Абсолютними ознаки перелому

Ознаками перелому є пошкодження структури і порушення цілісності кісткових тканин в скелеті людини. Перелом – це досить серйозна травма, викликана зовнішнім впливом, тиском на кістку, силою, що перевищує межі її міцності.

Причини

Причинами переломів можуть стати:

транспортні аварії;
попадання в завали різних порід;
падіння з висоти;
прямий удар;
травма, пов’язана із заняттями спортом;
перелом, викликаний втратою міцності кістки, в результаті захворювань.

Розрізняють механізми отримання травми. Це може бути поява перелому безпосередньо в місці дії сили (прямий) або розлом в близькості від місця тиску на кістку (непрямий). Травма часто здатна вивести на тривалий час звичного підвалини людини, позбавити його працездатності.

Ознаки

Симптоми перелому не завжди дають можливість точно встановити діагноз. У деяких випадках необхідна додаткова діагностика, допомагає його виявити. Невизначений характер ознак іноді призводить до помилкового діагнозу і у зв’язку з цим розрізняють абсолютні ознаки перелому (достовірні), які не викликають сумнівів у деформації цілісності кістки від тиску, і відносні (непрямі) – ті, що згодом діагностуються як забій.

Абсолютний ознака перелому кісток характеризується:

яскраво вираженим протиприродним положенням кінцівок;
рухливість кістки у характерному місці, на лінії пошкодження;
своєрідним хрустким звуком (крепітацією) при русі;
наявністю відкритої рани з помітно виділяється уламком кістки;
зміною довжини кінцівки;
втратою чутливості в шкірних покривах, викликаної розривом нервових стовбурів.

Якщо виявляються всі достовірні ознаки перелому або один з них, то можна з упевненістю діагностувати у хворого перелом.

Відносні симптоми переломів:

больовий синдром на місці дії, особливо при русі травмованої кістки, а також при осьовому навантаженні (при переломі гомілки натиснути область п’яти);
виник протягом короткого часу (від 15 хвилин до 2 годин) набряк місця перелому. Даний симптом не є точним, так як і удар може супроводжуватися набряком м’яких тканин;
поява гематом. Не відразу виявляється на місці травми, при пульсації місця є ознакою триваючого підшкірного кровотечі;
відсутність або зменшення рухливості пошкодженої кінцівки, повне або часткове обмеження функціонування травмованої або близько розташованої кістки.

Діагностуючи один з наведених симптомів не можна говорити про наявність перелому, оскільки вони також є і ознакою забиття.

Класифікація на абсолютні та відносні ознаки перелому допомагає, використовуючи знання симптомів, з повною точністю визначити, якому пошкодження схильний пацієнт, встановити ступінь тяжкості травми. При наявності непрямих ознак переломів необхідно додаткове рентгенівське обстеження, щоб встановити точний діагноз.

Види пошкоджень

Серед травм кістки можна визначити закритий або відкритий тип.

До відкритого відноситься наявність розриву м’яких тканин уламком кістки, утвореним у результаті травми. При цьому переломі спостерігається кровоточива рана, через яку помітний уламок пошкодженої кістки.
Закритий перелом характеризується відсутністю ушкоджень і ран, цілісності шкірних покривів.

Перелом може бути ускладнений зсувом одного або декількох уламків. Закриті переломи бувають одиничні, множинні і комбіновані. Відкриті – вогнепальними або без використання зброї.

По місцю розташування травми розрізняють:

перелом всередині суглоба (епіфізарний), призводить до руйнування зв’язок суглоба, капсули;
білясуглобовий (метафизарный);
розлом кістки на середній ділянці (діафізарний).

За ступенем тяжкості бувають:

типові;
складні переломи.

До другого типу відносять пошкодження внутрішніх органів, сильна кровотеча, зараження інфекцією і т. д.

Зовнішні та внутрішні прояви

Ознаками перелому є:

біль, що залежить від місця пошкодження кістки і знаходиться поблизу кількості нервових закінчень;
набряклість – проявляється в короткий проміжок часу після травми і призводить до зміни, зглаженості контурів кінцівки в області травми;
крововиливи, гематоми – у залежності від місця локалізації травми бувають – підшкірні, піднігтьові, міжм’язові, подфасциальные, поднадкостничные, внутрішньосуглобові;
зміна контуру кістки верхньої або нижньої кінцівки – розмір її залежить від величини пошкодженої ділянки або кута зміщення кісткових уламків;
порушення кровообігу і руху лімфи – відбувається при здавлюванні або розриві, що знаходиться поблизу великого кров’яного судини.

