Реабілітація після перелому стегна

Перелом шийки стегна відноситься до важких травм, які дуже важко піддаються лікуванню. За статистичними даними лікарів-травматологів всіх країн, переломи шийки стегна складають близько 6% від усіх переломів кісток скелета.Як відомо, цей тип перелому особливо характерний для осіб похилого віку з ознаками остеопорозу. В юному віці кістки людини мають великий запас міцності за рахунок підвищеного вмісту кальцію, фосфору, кремнію та інших мікроелементів, а також хондроетілсульфатов.

З віком поступово щільність кісткової тканини знижується і вона вже не може витримати великі навантаження. Найчастіше перелом шийки стегна виникає у жінок в постклімактеричному періоді. Цей факт пов’язаний зі зниженням кількості естрогенів в крові і порушенням метаболізму кальцію в організмі.

Особлива увага ВООЗ прикута до проблеми цього серйозного захворювання, так як перелом шийки стегна може стати причиною інвалідності або навіть смерті.

Зміст:

1. Причини виникнення перелому
2. Симптоми
3. Лікування
4. Реабілітація

Причини виникнення перелому

До причин перелому шийки стегна відносять:

• Падіння навіть з невеликої висоти;
• Різкий нахил тулуба в сторону;
• Остеопороз;
• ДТП;
• Вогнепальне поранення в області шийки стегна;
• Остеомаляція;
• Спортивні травми;
• Злоякісні новоутворення.

Фактори ризику перелому шийки стегна:

• Вік чоловіків і жінок старше 65 років;
• Жінки в постклімактеричному періоді;
• Обтяжена в плані переломів спадковість;
• Тонкі кістки (струнке тіло);
• Наявність в анамнезі перелому шийки стегна або інших травм;
• Недостатнє надходження з їжею кальцію і кремнію, вітаміну Д і С;
• Дефіцит маси тіла;
• Недостатнє надходження білка з їжею;
• Низька фізична активність;
• Куріння;
• Неповноцінне харчування;
• Алкоголізм;
• Психічні захворювання, в тому числі хвороба Альцгеймера;
• Прийом деяких медичних препаратів;
• Хронічні соматичні захворювання;
• Порушення ритму серця і гіпотонія;
• Порушення функції щитовидної залози;
• Прийом кортикостероїдів;
• Артрит;
• Інсульт в анамнезі;
• Захворювання серцево-судинної системи;
• М’язова гіпотонія.

Симптоми

Ознаки перелому шийки стегна:

• Різкий біль в області стегна;
• Людина не може стояти і ходити;
• Пошкоджена нижнякінцівку виглядає дещо коротший, ніж здорова;
• Область тазостегнового суглоба кілька деформована;
• Пошкоджена нога хворого кілька вивернута назовні.

Діагностика

Лікар-травматолог ставить діагноз на підставі анамнезу (факт травми), об’єктивного огляду хворого і даних рентгенологічного дослідження.

Надання невідкладної допомоги після перелому шийки стегна

• Якщо у хворого сталася травма з пошкодженням кровоносних судин і розвинулося сильна кровотеча, в цьому випадку необхідна екстрена зупинка кровотечі шляхом пальцевого притиснення судини або накладення джгута не більше ніж на 2 години;
• Якщо травма сталася в результаті ДТП і у хворого є ознаки серцевої і дихальної недостатності, то необхідно провести ряд реанімаційних заходів для відновлення життєво важливих функцій;
• З огляду на, що у потерпілого виражений больовий синдром в області стегна, проводиться знеболення ненаркотичними аналгетиками («Анальгін», «Спазган», «Баралгин»);
• Накладення асептичної пов’язки;
• Транспортна іммобілізація;
• Госпіталізація в травматологічне відділення стаціонару;
• У кареті швидкої допомоги можливе проведення протишокових заходів.

Лікування

Вколочені переломи шийки стегна лікуються консервативно шляхом скелетного витягування за виростки стегнової кістки або за горбистість великогомілкової кістки.

Процес лікування і відновлення при переломі шийки стегна дуже тривалий.

Як тільки дозволить загальний стан хворого і на рентгені буде видно правильні зрушення фрагментів кістки, накладається іммобілізірующую гіпсова пов’язка в середньому на 3-4 місяці. А вже через 1-1.5 місяці хворому дозволяється ходити за допомогою милиць, але часткове навантаження на пошкоджену ногу дозволяється тільки через 3 місяці після травми.

Операція при переломі шийки стегна

Оперативне втручання проводиться під загальним наркозом. Основна мета операції – встановити зламану кістку на її місце і за допомогою фіксаторів її утримати в такому положенні.

Два основних оперативних методу лікування перелому шийки стегна:

1. Встановлення гвинтів і пластин;
2. Заміна кульшового суглоба (в вертлюжної западини встановлюється металевий протез з кулею).

Чим небезпечний перелом шийки стегна

Кілька десятків років тому, коли не було оперативного лікування перелому шийки стегна, ця травма часто призводила до летального кінця за рахунок ускладнень.

