Перша допомога при переломах та розтягненнях
Забій
Забій (забиття) — це травма шкірного покриву без його цілісності. Її можна отримати при падінні, ударі тупим предметом. Травмоване місце стає набряклим. На ньому з’являється синець. Через розрив великих судин під шкірою накопичується кров (гематоми).
Забої можуть порушувати функції пошкодженого органу. Забій м’яких тканин викликає лише біль і помірне обмеження руху кінцівок, натомість забої внутрішніх органів можуть стати навіть причиною смерті.
При забої потрібно забезпечити пошкодженій ділянці тіла спокій. Щоб припинити крововилив у м’які тканини треба накласти тугу пов’язку та підняти уражену ділянку тіла. Для того, щоб зменшити біль та запальні явища прикладіть до травмованого місця щось холодне. Дезінфікуйте забій, якщо на ньому є подряпини. При серйозних забоях внутрішніх органів одразу звертайтеся до лікаря.
Розтягнення
Вони можуть виникати через рухи у невластивий для суглоба напрям і рухах у суглобі, що перевищують його фізіологічний об’єм. Для розтягнень характерна поява різкого місцевого болю. При цьому значно порушуються функції суглобів.
Перша допомога при розтягненнях:
- “I” (ice – лід) – прикладіть лід до місця травми. Це зменшить біль і набряк.
- “С”(compression-тиск) — використайте тугу пов’язку на ушкоджений суглоб. Проте пам’ятайте, що вона не повинна порушувати звичайного кровообігу і чутливості шкіри ушкодженої кінцівки.
- “Е”(elevation-підняття) — тримайте травмовану кінцівку вище рівня серця, це допоможе зменшити приплив крові, що дозволить зменшити набряки.
Якщо постраждалий відчуває надмірний біль або травмоване місце дуже набрякло потрібно звернутися за кваліфікованою допомогою.
Вивих
Це зсув суглобових кінців кісток. Він може супроводжуватися розривом суглобової капсули.
Найчастіше вивихи бувають у плечовому суглобі, у суглобах нижньої щелепи та пальців рук.
Ознаки вивиху:
- біль у кінцівці
- деформація ділянки суглоба
- відсутність активних і неможливість пасивних рухів у суглобі
- кінцівка зафіксована у неприродньому положенні
- зміна довжини кінцівки.
Перша допомога при вивиху повинна зменшити біль, тому прикладіть щось холодне до пошкодженого суглоба та випийте знеболювальне. Зафіксуйте пошкоджену кінцівку у тому положенні, яке вона набула вже після травмування. Якщо постраждала нижня кінцівка, потрібно знерухомити її за допомогою шин або підручних засобів. Якщо постраждала верхня — підвішати її на косинці.
Ні в якому разі не вправляйте вивихнути кінцівку. Це може зробити лише людина з медичною освітою.
Перелом
Він буває відкритим і закритим. Для відкритого перелому характерні біль, наявність рани у місці перелому та кровотеча, неприродне положення кінцівки, хрускіт у місці перелому та уламки кістки в рані.
Закритий перелом має ті ж симптоми, проте відсутня рана. На місці перелому утворюється гематома, кінцівка збільшується в об’ємі.
Перша допомога постраждалим з переломом:
- Спочатку переконайтеся, що навколо безпечно
- Огляньте постраждалого. Оцініть чи потерпілий знаходиться при свідомості та частоту його дихання.
- Викличте екстрену медичну допомогу за номером 103
- Почніть серцево-легеневу реанімацію, якщо постраждалий не дихає.
Якщо ви побачили у потерпілого ознаки відкритого перелому, надайте першу допомогу у такому порядку:
- Розріжте одяг над раною
- Накладіть на рану чисту, стерильну пов’язку
- Допоможіть травмованій людині прийняти положення, яке завдає найменше болю
- Зафіксуйте пошкоджену кінцівку (накладіть шину чи використайте підручні засоби)
- Вкрийте людину термопокривалом/покривалом.
