Перелому ключиці без зміщення відламків
Автор: Рушковський Олександр , лікар-інструктор Медсанбат
При первинному огляді пораненого послідовно звертаємо увагу на цілісність кісток грудної клітини. Серед усіх переломів кісток у військових, переломи ключиці складають близько 3%.
Ключиця — це маленька, дугоподібна кісточка, яка з’єднує лопатку і грудну клітку. Розташовується кістка поверх ребер і у більшості людей видна неозброєним оком. Ключична кістка виконує підтримуючу функцію кісток руки і лопатки, створюючи каркас плечового пояса. Також ключиця виконує функцію захисту великих кровоносних судин і нервових волокон в пахвовій зоні. Зустрічаються переломи зі зміщенням уламків і без зміщення.
Причини травми
Переломи ключиці,в бойових умовах, бувають двох типів:
- Внаслідок прямої травми, що відбувається при ударі по надплечью, при падінні важкого предмета на ключицю або зовнішню частину надпліччя. При вогнестрільному або осколковому пораненні ключиці.
- Внаслідок непрямої травми, при падінні на зовнішню частину плечового суглоба, лікоть або випрямлену руку.
Класифікація переломів
За локалізацією. По розташуванню перелому ключиці виділяють:
1. Грудини кінець. Переломи подібного роду найбільш рідкісні серед загального числа травм ключиці і становлять трохи більше п’яти відсотків.
2. Діафіз. Це найбільш тонка середня частина кістки, тому саме на її частку припадає найбільша кількість переломів, а саме вісімдесят відсотків.
3. Акроміальний кінець. Це частина ключиці, що з’єднується з плечем. Подібні травми також не надто поширені. Їх частина становить трохи менше п’ятнадцяти відсотків.
За характером перелому. По напряму і характерними ознаками травми бувають:
1. Поперечний. Як правило, стає результатом прямого акцентованого удару в область ключиці. Частіше за інших супроводжується ускладненнями.
2. Косопоперечние. У більшості своїй подібні травми отримують внаслідок здавлювання або падіння з витягнутою кінцівкою.
3. Осколковий. Подібні переломи виникають в результаті нанесення прямої травми. Найчастіще вогнепальні переломи мають саме такий характер.Третій варіант небезпечний пошкодженням плеври і судинно-нервового пучка. Найчастіше, осколкові переломи вимагають хірургічного втручання, так як відкололися частини кістки становлять небезпеку.
Вид перелому. Також переломи діляться на:
1. Відкриті. Подібні пошкодження найчастіше трапляються від вогнепальних та осколкових поранень, або удару в середню частину кістки.Найбільш поширені в при бойових травмах. Їх небезпека полягає в можливості нанесення супутніх травм м’яких тканин і судин.
2. Закриті. Найбільш поширені в мирний час і складають більшість. Такі переломи стають результатом падіння або здавлювання кістки.
Симптоматика, характерна для травми
Серед найбільш важливих, характерні такі симптоми перелому в ключичній кістки:
• Біль. Як правило, біль супроводжує всі травми, включаючи і незначні. Перелом відрізнятиме різкий біль, яка не йде на спад, а навпаки наростає.
• Ускладнений рух у плечі і кінцівки. Поранений не може вільно рухати рукою. Різко болючі рухи в плечовому суглобі на ураженій стороні, особливо при піднятті руки. Він змушений підтримувати іншою рукою пошкоджену кінцівку і притискати її до тулуба.
• Укорочування надпліччя. Візуально надплечье коротшає і зміщується вперед. Голова пацієнта при цьому схиляється в бік пошкодженої зони.
• Опущення плеча. Так як ключичная кістка з’єднує руку з грудиною, її перелом призводить до помітного опущенню плеча і, відповідно, до візуально помітного подовженню руки.
• Крепітація. Рух пошкодженим плечем або пальпація супроводжуються хрускотом в зоні перелому. Різка болючість при обмацуванні і легко можна промацати рухливі фрагменти,
- Нездорова рухливість. Хворий може здійснювати рухи в плечовому поясі, не характерні для здорового суглоба.
• Набряк. Перелом ключичній кістки часто супроводжується набряком м’яких тканин, який, на відміну від забитого місця, не проходить.
• Сглаженість надключичной ямки. Припухлі м’які тканини приховують зазвичай легко визначається ключицю.
• Освіта сходинки. Частини зламаною ключичній кістки утворюють кут з вершиною в місці розлому, також подібний феномен називають «наметом».
• Синці. Закритий перелом часто супроводжується підшкірними крововиливами в зоні розлому кістки та припухлістю. - Медіальний (внутрішній) край лопатки на пошкодженій стороні може відходити від грудної клітки,
- Блідість і синюшність руки. Подібний симптом спостерігатиметься у випадку передавливания артерії, що проходить в пахвовій зоні. У такому випадку, пульс променевої артерії НЕ БУДЕ прослуховуватися. Все це зазвичай супроводжується зниженням температури кінцівки і її зблідненням.
• Кровотеча. Подібний симптом супроводжує лише відкриті переломи ключичній кістки з пошкодженням чи проривом м’яких тканин і є досить рідкісним явищем при даному виді травми в мирний час, та є поширеним при бойовій травмі.
