Відкритий перелом плеча допомога

Перша допомога при відкритому переломі Переломи кісток бувають відкриті і закриті. При закритих — пошкоджується тільки кістка, при відкритих же — разом з кістковою тканиною спостерігається руйнування м’язів, шкіри і м’яких тканин. Перша допомога при відкритому переломі повинна бути надана вчасно, так як потерпілий дуже швидко може втратити багато крові. Крім зовнішньої кровотечі, відбувається внутрішній крововилив, що призводить до незворотних наслідків.

Правила надання допомоги

Головне правило надання першої медичної допомоги при таких переломах полягає в тому, щоб надійно зафіксувати постраждалу кінцівку. Це можна зробити шляхом накладання шин. Друге правило невідкладної допомоги потерпілому — накладення джгута. Особливо важливо своєчасно накласти кровоспинний джгут при переломі руки або ноги, так як саме в цих кінцівках проходять життєво важливі артерії, через які можливі великі втрати крові.
Після накладення джгута потрібно провести первинну обробку рани. Необхідно накласти пов’язку з будь-яким антисептиком (зеленкою або йодом, підійде і звичайна горілка), провести попередню дезінфекцію рани. Так як відкритий перелом — це дуже болюче пошкодження кістки і тканини, то обов’язково потрібно знеболювання. Потерпілому можна дати анальгін-містять препарати або зробити ін’єкцію в місці пошкодження.

Щоб полегшити стан хворого, забезпечте йому зручне положення, поки чекаєте приїзду швидкої допомоги. Зламані кінцівки повинні бути зафіксовані в такому положенні, щоб суглоби не рухалися, адже є ризик пошкодження нових м’яких тканин.

Як правильно накладати джгут

Перша допомога при відкритому переломі Якщо спостерігається сильна кровотеча, потрібно накласти джгут
Якщо при відкритому переломі, є незначна кровотеча, то необхідно накласти чисту пов’язку на рану, щоб її зупинити. Якщо ж спостерігається рясна крововтрата, то без джгута не обійтися.
Коли ми говоримо про надання медичної допомоги в екстремальних умовах, цілком зрозуміло, то джгута в його класичному вигляді може просто не знайтися. Як перев’язувати матеріалу можна використовувати ремінь або пояс, мотузку. Можна також порвати на стрічки якусь частину одягу або використовувати бинт.

Перш ніж накладати джгут, необхідно визначити характер кровотечі. Якщо кров темно-червоного кольору, виливається рівномірно, то це венозна кровотеча. Якщо ж кров яскраво-червоного кольору і пульсує при витіканні, то маємо справу з небезпечним кровотечею — артеріальним.

Венозна кровотеча зупиняють шляхом накладення джгута нижче рани. При цьому обов’язково запишіть час, коли ви встановили кровоспинний джгут, так як його потрібно буде послаблювати через кожні півтори години.
Артеріальний кровотеча важливо зупинити якомога раніше, щоб не допустити летального результату внаслідок крововтрати. Палять при артеріальній кровотечі накладають вище місця пошкодження. Якщо через півтори години після накладення такої пов’язки швидка допомога не прибула, джгут потрібно послабити на 3-4 хвилини, а потім знову затягнути. Це необхідно для того, щоб кінцівка не відмерла.

Дії при переломі стегна

Надання допомоги при переломі стегна часто є наслідком автомобільної аварії. Уламки кістки у потерпілого можуть зміститися, що є вкрай критичним станом і відчуттям болю. Допомагаючи таким постраждалим, пам’ятайте про першочерговість зняття больового шоку. Тому спочатку потрібно ввести анальгетик і тільки потім братися за заходи щодо зупинки крові і фіксації кінцівки.

Для шинування — накладення шини — використовують будь-які підручні засоби, наприклад, дошку. Ногу потрібно прибинтувати до шини для того, щоб знерухомити кінцівку. Шину потрібно накладати по всій довжині тіла — від шиї до ступней.В Проведені заходи допоможуть дочекатися швидкої допомоги в безпеці і спокої.

Дії при переломі рук, пальців і плеча

Для знерухомлення руки підвісьте її бинтами або за допомогою косинки на шею.В Якщо поламані кістки передпліччя, використовуйте 2 шини для закріплення кінцівки з тильної і долонної сторін.
При переломі плеча, ключиці, лопатки під мишку треба покласти невеликий валик. Руку потрібно примотати до тулуба. Транспортування такого хворого повинна проводитися в сидячому положенні. При переломах пальця, його необхідно щільно закріпити до здорового пальцю, що знаходиться по сусідству.

