Відкритий перелом кістки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хірургічне лікування перелому кута нижньої щелепи. Фіксація кісткових уламків пластинами. Принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність.
Запит «Перелом» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Перело́м (лат. fractura) — часткове або повне порушення цілісності кістки, яке спричинює вплив на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення[1].
Класифікація[ред. | ред. код]
Класифікація за пошкодженням зовнішніх покривів тіла[ред. | ред. код]
- відкритий перелом (шкіра у ділянці перелому пошкоджена)
- закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)
Класифікація за формою кісткових уламків[ред. | ред. код]
- поперечні
- косі
- гвинтоподібні
- скалкові
- роздроблені
Класифікація за порушенням цілісності кістки[ред. | ред. код]
- повні
- неповні
Класифікація за зміщенням[ред. | ред. код]
- зміщені, зміщені з «вколоченням»
- незміщені
Класифікація за кількістю переломів[ред. | ред. код]
- одиночні
- множинні
Діагностика[ред. | ред. код]
Є відносні і абсолютні ознаки перелому, відносні є орієнтовними, і дозволяють лише запідозрити травму даного типу. Абсолютні ознаки підтверджують факт перелому, і дозволяють відрізнити його від інших, схожих за клінічними ознаками травм.
На місці травми[ред. | ред. код]
Основними ознаками перелому є:
- сильний біль
- набряк
- синець
- крепітація уламків (хрускіт)
- патологічна рухливість
- вкорочення сегменту
- несправжній суглоб у віддаленому періоді
- деформація кістки (кінцівки)
- порушення функцій кістки (кінцівки)
У стаціонарі[ред. | ред. код]
Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.
Перша допомога при переломах[ред. | ред. код]
При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення).
Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки тощо). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.
Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).
При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому стараються ввести наркотичні анальгетики(наприклад: морфін).
При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При артеріальній кровотечі накладають джгут.
У лікувальному закладі після обстеження постраждалого приймають рішення про подальше лікування. Найчастіше проводять репозицію (співставлення та відновлення фізіологічного положення) уламків, а потім накладають відповідний тип гіпсової пов’язки (наприклад: лонгету). Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних видів імплантів швів, цвяхів, гвинтів, пластинок. Хірургічним лікуванням переломів є остеосинтез. Остеосинтез виконують за допомогою металевих пластин (металоостеосинтез), стрижнів, апаратів зовнішньої фіксації, або спиць та серкляжів (репозиційний).
При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку, антимікробні препарати.
Зростання кісток[ред. | ред. код]
Зламана кістка починає процес відновлення одразу після перелому. Зростання перелому проходить три головні стадії.
Утворення згустку[ред. | ред. код]
Спочатку кров збирається в кінцях зламаної кістки, утворюючи в’язку масу у вигляді згустку. Зі згустку утворюються волокна, які стають основою для наростання нової кісткової тканини.
Заповнення згустку[ред. | ред. код]
Незабаром клітини, які загоюють кістки — остеокласти і остеобласти, — заповнюють згусток. Остеокласти починають згладжувати зазубрені краї кістки, а остеобласти заповнюють проміжок між її кінцями. Через кілька днів з цих клітин формується гранулярний міст, який зв’язує кінці кістки.
Формування кісткового мозолю[ред. | ред. код]
Через 6-10 днів після перелому гранулярний міст з клітин стає кістковою масою, яка називається мозолем. Вона крихка і при різкому русі може зламатися. Ось чому зламана кістка під час загоєння повинна бути нерухомою. Пізніше мозоль перетворюється на тверду кістку.
Зрощення кістки[ред. | ред. код]
Через 2-9 тижні, за новими кровоносними судинами починає надходити кальцій до проблемної ділянки, що сприятливо впливає на кісткову тканину. Цей процес-окостеніння, з’єднує зламані елементи кістки. Кістка вважається загоєною, по проходженню всіх етапів, і стає міцною. Хоча пошкоджену ділянку можна звільнити від гіпсу, для остаточного одужання
необхідно близько року.
