий буде відновлюватися.
До яких наслідків готуватися?
Наслідки компресійного перелому хребта без належної лікарської допомоги можуть бути фатальними:
- Нестабільне становище хребців у постраждалій області хребта;
- Викривлення хребта;
- Радикуліт, остеохондроз;
- Стеноз спинномозкового каналу, який призводить до порушень в діяльності центральної і периферійної нервових систем.
Більш складними наслідками компресійного перелому хребта може бути втрата чутливості в кінцівках і навіть параліч. Якщо при осколкових переломах займатися самостійним лікуванням, це може стати причиною пошкодження нервових корінців уламками кістки.
Такий перелом дуже підступний, оскільки поразка нервових закінчень виникає не відразу, а лише через деякий час, також і ушкоджені хребці роблять спинномозковий канал вже поступово, а це повільно посилює такі розлади, як нечутливість кінцівок, загальне нездужання, оніміння. Застарілий компресійний перелом хребта часто стає причиною кифозного викривлення хребта і освіти горба.
Якщо діагностовано неускладнений перелом, то його наслідки не занадто небезпечні, але травма може стати «пусковим гачком» для інших проблем з хребтом – радикуліту, остеохондрозу.
Симптоматика
Загальні симптоми компресійного перелому хребта для всіх видів пошкоджень:
- Болі різного ступеня тяжкості, що мають зростаючий характер;
- Загальна слабкість з запамороченнями і швидким настанням втоми;
- Спинні болі під час рухової активності.
Травма грудного або шийного відділу хребта супроводжується утрудненим диханням до повної його зупинки. Для ушкодження у поперековому відділі характерно мимовільне сечовипускання.
Сама по собі причина перелому, вже є характерним симптомом, тобто травма отримана не з-за згину або разгиба, а саме при деформації стиснення.
На рентгенівському знімку можна побачити такі ознаки компресійного перелому хребців:
- Зміна форми хребців на клиноподібну;
- Деформація передньої частини хребця;
- Підвивихи в з’єднаннях між хребцями;
- Збільшується простір між хребцями.
Долікарська допомога
Чим правильніше буде надана перша допомога при компресійному переломі хребта, тим точніше лікар зможе визначити хід подальшого лікування і те, скільки часу піде на реабілітацію. Незлагоджений поведінку оточуючих може привести потерпілого до інвалідності.
Перше, на що потрібно звернути увагу – положення потерпілого при перевезенні. Людина повинна перевозитися лежачи на твердій платформі або дошці, попередньо слід зафіксувати травмовану ділянку і ввести знеболюючі (перорально або внутрішньом’язово). Також потрібно зафіксувати шию, щоб знерухомити голову. Такі дії допоможуть запобігти подальшому пошкодження хребців. Займатися перекладання хворого в карету швидкої допомоги має не менше трьох чоловік: один тримає щит з боку голови, другий – підтримує середню частину, третій – утримує нижні кінцівки. Всі дії виконуються плавно і синхронно.
Не можна саджати потерпілого, він повинен знаходитися виключно в лежачому стані. Не можна ставити його на ноги. Категорично заборонено самостійно вправляти хребці, витягати кінцівки і давати пероральні ліки при проблемах з ковтальної функцією. Тільки внутрішньом’язові анальгетики дозволяються, якщо потерпілий знаходиться без свідомості.
Методи лікування
Як лікувати компресійний перелом хребта і скільки необхідно часу на реабілітацію може визначити тільки лікар, тому не слід зволікати зі зверненням за кваліфікованою допомогою і витрачати дорогоцінний час на лікування в домашніх умовах.
Виходячи з тяжкості травми та наявності можливих ускладнень, призначається консервативне або хірургічне лікування.
Частіше застосовують традиційні способи, які включають в себе прийом медичних препаратів, усунення болю і обмеження рухової активності. Високу ефективність показує кифопластика і вертебропластика. Лікування проводиться не менше 3 місяців під лікарським контролем.
Консервативне лікування складається з таких методик:
- Фундаментальна. Показана, коли постраждало не більше третини тіла хребця без неврологічних ушкоджень. Строгий постільний режим, виправлення форми хребта шляхом поздовжнього витягнення на похилому щиті, гімнастика для зміцнення м’язів попереку. Оскільки часу для лікування компресійного перелому хребта у літніх людей потрібно більше, особливу увагу слід приділяти дотриманню спокою. Курс півтора-два місяці;
- Одномоментне зіставлення відламків в поєднанні з носінням корсета при переломі хребта. Призначається при травмі хребця у формі клина, зі зменшенням його висоти не більше ніж наполовину. Лікар різко розгинає хребет і накладає фіксуючий бандаж. Процедура проходить під місцевою анестезією з проведенням рентгена в динаміці;
- Поступове зіставлення хребців. Хребет випрямляється на жорсткій дошці з використанням реклинатора, спеціального пристосування для розтяжки. Процедура проводиться кілька разів із збільшенням амплітуди разгиба хребта. Далі проводиться фіксація хребта триточковим корсетом.
Основні хірургічні методи лікування:
Источник