Перша допомога

Від правильності, умелости і грамотності надання першої допомоги при переломах залежить подальше якість життя травмованого пацієнта. Перше, що необхідно зробити свідку події – викликати бригаду «Швидкої допомоги», потім провести знеболення області травмування з допомогою препаратів місцевої або загальної анестезії.

При відкритому переломі кістки необхідно зупинити крововтрату і усунути за допомогою стерильної серветки попадання інфекції в рану.

Наступним етапом є знерухомлення (іммобілізація) пошкодженої кінцівки за допомогою підручних або спеціальних засобів. Доставка пацієнта до лікувального закладу.

Лікування

Лікування переломів здійснюється двома способами:

з проведенням хірургічної операції;
або консервативно.

Консервативне лікування включає щільне зіставлення кісткових відламків (репозицію). При цьому методі відбувається знеболювання ділянки травми, і лікар встановлює на вихідне природне місце зміщені пошкоджені кісткові тканини. Потім відбувається закріплення і знерухомлення кінцівки за допомогою спеціальних засобів, які служать надійною фіксацією, не приводить до різних ускладнень і дискомфорту пацієнта.

Хворий не може включитися в процес реабілітації і долучитися до виконання активних дій. Для цього потрібен деякий час.

До способів фіксації відносяться:

пов’язки, лангеты з гіпсу;
утримуючі шини;
скелетне витяжіння і т. д.

При показаннях до оперативного втручання необхідно стабілізувати загальний стан хворого, нормалізувати роботу внутрішніх органів. В процесі операції лікар через хірургічний надріз відновлює цілісність кістки, очищає м’які тканини від можливо утворилися осколків, фіксує кістку за допомогою металевих конструкцій – спиць, болтів, пластин.

Доктором призначаються спеціальні препарати, що містять кальцій, сприятливо впливають на утворення кісткової мозолі і сприяють швидкому загоєнню тканин. На прохання пацієнта, заснованої на його відчуттях, лікар призначає знеболюючі препарати, а також протизапальні мазі і креми.

Реабілітація

Існує маса методів відновлення функцій травмованої кістки, до них відносяться:

лікувальна фізкультура;
масаж;
збалансоване харчування;
санаторно-курортне лікування.

Під спостереженням лікаря-реабілітолога проходять заняття з реабілітації пацієнта згідно з індивідуально розробленим планом і необхідного в конкретному випадку комплексу вправ. Раціон харчування хворого в цей період повинен бути збагачений продуктами, які містять кальцій – молоко, сир, яйця, сир і т. д.

Наслідки

Діагностується перелом за допомогою рентгенографії, яка допомагає визначити дефект кістки, контур перелому, напрямок зміщення кісткових відламків, побачити вогнище локалізації травми. При ускладнених переломах для визначення точного діагнозу застосовують МРТ або комп’ютерну діагностику. Це дозволяє лікарю визначити складність перелому і стан, які знаходяться поблизу суглобів, визначити наявність внутрішніх розривів у м’яких тканинах. Це допоможе призначити найбільш ефективне лікування пацієнта.

В іншому випадку, неправильне або неточне діагностування може призвести до ускладнень або неприємних наслідків, тягне появу неправильного зрощення відламків і провідним до повторного відновлення пошкоджених кісток, а також утворення несправжніх суглобів і виникненню інфекцій у пошкоджених м’яких тканинах. Дані показники згодом призведуть до обмеженого способу життя травмованого пацієнта.

Процес одужання пацієнта з переломом кістки скелета багато в чому залежить від його настрою і точності виконання призначень лікаря. Лише в цьому випадку можлива повна і швидка реабілітація, нормалізація загального стану, відновлення втрачених функцій кістки, відновлення працездатності.

Источник

Абсолютними ознаки перелому

Коли внаслідок травми порушується цілісність кістки, відбувається перелом. У більшості випадків його види та ознаки легко виявити на місці, без участі фахівця. Але деякі з них небезпечні тим, що не завжди зрозуміло, чи є перелом і чи потрібна допомога медиків. Людина продовжує вести звичний спосіб життя, може бути присутнім незначний біль, а рухи можуть бути обмеженими.

Перелом і його ознаки

В залежності від його типу ознаки перелому можна розділити на достовірні, при яких очевидно, що кістка деформувалася, і відносні, які викликають сумніви — перелом це чи удар.

