Перша допомога при переломах хребта

Перелом хребта – один з найбільш серйозних і важких видів травм. В іншому випадку можуть виникнути серйозні ускладнення і навіть настати смерть. За статистикою більше третини таких випадків закінчується ураженням спинного мозку. Правила надання допомоги постраждалим потрібно знати кожній людині, так як помилкові і некваліфіковані дії не врятують хворого, а тільки погіршать його стан. Перша допомога при переломі хребта повинна бути зроблена практично моментально.

Причини і симптоми травми

Потрапити в екстремальну ситуацію можна в будь-який момент: за кермом автомобіля, на пляжі, в горах і т. д. Кожен чоловік повинен вміти визначати симптоми різних травм і надавати першу допомогу постраждалій людині.

Особливу увагу необхідно приділяти літнім людям, так як найчастіше вони страждають остеопорозом. Дане захворювання призводить до підвищення крихкості кісток. Тому не можна проходити повз впав людини у віці, адже навіть невелика побутова травма може привести його до перелому хребта.

• Перелом хребта: лікування та реабілітація

Основні причини переломів

Щоб правильно надати першу допомогу постраждалому, необхідно визначити механізм появи травми. Отримати таке серйозне пошкодження, як перелом хребта, можна в багатьох ситуаціях. Основними ж причинами є:

• Падіння з будь-якої висоти. Навіть при падінні з висоти свого зросту можна отримати компресійний перелом.
• Аварія на дорозі. Під час ДТП існує великий ризик отримати травму шийного відділу хребетного стовпа.
• Травма водолаза. При неправильному входження у воду можна вдаритися головою об дно, що також призводить до перелому шийних хребців.
• Сильний удар по спині. Можуть бути зламані суглобові, поперечні і остисті відростки хребців.

Діагностика

Перелом хребта найкраще діагностувати за допомогою МРТ або рентгена. Але відразу після травми скористатися ними неможливо, тому при найменшій підозрі на пошкодження хребетного стовпа необхідно починати діяти.

Існує кілька ознак, які можна побачити при переломах хребта. В залежності від того, який саме відділ хребта був пошкоджений і наскільки висока тяжкість травми, у потерпілого виявляються наступні симптоми:

• Переломи в грудному та шийному відділах викликають у людини дуже сильний біль. Якщо було пошкоджено спинний мозок, то у потерпілого починається нудота, запаморочення, його руки і ноги втрачають чутливість, дихання утруднюється. Іноді починається задуха і розвивається серцева аритмія.
• При переломі хребців поперекового відділу хворий відчуває слабкість в ногах, з’являються болі в промежині та нижніх кінцівках. Також порушуються функції всіх органів тазу.
• Головний ознака того, що при переломі верхніх поперекових хребців був зачеплений спинний мозок – поява виділень із сечового міхура і кишечника. Також у людини може повністю паралізувати ноги.
• При переломі шийних хребців можуть бути порушені дихальні нерви і довгастий мозок. У цьому випадку у потерпілого практично відразу може зупинитися дихання.

Як правильно надавати першу допомогу

Звичайна людина, яка не має ніякого відношення до медицини, не відразу зможе зрозуміти, що у постраждалого саме перелом хребта. Людина, з такою серйозною травмою, зазвичай знаходиться в стані сильного шоку. У перший час він не до кінця розуміє ситуацію, що ускладнює можливість правильної постановки діагнозу. Крім цього, перелом хребта неможливо визначити візуально.

Якщо потерпілий відчуває сильний біль, навіть при найменшому русі, а в місці пошкодження або над ним з’явився набряк, то швидше за все у нього дійсно перелом хребта.

Перші дії

Варто пам’ятати, що будь-який різкий рух може призвести до погіршення стану хворого. Тому потерпілому потрібно відразу ж заборонити рухатися. Йому не можна приймати сидяче положення, вставати, намагатися ходити і т. д.