При закритому переломі повторіть теж саме, починаючи з пункту №3. До прибуття екстреної медичної допомоги постійно наглядайте за травмованою людиною. Якщо стан постраждалого до приїзду швидкої почав погіршуватися зателефонуйте диспетчеру повторно.
Порядок надання домедичної допомоги можна знайти тут: https://bit.ly/2siPoVn
Як уникнути травм під час ожеледиці
- Не поспішайте. Йдіть маленькими кроками
- Будьте уважними на дорозі, адже гальмівний шлях скорочується за поганих погодних умов
- Відкладіть чоботи на високих підборах, краще оберіть зручне взуття з рельєфною підошвою
- Вдягніть зимові накладки на взуття, якщо на вулиці ожеледиця
- Краще присядьте, якщо втрачаєте рівновагу. Це допоможе її втримати.
- Не тримайте руки у кишенях
- Будьте обачними й обережними, якщо температура різко падає нижче нуля
Источник
Перша допомога при переломах
Переломом називається порушення цілості кістки. В області перелому потерпілий відчуває різкий біль, що посилюється при спробі змінити положення. Розрізняють переломи ізольовані (однієї кістки), множинні (двох і більш), поєднані (однієї і декілька кісток з одночасним пошкодженням внутрішніх органів).
Переломи бувають закриті і відкриті.
При переломах потерпілому необхідно забезпечити іммобілізацію (нерухомість) пошкодженої ділянки тіла. Це зменшує біль і запобігає подальшому зсуву кісткових уламків та повторному пораненню ними кровоносних судин і м’яких тканин.
При іммобілізації використовуються стандартні шини або будь-які підручні засоби (вузькі дошки, палиці і т.д.) За відсутністю інших засобів знерухоміти верхню кінцівку можна фіксацією її до тулуба, а нижню – до здорової ноги.
Фіксують не менше двох суглобів з обох боків від перелому. На плечовій і стегновій кістках –не менше трьох. Суглоби і кісткові виступи у всіх випадках обкладають ватяно-марлевими прокладками і закріплюють бинтом. Потім накладають шини.
Закриті переломи – це переломи, при яких рана в зоні перелому – відсутня. Характерними ознаками такого перелому є порушення прямолінійності кінцівки та поява «сходинки» в місці перелому. Відмічається ненормальна рухомість, біль, хруст уламків, припухлість. При закритому переломі не слід знімати з потерпілого одяг, шину накладають поверх неї. До місця перелому необхідно прикласти холод для зменшення болю. Для знеболювання дають 1-2 таблетки анальгіну.
При переломі ключиці, лопатки нерухомість кінцівки забезпечують накладанням пов’язки «косинка» або пов’язки «Дезо».
Після накладення шини кінцівку з ізольованим переломом фіксують косинкою, смужкою тканини.
Схема надання першої допомоги при закритому переломі:
знерухоміти місце перелому;
накласти шину;
дати постраждалому знеболювальне (1-2 таблетки анальгіну);
на місце перелому прикласти холод для зменшення болю;
викликати швидку допомогу або доставити постраждалого до лікувального закладу.
Неприпустимо:
дозволяти постраждалому рухати ушкодженою кінцівкою;
знімати одяг із зламаної кінцівки;
прикладати тепло до місця перелому;
транспортувати потерпілого не наклавши шині.
Відкритий перелом супроводжується порушенням шкірного покрову і появою рани. Вони бувають небезпечними для життя людини через можливість розвитку шоку, крововтрати, інфікування. Ознаками відкритого перелому є: деформація та набряк кінцівок, наявність кісних уламків, наявність рани з кровотечею.
Схема надання допомоги при відкритому переломі:
перевірте наявність пульсу та дихання;
у разі необхідності очистіть дихальні шляхи постраждалого;
забезпечте нерухомість зламаної кінцівки;
розріжте одяг на місці рани таким чином, щоб можна було накласти пов’язку;
зупинить кровотечу (обробіть краї рани і накладіть стерильну пов’язку);
накладіть шину.
