Заходи домедичної допомоги при переломах і вивихах

ПЛАН

 ЗАНЯТТЯ ПО МЕДИЧНІЙ  ПІДГОТОВЦІ

ТЕМА-№9:  Перша медична допомога при вивихах та переломах.

УЧБОВА МЕТА:  Вивчити надання першої медичної допомоги при вивихах та переломах.

МЕТОД: Розповідь

Висновки:____________________________________________________________________________

ПЕРЕЛОМИ.

Переломи це порушення цілісності кістки що супроводжується пошкодженням тканин, м¢язів, кровоносних судин, сухожиль, нервів. Переломи виникають під впливом зовнішніх травм або хворобливою зміною кістки.

Переломи бувають закритими – при яких цілісність шкіряних покривів не порушена, рани не має, та відкриті – коли перелом супроводжується пораненням м¢яких тканин.

По ступеню пошкодження переломи бувають повними – при яких цілісність кістки порушено повністю та неповними – коли є тільки надлом кістки або її тріщина.

Для переломів характерні слідуючи ознаки:

—  біль та болючість при торканні безпосередньо в області перелому;

—  деформація можлива бути викликана як зміщенням відламків кістки, так і за рахунок пухлини яки розвились в наслідок кровотечі в м¢язи біля місця перелому;

—  порушення функції (відсутність руху);

—  ненормальна порушність кінцівки в місцях де не має суглобів;

—  крепітація (хруст) на місці перелому, виникає за рахунок тертя обломів кісток одна з одною.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА.

—  надати для хворого найбільш сприяючого стану;

—  зробити фіксацію переломленої кістки, НІ-ЗАЩО не слід вправляти перелом;

—  не знімаючи одяг та взуття оглянути місце перелому та накласти пов¢язку на рану, при цьому одяг розрізати;

—  зупинити кровотечу та накласти на рану асептичну пов¢язку;

—  для зменшення болю ввести під шкіру промедол з шприц-тюбику чи дати таблетку промедолу;

—  для створення нерухомості зло манної кінцівки використовують стандартні шини або підручні матеріали.

ВИВИХИ.

Вивихами – називаються повне або часткове зміщення кінців кісток, складаючи суглобів, супроводжується розривом суглобної капсули. Найчастішою причиною вивиху є травма або різке скорочення м¢язів, а також комбінація цих факторів. Вивих також з’являється через чрезмірне миттєве скорочення м¢язів, наприклад при подачи кидаючих кінців, при електротравмі.

При огляді пошкодженого необхідно завжди порівнювати пошкоджений суглоб з здоровим на протилежної стороні тіла.

Для вивиху характерні слідуючи ознаки:

—  деформація області суглобу – кінці кісток та вся кінцівка знаходиться у незвичайному положенні;

—  різні по довженні здорова та пошкоджена кінцівки – пошкоджена кінцівка може бути довше або коротше здорової;

—  різке скорочення руху у суглобі;

—  порушення функції, причиною чого являється неправильне положення кінців кісток;

—  біль виникаюча у зв¢язку з розривом зв¢язок, суглоба та пошкодження окрема суглобових тканин.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА.

—  надати кінцівки положення найбільш зручне для пошкодженого;

—  фіксують пошкоджений суглоб (використовують м¢яку шину, тугу пов¢язку з косинки або бинту);

—  виконують протишокові міроприємства (вводять знеболюючи засоби з шприц-тюбику);

—  постійно слідкують за пульсом, за станом кровообігу в кінцівки;

—  транспортують на ПМД.

ПРАВИЛА  НАКЛАДАННЯ  ШИН.

1.  Для створення непорушності відламків кісток шину потрібно накласти так щоб стали неможливими рухи у двох  сусідніх суглобів (вище та нижче перелому).

2.  гострі краї та кути шини повинні бути зглаженні. Металеву шину перед накладенням вигибають по формі кінцівки.

3.  під шину підкладають м¢ягку підстілку, особливо в місцях кісткових виступів, щоб не визвати болю при транспортуванні.

4.  при переломі ноги шину рекомендується накладати з двох сторін.

5.  при відкритих переломах не можна накладати шину до того місця, де на поверхню виступає зламаний кінець кістки.

6.  пов¢язки поверх шини слід накладати рівномірно, плотно, але не дуже туго.