Щоб кістки швидше зрослися, необхідно точно слідувати вказівкам фахівця і дотримуватися обережності, в іншому випадку, може порушити процес загоєння. Це може сприяти неправильному зростанню кістки, поряд з погано проведеною операцією по складанню уламків і непрофесійної консультацій фахівця.
Джерела[ред. | ред. код]
- Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ S.T. Marshall; B.D. Browner (2012) [1st. Pub. 1956]. Chapter 20: Emergency care of musculoskeletal injuries. У Courtney M. Townsend Jr. Sabiston textbook of surgery: the biological basis of modern surgical practice. Elsevier. с. 480–520. ISBN 978-1-4377-1560-6. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Перелом не зростається 7 років: що робити?
- Скільки зростається кістка після перелому[неавторитетне джерело]
Источник
ÐÑи ÑÑÐ°Ð²Ð¼Ð°Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑÑ ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ ÑаÑÑÑÑе
У ÑÑаÑÑÑ Ð¹Ð´ÐµÑÑÑÑ Ð¿Ñо важкÑй ÑÑÐ°Ð²Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ â вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ. РозглÑдаÑÑÑÑÑ Ð¿ÑиÑини поÑазки Ñа Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ пеÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸. ÐпиÑÑÑÑÑÑÑ ÑимпÑоми Ñ Ð¼ÐµÑоди лÑкÑваннÑ.
ÐеÑедплÑÑÑÑ Ð»Ñдини Ð¼Ð°Ñ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ñ Ð±ÑдовÑ. Ðоно ÑÑоÑмоване лÑкÑÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñа пÑÐ¾Ð¼ÐµÐ½ÐµÐ²Ð¾Ñ ÐºÑÑÑками. Ðавколо кÑÑÑок Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑÑÑ Ð¼’Ñзи Ñ Ð·Ð²’Ñзки. РоблаÑÑÑ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ ÑозÑаÑÐ¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ ÑÑдини Ñа неÑви. ÐÑе Ñе забезпеÑÑÑ Ð·Ð²Ð¸Ñне ÑÑнкÑÑонÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑки. ÐÑдкÑиÑий пеÑелом пеÑедплÑÑÑÑ Ð¿ÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑи Ñ ÑÑнкÑÑÑ ÐºÑнÑÑвки.
ÐмÑÑÑ ÑÑаÑÑÑ
- Як виглÑÐ´Ð°Ñ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом
- ÐÑиÑини ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ñ ÐºÑÑÑок пеÑедплÑÑÑÑ
- СимпÑоми вÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ
- ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸
- ÐеÑоди дÑагноÑÑики
- Що ÑобиÑи пÑи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ
- РеабÑлÑÑаÑÑÑ Ñа пÑогноз
- ФÑзÑоÑеÑапÑÑ
- ÐаÑаж
- ÐФÐ
- ÐÑогноз
Як виглÑÐ´Ð°Ñ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом
ÐеÑелом кÑÑÑок â Ñе ÑÑкодженнÑ, в ÑезÑлÑÑаÑÑ Ñкого поÑÑÑÑÑÑÑÑÑ ÑÑ ÑÑлÑÑнÑÑÑÑ. ЯкÑо кÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ñ Ð²Ñдламки поÑкоджÑÑÑÑ Ð¼’ÑÐºÑ Ñканини Ñ ÑкÑÑÑ, ÑпоÑÑеÑÑгаÑÑÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом лÑвого пеÑедплÑÑÑÑ. Ð¢Ð°ÐºÑ Ð¿ÐµÑеломи вважаÑÑÑÑÑ ÑвÑдомо ÑнÑÑкованими Ñ Ð²Ð¸Ð¼Ð°Ð³Ð°ÑÑÑ Ð¾Ñобливого лÑкÑваннÑ.
ТаблиÑÑ. ÐлаÑиÑÑкаÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв:
- попеÑеÑна â вигин Ð·Ð»Ð°Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑпендикÑлÑÑний оÑÑ ÐºÑÑÑки;
- Ð¿Ð¾Ð·Ð´Ð¾Ð²Ð¶Ð½Ñ â Ñозлом пÑÐ¾Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑ Ð¿Ð°ÑалелÑно оÑÑ;
- коÑа â лÑнÑÑ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑÑвоÑÑÑ Ð³Ð¾ÑÑÑий кÑÑ;
- клиноподÑбна â вÑдламки кÑÑÑки Ð²Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ ÐºÐ»Ð¸Ð½Ð¾Ð¼ один в одного;
- гвинÑоподÑбна â вÑдламки зÑÑÑÐµÐ½Ñ Ð¿Ð¾ колÑ;
- вколоÑÐµÐ½Ð½Ð°Ñ â лÑнÑÑ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ðµ Ð¼Ð°Ñ ÑÑÑкого обÑиÑи;
- компÑеÑÑйна â пеÑелом з безлÑÑÑÑ Ð´ÑÑÐ±Ð½Ð¸Ñ Ð¾ÑколкÑв.
ÐÑи оÑÑеоÑинÑÐµÐ·Ñ Ð»ÑнÑÑ ÑÐ¾Ð·Ð»Ð¾Ð¼Ñ Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ð¼ ÑакÑоÑом
- ÑÑÑпÑÐ½Ñ Ð â незнаÑне поÑкодженнÑ;
- ÑÑÑпÑÐ½Ñ Ð â ÑкÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑиви ÑилÑно поÑкодженÑ;
- ÑÑÑпÑÐ½Ñ Ð â ÑкÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑиви не здаÑÐ½Ñ ÑегенеÑÑваÑиÑÑ, пÑдлÑгаÑÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ.
ÐоÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑкÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑивÑв ÑеÑеднÑого ÑÑÑпенÑ
- веÑÑ Ð½Ñй ÑÑеÑÐ¸Ð½Ñ ÐºÑÑÑки;
- ÑеÑеднÑй ÑÑеÑÐ¸Ð½Ñ ÐºÑÑÑки;
- нижнÑй ÑÑеÑÐ¸Ð½Ñ ÐºÑÑÑки.
ÐеÑелом ÑеÑеднÑÐ¾Ñ ÑÑеÑини Ð¾Ð±Ð¾Ñ ÐºÑÑÑок
ÐÑиÑини ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ñ ÐºÑÑÑок пеÑедплÑÑÑÑ
У бÑлÑÑоÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑв вÑдкÑиÑий пеÑелом кÑÑÑки пеÑедплÑÑÑÑ ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ð¿Ñи падÑÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° ÑÑÐºÑ Ð½Ð° неÑÑвнÑй мÑÑÑевоÑÑÑ, пÑи ÑдаÑÑ Ð² облаÑÑÑ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð²Ð°Ð¶ÐºÐ¸Ð¼ пÑедмеÑом, пÑи падÑÐ½Ð½Ñ Ð· виÑоÑи. У поÑÑÑÐ°Ð¶Ð´Ð°Ð»Ð¸Ñ Ð² ÐТРÑаÑÑо ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом Ð¾Ð±Ð¾Ñ ÐºÑÑÑок пеÑедплÑÑÑÑ.
СимпÑоми вÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ
ÐÑдкÑиÑÑ Ð¿ÐµÑеломи небезпеÑÐ½Ñ ÐºÑововÑÑаÑÐ¾Ñ Ð°Ð±Ð¾ можливÑÑÑÑ ÑнÑÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñани. ÐÑновними ÑимпÑомами Ñ Ð±ÑÐ»Ñ Ñ Ð½Ð°Ð±ÑÑклÑÑÑÑ Ð²ÑдÑÐ°Ð·Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ. Ðожна побаÑиÑи ÑÐ°Ð½Ñ Ð· ÑÑиÑÑиÑÑ Ð· Ð½ÐµÑ Ñламком кÑÑÑки (ÑоÑо).
Так Ñк в ÑÑй облаÑÑÑ Ð¿ÑÐ¾Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ ÐºÑовоноÑÐ½Ñ ÑÑдини, ÑаÑÑо зÑÑÑÑÑÑаÑÑÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом пеÑедплÑÑÑÑ Ð· аÑÑеÑÑалÑÐ½Ð¾Ñ ÐºÑовоÑеÑеÑ. У поÑеÑпÑлого можÑÑÑ ÑпоÑÑеÑÑгаÑиÑÑ ÑимпÑоми ÑÐ¾ÐºÑ â блÑдÑÑÑÑ ÑкÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑивÑв, Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¹ пÑÑ, пÑиÑкоÑене ÑеÑÑебиÑÑÑ, гÑпоÑензÑÑ.
ÐÑи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ пÑиÑÑÑнÑй кÑовоÑеÑа
Ð§Ð¸Ð¼Ð°Ð»Ñ Ð½ÐµÐ±ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÑ Ð¿ÑедÑÑавлÑÑ Ð¿Ð¾ÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÑÐ²Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð·’ÑднанÑ, Ñо пÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ онÑмÑÐ½Ð½Ñ Ñ Ð´Ð¸ÑÑÑнкÑÑÑ ÐºÑнÑÑвки. Роб’ÑкÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑиÑин найÑаÑÑÑÑе ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑий пеÑелом пÑавого пеÑедплÑÑÑÑ.
ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸
ÐÐ°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»Ñдини, Ð½Ð°Ð´Ð°Ñ Ð¿ÐµÑÑÑ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ñ â не наÑкодиÑи поÑеÑпÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ñе бÑлÑÑе, забезпеÑиÑи ÑпокÑй Ñ Ð¿Ð¾ можливоÑÑÑ ÑÑÑнÑÑи болÑовий ÑимпÑом.
ÐÐРпÑи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð²ÐºÐ»ÑÑÐ°Ñ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸:
- виклик маÑини ÑÐ²Ð¸Ð´ÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸;
- ÑммобÑлÑзаÑÑÑ ÑÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð¾Ñ ÐºÑнÑÑвки за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð¿ÑдÑÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв;
- знеболÑваннÑ;
- обÑобка Ñани дезÑнÑÑкÑÑÑими заÑобами.
ÐÑи аÑÑеÑÑалÑнÑй кÑовоÑеÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑбно Ñвидко наклаÑÑи джгÑÑ Ð²Ð¸Ñе Ñани. ÐÑи венознÑй â нижÑий. Ðо джгÑÑÑ Ð¿ÑикÑÑплÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑкÑ, де зазнаÑено ÑÐ°Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ накладаннÑ. ЯкÑо довго Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ Ð¼Ð°Ñини ÑÐ²Ð¸Ð´ÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸, ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ñ Ð¿ÑвÑоÑи години джгÑÑ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно поÑлаблÑваÑи.
Шина накладаÑÑÑÑÑ Ð½Ð° внÑÑÑÑÑÐ½Ñ Ñа зовнÑÑÐ½Ñ ÑÑоÑÐ¾Ð½Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð²Ñд пÑоменево до лÑкÑÑового ÑÑглоба. ÐалÑÑÑ ÑÑки Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑаÑиÑÑ Ð²ÑлÑними. ÐоÑÑÑбно пеÑевÑÑÑÑи ÑÑ ÑемпеÑаÑÑÑÑ. ЯкÑо палÑÑÑ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð½ÑÑÑ, можливо, поÑÑÑений кÑовообÑг.
Ðо пÑиÑÐ·Ð´Ñ Ð»ÑкаÑÑв, каÑегоÑиÑно забоÑонено ÑамоÑÑÑйно впÑавлÑÑи випиÑÐ°Ñ Ñламок кÑÑÑки. СвоÑÑаÑно надана пÑавилÑна допомога може вÑÑÑÑваÑи жиÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑеÑпÑломÑ.
