Ускладнення перелому

Після перелому кістки людини можуть зажити за період від
місяця до півроку, це все індивідуально і залежить від особливостей тіла
людини і від ступеня тяжкості перелому. Але нікого не можна застрахувати від різних
неприємних ситуацій. При переломах можуть виникати різні ускладнення, найпоширеніші
з них — набряки, неправильно зрощені кістки, утворення несправжнього суглобу,
повільне зрощення кісток, посттравматичні артрози, контрактури.
Проблеми, які виникають відразу після перелому
Існую переломи ускладнені і неускладнені. Найчастіше
ускладнення можуть виникати відразу ж після перелому. Це може бути пошкодження внутрішніх
органів, травматичний шок, ранова інфекція, жирова емболія, кровотечі,
сепсис, тобто нагноєння, остеомієліт (це інфекційна хвороба кісткового мозку
або кісткової тканини). Дійсно, з такими серйозними проблемами боротися
дуже складно, але все ж можливо. Якщо надати пацієнту якісну
першу допомогу, то все це можна оперативно усунути. Але потрібно розуміти, що
ризик різних проблем мо здоров’ям при цьому нікуди не дівається, він тільки
посилюється.
Виникати проблеми можуть протягом усього лікування. До
наприклад, переломи у літніх людей можуть супроводжуватися розвитком пневмонії і
загостренням хронічних захворювань. У хронічних алкоголіків з-за переломів
можуть виникати важкі стадії неврозів.
Хибні суглоби
Несправжні суглоби виникають в тому разі, коли після перелому
відламки кісток між собою не сильно стикаються. Лікар їх без проблем дізнається
за формою і за зміненою структурою відламків кістки. На одному з уламків починає
розвиватися впадина, а на іншому утворюється подобу головки. Вони утворюються
з-за тривалого взаємного тертя. Місце навколо помилкового суглоба нагадує
суглобову сумку, в якій знаходиться багато води.
Якщо таке ускладнення виникає, то може бути два варіанти
наслідків — поламані кістки не зможуть повноцінно рухатися, або ж, навпаки,
зможуть робити різні акробатичні чудеса, приміром, таку кістку можна
повернути на 360 градусів. Якщо помилковий суглоб утворюється, то кінцівку трохи
коротшає, іноді навіть на десять сантиметрів.
Утворюються хибні суглоби в результаті деяких захворювання
(інфекційні недуги, спинна сухотка, рахіт), в результаті втрати кісткового
речовини, інтерпозиції тканин (коли між відламками кісток залягають сухожилля,
м’язи), пошкодженої кінцівки. Виправити суглоби можна тільки з допомогою
хірургічного втручання (кісткова пластика або протезування).
Метеочутливість
Дуже часто трапляється так, що пацієнти, через тривалі
місяці ефективної терапії починають раптово відчувати на місці колишнього
пошкодження якісь неприємні відчуття, дискомфорт. Загоєні переломи дуже
часто можуть так реагувати на погоду, це називається метеочутливість.
Метеочутливість виникає у людей в тому випадку, коли погода різко
змінюється.
Вчені довели, що людей, які мають хорошу фізичну підготовку,
сильний імунітет, тих, хто багато часу проводить на свіжому повітрі і веде
здоровий спосіб життя, старі травми турбують дуже рідко. Лікарі в такому випадку
практично нічого не можуть зробити. Потрібно займатися гімнастикою, причому
робити це регулярно, а не від випадку до випадку, приймати ванни, робити
спеціальні фізіопроцедури.
Чому ж виникають ускладнення після переломів?
Такі ускладнення, як кісткові мозолі, хибні суглоби, неправильно
зрощені кістки можуть розвиватися внаслідок неправильної діагностики, помилково
підібраного лікування, нерезультативних додаткових методом загоєння
переломів. Дані проблеми виникають тільки з вини лікарів, які не можуть
вилікувати пацієнта з першого разу.
Але також трапляються випадки, коли ускладнення настають за
вини самих хворих, тому що вони не виконують те, що призначив їм лікар, і
займаються самолікуванням. Дуже часто
проблеми, пов’язані з переломами, що виникають із-за того, що спочатку людині
мають неправильну першу медичну допомогу. Людина, який отримав
перелом, може з допомогою кого-небудь намагатися зіставити кістки, а цього робити
ні в якому разі не можна! Після падіння ушкоджена кінцівка повинна
залишатися в спокійному стані, ні в якому разі не потрібно рухати нею. Потрібно стійко
зафіксувати положення кінцівки з допомогою шини або пов’язки. Після цього
необхідно терміново відправитися до лікаря. У медичному закладі першим ділом
роблять рентгенівський знімок місця травми, визначають тяжкість ушкодження і
призначають лікування.
