Відкритий перелом ноги перша допомога
Якщо перша допомога при переломі ноги буде надана грамотно, можна звести до мінімуму ризик розвитку ускладнень. Переважно це має велике значення при переломі відкритого типу, коли відбувається порушення великих кровоносних судин, що приводить до рясного кровотечі.
Види пошкоджень
Порядок надання першої допомоги при переломах трохи відрізняється, виходячи від виду отриманої травми. Тому важливо спочатку оцінити стан людини, який отримав травму.
Виділяють 3 головні види травм:
- Закритий перелом без зміщення, коли кістка не змінює свого звичного стану.
- Закритий зі зміщенням, коли відбувається деформування частини тіла.
- Відкритий перелом ноги, для якого характерний розрив прилеглих тканин і поверхні рани. Існує ризик повторного інфікування.
Окремим видом травми є внутрішньосуглобовий перелом, в результаті якого відбувається пошкодження головки, або шийки кістки кінцівки. Коли у потерпілого зламана нога в даній частині, дуже важко провести діагностику. Тому в цьому випадку потрібно зробити рентген.
Ознаки
Діагностувати наявність перелому можливо за такими ознаками:
- Сильні больові відчуття, які посилюються при спробі ворушіння кінцівкою.
- Змінюється довжина пошкодженої ноги.
- Спостерігається деформація кінцівки.
- Порушується рухливість в тій ділянці ноги, що знаходиться нижче місця травми.
- Присутність тертя, або скрипу під час пальпації зони пошкодження.
- Підвищується температура.
При зламаної кістки в перші 30 хвилин збільшується набряк розташованих поблизу тканин. Внаслідок того, що відбувається пошкодження судин, утворюється гематома, схожа на синяк.
Надання першої допомоги
В першу чергу, при наданні першої допомоги при переломі ноги, слід забезпечити нерухомий стан травмованої кінцівки. Це робиться для того, щоб не допустити зсуву уламків кістки. Крім цього, такі дії спрямовані на зупинку кровотечі і попередження виникнення больового синдрому.
Не рекомендується відходити від потерпілого. Слід контролювати його стан, вести з ним діалог. Треба спробувати не допустити виникнення непритомності хворого до приїзду лікарів.
Якщо потерпілий відчуває спрагу, дозволяється дати йому попити води або не міцний чай. Солодкі, газовані та алкогольні напої давати забороняється. Не намагайтеся самі робити промивання рани, витягувати бруд або які-небудь потрапили туди предмети. Це варто зробити лише у виняткових випадках, наприклад, коли до надання лікарської допомоги знадобитися кілька годин або днів.
Також рекомендується звільнити від взуття людини, який отримав пошкодження, щоб уникнути порушення кровообігу.
Перша допомога при відкритому переломі
Перша медична допомога при відкритому переломі передбачає виконання низки дій, які допоможуть уникнути повторного інфікування рани:
- Провести первинний огляд та оцінити стан потерпілого.
- Усунути больові відчуття за допомогою будь-якого знеболюючого засобу.
- Провести обробку рани за допомогою 3% розчину перекису водню, Мірамістину або іншого засобу, що володіє антибактеріальним ефектом.
- Висушити поверхню рани, використовуючи стерильну серветку з марлі.
- Не туго накласти пов’язку зі стерильного перев’язувального пакета на поверхню рани.
- Вибрати предмети, які підійдуть для знерухомлення ноги. Допускається скористатися спеціалізованими шинами, прямими палицями або дошками, або іншими предметами, що мають рівну поверхню.
- Щільно зафіксувати кінцівку в такому положенні, яке вона прийняла після травми з допомогою накладення шини.
- Викликати швидку допомогу.
- Класифікація відкритих переломів
Перша допомога при закритому переломі
Перша допомога при переломі закритого типу така ж, як і при відкритому переломі. Відмінність полягає в тому, що при відсутності рани допускається невиконання заходів по обробці антисептичним засобом і накладання стерильної пов’язки.
В залежності від виду кровотечі, необхідно правильно визначити місце накладення джгута. Кровотеча буває венозний і артеріальний. Для венозного характерно повільне витікання крові у вигляді безперервної струменя і темно-вишневий колір. В даній ситуації слід накласти джгут нижче місця кровотечі.
Для артеріальної кровотечі властиве безперервне витікання крові у вигляді пульсуючого струменя і яскраво-червоний відтінок. В такому випадку необхідно накласти джгут вище місця кровотечі.
