Відкритий перелом з артеріальною кровотечею

Відкритий перелом — це серйозна травма, що характеризується пошкодженням цілісності кістки і утворенням над областю перелому відкритої рани. Основна небезпека полягає в тому, що при цьому відкривається кровотеча і відбуваються внутрішні крововиливи, здатні призвести до істотним втрат крові. Крім того, травма викликає сильний больовий шок, а у відкриту рану здатна проникнути інфекція. Надалі це загрожує відмиранням сполучної, жирової, судинної та інших видів м’яких тканин, загальної гнійної інфекцією.
Такі ускладнення можуть закінчитися інвалідністю, ось чому так важливо своєчасно надати першу допомогу і терміново викликати швидку медичну службу.
Причини виникнення травми
Зовнішньою причиною завжди є прямий ушкоджуючий вплив, яке деформує кісткову тканину. Це може бути зіткнення, інтенсивне стиснення, удар або падіння з висоти — будь-який нещасний випадок. Важливіше зрозуміти природу перелому.
Фізіологічно кістка складається з пошарово розташованої кристалічної сітки, але не володіє однорідною структурою, яка різниться в її поздовжньої і поперечної осі. Як правило, руйнування стає результатом одночасного навантаження на неї в різних напрямках. Внаслідок впливу у вигляді зсуву і розтягування буде характерна поперечна лінія руйнування, а під час активного стиснення закономірний діагональний злам.
Саме так відбувається відкритий перелом стегнової кістки — на неї діють дві протилежні сили: стиснення і розтягування, а внаслідок того, що кістки розташовані несиметрично, ці сили не можуть бути врівноважені, і в результаті кістка ламається.
У будь-якому випадку травми пов’язані з тим, що сила зовнішнього механічного дії значно перевищує щільність і міцність кісткової тканини, і вона може пошкоджуватися, як і будь-який інший фізичний матеріал.
Також передумовою до таких травм можуть бути дегенеративно-деструктивні захворювання, що знижують щільність і пружність кісток і роблять їх ламкими внаслідок порушення кальцієво-фосфорного обміну.
Характерні ознаки відкритого пошкодження
Основними симптомами при травмі є:
- неприродне положення зламаної кінцівки;
- різка виражена біль, особливо при русі, іноді розвивається до стадії больового шоку;
- відкрита рана з кістковими відламками на дні або по краях;
- характерний хрускіт в області травми;
- рясна кровотеча, викликане розривом кровоносних судин;
- збудження психічної і рухової функції.
У більшості випадків поранення супроводжується появою гематом і набряків в області зламу, набрякає і розташований поруч суглоб.
Якщо йдеться про порушення цілісності кісток нижніх кінцівок і тазу, потерпілий буде знерухомлений. У цьому випадку спостерігається втрата чутливості у вигляді оніміння ніг, низький кров’яний тиск, холодний піт, слабкість, блідість шкірних покривів і стан ознобу.
При важких черепно-мозкових пораненнях можливі: непритомність, витікання ліквору і крові з носа і вух, втрата слуху.
Відкриті переломи кісток з істотними крововтратами можуть призводити до геморагічного шоку з проявом нудоти, запамороченнями, порушенням дихальної функції, пригніченим свідомістю. У такому важкому випадку потрібна термінова госпіталізація і реанімаційні заходи.
Руйнування особливо великих кісток може загрожувати розвитком закупорки кровоносних судин легенів і серцевого м’яза часточками жиру — жировою емболією.
Надання допомоги до приїзду лікарів
Якщо трапилася така неприємність, як відкритий перелом, в першу чергу слід викликати бригаду фахівців невідкладної медичної допомоги. Іноді такої можливості немає, і тоді потрібно самостійно провести необхідні дії, щоб підготувати людину до подальшої транспортуванні в лікарню.
