Перша допомога при переломах грудної клітки

Тема: Перша медична допомога при переломах верхніх

кінцівок, ключиці, грудної клітки.

Мета: поглибити знання учнів про різні види переломів( переломи верхніх

кінцівок, ключиці, грудної клітки); згадати з учнями

про будову верхніх кінцівок, ключиці, грудної клітки.

Очікувані результати: учні повинні знати надавати першу медичну

допомогу при переломах верхніх кінцівок, ключиці,

грудної клітки.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, робочий зошит, схема « Переломи — класифікація» .

Структура уроку

І. Організаційний етап……………………………………………2хв.

ІІ Актуалізація опорних знань ………………………………….10хв.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності …………………………2хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу …………………………………20хв.

ПМД при переломах верхніх кінцівок.
ПМД при переломах ключиці.
ПМД при переломах грудної клітки.

V. Узагальнення й систематизація знань учнів ………………5хв.

VІ. Висновки ……………………………………………………..3хв.

VІІ. Домашнє завдання …………………………………………3хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

1). Що таке перелом?

2) Які основні причини виникнення переломів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне питання

Чи може людина без медичної освіти визначити наявність переломів у себе та іншої людини?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

V. Узагальнення й систематизація знань учнів.

При переломах потерпілому необхідно забезпечити іммобілізацію (нерухомість) пошкодженої ділянки тіла. Це зменшує біль і запобігає подальшому зсуву кісткових уламків та повторному пораненню ними кровоносних судин і м’яких тканин.

VІ. Висновки

При іммобілізації використовуються стандартні шини або будь-які підручні засоби (вузькі дошки, палиці і т.д.) За відсутністю інших засобів знерухоміти верхню кінцівку можна фіксацією її до тулуба, а нижню – до здорової ноги.

Фіксують не менше двох суглобів з обох боків від перелому. На плечовій і стегновій кістках –не менше трьох. Суглоби і кісткові виступи у всіх випадках обкладають ватяно-марлевими прокладками і закріплюють бинтом. Потім накладають шини.

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити зміст даного конспекту та відповідний параграф даного підручника.

М.М. Бака « Захист Вітчизни» 10-11 клас стр. 372.

Я. В. Косенко « Основи медичних знань» 10-11 клас стр. 41.

1. » Захист Вітчизни. Основи медичних знань».- підручник для загальноосвітніх навчальних закладів-Гудима А.А., Пашко К.О., Герасимів І. М., Фука М.М. — стр.32

Транспортна іммобілізація — заходи щодо забезпечення нерухомості кісток у місці перелому. Здійснюється накладанням відповідних шин, виготовлених з табельних чи підручних матеріалів, фіксацією двох розміщених поряд суглобів тощо. Такі заходи зменшують біль, що попереджає розвиток шоку.

Промисловість випускає кілька видів табельних шин:

• драбинчаста шина Крамера — виготовляється з гнучких металевих дротів і використовується для іммобілізації верхніх кінцівок;

• сітчаста металева шина — застосовується для іммобілізації верхніх кінцівок, під час переломів у ділянці гомілкового суглоба, їй легко надати необхідну форму;

• фанерна шина — виготовляється різної довжини, не піддається моделюванню, у випадку використання обгортається ватно-марлевими серветками;

• транспортна шина Дитеріхса — виготовляється з деревини; складається з двох розсувних планок різної довжини, рухомої підошви і палички-закрутки для витягування кінцівки. Використовується для іммобілізації нижніх кінцівок.

Підручними засобами можуть слугувати відрізки фанери, картону, палички, різні побутові предмети, використовуючи які, можна забезпечити нерухомість кісток у місці перелому.

Подання першої медичної допомоги при переломах

Способи та черговість застосування окремих прийомів подання допомоги визначаються тяжкістю та місцем перелому, наявністю кровотеч, супутніх ушкоджень, загальним станом організму. Накладання шини потрібно проводити безпосередньо на місці травмування, виявляти обережність, щоб не допустити зміщення відламків. Вправляти відламки кісток категорично забороняється, оскільки це може, наприклад, закритий перелом перетворити на відкритий, збільшити біль і створити умови для розвитку шоку.

Під час іммобілізації кінцівок пошкодженій частині тіла намагаються надати шинами чи підручними засобами, якщо це можливо, найбільш природного положення. Якщо ж ні, то зайві маніпуляції забороняються. Також не дозволяється формувати та моделювати шини безпосередньо на потерпілому.

За наявності рани в місці перелому, обережно розрізають одяг, обробляють рану та накладають асептичну пов’язку. Стежать за тим, щоб пов’язка не давила на місце перелому. Потім накладають шину. В разі відсутності рани шину накладають поверх одягу.