Надати першу медичну допомогу при переломі закритого типу для припинення кровотечі можна за допомогою льоду або іншого холодного джерела. Крижаний міхур слід прикласти до травмованій ділянці. Завдяки такому методу, можна домогтися зменшення розміру гематоми і хворобливих відчуттів.
Іммобілізація
Щоб зберегти пошкоджену кінцівку в обездвиженном стані, застосовують спеціалізовані шини, які бувають кількох видів:
- Дерев’яні з плоскою поверхнею. Використовують при простих переломах.
- Дротові, з поверхнею, здатної бути змінені. Застосовують для травм, що поєднують в собі одночасно кілька видів.
- Вакуумні і пневматичні. З їх допомогою можна за короткий проміжок часу підготувати потерпілого до транспортування.
Слід запам’ятати, що при правильному накладенні шини її необхідно зафіксувати в 2-ох сусідніх суглобах, що знаходяться вище і нижче місця перелому. Наприклад, коли зламана кістка гомілки, фіксацію проводять в зоні стопи і стегна, охоплюючи при цьому колінний суглоб. До початку іммобілізації потерпілий потребує надання знеболювального. Інакше виконувані дії здатні призвести до больового синдрому.
Також категорично забороняється знімати будь-яку одяг з хворого, навіть у тому випадку, якщо вона занадто щільна і тепла. При обробленні поверхні рани треба вирізати шматок тканини необхідного розміру, не знімаючи при цьому елемент гардеробу. В іншому випадку уламки кісток здатні зрушити і призвести до крововтрати.
Перед тим, як накласти шину, ногу треба обв’язати тканиною з м’якого матеріалу, щоб не було тиску на суглоби. Шину слід щільно прикріпити, використовуючи бинти з марлі, ремені або шматки одягу. Занадто туго затягувати не рекомендується, щоб не порушити кровообіг в кінцівці. Якщо нога оніміла, і місце накладання шини набуло синій відтінок, слід негайно послабити пов’язку.
Якщо з рани виступають уламки кісток, вправляти їх самостійно категорично забороняється. При переломі зі зміщенням слід дотримуватись обережності під час транспортування потерпілого в медичний заклад, щоб уникнути утворення відкритого перелому.
Источник
ÐÑдкÑиÑий пеÑелом â велÑми небезпеÑна ÑÑавма
У данÑй ÑÑаÑÑÑ Ð¹Ð´ÐµÑÑÑÑ Ð¿Ñо одне з найбÑлÑÑ Ð²Ð°Ð¶ÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð´Ñв пеÑеломÑв â вÑдкÑиÑомÑ. ÐпиÑÑÑÑÑÑÑ Ð¿ÑиÑини Ñ Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½Ñзм ÑозвиÑÐºÑ ÑÑавми. РозглÑдаÑÑÑÑÑ Ð¼ÐµÑоди дÑагноÑÑики Ñ Ð»ÑкÑваннÑ.
ÐеÑелом нижнÑÑ ÐºÑнÑÑвок Ñ Ð¿Ð¾ÑиÑÐµÐ½Ð¾Ñ ÑÑавмоÑ. ÐÑдина, Ñо оÑÑимав Ñаке поÑкодженнÑ, надовго Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´Ð°Ñ Ñз звиÑного ÑиÑÐ¼Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ. ÐÑдкÑиÑий пеÑелом ноги ÑвлÑÑ ÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ Ð²Ð°Ð¶ÐºÑ ÑÑавмÑ, пÑи ÑкÑй поÑкоджÑÑÑÑÑÑ Ñк кÑÑÑки, Ñак Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¸ÑÐ½Ñ Ð¼’ÑÐºÑ Ñканини.