Наступний крок – виклик бригади швидкої допомоги або працівників МНС. До їх прибуття потрібно постаратися самостійно оцінити ступінь тяжкості перелому. В першу чергу визначити:

• Наявність пульсу
• Чи з’явилися у потерпілого болю. Наскільки вони сильні.
• Чи може людина самостійно дихати.
• У свідомості хворий.

Якщо всі ці фактори присутні, то можна говорити про те, що травма не найважча. В цьому випадку людину можна відразу акуратно і повільно переміщати на носилки.

Всі симптоми можна тимчасово ліквідувати. Для цього хворому роблять знеболюючий укол. Застосовуються такі препарати, як новокаїн, гідрокортизон і інші глюкокортикоїди або анальгетики. Якщо ділянка тіла, що перебуває нижче місця перелому, втрачає чутливість, а свідомість у потерпілого замутненное, ні в якому разі не можна давати йому ліки, випущені в таблетованій формі, так як ковтання у нього буде утруднено.

Якщо людина втратила свідомість

У випадках, коли людина знаходиться в несвідомому стані, можна припустити, що у нього пошкоджений спинний мозок або обмежений корінець нерва. У цій ситуації настає больовий або спінальний шок. Якщо пульс і дихання відсутні, то потрібно відразу ж починати проводити серцево-легеневу реанімацію.

Насамперед необхідно перевірити рот потерпілого. Якщо блювотної маси немає, то почати робити йому штучне дихання. Його потрібно затиснути ніс, а рот накрити хусткою або марлею. Після цього робиться глибокий вдих і різкий видих в рот хворому. Потім ніс треба розтиснути, щоб стався пасивний видих. Всі дії потрібно повторити вдруге.

У перервах людині робиться масаж серця. Для цього потрібно встати збоку від нього, покласти руки один на одного і міцно зчепити пальці. Далі руки поміщають в область серця і випрямляють. Необхідно давлять рухами сильно натискати на нижню третину грудної клітки. Грудину треба давити на 4-5 см. За одну хвилину проводиться близько 100 натискань.

Головне, щоб у процесі реанімаційних дій пальці не втрачали контакту з тілом потерпілого. Після 25-30 натискань двічі роблять штучне дихання. Ці дії необхідно повторювати доти, доки у потерпілого не з’являться ознаки самостійного дихання або поки на місце події не прибудуть медики.

Основні помилки

Неправильне надання першої допомоги при переломі хребта призведе до того, що стан здоров’я потерпілого суттєво погіршиться, аж до летального результату. Є ряд дій, які в разі перелому хребетного стовпа робити не можна ні в якому разі:

• Транспортувати людину не в лежачому положенні.
• Намагатися змусити його випити таблетки.
• Смикати або тягнути потерпілого за руки і ноги.
• Самостійно вправляти пошкоджений хребець.
• Піднімати і саджати хворого.

Транспортування потерпілого

При переломі хребта вкрай важливо не допустити зміщення відламків кістки і травмованих хребців. До того, як лікарями буде надана пмп при переломах, рухати і переміщати його не можна. Щоб правильно транспортувати потерпілого, необхідно дотримуватися основні правила:

• В процесі повинні брати участь від трьох до п’яти чоловік.
• На жорстких ношах людини укладають на спину, а на м’яких – на живіт.
• Використовуючи картон, бинти та інші підручні матеріали, потрібно виготовити імпровізований корсет для фіксації шиї потерпілого. Його ноги теж повинні бути закріплені.
• Під час транспортування дії всіх людей потрібно повністю узгоджувати.
• Якщо людина лежить на спині, то потрібно підкласти під поперек валик, щоб надати хребту фізіологічно правильне положення.

Є дуже багато факторів, від яких залежить наскільки ефективною виявиться надана перша допомога. У стресовій ситуації необхідно зберігати спокій, діяти швидко і не робити критичних помилок.

