Зростання кісток після перелому
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хірургічне лікування перелому кута нижньої щелепи. Фіксація кісткових уламків пластинами. Принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність.
Запит «Перелом» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Перело́м (лат. fractura) — часткове або повне порушення цілісності кістки, яке спричинює вплив на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення[1].
Класифікація[ред. | ред. код]
Класифікація за пошкодженням зовнішніх покривів тіла[ред. | ред. код]
- відкритий перелом (шкіра у ділянці перелому пошкоджена)
- закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)
Класифікація за формою кісткових уламків[ред. | ред. код]
- поперечні
- косі
- гвинтоподібні
- скалкові
- роздроблені
Класифікація за порушенням цілісності кістки[ред. | ред. код]
- повні
- неповні
Класифікація за зміщенням[ред. | ред. код]
- зміщені, зміщені з «вколоченням»
- незміщені
Класифікація за кількістю переломів[ред. | ред. код]
- одиночні
- множинні
Діагностика[ред. | ред. код]
Є відносні і абсолютні ознаки перелому, відносні є орієнтовними, і дозволяють лише запідозрити травму даного типу. Абсолютні ознаки підтверджують факт перелому, і дозволяють відрізнити його від інших, схожих за клінічними ознаками травм.
На місці травми[ред. | ред. код]
Основними ознаками перелому є:
- сильний біль
- набряк
- синець
- крепітація уламків (хрускіт)
- патологічна рухливість
- вкорочення сегменту
- несправжній суглоб у віддаленому періоді
- деформація кістки (кінцівки)
- порушення функцій кістки (кінцівки)
У стаціонарі[ред. | ред. код]
Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.
Перша допомога при переломах[ред. | ред. код]
При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення).
Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки тощо). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.
Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).
При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому стараються ввести наркотичні анальгетики(наприклад: морфін).
При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При артеріальній кровотечі накладають джгут.
У лікувальному закладі після обстеження постраждалого приймають рішення про подальше лікування. Найчастіше проводять репозицію (співставлення та відновлення фізіологічного положення) уламків, а потім накладають відповідний тип гіпсової пов’язки (наприклад: лонгету). Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних видів імплантів швів, цвяхів, гвинтів, пластинок. Хірургічним лікуванням переломів є остеосинтез. Остеосинтез виконують за допомогою металевих пластин (металоостеосинтез), стрижнів, апаратів зовнішньої фіксації, або спиць та серкляжів (репозиційний).
При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку, антимікробні препарати.
Зростання кісток[ред. | ред. код]
Зламана кістка починає процес відновлення одразу після перелому. Зростання перелому проходить три головні стадії.
Утворення згустку[ред. | ред. код]
Спочатку кров збирається в кінцях зламаної кістки, утворюючи в’язку масу у вигляді згустку. Зі згустку утворюються волокна, які стають основою для наростання нової кісткової тканини.
Заповнення згустку[ред. | ред. код]
Незабаром клітини, які загоюють кістки — остеокласти і остеобласти, — заповнюють згусток. Остеокласти починають згладжувати зазубрені краї кістки, а остеобласти заповнюють проміжок між її кінцями. Через кілька днів з цих клітин формується гранулярний міст, який зв’язує кінці кістки.
Формування кісткового мозолю[ред. | ред. код]
Через 6-10 днів після перелому гранулярний міст з клітин стає кістковою масою, яка називається мозолем. Вона крихка і при різкому русі може зламатися. Ось чому зламана кістка під час загоєння повинна бути нерухомою. Пізніше мозоль перетворюється на тверду кістку.
Зрощення кістки[ред. | ред. код]
Через 2-9 тижні, за новими кровоносними судинами починає надходити кальцій до проблемної ділянки, що сприятливо впливає на кісткову тканину. Цей процес-окостеніння, з’єднує зламані елементи кістки. Кістка вважається загоєною, по проходженню всіх етапів, і стає міцною. Хоча пошкоджену ділянку можна звільнити від гіпсу, для остаточного одужання
необхідно близько року.