ÐмÑÑÑ ÑÑаÑÑÑ
- ÐÑиÑини вÑдкÑиÑÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв нижнÑÑ ÐºÑнÑÑвок
- ÐлаÑиÑÑкаÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв
- СимпÑоми
- ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸
- ÐÑагноÑÑика
- ÐÑкÑваннÑ
- ÐедикаменÑозна ÑеÑапÑÑ
- РеабÑлÑÑаÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð²ÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð¸
- ФÑзÑоÑеÑапÑÑ
- ÐÑкÑвалÑна ÑÑзкÑлÑÑÑÑа Ñа маÑаж
- ÐÑогноз
ÐÑиÑини вÑдкÑиÑÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв нижнÑÑ ÐºÑнÑÑвок
ÐÑдкÑиÑÑ Ð¿ÐµÑеломи виникаÑÑÑ, ÑкÑо поÑÑÑена ÑÑлÑÑнÑÑÑÑ ÐºÑÑÑки Ñ ÑкÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑивÑв пÑд впливом зовнÑÑнÑÑ ÑакÑоÑÑв, ÑÐºÑ Ð²Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°ÑÑÑ Ð· Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ñ ÑнÑенÑивнÑÑÑÑ:
- ÐТÐ;
- ÑпоÑÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ñа пÑоÑеÑÑÐ¹Ð½Ñ ÑÑавми;
- ÑдаÑи по Ð½Ð¾Ð·Ñ Ð²Ð°Ð¶ÐºÐ¸Ð¼ пÑедмеÑом;
- падÑÐ½Ð½Ñ Ð· виÑоÑи;
- кÑлÑÐ¾Ð²Ñ Ð¿Ð¾ÑаненнÑ
ÐÑÑимаÑи пеÑелом кÑÑÑок ÑизикÑÑÑÑ Ð»Ñди вÑÑÑ Ð²ÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐºÐ°ÑегоÑÑй. ÐÑÑи â по ÑÐ²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±ÐµÑежнÑÑÑÑ Ñ Ð½Ð°Ð´Ð¼ÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑÑ Ð»Ð¸Ð²Ð¾ÑÑÑ, ÑÑаÑÑÑ Ð»Ñди â в ÑÐ¸Ð»Ñ Ð²Ð¸ÑÑÐ°Ñ Ð¿ÑоÑеÑÑÑ Ñа акÑивного ÑпоÑÐ¾Ð±Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ, лÑÑÐ½Ñ â з-за вÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð¼Ñн Ñа Ð·Ð°Ñ Ð²Ð¾ÑÑванÑ, Ñо ÑоблÑÑÑ ÑÑ ÐºÑÑÑки кÑÐ¸Ñ ÐºÐ¸Ð¼Ð¸.
ÐлаÑиÑÑкаÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв
ÐÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑизнаÑаÑÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´ÑÑи Ñз Ð²Ð¸Ð´Ñ Ñ Ñ Ð°ÑакÑеÑÑ ÑÑавми. ÐÑдкÑиÑÑ Ð¿ÐµÑеломи пÑийнÑÑо клаÑиÑÑкÑваÑи за кÑлÑкома паÑамеÑÑами.
ТаблиÑÑ. ÐлаÑиÑÑкаÑÑÑ Ð¿ÐµÑеломÑв:
- пеÑвинний â ÑÑажаÑÑÑÑÑ ÑкÑÑа Ð·Ð¾Ð²Ð½Ñ ÑÑавмÑÑÑим агенÑом;
- вÑоÑинний â ÑкÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑиви ÑÑажаÑÑÑÑÑ Ð·ÑеÑедини кÑÑÑковим Ñламком пÑд ÑÐ°Ñ Ð½ÐµÐ¿ÑавилÑного ÑÑанÑпоÑÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ пÑи безгÑамоÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸.
- пÑоÑÑий;
- Ð·Ñ Ð·Ð¼ÑÑеннÑм ÑламкÑв;
- вÑдкÑиÑий многооÑколÑÑаÑÑй пеÑелом.
- попеÑеÑний;
- коÑий;
- поздовжнÑй;
- гвинÑоподÑбний;
- оÑколковий.
- легка ÑÑÑпÑнÑ;
- ÑÑÑпÑÐ½Ñ ÑеÑеднÑÐ¾Ñ ÑÑжкоÑÑÑ;
- важкий пеÑелом.
СимпÑомаÑика пÑоÑвлÑÑÑÑÑÑ Ð² залежноÑÑÑ Ð²Ñд Ñ Ð°ÑакÑеÑÑ Ð¿ÐµÑеломÑ.
СимпÑоми
РозпÑзнаÑи вÑдкÑиÑий пеÑелом неÑкладно. СимпÑоми виÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾ÑиÑÑ ÑнÑенÑивно:
- ÑÑзкий бÑлÑ, Ñо поÑилÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ñд ÑÐ°Ñ ÑÑÑ Ñ;
- ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ ÑозмÑÑÑв Ñани, на Ð´Ð½Ñ ÑÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð´Ð½Ð¾ вÑдламки кÑÑÑок;
- набÑÑк Ñ Ð³ÐµÐ¼Ð°Ñома;
- деÑоÑмаÑÑÑ ÐºÑнÑÑвок;
- паÑологÑÑна ÑÑÑ Ð¾Ð¼ÑÑÑÑ Ñ Ð´ÑлÑнÑÑ Ð¿ÐµÑеломÑ;
- Ñ ÑÑÑкÑÑ Ð¿Ñи пÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ð»ÑпаÑÑÑ.
