Допомога при переломах кісток тазу
Порушення цілісності кісток тазу досить часто зустрічаються і несуть в собі величезну небезпеку. Від того, наскільки швидко і кваліфіковано надано першу допомогу при переломі кісток тазу, безпосередньо залежить результат подальшого лікування і весь процес одужання і реабілітації пацієнта. Таз – центральна частина скелета і його основна опора. У внутрішній частині даних кісток знаходяться кілька основних внутрішніх органів людини – сечовід, органи передміхурової залози, матка і яєчники.
Тазостегнові переломи дуже небезпечні виникненням сильних кровотеч, прогресуючим травматичним шоком, який буває у третій частині всіх постраждалих, порушенням роботи і розривом органів, які розташовані в тазостегнової порожнини. Також, на даній ділянці скелету людини розміщене величезне скупчення нервових стовбурів і вузлів, які беруть участь у функціонуванні нижніх кінцівок. При переломах кісток тазу необхідно чітко розуміти, як надати хворому медичну допомогу, щоб допомогти йому і випадково не завдати шкоди, а також відразу ж звернутися до лікаря для професійного медичного огляду.
Основні причини кульшових переломів
Перелом кісток тазу може статися з усіма, але особливу групу ризику складають діти та люди похилого віку, оскільки процес зрощення кісток тазу і подальшого одужання проходить у них вкрай важко через їх ламкості. Найбільш поширеними причинами переломів кісток тазу вважаються:
- автокатастрофи і події на залізницях;
- травми, отримані на виробництві з-за недбалості або не дотримання основних вимог техніки безпеки;
- аварії на шахтах і при руйнуванні житлових приміщень;
- пологи у жінок з маленькою комплекцією, наслідком яких може стати відривний перелом кісток і суглобів таза;
- високий рівень напруги у спортсменів, які займаються активними і контактними видами спорту.
Після діагностування лікарем типу і ступеня тяжкості перелому, визначено методику та тривалість лікування і реабілітаційного періоду.
Тазостегнові переломи поділяються на дві основні групи: легкі, які проходять без особливих ускладнень, і важкі, внаслідок яких може відбутися зміщення кісток тазу або внутрішніх органів.
Ускладненими випадками кульшових переломів прийнято вважати:
- два і більше перелому кісток, при яких зберігається кільце таза (часто трапляється при наданні прямого тиску в область паху);
- травми і переломи тазового кільця в різних його відділах (якщо тиск прикладається по вертикалі або діагоналі);
- перелом вертлюжной западини, при якій велика ймовірність стегнового вивиху;
- травми кісток тазу, які тягнуть за собою які-небудь ушкодження внутрішніх органів людини.
Як і всі інші переломи, тазові травми можуть бути відкритими і закритими. Також важливу роль грає кількість пошкоджених граней.
Найбільш важкі наслідки виникають при переломах, що супроводжуються ушкодженнями або стисканням органів таза з задеванием нервових вузлів, при яких активно прогресує больовий шок. Величезну небезпеку становлять травми з рясним кровотечею або попаданням внутрішніх тканин в черевну порожнину, оскільки це може призвести до небажаних наслідків. Такий стан може нести реальну загрозу для життя людини.
Правила надання першої медичної допомоги при переломах кісток кульшових
При травмах кісток тазу вкрай важливо поспішити з наданням правильної та своєчасної допомоги потерпілому. При цьому все треба робити чітко і послідовно, без зайвої суєти і хвилювання. До основних етапів надання першої медичної допомоги можна віднести:
Надаючи першу допомогу потерпілому, не варто самим переносити його чи намагатися доставити в лікарню, оскільки цим можна випадково заподіяти хворому ще більші каліцтва. Особливо якщо у травмованого порушена не тільки цілісність кісток тазу, але правильне розташування і функціонування внутрішніх органів тазової порожнини.
Источник
Травми тазової кістки досить поширені і небезпечні. Часто від того, наскільки своєчасно надана перша допомога при переломі кісток тазу, залежить результат лікування і подальший прогноз. Таз – центр скелета і його опора. В межах цієї порожнини розташовані важливі внутрішні органи: сечовід, передміхурова залоза, порожнину матки, а також яєчники.