Щоб кістки швидше зрослися, необхідно точно слідувати вказівкам фахівця і дотримуватися обережності, в іншому випадку, може порушити процес загоєння. Це може сприяти неправильному зростанню кістки, поряд з погано проведеною операцією по складанню уламків і непрофесійної консультацій фахівця.
Джерела[ред. | ред. код]
- Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ S.T. Marshall; B.D. Browner (2012) [1st. Pub. 1956]. Chapter 20: Emergency care of musculoskeletal injuries. У Courtney M. Townsend Jr. Sabiston textbook of surgery: the biological basis of modern surgical practice. Elsevier. с. 480–520. ISBN 978-1-4377-1560-6. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Перелом не зростається 7 років: що робити?
- Скільки зростається кістка після перелому[неавторитетне джерело]
Источник
Скільки зростається перелом? Це питання цікавить багатьох пацієнтів. Навіть самий грамотний фахівець не дасть відповідь на питання, скільки часу зростається перелом. Це залежить від безлічі факторів і кожного конкретного випадку.
Чим старша людина, тим довше заживають травми. З віком кістки стають крихкими через брак кальцію в організмі і тому легко ламаються.
Зміст статті:
- Скільки часу зростається перелом
- Як прискорити процес зрощення кісток
- Надання допомоги при переломах
- Відео “Як збільшити швидкість зростання кісток після перелому і стан хрящів суглобів”
Скільки часу зростається перелом
Дрібні кістки зростаються досить швидко. Перелом фаланги пальця зростається близько трьох тижнів, перелом великої та малої гомілкових кісток ноги – кілька місяців.
Дуже важкими переломами вважаються переломи шийки плеча або стегна, які потребують операції і подальшої реабілітації до року. У даних випадках операцію потрібно робити обов’язково, інакше кістка не зростеться, і пацієнт залишиться прикутим до ліжка.
Схема рівнів переломів шийки стегна Статистика показує, що 10-20% літніх пацієнтів помирають протягом першого року після перелому шийки стегна. Найважчим і небезпечним з усіх переломів є перелом хребта.
Найчастіше люди ламають руки і ноги, рідше ніс, щелепи, ребра, ключицю, зовсім рідко тазові кістки і лопатки.
Розрив зв’язок і м’язів значно уповільнює процес загоєння. Чим більше переломів і чим вони складніші (осколкові, відкриті або переломи зі зміщенням), тим більше часу знадобиться для лікування.
Наявність гострих або хронічних захворювань, недостатньо міцна імунна система уповільнюють процес зрощення кісток.
Важливо і місце перелому. Зламана рука, зафіксована в нерухомому стані, зростається за півтора-два місяці. Нога ж, навіть при використанні милиць, зростається в два рази довше, тому що відчуває певні навантаження.
Після накладення гіпсової пов’язки необхідно забезпечити повну нерухомість місця, де стався перелом. Це необхідно для запобігання неправильного зрощення і зміщення кісткових уламків. Іммобілізація, тобто повна знерухомлених зламаної кістки, повинна дотримуватися до повного зрощення кістки. Якщо ж кістки зрослися неправильно, травмування кінцівку болить, проводиться оперативне лікування.
Як прискорити процес зрощення кісток
Процес зрощення переломів можна прискорити, якщо збільшити вживання сиру, молока, йогурту, які містять необхідний кісткам кальцій.
При цьому потрібно обов’язково приймати вітамін D, так як він сприяє засвоєнню кальцію.
- Вітамін D здатний вироблятися в організмі людини під впливом сонячних променів. Багато його і в жовтку курячого яйця.
- Вітамін С, що міститься в цитрусових, смородині, солодкому перці, допомагає утворенню колагену. А вживання в їжу холодцю постачає організму желатин, необхідний для відновлення кісткової тканини.
- Для підвищення імунітету організму і прискорення відновних процесів необхідно приймати відвар шипшини.
- Корисно вживання продуктів, що містять кремній – ріпи, топінамбура, цвітної капусти.
- Хороший ефект дає прийом всередину наступного складу: шкаралупу зварених круто трьох яєць обсушити, видалити внутрішню плівку, потовкти в порошок і додати сік, вичавлений з одного лимона. Зберігати в холодильнику і починати приймати по чайній ложці двічі на день після того, як потовчене яєчна шкаралупа розчиниться в лимонному соці.