ÐÑи наÑвноÑÑÑ ÑилÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÑовоÑеÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ ÑозвинÑÑиÑÑ Ð³ÐµÐ¼Ð¾ÑагÑÑний Ñок, Ñкий пÑоÑвлÑÑÑÑÑÑ ÑлабкÑÑÑÑ, блÑдÑÑÑÑ ÑкÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑивÑв, падÑннÑм аÑÑеÑÑалÑного ÑиÑкÑ, Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¼ поÑÑм, пÑи маÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð²ÑÑаÑи кÑÐ¾Ð²Ñ â пÑигнÑÑеннÑм ÑвÑдомоÑÑÑ.
ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸
Що ÑобиÑи пÑи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð¸ в пеÑÑÑ ÑеÑгÑ? ÐеÑÑа допомога поÑинаÑÑÑÑÑ Ð· Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸ÐºÑ Ð¼Ð°Ñини ÑÐ²Ð¸Ð´ÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸, оглÑÐ´Ñ Ð¼ÑÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð¾ÑÑнки ÑÑÐ°Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÑеÑпÑлого. Ðо пÑиÑÐ·Ð´Ñ ÑÐ²Ð¸Ð´ÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸ поÑÑÑбно пÑовеÑÑи ÑÑд Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñв.
ÐÑи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð¸ дÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð±ÑÑи опеÑаÑивними:
Ðе можна ÑамоÑÑÑйно впÑавлÑÑи Ñ Ð·ÑÑÑавлÑÑи вÑдламки кÑÑÑок. Це ÑÑлÑки погÑÑÑиÑÑ ÑÑан поÑÑÑÐ°Ð¶Ð´Ð°Ð»Ð¾Ñ Ð»Ñдини.
ÐÑагноÑÑика
ÐоÑвÑдÑений лÑкаÑ-ÑÑавмаÑолог вÑдÑÐ°Ð·Ñ ÑозпÑÐ·Ð½Ð°Ñ ÑимпÑоми вÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ (ÑоÑо). Ðле Ð´Ð»Ñ Ð¿ÑдÑвеÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑÐ°Ð³Ð½Ð¾Ð·Ñ Ñ ÑÑоÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð°ÑакÑеÑÑ Ñ ÑÑжкоÑÑÑ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пÑовеÑÑи ÑнÑÑÑÑменÑалÑÐ½Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ â ÑенÑген Ñ ÐРТ.
ÐÑдкÑиÑий пеÑелом Ð·Ñ Ð·Ð¼ÑÑеннÑм
ÐÑкÑваннÑ
ÐÑновними ÑÑлÑми ÑеÑапÑÑ Ñ Ð·Ð±ÐµÑÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñа вÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑй ÑÑÐ°Ð²Ð¼Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ñ ÐºÑнÑÑвки. ÐаÑвнÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑа Ñакого дÑагнозÑ, Ñк вÑдкÑиÑий пеÑелом пеÑедбаÑÐ°Ñ Ñ ÑÑÑÑгÑÑне лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÑкодженнÑ. Ðле ÑпоÑаÑÐºÑ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдна пеÑвинна обÑобка вÑдкÑиÑого пеÑеломÑ.
Ðона пÑоводиÑÑÑÑ Ð² кÑлÑка еÑапÑв:
- нога кÑлÑка ÑазÑв пÑомиваÑÑÑÑÑ Ð¼Ð¸Ð»Ð¾Ð¼ Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¾Ñ;
- Ñ ÑÑÑÑг видалÑÑ Ð· Ñани ÑÑоÑÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑедмеÑи, кÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ñ Ð¾Ñколки Ñ Ð½ÐµÐºÑоÑÐ¸Ð·Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð´ÑлÑнки м’ÑÐºÐ¸Ñ Ñканин;
- обÑобка Ñани анÑиÑепÑиÑними ÑозÑинами;
- обÑобка ÑеÑеднÑÑ Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ñ ÑламкÑв анÑиÑепÑиками Ñа анÑибÑоÑиками;
- зÑÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдламкÑв;
- пеÑекÑиÑÑÑ Ñани м’Ñкими Ñканинами Ñ Ð½Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¿Ð¾ÑÑÑйного Ñва Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐºÐ»Ð°Ð´Ñ Ð²ÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð² закÑиÑий;
- дÑенÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ°Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑÑ Ð½Ñ.