Дії при переломі ніг

Перша допомога при відкритому переломі Надання першої медичної при переломі ноги
Необхідно прив’язати пошкоджену ногу до здорової ноги в області вище і нижче перелому. Якщо транспортування хворого не може бути здійснена в сидячому положенні, то слід накласти шину, яка б закривала суглоби.
Відкриті переломи ніг небезпечні тим, що якщо починається артеріальна кровотеча, то людина може дуже швидко померти, тому оперативно прийміть рішення про накладення джгута.

Дії при переломі ребер

Досить складно забезпечити нерухомість ребер, адже вони піднімаються при кожному вдиху і опускаються при видиху. Для того щоб зафіксувати ребра, накладіть пов’язку, що давить на груди. Не бійтеся, що потерпілий не зможе дихати, він буде рефлекторно робити це м’язами живота.

При наданні медичної допомоги людині з поламаними ребрами не розмовляйте з хворим, так як йому боляче буде говорити і дихати. Також не допускайте того, щоб він лягав, адже осколки ребер можуть стати причиною внутрішньої кровотечі, вони можуть проколоти важливі органи.

Висновки

Не панікуйте, якщо вам довелося надавати першу медичну допомогу у випадках, коли людина отримала відкритий перелом. Дотримуйтесь спокій. Забезпечте спокій хворому, обездвіжьте його постраждалі місця. Визначте характер кровотечі і забезпечте затягування джгутом рани.
Потім обробіть місце пошкодження. Чекайте прибуття чергової бригади швидкої допомоги або здійснюйте транспортування на своєму автомобілі, але тільки якщо ви впевнені в правильності своїх дій.

Загрузка…

Источник

Закритий перелом — перша допомога при закритому переломі і запобіжні заходи відміну від відкритого перело

Перелом — це поразки, при якому порушується цілісність кістки. Залежно від характеру такої поразки, визначають відкритий і закритий перелом, перша допомога при кожному з яких передбачає надання дій різної специфіки. Сьогодні ми зупинимося на першій допомоги, що надається при закритому переломі.

Різниця між закритим і відкритим переломом визначається вже самою назвою, тобто відкритий перелом увазі під собою таку поразку, при якому порушується цілісність шкіри в області перелому, закритий же перелом подібний результат виключає, тобто шкіра не пошкоджується.

Ознаки переломів

різка хворобливість в області ураження;
деформація ураженої кінцівки, її візуальне вкорочення;
набряклість в області ураження;
виявлення аномальної рухливості кістки (або кісток) в області ураження;
загальні порушення функціональності кінцівки, зазнала поразки.

Слід зауважити, що відкриті переломи значно більш небезпечні, ніж закриті переломи, тому як їх особливість полягає в інфікуванні кісткових уламків, крім цього можливо також ушкодження нервів, м’язів, кровоносних судин. Додатково до цього не виключається і можливість рясного кровотечі, стану шоку в потерпілого.

Перша допомога при закритому переломі

Зупинка кровотечі.

Навіть закриті переломи супроводжуються ушкодженнями шкірного покриву, тому при появі саден, ран або кровотечі слід провести відповідну обробку, наклавши джгут або давить стерильну пов’язку.

Накладання фіксуючої пов’язки на кінцівку (шини).

Накладення такої пов’язки покликане забезпечити нерухомість кінцівки при переломі і, відповідно, нерухомість для кісткових уламків. Нерухомість повинна бути забезпечена і в суглобах, розташованих нижче перелому і вище нього (це ж стосується і вивиху). Якщо мова йде про перелом плеча чи стегна, проводиться потрійний захоплення суглобів. Якщо ця умова не дотримується, постраждалий в процесі транспортування з-за болю буде відчувати більш виражені прояви травматичного шоку, який, у свою чергу, може привести й до летального результату. Шиною може стати будь-який з матеріалів, наявних під рукою.

Дача знеболювального.

Як правило, будь-якого типу пошкодження суглоба або кістки супроводжується таким станом, як травматичний шок, вираженість його проявів може бути різною. Відповідно, це вимагає вживання будь-якого знеболюючого препарату, до складу якого входить анальгін.

Доставка хворого в травмпункт або виклик «швидкої допомоги».