- Швидкість зрощення переломів підвищується при прийомі всередину суміші муміє і рожевого масла.
- Народні цілителі рекомендують вживати в їжу морську капусту (ламінарію), так як вона є прекрасним джерелом мінеральних солей.
При переломах незамінний і курс фізіотерапії. Для підтримки тонусу м’язів і посилення кровообігу необхідно масажувати шкіру легкими постукивающими і погладжують. Надмірна вага заважає швидкому регенерації тканин.
Надання допомоги при переломах
Швидкість зрощення переломів залежить від своєчасної і правильно наданої першої медичної допомоги, а також відповідальності самої людини при виконанні рекомендацій лікаря.
При відкритих переломах важливо не занести інфекцію в рану. При наданні допомоги здійснюється іммобілізація пошкодженої кінцівки за допомогою медичної шини, або ж використовуються підручні засоби – дошки, фанера. При транспортуванні хворих з переломом хребта і кісток тазу необхідно використовувати жорсткі носилки.
Кість починає зростатися відразу ж після перелому. Буває два види зрощення – первинне і вторинне. При первинному, коли з’єднання кісток надійне, необхідність в утворенні кісткової мозолі відпадає, а сам процес протікає плавно і при хорошому кровопостачанні. При вторинному зрощенні виникає необхідність у формуванні сильної мозолі через активну рухливості кісткових елементів.
Як же довго зростаються кістки? Цей процес проходить за наступною схемою: спочатку з кров’яних згустків на кінцях зламаної кістки утворюються волокна, що допомагають утворенню кісткової тканини. Через кілька днів зі специфічних клітин, які називаються остеокласти і остеобласти, утворюється гранулярний міст, що зв’язує кінці кістки. Потім утворюється кістковий мозоль, дуже тендітна за своєю структурою.
Щоб її не пошкодити, рекомендується нерухомість пошкодженої кістки в період зрощення. Згодом мозоль перетворюється в тверду кістку. Окостеніння – завершальний процес, при якому з’єднується зламана кістка і вона вважається загоєння.
У кінцевій стадії загоєння кістки спрацьовує так званий закон Вольфа, кістка знову стає міцною, здатною витримувати різні навантаження.
Травматологи визнають, що навіть після кваліфікованого лікування переломів рівень ускладнень доходить до 7%. Складні і осколкові переломи важко піддаються лікуванню, а їх кількість в останні роки сильно зросла.
Відео “Як збільшити швидкість зростання кісток після перелому і стан хрящів суглобів”
Які ж ускладнення виникають після переломів? Може виникнути синдром тривалого здавлення, якщо м’які тканини руки або ноги тривалий час піддавалися здавлення. Може нагноиться рана при відкритих переломах, виникнути остеомієліт, псевдосуглоб, можуть неправильно зростися відламки і навіть змінитися довжина кінцівки. У діагностиці ускладнень дуже допомагає рентгенологічне дослідження. Воно показує, наскільки добре заживає перелом.
В даний час простежується тенденція до збільшення кількості всіх видів переломів (за даними Міжнародної Асоціації по остеопорозу), а також до подовження термінів зрощення переломів у зв’язку з дефіцитом в організмі кальцію, фосфору і вітаміну D. Так як в більшості своїй травмуються особи працездатного віку, то це перетворюється вже в соціальну проблему.
Источник
РенÑгенÑвÑÑкий знÑмок â Ñдине доÑÑовÑÑне джеÑело, Ñо показÑÑ, Ñк Ñде пÑоÑÐµÑ Ð·ÑоÑеннÑ
ÐомÑÑено, Ñо пÑоÑÐµÑ ÑеабÑлÑÑаÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв Ñ Ð»Ñдей, Ñким лÑÐºÐ°Ñ Ð¿Ð¾ÑÑнив, Ñк зÑоÑÑаÑÑÑÑÑ ÐºÑÑÑки пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ, в бÑлÑÑоÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑв, пÑÐ¾Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑ Ð±ÐµÐ· ÑÑкладненÑ. ÐаÑÑÑнÑ, Ñкий ÑозÑмÑÑ, Ñо вÑдбÑваÑÑÑÑÑ Ð² його оÑганÑÐ·Ð¼Ñ Ð½Ð° кожнÑй ÑÑадÑÑ Ð²ÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð»Ð°Ð¼Ð°Ð½Ð¾Ñ ÐºÑÑÑки, бÑлÑÑ Ð²ÑдповÑдалÑно пÑÐ´Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑ Ð´Ð¾ вÑÑÑ Ð¿ÐµÑеÑÑоÑог Ñ ÑÑÑкÑÑе виконÑÑ ÑекомендаÑÑÑ, лÑкÑÑÑÐ¸Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑÐ°Ñ ÑвÑÑв.