Від того, наскільки своєчасно буде надана перша допомога, часто залежить не тільки здоров’я, але і життя потерпілого. При відкритому переломі кінцівок, що супроводжується кровотечею, першу допомогу починають чинити з заходів, що запобігають крововтрату.
Для таких ситуацій передбачені певні правила:
- якщо поранений чоловік знаходиться на проїжджій частині або на ділянці, де зберігається небезпека додаткового травматизму, його треба винести в безпечне місце;
- при сильній артеріальній кровотечі, що характеризується фонтаном яскравої червоної крові, слід накласти джгут вище місця травми — використовувати можна будь-яку щільну тканину або мотузку;
- у разі кровотечі з вени буде досить щільно накладеної пов’язки нижче місця поранення;
- рану можна обробити будь-яким антисептиком і накрити чистою тканиною або марлею, щоб уникнути інфікування;
- потерпілому бажано дати анальгетик або зробити ін’єкцію болезаспокійливого препарату;
- необхідно накласти шину на пошкоджену руку або ногу — для цього можна застосовувати різні засоби і матеріали, які є під рукою (дошки, труби, картон тощо);
- шина повинна бути міцно зафіксована на кінцівки;
- якщо є можливість, на зламаний ділянку кладеться лід для зупинки кровотечі;
- транспортувати хворого людини в лікарню потрібно в напівсидячому або горизонтальному положенні, виходячи з розташування зламаної кістки.
Не можна власноруч намагатися вправляти кістка, це може закінчитися больовим та геморагічним шоком, що супроводжується великою втратою крові.
Слід знати, що пацієнтів з ушкодженнями голови, тазових кісток або стегна не слід чіпати до приїзду лікарської бригади, щоб уникнути ще більших травм м’яких тканин.
Подальше лікування
Коли потерпілий доставлений у лікувальний заклад, він повинен пройти основні етапи лікування. При такому діагнозі, як відкритий перелом, це:
- первинна обробка поверхні рани хірургічним шляхом;
- знеболюючі процедури;
- поступове вправлення відламків кісток за допомогою спеціальних пристосувань;
- лікування антибактеріальними засобами.
Хірургічне очищення рани відбувається протягом перших 6 годин. Воно починається з видалення всіх відмерлих частинок шкіри і підшкірного шару, після чого поверхня обробляється спеціальним дезінфікуючим складом. Тільки після цього хірург приступає до ушивання шкірного покриву і м’язів. Крім того, встановлюється дренаж для відтоку гнійних виділень.
У деяких випадках накладення швів протипоказано. Це не рекомендується робити при сильному забрудненні ранової поверхні, відшарування м’яких тканин, коли присутня її розтрощення, а також при симптомах попадання інфекції. Вони виражаються в почервоніння, набряку шкіри по краях, гнійних виділеннях.
Іноді пацієнт може надійти в приймальне відділення не відразу після нещасного випадку. Тоді йому можна накласти відстрочені шви — протягом 5 днів. Якщо минуло більше 1 тижня з моменту поранення, накладаються ранні або пізні вторинні шви (через 1-2 тижні і більше).
Хворих з множинними кістковими деформаціями зазвичай кладуть у палату інтенсивної терапії на кілька діб до полегшення загального стану. Якщо у пацієнта відкритий перелом, інтрамедулярний остеосинтез — з’єднання кісткових уламків, як правило, не застосовується, так як це загрожує розвитком гнійних процесів.
Альтернативою оперативному втручанню може стати гіпсова пов’язка і методика скелетного витягнення шляхом проведення шпиці Кіршнера у визначеному місці ноги або руки з попередньою місцевою анестезією. Тільки при позитивному результаті і поліпшення самопочуття можливо проведення процедури остеосинтезу.
Однак витягування має і свій зворотний бік, оскільки тривале перебування в нерухомому стані може призводити до атрофії м’язів і обмеження рухливості суглобів внаслідок патології м’яких тканин. Також в деяких ситуаціях після лікування пацієнтів з великою площею шкірних ушкоджень може знадобитися пластична операція.