Зміст:
- Можливі причини переломів
- Перша медична допомога при переломах кісток таза
- Симптоматика при переломах кісток таза
- Переломи в тазостегнової області: діагностика
Тазостегнові травми становлять значну небезпеку раптовими і рясними кровотечами, що стрімко розвивається травматичним шоком, зміщенням та пошкодженням органів, що знаходяться в області зчленування тазових кісток. Крім того, там знаходяться нервові корінці, які регулюють роботу нижньої частини тулуба і деяких елементів верхньої. Тому при переломах кісток таза важливо негайно звернутися за кваліфікованою травматологічної допомогою.
Можливі причини переломів
Такі неприємності можуть трапитися з кожним, але особливо складно піддаються лікуванню і реабілітації травми, отримані дітьми і людьми похилого віку, так як в цьому віці кісткові тканини досить крихкі. Причинами переломів можуть стати:
- дорожньо-транспортні і залізничні аварії;
- травми на будівництві, що відбуваються через необережність або ігнорування правил техніки безпеки;
- обвали будівель і інших конструкцій при землетрусах або шахтних виробках;
- пологи у жінок з невеликим тазом, які провокують відривний перелом;
- сильна напруга у людей, зайнятих активними видами спорту;
- невдалі падіння навіть з висоти власного зросту мають шанс викликати перелом у літніх людей.
Важкість стану і тривалість лікування будуть залежати від сили впливу і типу травми.
Тазові травми схематично можна розбити на два блоки: легкі, що проходять без ускладнень, і важкі, в результаті яких відбувається зміщення, здавлювання кісток тазу або органів.
До важких випадків відносять:
- множинні переломи при схоронності кільця таза або поза ним – зазвичай відбуваються при прямому направленому ударі;
- перелом тазового кільця в різних відділах, коли вплив здійснюється по вертикалі або по діагоналі;
- травма вертлюжної западини – часто супроводжується стегнових вивихом;
- переломи тазостегнових кісток, пов’язані з пошкодженням внутрішніх структур.
Розрізняють відкриті і закриті типи переломів. Має значення кількість травмованих граней.
Особливо важкі наслідки можуть мати переломи з розривом або здавленням тазових органів. Це обумовлено частим розвитком больового шоку, особливо якщо зачіпається нервовий вузол. Небезпечні ситуації з кровотечею або попаданням вмісту внутрішніх тканин в очеревину, так як це може викликати сепсис. Такі стани становлять загрозу для життя потерпілого.
Перша медична допомога при переломах кісток таза
Вчасно надана допомога дуже важлива в разі травмування таза. Всі дії треба проводити поетапно, ні в якому разі не можна метушитися і панікувати.
- Перше, що треба зробити, це якомога швидше викликати швидку допомогу.
- Необхідно зменшити больовий синдром, ввівши перорально або внутрішньом’язово в організм потерпілого анестетик. Звичайно, в домашніх умовах малоймовірна можливість ін’єкцій, тому найчастіше, якщо хворий у свідомості, йому пропонують анальгін або аспірин з димедролом і чашку гарячої міцної кави.
- Якщо присутня сильна кровотеча або відкриті рвані порожнини, то потік крові треба негайно зупинити, наклавши тугу пов’язку, а краї рани обробити антисептиком. Зменшити відтік крові можна за допомогою холоду і підсоленій воді, яку варто запропонувати потерпілому.
- Іммобілізація і фіксація правильного положення, названого «позою Волковича», одне з головних заходів невідкладної допомоги хворому. Людина повинна перебувати на рівній поверхні, під верхню частину тулуба і коліна потрібно підкласти валики, зроблені з одягу, простирадлом або рушників. В кінцевому підсумку тіло потерпілого повинно знаходитися в горизонтальному, злегка піднятому положенні, лежачи на спині з розведеними в сторони, трохи зігнутими в колінних суглобах ногами.
Не можна намагатися самостійно транспортувати хворого до медичного закладу, тому що такими діями можна нанести людині непоправної шкоди. Особливо якщо має місце пошкодження внутрішньої структури тканин і органів, а також щоб уникнути травм, спровокованих рухомими уламками кісток.