ÐÑи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ð°Ñ Ñ Ð´ÑÑей, ÑнÑÑÑÑкÑÑÑ Ð¿Ñо Ñе, Ñо можна, а Ñо не можна ÑобиÑи диÑинÑ, на ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð· еÑапÑв лÑкÑваннÑ, бÑде Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдна баÑÑкам. Ðдже незважаÑÑи на Ñе, Ñо диÑÑÑÑ ÐºÑÑÑки зÑоÑÑаÑÑÑÑÑ ÑвидÑе, важливо, Ñоб ÑепозиÑÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑламкÑв бÑла макÑималÑно неÑÑÑ Ð¾Ð¼Ð¾Ñ, але в Ñой же ÑÐ°Ñ Ð¾ÑÑимÑвала вÑдповÑÐ´Ð½Ñ ÑÑзиÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð²Ð°Ð½ÑаженнÑ, Ñо забезпеÑÑÑ Ð½Ð¾ÑмалÑÐ½Ñ ÑвидкÑÑÑÑ Ð·ÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑки.
ÐмÑÑÑ ÑÑаÑÑÑ
- СÑадÑÑ ÑегенеÑаÑÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини
- ШвидкÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð¾ÑÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв
- ШвидкÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð¾ÑÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв Ñ Ð´ÑÑей
- СеÑÐµÐ´Ð½Ñ ÑеÑмÑни зÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв Ñ Ð´Ð¾ÑоÑлиÑ
- ФакÑоÑи, Ñо впливаÑÑÑ Ð½Ð° ÑвидкÑÑÑÑ Ð·ÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑок
- Ðопомога, доÑÑÑпна Ð´Ð»Ñ Ð·ÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð²ÑдламкÑв
СÑадÑÑ ÑегенеÑаÑÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини
ÐÑвÑÑа пÑи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð³ÐµÐ¼Ð°Ñоми запÑÑÐºÐ°Ñ Ð¿ÑоÑÐµÑ ÑегенеÑаÑÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини
Як зÑоÑÑаÑÑÑÑÑ ÐºÑÑÑка пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ?
Складний пÑоÑÐµÑ Â«Ñпайки» кÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð²ÑдламкÑв запÑÑкаÑÑÑÑÑ Ð²ÑдÑÐ°Ð·Ñ Ð¶ пÑÑÐ»Ñ Ð·Ð»Ð°Ð¼Ñ â з кÑÑÑкового Ð¼Ð¾Ð·ÐºÑ Ñ Ð¾ÐºÑÑÑÑ Ð² кÑов’Ñний згÑÑÑок, ÑпÑÑмовÑÑÑÑÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñезна кÑлÑкÑÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ñ ÑполÑÑноÑÐºÐ°Ð½Ð¸Ð½Ð½Ð¸Ñ ÐµÐ»ÐµÐ¼ÐµÐ½ÑÑв Ñ ÑÑбÑоблаÑÑÑв, з ÑÐºÐ¸Ñ Ñ Ð¿Ð¾ÑинаÑÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑÐµÑ Ð·Ð°Ð³Ð¾ÑннÑ. ÐÑдео до ÑÑÑÑ ÑÑаÑÑÑ ÑозмÑÑено не бÑде, ÑÑлÑки малÑнки Ñ ÑоÑо.