В якості реабілітаційних заходів після успішного лікування лікарі рекомендують лікувальну фізкультуру для повного відновлення рухливості кінцівок, носіння спеціальних корсетів і бандажа. Гімнастичні вправи на перших порах бажано виконувати під наглядом лікаря.
Для допомоги і зниження навантаження на суглоби ефективно застосовуються ортез, медичний масаж і фізіотерапія. Важливе значення в одужанні відіграє правильно збалансоване харчування.
Метою всіх цих процедур є поступова адаптація організму до фізичних навантажень, запобігання атрофії м’язів, відновлення нормальної роботи серця.
Источник
ÐÑи ÑÑÐ°Ð²Ð¼Ð°Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑÑ ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ ÑаÑÑÑÑе
У ÑÑаÑÑÑ Ð¹Ð´ÐµÑÑÑÑ Ð¿Ñо важкÑй ÑÑÐ°Ð²Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ â вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ. РозглÑдаÑÑÑÑÑ Ð¿ÑиÑини поÑазки Ñа Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ пеÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸. ÐпиÑÑÑÑÑÑÑ ÑимпÑоми Ñ Ð¼ÐµÑоди лÑкÑваннÑ.
ÐеÑедплÑÑÑÑ Ð»Ñдини Ð¼Ð°Ñ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ñ Ð±ÑдовÑ. Ðоно ÑÑоÑмоване лÑкÑÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñа пÑÐ¾Ð¼ÐµÐ½ÐµÐ²Ð¾Ñ ÐºÑÑÑками. Ðавколо кÑÑÑок Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑÑÑ Ð¼’Ñзи Ñ Ð·Ð²’Ñзки. РоблаÑÑÑ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ ÑозÑаÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ ÑÑдини Ñа неÑви. ÐÑе Ñе забезпеÑÑÑ Ð·Ð²Ð¸Ñне ÑÑнкÑÑонÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑки. ÐÑдкÑиÑий пеÑелом пеÑедплÑÑÑÑ Ð¿ÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑи Ñ ÑÑнкÑÑÑ ÐºÑнÑÑвки.
ÐмÑÑÑ ÑÑаÑÑÑ
- Як виглÑÐ´Ð°Ñ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом
- ÐÑиÑини ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ñ ÐºÑÑÑок пеÑедплÑÑÑÑ
- СимпÑоми вÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ
- ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸
- ÐеÑоди дÑагноÑÑики
- Що ÑобиÑи пÑи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ
- РеабÑлÑÑаÑÑÑ Ñа пÑогноз
- ФÑзÑоÑеÑапÑÑ
- ÐаÑаж
- ÐФÐ
- ÐÑогноз
Як виглÑÐ´Ð°Ñ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом
ÐеÑелом кÑÑÑок â Ñе ÑÑкодженнÑ, в ÑезÑлÑÑаÑÑ Ñкого поÑÑÑÑÑÑÑÑÑ ÑÑ ÑÑлÑÑнÑÑÑÑ. ЯкÑо кÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ñ Ð²Ñдламки поÑкоджÑÑÑÑ Ð¼’ÑÐºÑ Ñканини Ñ ÑкÑÑÑ, ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом лÑвого пеÑедплÑÑÑÑ. Ð¢Ð°ÐºÑ Ð¿ÐµÑеломи вважаÑÑÑÑÑ ÑвÑдомо ÑнÑÑкованими Ñ Ð²Ð¸Ð¼Ð°Ð³Ð°ÑÑÑ Ð¾Ñобливого лÑкÑваннÑ.