Закритий перелом: основні заходи

Перша допомога при закритому переломі вкрай важлива для потерпілого, однак при її наданні слід керуватися і деякими заходами обережності. Зазначимо нижче.

Шинування пошкодженої області вимагає попереднього надання їй нормального фізіологічного положення.

Фіксація закритих переломів (рис. 2)

Будь-яке пошкодження виключає варіант самостійних спроб вправляння вивиху і складання кісткових уламків, бо це може спровокувати ряд серйозних порушень (пошкодження нервів і судин, посилення актуального для потерпілого посттравматичного шоку, летальний результат).
У разі якщо мова йде про закритому переломі тазу або хребта, потерпілого залишають там, де він знаходиться, чекаючи при цьому приїзду «швидкої». На крайній випадок можна, скориставшись допомогою кількох людей, обережно перенести його і укласти на тверду поверхню (стіл, дошка, двері тощо). Важливо, щоб тіло потерпілого залишалося у вихідному положенні.
Категорично неприпустиме вживання алкоголю як «знеболювальною заходи».

Источник

При отриманні хворим травми, лікування починається з надання першої медичної допомоги. Зламаний ділянку руки слід правильно зафіксувати, щоб знерухомити місце перелому. Це не дозволить ще більше зміститися кістковим осколках в момент, коли потерпілого транспортують до лікарні.

Відкритий перелом руки супроводжується кривавою раною. Тому необхідно в першу чергу зупинити кровотечу.

Це проводиться за допомогою накладення компресійного джгута.

Обов’язково, щоб попередити інфекційне зараження, рана обробляється антисептиком: хлоргексидин, йод, дегміцід, етиловий спирт, декамін, розчин перекису водню, етоній, церігель, калію перманганат, роккал, гидроперит.

По прибуттю потерпілого в спеціалізоване травматологічне відділення, перше, що робить лікар — травматолог — це вводить шляхом ін’єкції в м’які тканини пошкодженої області знеболюючий препарат. Переважно використовуються такі препарати: нурофен, кеторал, булівакаін, німесулід, новокаїн, лідокаїн, Наропіну,

Новокаїн вводиться 0,25%, 0,5% і 2% розчином у вигляді ін’єкції в обсязі 5 — 10 мл.

Протипоказанням до застосування даного препарату служить тільки підвищена чутливість до параамінобензойної кислоти та інших складових знеболюючих ліків.

В подальшому мають два шляхи лікування відкритого перелому руки: консервативний і хірургічний.

Консервативне лікування допускається, тільки якщо на рентгенівському знімку немає численних кісткових відколів. Лікар — травматолог приступає до виведення кісток в природне положення, якщо є що відкололися осколки, їх повертають на місце. Потім на руку накладається гіпсова пов’язка. Зазвичай, щоб оцінити якість стикування елементів поламаною кістки, фахівці призначають повторний рентгенівський знімок. Це дозволить значно знизити ймовірність неправильного зрощення кісток.

Якщо ситуація важча, фахівець йде на оперативне втручання. Потерпілому під місцевим, в рідкісних випадках під загальним наркозом, проводять операцію по відновленню кістки.

Перша допомога при відкритому переломі руки

Багато в чому результат лікування залежить від якості надання потерпілому при відкритому переломі руки своєчасної та якісної першої допомоги.

Перше, що необхідно зробити — знезаразити рану і зупинити кровотечу. Це можна зробити, використовуючи будь-який антисептичний засіб (наприклад, перекис водню або звичайна горілка), а так же тугою пов’язкою, яка перекриє травмований кровоносну судину. Якщо ж кровотеча сильна, то слід використовувати компресійний джгут. У його якості можна застосувати мотузку, пояс, бинт, шкіряний ремінь або розбещену на смужки тканину.

Але перед тим як застосувати джгут, слід зрозуміти, який у потерпілого тип крововтрати. Якщо закінчується кров має темний відтінок -венозное кровотеча. Палять накладається нижче ділянки ураження. При цьому кожні 30 хвилин натяг джгута слід послабляти.

Якщо ж кров світла, червона, пульсуюча — це небезпечне артеріальна кровотеча. Якщо кровотеча почалася велика ймовірність летального результату. Його слід зупинити якомога швидше. У даній ситуації джгут накладається вище ділянки ураження. Необхідно викликати швидку медичну допомогу. Якщо після закінчення півтори години допомога ще не прибула, на три — чотири хвилини пресинг джгута необхідно послабити, після чого знову затиснути. Це потрібно, щоб не допустити некрозу тканин постраждалої кінцівки.