Ускладнення

• Пролежні в області крижів і сідниць;
• Тромбофлебіт вен нижніх кінцівок;
• Остеомієліт;
• Застійна пневмонія;
• Серцево-судинні порушення;
• Депресія;
• Завзяті запори;
• Асептичний некроз тазостегнового суглоба;
• Цистит;
• Пієлонефрит.

З огляду на перераховані вище фактори, при переломі шийки стегна велику роль грає хороший догляд за лежачим хворим та своєчасне розширення рухового режиму і повноцінна програма реабілітації.

Реабілітація

Реабілітація після перелому шийки стегна включає:

• ЛФК;
• фізіопроцедури;
• масаж;
• лікувальна гімнастика;
• повноцінне харчування.

Комплекс вправ при переломі шийки стегна

ЛФК при переломі шийки стегна має призначатися з перших днів надходження хворого на стаціонарне лікування.

1. Вправи, які робляться пацієнтом лежачи на ліжку:

• Провести тильне згинання та розгинання стоп. У положенні максимального розгинання стопи пацієнт повинен затриматися близько 5 секунд, потім розслабити стопу;
• Пацієнт одночасно згинає і розгинає пальці на верхніх і нижніх кінцівках. При виконанні цієї вправи він повинен напружувати всі групи м’язів рук і ніг;
• Необхідно провести згинання здорової ноги в колінному суглобі, але таким чином, щоб п’ята не відривалася від поверхні ліжка. При виконанні цієї вправи робити опору на лікті забороняється, пацієнт також не повинен допомагати собі руками;
• Пацієнт притискається до кушетки й сильно напружує випрямлену ногу;
• Пацієнт тримається за поперечину, намагається підтягнутися і одночасно піднімає таз від поверхні ліжка;
• Хворий виконує вправу «велосипед» здоровою ногою;
• Хворий піднімає над ліжком голову і плечі, впирається в ліжко ліктями і при цьому намагається звести лопатки;
• Необхідно проводити кругові рухи ногою в праву і ліву сторони;
• Хворий повинен по черзі, але дуже щільно притиснути до ліжка: голову, плечі, спину, сідниці, ноги, стопи;
• Хворий виконує діафрагмальне дихання (вдих і видих животом), при цьому видих повинен бути більш повільним і довгим.

2. Вправи в положенні сидячи:
Хворий проводить почергове згинання пальців на правій і лівій нозі;
Хворий сидячи на стільці або кушетці виробляє згинання та розгинання стоп;
Хворий сидить на ліжку, звісивши ноги. У такому положенні він виробляє згинання правої і лівої ноги в колінному суглобі.

3. Вправи в положенні стоячи:

• Хворий за допомогою лікаря-реабілітолога повинен встати на ходунки, при цьому необхідно спиратися на кисті;
• Хворий повинен стояти, спираючись на хвору ногу і кисті, 30-60 секунд.

Масаж при переломі шийки стегна

З огляду на той факт, що тривала іммобілізація при переломі шийки стегна у літніх людей призводить до порушення крово- і лімфообігу, призначення масажу і фізіопроцедур при цьому захворюванні є обов’язковою умовою для відновлення фізіологічної функції нижньої кінцівки. Але все реабілітаційні заходи при цьому виді травми повинні призначатися тільки лікарем і в строго відведені проміжки часу. Рання рухова активність при переломі шийки стегна може призвести до серйозних ускладнень.

Так, наприклад, якщо при остеопорозі буде дана рання фізичне навантаження, може утворитися псевдосуглоб.

З перших днів іммобілізації необхідно проводити масаж здорової кінцівки, щоб відбулося рефлекторне поліпшення кровопостачання в пошкодженій нозі.

Якщо хворий знаходиться на скелетномувитягненні, можна робити легкий масаж хворої ноги: легкі погладжують руху, що охоплює, спиралевидное розтирання. Масажист повинен здійснювати рух заднім ходом і таким чином, щоб в масаж була залучена вся поверхня пошкодженої ноги. Під час процедури нога повинна перебувати в випрямленій положенні.

Переваги масажу в ранні терміни після іммобілізації:

• Зменшує м’язовий гіпертонус пошкодженої кінцівки;
• Покращує кровопостачання;
• Покращує трофічні процеси в тканинах ноги;
• Підвищує регенеративні процеси в кістки;
• Дозволяє зменшити прояви больового синдрому;
• Попереджає ускладнення.

У той період, коли больові відчуття і підвищений тонус в нозі зменшуватися, масажист може застосовувати просте поперечне розминання, також пристосовуючись до вільного стану хворої ноги. З плином часу тиск рук і складність маніпуляцій при масажі можна поступово посилювати.

Щоб прискорити утворення кісткової мозолі і сам процес одужання, можна з перших днів іммобілізації використовувати механічну стимуляцію за допомогою спеціальних гумових кульок. Деякі масажисти в своїй практиці використовують кулястий ебонітовий вібратор, яким впливають в області великого вертіла ноги.

Забороняється виконання переривчастої і непріривістой вібрації на пошкодженій нозі.