ТаблиÑÑ. ÐлаÑиÑÑкаÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв:
- попеÑеÑна â вигин Ð·Ð»Ð°Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑпендикÑлÑÑний оÑÑ ÐºÑÑÑки;
- Ð¿Ð¾Ð·Ð´Ð¾Ð²Ð¶Ð½Ñ â Ñозлом пÑÐ¾Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑ Ð¿Ð°ÑалелÑно оÑÑ;
- коÑа â лÑнÑÑ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑÑвоÑÑÑ Ð³Ð¾ÑÑÑий кÑÑ;
- клиноподÑбна â вÑдламки кÑÑÑки Ð²Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ ÐºÐ»Ð¸Ð½Ð¾Ð¼ один в одного;
- гвинÑоподÑбна â вÑдламки зÑÑÑÐµÐ½Ñ Ð¿Ð¾ колÑ;
- вколоÑÐµÐ½Ð½Ð°Ñ â лÑнÑÑ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ðµ Ð¼Ð°Ñ ÑÑÑкого обÑиÑи;
- компÑеÑÑйна â пеÑелом з безлÑÑÑÑ Ð´ÑÑÐ±Ð½Ð¸Ñ Ð¾ÑколкÑв.
ÐÑи оÑÑеоÑинÑÐµÐ·Ñ Ð»ÑнÑÑ ÑÐ¾Ð·Ð»Ð¾Ð¼Ñ Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ð¼ ÑакÑоÑом
- ÑÑÑпÑÐ½Ñ Ð â незнаÑне поÑкодженнÑ;
- ÑÑÑпÑÐ½Ñ Ð â ÑкÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑиви ÑилÑно поÑкодженÑ;
- ÑÑÑпÑÐ½Ñ Ð â ÑкÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑиви не здаÑÐ½Ñ ÑегенеÑÑваÑиÑÑ, пÑдлÑгаÑÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ.
ÐоÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑкÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑивÑв ÑеÑеднÑого ÑÑÑпенÑ
- веÑÑ Ð½Ñй ÑÑеÑÐ¸Ð½Ñ ÐºÑÑÑки;
- ÑеÑеднÑй ÑÑеÑÐ¸Ð½Ñ ÐºÑÑÑки;
- нижнÑй ÑÑеÑÐ¸Ð½Ñ ÐºÑÑÑки.
ÐеÑелом ÑеÑеднÑÐ¾Ñ ÑÑеÑини Ð¾Ð±Ð¾Ñ ÐºÑÑÑок
ÐÑиÑини ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ñ ÐºÑÑÑок пеÑедплÑÑÑÑ
У бÑлÑÑоÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑв вÑдкÑиÑий пеÑелом кÑÑÑки пеÑедплÑÑÑÑ ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ð¿Ñи падÑÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° ÑÑÐºÑ Ð½Ð° неÑÑвнÑй мÑÑÑевоÑÑÑ, пÑи ÑдаÑÑ Ð² облаÑÑÑ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð²Ð°Ð¶ÐºÐ¸Ð¼ пÑедмеÑом, пÑи падÑÐ½Ð½Ñ Ð· виÑоÑи. У поÑÑÑÐ°Ð¶Ð´Ð°Ð»Ð¸Ñ Ð² ÐТРÑаÑÑо ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом Ð¾Ð±Ð¾Ñ ÐºÑÑÑок пеÑедплÑÑÑÑ.
СимпÑоми вÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ
ÐÑдкÑиÑÑ Ð¿ÐµÑеломи небезпеÑÐ½Ñ ÐºÑововÑÑаÑÐ¾Ñ Ð°Ð±Ð¾ можливÑÑÑÑ ÑнÑÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñани. ÐÑновними ÑимпÑомами Ñ Ð±ÑÐ»Ñ Ñ Ð½Ð°Ð±ÑÑклÑÑÑÑ Ð²ÑдÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ. Ðожна побаÑиÑи ÑÐ°Ð½Ñ Ð· ÑÑиÑÑиÑÑ Ð· Ð½ÐµÑ Ñламком кÑÑÑки (ÑоÑо).