ÐÐ»Ñ Ð·ÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑки медики викоÑиÑÑовÑÑÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ñ Ñ Ð°ÑакÑеÑиÑÑики Ñ ÐºÐ»Ð°ÑиÑÑкаÑÑÑ:
- види загоÑÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑки â пеÑвинний або вÑоÑинний (без ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ з ÑÑвоÑеннÑм кÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð·Ð¾Ð»Ñ);
- Ñипи зÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ â конÑакÑний з наванÑаженнÑм, конÑакÑний без наванÑаженнÑ, непÑÑÐ¼Ð¾Ñ Ð· ÑÑвоÑеннÑм кÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð·Ð¾Ð»Ñ, ÑповÑлÑнена конÑолÑдаÑÑÑ;
- еÑапи загоÑÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑок пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ (ÑÑадÑÑ) â пеÑвинна, оÑвÑÑа м’ÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð·Ð¾Ð»Ñ, зÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð·Ð¾Ð»ÐµÐ¼, конÑолÑдаÑÑÑ Ð·ÑÑÐ»Ð¾Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÑканиноÑ.
ÐÑакÑиÑно знаÑÑÑа ÑнÑоÑмаÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑа â Ñе ÑÑадÑйнÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð¾ÑÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв.
СÑадÑÑ Ð·ÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð²ÑдламкÑв
ТаблиÑÑ 1 â еÑапи ÑоÑмÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼’ÑÐºÐ¾Ñ Ñ ÑÑанÑÑоÑмаÑÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð·Ð¾Ð»Ñ:
до 7-10 днÑ
до 14-20 Ð´Ð½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ
до 60-90 днÑ
Ðо вÑдома. ЯкÑо на ÑенÑгенÑвÑÑÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð·Ð½ÑÐ¼ÐºÑ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸ звапнÑÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð·Ð¾Ð»Ñ Ð²Ð¶Ðµ видно, Ñо ÑобиÑи конÑеÑваÑÐ¸Ð²Ð½Ñ ÑепозиÑÑÑ Ð½ÐµÐ¿ÑавилÑно зÑÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð²Ð¶Ðµ пÑзно. У деÑÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ , ÑÑна вÑдÑÑÑоÑеного звеÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° лÑкаÑÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ â Ñе пÑимÑÑовий пеÑелом кÑÑÑки Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¾ÑÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑки заново.
ШвидкÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð¾ÑÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв
У дÑÑей кÑÑÑки зÑоÑÑаÑÑÑÑÑ ÑвидÑе нÑж Ñ Ð´Ð¾ÑоÑÐ»Ð¸Ñ , Ñ Ñим бÑлÑÑе, нÑж Ñ Ð»ÑÑнÑÑ
Ðа Ñе, ÑкÑлÑки Ð·Ð°Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ñ ÐºÑÑÑки пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ, Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ ÑÑлий ÑÑд ÑакÑоÑÑв:
- гÑамоÑнÑÑÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸;
- ÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ Ð½Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸ в ÑÑаÑÑонаÑÑ;
- вÑк поÑеÑпÑлого;
- ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ Ð·Ð´Ð¾Ñов’Ñ, наÑвнÑÑÑÑ ÑÑпÑÑнÑÑ Ð¿Ð°ÑологÑй, в ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑиÑÐ»Ñ Ñ Ð´Ð¸ÑÑÑоÑÑÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð½ÐµÑÐ²Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÑиÑÑеми;
- ÑÑзновид Ð·Ð»Ð°Ð¼Ð°Ð½Ð¾Ñ ÐºÑÑÑки;
- кÑлÑкÑÑÑÑ Ñ Ð¼ÑÑÑе ÑозÑаÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñломов на ÑамÑй кÑÑÑки;
- ÑÑжкÑÑÑÑ Ñа вид пеÑеломÑ;
- обÑÑг м’ÑÐ·Ð¾Ð²Ð¸Ñ , неÑÐ²Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ñ ÑполÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾ÐºÐ¾Ð½, залÑÑÐµÐ½Ð¸Ñ Ñ Ð¿ÑоÑеÑ;
- ÑÑÐ²ÐµÐ½Ñ Ð²Ð¼ÑÑÑÑ Ð² кÑÐ¾Ð²Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑÑÑ Ñ ÑоÑÑоÑÑ;
- обÑана ÑакÑика лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа ÑÑ ÑÑпÑÑнÑÑÑÑ.