Затягнути лікування можуть і неправильні дії, надані
хворому а першу добу після перелому. Після пошкодження не потрібно гріти місце
пошкодження, навпаки, краще покласти на нього шматок льоду. Таким чином, можна
зняти набряклість пошкодженого місця.
У будь-якому випадку, якщо у вас після одужання починаються
якісь проблеми — біль, набряк, утруднення в згинанні кінцівки, потрібно
терміново звернутися до фахівця за допомогою.
Вправи після перелому руки:
Источник
Види перелому кісток фото
Переломом називають порушення цілісності кістки, яке виникло під впливом травмуючих факторів. Види переломів класифікуються за кількома ознаками, залежно від яких і буде обрана правильна тактика надання першої допомоги потерпілому і подальше лікування.
Зміст статті
- Класифікація переломів
- За характером розлому кістки
- Види переломів трубчастих кісток
- За ступенем пошкодження кістки
- Симптоми та клінічна картина переломів
- Діагностика переломів
- Можливі ускладнення переломів
Класифікація переломів
Залежно від причини виникнення порушення цілісності кістки переломи бувають:
- травматичні – трапляються в результаті різкого удару по кістки, невдалого падіння, ДТП;
- патологічні – виникають при незначному впливі на кістку і найчастіше пов’язані з порушенням кальцієво-фосфорного обміну та іншими захворюваннями, що призводять до крихкості кісткової тканини.
В залежності від тяжкості ушкодження переломи кісток бувають:
- відкритими – коли зламана кістка прориває собою м’які тканини і випирає назовні, ця травма супроводжується кровотечею, часто небезпечним для життя;
- закритими – характеризуються пошкодженням цілісності кістки без травмування м’яких тканин.
Важливо! Відкриті переломи супроводжуються у хворого не тільки масивним кровотечею, але і вираженим больовим синдромом, тому перш ніж приступати до надання першої допомоги, місце травми необхідно знеболити або дати потерпілому анальгетик перорально. В іншому випадку у людини може розвинутися больовий шок.
Відкриті переломи вважаються первісно інфікованими і вимагають обов’язкового введення потерпілому сироватки проти правця і подальшого проведення курсу антибактеріальної терапії.
За характером розлому кістки
За характером перелому кістки
Залежно від характеру порушення цілісності кістки переломи бувають:
- поперечні;
- косі;
- компресійні;
- скалкові;
- розтрощення;
- гвинтоподібні;
- роздроблені.
По стабільності кістки розрізняють переломи:
- без зміщення;
- зі зміщенням – зустрічаються найчастіше і викликані рефлекторним скороченням м’язів під час розлому кістки.
Перелом пальця зі зміщенням
Перелом пальця без зміщення
Важливо! Зміщення кістки може відбутися також в результаті неправильно наданої невідкладної допомоги потерпілому або спробі його транспортувати до лікарні, не зафіксувавши пошкоджену кістку. Це ускладненням вкрай небезпечно, так як при зміщенні розламана кістка може пошкодити собою великі кровоносні судини або нервові закінчення, а також із закритого перелому перетворитися на відкритий, якщо порушиться цілісність шкіри.
Види переломів трубчастих кісток
У своєму анатомічному будову трубчаста кістка складається з епіфізів – «головки» кістки, розташовані з обох сторін, метафизов – місце переходу з головки кістки до її тіла (у дітей в цьому місці хрящова тканина) і діафіза – тіла кістки.
Залежно від місця локалізації травми перелом трубчастої кістки, може бути:
- эпифизарным;
- метафизарным;
- диафизарным.
За ступенем пошкодження кістки
Залежно від ступеня пошкодження кістки перелом, може бути:
- повним – роз’єднання кістки на 2 або більше частин, в залежності від складності травми;
- неповним – освіта в кістки тріщини або надлому з одного боку, при цьому вона з’єднана з другої сторони.
Особливим видом неповного перелому є поднадкостнічний – коли кістка зламана, а периост залишається неушкодженим. Такі переломи ще називають «за типом зеленої гілки», вони найчастіше зустрічаються у дітей.