Так Ñк в ÑÑй облаÑÑÑ Ð¿ÑÐ¾Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ ÐºÑовоноÑÐ½Ñ ÑÑдини, ÑаÑÑо зÑÑÑÑÑÑаÑÑÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом пеÑедплÑÑÑÑ Ð· аÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÑовоÑеÑеÑ. У поÑеÑпÑлого можÑÑÑ ÑпоÑÑеÑÑгаÑиÑÑ ÑимпÑоми ÑÐ¾ÐºÑ â блÑдÑÑÑÑ ÑкÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑивÑв, Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¹ пÑÑ, пÑиÑкоÑене ÑеÑÑебиÑÑÑ, гÑпоÑензÑÑ.
ÐÑи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ пÑиÑÑÑнÑй кÑовоÑеÑа
Ð§Ð¸Ð¼Ð°Ð»Ñ Ð½ÐµÐ±ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÑ Ð¿ÑедÑÑавлÑÑ Ð¿Ð¾ÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÑÐ²Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð·’ÑднанÑ, Ñо пÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ онÑмÑÐ½Ð½Ñ Ñ Ð´Ð¸ÑÑÑнкÑÑÑ ÐºÑнÑÑвки. Роб’ÑкÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑиÑин найÑаÑÑÑÑе ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом пÑавого пеÑедплÑÑÑÑ.
ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸
ÐÐ°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»Ñдини, Ð½Ð°Ð´Ð°Ñ Ð¿ÐµÑÑÑ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ñ â не наÑкодиÑи поÑеÑпÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ñе бÑлÑÑе, забезпеÑиÑи ÑпокÑй Ñ Ð¿Ð¾ можливоÑÑÑ ÑÑÑнÑÑи болÑовий ÑимпÑом.
ÐÐРпÑи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð²ÐºÐ»ÑÑÐ°Ñ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸:
- виклик маÑини ÑÐ²Ð¸Ð´ÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸;
- ÑммобÑлÑзаÑÑÑ ÑÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð¾Ñ ÐºÑнÑÑвки за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð¿ÑдÑÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв;
- знеболÑваннÑ;
- обÑобка Ñани дезÑнÑÑкÑÑÑими заÑобами.
ÐÑи аÑÑеÑÑалÑнÑй кÑовоÑеÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑбно Ñвидко наклаÑÑи джгÑÑ Ð²Ð¸Ñе Ñани. ÐÑи венознÑй â нижÑий. Ðо джгÑÑÑ Ð¿ÑикÑÑплÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑкÑ, де зазнаÑено ÑÐ°Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ накладаннÑ. ЯкÑо довго Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ Ð¼Ð°Ñини ÑÐ²Ð¸Ð´ÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸, ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ñ Ð¿ÑвÑоÑи години джгÑÑ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно поÑлаблÑваÑи.
Шина накладаÑÑÑÑÑ Ð½Ð° внÑÑÑÑÑÐ½Ñ Ñа зовнÑÑÐ½Ñ ÑÑоÑÐ¾Ð½Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð²Ñд пÑоменево до лÑкÑÑового ÑÑглоба. ÐалÑÑÑ ÑÑки Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑаÑиÑÑ Ð²ÑлÑними. ÐоÑÑÑбно пеÑевÑÑÑÑи ÑÑ ÑемпеÑаÑÑÑÑ. ЯкÑо палÑÑÑ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð½ÑÑÑ, можливо, поÑÑÑений кÑовообÑг.
Ðо пÑиÑÐ·Ð´Ñ Ð»ÑкаÑÑв, каÑегоÑиÑно забоÑонено ÑамоÑÑÑйно впÑавлÑÑи випиÑÐ°Ñ Ñламок кÑÑÑки. СвоÑÑаÑно надана пÑавилÑна допомога може вÑÑÑÑваÑи жиÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑеÑпÑломÑ.
