Відкритий і закритий перелом

Відкриті переломи можуть стати результатом як побутових неприємностей, так і серйозних аварій. Отримати каліцтво можуть і дорослі і діти. Відкрита травма вимагає негайного надання лікарської допомоги і часто оперативного втручання.

Що таке перелом

Відкриті і закриті переломи – це в першу чергу порушення цілісності кісткових тканин, що є результатом однойменного і сильного впливу на травмовану область.

Причиною можуть стати:

падіння з великої висоти або анатомічно невірна угруповання в момент приземлення;
удар об тверду поверхню, особливо якщо вона знаходиться в русі;
тиск на кінцівку в результаті защемлення (часто трапляється на виробництві);
аварії та ДТП.

Осібно стоять патологічні переломи, які безпосередньо пов’язані з хворобами, що спричиняють деградаційні процеси в кісткових тканинах. У такому разі для виникнення травми достатньо впливу зовнішніх чинників слабкої інтенсивності.

Найчастіше переломи локалізуються в області кісток кінцівок (61,2% випадків). Решті відсоток припадає на кістковий каркас тулуба і черепну коробку.

Особливості відкритих переломів

Закритий перелом, на відміну від відкритого, прихований від людського ока. При закритому типі шкірні покриви залишаються цілісними, а травма ізольована від зовнішніх впливів. Визначити таке пошкодження допоможуть лише вторинні симптоми перелому: набряк, больові відчуття і втрата функціональних особливостей травмованого відділу.

Відкриті переломи виникають тоді, коли відламки кістки порушують цілісність шкірних покривів. Область перелому сполучається із зовнішнім середовищем, а краї осколкових фрагментів проглядаються візуально.

Пошкодження кістки має однакову природу у закритого і відкритого перелому, а от пошкодження м’яких тканин при другому типі травми може відбутися кількома способами:

розрив з-за надмірного натягу волокон;
розріз предметом, який став причиною травми;
розріз гострим краєм зламаної кістки (в окремих випадках).

До особливостей відкритого перелому слід віднести високий ризик зараження інфекціями, велику крововтрату і пошкодження і нервово-судинної системи в результаті розриву тканин.

Класифікація пошкодження

Класифікація відкритих переломів досить обширна і спирається на найважливіші показники, що визначають клінічну картину пошкодження кісткових і м’яких тканин.

За характером зламу

поперечні (лінія розлому перпендикулярна тіла кістки, наявність осколків не спостерігається, а сам сколений шов дуже чіткий);
поздовжні (розташовуються уздовж кісткового тіла і найчастіше представлені тріщинами);
косі (лінія перелому знаходиться під кутом відносно осьової лінії кістки);
гвинтоподібні (лінія перелому має спадаючий або піднімається закручений по спіралі вигляд; осколки зміщуються відповідно лінії перелому);
розтрощення (лінія перелому не проглядається, а саме пошкодження можна охарактеризувати як роздроблення з множинними оскольчатыми фрагментами) детальніше про цей вид перелому читаємо тут;
вколочений (кістка зміщується по центральній осі вгору або вниз, вдавлюючись в порожнину парної сколеній частини).

Представлена класифікація характерна для переломів закритого типу, але підходить також і для відкритих травм, які є ускладненою різновидом класичного перелому. Так поздовжні переломи, які виглядають як тріщини, можуть стати відкритими за умови пошкодження м’яких тканин сколеними фрагментами і об’єктом, що послужило причиною перелому.

За ступенем пошкодження

Відкриті переломи поділяються на:

ступінь (порушення цілісності шкірних покривів незначне і локалізується в одному місці, найчастіше представляючи собою колоту рану);
ступінь Б (м’які тканини серйозно пошкоджені, а при наявності кісткових осколків рани можуть бути неуважними, життєздатність тканин порушена);
ступінь (м’які тканини в області відкритої травми пошкоджені настільки сильно, що не можуть регенеруватися і вимагають видалення).

