Ускладнення після перелому

Реабілітація з використанням ортезів

Перелом п’яти зі зміщенням або без нього змушує потерпілого перебувати без руху тривалий час після репозиції відламаних кісточок, скелетного витягнення, носіння гіпсового чобітка з вмонтованим супінатором і/або ортеза. В період бездіяльності поступово втрачається фізіологічна функція не тільки п’яти і стопи, але і всієї ноги: атрофуються м’язи, звужуються кровоносні судини, обмежуючи потік крові і доставку харчування і свіжого кисню до тканин.

Для повернення фізіологічних функцій кінцівки хворому призначається реабілітація п’яти після перелому. Вона може бути складною і тривалою. Щоб повернути тонус і еластичність м’язів, активізувати струм крові і лімфовідтікання, забезпечити рухливість стопи і кінцівки, уникнути застійних явищ і запобігти негативні ускладнення після перелому, кожному хворому складають індивідуальну програму реабілітації.

Зміст статті

• Ускладнення після перелому
• Реабілітаційні заходи
  • Коли можна ставати на ногу
  • Носіння ортеза
  • Фізіопроцедури
• Домашня реабілітація
  • Етап перший
  • Другий етап
  • Етап третій
  • Продукти харчування

Ускладнення після перелому

Якщо порушені робочі функції нижніх кінцівок після перелому п’яти, тоді у хворих:

• розвивається плоскостопість та/або вальгусна деформація;
• деформується кістка плюсни;
• утворюються кісткові нарости;
• дегенерує хрящ в суглобах;
• змінюється функція всієї кінцівки;
• розвивається артрит, остеопороз, остеомієліт, деформуючий остеоартроз і тромбоз;
• дратуються сухожилля скріпними скобами;
• біль у стопі стають настирливими і хронічними.

Щоб уникнути таких ускладнень і не стати інвалідом, необхідно чітко виконувати всі реабілітаційні заходи, що призначив лікар-реабілітолог.

Реабілітаційні заходи

Реабілітація після перелому п’яткової кістки зі зміщенням або без нього включає:

• масажні і фізіопроцедури;
• лікувальну гімнастику або ЛФК;
• ванночки з морською сіллю і відварами трав;
• зігріваючі растирки, мазі, лікувальні грязі і компреси;
• носіння ортезів, бандажів, устілок та/або ортопедичного взуття;
• харчування продуктами з великим вмістом вітамінів, кальцію і кремнію і рослинних білків.

Коли можна ставати на ногу

Наступати на п’яту можна тільки з дозволу лікаря, щоб не піддавати сросшуюся кістка небезпеки, особливо при скалкових переломах, фрагменти яких часто збираються в одному місці. Навантажувати стопу при переломі без зміщення дозволено через три тижні, при складних переломах – через 3 місяці.

Носіння ортеза

Важливо. Щоб прискорити відновний процес і скоротити термін реабілітації хворим рекомендують носити ортези-чобітки (на фото). Вони знімають навантаження на кістку (calcis), не дають атрофія м’язів ніг, зменшують набряки.

Такий вид ортезів можна носити в домашніх умовах

Призначають носити ортез ще до реабілітації, оскільки він підтримує подовжній звід стопи, охоплюючи плеснові кістки та спираючись на литкові м’язи, що забезпечує розвантаження calcis. При носінні ортеза починає працювати «м’язовий насос»: м’язи скорочуються, і усувається венозна недостатність разом з застійними явищами.

Спеціальні вкладиші-вставки в ортезе поступово розподіляють навантаження на кістку п’яти, що потрібно враховувати при збиранні виробу, оскільки він продається в розібраному вигляді. Підігнати ортез під ногу хворого може тільки фахівець ортопедичної майстерні за показаннями лікаря.

Ціна послуги – 1500 рублів. Для здійснення збірки пацієнт надає в майстерню виписку з історії хвороби з напрямком і діагнозом.