До достовірним ознак належать:

неприродне положення ноги або руки,
рухливість зламаною частини там, де відсутня суглоб,
хрускіт,
при відкритому переломі видно уламки кістки,
подовження або укорочення травмованої області.

Якщо виявляється хоча б один з цих симптомів, зі стовідсотковою ймовірністю можна говорити про те, що перелом є. Однак це не скасовує необхідності провести рентгенологічне обстеження.

Серед відносних ознак відзначаються:

больовий синдром в місці перелому в спокійному стані або під час рухів, при навантаженні біль посилюється,
набряклість може з’явитися відразу або через кілька годин, цей симптом не рахується очевидним, так як характерний і для інших видів ушкоджень,
гематома часто виникає на місці перелому, не завжди відразу, її пульсація говорить про те, що кровотеча продовжується,
обмеження рухливості, зламана частина тіла може не функціонувати зовсім або частково, при переломі, наприклад, куприка, людині буде важко ходити, то є можливість обмеження не тільки ураженої частини, а й тих, які знаходяться по сусідству.

Ці симптоми не обов’язково свідчать про перелом, але багато з них супроводжують будь перелом.

Закритий перелом

Переломи можуть бути відкритими і закритими. Перші значно легше діагностувати без рентгена та участі фахівця.

Для закритої травми не характерно пошкодження м’яких тканин. Відмінна риса — пошкодження кісток і суглобів, які можуть змінити положення (перелом зі зміщенням) або втратити цілісність: розколотися, але зберегти при цьому колишній стан — осколковий перелом.

Перші ознаки перелому — біль і набряк. Рухи стають обмеженими, заподіюють дискомфорт, часто формується гематома. Переконатися в тому, що у людини має місце закритий перелом, можна тільки за допомогою рентгена.

Відкритий перелом

Відкритий перелом — більш серйозна травма, так як крім пошкодження кістки, тканини також втрачають цілісність. Причиною цього може бути зовнішній вплив або через те, що тканини пошкоджує зламана кістка.

Головними ознаками відкритого перелому є рана, видно зламану кістку або її уламки, біль і набряк, кровотеча. Якщо пошкодження дуже сильне, у потерпілого може бути травматичний шок.

Перша допомога при переломах

У першу чергу, необхідно провести огляд можливого місця перелому, щоб зрозуміти характер травми. Це дозволить запідозрити перелом тієї чи іншої кістки. Якщо зовнішній вплив триває, його необхідно усунути. Важливо, щоб руху в ураженій ділянці відсутні або були мінімальними.

Якщо травма відкрита, є небезпечне кровотеча, повинна бути негайно проведена його зупинка. Після того, як це зроблено, на поранену поверхню слід накласти стерильну пов’язку. Як правило, в більшості випадків обробка антисептиками неможлива, але якщо загрози для життя немає, можна витратити час на обробку рани, намагаючись при цьому не чіпати і не витягувати осколки. Після того як пов’язка накладена, надання допомоги в подальшому при відкритих і закритих переломах виконується аналогічно.

Наступна дія — знеболювання в якості профілактичного заходу травматичного шоку та попередження можливих больових відчуттів при іммобілізації. Однак це не завжди можливо, тому що найчастіше такі кошти відсутні на місці травми. Підійдуть будь знеболюючі засоби: анальгін, кеторол і його аналоги, баралгін і т. П. Єдина умова — не перевищувати разову дозу. Попередньо варто дізнатися у потерпілого, чи немає у нього алергії на конкретний препарат. Якщо людина знаходиться без свідомості, знеболювання можна не робити, а негайно забезпечити знерухомлення і транспортувати його в лікарню.

Знерухомлення необхідно, щоб зафіксувати уламки кістки і запобігти вторинні ускладнення, знизити біль при транспортуванні. Для фіксації використовуються шини. Це можуть бути спеціальні засоби або будь-який відповідний предмет, який опинився під рукою. Важливо, щоб довжина шини забезпечувала фіксацію рухів у двох суглобах, суміжних перелому. Якщо ви сумніваєтеся, візьміть шину достовірніше. Після додатки вона фіксується бинтами або мотузками на всьому протязі. Пошкоджену руку можна закріпити до тулуба, а зламану ногу — до здорової кінцівки. Не намагайтеся самостійно вправити перелом, залиште як є, навіть якщо це виглядає неприродно. В іншому випадку можливе вторинне пошкодження прилеглих тканин і органів.