Неприпустимо:
не зупинити кровотечу;
накладати шину на оголену кінцівку або безпосередньо на рану;
дозволяти постраждалому рухати пошкодженою кінцівкою;
торкатися рані, вправляти або видаляти уламки кісток та чужорідні тіла.
Ознакою важких переломів є поза постраждалого «жаба», коли постраждалий не може змінити положення ніг. Стопи його розгорнуті назовні, коліна трохи підняті, розведені назовні. У такому випадку вірогідні ушкодження кульшового суглобу, стегнових кісток, ушкодження хребта.
Источник
Перелом — пошкодження кістки з порушенням її цілісності.
Переломи виникають з причини деяких захворювань, пов’язаних зі зниженням міцності кісток, але найчастіше вони носять травматичний характер і відбуваються через падіння, дорожньо-транспортних пригод або інших раптових впливів значною механічної сили на кістку.
Виділяють два типи переломів:
- Закриті, при яких при пошкодженні кістки шкіра не пошкоджена;
- Відкриті, що характеризуються шкірним розривом, сильним кровотечею і високою небезпекою інфікування.
Симптоми переломів
Основними симптомами закритих переломів є:
- Сильна або стріляючий біль в області кістки;
- Помітна деформація кістки або ненормальна рухливість якого-небудь сегмента кінцівки;
- Сильний біль при русі або обмеження руху.
Відкриті переломи характеризуються додатковими симптомами — ранами з артеріальним, венозним, змішаним або капілярним кровотечею, яке буває виражено в різній мірі. При цьому зламана кістка, як правило, оголюється в більшій чи меншій мірі.
Найчастіше стан постраждалих при закритому переломі задовільний, в той час як множинні відкриті переломи можуть супроводжуватися травматичним шоком.
Перша допомога при закритих переломах
Перша допомога при закритих переломах полягає у фіксації кінцівки. При цьому від її якості буде залежати хворобливість відчуттів у потерпілого.
Шину на пошкоджену кістку накладають за загальними правилами. При цьому не слід сильно щільно обмотувати пошкоджене місце, щоб не порушити активну кровообіг. У випадках, коли кошти для накладення шини відсутні, пошкоджену руку можна «підвісити» на косинку, а травмовану ногу прибинтувати до здорової ноги.
Також при наданні першої допомоги при переломах слід прикласти до місця пошкодження лід. Це сприятиме зменшенню набряку і знизить біль і ймовірність розвитку гематоми.
Перша допомога при відкритих переломах
Перш за все, при наданні першої допомоги при відкритих переломах необхідно обробити антисептичним розчином шкіру навколо рани і накласти стерильну пов’язку.
Оскільки відкритий перелом кінцівки зазвичай супроводжується рясним кровотечею, може виникнути необхідність накладення кровоспинний джгута.
При наданні першої допомоги не слід намагатися повністю виправляти наявні деформації кінцівки, а тим більше вправляти в глибину рани виступаючі на поверхні відламки кістки, щоб не інфікувати рану, а також не пошкодити нерви і судини і не викликати новий напад болю у потерпілого.
Перша допомога при переломі ребер
Ознаками перелому ребер є біль при рухах, кашлі, диханні або чханні.
При наданні першої допомоги при переломі ребер для зменшення задишки потерпілого слід укласти в положення напівсидячи. Зазвичай зламане ребро без внутрішніх пошкоджень не призводить до серйозних проблем зі здоров’ям і потерпілого можна доставити в лікарню або травмпункт на машині.
При наявності таких симптомів, що свідчать про пошкодження внутрішніх органів, слід негайно викликати швидку допомогу:
- Утруднене дихання, яке нагадує задуха;
- Виділення червоної пінистої крові;
- Підвищена спрага і дезорієнтованість.
Перша допомога при переломі хребта
Перелом хребта відноситься до однієї з найнебезпечніших травм, оскільки в результаті нього може постраждати спинний мозок, що призводить до розвитку паралічу ніг або всіх кінцівок. Симптомами перелому хребта є гострий біль у хребті і неможливість повернутися або зігнути спину.