Взуття з супінатором (подпяточником) призначають носити протягом 4-8 місяців для зменшення навантаження на п’яту. Підбирає супінатор лікар ортопед.

Фізіопроцедури

Фізіотерапію призначають з урахуванням показань і протипоказань до кожного методу та супутніх соматичних патологій у хворого.

Болюче місце лікують:

• електрофорезом;
• прогріванням парафіном;
• низькочастотним лазером;
• фонофорезом;
• грязетерапией;
• УВЧ і ультразвуком.

Комплексний вплив методів фізіотерапії активізує кровообіг і лімфовідтікання і сприяє швидкому зрощенню кісткової тканини та поліпшення рухової здібності стопи.

МетодОписЭУВТ (ESWT)Застосовують сфокусований ударний хвильовий ультразвук. Він досягає м’язових волокон і кісткової тканини і активізує в них репаративні процеси: полегшує біль, прискорює регенерацію тканин і активізує в них виробництво колагену, лікує ускладнення перелому, нормалізує місцеві обмінні процеси. Процедура безпечна для людини.ЛазерВін активізує ферментативні і регенеруючі системи, які допомагають клітинам відновлюватися і оновлюватися. Усувається запальний процес: розсмоктуються запалені ділянки тканини, набряклість і п’яткові шпори. Виводяться іони кальцію з депо.ЕлектрофорезПроцедуру проводять на Новокаїні або аптечному розчині Димексиду щодня або через день. Курс 10-20 процедур. Між електродом і шкірою розміщують марлеву прокладку, змочену препаратом. Її складають в 2-4 шари. Зверху кладуть захисну прокладку, а потім один електрод від апарату з одного боку calcis, другий – на плюсну або гомілковостопний суглоб для створення лінії для просування ліків. Процедуру можна виконувати вдома.УльтразвукБольову зону нагрівають ультразвуком до 2°С для прискорення регенерації, процесів обміну, розсмоктуючої та спазмолітичної дії, поліпшення мікроциркуляції крові, усунення запалення після перелому і п’яткової шпори. Шкірну поверхню п’яти змащують при цьому нестероїдними засобами за призначенням лікаря. УВЧ-терапіяПроводять процедуру поперечним способом, розташовуючи електроди на відстані не менше 2 см від тіла з різних сторін суглоба або п’яти, При цьому електромагнітне поле, пронизуючи все тіло хворого, надає лікувальну дію. А також повздовжнім способом, прикладаючи електроди з одного боку больової зони на відстань до 1 див. Потім задається певна потужність електроструму для отримання необхідної дози УВЧ.ГрязетерапіюБруд містить корисні мікроелементи. Її прикладають у теплому вигляді до стопи, голеностопу, п’яті або використовують при гальванотерапії (електрофорезу), укладаючи на болюче місце бруд в лляних мішечках, а зверху кладуть електроди.ПарафінотерапіяРозігрітий до прийнятної температури парафін або віск розподіляють по клейонці і прикладають до стопі і гомілкостоп, фіксують плівкою і носком. Витримують 20-25 хвилин до охолодження компресу.ВанночкиДля прискорення процесу регенерації для ступень корисні ропні (насичені) ванни з морською сіллю з додаванням відварів або ефірних масел шавлії, ромашки, кропиви, чебрецю, евкаліпта, хвойних дерев і м’яти. Їх можна виконувати також в домашніх умовах.МасажЛегкі масажні рухи виконують по бальзаму, складеного з 100 мл оливкової і 40 мл кунжутного масла, 10 мл масляного вітаміну А, ефірних масел кедра, ялини, ялиці або сосни (20 крапель одного або по 5 крапель кожного).

Домашня реабілітація

Реабілітація після перелому п’яти в домашніх умовах складається з трьох етапів і може включати:

• компреси і растирки;
• ванни і масаж стопи;
• лікувальні вправи;
• магнітотерапію + літотерапію;
• стоунтерапию.