Симптоми та клінічна картина переломів
Основні види переломів характеризуються приблизно однаковою симптоматикою. Клініка переломів може трохи відрізнятися, в залежності від тяжкості травми і місця її локалізації, але в цілому виділяють загальні ознаки, які зустрічаються при будь-якому вигляді порушення цілісності кістки:
- патологічна рухливість пошкодженої кістки;
- крепітація – похрускування або скрип при пальпації або спробі ворушіння кінцівкою;
- деформація кінцівки у місці перелому;
- біль;
- обмеження рухливості кінцівки;
- набряк тканин і почервоніння шкіри в місці травми;
- утворення гематоми під шкірою у місці травми.
Деформація кінцівки при переломі
Гематома під шкірою
Крепітація кістки при пальпації ноги
Крепітація, деформація і патологічна рухливість кістки є абсолютними ознаками перелому, при їх виявленні можна з упевненістю ставити потерпілому діагноз. Однак не при всіх видах перелому ці ознаки можуть бути головними, іноді домінують зовсім інші симптоми.
Наприклад, пошкодження цілісності великогомілкової кістки супроводжується сильним болем, від якої людина може втратити свідомість або у нього розвивається шоковий стан. При компресійному переломі хребта в місці локалізації травми хворий може не відчувати болю, зате його чутливість кінцівок буде порушена і в кінчиках пальців виникає «відчуття повзання мурашок».
При переломі зі зміщенням обов’язково буде добре помітна деформація кінцівки і її різка болючість, обмеження рухливості.
Діагностика переломів
Для діагностики перелому потерпілому в обов’язковому порядку призначають рентген. Знімок найчастіше роблять в кількох проекціях, що дозволяє лікарю краще розглянути травму і прийняти адекватні заходи у її лікуванні.
При осколкових переломах або роздроблених поряд з рентгеном потерпілому призначають комп’ютерну томографію, а при підозрі на порушення цілісності великих кровоносних судин або спинного мозку обов’язковим дослідженням є МРТ. На відео у цій статті ви можете побачити, як проводять діагностику та диференціацію переломів і як лікар надає допомогу потерпілому.
Можливі ускладнення переломів
При несвоєчасно наданої допомоги людині з переломом або неправильних діях під час транспортування потерпілого збільшується ризик розвитку серйозних ускладнень:
Важливо! Больовий шок у потерпілого може стати причиною летального результату, якщо вчасно не вжити заходів. Щоб уникнути розвитку цього ускладнення потрібно спочатку знеболити і тільки потім приступати до зупинки кровотечі і фіксації зламаної кінцівки (ця інструкція обов’язкова для виконання, її недотримання – це часто ціна життя людини).
Якщо є підозра на перелом хребта у людини, то до приїзду швидкої допомоги його можна пересувати або намагатися транспортувати. Це може призвести до паралічу і навіть смерті. Залежно від тяжкості переломів відео в даній статті вам покаже, як правильно надавати невідкладну допомогу і транспортувати постраждалого в лікарню.
Источник
ÐеÑеломи costa ÑкладаÑÑÑ Ð±ÑлÑÑе 20% поÑазок compages thoracis
У ÑÑаÑÑÑ ÑозглÑдаÑÑÑÑÑ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸ пеÑеломÑв ÑÐµÐ±ÐµÑ (costa). ÐпиÑÑÑÑÑÑÑ ÑÑпÑÑÐ½Ñ ÑимпÑоми й ÑÑкладненнÑ.
ÐÑÑдна клÑÑка (compages thoracis) ÑкладаÑÑÑÑÑ Ð· 12 Ñ ÑебÑÑв, до ÑÐºÐ¸Ñ Ð·Ð° Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÑÑглобÑв пÑикÑÑÐ¿Ð»ÐµÐ½Ñ 12 Ð¿Ð°Ñ ÑебеÑ. РебÑа маÑÑÑ Ñ ÑÑÑÐ¾Ð²Ñ Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ñ ÑаÑÑинÑ. ÐеÑелом â Ñе поÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑлÑÑноÑÑÑ ÑÐ¸Ñ ÑаÑÑин в одного або кÑлÑÐºÐ¾Ñ ÑебеÑ. Ðзнаки пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑÐµÐ±ÐµÑ Ð´Ð¾ÑÑаÑнÑо ÑиповÑ, але в гÑÑднÑй поÑÐ¾Ð¶Ð½Ð¸Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑÑÑ ÑеÑÑе Ñ Ð»ÐµÐ³ÐµÐ½Ñ, поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐºÐ¸Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ бÑÑи ÑмеÑÑелÑно небезпеÑно.