При наданні першої допомоги при переломі хребта потерпілого слід покласти на спину на тверду поверхню. Якщо в процесі отримання травми хребта потерпілий лежить на спині, його не можна піднімати за ноги і плечі, щоб не пошкодити спинний мозок. У цьому випадку дошку або іншу тверду поверхню слід з обережністю підсунути під постраждалого, не підіймаючи його з підлоги. Також можна перевернути його на живіт, контролюючи, щоб тулуб не перегинався при підніманні.
Транспортування в лікарню дозволена тільки на твердих носилках, також для цієї мети можна використовувати будь-які доступні матеріали — двері, дерев’яний щит або дошки.
Перша допомога при переломах нижніх кінцівок
Переломи кісток гомілки і кісточок є найбільш частими переломами нижніх кінцівок. Як правило, в області перелому відразу після травми наростає набряк, а сам перелом супроводжується різким болем.
Пошкодженої нозі при наданні першої допомоги необхідно надати правильне положення, попередньо знявши взуття.
Для іммобілізації можна використовувати будь-які підручні засоби — лижні палиці, дошки або прути, які накладають по внутрішній і зовнішній поверхні ноги. При цьому зафіксувати слід одночасно два суглоби — гомілковостопний і колінний.
Перелом колінного суглоба є вкрай болючим і часто супроводжується його деформацією. При наданні першої допомоги при переломах не слід намагатися випрямити коліно силою. Постраждалого необхідно покласти в найбільш зручне для нього положення і зміцнити фіксацію, розташувавши навколо пошкодженої ноги валики з пледа або тканини.
Перша допомога при переломах верхніх кінцівок
Ознаками перелому рук є біль по ходу кістки, неприродна форма кінцівки, припухлість і нетипова рухливість в місцях, де немає суглоба.
Для надання першої допомоги слід накласти шини або «підвісити» руку на косинці до шиї, після чого прибинтувати її до тулуба. Також до місця травми можна прикласти холод.
При переломі кісток кисті для надання першої долікарської допомоги слід прибинтувати її до широкої шині, яка охоплює руку від середини передпліччя до кінця пальців. Пальці повинні залишатися розслабленими і кілька зігнутими, а в долоню пошкодженої руки слід попередньо вкласти грудку вати або бинт.
Перша допомога при щелепи переломах
Перелом щелепи зазвичай супроводжується зміною контурів м’яких тканин обличчя і утрудненням мови. Зазвичай при наданні першої допомоги при переломі щелепи пов’язку навколо голови не накладають. При подібному переломі постраждалого необхідно доставити в лікарню, при цьому пошкоджену щелепу слід притримувати долонями, складеними човником.
Перша допомога при переломі ключиці
Ознаками перелому ключиці є гострий біль в її області і явно виражена припухлість.
Для надання першої допомоги слід в пахвову западину покласти невеликий клубок марлі, вати або якого-небудь м’якого матеріалу і прибинтувати зігнуту в лікті під прямим кутом руку до тулуба. Також на область пошкодження можна покласти лід або змочений в холодній воді рушник.
Источник
- Поняття про першу допомогу. Заходи та засоби першої допомоги
Перша медична допомога (first, medical care) – це терміновий комплекс заходів, скерованих на відновлення та збереження життя та здоров’я потерпілого, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога). Заходи та засоби першої допомоги:
- введення знеболюючого засобу за допомогою шприц-тюбика з АІ – 2;
- профілактику або усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу,
крові, сторонніх предметів, фіксацію язика;
- штучну вентиляцію легенів за допомогою S- подібної трубки, методом” рот в рот”, “рот в ніс”, непрямий масаж серця;
- тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі шляхом накладання кровозупинного джгута
- накладання асептичної пов’язки на рану та опікову поверхню, при відкритому пневмотораксі
- надівання протигазу при знаходженні на місцевості, що забруднена СДОР;
- введення антидотів ураженим СДОР;
- застосування антибіотиків, протиблювотних засобів, радіозахисних засобів із аптечки індивідуальної (АІ – 2);
- гасіння палаючого одягу;
- штучне викликання блювоти при потраплянні хімічних або радіоактивних речовин у шлунок;
- беззондове промивання шлунку.