Компреси на стопи з теплого воску або озокериту

Етап перший

На першому етапі домашнього лікування слід усунути затримку і знизити набряклість за рахунок активізації кровотоку і лімфотоку, посилення тонусу судин і м’язової активності.

Що робитиІнструкція для проведенняРозтирання, масаж стопМасло кедра або ялиці, кедрову або пихтовую живицю обережно втирають в больову зону. Масаж починають з дотиків і погладжують рухів. Поступово переходять до розтирань і легким разминаниям в кінці курсу з 10-15 процедур.Різні ванни з морською сіллю і рослинними екстрактами або з відварів трав і ефірними маслами.На 3 л води з температурою 38-40°С додають 300 г морської солі, 15 крапель масла лаванди або шавлії. Приймати до проведення масажу щоденно протягом 20 хвилин. Курс – 10-15 процедур.

Після масажу виконують як масажу стопи топтання в широкій ємності за чистою шунгітової крихті протягом 3-5 хвилин, щодня збільшуючи час на 1 хвилину до 10-20 хв. Процедури виконувати на ніч і контролюють артеріальний тиск. На підошві задіюються понад 70 енергетичних зон, що знімає біль в ногах, поліпшить кровообіг, виведе шкідливі енергії і зніме нервову напругу в больовій зоні.

Масаж шунгітової крихтою

Важливо. Топтання по шунгіту не можна виконувати через силу, тому при виконанні масажу потрібно прислухатися до своїх відчуттів і при бажанні припинити процедуру – її відразу ж завершують.

До проведення шунгитового масажу немає протипоказань, він рекомендований людям будь-якого віку, особливо дітям.

Другий етап

На другому етапі в якості компресів використовують:

• мед з морською сіллю (на 2 ст. л. меду, 1 ч. л. солі);
• глиняні коржі з медом (на 1 ст. глини – 1 ст. л. меду і декілька крапель води);
• спиртову настоянку (0,5 л) на кінському каштані (300 г) або на квітках бузку (2/3 банки).

Також застосовують магнітотерапію, літотерапію, стоунтерапию, використовуючи прилади, масажери і тренажери.

З допомогою апарату Сюе-Бао виконують магнітне «укалывание» біоточок на стопі або просто больового місця на п’яті однієї магнітної паличкою або двома відразу, утримуючи їх в одній руці і виконуючи рухи у вигляді штрихів над шкірою. Магнітні стріли безпечні, вони проникають всередину під шкіру на відстань 5-10 мм, надаючи ефект загоєння перелому.

Щоб провести токостимуляцию, в одну руку беруть магнітну головку, а магнітну голівку палички наближають до шкіри на відстань 1 мм і двічі натискають на кнопку на іншому її кінці. Щоб зняти набряк або лікувати ушкодження шкіри навколо п’яти на вістрі магнітної головки палички надягають нефритову насадку і виконують легкий масаж.

Масаж стоп на килимку з турманію – лікувального сплаву турмаліну з германієм, мінералом эльван та іншими вулканічними гірськими породами також вельми ефективний. При нагріванні килимка разом з магнітним полем виробляється інфрачервоне випромінювання, що проникають глибоко під шкіру.

Відбувається активізація клітинного метаболізму, місцевого кровотоку, поліпшує харчування тканин і доставку кисню та іонів мінералів в больову зону.

Етап третій

На третьому етапі функцію ноги відновлюють тепловими процедурами і вправами.

Важливо. Починають домашні тренування з однієї вправи, розраховуючи навантаження. Потім поступово додають інші рухи, щоб виключити больові напади.

Комплекс вправ включає:

• ходіння, повністю спираючись на пошкоджену п’яту;
• стоячи або сидячи обертають стопою в різні сторони;
• стоячи, затримуючись рукою за спинку стільця, роблять мах ногою вперед і фіксують положення в повітрі, підтягуючи носок ступні на себе. Повторюють 10 разів для обох ніг (включаючи здорову). Такий же мах виконують у бік;
• у тому ж ІП намагаються піднятися на носки і перенести опору на п’яти, не допускаючи болю. Повторюють 5-10 разів.