Щоб не погіршити стан потерпілого, руку слід знерухомити. Зафіксувати її можна шиною, двома дерев’яними планками, накладеними з різних сторін пошкодженої кінцівки. Щоб шина або планки не рухалися, поверх їх умативает бинтом або будь-який інший підручній тканиною.

Якщо відкритий перелом торкнувся лопатку, плечову частину або ключицю, між верхньою кінцівкою і під пахвою бажано помістити невеликий валик, а руку прив’язати до тулуба.

Така травма заподіює потерпілому сильний біль, тому варто дати йому будь-анальгетик: анальгін, спазмалгол, спазмалнін, оптальгін.

Хворому необхідно забезпечити зручне положення і в терміновому порядку доправити в приймальне відділення травматології.

[35], [36], [37]

Оперативне лікування

При важкої патології лікар — травматолог змушений вдатися до оперативного лікування такого хворого. Операція проводиться під дією анестезії (місцевої або загальної). Якщо на момент надходження хворого в стаціонар рана інфікована, хірург січуть уражені тканини, санує порожнину рани.

Кость «збирається» до найдрібніших відкололися шматочків. Для кращого утримання в необхідному положенні, такому хворому можуть бути вставлені спеціальні пластини або спиці, виготовлені з інертного медичного сплаву.

Якщо пошкоджені сухожилля і м’язові тканини, хірург за допомогою кетгуту для внутрішніх швів диференційовано їх з’єднує.

На рану накладаються шви і стерильна пов’язка, рука фіксується шиною.

Источник

Первая помощь при переломе плеча должна быть оказана в максимально сжатые сроки, чтобы возыметь должный эффект. Помочь пострадавшему не усугубить ситуацию до приезда бригады «скорой» – первоочередная задача для окружающих больного.

Верхние конечности, включающие плечо и предплечья часто страдают не только во время политравмы, что свойственно ДТП, дракам или производственным травмам. Они повреждаются вследствие рядовых бытовых травм. Кроме разрыва целостности кожного покрова, подкожной клетчатки, мышечных волокон патология часто включает в себя деформацию костных структур.

Иногда плечевые кости ломаются полностью, задевая осколками окружающие еще пока здоровые ткани и суставы. Но имеют место быть в клинической практике лишь частичные переломы, которые принято называть неполными. Это касается повреждений кости не до конца.

Но, вне зависимости от того, какой формат повреждения был выявлен, оказание помощи должно производиться максимально скоро и аккуратно.

Общие сведения и классификация

Сложностей тут добавляет тот факт, что у многих пострадавших имеется предрасположенность к дестабилизации костных структур. К этому приводят различные тематические заболевания вроде остеопороза. Такой недуг провоцирует разрушение привычной текстуры кости, что делает ее более уязвленной перед внешними негативными факторами. К последним относят повышенное давление извне, которое сопровождается механическими повреждениями.

Некоторые обыватели не могут самостоятельно отличить классический перелом от традиционного ушиба или даже вывиха. Наиболее ярко выраженным признаком того, что поврежденной оказалась все же кость, становится специфичный хруст. Он может прозвучать, даже если серьезных видимых повреждений кожного покрова выявлено при первичном осмотре не было.

Также о переломе свидетельствует сильный болевой синдром, который начинается как раз одновременно с услышанным хрустом. Проблемная область тут же становится отечной. Потерпевший больше не может свободно двигать предполагаемо больной конечностью, а любая попытка физической активности сопровождается сильной болезненностью.

Особенно серьезными оказываются переломы, которые сопровождаются смещением привычного расположения плечевого механизма. Здесь повышается процентная вероятность того, что костные обломки при соприкосновении с кожей, мышцами и нервными волокнами лишний раз будут провоцировать неприятные ощущения. Также острые части могут перерезать нервные корешки, что усугубит и без того нестабильное состояние, заканчиваясь болевым шоком.

Помимо представленной стандартной классификации в медицинской практике имеется еще одна сортировка, подразумевающая разделение на виды деформации по отношению к коже:

открытый;
закрытый.

Первый сопровождается разрывом кожного покрова, обильным кровотечением. Из-за значительной раневой поверхности риски подхватить инфекцию становятся на порядок выше.

При закрытом переломе кожа остается целой, но именно из-за этого распознать степень поражения и оценить площадь повреждений становится проблематично. На фоне этого обывателям становится очень сложно проверять, являются ли целыми окружающие внутренние органы. Часто закрытые травмы несут за собой латентные кровотечения, которые распространяются почти мгновенно.