- Перша допомога при відмороженнях та опіках
Чим нижче температура тканин, тим більше порушуються обмінні процеси, що визначають життєдіяльність організму (при температурі 10°С припиняється кровоток). Згасання обмінних процесів знижує потреби тканин, але не веде до їх ушкодження. Загибель переохолоджених тканин настає при нерівномірному їх зігріванні. Перша допомога полягає в негайному зігріванні потерпілого, а надто обмороженої частини тіла. Хворий з обмороженнями має бути якнайшвидше перекладений в тепле місце. Передусім слід зігріти постраждалу частину тіла, відновити в ній кровообіг. Це досягається масажем обмороженої ділянки чистими руками, змоченими спиртом, іноді досить тривалий час.
Після ванни, розтирання пошкоджену ділянку треба висушити, закрити стерильною пов’язкою і обкутати чимось теплим. Хворим дають гарячу каву, чай, молоко.
- Перша допомога при отруєннях
– при потраплянні лікарського препарату до шлунку необхідно винити декілька склянок води з суспензією активованого вугілля з розрахунку 1 г на 1кг маси тіла та зробити намагання викликати блювоту; для затримки всмоктування отрут в шлунку дати обволікаючий засіб: алюмогель, збитий яєчний білок або білкову ВОДУ (1 – 3 яєчних білка на 1 л води), молоко, сироватку, кисіль;
– при потраплянні до шлунку їдких речовин перша допомога залежить від того, яка хімічна речовина потрапила в організм;
– при отруєнні кислотою необхідно нейтралізувати кислоту лужним розчином – давати иостраждалому внутрішньо через короткі проміжки часу по столовій ложці розчину соди (2 чайні ложки на склянку води), молоко чи яєчний білок змішаний з водою;
– при отруєнні лугами постраждалому необхідно давати холодну воду, підкислену оцтом (2 столові ложки 3% розчину оцту на склянку води), рослинну олію або яєчний білок змішаний з водою. – При зупинці дихання необхідно негайно почати робити штучне дихання, а при ознаках зупинки серцевої діяльності (відсутність пульсу та дихання) – почати робити масаж серця!
– при отруєнні харчовими продуктами, алкоголем чи отрутою грибів, необхідно дати випити постраждалому декілька склянок води, в яку бажано додати марганцевокислий калій до світло-рожевого кольору розчину та викликати блювоту. Після цього постраждалому можна дати будь який сорбент (ентеросгель. активоване вугілля), покласти у горизонтальне положення та тепло вкрити, давати пити теплу рідину.
- Перша допомога при гострих гарячкових станах різного походження
Лихоманка супроводжує більшість гострих респіраторних захворювань. Виявивши у дитини підвищення температури тіла, батьки мають вирішити, чи слід понижувати температуру і, якщо слід, в який спосіб це зробити.
- Понижувати темперетуру тіла необхідно у таких випадках:
– несприятливий анамнез ( наявність перинатальної енцефалопатії, судом, вродженої вади серця);
– підвищення температури тіла більше 38.5 С.
- При температурі тіла більше 38.5 С потрібно:
– забезпечити дитині постільний режим;
– поїти її часто, малими порціями (компот, підсолоджений чай, відвар шипшини);
– годувати залежно від апетиту ( не можна примушувати дитину їсти), переважно вуглеводною їжею.
- Найбезпечнішими жарознижувальними засобами для дітей є парацетамол, його разова доза – 10-15 мгкг, добова 60 мгкг.
- При “рожевій” лихоманці (шкіра рожева, волога, гаряча на дотик,при цьому відбувається активна віддача тепла через шкіру і менша небезпека перегрівання організму) для посилення тепловіддачі дитину необхідно роздягнути і обтерти водою кімнатної температури тіла відбувається спазм судин і зменшення тепловіддачі.