З дозволу лікаря через 20-30 днів можна почати тренування на тренажері-велосипеді, починаючи з 10 хвилин.

Заняття на тренажері-велосипеді в домашніх умовах

На відео у цій статті дано лікувальна гімнастика після перелому п’яти/щиколотки. А також розробка після закритого осколкового перелому п’яти зі зміщенням та операції з впровадженням моспластины. І стан ноги через рік після операції.

Продукти харчування

Набір корисних продуктів

Для отримання очікуваного ефекту від реабілітації слід урізноманітнити свій раціон продуктами, багатими на білки, кальцій і кремній, що дуже необхідні для відродження кісткової тканини:

• козячим і коров’ячим молоком;
• рибою та морепродуктами;
• сиром, сиром, бринзою;
• кунжутом і лісовими горіхами;
• соєю та іншими бобовими;
• хлібом з висівками;
• ріпою, редисом, цвітною капустою;
• грушами, малиною, смородиною

Важливо. При переломах рекомендується вживати клейкі холодцы з м’яса птиці або яловичини. Замість желатину використовують відфільтровані навари з коров’ячих голяшек і копит, вух і хвостів. Продукт насичений білками і речовинами для загоєння і відновлення кісткової тканини, попередження остеопорозу.

Холодець

Добре відновлюють травмовані тканини вітаміни групи В, С, Е і D. Нижче дана примірна таблиця вітамінів у продуктах для складання меню.

Користь вітамінів

Висновок. Реабілітацію після перелому п’яти проводять комплексними методами: фізіотерапією, ЛФК, народними і нетрадиційними методами медицини та відповідним раціоном харчування.

Переломи ребер можуть мати різні наслідки.

Травми грудної клітки чреваті розвитком різноманітних супутніх патологій. Деякі з них можуть спровокувати смерть пацієнта. Розглянемо основні наслідки перелому ребер, способи їх усунення і запобігання.

Зміст статті

• Що відбувається при переломі ребер
• Фактори-провокатори ускладнень
• Можливі наслідки
  • Остеоидная шишка
  • Пневмоторакс
  • Гемоторакс
  • Невралгія
  • Плеврит
  • Запалення легенів
  • Коронарна недостатність
  • Внутрішня кровотеча
• Лікування та реабілітація
• Профілактика ускладнень

Що відбувається при переломі ребер

Переломи ребер та їх наслідки тісно взаємопов’язані між собою. В момент отримання травми відбувається порушення цілісності кісткової тканини.

Розрізняють такі види переломів, здатних привести до ускладнень:

• повний;
• поднадкостнічний;
• закритий;
• відкритий;
• множинний.

Ребра являють собою плоскі парні кісткові утворення. На вигинах вони є найбільш вразливими. Ці ділянки страждають в першу чергу.

Верхня передня частина пов’язана з набагато більшими ризиками, так як тут розташовані життєво важливі органи. При попаданні уламків у м’які тканини виникає кровотеча, можуть порушитися функції пошкоджених органів. Як результат, може розвинутися гостра дихальна недостатність.

Фактори-провокатори ускладнень

Деякі патології розвиваються у зв’язку з впливом травмуючої сили. Інші ж є наслідком необережних або неправильних дій при наданні першої допомоги, транспортування та лікуванні потерпілого.

Спровокувати негативні наслідки здатні такі фактори:

• руху після отримання травми;
• накладання тугої пов’язки;
• інфікування;
• вживання алкоголю;
• літній вік;
• множинні пошкодження;
• підбір невідповідною пози для сну;
• фізичні навантаження;
• придушення кашлю;
• неможливість зробити повний вдих;
• неправильна фіксація відламків кістки;
• спроба вправити перелом самостійно;
• невиконання рекомендацій щодо дихальних вправ.