Вне зависимости от того, какой конкретно формат перелома произошел с пострадавшим, первым делом стоит вызвать «скорую». Только после этого можно приступать к реализации мер, направленных на стабилизацию самочувствия.

Закрытый перелом

Медицинская программа помощи до приезда врачей начинается с попыток успокоить как самого пострадавшего, так и того, кто намерен ему помочь. При панике у пациента ускоряется сердцебиение, что усиливает кровоток. При даже незначительном кровотечении усиление тока крови обеспечит более скорый ее отток, ухудшая и без того плачевное положение.

Далее потребуется определить конкретную локализацию плечевого повреждения и его тип. Если открытых раневых поверхностей не имеется, как и торчащих осколков, то отклонение можно смело назвать закрытым. При подобном раскладе эффективнее всего начинать с иммобилизации. Так называют обеспечение больному оптимального положения, которое бы поспособствовало замедлению всех отягчающих процессов.

Для этого придется придать человеку максимально комфортное горизонтальное положение с обеспечением полной неподвижности предполагаемо поврежденной части тела. Это сработает в качестве ингибитора для распространения боли, наступления шока и гаранта отсутствия новых сосудистых разрывов.

Существует два варианта иммобилизации:

транспортная, которую еще называют временной;
лечебная.

На этапе оказания доврачебной помощи нужно пользоваться алгоритмом временного типа, так как второй тип предусматривает уже полноценную последующую терапию в больничных условиях под присмотром квалифицированного персонала.

Идеальным вариантом решения вопроса становится проволочная шина Крамера. Но обычно в быту или походных условиях на подобное излишество не приходится рассчитывать. Вместо медицинского инструментария придется пользоваться подручными средствами. При этом потребуется четко придерживаться пунктов инструкции для наложения шинного материала:

руку отводят в плечевом суставе и сгибают в локте на уровне приблизительно в 90 градусов;
предплечье располагают по центру между супинацией и пронацией;
кисть располагают с немного согнутым положением по отношению к тылу;
пальцы выстраивают в полусогнутой позиции.

Для осуществления последнего пригодится бинт или комок ткани, который вкладывают в ладонь потерпевшему. Строго запрещено фиксировать пациенту пальцы, если они до сих пор находятся в вытянутом положении. Для удобства стоит подложить в область подмышек ватный валик, укрепив его бинтами или повязками через надплечье больной конечности.

По завершении подготовительных мероприятий можно заняться наложением непосредственной шины Крамера. Из-за того что она имеет около метра по длине, с ее монтажом придется потрудиться.

Сначала ее изгибают по размеру поврежденной конечности, укладывая от плеча здоровой конечности по линии лопаток. Далее потребуется проработать шинным материалом заднюю часть наружной плечевой поверхности вместе с предплечьем вплоть до основания пальцев.

По углам верхнего конца понадобится привязать пару кусочков бинтов, длина которых составит около метра. Для заключительного этапа используется вата, которой обкладывают шину. Позже останется только прибинтовать к рукам и телу шину. Помогут в этом ранее заготовленные два кусочка бинта, которые пропускают сзади и спереди здорового плеча, чтобы привязать их потом к нижнему концу.

Результат должен выглядеть так, будто предплечье плотно прижимается к спине верхней частью шинного материала. Подвесив руку на косынку, останется только спокойно ожидать приезда «скорой».

Если под рукой не оказалось медицинского инструментария, то шину Крамера получится соорудить самостоятельно из двух дощечек. Первую привязывают к плечу, а вторую – к предплечью. Нужно проследить за тем, чтобы плотно зафиксировать к туловищу.

Когда поблизости нет даже веток или досок, то придется уложить пострадавшую руку на косыночную повязку. Для нее используют тканевой квадрат. Если получится раздобыть хлопчатобумажный отрез, то это окажется наиболее оптимальным вариантом.

Его приблизительная ширина должна составлять около полутора метров. Отрез складывают по диагонали и подводят под конечность, которую сгибают. Концы косынки связывают узлом на шее.

Руку сгибают в локте строго под прямым углом, а тупой угол ткани загибают, чтобы закрепить впереди у локтя. Для этой цели сгодится обычная булавка.