Симптоматика при переломах кісток таза
Вона досить різноманітна, так як травми бувають різних ступенів тяжкості. Існує усереднена шкала основних симптомів:
- сильні больові відчуття;
- гематоми і гіперемія в області перелому;
- іноді при відкритих ранах спостерігається кровотеча;
- ознаки травматичного шоку;
- вимушена «жаб’яча» поза;
- може спостерігатися оніміння нижньої половини тулуба;
- бувають явища крепитации (рухливості уламків кістки);
- підозра на порушення роботи органів таза: гострий біль внизу живота, порушення дефекації і сечовипускання.
Больовий шок може наступити внаслідок защемлення нервових закінчень, серйозного пошкодження органів, здавлювання та великих крововтрат. Його ознаки:
- тахікардія;
- блідість;
- артеріальний тиск знижений;
- раптовий гіпергідроз;
- порушення периферичного кровообігу;
- непритомність.
Тахікардія як ознака больового шоку при переломі кісток тазаВо час шоку треба давати хворому пити багато підсоленої води з додаванням соди, а також застосувати седативні і серцеві засоби: валеріана, корвалол, «Кордіамін».
Перелом сідничної тазової кістки можна отримати при падінні на малого таза. Його супроводжує сильний біль і навіть втрата свідомості.
Лонная кістка ламається без пошкодження кільця таза зазвичай від спрямованого удару або здавлювання. Можливі великі крововтрати, тому іноді рекомендується переливання крові.
Травма куприка викликає затримку або хворобливість процесу дефекації. Якщо має місце пошкодження сечового міхура, то з’являються такі симптоми, як:
- гематурія;
- труднощі процесу катетеризації;
- часті позиви на сечовипускання;
- кровотеча з сечоводу.
Переломи в тазостегнової області: діагностика
Лікар проводить опитування свідків або самого потерпілого про характер і місце отриманої травми: падіння, аварія, нещасний випадок на виробництві, природний катаклізм.
Далі клінічну картину доповнює огляд. Травматолог звертає увагу на наступні ознаки:
- вимушена поза хворого;
- на прохання підняти ногу потерпілий не може відгукнутися і відірвати п’яту від поверхні; цей відомий лікарям синдром яскраво характеризує особливість травми;
- в залежності від виду перелому при здавленні або розведенні тазових крил відзначається різкий біль;
- великі крововиливи в паховій області скажуть про серйозне пошкодження;
- при легких формах тазових переломів людина в стані навіть рухатися, але рухи ніг і стоп можуть бути обмежені і неприродні.
На додаток до візуальних методів підключаються комп’ютерні та рентгенографічні дослідження.
Лікування переломів такої локалізації зводиться до хірургічних або консервативних методів.
Оперативне втручання може бути застосовано у випадках політравм з пошкодженням внутрішньої структури м’яких тканин, сильних крововтрат, множинних переломів і зсувів.
Традиційне лікування включає в себе використання фіксуючого апарату, призначення протизапальних медикаментів і вітамінів, суворе дотримання постільного режиму.
Терапія в сприятливих випадках триває від місяця до 4-х і передбачає подальше використання милиць до повного одужання.
Треба в точності дотримуватися режиму і терапевтичні призначення, так як ускладненнями, особливо якщо пошкоджені нерви, може з’явитися інвалідність, постійні болі і порушення статевої системи.
Період реабілітації досить тривалий. Можливо, надовго залишиться кульгавість, але вона практично завжди оборотна.
Важливо пам’ятати, що перша допомога при переломах кісток таза – запорука успішного лікування в подальшому.
Источник
Тема: Перша медична допомога при переломах
Мета: повторити з учнями про поняття « перелом», використовуючи
наявні відомості про переломи; класифікувати види переломів;
розповісти про основні ознаки переломів та першу допомогу;
відпрацювати навички робити з підручником, малюнками, схемами.
Очікувані результати: учні повинні знати охарактеризувати поняття
«перелом», їхні основні ознаки; назвати можливі
ускладнення при переломах; учні повинні знати
надавати першу допомогу.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання: підручник, робочий зошит, схема « Переломи — класифікація» .