Можливі наслідки

Завжди існує імовірність розвитку того чи іншого ускладнення після перелому ребра. При складних поєднаних травмах ризики появи негативних наслідків зростають.

У таблиці представлені найбільш часті, а також найбільш небезпечні патології, що виникають при подібних пошкодженнях:

Вид ускладнення і фотоКороткий описОстеоидная шишкаВідбувається розростання кісткової мозолі в м’які тканини, що викликає запалення і поява характерною припухлості.ПневмотораксМіж оболонками плеври утворюється скупчення повітря внаслідок пошкодження легені.ГемотораксУшкодження м’яких тканин і судин призводить до утворення скупчення крові в плевральній порожнині.НевралгіяЗащемлення або пошкодження нервових корінців, що провокує сильну м’язовий біль.ПлевритЗапалення плевральної оболонки, що супроводжується накопиченням в ній рідини.Запалення легенівВнаслідок застійних процесів відбувається запалення тканин легені, тобто розвивається посттравматична пневмонія.Коронарна недостатністьПошкодження серця викликають хронічну коронарну недостатність, що проявляється порушеннями серцевого ритму і кисневим голодуванням тканин.Внутрішня кровотечаПорушення цілісності великих судин і внутрішніх органів призводить до масивного внутрішнього крововиливу, що може закінчитися летальним результатом.

Розглянемо кожну з цих патологій більш докладно.

Остеоидная шишка

У нормі загоєння кістки супроводжується утворенням остеоїдної мозолі в місці зрощення. Вона складається з трьох частин: зовнішньої, внутрішньої і проміжною. Ці різновиди спайок є нормальними і в міру одужання людини ущільнюються, а згодом – розсмоктуються і приймають природну форму кістки.

Якщо утворюється велика шишка на ребрі після перелому, яка довгий час не проходить, збільшується в розмірах і проявляється запаленням м’яких тканин, мова йде про околокостной мозолі. Це утворення є патологічним, але його появі певною мірою можна запобігти за допомогою фізіопроцедур. Лікування великих шишок проводиться хірургічним шляхом, що не виключає рецидивів надалі.

Пневмоторакс

Дуже частим наслідком зміщення кісткових відламків є травма легкого. При переломі ребер відбувається порушення цілісності плевральної оболонки та тканин органу. Це порушує процес дихання, повітря починає накопичуватися між зовнішнім і внутрішнім листками плеври.

Газові скупчення не має виходу, що загрожує посиленням тиску на легке і утруднением його функціонування. Для запобігання дихальної недостатності необхідно забезпечити відведення повітря за допомогою пункції.

Гемоторакс

Пошкодження легеневої або сусідніх м’яких тканин може також супроводжуватися такою патологією, як гемоторакс. У цьому випадку між шарами плевральної оболонки травмованого легкого утворюється скупчення крові. Воно заважає дихальної діяльності, сприяє розвитку застійних процесів і падіння альвеолярної активності органу.

Для видалення накопиченої крові лікар користується методом пункції. З плеврального простору відкачується зайва рідина, а для її подальшого відведення встановлюється дренажна трубка.

Невралгія

Менш небезпечним, але дуже неприємним наслідком є невралгія після перелому ребра. Суть проблеми полягає у пошкодженні нервових корінців, що провокує інтенсивні больові відчуття в міжреберних м’язах.

Таке явище з більшою часткою ймовірності може виникнути при складних травмах грудної клітки, коли зачіпаються не тільки реберні кістки, але і хребці. При наявності хронічних захворювань опорно-рухового апарату ризик прояву міжреберної невралгії збільшується.

Для усунення болю використовують анальгетики і новокаїнові блокади. Для повного усунення проблеми потрібно звільнити від подразливого впливу порушені нерви.