Починати треба з масажу 5-7 хвилин і поступово збільшувати час сеансу до 15 хвилин.

На самому початку відновного періоду здорову ногу масажують 15 хвилин, а потім з кожним днем цей час скорочується і більше уваги приділяється хворій нозі.

На здоровій нозі можна застосовувати практично всі масажні прийоми, винятком є глибока вібрація, тому що при цьому відбувається струс кісток тазу і у хворого може статися зсув кісткових уламків в хворій нозі.

Профілактика пролежнів за допомогою масажу

Дуже великою проблемою при переломі шийки стегна є утворення пролежнів. В цьому випадку дуже добре допомагає масаж. Масажист підводить акуратно руку під тіло хворої людини і в типових місцях їх утворення здійснює погладжування, спіралеподібні рухи, розтирання. При виконанні цієї процедури можна використовувати різні медичні засоби для профілактики пролежнів (масла і креми). Ці ділянки можна довго не масажувати, досить 3-4 хвилин.

Перед тим як проводити масажні руху в типових місцях для утворення пролежнів, масажист повинен звернути свою увагу, щоб на цьому місці не було дефектів тканини або ділянок інфікування.

Якщо вони присутні, то треба про це повідомити лікаря і не проводити на цьому місці ніяких масажних процедур.

Масаж після зняття гіпсової пов’язки

Масаж після зняття іммобілізірующей пов’язки включає в себе глибокий масаж наступних областей тіла:

• попереково-крижова;
• сіднична;
• колінний суглоб;
• тазостегновий суглоб;
• стегна;
• гомілки.

Масажист застосовує такі методи як: поплескування, погладжування, рублення. Після тривалої іммобілізації в колінному і в тазостегновому суглобах, як правило, у більшості хворих утворилася тугорухомість, а в деяких випадках і контрактура суглоба. Особливу увагу в період реабілітації після перелому шийки стегна треба приділяти масажу і розробці цих великих суглобів, а також тих, що оточують їх зв’язок і м’язів.

Інтенсивні масажні руху в верхній частині стегна можна проводити тільки в тому випадку, якщо зарубцювалися післяопераційний шов. Масаж постраждалої ноги не повинна завдавати пацієнтові неприємних больових відчуттів. У стаціонарі масаж проводиться щодня аж до останнього дня перед випискою. Після цього масаж призначається в поліклініці курсами по 10-12 процедур з перервою в 1-1.5 місяців.

Курси масажу можна припинити тільки тоді, коли повністю відновиться фізіологічна функція пошкодженої кінцівки.

У стаціонарі хворий повинен поступово готуватися до переходу в вертикальне положення. Лікар – травматолог, грунтуючись на даних рентгена та об’єктивному огляді хворого, може призначити день, коли пацієнтові дозволяється зробити кілька кроків. Перед тим як зробити ці перші кроки, масажист повинен добре розім’яти поперекову ділянку пацієнта, а також зробити легкий масаж на передній поверхні стегна і гомілки.

Багато пацієнтів скаржаться лікаря на те, що одна кінцівка стала коротшою за іншу. У цьому випадку в ортопедичному салоні можна замовити спеціальні устілки або взуття, яка підніме пошкоджену ногу на потрібний рівень.

Не всім пацієнтам, незважаючи на всі зусилля в періоді реабілітації, вдається відновити фізіологічну функцію пошкодженої кінцівки. Частина хворих ходять за допомогою милиць або тростини, деякі з них отримують групу інвалідності.

Якщо в результаті реабілітації після перелому шийки стегна хворому дуже важко і боляче ходити, в цьому випадку йому показано ендопротезування кульшового суглоба. Це досить складна операція, яка робиться під загальним наркозом, але, як правило, люди похилого віку з великою кількістю супутньої патології не зможуть перенести таке втручання і тривалу анестезію.

Дієта

При переломі шийки стегна пацієнт в свій щоденний раціон повинен включати наступні продукти:

• сир;
• молоко;
• яйця;
• морська риба;
• кольорова і морська капуста;
• компот із сухофруктів.

Якщо у хворого після виписки зі стаціонару сильно болить нога, то можна одноразово прийняти таблетовані препарати для знеболювання;

• Аертал;
• Анальгін;
• Спазган;
• Кеторол.

Існує безліч методів народної медицини, які застосовуються при цьому виді травми. Наведемо лише деякі з них:

Компреси

• Димексид з настойкою живокосту. Димексид розвести кип’яченою водою 1: 1 і змішати з настойкою живокосту 1: 1. Змочену розчином серветку покласти на область кульшового суглоба на 30 хвилин. Після цього серветку зняти, а шкіру не мити і не витирати. Такі компреси можна робити щодня протягом 10 днів;
• Компрес з насіння льону. Зварити густий кисіль з насіння льону і покласти компрес на область зламаної кістки. Одну порцію киселю можна використовувати 3 рази. Всього необхідно зробити 15 процедур;
• Мазь з ялівцю. Гілочки ялівцю шаром скласти з вершковим маслом і потопити в печі або в духовці, потім процідити і намазати ногу.