ÐеÑоди дÑагноÑÑики
ÐÑагноÑÑÐ¸ÐºÑ Ð¿ÑоводиÑÑ Ð»ÑÐºÐ°Ñ â ÑÑавмаÑолог. Ðона пÑоводиÑÑÑÑ Ð½Ð° пÑдÑÑÐ°Ð²Ñ ÑкаÑг поÑеÑпÑлого, Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð°Ð¼Ð½ÐµÐ·Ñ, клÑнÑÑного оглÑÐ´Ñ Ñа ÑнÑÑÑÑменÑалÑного доÑлÑдженнÑ. ЯкÑо паÑÑÑÐ½Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð² неÑвÑÐ´Ð¾Ð¼Ð¾Ð¼Ñ ÑÑанÑ, ÑнÑоÑмаÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° оÑÑимаÑи вÑд ÑодиÑÑв, ÑвÑдкÑв подÑÑ, медиÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑаÑÑвникÑв, ÑÐºÑ Ð½Ð°Ð´Ð°ÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑÑ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ñ.
ÐÐ»Ñ Ð²ÑÑÐ°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑÐ°Ð³Ð½Ð¾Ð·Ñ ÑпеÑÑалÑÑÑ Ð¿ÑоводиÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸:
Ðа пÑдÑÑÐ°Ð²Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ Ñа ÑнÑÑÑÑменÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð²ÑÑановлÑÑÑÑÑÑ Ð¾ÑÑаÑоÑний дÑагноз Ñ Ð¿ÑизнаÑаÑÑÑÑÑ Ð»ÑкÑваннÑ.
Ðа ÑенÑгеногÑÐ°Ð¼Ñ ÑÑÑко видно вÑдкÑиÑий пеÑелом лÑкÑÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÐºÑÑÑки Ð·Ñ Ð·Ð¼ÑÑеннÑм ÑламкÑв
Що ÑобиÑи пÑи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ
ÐеÑа пÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð»ÑкÑвалÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñв â макÑималÑно збеÑегÑи ÑÑнкÑÑÑ ÑÑки. ÐаÑвнÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑа Ñакого дÑагнозÑ, Ñк вÑдкÑиÑий пеÑелом кÑÑÑок пеÑедплÑÑÑÑ, Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñм до пÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÐ²Ð¸Ð½Ð½Ð¾Ñ Ñ ÑÑÑÑгÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ñобки.
ÐеÑвинна обÑобка пÑоводиÑÑÑÑ Ð½Ðµ пÑзнÑÑе 6-8 годин пÑÑÐ»Ñ Ð¾ÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑавми Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÑÐ³Ð°Ñ Ð²:
- оÑиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñани вÑд забÑÑдненнÑ;
- Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð¾ÑколкÑв;
- Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐºÑоÑÐ¸Ð·Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ Ñканин;
- зÑÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð²ÑдламкÑв;
- Ð½Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¿Ð¾ÑÑÑйного Ñва Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐºÐ»Ð°Ð´Ñ Ð²ÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð² закÑиÑий.
ÐÑи ÑозÑиви ÑÑÑ Ð¾Ð¶Ð¸Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑбно вÑдмовиÑиÑÑ Ð²Ñд ÑÑ Ð·ÑиваннÑ, ÑкÑо виÑока ймовÑÑнÑÑÑÑ ÑозвиÑÐºÑ ÑнÑекÑÑÑ. ÐÑи вÑдкÑиÑÐ¸Ñ Ð¿Ð¾ÑÐ´Ð½Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÑкодженнÑÑ Ð²ÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑнÑÑвки пÑоводиÑÑÑÑ Ñ Ð²ÑдповÑдноÑÑÑ Ð· анаÑомÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑоÑ. ÐÐ°Ð»Ñ Ð¿ÑоводиÑÑÑÑ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð·Ð° Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð³ÑпÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð»Ð¾Ð½Ð³ÐµÑи.