Переломи кісток черепа поділяються на переломи зводу та основи черепа. Особливу небезпеку становлять відкриті переломи, які можуть супроводжуватися витіканням мозкової речовини, і, що вкрай небезпечно, інфікуванням мозку. Допомога у такому випадку полягає у створенні повного спокою потерпілому. Хворого кладуть горизонтально. Іммобілізацію проводять підкладанням ватно-марлевого кільця чи кільця, зробленого з одягу. За допомогою пращоподібної пов’язки, яку проводять під підборіддям, голову фіксують до нош чи широкої дошки. Якщо травмовано потиличну частину, потерпілого вкладають обличчям донизу, так само підкладаючи ватно-марлеве кільце. Припускається транспортування хворого на боці. У потерпілих часто спостерігається блювання, тому необхідний постійний нагляд для попередження асфіксії.

У разі переломів щелеп використовують звичайну пращоподібну пов’язку. Перед цим потрібно звільнити рот від крові та зламаних зубів. Голову повертають набік для попередження западання язика і затікання крові у гортань.

Часто виникають переломи перенісся, що супроводжується болем, деформацією перенісся, сильною кровотечею з носа. Допомога полягає у накладанні холодного компресу для зупинки чи зменшення кровотечі, пращоподібної пов’язки та доставці потерпілого у лікарню.

Переломи ключиці виникають під час ударів безпосередньо по ключиці, а також при падінні на відведену в сторону руку. Ощупуванням на місці перелому відзначаються надмірна рухливість кісток та хруст. Рухи рукою при цьому неможливі. Транспортна іммобілізація може бути досягнута за допомогою ватно-марлевих кілець чи кілець, зроблених з одягу, які надягають на ділянку плечових суглобів. Кільця стягують, зв’язують їх між собою бинтом або гумовою трубкою. Ватно-марлеві кільця повинні бути доволі товстими, не менше 5 см у діаметрі, що забезпечує рівномірний тиск на плечі. Внутрішній діаметр кільця роблять на 2—3 см більшим, ніж об’єм плечового суглоба.

Для тимчасової фіксації переломів ключиці можна також скористатися замість ватно-марлевих кілець вісімкоподібною косинковою пов’язкою. В цьому випадку у сидячому положенні суглоби розводять назад і фіксують косинкою. Під косинкою між лопатками підкладають подушечку, що сприяє ще більшому розведенню кісток плечових суглобів і розтягненню відламків ключиці. Після такої іммобілізації руку також слід підв’язати на косинці.

Часто у разі переломів ключиці використовують пов’язку Дезо. Плече при цьому відводять вбік, а в пахвинну ямку підкладають міцний валик і під прямим кутом згинають ліктьовий суглоб. У такому положенні руку прибинтовують до тулуба. Під час подання допомоги слід пам’ятати, що під ключицею проходять магістральні кровоносні судини, тому всі маніпуляції треба робити обережно, щоб відламки кісток їх не пошкодили.

Перелом плечової кістки може спостерігатися у різних її відділах. У разі перелому у середній частині деформація більш виражена, і кінцівка сильно вкорочується. Плече у місці перелому потовщується, спроби руху кінцівкою спричинюють сильний біль.

Для іммобілізації необхідно фіксувати три суглоби: плечовий, ліктьовий і зап’ястка. Зручно скористатися шиною Крамера, якій надають необхідної форми. Після підготовки шини плече трохи відводять убік, у пахвинну ямку підкладають ватно-марлевий валик, на шину кладуть підстилку і закріплюють її бинтом. Руку згинають під прямим кутом у ліктьовому суглобі, кладуть на шину і прибинтовують, починаючи від кисті.

Шина повинна бути міцно зафіксована на плечовому суглобі. Тури бинта в цій ділянці розташовуються вісімкоподібно, проходячи через пахвинну ямку непошкодженого боку. Верхній кінець шини також фіксується на здоровій стороні таким чином, щоб він не сповзав на шию та потилицю. Це досягається перекиданням турів бинта через надпліччя спереду з обов’язковим проведенням їх навколо Тулуба

З підручних засобів можна використати шматки твердого картону, дошки, лозини тощо. Якщо підручних засобів немає, травмовану кінцівку слід підвісити на косинці і прибинтувати до тулуба. В пахвинну ямку підкладають ватно-марлевий валик. І косинку, і валик можна зробити з одягу.

Передпліччя складається з двох кісток — ліктьової та променевої. Тому переломи можуть бути як ізольовані (одиничні), так і відразу обох кісток — подвійні (множинні) на однаковому чи різних рівнях. Найбільш типовим є перелом променевої кістки в ділянці зап’ясткового суглоба. Подаючи допомогу, фіксують ліктьовий та зап’ястковий суглоби. При цьому лікоть пошкодженої руки необхідно зігнути під прямим кутом, а передпліччя повернути долонею до тулуба. Шину Крамера роблять у формі жолоба і згинають під прямим кутом. На неї кладуть травмовану кінцівку, під долоню підкладають товстий валик у вигляді кулі і прибинтовують, починаючи з кінчиків пальців і до верхньої третини плеча. Руку підвішують на косинку. Якщо немає табельної шини Крамера, використовують товстий картон. Перед формуванням його намочують у воді, потім згинають за формою кінцівки і прибинтовують.

У випадку перелому променевої кістки в її середній частині можна використати просту фанерну шину, яку прибинтувати від кінчиків пальців до ліктя. Кисті та зап’ястковому суглобу надають фізіологічного положення, в долоню вкладають товстий валик.

Якщо переломи у ділянці кісток кисті, то в долоню вкладають жмут вати і забинтовують . У разі пошкодження однієї чи кількох фаланг на одному чи кількох пальцях доцільно використати шини, зроблені з металевого дроту . Для цього можна взяти будь-який алюмінієвий, мідний чи сталевий дріт з невеликим перерізом, вигнути його відповідно до форми пальців і обгорнути бинтом. Вигин треба зробити такий, щоб пальці, прибинтовані до дроту, зайняли напівзігнуте положення. Потім покласти на імпровізовану шину пальці і обережно прибинтувати кожний окремо.

Переломи ребер — дуже небезпечне явище. Для таких травм характерні різкий біль, що посилюється під час вдиху, кашель, зміна нормального положення тіла. Оскільки прикріплені до ребер м’язи відповідають за дихання (разом з діафрагмою), такі переломи можуть бути причиною дихальної недостатності, а відламки реберних кісток можуть пошкодити стінки плевральної порожнини, що спричинить крововилив, або травмувати легені, що спричинить пневмоторакс. Перша допомога полягає в накладанні на грудну клітку тугої спіралеподібної пов’язки в момент видиху. Якщо немає бинта, можна використати рушники, порізаний на стрічки одяг тощо.

Найбезпечніше транспортування потерпілого у сидячому чи напівсидячому положенні.

У випадках, коли потерпілий має кілька переломів, у першу чергу зупиняють кровотечу, дають знеболювальний засіб, потім обробляють найнебезпечніпіі відкриті переломи, а вже потім — закриті.

Ознаки перелому

сильний біль
набряк
синець
крипітація кісток (хрускіт при пересуванні уламків кісток)
неправдивий суглоб
деформація кістки (кінцівки)
порушення функцій кістки (кінцівки)

Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.

Класифікація переломів

Класифікація в залежності від пошкодження зовнішніх покривів тіла

відкритий перелом (цілісність шкіри у ділянці перелому порушена)

закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)

Класифікація в залежності від форми кісткових уламків

поперечні
косі
гвинтоподібні
осколчасті
роздроблені

Класифікація в залежності від порушення цілісності кістки

повні
неповні

Класифікація в залежності від зміщення

зміщені
незміщені

Класифікація в залежності від кількості переломів

одиночні
множині

Перша допомога при переломах

При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення). Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки та ін.). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.

Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).

При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому вводять морфін.

При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При атеріальній кровотечі накладають джгут.

У лікувальному закладі після обстеження постраждалого у першу чергу проводять репозицію (вправлення) уламків, а потім накладають відповідну гіпсову лонгету. Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних швів, цв’яхів, гвинтів, пластинок.

При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку.

Источник

Перелом – це порушення цілісності кісткової тканини в результаті посиленого механічного впливу на неї. Кожна така травма передбачає негайне надання першої допомоги при переломах і подальшому ефективному методі лікування.

Клікніть на картинку для її збільшення в повний розмір

Від того, наскільки правильно і вчасно потерпілому буде надана перша допомога при переломі, залежить ефективність майбутнього лікування, а інколи і життя потерпілого.

Види переломів

Відкритий перелом вважається найнебезпечнішим — кістки розривають м’які тканини і виходять назовні. Потрібне хірургічне втручання.

Які бувають переломи:

закриті переломи легкого типу без зміщення і деформації;
закриті травми зі зміщенням і порушенням анатомічної цілісності;
відкриті ушкодження, при яких м’які тканини травмованої області розриваються кістковими відламками.