ÐагаÑоÑÑÑний доÑвÑд показав, Ñо оÑÑеоÑинÑез кÑаÑе пÑоводиÑи пÑÑÐ»Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¾ÑÐ½Ð½Ñ Ñани, Ñо дозволÑÑ Ð·Ð½Ð¸Ð·Ð¸Ñи ймовÑÑнÑÑÑÑ Ð³Ð½ÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ ÑÑкладненÑ. ÐÐ°Ð»Ñ Ð¿ÑоводиÑÑÑÑ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð¾Ñ ÐºÑнÑÑвки за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð³ÑпÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²’Ñзки або лонгеÑ. Як пÑоводиÑÑÑÑ Ð¾Ð¿ÐµÑаÑÑÑ Ð½Ð° вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð¸, покаже ÑÐ°Ñ ÑвеÑÑ Ñ Ð²Ñдео в ÑÑй ÑÑаÑÑÑ.
ÐедикаменÑозна ÑеÑапÑÑ
ÐÑавилÑне медикаменÑозне лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð²Ð¾Ñого з вÑдкÑиÑим пеÑеломом знаÑно полегÑиÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑÑан Ñ Ð¿ÑиÑкоÑиÑÑ ÑегенеÑаÑÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ñ Ð¼’ÑÐºÐ¸Ñ Ñканин.
Ðа пеÑÑÐ¾Ð¼Ñ ÐµÑÐ°Ð¿Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ð²’Ñзково заÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð½ÑибакÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ ÑеÑапÑÑ, Ñка запобÑжиÑÑ Ð°Ð±Ð¾ зменÑиÑÑ ÑнÑекÑÑÐ¹Ð½Ñ ÑÑкладненнÑ. ÐÐ»Ñ ÐºÑпÑÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±Ð¾Ð»Ñ Ñ Ð·Ð½ÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑовÑÑÑÑ Ð·Ð½ÐµÐ±Ð¾Ð»ÑÑÑÑ Ñ Ð½ÐµÑÑеÑоÑÐ´Ð½Ñ Ð¿ÑоÑизапалÑÐ½Ñ Ð¿ÑепаÑаÑи. ÐÐ»Ñ ÑÑимÑлÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑегенеÑаÑÑÑ Ñканин доÑÑлÑно пÑизнаÑаÑи ÑмÑномодÑлÑÑÑÑ Ñа нейÑопÑоÑекÑоÑÐ½Ñ Ð¿ÑепаÑаÑи.
ÐÑÑÐ»Ñ Ð·Ð½ÑÑÑÑ Ð³ÑпÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²’Ñзки можна викоÑиÑÑовÑваÑи мÑÑÑÐµÐ²Ñ Ð·Ð½ÐµÐ±Ð¾Ð»ÑÑÑÑ Ñ Ð¿ÑоÑизапалÑÐ½Ñ Ð¿ÑепаÑаÑи Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð»ÑÐ´Ñ Ð¼Ð°Ð·ÐµÐ¹, гелÑв, кÑемÑв. Ðони ÑиÑоко пÑедÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ñ Ð² апÑÐµÐºÐ°Ñ Ñ ÑÑна на Ð½Ð¸Ñ Ð²ÑдноÑно невиÑока.
РеабÑлÑÑаÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð²ÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð¸
Як лÑкÑваÑи вÑдкÑиÑий пеÑелом ноги пÑÑÐ»Ñ Ð¾Ð¿ÐµÑаÑивного вÑÑÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñа ÑммобÑлÑзаÑÑÑ? ÐÑиÑодно, Ñо лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ може бÑÑи закÑнÑено пÑÑÐ»Ñ Ñого, Ñк поÑеÑпÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð°ÐºÐ»Ð°Ð»Ð¸ гÑпÑ. ÐÐ¾Ð¼Ñ Ð½Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð¸ÑÑ Ñе ÑÑивала ÑеÑапÑÑ Ñа пеÑÑод ÑеабÑлÑÑаÑÑÑ.
ТÑивалÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ð´Ñ Ð²ÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð²ÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð¸ÑÑ Ð²Ñд ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑÑжкоÑÑÑ. Ð ÑеабÑлÑÑаÑÑйний ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð»ÐµÐºÑ Ð²Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸:
- ÑÑзÑоÑеÑапÑÑ;
- ÐФÐ;
- маÑаж.
ÐÑкаÑÑ-ÑеабÑлÑÑологи ÑадÑÑÑ Ñ Ð¿ÐµÑÑод вÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеглÑнÑÑи ÑвÑй ÑаÑÑон Ñ Ð°ÑÑÑваннÑ. У Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑбно вклÑÑиÑи бÑлÑÑе молока Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾ÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑодÑкÑÑв, ÑибÑ, моÑепÑодÑкÑи, ÑвÑÐ¶Ñ Ð¾Ð²Ð¾ÑÑ Ñ ÑÑÑкÑи, оÑобливо банани, Ñ ÑÑмÑ, ÑиÑÑÑÑовÑ.
Як можна ÑаÑÑÑÑе вживаÑи зеленÑ, гоÑÑÑ Ð¸, бобовÑ, гÑеÑÐ°Ð½Ñ Ñ Ð²ÑвÑÑÐ½Ñ ÐºÑÑпи. ÐÑÑ ÑÑ Ð¿ÑодÑкÑи мÑÑÑÑÑÑ Ð¼ÑкÑоелеменÑи Ñ Ð²ÑÑамÑни, Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑÐ´Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ñвидкого зÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑок.
ФÑзÑоÑеÑапÑÑ
ÐÑновними завданнÑми ÑÑзÑоÑеÑапÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð·ÑÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð²ÑдламкÑв Ñ ÑÑÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ð¾Ð»ÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð²ÑдÑÑÑÑÑв, набÑÑкÑв, ÑнÑекÑÑй, полÑпÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑовообÑгÑ, пÑиÑкоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑегенеÑаÑÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ñ Ð¼’ÑÐºÐ¸Ñ Ñканин.
ÐÐ»Ñ ÑÑого лÑÐºÐ°Ñ Ð¿ÑизнаÑÐ°Ñ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ñ Ð¿ÑоÑедÑÑи:
- УÐЧ на облаÑÑÑ Ð¿ÐµÑеломÑ;
- ÑлÑÑÑаÑÑолеÑове опÑомÑненнÑ;
- лÑкаÑÑÑкий елекÑÑоÑоÑез;
- магнÑÑоÑеÑапÑÑ;
- ÑнÑÑаÑеÑÐ²Ð¾Ð½Ñ Ð»Ð°Ð·ÐµÑоÑеÑапÑÑ;
- елекÑÑоÑÑимÑлÑÑÑÑ Ð¼’ÑзÑв.
ФÑзÑоÑеÑапÑÑ Ð½Ðµ ÑÑлÑки Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ Ð²ÑдновлÑваÑи ÑÑнкÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð¾Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð¸, але Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑаÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»Ñний ÑÑан паÑÑÑнÑа.
ÐÑдкÑиÑий пеÑелом ноги â вÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð½Ñого допоможÑÑÑ ÑÑÑаÑÐ½Ñ ÑÑзÑопÑоÑедÑÑи
ÐÑкÑвалÑна ÑÑзкÑлÑÑÑÑа Ñа маÑаж
Ð ÑÐ°Ð¼ÐºÐ°Ñ ÑеабÑлÑÑаÑÑÑ Ð»ÑÐºÐ°Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ð²’Ñзково пÑизнаÑÐ°Ñ Ð»ÑкÑвалÑÐ½Ñ ÑÑзкÑлÑÑÑÑÑ. ÐÑдкÑиÑий пеÑелом â важка ÑÑавма, Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ð³Ð¸Ð¹ ÑÐ°Ñ Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð´Ð¾ÑÑимÑваÑи поÑÑÑлÑний Ñежим. Ðа Ñей ÑеÑмÑн м’Ñзи можÑÑÑ Ð°ÑÑоÑÑваÑиÑÑ. ÐÑкÑвалÑна ÑÑзкÑлÑÑÑÑа допоможе повеÑнÑÑи колиÑÐ½Ñ ÑÑÑ Ð»Ð¸Ð²ÑÑÑÑ Ð¼’ÑзÑв Ñ ÑÑглобÑв поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð¾Ñ ÐºÑнÑÑвки.
ÐФРпÑизнаÑаÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð·Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑилÑÐ½Ð¸Ñ Ð±Ð¾Ð»Ñв Ñ Ð²ÐµÑÑ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð»ÐµÐºÑ Ð¿Ð¾Ð´ÑлÑÑÑÑ Ð½Ð° 3 пеÑÑоди:
- ÑммобÑлÑзаÑÑйний;
- поÑÑиммобилизаÑионнÑй;
- вÑдновний.
ÐÐ»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ пеÑÑÐ¾Ð´Ñ ÑÐ°Ñ ÑвеÑÑ Ð¿ÑдбиÑÐ°Ñ ÑндивÑдÑалÑний комплекÑ, Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´ÑÑи Ñз Ñ Ð°ÑакÑеÑÑ Ñ ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ ÑÑжкоÑÑÑ ÑÑавми. ÐиконÑÑÑÑÑÑ Ñк акÑÐ¸Ð²Ð½Ñ ÑÑÑ Ð¸, Ñак Ñ Ð¿Ð°ÑÐ¸Ð²Ð½Ñ â за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÑпеÑÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð°Ð¿Ð°ÑаÑÑв.
ÐайпÑоÑÑÑÑÑ Ð²Ð¿Ñави можна виконÑваÑи ÑамоÑÑÑйно:
- лежаÑи на ÑÐ¿Ð¸Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ ÑидÑÑи на ÑÑÑлÑÑÑ, згинаÑи Ñи ÑозгинаÑи палÑÑÑ Ð½Ñг Ñ ÑÑÑпнÑ, виконÑваÑи кÑÑÐ³Ð¾Ð²Ñ ÑÑÑ Ð¸ в гомÑлкоÑÑопÑ;
- поклавÑи здоÑÐ¾Ð²Ñ Ð½Ð° поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ñ ÑÑÑпнÑ, виконÑваÑи згиналÑно-ÑозгиналÑÐ½Ñ ÑÑÑ Ð¸ з обÑÑженнÑм;
- збиÑаÑи палÑÑÑми нÑг дÑÑÐ±Ð½Ñ Ð¿ÑедмеÑи з пÑдлоги.
ÐÑлÑÑ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¿Ñави пÑоводÑÑÑÑÑ Ð· Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÑнÑÑÑÑкÑоÑа.
ÐаÑаж дозволÑÑ Ð´Ð¾Ð¼Ð¾Ð³ÑиÑÑ ÑÑÑÐ¹ÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð¸ÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ ÑезÑлÑÑаÑÑв. Ðого виконÑÑÑÑ Ð´Ð»Ñ ÑÑÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÐ´Ð¸Ð½Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑенÑ, Ð±Ð¾Ð»Ñ Ñ Ð·Ð°ÑÑÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ ÑвиÑ, Ð´Ð»Ñ Ð¿ÑдвиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼’Ñзового ÑонÑÑÑ. ÐазвиÑай лÑÐºÐ°Ñ Ð¿ÑизнаÑÐ°Ñ ÑÑ Ð¿ÑоÑедÑÑÑ Ð½Ð° 5-6 Ð´ÐµÐ½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¾Ð¿ÐµÑаÑÑÑ.
ÐÑаÑе, ÑкÑо вона бÑде пÑоводиÑиÑÑ Ð´Ð¾ÑвÑдÑеним ÑÐ°Ñ ÑвÑем. ÐÑÑÐ»Ñ Ñого, Ñк паÑÑÑÐ½Ñ Ð·Ð°ÑвоÑÑÑ Ð¼Ð°ÑÐ°Ð¶Ð½Ñ ÑÑÑ Ð¸, Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð´Ð°ÑÑÑÑÑ ÑнÑÑÑÑкÑÑÑ, пÑÑÐ»Ñ Ñого вÑн може пÑоводиÑи ÑеанÑи ÑамомаÑажÑ.
ÐÑогноз
ÐÑдкÑиÑий пеÑелом ноги вилÑковÑÑÑÑÑÑ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾Ð¿Ð¾Ð»ÑÑно, ÑкÑо бÑла надана гÑамоÑна пеÑÑа допомога, Ñа пÑоведено ÑвоÑÑаÑне пÑавилÑне лÑкÑваннÑ. Ðле вÑе-Ñаки пÑиблизно Ñ 18% випадкÑв Ñака ÑÑавма може пÑизвеÑÑи до ÑнвалÑдноÑÑÑ.
Источник