Структура уроку
І. Організаційний етап……………………………………………2хв.
ІІ Актуалізація опорних знань ………………………………….10хв.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності …………………………2хв.
ІV. Вивчення нового матеріалу …………………………………20хв.
- Поняття « перелом»( повторення).
- Класифікація переломів.
- Основні ознаки переломів.
- Перша допомога при переломах.
V. Узагальнення й систематизація знань учнів ………………5хв.
VІ. Висновки ……………………………………………………..3хв.
VІІ. Домашнє завдання …………………………………………3хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ Актуалізація опорних знань
Фронтальна бесіда
1). Що таке перелом?
2) Які основні причини виникнення переломів?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Проблемне питання
Чи може людина без медичної освіти визначити наявність переломів у себе та іншої людини?
ІV. Вивчення нового матеріалу
Лекція з елементами бесіди.
V. Узагальнення й систематизація знань учнів.
Перело́м — часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення.
VІ. Висновки
При переломах потерпілому необхідно забезпечити іммобілізацію (нерухомість) пошкодженої ділянки тіла. Це зменшує біль і запобігає подальшому зсуву кісткових уламків та повторному пораненню ними кровоносних судин і м’яких тканин.
При іммобілізації використовуються стандартні шини або будь-які підручні засоби (вузькі дошки, палиці і т.д.) За відсутністю інших засобів знерухоміти верхню кінцівку можна фіксацією її до тулуба, а нижню – до здорової ноги.
Фіксують не менше двох суглобів з обох боків від перелому. На плечовій і стегновій кістках –не менше трьох. Суглоби і кісткові виступи у всіх випадках обкладають ватяно-марлевими прокладками і закріплюють бинтом. Потім накладають шини.
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити зміст даного конспекту та відповідний параграф даного підручника.
М.М. Бака « Захист Вітчизни» 10-11 клас стр. 372.
Я. В. Косенко « Основи медичних знань» 10-11 клас стр. 41.
» Захист Вітчизни. Основи медичних знань».- підручник для загальноосвітніх навчальних закладів-Гудима А.А., Пашко К.О., Герасимів І. М., Фука М.М. — стр.23
1. Поняття про переломи. Ознаки перелому
Скелет новонародженої дитини налічує 300 кісток. Деякі З них зростаються. Після припинення росту скелет людини має масу 17 кг і складається з 207 кісток найрізноманітнішої форми і розмірів. Найбільшою є велика стегнова кістка (0,5 м), а найменшою — стремінце (3 мм). Під час ходіння кістки ніг людини витримують навантаження в 120 кг, а під час бігу — 220 кг. Кістки легкоатлета, який стрибає у довжину, під час приземлення витримують навантаження 9 т. Ламаються кістки у разі розтягнення з силою від 36 до 1800 кг/см2 або під час стискування з силою 5400 кг/см2.
Переломи кісток (їх класифікацію подано на схемі 1) виникають під час різких рухів, ударів, падінь з висоти. Схильність людей до переломів залежить від їхнього віку.
Так, у дітей та молодих людей переломи виникають значно рідше, ніж у літніх людей. Це пояснюється тим, що у молодих людей вміст органічних речовин у кістках переважає вміст мінеральних, а у людей похилого віку — навпаки.
Всього в скелеті дорослої людини міститься 1 кг Кальцію. Органічні речовини надають кісткам більшої гнучкості. З віком їх вміст зменшується. Для зростання кісток потрібен тривалий час (мінімум 15 днів у разі перелому плечової кістки і максимум 120 днів — човноподібної кістки зап’ястка).
Переломи без зміщення — це переломи, під час яких не виникає зміщення відламків кісток один відносно одного.
Тріщини — це переломи, в результаті яких порушується яка-небудь частина поперечника кістки. Найчастіше виникає поздовжня щілина.
Переломи зі зміщенням — це переломи, коли зміщуються поверхні відламків.
Переломи одиничні — це переломи, внаслідок яких утворюються тільки два відламки.