Загальні симптоми

Найбільш поширеними ознаками переломів вважають:

гостра або ниючий біль в ділянці травми;
виникнення гематоми;
помітна візуальна деформація місця пошкодження;
у разі перелому будь-якої кінцівки відбувається її укорочення;
хрускіт і тертя травмованої області;
поява набряклості;
значне погіршення рухової функції зламаної кістки.

Загальні правила надання першої допомоги при переломах

Допомога залежить від причини ушкодження, характеру травми, місця локалізації і ступеня тяжкості, але є загальні правила, які можна використовувати незалежно від видів переломів:

перша медична допомога при переломах починається з негайного виклику бригади швидкої допомоги. Під час розмови слід уточнити диспетчеру про загальний стан здоров’я потерпілого, про приблизний характер травми та про наявність кровотечі. Завдяки такій інформації, оператор зможе зрозуміти суть проблеми і відправити групу лікарів з найбільш відповідним обладнанням та препаратами для надання медичної допомоги та подальшою госпіталізацією хворого;
у разі, якщо присутній сильний больовий синдром, то потерпілому необхідно забезпечити прийом будь ненаркотического знеболюючого, до якого є доступ;
ні в якому разі не намагатися змінити розташування потерпілого, попередньо не зафіксувавши травмовану кістку в одному положенні;
у тому випадку, якщо без транспортування хворого не обійтися, потрібно посприяти щоб навантаження на пошкоджену область була мінімальною, больовий синдром був відсутній, а фіксатор не стикався з шкірою потерпілого;
ніколи не намагайтеся самостійно зіставити зміщені фрагменти, займатися цим повинен кваліфікований фахівець, а інакше можливо посприяти появі безлічі неприємних ускладнень.

Як правильно надавати

В залежності від того, що саме було піддано пошкодження, вибирається перша долікарська допомога при переломах найбільш підходить саме в цьому випадку. Травми можуть носити різний характер (наприклад, відкритий і закритий тип) і різні ступені тяжкості.

Перша допомога при відкритому і закритому переломі, звичайно, відрізняється, але деякі заходи, наприклад іммобілізація ушкодженої кінцівки, проводиться в обох випадках.

Травми суглобів

Пошкодження суглобів вважається одним з найбільш небезпечних видів травм. У випадку, якщо стався перелом іменного такого типу, то можливість повного відновлення працездатності суглоба менше, ніж при будь-якому іншому пошкодженні. Шанси на повну реабілітацію залежать від того, наскільки серйозною є травма і який її характер.

Перелом ліктьового суглоба

Найбільш поширеними випадками зустрічаються порушення цілісності суглобів нижніх або верхніх кінцівок. Визначити такий перелом можна завдяки прояву таких симптомів:

травмована кінцівка стає коротшим, ніж здорова;
в області суглоба спостерігається прояв набряклості;
біль при пальпації або навантаження на хворий суглоб;
виникає гематома;
поламана кістка може видавати звуки скрипу і хрускоту.

Для того, щоб у подальшому лікування принесло позитивний результат, треба терміново надати ПМП.

Первинна допомога наступна:

якщо больовий синдром дуже сильний, потерпілому забезпечують прийом знеболюючих засобів;
Лід обов’язково повинен бути загорнутий в тканину
до області травми рекомендується прикласти що-небудь з вашої морозильної камери, перед застосуванням, компрес потрібно обмотати кількома шарами тканини;
у випадку, якщо стався перелом суглобів нижніх кінцівок хворого кладуть спиною на рівну поверхню, а під ногу лягає спеціальний валик або згорток тканин тощо;
якщо ламаються верхні кінцівки, то їх підв’язують до тулуба за допомогою пов’язок або подібних підручних матеріалів. Руку міцно фіксують, не дозволяючи їй зайвий раз напружуватися;
після перерахованих вище маніпуляцій потрібно звернутися за допомогою фахівця.

Травма голови

У результаті травмування кісток голови існує величезна ймовірність, що може пошкодитися головний мозок, надання першої долікарської допомоги при переломах такого типу має бути екстреним і поставитися до таких пошкоджень потрібно з величезною серйозністю.

Порядок дій такий:

голову потрібно розташувати так, щоб вона знаходилася вище рівня грудної клітки;
використовуючи підручні предмети з холодильника (лід, заморожене м’ясо та овочі) зробити компрес, обмотавши його тканиною, і прикласти до пошкодженої області. Така процедура сповільнить освіта набряклості і запобіжить здавлення головного мозку;
у разі, якщо присутній рясна кровотеча, використовується тампон з вати, марлі або бинтів і прикладається до того ділянці, з якого йде виділення крові. Якщо потерпілий не зможе самостійно утримувати дане пристосування, то воно фіксується з допомогою пов’язки;
далі терміново викликати бригаду швидкої допомоги.