Плеврит

Наслідком травми грудної клітини може стати запалення плевральної оболонки легень. При посттравматичному плевриті накопичується рідина в легенях після перелому ребер.

Це небезпечний стан, так як виникає дефіцит кисню, порушення серцевого ритму. При прогресуванні процесу запалення поширюється на сусідні тканини, дихальна діяльність сильно ускладнюється, може розвинутися набряк легенів.

Щоб не допустити ускладнень, зокрема, летального результату, необхідно відкачати рідину з легенів. Додатково призначаються протизапальні, гипосеснибилизирующие препарати, антибіотики.

Запалення легенів

Частим ускладненням переломів ребер з порушенням роботи легенів є застійна пневмонія. Особливо схильні до її розвитку пацієнти літнього віку. Гипостатическое запалення виникає при поганій вентиляції легенів, дефіциті кисню, застій слизу і крові в органі.

Інструкція щодо усунення патології полягає в прийомі протизапальних, антибактеріальних та знеболювальних препаратів, використанні методів штучної вентиляції легенів. Для виведення гнійної мокроти прописуються інгаляції і відхаркувальні сиропи.

Коронарна недостатність

Хронічна коронарна недостатність – це серйозна патологія, так як вона може призвести до летального результату в будь-який момент. Пошкодження серця призводить до того, що в серці надходить недостатня кількість кисню через порушення прохідності коронарної артерії.

Необхідно поліпшити постачання міокарда киснем і максимально поліпшити прохідність і тонус судин. При хронічній формі використовують бета-аденоблокаторы, блокатори кальцієвих каналів і нітросполуки.

Внутрішня кровотеча

Якщо пошкоджено великі судини, внутрішні органи, наприклад, печінку, шлунок або селезінка, ціна може бути занадто високою. В такому випадку виникає масивна внутрішня кровотеча. Ознаками є інтенсивні болі, холодний піт, прискорене серцебиття, падіння артеріального тиску, блідість обличчя.

Необхідно термінове переливання крові і хірургічне втручання для усунення розривів тканин. Якщо не встигнути надати допомогу потерпілому, настає летальний результат.

Лікування та реабілітація

Відновлення після перелому ребер при ускладнених травмах повинно проходити під лікарським контролем в умовах стаціонару. Воно зазвичай включає в себе медикаментозне лікування, фізіопроцедури і хірургічні методи (при необхідності). За бажанням хворого і можливості медустанови можливі застосування нетрадиційної терапії.

Для лікування використовуються такі групи препаратів:

• протизапальні;
• знеболюючі;
• імуностимулюючі;
• розсмоктуючі;
• ранозагоювальні;
• відхаркувальні.

При лікуванні складних переломів ребер знадобиться хірургічне втручання.

При виникненні ускладнень реабілітація після перелому ребер займає набагато більше часу.

Для поліпшення живлення тканин, прискорення їх регенерації, а також нормального розсмоктування кісткової мозолі призначаються фізіотерапевтичні процедури:

• мікроструми;
• лікарський електрофорез;
• магнітотерапія;
• лазерна терапія;
• УВЧ.

Для усунення застійних процесів ефективним методом лікування вважається гірудотерапія, а для усунення больових відчуттів та стимуляції захисних сил організму використовують голкотерапію.

Профілактика ускладнень

Для того щоб не допустити розвитку ускладнень необхідно дотримуватися певних рекомендацій:

• виконуйте спеціальні дихальні вправи після перелому ребер;
• виключіть фізичні навантаження в перший час, потім починайте виконання легких вправ з невеликим навантаженням;
• приймайте необхідні ліки;
• не вживайте алкогольних напоїв;
• харчуйтеся збалансовано;
• приймайте вітамінно-мінеральні добавки.

На жаль, деякі наслідки розвиваються незалежно від людини, тому важливо своєчасно вжити відповідні заходи. Більше інформації по темі ви можете отримати з відео в цій статті.