Переломи множинні — це переломи з утворенням трьох або більше відламків чи осколків кісток.
Переломи закриті — це переломи, під час яких не розривається шкірний покрив (мал. 1 а, б).
Переломи відкриті — це переломи, під час яких у місці травми утворюється рана (мал. 1, в). Такий перелом завжди супроводжується кровотечею.
Найважче зростаються переломи, що супроводжуються опіками, радіаційними ураженнями, електротравмами тощо. Переломи, що виникають у результаті вогнепального поранення, також дуже небезпечні, оскільки під час проникнення кулі відбувається подрібнення багатьох кісток, розтрощення тканини або повна ампутація частини кінцівки.
За формою переломи бувають поперечні, косі, спіральні, поздовжні.
До основних ознак перелому належать:
- біль,
- набряк тканин,
- ненормальна рухомість кісток у місці травми,
- порушення функцій кінцівок.
При відкритих переломах з рани можуть виглядати частини зламаної кістки. При переломах кісток кінцівок відбуваються їх вкорочення та викривлення. Пошкодження ребер часом утруднює дихання. Під час обстеження місця перелому може спостерігатися крепітація відламків.
Переломи кісток таза та хребта часто спричинюють розлади сечовиділення і порушення функцій нижніх кінцівок. Переломи кісток черепа супроводжуються кровотечею з вух. Під час тяжких переломів нерідко настає шоковий стан, особливо у випадках відкритих переломів, що супроводжуються артеріальною кровотечею.
Переломи не завжди легко розпізнати, тому в сумнівних випадках допомогу слід подавати як при переломах, з метою уникнення можливих ускладнень.
Під час подання допомоги використовують прийоми, спрямовані на збереження життя (зупинка кровотечі, попередження травматичного шоку), а потім накладають пов’язки і проводять іммобілізацію.
Транспортна іммобілізація — заходи щодо забезпечення нерухомості кісток у місці перелому. Здійснюється накладанням відповідних шин, виготовлених з табельних чи підручних матеріалів, фіксацією двох розміщених поряд суглобів тощо. Такі заходи зменшують біль, що попереджає розвиток шоку.
Промисловість випускає кілька видів табельних шин:
• драбинчаста шина Крамера — виготовляється з гнучких металевих дротів і використовується для іммобілізації верхніх кінцівок;
• сітчаста металева шина — застосовується для іммобілізації верхніх кінцівок, під час переломів у ділянці гомілкового суглоба, їй легко надати необхідну форму;
• фанерна шина — виготовляється різної довжини, не піддається моделюванню, у випадку використання обгортається ватно-марлевими серветками;
• транспортна шина Дитеріхса — виготовляється з деревини; складається з двох розсувних планок різної довжини, рухомої підошви і палички-закрутки для витягування кінцівки. Використовується для іммобілізації нижніх кінцівок.
Підручними засобами можуть слугувати відрізки фанери, картону, палички, різні побутові предмети, використовуючи які, можна забезпечити нерухомість кісток у місці перелому.
Ознаки перелому
- сильний біль
- набряк
- синець
- крипітація кісток (хрускіт при пересуванні уламків кісток)
- неправдивий суглоб
- деформація кістки (кінцівки)
- порушення функцій кістки (кінцівки)
Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.
Класифікація переломів
Класифікація в залежності від пошкодження зовнішніх покривів тіла
відкритий перелом (цілісність шкіри у ділянці перелому порушена)
закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)
Класифікація в залежності від форми кісткових уламків
- поперечні
- косі
- гвинтоподібні
- осколчасті
- роздроблені
Класифікація в залежності від порушення цілісності кістки
- повні
- неповні
Класифікація в залежності від зміщення
- зміщені
- незміщені
Класифікація в залежності від кількості переломів
- одиночні
- множині
Перша допомога при переломах
При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення). Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки та ін.). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.
Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).
При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому вводять морфін.
При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При атеріальній кровотечі накладають джгут.
У лікувальному закладі після обстеження постраждалого у першу чергу проводять репозицію (вправлення) уламків, а потім накладають відповідну гіпсову лонгету. Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних швів, цв’яхів, гвинтів, пластинок.
При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку.