Поняття про перелом кісток

Підручник з Захисту Вітчизни. «Основи медичних знань». Дівчата. 10 клас. Гудима — Нова програма

Чи відомі вам приклади випадків переломів з вашого досвіду. І якщо так, то що вам відомо про причини травми, надання домедичної допомоги

Переломом називають часткове або повне пошкодження цілісності кістки, що спричинене впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також він може бути наслідком запалення чи ураження кістки патологічним процесом, пухлиною тощо.

У бойових умовах у результаті поранень кулями або уламками виникають вогнепальні переломи, які супроводжуються пошкодження цілісності м’яких тканин і шкірних покривів.

Залежно від причини виникнення розрізняють травматичні й патологічні (нетравматичні) переломи руки. Травматичні переломи руки утворюються внаслідок інтенсивного травматичного впливу на кістку, що має нормальну структуру. Патологічні переломи виникають унаслідок вроджених і набутих патологічних станів, що супроводжуються порушенням структури і міцності кісток, у тому числі за остеопорозу (це захворювання кісткової системи, пов’язане зі зменшенням маси і щільності кісток, витонченням їх каркасної структури); остеомієліту кістки (це запальний процес, який уражає кісткову тканину, окістя, що її оточує, і кістковий мозок); доброякісних та злоякісних пухлинах кістки і деяких інших захворювань.

Є кілька класифікацій переломів, найбільш важливою є та, що поділяє їх за пошкодженням зовнішніх покривів тіла на відкриті та закриті. Закритими називають переломи з частковим або повним порушенням цілісності кістки без пошкодження цілісності шкіри і слизових оболонок у ділянці перелому (іл. 32.1).

Ознаками закритого перелому кісток кінцівки є неприродне положення кінцівки; біль в ділянці рани, деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) — тертя уламків кісток у місці перелому; гематома (збільшення кінцівки в об’ємі, що виникає унаслідок скупчення крові в тканинах у ділянці травми, яка утворюється від розриву кровоносних судин); порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Відкритий перелом — це пошкодження цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів (появою рани або декількох ран) у ділянці перелому. За відкритих переломів шкіра може пошкоджуватися як від зовнішнього впливу, так і внаслідок травми кістковими уламками. Рана в цьому випадку стає вхідними воротами для збудників інфекції, тому для людини відкриті переломи значно небезпечніші, ніж закриті (іл. 32.2). Також може бути ушкодження нервів, м’язів, кровоносних судин з кровотечою та виникненням стану шоку в постраждалого (патологічного процесу, що гостро розвивається та загрожує життю).

Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль у ділянці рани; порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці: крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.

Переломи залежно від положення кісткових відламків стосовно один до одного, можуть бути без зміщення відламків (іл. 32.3) або з їх зміщенням. Частіше відбуваються переломи зі зміщенням, бо відламки рідко залишаються на місці (іл. 32.4).

За першого виду переломів не потрібно проводити репозицію (відновлення нормальної анатомічної конфігурації кістки для правильного її зрощення), а за другого виду — треба.

Залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку, розрізняють такі переломи: поперечні, косі, повздовжні, гвинтоподібні, уламкові, роздроблені (іл. 32.5).

Площина перелому перетинає кістку в разі поперечних — перпендикулярно кістці, косих — під кутом до кістки, поздовжніх — паралельно кістці, гвинтоподібних — лінія зламу подібна до спіралі, уламкових — утворюється три або більше уламка, роздроблених — утворюється велика кількість дрібних уламків.

За порушенням цілісності кістки переломи класифікують як повні (іл. 32.6.), так і неповні (іл. 32.7).

За повних переломів кістка розламується, як мінімум, на два відокремлених уламки, а за неповних — утворюється тріщина у кістці або її надлом, але кістка залишається з одного боку цілою. Особливий вид неповного перелому, коли кістка зламана, а її окістя залишається цілим і утримує уламки кістки від зміщення.

За кількістю переломів у людини розрізняють переломи одиночні та множинні. Вогнепальні переломи класифікують за видом снаряда, що ранить: кульові, осколкові, мінно-вибухові, унаслідок дії вибухової хвилі; за локалізацією перелому: посередині кістки чи на її кінцях; за характером поранення: відкриті, закриті, наскрізні; сліпі: дотичні, проникаючі та не проникаючі у суглоб; а також за іншими ознаками. Вони можуть бути як відкриті (іл. 32.8), так і закриті. До останніх відносять переломи внаслідок впливу дії вибухової хвилі, враховуючи її специфічні особливості, що має чимало схожого із загальним впливом кулі або уламку.