Клікніть для збільшення в повний розмір

За розміром рани

ступінь 1 (15 мм);
ступінь 2 (нижня межа — 20 мм, верхня межа – 90 мм);
ступінь три (від 100 мм).

За ступенем тяжкості

легкі;
середньої тяжкості;
важкі.

Ступінь тяжкості визначається виходячи з площі пошкодження та наявності (або відсутності) супутніх ускладнень.

За місцем локалізації

метафизарные;
діафізарні.

Ознаки

Основні ознаки відкритого перелому кісток відносяться до типу візуально ідентифікованих симптомів. Але крім зовнішніх проявів є також спільні ознаки:

сильні больові відчуття, зростаючі при спробі змінити положення;
порушення цілісності м’яких тканин з утворенням рани, в якій присутні фрагменти кісткових уламків або краю зламаної кістки;
набряк в області пошкодження і по периметру навколо рани;
рясне кровотеча;
деформація травмованої кінцівки і аномальна рухливість в нетиповій області;
зламаний фрагмент кістки може хрустіти при русі або спробах прищепити місце травми;
загальне погіршення стану потерпілого.

Можливі ускладнення

Ризик розвитку ускладнень при відкритій формі набагато вище, ніж при класичному переломі. Відкриті переломи, які супроводжуються розривом артерій і вен можуть призвести до серйозної крововтраті і подальшого летального результату.

Великий відсоток ускладнень припадає на інфікування різними мікроорганізмами допомогою контакту відкритої рани і агресивного зовнішнього середовища. Наслідки можуть бути різними, від сепсису і зараження крові до правця.

Долікарська допомога

Перша допомога при відкритому переломі допомагає уникнути розвитку ускладнень і притупити больові відчуття, не допустивши крововтрати і непритомності у постраждалої особи.

Обов’язково необхідно накласти джгут, щоб уникнути крововтрат

Якщо є така можливість, викличте на місце події швидку допомогу, яка транспортує людину в лікарню. Якщо викликати або чекати медичну бригаду просто неможливо, підготовка потерпілого до госпіталізації лягає на плечі очевидців, які без зволікань повинні:

винести людини за межі місця аварії в безпечну область;
накласти джгут вище артеріального кровотечі, якщо таке є (візуально ідентифікується як струмінь червоного кольору, під напором б’є з відкритої рани);
у разі венозної кровотечі накласти тугу перев’язку нижче ушкодження (слабкий струмінь винного кольору);
продезінфікувати місце пошкодження по периметру за допомогою зеленки, перекису або йоду, а також накласти стерильну пов’язку;
не змінювати положення хворого, щоб не привести в динаміку перелом зі зміщенням;
попередити больовий шок з допомогою знеболюючих препаратів (у формі таблеток або ін’єкцій);
накласти шину, що фіксує кінцівку (особливо якщо в результаті події постраждала нога);
можна прикласти до травми лід (загорнутий у тканину), щоб частково зупинити втрату крові і знеболити перелом;
транспортувати постраждалого в пункт медичної допомоги;
не впадати в паніку, щоб не викликати у травмованого особи шоку і істеричних припадків.

Лікування відкритих переломів

На питання «як лікувати відкритий перелом» може відповісти лише фахівець. За такої серйозної травми самолікування неприпустимо і може призвести до плачевних наслідків (від інвалідності до летального результату).

Якщо площа рани не перевищує 25 мм і не ускладнене наявністю роздроблених фрагментів кістки, лікування полягає в знезараженні тканин і фіксації пошкодженого відділу.

У випадку з середньо тяжкими і тяжкими відкритими переломами потрібне хірургічне втручання. Перш ніж приступати до оперативних методів лікування, лікар обов’язково повинен провести обстеження:

томографію;
рентгенографію.

Ці заходи допоможуть визначити ступінь тяжкості перелому, глибину зміщення кісткових уламків та пошкодження м’яких тканин. Далі проводиться основна частина роботи по ліквідації наслідків травми:

очищення рани і видалення відмерлих ділянок шкіри та м’язових тканин;
зіставлення фрагментів кістки;
накладення швів і установка дренажних систем в порожнині поранення;
фіксація кістки (за допомогою апарата Ілізарова).

Переломи з ушкодженням шкірного покриву передбачають використання таких апаратів зовнішньої фіксації, які не перекриють доступу до рани. Якщо лікар приймає рішення накласти гіпсову пов’язку, в області швів неодмінно залишають віконце для обробки антисептичними засобами.

Реабілітація

При відкритому переломі зі зміщенням кісток необхідно призначити повний курс реабілітації, який допоможе потерпілому повернутися до нормального життя. Фіксація при відкритій травмі має тривалий характер, чим відрізняється від закритої. За кілька місяців без навантажень м’язи деградують, а судинна система перестає забезпечувати нерухомий відділ достатньою кількістю крові.

Виправити ситуацію можуть

масаж;
фізкультура;
фізіопроцедури.

Обов’язково дотримуватися всіх приписів лікаря, щоб не допустити так званого «постреабилитационного порушення функціональності», коли в зв’язку зі слабкістю м’язів організм перекладає частину навантаження на здоровий відділ, тим самим порушуючи анатомічно правильну роботу кінцівок. Головне пам’ятайте, що як тільки ви побачите у себе симптоми відкритого перелому – відразу ж викликайте бригаду швидкої, а до її приїзду надайте необхідні заходи по наданню МПМ, описані вище. Діяти потрібно негайно, щоб не отримати всілякі ускладнення.

Источник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хірургічне лікування перелому кута нижньої щелепи. Фіксація кісткових уламків пластинами. Принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність.

Запит «Перелом» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Перело́м (лат. fractura) — часткове або повне порушення цілісності кістки, яке спричинює вплив на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення[1].

Класифікація[ред. | ред. код]

Класифікація за пошкодженням зовнішніх покривів тіла[ред. | ред. код]

відкритий перелом (шкіра у ділянці перелому пошкоджена)
закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)

Класифікація за формою кісткових уламків[ред. | ред. код]

поперечні
косі
гвинтоподібні
скалкові
роздроблені

Класифікація за порушенням цілісності кістки[ред. | ред. код]

повні
неповні

Класифікація за зміщенням[ред. | ред. код]

зміщені, зміщені з «вколоченням»
незміщені

Класифікація за кількістю переломів[ред. | ред. код]

одиночні
множинні

Діагностика[ред. | ред. код]

Є відносні і абсолютні ознаки перелому, відносні є орієнтовними, і дозволяють лише запідозрити травму даного типу. Абсолютні ознаки підтверджують факт перелому, і дозволяють відрізнити його від інших, схожих за клінічними ознаками травм.

На місці травми[ред. | ред. код]

Основними ознаками перелому є:

сильний біль
набряк
синець
крепітація уламків (хрускіт)
патологічна рухливість
вкорочення сегменту
несправжній суглоб у віддаленому періоді
деформація кістки (кінцівки)
порушення функцій кістки (кінцівки)

У стаціонарі[ред. | ред. код]

Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.

Перша допомога при переломах[ред. | ред. код]

При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення).
Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки тощо). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.

Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).

При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому стараються ввести наркотичні анальгетики(наприклад: морфін).

При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При артеріальній кровотечі накладають джгут.

У лікувальному закладі після обстеження постраждалого приймають рішення про подальше лікування. Найчастіше проводять репозицію (співставлення та відновлення фізіологічного положення) уламків, а потім накладають відповідний тип гіпсової пов’язки (наприклад: лонгету). Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних видів імплантів швів, цвяхів, гвинтів, пластинок. Хірургічним лікуванням переломів є остеосинтез. Остеосинтез виконують за допомогою металевих пластин (металоостеосинтез), стрижнів, апаратів зовнішньої фіксації, або спиць та серкляжів (репозиційний).

При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку, антимікробні препарати.

Зростання кісток[ред. | ред. код]

Зламана кістка починає процес відновлення одразу після перелому. Зростання перелому проходить три головні стадії.

Утворення згустку[ред. | ред. код]

Спочатку кров збирається в кінцях зламаної кістки, утворюючи в’язку масу у вигляді згустку. Зі згустку утворюються волокна, які стають основою для наростання нової кісткової тканини.

Заповнення згустку[ред. | ред. код]

Незабаром клітини, які загоюють кістки — остеокласти і остеобласти, — заповнюють згусток. Остеокласти починають згладжувати зазубрені краї кістки, а остеобласти заповнюють проміжок між її кінцями. Через кілька днів з цих клітин формується гранулярний міст, який зв’язує кінці кістки.

Формування кісткового мозолю[ред. | ред. код]

Через 6-10 днів після перелому гранулярний міст з клітин стає кістковою масою, яка називається мозолем. Вона крихка і при різкому русі може зламатися. Ось чому зламана кістка під час загоєння повинна бути нерухомою. Пізніше мозоль перетворюється на тверду кістку.

Зрощення кістки[ред. | ред. код]

Через 2-9 тижні, за новими кровоносними судинами починає надходити кальцій до проблемної ділянки, що сприятливо впливає на кісткову тканину. Цей процес-окостеніння, з’єднує зламані елементи кістки. Кістка вважається загоєною, по проходженню всіх етапів, і стає міцною. Хоча пошкоджену ділянку можна звільнити від гіпсу, для остаточного одужання
необхідно близько року.

Щоб кістки швидше зрослися, необхідно точно слідувати вказівкам фахівця і дотримуватися обережності, в іншому випадку, може порушити процес загоєння. Це може сприяти неправильному зростанню кістки, поряд з погано проведеною операцією по складанню уламків і непрофесійної консультацій фахівця.

Джерела[ред. | ред. код]

Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)

Примітки[ред. | ред. код]

↑ S.T. Marshall; B.D. Browner (2012) [1st. Pub. 1956]. Chapter 20: Emergency care of musculoskeletal injuries. У Courtney M. Townsend Jr. Sabiston textbook of surgery: the biological basis of modern surgical practice. Elsevier. с. 480–520. ISBN 978-1-4377-1560-6. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Перелом не зростається 7 років: що робити?
Скільки зростається кістка після перелому[неавторитетне джерело]

Источник

Багатьом людям хоча б один раз в житті доводилося стикатися з переломами кісток. Однак далеко не всім відомо, чим же відрізняється закритий перелом від відкритого. Про ці різновиди переломів кісток мова піде в цій статті.

Що таке перелом?

Незважаючи на те, що кістки людського скелета відрізняються міцністю, іноді механічний вплив на них настільки сильне, що відбувається перелом. Дуже часто переломи виникають під час дорожньо-транспортних пригод або в процесі занять активними видами спорту. Однак час від часу переломи з’являються внаслідок різних захворювань, які супроводжуються змінами міцності кісткової тканини.

Дивно, але лікувати переломи вміли ще неандертальці. Археологи досліджували 36 скелетів предків людини з ознаками переломів і виявили, що тільки у 11 з них лікування було проведено неналежним чином. Варто відзначити, що способи лікування переломів кісток в кам’яному столітті практично не відрізнялися від сучасних: пошкоджена кінцівка знерухомлює і фіксувалася в правильному положенні, необхідному для зрощення кістки.

Кость може зламатися як повністю, так і частково: в останньому випадку медики кажуть про тріщину.

Відкриті та закриті переломи

При закритому переломі не порушується цілісність шкірних покривів, що оточують пошкоджену кістку. Якщо ж кістка не тільки зламана, а й стала видна на поверхні, говорять про відкритому переломі. Відкриті переломи небезпечніші: вони можуть супроводжуватися сильною кровотечею, що загрожують життю постраждалої людини. Крім того, відкриті переломи можуть інфікуватися, великий ризик розвитку запального процесу.

Механізм руйнування кістки однаковий при обох видах перелому. Однак відкритий заломлення характеризується порушенням цілісності м’яких тканин. Відбуватися воно може внаслідок впливу викликав травму предмета. Іноді тканини розриваються через загостреного краю зруйнованої кістки.

Якщо відкритий перелом помітний неозброєним оком, то про закрите можуть свідчити такі симптоми, як біль в кістки або обмеження руху. Часом діагноз перелому лікар може поставити тільки після того, як буде проведено рентгенографічне дослідження. Іноді при закритих переломах шкіра навколо пошкодженої кістки набуває фіолетового відтінку, а кінцівку опухає: це викликано внутрішньою кровотечею.

симптоми перелому

Симптоми відкритого і закритого перелому відрізняються між собою. Головними ознаками, що вказують на те, що стався закритий перелом, є:

Різкий біль в момент отримання травми. Нерідко виникає больовий шок.
При спробах поворухнути ураженої кінцівкою відчувається сильний біль.
Кінцівка стає рухомий в місці, де відсутня суставное з’єднання.
При обмацуванні пошкодженої кінцівки чути клацання.
Пошкоджена кінцівку набрякає, виникає гематома, тобто внутрішній крововилив.

При закритому переломі спостерігаються наступним симптоми:

На місці перелому виникає рана, що має нерівні рвані краї.
Спостерігається кровотеча, як правило венозний.
У рані помітні осколки кістки.
Через крововтрати і больового шоку людина відчуває сильне запаморочення і слабкість, можлива втрата свідомості.

Перша допомога при відкритому переломі

Відкритий перелом більш небезпечний, ніж закритий. Це пов’язано з ризиком втратити великий обсяг крові або занести в відкриту рану небезпечні мікроорганізми. З цієї причини до надання першої допомоги постраждалим, у яких є відкритий перелом, необхідно в найкоротші терміни.

Перш за все потрібно викликати швидку допомогу. Після цього пошкоджена кінцівка обездвіжівается і фіксується. Необхідно, щоб потерпілий зберігав спокій до приїзду швидкої: будь-який рух може привести до того, що будуть пошкоджені нові м’які тканини.

Важливо швидко накласти на кінцівку джгут, щоб уникнути великої втрати крові. Коли джгут накладено, можна обробити рану антисептиком, наприклад, йодом або зеленкою. Підійде і звичайна горілка. Щоб уникнути больового шоку, слід дати потерпілому знеболюючий препарат, наприклад, анальгін.

Перша допомога при закритому переломі

Так як при закритому переломі не відбувається пошкодження навколишніх тканин і не порушується цілісність шкіри, надавати першу допомогу дещо простіше, ніж при відкритому переломі. Звичайно, необхідно забезпечити пошкодженої кінцівки спокій: інакше кісткові осколки можуть зміщуватися один щодо одного, що може викликати больовий шок, пошкодження вен і артерій, а також перехід перелому в відкриту форму.

Після цього накладається шина. Потрібно це для того, щоб повністю знерухомити кістка між двома близько розташованих суглобами. Шини виготовляються з будь-яких підручних матеріалів, наприклад, дощок. Прив’язати кінцівку можна за допомогою звичайного ременя.

Якщо пошкоджена кінцівка вивернута під неприродним кутом, ні в якому разі не слід намагатися виправити її самостійно.

Таким чином, відкритий і закритий переломи відрізняються перш за все характером пошкодження близько розташованих тканин. Крім того, є відмінності і в тактиці надання першої долікарської допомоги потерпілим. Однак є між двома типами переломів і щось спільне: ні в якому разі не слід намагатися лікувати їх в домашніх умовах! Домогтися правильного зрощення кісток як при відкритому, так і при закритому переломах може тільки лікар в умовах медичного закладу!

Источник