Ðа замÑÑкÑ. Ðа Ñе, Ñк зÑоÑÑаÑÑÑÑÑ ÐºÑÑÑка пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ñ Ð·Ð¼ÑÑеннÑм бÑдÑÑÑ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñи ÑÑлий ÑÑд показникÑв â велиÑина змÑÑеннÑ, наÑвнÑÑÑÑ Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ÑÐµÐ½Ð¸Ñ ÑÑагменÑÑв, ÑоздÑобленÑÑÑÑ Ñ ÑоÑма лÑнÑÑ Ð¿ÐµÑеломÑ, Ð¿Ð¾Ð¿Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² ÑÑÐ»Ð¸Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð¼’ÑзÑв або неÑÐ²Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð°ÐºÑнÑенÑ.
ШвидкÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð¾ÑÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв Ñ Ð´ÑÑей
ÐеÑелом клÑÑиÑÑ Ð·Ð° Ñипом «зелена гÑлка» â найбÑлÑÑ ÑаÑÑа ÑÑавма Ñ Ð´ÑÑей 2-3 ÑокÑв
Як зÑоÑÑаÑÑÑÑÑ ÐºÑÑÑки пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ñ Ð´ÑÑей? «ÐиÑÑÑÑ» пеÑеломи зÑоÑÑаÑÑÑÑÑ ÑвидÑе нÑж «доÑоÑлÑ». ÐапÑиклад, ÑкÑо пеÑелом мÑзинÑÑ Ñ Ð´Ð¾ÑоÑлого зÑоÑÑеÑÑÑÑ Ð½Ð° 17-21 денÑ, Ñо Ñ Ð´Ð¸Ñини Ñей пÑоÑÐµÑ Ð·Ð°Ð²ÐµÑÑиÑÑÑÑ Ð²Ð¶Ðµ до 14-16 днÑ.
ÐÑÑм ÑÑого, дÑÑÑм пÑиÑÐ°Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломи пÑÑ ÑÐ¸Ð¿Ñ Â«Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ð° гÑлка», ÑкÑ, в бÑлÑÑоÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑв, пÑÐ¾Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ Ð½ÐµÐ¿Ð¾Ð¼ÑÑеними. ÐÑи ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ð°Ñ Ð»Ð°Ð¼Ð°ÑÑÑÑÑ ÑÑлÑки внÑÑÑÑÑÐ½Ñ ÑаÑÑина кÑÑÑки, а окÑÑÑÑ ÑÑлÑки ÑозÑÑгÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑиваÑÑÑÑÑ Ð´ÑÑбними ÑÑÑÑинами. ÐеÑеломи «зелена гÑлка» заÑоÑÑаÑÑÑ Ñвидко Ñ Ð½Ðµ вимагаÑÑÑ Ð´Ð¾Ð´Ð°Ñкового вÑÑÑÑаннÑ.
СеÑÐµÐ´Ð½Ñ ÑеÑмÑни зÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв Ñ Ð´Ð¾ÑоÑлиÑ
ÐеÑеломи Ñийки ÑÑегна Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿ÑеÑÑйний пеÑелом Ñ ÑебÑа зÑоÑÑаÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ñе за вÑÑÑ
ТаблиÑÑ 2 â ТеÑмÑни ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð¿ÐµÑеломÑв Ñ Ð´Ð¾ÑоÑÐ»Ð¸Ñ Ñ ÑимÑаÑÐ¾Ð²Ñ Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° пÑаÑÑ, Ñо ÑÑпÑоводжÑÑÑÑÑÑ ÑÑзиÑними наванÑаженнÑми:
ФакÑоÑи, Ñо впливаÑÑÑ Ð½Ð° ÑвидкÑÑÑÑ Ð·ÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑок
ÐÑÑеопоÑоз (наÑлÑдок менопаÑзи) â пÑиÑина Ð¿Ð¾Ð³Ð°Ð½Ð¾Ñ Â«Ñпайки» кÑÑÑок Ñ Ð»ÑÑнÑÑ Ð¶Ñнок
Ð§Ð¾Ð¼Ñ Ð´Ð¾Ð²Ð³Ð¾ зÑоÑÑаÑÑÑÑÑ ÐºÑÑÑка пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ?