Перша допомога при переломах

Переломом називається порушення цілості кістки. В області перелому потерпілий відчуває різкий біль, що посилюється при спробі змінити положення. Розрізняють переломи ізольовані (однієї кістки), множинні (двох і більш), поєднані (однієї і декілька кісток з одночасним пошкодженням внутрішніх органів).

Переломи бувають закриті і відкриті.

При переломах потерпілому необхідно забезпечити іммобілізацію (нерухомість) пошкодженої ділянки тіла. Це зменшує біль і запобігає подальшому зсуву кісткових уламків та повторному пораненню ними кровоносних судин і м’яких тканин.

При іммобілізації використовуються стандартні шини або будь-які підручні засоби (вузькі дошки, палиці і т.д.) За відсутністю інших засобів знерухоміти верхню кінцівку можна фіксацією її до тулуба, а нижню – до здорової ноги.

Фіксують не менше двох суглобів з обох боків від перелому. На плечовій і стегновій кістках –не менше трьох. Суглоби і кісткові виступи у всіх випадках обкладають ватяно-марлевими прокладками і закріплюють бинтом. Потім накладають шини.

Закриті переломи – це переломи, при яких рана в зоні перелому – відсутня. Характерними ознаками такого перелому є порушення прямолінійності кінцівки та поява «сходинки» в місці перелому. Відмічається ненормальна рухомість, біль, хруст уламків, припухлість. При закритому переломі не слід знімати з потерпілого одяг, шину накладають поверх неї. До місця перелому необхідно прикласти холод для зменшення болю. Для знеболювання дають 1-2 таблетки анальгіну.

При переломі ключиці, лопатки нерухомість кінцівки забезпечують накладанням пов’язки «косинка» або пов’язки «Дезо».

Після накладення шини кінцівку з ізольованим переломом фіксують косинкою, смужкою тканини.

Схема надання першої допомоги при закритому переломі:

• знерухоміти місце перелому;

• накласти шину;

• дати постраждалому знеболювальне (1-2 таблетки анальгіну);

• на місце перелому прикласти холод для зменшення болю;

• викликати швидку допомогу або доставити постраждалого до лікувального закладу.

Неприпустимо:

• дозволяти постраждалому рухати ушкодженою кінцівкою;

• знімати одяг із зламаної кінцівки;

• прикладати тепло до місця перелому;

• транспортувати потерпілого не наклавши шині.

Відкритий перелом супроводжується порушенням шкірного покрову і появою рани. Вони бувають небезпечними для життя людини через можливість розвитку шоку, крововтрати, інфікування. Ознаками відкритого перелому є: деформація та набряк кінцівок, наявність кісних уламків, наявність рани з кровотечею.

Схема надання допомоги при відкритому переломі:

• перевірте наявність пульсу та дихання;

• у разі необхідності очистіть дихальні шляхи постраждалого;

• забезпечте нерухомість зламаної кінцівки;

• розріжте одяг на місці рани таким чином, щоб можна було накласти пов’язку;

• зупинить кровотечу (обробіть краї рани і накладіть стерильну пов’язку);

• накладіть шину.

Неприпустимо:

• не зупинити кровотечу;

• накладати шину на оголену кінцівку або безпосередньо на рану;

• дозволяти постраждалому рухати пошкодженою кінцівкою;

• торкатися рані, вправляти або видаляти уламки кісток та чужорідні тіла.

Ознакою важких переломів є поза постраждалого «жаба», коли постраждалий не може змінити положення ніг. Стопи його розгорнуті назовні, коліна трохи підняті, розведені назовні. У такому випадку вірогідні ушкодження кульшового суглобу, стегнових кісток, ушкодження хребта.