ÐÑÑÐ»Ñ Ð¾Ð¿ÐµÑаÑивного вÑÑÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑизнаÑаÑÑÑÑÑ Ð¼ÐµÐ´Ð¸ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñозна ÑеÑапÑÑ. Ðона пÑоводиÑÑÑÑ Ñз заÑÑоÑÑваннÑм анÑибакÑеÑÑалÑÐ½Ð¸Ñ , пÑоÑинабÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ , знеболÑÑÑÐ¸Ñ , ÑмÑномодÑлÑÑÑÐ¸Ñ Ñа нейÑопÑоÑекÑоÑнÑÑ ÐºÐ¾ÑÑÑв. СÑÑаÑÐ½Ñ Ð°Ð¿Ñеки володÑÑÑÑ ÑиÑоким вибоÑом Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑепаÑаÑÑв. ЦÑна на Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð¸ÑÑ Ð²Ñд виÑобника.
ÐÑдкÑиÑий пеÑелом пеÑедплÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ Ñ ÑÑÑÑгÑÑного лÑкÑваннÑ
РеабÑлÑÑаÑÑÑ Ñа пÑогноз
РеабÑлÑÑаÑÑйний пеÑÑод поÑинаÑÑÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð·Ð½ÑÑÑÑ Ð»Ð¾Ð½Ð³ÐµÑ. ÐÑн може пÑоводиÑиÑÑ Ð°Ð¼Ð±ÑлаÑоÑно.
Ð ÑеабÑлÑÑаÑÑйний ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð»ÐµÐºÑ Ð²Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ:
- ÑÑзÑопÑоÑедÑÑи;
- маÑаж;
- лÑкÑвалÑна ÑÑзкÑлÑÑÑÑа.
РпеÑÑод вÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñекомендована дÑÑÑа багаÑа бÑлками, калÑÑÑÑм, ÑоÑÑоÑом Ñ Ð²ÑÑамÑнами.
ФÑзÑоÑеÑапÑÑ
ÐÑнÑÑ Ð±ÐµÐ·Ð»ÑÑ ÑÑзÑоÑеÑапевÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÑодик Ð´Ð»Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв. ÐÑкаÑÑ-ÑÑзÑоÑеÑапевÑи пÑизнаÑаÑÑÑ ÑÑ Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ð¾ вÑд пеÑебÑÐ³Ñ ÑÑавмаÑиÑного пÑоÑеÑÑ:
- магнÑÑоÑеÑапÑÑ ÑÑÑÐ²Ð°Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ, полегÑÑÑ Ð±ÑÐ»Ñ Ñ Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑÑÑ Ð½Ð°Ð±ÑÑклÑÑÑÑ
- ÑлÑÑÑаÑÑолеÑове опÑомÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑÑÑ ÑинÑез вÑÑамÑÐ½Ñ D;
- елекÑÑоÑоÑез калÑÑÑÑ Ñ ÑоÑÑоÑÑ Ð´Ð¾ÑÑавлÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÑ Ð¿ÑепаÑаÑи вглиб м’ÑÐºÐ¸Ñ Ñканин, ÑпÑиÑÑÑи вÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини Ñ Ñвидкого зÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð²ÑдламкÑв.
ФÑзÑолÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÑÑ ÑиÑоким ÑпекÑÑом дÑÑ, не Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ Ð·Ð²Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñа алеÑгÑÑ, пÑакÑиÑно не Ð¼Ð°Ñ Ð¿ÑоÑипоказанÑ.
ФÑзÑоÑеÑапÑÑ Ð¿ÑиÑкоÑÑÑ Ð²ÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ ÑÑки
ÐаÑаж
ÐаÑаж дозволÑÑ ÑозÑлабиÑи м’Ñзи Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑнÑÑи Ñм ÑонÑÑ. ÐÑн пÑоводиÑÑÑÑ Ð¼Ð°ÐºÑималÑно обеÑежно, Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑа не повинно виникаÑи Ð±Ð¾Ð»Ñ Ñ Ð´Ð¸ÑкомÑоÑÑÑ. ÐаÑажиÑÑ Ð¿Ð¾ÑÐ¸Ð½Ð°Ñ Ð¿ÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑоÑедÑÑи з плеÑа, плавно опÑÑкаÑÑиÑÑ Ð´Ð¾ киÑÑÑ.