- Якщо відсутні ознаки токсикозу ( озноб, міалгія, блідість шкіри), лихоманка у межах з8 – 38.5 С не потребує медикаментозної жарознижувальної терапії.
- Якщо у дитини під час лихоманки ( незалежно від ступеня її прояву) погіршується самопочуття, наявні ознаки токсикозу, жарознижувальну терапію необхідно призначити негайно. Також необхідно комбінувати прийом жарознижувальних лікарських засобів із препаратами, що разширюють судини (папаверін, дібазол, папазол).
- Перша допомога при запамороченні,непритомності,тепловому та сонячному ударах
Раптова недостатність кровонаповнення мозку під впливом нервово-емоційного збудження, страху, падіння тіла, болю, нестачі свіжого повітря тощо призводить до запаморочення. Перша допомога при запамороченні надається у такий спосіб: покласти потерпілого в горизонтальне положення; розстебнути комір; забезпечити надходження свіжого повітря; дати понюхати нашатирний спирт на ваті. Коли потерпілий у свідомості, дати йому гарячий чай, каву.
Характерною ознакою непритомності є раптовість, але інколи перед нею бувають запаморочення, блювання, позиви до блювання, слабкість, позіхання, посилене потовиділення. Перша допомога при непритомності включає такі дії: потерпілого треба покласти на спину; трохи підняти (на 15—20 см) нижні кінцівки для поліпшення кровообігу мозку; вивільнити шию і груди від одягу, який їх ущільнює; поплескати по щоках і побризкати обличчя та груди холодною водою; дати понюхати нашатирний спирт.
Тепловий удар виникає в результаті перегріву організму, при підвищеній вологості повітря, при роботі в жарких, погано провітрюваних приміщеннях та при перебуванні в них у теплому, щільному одязі.
Сонячний удар виникає при тривалому перебуванні на спекотному сонці у результаті розширення мозкових судин та припливу крові до голови до голови.
– винесіть потерпілого з жаркого приміщення в прохолодне місце; укладіть так, щоб голова була вище за тулуб;зніміть одяг, оберніть мокрим простирадлом і обливайте холодною водою;дайте понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом;дайте випити холодний чай або підсолену воду; коли температура тіла потерпілого знизиться до 37 градусів, обливання припиніть і обгорніть його сухим простирадлом;у разі відсутності пульсу та дихання проводьте реанімацію до відновлення ознак життя або до прибуття медпрацівника.
- Перша допомога при електротравмі та ураженні блискавкою
Електротравми виникають при включенні людини в електричний ланцюг.
Важкість ураження залежить від багатьох причин (сила і напруга струму, тривалість його дії, характер навколишнього середовища — дощ, волога земля, вода, стан організму—суха чи волога шкіра й ін.). Ураження складається із загального впливу струму на організм і з його місцевої дії, що виражається в опіку. Звичайно опіки при ураженні струмом не дуже великі, але глибокі та важкі.
Перша допомога полягає у звільненні потерпілого від джерела струму або шляхом знеструмлення ланцюга (вимикання рубильника, викручування запобіжників, перерізання проводу — інструмент повинен бути заізольований, рятівник — у гумовому взутті чи стояти на ізолюючому матеріалі), або відтягання проводу від постраждалого (сухою палицею, рукою, закутаною щільним шаром сухого одягу). Поки потерпілий не відсунутий від джерела струму, він сам є джерелом струму для тих, хто надає допомогу!
Після цього треба приступити до штучного дихання і непрямого масажу серця, розстебнувши попередньо весь одяг, що стискує. Лише після оживлення приступають до перев’язки обпечених місць.
Особливим випадком електротравми є ураження блискавкою. У цьому випадку перша допомога буде полягати в штучному диханні й непрямому масажі серця. Уражений блискавкою не є джерелом струму.