Открытый перелом

Если при беглом осмотре становится понятно, что имеет место быть открытый перелом, то тут первым делом нужно поработать над остановкой кровотечения. Только после этого разрешается приступать к непосредственной иммобилизации. В противном случае пострадавший умрет от обильной потери крови быстрее, чем до места происшествия доберется «скорая».

Единственно верного стандарта для внешнего вида перелома не существует, так как не всегда из открытой раны могут торчать костные отломки. Но, вне зависимости от того, есть они там или нет, пытаться самостоятельно соединить сломанную кость запрещено. Это прерогатива опытного ортопеда-травматолога.

Во время звонка в «скорую» эффективно будет сразу уточнить у дежурного врача, можно ли выдать потерпевшему обезболивающие препараты. Самостоятельно, без предварительной консультации с врачом таким самолечением заниматься запрещено, так как последствия приема медикаментов смазывают клиническую картину.

Начальными действиями, направленными на помощь пациенту, становятся:

обработка раневой поверхности антисептическими растворами;
осушение раны марлевой стерильной салфеткой;
наложение повязки из стерильного перевязочного пакета.

Только вот слишком плотно накладывать бинт не стоит, так как чрезмерное усердие может обернуться передавливанием стабильной передачи крови, что завершится некрозом клеток.

В качестве обеззараживающего средства лучше всего использовать трехпроцентный раствор перекиси водорода. Но если этого не нашлось, то подойдет обычный спиртовой раствор. А вот заливать рану зеленкой не стоит.

Не следует лезть внутрь раны руками, пытаясь достать торчащие отломки. Вместо этого после остановки или хотя бы замедления кровотечения, нужно повторить алгоритм иммобилизации, который описывался для закрытой травмы плеча.

Но иногда оказание помощи с наложением шины может растянуться из-за того, что открытые поражения сопровождаются травматическим шоком. Так называют острую реакцию организма на отклонение тяжелого характера.

Различают несколько стадий такого осложнения. Начинается оно с противоестественной повышенной двигательной и речевой активности. Слова становятся отрывистыми, а голос – глуховатым. Потерпевший жалуется на повышенную чувствительность к боли.

У него прослеживается беспокойный взгляд. Резкий скачок в сторону увеличения артериального давления – тоже признак шока.

Первая фаза длится около пяти минут, после чего наступает второй этап, подразделяющийся на три подкатегории. У человека прослеживается бледность, расширенные зрачки, поверхностное и частое дыхание, плохо прослеживающийся пульс. Сам пациент проявляет практически полное равнодушие.

Чтобы замедлить распространение негативных реакций, нужно расстегнуть всю сдавливающую одежду и снять стесняющие аксессуары. Это позволит обеспечить полноценную проходимость дыхательных путей и приток свежего воздуха.

Из-за резкого падения температуры больной может испытывать озноб, поэтому нелишним будет его укутать в теплое одеяло. А при отсутствии дыхания и сердцебиения придется проводить сердечно-легочную реанимацию.

Несмотря на то, что многие пострадавшие будут жаловаться из-за чрезмерного давления на поверхность при прижимании тампоном края перерезанного сосуда при кровотечении, это лучше, чем дать им истечь кровью.

Помочь заблокировать кровотечение сможет жгут. Причем совершенно необязательно, чтобы это была медицинская резиновая трубка из индивидуальной аптечки. Для тех же целей подойдут подручные средства вроде ремня, снятого для обеспечения прилива кислорода галстук. Даже шнурки подойдут.

Накладывать жгут надо либо поверх одежды, либо подкладывать под оголенный участок кожного покрова кусочек ткани. Это позволит не допустить чрезмерного травмирования окружающей кожи.

После того как жгут был успешно наложен, необходимо зафиксировать время процедуры. В идеале потребуется написать записку с указанием точного времени, чтобы приехавшие медики смогли дальше сориентироваться в программе лечения. Но если рядом бумаги не оказалось, можно запомнить точное время.

В среднем, жгут помогает приблизительно минут на 30-40. Потом начинается повреждение клеток, разрушение ткани и даже развитие анаэробной инфекции. Поэтому столь важно успеть доставить больного до больницы в столь сжатые сроки.

Как только разрешенный интервал наложения закончится, жгут потребуется ослабить хотя бы в течение трех минут.

Только слаженные и спокойные действия позволят сохранить жизнь и здоровье пострадавшему.

Больше свежей и актуальной информации о здоровье на нашем канале в Telegram. Подписывайтесь: https://t.me/foodandhealthru

Источник