Схема надання першої допомоги при ушкодженні хребта:

• перевірте наявність ознак життя;

• зупинить зовнішню кровотечу у разі її наявності;

• обережно (вдвох або втрьох) покладіть постраждалого на спину на тверду поверхню (можна використати щит, дверне полотно), іммобілізувавши голову постраждалого руками з двох боків у тому положенні, в якому ви його знайшли;

• під шию покладіть щільний валик з одягу;

• слідкуйте за наявністю свідомості та дихання;

• підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;

Схема надання першої допомоги при ушкодженні тазових кісток:

• перевірте наявність ознак життя;

• зупинить зовнішню кровотечу у разі її наявності;

• обережно покладіть постраждалого на спину на тверду поверхню, іммобілізувавши його тіло з двох боків у тому положенні, в якому ви його знайшли та утримуючи його тіло у горизонтальному положенні;

• під коліна покладіть валик з одягу, ковдр, подушки (у такому положенні постраждалий повинен перебувати до приїзду лікаря);

• викличте швидку допомогу;

• слідкуйте за наявністю свідомості та дихання;

• підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;

Неприпустимо:

• використовувати шини, якщо потерпілий лежить у позі «жаби»;

• робити штучне дихання із розгинанням голови у разі травми шийного відділу хребта;

• транспортувати постраждалого на спині на м’яких носилках.

Переломи хребта є найбільш важкими ушкодженнями опорно-рухового апарату. Виникають переломи хребта внаслідок травм великий механічної енергії: дорожньо-транспортні пригоди, травми на виробництві, падіння з висоти, при неправильній поведінці людини в місцях купання (стрибнути «Щучкою» в незнайомому місці) і т.д. У літніх і осіб похилого віку перелом може виникнути навіть від незначної травми, у зв’язку з крихкістю кісток, що обумовлено малим вмістом кальцію в кістки.

Хребет складається з окремих хребців (кісток складових хребет) і проходить через них спинного мозку. При переломах пошкоджуються окремі хребці — один або декілька відразу. Переломи можуть відбуватися у всіх відділах хребта: шийному, грудному, поперековому і крижовому, найбільш небезпечні переломи шийного відділу, тому найчастіше супроводжуються пошкодженням спинного мозку.

Розрізняють безліч типів переломів хребта, що пов’язано з багатогранністю травматичного впливу і складною будовою хребта і хребців. Переломи хребта можуть супроводжуватися вивихами і підвивихи хребців, при вивиху і підвивихи тіла хребців зсуваються відносно один одного, що призводить до затискання і пошкодження спинного мозку. Спинний мозок також може пошкоджуватися осколками переламаних хребців, здавлюватися посттравматичної гематомою (скупченням крові внаслідок травми).

Відповідно до цього, все переломи хребта можна розділити на 2 великі групи:
Неускладнені — без ушкодження спинного мозку.
Ускладнені переломи — супроводжуються пошкодженням спинного мозку.

Найбільш частий тип переломів хребта — це компресійний перелом тіла хребця. Компресійний перелом виникає внаслідок різкого здавлення хребця. Найчастіше буває в осіб похилого віку і, як правило, рідко супроводжується зсувом і пошкодженням спинного мозку.

Симптоми перелому хребта

До основних симптомів переломів хребта відносяться:

• Біль в ураженій ділянці хребта
Біль, як правило, носить завзятий характер, посилюється при русі. Відзначається посилення болю при промацуванні пошкодженого хребця, а також при створенні осьового навантаження на хребет (лікар в такому випадку поколачивает пацієнта по маківці голови або створює додаткове навантаження нанадплечья пацієнта).

• Обмеження рухів у хребті
Обмеження рухів обумовлено сильним болем, а також порушенням анатомічної будови хребта та прилеглих м’язів.

• Видима деформація ураженого відділу хребта
Спостерігається при значних пошкодженнях одного або декількох хребців.

• При ускладнених переломах до вищевказаних симптомів додаються симптоми пошкодження спинного мозку.
Ураження спинного мозку є найбільш грізним ускладненням переломів, яке може привести до загибелі або інвалідизації пацієнта. Симптоми в даному випадку багатогранні і можуть проявлятися в різного ступеня — від легкого порушення чутливості шкірних покривів і незначною м’язової слабкості нижче місця перелому хребта, до повного зникнення самостійних рухів (параліч) і втрати контролю над сечовипусканням і дефекацією.