При травмах хребта постраждалого в кілька рук перекладають на щит і перевозять на ньому, шию потрібно зафіксувати спеціальним коміром або за допомогою картону та одягу, намотаною на неї зверху.

При переломах таза людини перевозять в позі жаби, він повинен лежати на спині, коліна розсунуті, а стопи притиснуті до тазу.

При травмах нижньої щелепи можна використовувати фіксуючу пов’язку через голову.

Перелом ребер легко впізнати за різкого болю, який посилюється при обмацуванні, вдиху, кашлі або спробі здавити груди. Для зниження больових відчуттів грудну клітку туго перев’язують бинтами, потерпілому надають зручне для нього положення. Перевозити його краще в сидячому положенні.

Якщо травма відкрита і в лікарню неможливо потрапити протягом найближчих трьох годин, потерпілому можна дати антибіотик.

Статті за темою «Ознаки перелому»

Источник

Признаками перелома являются повреждение структуры и нарушение целостности костных тканей в скелете человека. Перелом – это достаточно серьезная травма, вызванная внешним воздействием, давлением на кость, силой, превышающей пределы ее прочности.

перелом кости

Причины

причины переломов Причинами переломов могут стать:

транспортные аварии;
попадание в завалы различных пород;
падение с высоты;
прямой удар;
травма, связанная с занятиями спортом;
перелом, вызванный потерей прочности кости, в результате заболеваний.

Различают механизмы получения травмы. Это может быть появление перелома непосредственно в месте воздействия силы (прямой) или разлом в близости от места давления на кость (непрямой). Травма часто способна вывести на длительное время из привычного устоя человека, лишить его трудоспособности.

Признаки

Симптомы перелома не всегда дают возможность точно установить диагноз. В некоторых случаях необходима дополнительная диагностика, помогающая его выявить. Неопределенный характер признаков иногда приводит к ошибочному диагнозу и в связи с этим различают абсолютные признаки перелома (достоверные), которые не вызывают сомнений в деформации целостности кости от давления, и относительные (косвенные) – те, что впоследствии диагностируются как ушиб.

абсолютные признаки перелома

Абсолютный признак перелома костей характеризуется:

ярко выраженным противоестественным положением конечностей;
подвижностью кости в нехарактерном месте, на линии повреждения;
своеобразным хрустящим звуком (крепитацией) при движении;
наличием открытой раны с заметно выделяющимся отломком кости;
изменением длины конечности;
утратой чувствительности в кожных покровах, вызванной разрывом нервных стволов.

Если обнаруживаются все достоверные признаки перелома или один из них, то можно с уверенностью диагностировать у больного перелом.

относительные признаки перелома

Относительные симптомы переломов:

болевой синдром на месте воздействия, особенно при движении травмированной кости, а также при осевой нагрузке (при переломе голени надавить область пятки);
возникший в течение короткого времени (от 15 минут до 2 часов) отек места перелома. Данный симптом не является точным, так как и ушиб может сопровождаться отечностью мягких тканей;
появление гематом. Не сразу проявляется на месте травмы, при пульсации места является признаком продолжающегося подкожного кровотечения;
отсутствие или уменьшение подвижности поврежденной конечности, полное или частичное ограничение функционирования травмированной или близко расположенной кости.

Диагностируя один из приведенных симптомов нельзя говорить о наличии перелома, т.к. они также являются и признаком ушиба.

Классификация на абсолютные и относительные признаки перелома помогает, используя знания симптомов, с полной точностью определить, какому повреждению подвержен пациент, установить степень тяжести травмы. При наличии косвенных признаков переломов необходимо дополнительное рентгеновское обследование, чтобы установить точный диагноз.

Виды повреждений

типы переломов костей

Среди травм кости можно определить закрытый или открытый тип.

К открытому относится наличие разрыва мягких тканей отломком кости, образованным в результате травмы. При данном переломе наблюдается кровоточащая рана, через которую заметен отломок поврежденной кости.
Закрытый перелом характеризуется отсутствием повреждений и ран, целостностью кожных покровов.

Перелом может быть осложнен смещением одного или нескольких отломков. Закрытые переломы бывают единичные, множественные и комбинированные. Открытые – огнестрельными или без использования оружия.

По местоположению травмы различают:

перелом внутри сустава (эпифизарный), приводит к разрушению связок, сустава, капсулы;
околосуставный (метафизарный);
разлом кости на среднем участке (диафизарный).