- Перша допомога при утопленні
– витягніть потерпілого з води (не забувайте про власну безпеку); очистіть порожнину рота;
– укладіть потерпілого животом на стегно рятувальника таким чином, щоб голова потерпілого звисала до землі, енергійно натискаючи на груди і спину, видаліть воду з шлунку і легенів; – приступіть до виконання штучного дихання; – для відновлення серцевої діяльності одночасно з штучним диханням робіть непрямий масаж серця; – викличте швидку допомогу; – продовжуйте реанімаційні заходи до прибуття лікарів або появи ознак смерті (трупні плями); – при появі ознак життя – зігрійте потерпілого.
- Перша допомога при артеріальних кровотечах різної інтенсивності
Схема надання першої допомоги:
- притиснути артерію пальцями або кулаком вище місця поранення (кінцівки) або нижче (шия);
- до накладення джгута тримати кінцівку у піднятому положенні;
- завести джгут за кінцівку (підклавши під джгут серветку, хустинку) і розтягнути з максимальним зусиллям;
- зробити перший виток джгута і перевірити пульс (його не повинно бути на тій кінцівці, на яку накладають джгут);
- накласти наступні витки джгута з меншим зусиллям;
- закріпити джгут і вкласти записку із зазначенням часу накладення джгута.
Неприпустимо:
- маскувати джгут під одяг (джгут повинен бути добре помітним!);
- негайно не накласти джгут правильно у разі посиніння кінцівки та з’явлення набряку;
- переломах кінцівки запиняти кровотечу на ній максимальним фіксованим згинанням;
- у холодну пору року не вкрити кінцівку, на яку накладено джгут, для запобігання відмороження.
- Перша допомога при венозних кровотечах різної інтенсивності
Схема надання першої допомоги:
– обережно зняти бруд зі шкіри навколо рани, в напрямку від рани;
– обчищену ділянку шкіри обробити йодом;
– накрити рану стерильною або будь-якою чистою серветкою повністю прикривши краї рани;
– накласти стисну пов’язку;
– дати знеболювальне (1-2 таблетки анальгіну);
– викликати лікаря або терміново доставити постраждалого до лікарні.
Неприпустимо:
– накладати джгут при венозній кровотечі;
– промивати рану водою;
– лити у рану спиртові або будь-які інші розчини;
– обробляти йодом саму рану;
– прикладати вату безпосередньо до рани;
– не звернутися до лікаря, якщо:
1) рана розміром більше 1,0-1,5 см;
2) велика кровотеча з рани.
- Перша допомога при внутрішніх кровотечах різної локалізації
Під час внутрішньої кровотечі забезпечують спокоєм, для чого хворого слід покласти на рівну поверхню, в напив сидячому положенні, заборонити вживання їжі та пиття, застосувати холод, наприклад, міхур з льодом на живіт. Транспортують хворого в положенні лежачи на ношах.
-При перших ознаках шоку (потерпілий різко блідне, подих поверхневий, частий, пульс ледь прощупується) слід терміново дати випити 20 крапель настоянки валеріани.
-При опіках очей варто робити холодні примочки з розчину борної кислоти (1/2 чайної ложки кислоти на склянку води) і негайно направити потерпілого до лікарні.
-При опіку електричною дугою і поразці електричним струмом постраждалого (незалежно від площі опіку) варто доставити в лікувальну установу, тому що він має перебувати під постійним лікарським наглядом.
-При хімічних опіках Важливо якомога швидше зменшити концентрацію хімічної речовини і час її впливу. Для цього уражене місце протягом 15- 20 хвилин промивають великою кількістю проточної води. Якщо кислота або луг потрапили на шкіру через одяг, то спочатку її змивають водою з одягу, а потім, обережно розрізавши мокрий одяг, знімають її з потерпілого, після чого промивають шкіру.
-При потраплянні на тіло людини сірчаної кислоти або лугу у вигляді твердої речовини її видаляють сухою ватою або шматочком чистої тканини, а потім уражене місце ретельно промивають водою, накладають суху стерильну пов’язку.