Перша допомога при підозрі на перелом хребта

Перед лікарем або людиною, що надає першу допомогу, стоїть завдання виключити інші, менш серйозні, пошкодження хребта (забій, пошкодження зв’язкового апарату). У зв’язку з тим, що картини захворювань схожі, навіть при найменшій підозрі на перелом, перша допомога повинна проводитися, як при переломах хребта, до остаточної постановки діагнозу.
Перша допомога полягає в іммобілізації (знерухомлення) хребта та адекватному знеболюванні.

• Іммобілізація і транспортування
Людини з підозрою на перелом хребта укладають і транспортують лежачи на спині, використовуючи жорсткий щит або спеціальні носилки, максимально фіксуючи тулуб і ноги. Перекладати людини без необхідності з місця на місце не варто. Якщо жорсткого щита під руками немає, то замість нього можна застосувати підручні засоби: широку дошку, фанеру і т.д. Самостійно рухатися пацієнтові заборонено, також небажано транспортувати людини сидячи.
При переломах шийного відділу потрібно створити додаткову фіксацію шиї коміром. Комір можна також змайструвати з підручних засобів — шматка картону або щільної матерії. Ні в якому разі не можна намагатися вправити видимі пошкодження шийних хребців.

• Знеболювання
Вибір засобу для знеболювання будується за принципом — чим сильніше, тим ефективніше. Найбільш поширені ліки в побуті — це німесулід, кеторол і анальгін.
Не можна давати таблетки, якщо людина перебуває на межі втрати свідомості або в несвідомому стані, це може призвести до потрапляння ліків у дихальні шляхи.

Діагностика перелому хребта

Лікар вже при первинному огляді може запідозрити перелом хребта, а остаточно виставити діагноз можна тільки за допомогою рентгенографічного дослідження. В окремих випадках: при пошкодженнях спинного мозку, при підозрі на ушкодження спинного мозку, в складних для діагностики випадках може застосовуватися комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ).
Іноді виникає необхідність в проведення пункції спинномозкового каналу і мієлографії — обидва дослідження спрямовані на оцінку циркуляції спинномозкової рідини, але в даний час проводяться рідко.

В установці характеру пошкодження спинного мозку лікаря травматолога найчастіше потрібна допомога лікаря — невролога, і вони разом визначаються з подальшою лікувальною тактикою.

Лікування та реабілітація пацієнта з переломом хребта

Мабуть, найскладніше завдання представляє лікування переломів хребта. Лікувальна тактика різна, але в загальному можна виділити два основних напрямки: консервативний та оперативний методи. Рідко застосовні в сучасний час — метод витягнення і закритого вправлення переломів.

• Консервативний метод лікування перелому хребта
Цей метод не передбачає оперативного втручання. Застосуємо при переломах без зміщення і при переломах без ушкодження спинного мозку.

Консервативний спосіб полягає в тривалому постільному режимі, при переломах грудного і поперекового відділів хребта, або носінням фіксаційного коміра при переломах шийного відділу хребта. Загальний строк постільного режиму коливається, залежно від ушкодження, від 1 до 3-х місяців. Надалі пацієнтові необхідно ще до півроку носити фіксаційний корсет і уникати інтенсивних фізичних навантажень. При пошкодженнях шийного відділу фіксація триває від 2-х до 3-х місяців.

Фіксаційний комір

Одночасно з фіксацією або постільною режимом необхідно активно виконувати лікувальну гімнастику, спрямовану на формування м’язового корсету та захисту, таким чином, хребців від зсуву і надлишкового навантаження. Вправи слід виконувати з поступово збільшується навантаженням, наприклад з перших днів після травми дозволено виконання тільки дихальної гімнастики, надалі дозволяється рухати руками і так далі. Всі вправи потрібно виконувати тільки з дозволу та під контролем врача.Также в пізні терміни після травми (більше 3-х місяців) дозволяється плавання і поступове повернення людини до праці.