диафизарные переломы

По степени тяжести бывают:

типичные;
сложные переломы.

Ко второму типу относят повреждение внутренних органов, сильное кровотечение, заражение инфекцией и т.д.

Наружные и внутренние проявления

Признаками переломов является:

боль, зависящая от места повреждения кости и находящегося поблизости количества нервных окончаний;
отечность – проявляется в короткий промежуток времени после травмы и приводит к изменению, сглаженности контуров конечности в области травмы;
кровоизлияния, гематомы – в зависимости от места локализации травмы бывают – подкожные, подногтевые, межмышечные, подфасциальные, поднадкостничные, внутрисуставные;
изменение контура кости верхней или нижней конечности – размер ее зависит от величины поврежденного участка или угла смещения костных отломков;
нарушение кровотока и движения лимфы – происходит при сдавливании или разрыве, находящегося поблизости крупного кровяного сосуда.

Первая помощь

От правильности, умелости и грамотности оказания первой помощи при переломах зависит последующее качество жизни травмированного пациента. Первое что необходимо сделать свидетелю происшествия – вызвать бригаду «Скорой помощи», затем провести обезболивание области травмирования с помощью препаратов местной или общей анестезии.

При открытом переломе кости необходимо остановить кровопотерю и устранить при помощи стерильной салфетки попадание инфекций в рану.

Следующим этапом является обездвиживание (иммобилизация) поврежденной конечности при помощи подручных или специальных средств. Доставка пациента в лечебное учреждение.

Лечение

Лечение переломов осуществляется двумя способами:

с проведением хирургической операции;
или консервативно.

Консервативное лечение включает плотное сопоставление костных отломков (репозицию). При данном методе происходит обезболивание участка травмы, и врач устанавливает на исходное естественное место смещенные поврежденные костные ткани. Затем происходит закрепление и обездвиживание конечности с помощью специальных средств, которые служат надежной фиксацией, не приводящей к различным осложнениям и дискомфорту пациента.

Больной не сразу может включиться в процесс реабилитации и приобщиться к выполнению активных действий. Для этого потребуется некоторое время.

К способам фиксации относятся:

повязки, лангеты из гипса;
удерживающие шины;
скелетное вытяжение и т.д.

При показаниях к оперативному вмешательству необходимо стабилизировать общее состояние больного, нормализовать работу внутренних органов. В процессе операции врач через хирургический надрез восстанавливает целостность кости, очищает мягкие ткани от возможно образовавшихся осколков, фиксирует кость с помощью металлических конструкций – спиц, болтов, пластин.

репозиция отломков с помощью пластин

Доктором назначаются специальные кальцийсодержащие препараты, благоприятно влияющие на образование костной мозоли и способствующие быстрому заживлению тканей. По просьбе пациента, основанной на его ощущениях, врач назначает обезболивающие препараты, а также противовоспалительные мази и кремы.

Реабилитация

реабилитация после переломов костей Существует масса методов восстановления функций травмированной кости, к ним относятся:

лечебная физкультура;
массаж;
сбалансированное питание;
санаторно-курортное лечение.

Под наблюдением врача-реабилитолога проходят занятия по реабилитации пациента согласно индивидуально разработанному плану и необходимому в конкретном случае комплексу упражнений. Рацион питания больного в этот период должен быть обогащен кальцийсодержащими продуктами – молоко, творог, яйца, сыр и т.д.

Последствия

Диагностируется перелом с помощью рентгенографии, которая помогает определить дефект кости, контур перелома, направление смещения костных отломков, увидеть очаг локализации травмы. При осложненных переломах для определения точного диагноза применяют МРТ или компьютерную диагностику. Это позволяет врачу определить сложность перелома и состояние, находящихся поблизости суставов, определить наличие внутренних разрывов в мягких тканях. Это поможет назначить наиболее эффективное лечение пациенту.

В противном случае, неправильное или неточное диагностирование может привести к осложнениям или неприятным последствиям, влекущим появление неправильного срастания отломков и ведущим к повторному восстановлению поврежденных костей, а также образованию ложных суставов и возникновению инфекций в поврежденных мягких тканях. Данные показатели впоследствии приведут к ограниченному образу жизни травмированного пациента.

Процесс выздоровления пациента с переломом кости скелета во многом зависит от его настроя и точности выполнения назначений врача. Лишь в этом случае возможна полная и скорая реабилитация, нормализация общего состояния, восстановление утраченных функций кости, возобновление трудоспособности.

Источник