Ð ÑÑ Ð¸ виконÑÑÑÑÑÑ Ð· Ð¼Ð°Ð»Ð¾Ñ ÑнÑенÑивнÑÑÑÑ. У мÑÑÑ Ð¿ÑоÑеÑÑ Ð²ÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ â амплÑÑÑда ÑÑÑ Ñв наÑоÑÑаÑ. ÐÑÑÐ»Ñ Ñого, Ñк паÑÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÑÑÑÑ Ð¾ÑвоÑÑÑ Ð¿ÑоÑÐµÑ Ð¼Ð°ÑажÑ, Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸Ð´Ð°ÑÑÑÑÑ Ð´ÐµÑалÑна ÑнÑÑÑÑкÑÑÑ, Ñ Ð²Ñн може пÑоводиÑи ÑÐµÐ°Ð½Ñ ÑамоÑÑÑйно.
ÐФÐ
ШвидÑе вÑдновиÑи пÑаÑездаÑнÑÑÑÑ ÑÑки пÑÑÐ»Ñ Ð²Ð°Ð¶ÐºÐ¾Ñ ÑÑавми допоможе лÑкÑвалÑна ÑÑзкÑлÑÑÑÑа. ÐнÑенÑÐ¸Ð²Ð½Ñ ÑÑÑ Ð¸ палÑÑÑми можна поÑинаÑи вже на ÑÑеÑÑй Ð´ÐµÐ½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð½Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпÑÑ.
ÐФРÑозÑоблÑÑÑÑÑÑ Ð»ÑкаÑем-ÑеабÑлÑÑологом, Ñкий знаÑ, ÑÐºÑ Ð¼’Ñзи поÑÑÑбно задÑÑÑи, Ñ Ñка доза наванÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°ÐºÑималÑно безпеÑна. ÐÑазковий ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð»ÐµÐºÑ Ð²Ð¿Ñав Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° подивиÑиÑÑ Ð½Ð° вÑдео Ñ ÑÑй ÑÑаÑÑÑ.
ÐÑогноз
ÐÑдкÑиÑий пеÑелом â важка ÑÑавма, пÑи ÑкÑй ÑÑажаÑÑÑÑÑ Ð½Ðµ ÑÑлÑки кÑÑÑки, але Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¸ÑÐ½Ñ Ð¼’ÑÐºÑ Ñканини, неÑви, кÑовоноÑÐ½Ñ ÑÑдини, ÑÑÑ Ð¾Ð¶Ð¸Ð»Ð»Ñ. ЯкÑо лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñоведено ÑвоÑÑаÑно Ñ Ð¿ÑавилÑно, здÑйÑнено ÑоÑне зÑÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдламкÑв, пÑоведена Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдна ÑеÑапÑÑ â Ñо пÑогноз бÑде ÑÑлком ÑпÑиÑÑливим.
ÐÑдкÑиÑий пеÑелом пеÑедплÑÑÑÑ â доÑиÑÑ Ð²Ð°Ð¶ÐºÐ° ÑÑавма. ÐайбÑлÑÑ ÑаÑÑо вона ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑÐ°Ð¶Ð´Ð°Ð»Ð¸Ñ Ð² доÑожнÑо-ÑÑанÑпоÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð³Ð¾Ð´Ð°Ñ . ÐÐ½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑийомÑв пеÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸, Ñ Ð¿ÑавилÑне ÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ не ÑÑлÑки полегÑиÑи ÑÑан поÑеÑпÑломÑ, але Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾ вÑÑÑÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ.
Источник