ОСОБЛИВОСТІ  ІММОБІЛІЗАЦІЇ  ТА  СПОСОБИ  ТРАНСПОРТУВАННЯ  ПРИ   РІЗНИХ ПЕРЕЛОМАХ.

ПЕРЕЛОМИ КЛЮЧИЦІ ТА ЛОПАТКИ.

Для іммобілізації в цих випадках накладають пов¢язку Дезо та руку підвішують на хустинці або бинті.

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ПРЕДПЛІЧЧА.

Драбинкову шину загибають під прямим кутом так, щоб один кінець її відповідав довжині передпліччя та кісті до основання пальців, а друга – довжині 2/3 плеча. Руку, зігнуту під прямим кутом, кладуть на шину; шину прибинтовують.

ПЕРЕЛОМИ БЕДРА ТА ВЕРХНЬОЇ ТРЕТИНИ ГОЛЕНІ.

Забезпечують нерухомість у тазобедреному, колінному та голеностопному суглобах, накладаючи шину Дітіріхса.

ПЕРЕЛОМИ ЧЕРЕПУ.

Пораненого обережно укладають на носилки, під голову підкладають м¢яку підстілку з углубленням. По бокам голови кладуть м¢яки валки.

ПЕРЕЛОМИ РЕБЕР.

Туго бинтують нижні відділи грудної клітини, при цьому перед початком бинтування поранений повинен видохнути повітря. В момент доху бинтування тимчасово зупинити, але при цьому натягують свобод ний кінець бинту.

ПЕРЕЛОМИ ХРЕБТУ.

При пошкодженні грудної або поясненої частини хребту пораненого потрібно обережно покласти на жорстку поверхню сурово у горизонтальному положенні.

ОЗНАКИ  ПЕРЕЛОМІВ  КІСТОК  ГОЛОВИ, КЛЮЧИЦІ, РЕБЕР, ХРЕБТУ, ТАЗУ.

Переломи черепа.

Перелом костей черепа звичайно буває трудно встановити, за виключенням випадків наявності великої рани з баченим в неї зломанимим кістками або кровотечею з вух, носу, рота, свідкую чого о переломі кісток основання черепу. Основну небезпеку при переломах кісток черепа уявляє собою пошкодження головного мозку. При наявності рани її перев¢язують стандартною перев¢язкою. Проводять протишокові заходи. Пораненого обережно укладають на носилки, під голову підкладають м¢яку підстілку (шинель, бушлат, вату) з углубленням. По бокам голови кладуть м¢яки валки. Якщо пораненого треба піднімати в вертикальному положенні з будь якої  споруди, йому попередньо накладають на шию ватно-марлевий комірець (шию обертають декілька слоями сірої вати та поверх неї сильно, але не туго, накладають бинт). Такій же ватно-марлевий ворітник накладають при переломі шийних хребтів.

Переломи ключиці та лопатки.

При переломі ключиці або лопатки шину не накладають. З метою створення спокою руку підвішують на хустинку. У підмишечну впадину з хворої сторони кладуть плитний камок вати або туго звернуту хустинку. Другою, пошир складеною хустинкою закріпляють до тулуба, захоплюючи ліктеві суглоб, або туго прибинтовують.

Переломи ребер.

Переломи ребер спостерігаються задовільно часто та виникають, як правило, в результаті прямого влучення. Частіше всього зустрічаються переломи IV-VIII ребер. Ознакою перелому являється біль, з¢являючаяся в області його, різко посилюючаяся при глибокому подиху. Перша медична допомога заключається в утворенні максимального спокою для пошкодженнях ребер. Це досягається накладанням тугої пов¢язки обертом грудної клітини в момент видиху. Під час видиху бинтування тимчасово припиняється, однак тримають при цьому свобод ний кінець бинту натягнутим.

Переломи хребту.

Поранений у хребет потребує виключно у обережному ставлення з ним. При пошкодженні грудного або поясного відділів хребту пораненого слідує обережно покласти на жорстку поверховість, суворо у горизонтальному положенні.

Переломи тазу.

Виникають при здавлені чи падінні з висити. Спостерігаються сильний біль, ускладнюючийся шоком та пошкоджений не може стояти на ногах. При переломі тазу пораненого евакуюють в положенні на спині з полузігнутимі в тазобедрених суглобах та колінних суглобах нижніх кінцівок та злегка розведеними стегнами. Для цього під коліна підкладуть шинель, а поміж колінними суглобами накладають 1-2 ходи бинту, щоб не допустити через мірного розведення ніг.