ÐÑоÑÐµÑ ÑегенеÑаÑÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини може бÑÑи пÑизÑпинений, або кÑÑÑка Ð²Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»Ñ Ð½Ðµ зÑоÑÑеÑÑÑÑ, ÑкÑо:
- поÑеÑпÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð±ÑлÑÑе 90 ÑокÑв;
- Ñ Ð¾ÑÑеопоÑоз, оÑÑеомалÑÑÑÑ, оÑÑеодиÑÑÑоÑÑÑ Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑпаÑаÑиÑÐµÐ¾Ð¸Ð´Ð½Ð°Ñ Ð°Ð±Ð¾ ÑнÑÑ Ð¿Ð°ÑологÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини;
- Ñ ÑÑлина мÑж вÑдламками поÑÑапили ÑÑагменÑи м’ÑÐ·Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини;
- вÑдбÑлоÑÑ ÑнÑÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñани â пÑд ÑÐ°Ñ Ñамого пеÑеломÑ, пÑоÑÑгом опеÑаÑÑÑ Ð°Ð±Ð¾ пÑоÑÑгом лÑкÑваннÑ;
- ÑгноÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑекомендаÑÑй з доÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑзиÑÐ½Ð¸Ñ Ð½Ð°Ð²Ð°Ð½ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð¿Ñи ÐФРÑа пÑаÑеÑеÑапÑÑ Ð¿Ñизвела до Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð°ÑологÑÑÐ½Ð¾Ñ (паÑаоÑÑалÑной) кÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð·Ð¾Ð»Ñ.
Ð ÑÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð¶, велиÑини ÑвидкоÑÑей зÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини, Ñк в ноÑмÑ, Ñак Ñ Ð² паÑологÑÑ, Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑйними велиÑинами. Ð¢Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð° пиÑаннÑ: «Як пÑиÑкоÑиÑи зÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑки пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ?», можливий ÑÑлÑки одна вÑдповÑÐ´Ñ â ÐÑиÑкоÑиÑи пÑоÑÐµÑ ÑегенеÑаÑÑÑ ÐºÑÑÑки неможливо, Ñ Ñе, поки Ñо, не вдалоÑÑ Ð½ÑÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð² ÑвÑÑÑ.
Ðопомога, доÑÑÑпна Ð´Ð»Ñ Ð·ÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð²ÑдламкÑв
СÑÐ¾Ð³Ð¾Ð´Ð½Ñ ÑеÑÑÑÑÑÑÑÑ Ñн’ÑкÑÑÑ ÐºÑÑÑкового моÑÑогенеÑиÑÐ½Ñ Ð±Ñлка, ÑÑимÑлÑÑ Ð¾ÑÑеоÑинÑез
Так Ñк допомогÑи кÑÑÑок зÑоÑÑиÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ñ Ñо пÑиймаÑи Ð´Ð»Ñ Ð·ÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑок пÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ? ÐÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно ÑÑÑко ÑозÑмÑÑи, Ñо лÑкаÑÑÑÐºÑ Ð¿ÑепаÑаÑи Ñ ÑÑлÑки допомÑжними заÑобами, Ñо допомагаÑÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини вÑдновиÑиÑÑ Â«ÑкÑÑно» Ñа з найменÑими виÑÑаÑами Ð´Ð»Ñ Ð¾ÑганÑзмÑ.
СÑогоднÑ, паÑалелÑно з ÐФÐ, можÑÑÑ Ð±ÑÑи пÑопиÑÐ°Ð½Ñ ÑÐ°ÐºÑ Ð»Ñки:
Ðва Â«Ñ ÑÑа» медикаменÑозного лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв â ÐÑÑеогенон Ñа ÐпÑиÑлавон
ÐÑÑаннÑм ÑаÑом, на пеÑÑÐ¸Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ ÑÑадÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð¾ÑÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв, в незалежноÑÑÑ Ð²Ñд вÑÐºÑ (кÑÑм маленÑÐºÐ¸Ñ Ð´ÑÑей), пÑизнаÑаÑÑÑÑÑ ÐÑÑеогенон. ÐÑн ÑвлÑÑ ÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ ÐºÐ°Ð»ÑÑÑÑ, ÑнÑÐ¸Ñ Ð¼ÑкÑоелеменÑÑв, з гÑдÑокÑиапаÑиÑом Ñа оÑÑеином (неколлагеновÑе Ñ ÐºÐ¾Ð»Ð°Ð³ÐµÐ½Ð¾Ð²Ñ Ð±Ñлки).