ÐеÑоди дÑагноÑÑики
ÐÑагноÑÑÐ¸ÐºÑ Ð¿ÑоводиÑÑ Ð»ÑÐºÐ°Ñ â ÑÑавмаÑолог. Ðона пÑоводиÑÑÑÑ Ð½Ð° пÑдÑÑÐ°Ð²Ñ ÑкаÑг поÑеÑпÑлого, Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð°Ð¼Ð½ÐµÐ·Ñ, клÑнÑÑного оглÑÐ´Ñ Ñа ÑнÑÑÑÑменÑалÑного доÑлÑдженнÑ. ЯкÑо паÑÑÑÐ½Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð² неÑвÑÐ´Ð¾Ð¼Ð¾Ð¼Ñ ÑÑанÑ, ÑнÑоÑмаÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° оÑÑимаÑи вÑд ÑодиÑÑв, ÑвÑдкÑв подÑÑ, медиÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑаÑÑвникÑв, ÑÐºÑ Ð½Ð°Ð´Ð°ÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑÑ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ñ.
ÐÐ»Ñ Ð²ÑÑÐ°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑÐ°Ð³Ð½Ð¾Ð·Ñ ÑпеÑÑалÑÑÑ Ð¿ÑоводиÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸:
Ðа пÑдÑÑÐ°Ð²Ñ ÐºÐ»ÑнÑÑÐ½Ð¸Ñ Ñа ÑнÑÑÑÑменÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð²ÑÑановлÑÑÑÑÑÑ Ð¾ÑÑаÑоÑний дÑагноз Ñ Ð¿ÑизнаÑаÑÑÑÑÑ Ð»ÑкÑваннÑ.
Ðа ÑенÑгеногÑÐ°Ð¼Ñ ÑÑÑко видно вÑдкÑиÑий пеÑелом лÑкÑÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ ÐºÑÑÑки Ð·Ñ Ð·Ð¼ÑÑеннÑм ÑламкÑв
Що ÑобиÑи пÑи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑеломÑ
ÐеÑа пÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð»ÑкÑвалÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñв â макÑималÑно збеÑегÑи ÑÑнкÑÑÑ ÑÑки. ÐаÑвнÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑа Ñакого дÑагнозÑ, Ñк вÑдкÑиÑий пеÑелом кÑÑÑок пеÑедплÑÑÑÑ, Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñм до пÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÐ²Ð¸Ð½Ð½Ð¾Ñ Ñ ÑÑÑÑгÑÑÐ½Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ñобки.
ÐеÑвинна обÑобка пÑоводиÑÑÑÑ Ð½Ðµ пÑзнÑÑе 6-8 годин пÑÑÐ»Ñ Ð¾ÑÑÐ¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑавми Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÑÐ³Ð°Ñ Ð²:
- оÑиÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñани вÑд забÑÑдненнÑ;
- Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð¾ÑколкÑв;
- Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐºÑоÑÐ¸Ð·Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ Ñканин;
- зÑÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð²ÑдламкÑв;
- Ð½Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¿Ð¾ÑÑÑйного Ñва Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐºÐ»Ð°Ð´Ñ Ð²ÑдкÑиÑого пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð² закÑиÑий.
ÐÑи ÑозÑиви ÑÑÑ Ð¾Ð¶Ð¸Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑбно вÑдмовиÑиÑÑ Ð²Ñд ÑÑ Ð·ÑиваннÑ, ÑкÑо виÑока ймовÑÑнÑÑÑÑ ÑозвиÑÐºÑ ÑнÑекÑÑÑ. ÐÑи вÑдкÑиÑÐ¸Ñ Ð¿Ð¾ÑÐ´Ð½Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÑкодженнÑÑ Ð²ÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑнÑÑвки пÑоводиÑÑÑÑ Ñ Ð²ÑдповÑдноÑÑÑ Ð· анаÑомÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑоÑ. ÐÐ°Ð»Ñ Ð¿ÑоводиÑÑÑÑ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð·Ð° Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð³ÑпÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð»Ð¾Ð½Ð³ÐµÑи.
ÐÑÑÐ»Ñ Ð¾Ð¿ÐµÑаÑивного вÑÑÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑизнаÑаÑÑÑÑÑ Ð¼ÐµÐ´Ð¸ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñозна ÑеÑапÑÑ. Ðона пÑоводиÑÑÑÑ Ñз заÑÑоÑÑваннÑм анÑибакÑеÑÑалÑÐ½Ð¸Ñ , пÑоÑинабÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ , знеболÑÑÑÐ¸Ñ , ÑмÑномодÑлÑÑÑÐ¸Ñ Ñа нейÑопÑоÑекÑоÑнÑÑ ÐºÐ¾ÑÑÑв. СÑÑаÑÐ½Ñ Ð°Ð¿Ñеки володÑÑÑÑ ÑиÑоким вибоÑом Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑепаÑаÑÑв. ЦÑна на Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð¸ÑÑ Ð²Ñд виÑобника.
ÐÑдкÑиÑий пеÑелом пеÑедплÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ Ñ ÑÑÑÑгÑÑного лÑкÑваннÑ
РеабÑлÑÑаÑÑÑ Ñа пÑогноз
РеабÑлÑÑаÑÑйний пеÑÑод поÑинаÑÑÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð·Ð½ÑÑÑÑ Ð»Ð¾Ð½Ð³ÐµÑ. ÐÑн може пÑоводиÑиÑÑ Ð°Ð¼Ð±ÑлаÑоÑно.
Ð ÑеабÑлÑÑаÑÑйний ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð»ÐµÐºÑ Ð²Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ:
- ÑÑзÑопÑоÑедÑÑи;
- маÑаж;
- лÑкÑвалÑна ÑÑзкÑлÑÑÑÑа.
РпеÑÑод вÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñекомендована дÑÑÑа багаÑа бÑлками, калÑÑÑÑм, ÑоÑÑоÑом Ñ Ð²ÑÑамÑнами.
ФÑзÑоÑеÑапÑÑ
ÐÑнÑÑ Ð±ÐµÐ·Ð»ÑÑ ÑÑзÑоÑеÑапевÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÑодик Ð´Ð»Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв. ÐÑкаÑÑ-ÑÑзÑоÑеÑапевÑи пÑизнаÑаÑÑÑ ÑÑ Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ð¾ вÑд пеÑебÑÐ³Ñ ÑÑавмаÑиÑного пÑоÑеÑÑ:
- магнÑÑоÑеÑапÑÑ ÑÑÑÐ²Ð°Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ, полегÑÑÑ Ð±ÑÐ»Ñ Ñ Ð·Ð¼ÐµÐ½ÑÑÑ Ð½Ð°Ð±ÑÑклÑÑÑÑ
- ÑлÑÑÑаÑÑолеÑове опÑомÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑÑÑ ÑинÑез вÑÑамÑÐ½Ñ D;
- елекÑÑоÑоÑез калÑÑÑÑ Ñ ÑоÑÑоÑÑ Ð´Ð¾ÑÑавлÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÑ Ð¿ÑепаÑаÑи вглиб м’ÑÐºÐ¸Ñ Ñканин, ÑпÑиÑÑÑи вÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñканини Ñ Ñвидкого зÑоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð²ÑдламкÑв.
ФÑзÑолÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÑÑ ÑиÑоким ÑпекÑÑом дÑÑ, не Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ Ð·Ð²Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñа алеÑгÑÑ, пÑакÑиÑно не Ð¼Ð°Ñ Ð¿ÑоÑипоказанÑ.
ФÑзÑоÑеÑапÑÑ Ð¿ÑиÑкоÑÑÑ Ð²ÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑнкÑÑÑ ÑÑки
ÐаÑаж
ÐаÑаж дозволÑÑ ÑозÑлабиÑи м’Ñзи Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑнÑÑи Ñм ÑонÑÑ. ÐÑн пÑоводиÑÑÑÑ Ð¼Ð°ÐºÑималÑно обеÑежно, Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑа не повинно виникаÑи Ð±Ð¾Ð»Ñ Ñ Ð´Ð¸ÑкомÑоÑÑÑ. ÐаÑажиÑÑ Ð¿Ð¾ÑÐ¸Ð½Ð°Ñ Ð¿ÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑоÑедÑÑи з плеÑа, плавно опÑÑкаÑÑиÑÑ Ð´Ð¾ киÑÑÑ.