- Перша допомога при травматичному шокові
Травматичний шок — викликаний травмою важкий стан, що супроводжується вираженими порушеннями функцій життєво важливих органів, в першу чергу кровообігу і дихання. Найчастіше виникає внаслідок тяжких обширних пошкоджень, що супроводжуються крововтратою.
Схема надання першої допомоги;
- негайно викликайте медичну допомогу;
- перевірте, чи немає в постраждалого медальйона чи браслета з медичною інформацією;
- переконайтеся, що потерпілий нормально дихає: якщо дихання порушено, необхідно зробити штучну вентиляцію легень (штучне дихання);
- негайно зупинить кровотечу, перев’язати основні рани для зменшення крововтрати і болю.
- Перша допомога при вивихах та розтягненнях суглобово-звязкового апарату
Розтягнення, коли після сильного перевантаження зв’язки і м’язи не витримують, і тканини рвуться. Перша допомога при розтягуванні так само, як і при вивихах і переломах, передбачає іммобілізація пошкодженої ділянки та його фіксацію. Будь-які спроби розім’яти або розтерти пошкоджене місце можуть призвести до ще гірших наслідків.
Після того, як навантаження на ушкоджену ділянку прибрана, необхідно з допомогою еластичного або простого бинта зафіксувати його. При необхідності накласти шину, так як ще не ясно, яке саме пошкодження було отримано. Також в якості першої допомоги при розтягуванні слід обмежити всяке рух потерпілого, щоб уникнути великих пошкоджень.
Потерпілому накладають холодний компрес у вигляді намоченого рушники або міхура з льодом. Це запобіжить подальше пошкодження кровоносних судин і знизить початкову біль. В результаті можна уникнути утворення набряків і синців внаслідок руйнування стінок судин. Рушник слід регулярно змочувати холодною водою.
- Перша допомога при переломах довгих трубчастих кісток
– укладіть постраждалого таким чином, щоб не причиняти зайвого болю;
– підніміть ноги, для посилення припливу крові до мозку і серця;
– підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;
– транспортуйте постраждалого іммобілізувавши його тіло;
– постійно спостерігайте за станом дихання та серцевої діяльності постраждалого.
Неприпустимо:
– давати постраждалому їжу (може виникнути необхідність операції і шлунок повинен бути порожнім);
– давати пораненому алкогольні напої;
– якщо причина шоку невідома – давати пити (можна змочувати губи водою).
- Перша допомога при переломах кісток тазу та хребта
Переломи хребта
Переломи хребта в грудному або поперековому відділі не можуть бути іммобілізовані, тому постраждалого вкладають животом до низу на рівний твердий щит. Якщо вкрай необхідне транспортування, твердий щит або широку дошку кладуть на ноші.
При переломах шийного відділу хребта фіксують голову потерпілого,вкладеного на ноші, наступним чином: довкола голови і під підборіддям накладають пов’язку, кінці якої міцно прив’язують до ручок нош.
Надаючи першу допомогу при переломі хребта, пам’ятайте: навіть невелике зміщення хребців може призвести до травми спинного мозку і найважчих наслідків.
При відкритому переломі спочатку оброблюється рана, накладається стерильна пов’язка, а потім вже приймаються міри по наданню повної нерухомості.
Потерпілого можуть також переносити декілька чоловік на міцному простирадлі або одіялі, однак при цьому діяти потрібно синхронно, акуратно і дуже обережно. Категорично забороняється саджати потерпілого або ставити на ноги.
Переломи тазових кісток
Можуть виникнути під час сильного задавлювання, наїзду транспортних засобів, падіння. При цьому травмуються внутрішні органи-сечовий міхур, кишечник, статеві органи, нирки тощо. Головними ознаками є біль в місці перелому, неможливість встати на ноги надавлювання на лобкову кістку і крила таза викликають хрустіння.
Під час надання допомоги треба несильно стягнути таз на рівні крил бинтом, рушником або гумовим джгутом для запобігання
Источник