ÐмÑÑÑ ÑÑаÑÑÑ
- Ð§Ð¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ°ÑÑÑ Ð¿ÐµÑеломи
- СимпÑомаÑиÑÐ½Ñ Ð¿ÑоÑви
- ÐагалÑÐ½Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸
- ÐокалÑÐ½Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸
- ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸
- ÐеÑоди дÑагноÑÑики
- ÐÑкÑваннÑ
- ÐÐ¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ñ ÑÑкладненнÑ
Ð§Ð¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ°ÑÑÑ Ð¿ÐµÑеломи
Ðалежно вÑд пÑиÑин пеÑеломи дÑлÑÑÑ Ð½Ð° 2 гÑÑпи:
- ÑÑавмаÑиÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдбÑваÑÑÑÑÑ Ð¿Ñд впливом зовнÑÑнÑÑ Ñил;
- паÑологÑÑÐ½Ñ â пеÑелом ÑозвиваÑÑÑÑÑ Ð·Ð° наÑвноÑÑÑ Ð¿Ð°ÑологÑй кÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ñканин (напÑиклад, оÑÑеопоÑозÑ).
ÐÑновними пÑиÑинами ÑÑавмаÑиÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ñ Ñ:
- пÑÑмий ÑдаÑ;
- падÑÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° compages thoracis важкого пÑедмеÑа;
- падÑÐ½Ð½Ñ Ð· виÑоÑи;
- здавлÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ»ÑÑки.
ÐайбÑлÑÑ ÑаÑÑо ÑÑ Ð¿ÑиÑини ÑеалÑзÑÑÑÑÑÑ Ð² доÑожнÑо-ÑÑанÑпоÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑÐ¸Ð³Ð¾Ð´Ð°Ñ , пÑи пÑоÑеÑÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ Ñ ÑпоÑÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ ÑÑÐ°Ð²Ð¼Ð°Ñ . ÐеÑÑÑ ÑимпÑоми пÑи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ costa бÑдÑÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ Ñ Ñими ж, незалежно вÑд пÑиÑини поÑазки.
СимпÑомаÑиÑÐ½Ñ Ð¿ÑоÑви
ÐÑÑ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸ пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ costa Ñ Ð´Ð¾ÑоÑÐ»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° ÑоздÑлиÑи на 2 гÑÑпи:
ÐагалÑÐ½Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸
Ð¯ÐºÑ ÑимпÑоми пÑи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð±ÑдÑÑÑ ÑпоÑÑеÑÑгаÑиÑÑ Ñ Ð²ÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ ?
ТаблиÑÑ. ÐагалÑÐ½Ñ ÑимпÑоми пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑебеÑ:
ЧаÑÑе повеÑÑ Ð½ÐµÐ²Ðµ Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð½Ñ, кÑепÑÑаÑÑÑ, деÑоÑмаÑÑÑ compages thoracis , ÑпеÑиÑÑÑне Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑла â Ñ Ð°ÑакÑеÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»ÑÐ½Ñ ÑимпÑоми.
ÐокалÑÐ½Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸
Ðа Ñкими ознаками можна визнаÑиÑи ÑÐ°ÐºÑ ÑÑÐ°Ð²Ð¼Ñ Ð² ÑÐ¾Ð¼Ñ Ñи ÑнÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¼ÑÑÑÑ?
ÐеÑелом пеÑÑого ÑебÑа ÑаÑÑо поÑднÑÑÑÑÑÑ Ð· пеÑеломом клÑÑиÑÑ, Ñак Ñк воно Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ð¿ÑÑмо пÑд неÑ. ÐÑновним ÑимпÑомом, Ñо ÑвÑдÑиÑÑ Ð¿Ñо пеÑелом, Ñ Ð´Ñже ÑилÑний бÑÐ»Ñ Ñ Ð³ÑÑдÑÑ , Ñо поÑилÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ñи каÑÐ»Ñ Ñа Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¾ÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ð´Ð¸Ñ Ñ, Ñ Ð·Ð²’ÑÐ·ÐºÑ Ð· Ñим Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑÐ°Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑÑ Ð½ÐµÐ²Ð¸Ð¼ Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ ÑозвинÑÑиÑÑ Ð¿Ð½ÐµÐ²Ð¼Ð¾Ð½ÑÑ.
ÐÑи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð· 3 по 6 ÑебÑо виÑокий Ñизик поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð½ÑÑÑÑÑнÑÑ Ð¾ÑганÑв. СимпÑоми, пÑи ÑÐºÐ¸Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдна допомога ÑÐ°Ñ ÑвÑÑв â ÑÑивала, ÑилÑна бÑÐ»Ñ Ð² облаÑÑÑ ÑеÑÑÑ, кÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð°ÑканнÑ, пеÑеÑване Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð½Ñ, ÑинÑÑнÑÑÑÑ Ð¾Ð±Ð»Ð¸ÑÑÑ.
ÐеÑеломи 11 Ñ 12 ÑÐµÐ±ÐµÑ Ð½Ðµ поÑÑÑÑÑÑÑ ÑÑлÑÑноÑÑÑ compages thoracis , Ñак Ñк вони до Ð½ÐµÑ Ð½Ðµ пÑикÑÑпленÑ. УÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑоÑвлÑÑÑÑÑÑ Ð±Ð¾Ð»ÐµÐ¼, Ñо поÑиÑÑÑÑÑÑÑ Ð²Ð½Ð¸Ð· в ÑÑоÑÐ¾Ð½Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ð¾Ñа.
ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸
ЯкÑо зламано не бÑлÑÑе Ð´Ð²Ð¾Ñ ÑебеÑ, поÑеÑпÑлий Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑÑÑ Ñ ÑвÑдомоÑÑÑ, Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°Ðº ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð½ÑÑÑÑÑнÑÑ Ð¾ÑганÑв Ñ Ð²Ð¾Ñого можна ÑамоÑÑÑйно ÑÑанÑпоÑÑÑваÑи Ñ Ð»ÑкÑвалÑний заклад. Ðожна даÑи поÑеÑпÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð±ÐµÐ·ÑеÑепÑÑÑное знеболÑÑÑий заÑÑб, пÑиклаÑÑи лÑд до мÑÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑкодженнÑ.
ÐÑд ÑÐ°Ñ ÑÑанÑпоÑÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾, Ñоб Ñ Ð²Ð¾Ñий Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð²ÑÑ Ð² Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑидÑÑи, ÑпиÑаÑÑиÑÑ Ð½Ð° ÑпинÑ, але не на здоÑÐ¾Ð²Ñ ÑÑоÑÐ¾Ð½Ñ Ð³ÑÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ»ÑÑки, Ñоб не обмежÑваÑи ÑÑ ÑÑÑ Ð»Ð¸Ð²ÑÑÑÑ Ñа не ÑÑÑÑднÑваÑи Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð½Ñ. ÐкÑай важливо забезпеÑиÑи поÑеÑпÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ñиплив ÑвÑжого повÑÑÑÑ.
Типова ÑнÑÑÑÑкÑÑÑ Ð¿ÐµÑедбаÑÐ°Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸Ðº маÑини ÑÐ²Ð¸Ð´ÐºÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸ пÑи наÑÑÑÐ¿Ð½Ð¸Ñ ÑимпÑомÑв:
- задÑÑ Ð°;
- ÑинÑÑнÑÑÑÑ Ð¾Ð±Ð»Ð¸ÑÑÑ Ñ Ð³Ñб;
- видÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑниÑÑÐ¾Ñ ÐºÑÐ¾Ð²Ñ Ð· ÑоÑа;
- ÑкаÑги на ÑпÑÐ°Ð³Ñ Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð¼Ð¾ÑоÑеннÑ;
- вÑÑаÑа ÑвÑдомоÑÑÑ.
Ð¦Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸ ÑвÑдÑаÑÑ Ð¿Ñо ÑÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾ÑганÑв гÑÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ»ÑÑки або ÑеÑÐµÐ²Ð½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ñожнини.
ÐеÑоди дÑагноÑÑики
ÐÑагноÑÑика пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ costa вклÑÑÐ°Ñ Ð² Ñебе клÑнÑÑÐ½Ñ Ñа ÑнÑÑÑÑменÑалÑÐ½Ñ Ð¼ÐµÑоди обÑÑеженнÑ:
ÐÑÑÐ»Ñ Ð²ÑÑÐ°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑÐ°Ð³Ð½Ð¾Ð·Ñ Ð¿ÑизнаÑаÑÑÑÑÑ Ð»ÑкÑваннÑ.
СмпÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ costa добÑе пÑоглÑдаÑÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑенÑгеногÑÐ°Ð¼Ð°Ñ :
ÐнÑмок 1
ÐнÑмок 2
ÐнÑмок 3
ÐÑкÑваннÑ
Ðа поÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐµÑÐ°Ð¿Ð°Ñ Ð»ÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑоводиÑÑÑÑ Ð² ÑÑаÑÑонаÑÑ. ÐÑи неÑÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ð°Ñ Ð¿ÑоводиÑÑÑÑ Ð·Ð½ÐµÐ±Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¾ÐºÐ°ÑÐ½Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð±Ð»Ð¾ÐºÐ°Ð´Ð¸, Ð½Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÑпÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²’Ñзки, або не здавлÑÑ Ð¿Ð¾Ð²’Ñзки з елаÑÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð±Ð¸Ð½ÑÑв.
ÐÑÑÐ»Ñ ÐºÑлÑÐºÐ¾Ñ Ð´Ð½Ñв ÑпоÑÑеÑÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑÑаÑÑонаÑÑ, паÑÑÑÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð¸ÑÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð»ÑковÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° домÑ. ÐÐ¾Ð¼Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑлÑний Ñежим в Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑидÑÑи Ñ Ð»ÐµÐ³ÐºÐ° Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð»Ñна гÑмнаÑÑика. ÐаÑÑÑнÑÑ Ð¿ÑизнаÑаÑÑÑÑÑ Ð¿Ñийом знеболÑÑÑÐ¸Ñ , анÑибакÑеÑÑалÑÐ½Ð¸Ñ , пÑоÑизапалÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑепаÑаÑÑв Ñ Ð²ÑÑамÑнÑв, ÑÑна на ÑÐºÑ Ð´Ð¾ÑиÑÑ Ð¿ÑийнÑÑна.
ÐпеÑаÑивне вÑÑÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пеÑÑ ÑеÑÐ¹Ð¾Ð·Ð½Ð¸Ñ ÑÑкладненнÑÑ , вÑдкÑиÑÐ¸Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ð°Ñ , поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð½ÑÑÑÑÑнÑÑ Ð¾ÑганÑв Ñ ÐºÑовоноÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑдин, знаÑне змÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑламкÑв. Як пÑоводиÑÑÑÑ ÑепозиÑÑÑ Ð²ÑдламкÑв Ñ ÑÑ ÑÑкÑаÑÑÑ, можна подивиÑиÑÑ Ð½Ð° вÑдео Ñ ÑÑй ÑÑаÑÑÑ.
ÐÐ¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ñ ÑÑкладненнÑ
ÐеÑелом ÑÑдко ÑвлÑÑ ÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ Ð¶Ð¸Ð·Ð½ÐµÑгÑожаÑÑее ÑÑан. Ðле ÑÐ½Ð¾Ð´Ñ ÑÐ°ÐºÑ ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ ÑÑаÑи пÑиÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ ÑозвиÑÐºÑ Ð½ÐµÐ±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑкладненÑ:
Ð¦Ñ ÑÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ ÑозвинÑÑиÑÑ ÑеÑез кÑлÑка годин або дÑб пÑÑÐ»Ñ ÑÑавмÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð½ÐµÑÑÑÑ Ð¿ÑÑÐ¼Ñ Ð·Ð°Ð³ÑÐ¾Ð·Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ Ð»Ñдини.
ÐеÑелом ÑÐµÐ±ÐµÑ â найпоÑиÑенÑÑа ÑÑавма гÑÑÐ´Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ»ÑÑини. Ðона зÑÑÑÑÑÑаÑÑÑÑÑ Ð² бÑдÑ-ÑкÑй вÑковÑй каÑегоÑÑÑ. ÐайпоÑиÑенÑÑими пÑиÑинами пеÑеломÑв Ñ ÐТÐ, аваÑÑÑ Ð½Ð° виÑобниÑÑÐ²Ñ Ñ Ð² ÑпоÑÑÑ. ÐÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно знаÑи ознаки пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑебеÑ, Ñоб надаÑи ÑвоÑÑаÑÐ½Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ñ Ð¿Ð¾ÑеÑпÑломÑ.
Источник