Для зняття запалення в зоні пошкодження призначається фізіотерапевтичне лікування.

Лікарські засоби, застосовуються при неускладнених переломах хребта можна розділити на кілька груп:

1) Препарати кальцію — направлені для прискорення зрощення хребця (Кальцемін, Кальцій D3-нікомед, різні вітамінні комплекси).
2) Препарати, що перешкоджають руйнуванню міжхребцевого хряща (Терафлекс, Дону, Алфлутоп).
3) Протизапальні та знеболюючі препарати (Німесулід, Мелоксикам, Кеторолак, Диклофенак).
4) Різні гелі та мазі для місцевого застосування (Ультрафастін, Вольтарен, Кетопрофен, Фастум гель і т.д.).

• Оперативний метод лікування переломів хребта
Оперативний метод лікування застосовується при переломах, що супроводжуються пошкодженням спинного мозку-при переломах із значним підвивихи хребців: при переломо-вивихах позвонков- в тих випадках, коли немає гарантії, що осколки або зламаний хребець не зашкодять спинний мозок, при подальшому консервативному лікуванні. Показання до операції завжди строго індивідуальні і до кожного застосовна своя тактика лікування, враховуючи всі можливі наслідки оперативного втручання.

Щодо техніки оперативного втручання, то всі операції спрямовані на звільнення і захист спинного мозку від подальшого пошкодження. За допомогою спеціальних металевих конструкцій досягається стабілізація і зміцнення пошкодженого сегмента. Надалі лікування нічим не відрізняється від консервативного методу: тривале обмеження фізичних навантажень, постільний режим, масаж, лікувальна гімнастика та фізіотерапевтичне лікування. Для лікарської терапії, крім вищезгаданої, може застосовуватися специфічне лікування, призначене неврологом або нейрохірургом для підтримки функції спинного мозку.

Металеві конструкції дістаються з хребта у віддалені період після травми, однак властивості сучасних хірургічних сплавів дозволяють залишати останні на все життя. Показання до повторної операції з видалення фіксаторів вирішуються індивідуально, залежно від віку, скарг та наслідків.

• Метод витягування хребта
Застосуються для поступового усунення зміщення хребців, при неможливості технічно виконати операцію або при високому ризику оперативного втручання. Хворого в такому випадку укладають на ліжко і фіксують петлями, лямками, ватно-марлевими кільцями за голову або пахвові западини, створюючи таким чином тягу, вправляють перелом. Далі йде консервативне лікування.

• Метод закритого вправлення
Цей метод вимагає умілих рук хірурга і в даний час практично не застосуємо, внаслідок небезпеки зміщенняуламків в подальшому, навіть при надійної фіксації.

При переломах, що не супроводжуються паралічами та іншими проявами ушкодження спинного мозку, до праці повертаються в термін від 3-х місяців (переломи шийного відділу) до півроку (переломи поперекового і грудного відділів).

Прогноз при переломах хребта

На початкових етапах лікування прогноз дуже обережний, навіть при неускладнених переломах. Частина пацієнтів навіть не встигають потрапити в приймальне відділення лікарні, гинучи від грізного ускладнення — спинального шоку (стан викликане пошкодженням, або розривом спинного мозку).

Пацієнти, у яких діагностовано пошкодження спинного мозку, надалі можуть страждати від паралічів і самостійно не пересуватися кілька місяців або років, а то і все життя. При неускладнених переломах надалі можуть виникати такі захворювання, як міжхребетні грижі, остеохондроз хребта. Тому велике значення має тривала реабілітація, як в лікувальному закладі, так і в домашніх умовах.

Лікар травматолог-ортопед Н.А. Воронович