Ознаки переломів кісток поділяють на абсолютні, які достовірно указують на наявність перелому, та відносні, що свідчать про вірогідність перелому.

Абсолютними ознаками перелому можуть бути:

• виражена деформація кінцівки, коли чітко виражене неприродне положення кінцівки, наприклад, передпліччя руки вигнуте під кутом;

• рухливість кістки не в суглобі, а в місці пошкодження, нижній уламок кінцівки може вільно рухатися нижче за ділянку перелому;

• відчуття своєрідного хрусту (кісткова крепітація) під час випадкового руху кінцівок. Спеціально робити пошук крепітації категорично заборонено, це може спричинити травматизацію м’язів, судин і нервів у ділянці перелому.

Відносні ознаки перелому:

• відчуття постраждалим сильного болю в ділянці травми, особливо під час руху травмованої кістки або навіть бережного обмацування її, а також за осьового навантаження, наприклад, для підтвердження перелому гомілки — унаслідок спроби натискання на п’яту чи постукуванні по п’яті кулаком;

• наявність припухлості, набряку в ділянці травми, що свідчить про крововилив (гематому). Пульсація в місці травми є ознакою підшкірної кровотечі, яка ще триває; виникнення протягом короткого часу (15 хв — 2 год) набряку в місці перелому не є точним симптом, так як і удар по кінцівці може супроводжуватися набряком м’яких тканин;

• намагання повністю обмежити рухи ушкодженою кінцівкою зазвичай самим постраждалим та спротив напруженням м’язів кінцівки при спробі її рухати іншими;

• укорочення кінцівки.

За наявності лише одного з указаних вище симптомів не можна стверджувати про достовірність перелому, тому що вони можуть бути також і ознакою забою.

У сумнівних випадках щодо наявності перелому в постраждалого необхідно проводити всі заходи домедичної допомоги, як за точно визначеного діагнозу перелому. Ліпше перестрахуватися і надати її, ніж завдати шкоди без надання невідкладної допомоги постраждалому.

Основними ознаками вогнепальних переломів є наявність рани, кровотеча, сильний біль у місці перелому, зміна форми і положення кінцівки — деформація, поява рухомості в нетиповому місці з крепітацією (тертям) кісткових відламків, набряк тканин, а також порушення функції пошкодженої кінцівки.

Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів.

1. Що називають переломом?

2. Які виділяють переломи залежно від причини їх виникнення?

3. Як поділяють переломи за пошкодженням зовнішніх покривів тіла?

4. За якими ознаками переломи називають закритими?

5. За якими ознаками переломи називають відкритими?

6. Які бувають переломи залежно від взаємного положення кісткових відламків?

7. Які розрізняють переломи залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку?

8. Як класифікують переломи за порушенням цілісності кістки?

9. Як класифікують вогнепальні переломи за видом снаряда, що ранить?

10. Назвіть ознаки переломів кісток, зокрема ознаки вогнепальних переломів.



План-конспект уроку з предмету «Захист Вітчизни» (дівчата)

Тема: Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів

Мета:

а) навчальна: розширити й доповнити знання учениць про переломи, їх види та ознаки;

б) розвиваюча: формувати вміння якісно надавати першу домедичну допомогу при переломах кісток; розвивати здоров`язберігаючу компетентність; запобігати проявам паніки; розвивати логічне мислення;

в) виховна: виховувати відношення до здоров’я людини як до найвищої цінності людства.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи та методичні прийоми: словесні (розповідь-пояснення, бесіда, розповідь з елементами бесіди), наочні (демонстрація малюнків, схем, робота з підручником).

Форма організації навчання: фронтальна, індивідуальна.

Обладнання: підручник і зошит з предмету «Захист Вітчизни», ручка, малюнки, схеми.

Основні поняття: перелом, тріщина, кровотеча, рана, біль.

Хід уроку

I. Організаційний етап (2 хв.).

Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду. Підготовка класу до роботи. Перевірка присутності учнів на уроці.

II. Актуалізація опорних знань (5 хв.)

Вправа «Асоціації на папері»

Кожній групі потрібно записати слова, які в них асоціюються з поняттям «рани» та пов’язані між собою якоюсь ознакою.