Перелом хребта

Якщо пошкодженої областю став хребет, то шанси повного відновлення рухової функції, за статистикою, є найбільш мінімальними, ніж при травмах іншого типу. Тож невідкладна допомога при переломах хребетних кісток повинна бути своєчасною і максимально якісною.

Для визначення саме такої травми потрібно звертати увагу на такі ознаки:

область трохи нижче травми втрачає свою чутливість;
зламані частини хребців випинаються назовні або навпаки;
погіршується або повністю зникає працездатність нижніх кінцівок;
виникає нетримання сечі або неконтрольоване спорожнення кишечника.

Перша допомога при переломі такого типу полягає в повній фіксації тіла в одному положенні, щоб уникнути пошкодження спинного мозку, судин і нервових закінчень. Надання допомоги відбувається так:

знаходиться абсолютно будь-яка тверда поверхня, яка відповідає зростанню потерпілого і буде використовуватися в якості нош;
як мінімум два фізично добре розвинених людини перекладають хворого на носилки, міцно притримуючи голову, плечі, тазову область і ноги;
спеціальні валики, зроблені з підручних засобів, підтримують область колін і голови в положенні лежачи;
все тіло потерпілого ретельно кріпиться за допомогою різних ременів і мотузок. Це допоможе не допустити можливих ускладнень при транспортуванні хворого;
викликати швидку допомогу, попередньо повідомивши диспетчера про отриману травму.

Травми кінцівок

Переломи кісток верхніх і нижніх кінцівок є найбільш поширеними видами травм. Вони трапляються щодня і практично нікого не обходять. Причинами їх виникнення можуть бути заняття спортом, дорожньо-транспортні пригоди, падіння або хвороби, які провокують погіршення структури кісткових тканин.

Ознаки переломів кінцівки:

виникнення набряку і гематоми;
біль у травмованій області;
візуальна деформація місця перелому;
хрускіт і скрип кісток;
погіршення працездатності;
укорочення кінцівки.

Приклад іммобілізації за допомогою шини при переломі стегна

Для того щоб допомагати хворому з травмованими кінцівками, потрібно подбати про предмети іммобілізації. Вони можуть бути:

плоскі, дерев’яні палиці;
дротові з трансформуючою поверхнею;
пневматичними і вакуумними.

В побуті для виготовлення фіксуючих шин використовують лижі і палиці для них, різні підходящі за розміром дошки і палиці.

Як виявляється перша допомога при переломах кінцівок:

при сильному больовому синдромі хворому обов’язково забезпечують прийом знеболюючих засобів;
кінцівку фіксують за допомогою накладання шини;
максимально зменшують навантаження на травмовану кістку;
ні в якому разі не зіставляються зміщені відламки самостійно;
викликається бригада швидкої допомоги.

Особливості надання ПМП при відкритих переломах

Перша допомога при відкритих і закритих переломах кінцівок відрізняється тим, що надаючи її, в першу чергу проводиться знезараження рани, щоб уникнути попадання інфекції і запобігти можливі наслідки.

Перша допомога при відкритому переломі:

потрібно оцінити загальний стан здоров’я потерпілого і викликати швидку допомогу;
щоб уникнути паніки і больового шоку хворому дають будь ненаркотическое знеболювальний засіб;
Накладення джгута
зупиняється кровотеча з допомогою джгута;
область розриву обробляється спиртом або перекисом;
накладається пов’язка;
кость фіксується в одному положенні за допомогою підручних засобів.

Якщо вам довелося стати свідком появи такого перелому, то діяти треба дуже швидко, щоб надалі не виникли всілякі ускладнення.

Протипоказання до надання невідкладної допомоги

Для того, щоб не принести потерпілому ще більшої шкоди, існує ряд протипоказань, які ні в якому разі не повинні використовуватися при наданні медичної допомоги:

ніколи не намагатися самому зіставити зміщені відламки, це повинен робити спеціально навчений фахівець;
не можна навантажувати зламану кістку або суглоб;
під час іммобілізації не варто намагатися зняти одяг із потерпілого;
якщо до травмованої області прикладається крижаний компрес, він ніколи не повинен стикатися зі шкірою людини, попередньо його варто обмотати тканиною;
якщо травмований без свідомості, ніколи не намагайтеся напоїти його знеболюючими засобами або водою. З-за цієї процедури потерпілий може просто задихнутися.

Источник