Ð ÑÑ Ð¸ виконÑÑÑÑÑÑ Ð· Ð¼Ð°Ð»Ð¾Ñ ÑнÑенÑивнÑÑÑÑ. У мÑÑÑ Ð¿ÑоÑеÑÑ Ð²ÑÐ´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ â амплÑÑÑда ÑÑÑ Ñв наÑоÑÑаÑ. ÐÑÑÐ»Ñ Ñого, Ñк паÑÑÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÑÑÑÑ Ð¾ÑвоÑÑÑ Ð¿ÑоÑÐµÑ Ð¼Ð°ÑажÑ, Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸Ð´Ð°ÑÑÑÑÑ Ð´ÐµÑалÑна ÑнÑÑÑÑкÑÑÑ, Ñ Ð²Ñн може пÑоводиÑи ÑÐµÐ°Ð½Ñ ÑамоÑÑÑйно.
ÐФÐ
ШвидÑе вÑдновиÑи пÑаÑездаÑнÑÑÑÑ ÑÑки пÑÑÐ»Ñ Ð²Ð°Ð¶ÐºÐ¾Ñ ÑÑавми допоможе лÑкÑвалÑна ÑÑзкÑлÑÑÑÑа. ÐнÑенÑÐ¸Ð²Ð½Ñ ÑÑÑ Ð¸ палÑÑÑми можна поÑинаÑи вже на ÑÑеÑÑй Ð´ÐµÐ½Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð½Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпÑÑ.
ÐФРÑозÑоблÑÑÑÑÑÑ Ð»ÑкаÑем-ÑеабÑлÑÑологом, Ñкий знаÑ, ÑÐºÑ Ð¼’Ñзи поÑÑÑбно задÑÑÑи, Ñ Ñка доза наванÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°ÐºÑималÑно безпеÑна. ÐÑазковий ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð»ÐµÐºÑ Ð²Ð¿Ñав Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑедплÑÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° подивиÑиÑÑ Ð½Ð° вÑдео Ñ ÑÑй ÑÑаÑÑÑ.
ÐÑогноз
ÐÑдкÑиÑий пеÑелом â важка ÑÑавма, пÑи ÑкÑй ÑÑажаÑÑÑÑÑ Ð½Ðµ ÑÑлÑки кÑÑÑки, але Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¸ÑÐ½Ñ Ð¼’ÑÐºÑ Ñканини, неÑви, кÑовоноÑÐ½Ñ ÑÑдини, ÑÑÑ Ð¾Ð¶Ð¸Ð»Ð»Ñ. ЯкÑо лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñоведено ÑвоÑÑаÑно Ñ Ð¿ÑавилÑно, здÑйÑнено ÑоÑне зÑÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдламкÑв, пÑоведена Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдна ÑеÑапÑÑ â Ñо пÑогноз бÑде ÑÑлком ÑпÑиÑÑливим.
ÐÑдкÑиÑий пеÑелом пеÑедплÑÑÑÑ â доÑиÑÑ Ð²Ð°Ð¶ÐºÐ° ÑÑавма. ÐайбÑлÑÑ ÑаÑÑо вона ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑÐ°Ð¶Ð´Ð°Ð»Ð¸Ñ Ð² доÑожнÑо-ÑÑанÑпоÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð³Ð¾Ð´Ð°Ñ . ÐÐ½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑийомÑв пеÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸, Ñ Ð¿ÑавилÑне ÑÑ Ð·Ð°ÑÑоÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ не ÑÑлÑки полегÑиÑи ÑÑан поÑеÑпÑломÑ, але Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾ вÑÑÑÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ.
Источник