(Рани: поверхневі, глибокі; непроникні, проникні; сліпі, наскрізні, дотичні; колоті, різані, розміжжені, вогнепальні, рубані, вкушені, осколкові; ускладнені, неускладнені)

Представники груп по черзі називають слова-асоціації. Учні викреслюють назви, які повторюються в їхніх записах. Переможцем виявляться та група , у якої залишиться найбільше термінів.

Одним із ускладнень ран є кровотечі.

Завдання для І групи:

Назвати способи тимчасової зупинки зовнішньої венозної кровотечі. (Накласти тугу пов’язку; максимально зігнути кінцівку у суглобі)

Завдання для ІІ групи:

Назвати способи тимчасової зупинки зовнішньої артеріальної кровотечі. (Затиснути пальцем судину, що кровоточить; накласти кровоспинний джгут або закрутку)

III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

Переломи кісток – це досить поширена травма. Кожен день ми стикаємося з різними видами транспортних засобів, хтось працює в шахті, або професійно займається альпінізмом. Дану травму можна отримати де завгодно при найбільш непередбачуваних обставинах. У будь-якому випадку, лікування переломів кісток – це довгий процес, який обмежує людину в її потребах і приносить одні тільки неприємності. Важливо знати, як вести себе в даній ситуації, особливо якщо це сталося саме з вами.

Учні записують тему та формулюють мету уроку.

IV. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу (17 хв.)

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Перелом – це раптове пошкодження цілісності кісток. Вони найчастіше виникають внаслідок різких рухів, ударів, падіння з висоти, стискання та з інших причин.

Схема 1. Класифікація переломів

Переломи без зміщення – це переломи, під час яких не виникає зміщення відламків кісток один відносно одного.

Тріщини – це переломи, в результаті яких порушується яка-небудь частина поперечника кістки. Найчастіше виникає поздовжня щілина.

Переломи зі зміщенням – це переломи, коли зміщуються поверхні відламків.

Переломи одиничні – це переломи, внаслідок яких утворю­ються тільки два відламки.

Переломи множинні – це переломи з утворенням трьох або більше відламків чи осколків кісток.

Переломи закриті – це переломи, під час яких не розри­вається шкірний покрив (мал. 1, а, б).

Переломи відкриті – це переломи, під час яких у місці травми утворюється рана (мал. 1, в). Такий перелом завжди супроводжується кровотечею.

Мал. 1. Переломи кісток:

а – закритий одиничний; б – закритий множинний; в – відкритий.

Найважче зростаються переломи, що супроводжуються опіками, радіаційними ураженнями, електротравмами тощо. Переломи, що виникають у результаті вогнепального поранення, також дуже небезпечні, оскільки під час проникнення кулі відбувається подрібнення багатьох кісток, розтрощення тканини або повна ампутація частини кінцівки.

За формою переломи бувають поперечні, косі, спіральні, поздовжні.

Ознаки переломів:

У тяжких випадках переломи супроводжуються різноманітними ускладненнями. Особливо часто розвивається травматичний шок – тяжкий, загрозливий для життя патологічний процес, що призводить до розладу всіх життєво важливих функцій організму (центральної нервової системи, системи кровообігу, дихання, обміну речовин).

У розвитку шоку виділяють дві фази:

— фаза збудження – протягом 10 хвилин хворий виявляє неспокій, кричить від болю, просить допомоги, балакучий;

— фаза гальмування – хворий хоча і притомний, але не благає про допомогу, загальмований, всі життєві функції пригнічені, температура нижча за норму, тіло холодне, обличчя бліде, пульс слабкий, дихання ледь помітне. Такий стан пізніше переходить у втрату свідомості і закінчується смертю.

V. Узагальнення і систематизація вивченого (11 хв.)

Для закріплення матеріалу пропоную відповісти на питання:

1. Що таке перелом?
2. Яка існує класифікація переломів?
3. Чим відрізняються переломи одиничні та множинні, відкриті за закриті, зі зміщенням та без?
4. Перерахуйте основні ознаки переломів.
5. Які ускладнення можуть супроводжувати переломи?

VI. Підсумки уроку (5 хв.)

Аргументоване виставлення оцінок.

Загальні зауваження щодо роботи класу, учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання (2 хв.)

 Повторити конспект уроку, підготувати презентацію або реферат по темі уроку.