Родного бокÑ, ÐÑÑеогенон ÑÑимÑлÑÑ Ð¾ÑÑеоблаÑÑи Ñ ÑакÑоÑи ÑоÑÑÑ, а з ÑнÑого, ÑобиÑÑ Ð³Ð°Ð»ÑмÑÑÑий вплив на оÑÑеоклаÑÑи Ñ Ð¿ÑоÑÐµÑ Ð·Ð²Ð°Ð¿Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼’ÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð·Ð¾Ð»Ñ. ÐÑдзнаÑена добÑа бÑодоÑÑÑпнÑÑÑÑ Ð»ÑкÑв, ÑÐºÑ Ð²ÑдноÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑÐ°Ñ Ñнок опÑималÑного ÑпÑввÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ°Ð»ÑÑÑÑ Ñ Ð²ÑÑамÑÐ½Ñ Ð .
ХоÑоÑÐ¾Ñ ÑепÑÑаÑÑÑÑ ÑеÑед оÑÑопедÑв коÑиÑÑÑÑÑÑÑÑ Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±ÑнаÑÑÑ ÐºÐ¾Ð»Ð°Ð³ÐµÐ½Ñв з ÑинÑеÑиÑними Ð¿Ð¾Ñ Ñдними пÑиÑÐ¾Ð´Ð½Ð¸Ñ ÑлавоноÑдÑв â ÐпÑиÑлавон. Цей пÑепаÑÐ°Ñ Ð½Ðµ ÑÑлÑки «гаÑмонÑзÑÑ» пÑоÑеÑи кÑÑÑкоÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñ ÑезоÑбÑÑÑ (ÑозпÑÑеннÑ), але Ñ ÑпÑиÑÑ Ð¿ÑавилÑноÑÑÑ Ð²ÑдÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼ÑкÑоаÑÑ ÑÑекÑонÑки кÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини.
ÐÑнова ÑеабÑлÑÑаÑÑÑ Ð¿ÐµÑеломÑв â Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ ÑндивÑдÑалÑного Ð¿Ð»Ð°Ð½Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÐФÐ
Рна закÑнÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð³Ð°Ð´Ð°Ñмо, Ñо в лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа ÑеабÑлÑÑаÑÑÑ ÑÑого Ð²Ð¸Ð´Ñ ÑÑавм Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пÑагмаÑиÑно пÑÐ´Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ñи до поÑÐ´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑÐ¾Ñ ÑмÑÑÐ½Ð¸Ñ Ñ Ð±ÑÐ¾Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½ÑÑÐ½Ð¸Ñ Ñмов, ÑÐºÑ Ð± опÑимÑзÑвали ÑÑнкÑÑоналÑнÑÑÑÑ Ð·Ð±ÐµÑеглаÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼ÑÐ¶Ð½Ð¸Ñ ÐºÐ»ÑÑин. ÐоÑÑÑбно ÑÑÑко доÑÑимÑваÑиÑÑ ÑÐµÐ¶Ð¸Ð¼Ñ Ð·Ð±ÑлÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»ÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑзиÑÐ½Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð²Ð°Ð½ÑаженнÑ, ÑÑлÑноÑÑÑ Ñ ÑÑивалоÑÑÑ Ð·Ð°Ð½ÑÑÑ ÐФÐ, кÑлÑкоÑÑÑ Ð²Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ Ð² лÑкÑвалÑÐ½Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð»ÐµÐºÑи ÑпеÑÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¿Ñав, ÑÑ Ð¿Ð¾Ð²ÑоÑÑваноÑÑÑ Ñ ÑÑзноманÑÑноÑÑÑ Ð· ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ñ.
Источник