Точний діагноз ставиться після рентгенологічного обстеження.
Перша допомога пораненому з переломом ключиці.
Для початку потерпілого потрібно посадити і накласти іммобілізірующую пов’язку.
Методика накладення цих пов’язок в основному однакова.Хворого саджають на стілець.Він повинен міцноупертися на спинку, грудь вперед, лопатки звести, руки на поперек, предпліччя з плечем зігнуті під прямим кутом, кисті руки тримаються за боки, перші пальці кисті спрямовані один до одного. Під пахви вкладують валик з тканини. Перев’язку роблять удвох. Одналюдина ззаду розводить руками надплечья пацієнта так,щоб внутрішні краї лопаток максимально наблизилися дохребетного стовпа. Вінповинен утримувати плечі врозведеному положенні постійно впродовж перев’язки.Другий рятівник одночасно повільно і обережно великимипальцями фіксує вершину кута, утвореноговідламками ключиці. Після цього руку фіксують м’якою пов’язкою. Потім у стаціонаріпісля репозиції уламків ключиці фіксують гіпсовою або м’якою пов’язкою.
Надання першої допомоги при переломі полягає в накладенііммобілізіруючої косиночной або бинтової пов’язки. Попередньо в пахвову область кладеться великий шматок вати або звичайна зіжмаканий тканина. Наводимо приклад деяких з них нижче.
Це може бути бинтування зігнутою в ліктьовому суглобі руки до корпусу (пов’язка Дезо).
Це може бути пов’язка-косинка з опорою на здорове плече або косинка через шию на руку та фіксація руки до корпусу.
Просту іммобілізацію ключиці можна виконати матер’яними кільцями.
Робиться це за допомогою хустки або шарфа:
· накинути полотно тканини на шию, завести кінці під руки і зав’язати їх. Потім зв’язати кільце, що вийшло,перемичкою в області лопаток. Попередньо в пахвові області кладеться великий шматок вати або звичайна зіжмаканий тканина. Лопатки після накладення кільця мають бути зведені разом. Плечі розправляються, і відламки ключиці не травмуватимуть навколишні тканини за рахунок зайвої рухливості.
накинути полотно на плече з боку перелому, обидва кінці завести за спину, перехлеснути їх в області лопаток. Між зведеними лопатками встановити матерчатий валік. Потім один кінець підвести під здорову руку, а другий покласти на здорове плече, зав’язати вузол. Попередньо в пахвові області кладеться великий шматок вати або звичайна зіжмаканий тканина. Виходить «вісімка». Лопатки також мають бути зведені разом, а кільця «вісімки» стабільно утримувати їх в цьому положенні.
Для фіксації плечового поясу також використовують хрестоподібну пов’язку.
Можна зробити ще простіше. Зігніть обидві руки потерпілого в ліктях, відведіть назад надпліччя і закладіть за його спину будь-яку палицю так, щоб він утримувавїї в ліктьових згинах. Це також сприяє розслабленню м’язів плечового пояса і зменшує рухливість фрагментів зламаної ключиці.
В медичній практиці описано 11 способів фіксації перелому ключиці, в тому числі також використовуються: пов’язка Сейра, восьмиобразна бинтова м’яка пов’язка, овал Титової, пов’язка Уно, кольца Дельбе, шина Кузьмінського, кокситная пов’язка.Кожен з них ефективний в залежності від умов надання допомоги та навичок рятівника.
Після фіксації перелому необхідно провести перевірку чотирьох параметрів на кінцівкахпорівнюючи здорову сторону зі стороною перелому: пульс, температура, чутливість, колір. Накладення іммобілізуючої пов’язки не повинно погіршити стан пацієнта.
У одному з таких положень потерпілого, сидячим, слід доставити в лікувальний заклад.Якщо не проводити іммобілізацію або при виконанні неправильно можливий розвиток ускладнень як в ранній період після травмування, так і в пізніші терміни. А саме насамперед ушкодження: сосудів (підключичної вени та надключичної артерії), стволу плечевого нервового сплетіння або окремих його гілок, критична кровотеча, гемоторакс, пневмоторакс, поранення легені. При ушкоджені нервів пропадають як рухи в инервуємихними сегментах, так і чутливість. При ушкоджені сосудів на кінцівках погіршується або зникає пульс. Кінцівка може бути холодною та блідою або синюшною (дивіться симтоматику травми).
В разі, коли поранений непритомний та з-за травм неможливо зробити йому іммобілізуючу пов’язку та пораненого необхідно транспортувати лежачи на спині, тоді між лопатками встановлюють вузький матерчатий валік вздовж хребта. Це дає можливість частково розвести плечі.
Так як подібні травми часто супроводжуються сильним больовим синдромом, необхідне введення знеболюючих препаратів. Наприклад, анальгіну, аспірину або німесуліду. Якщо має місце відкритий перелом, потрібно постаратися припинити крововилив, наклавши давлячу пов’язку.
Після того, як перша медична допомога надана, подальшої лікування при переломі ключиці потрібно продовжувати в лікарняних умовах.
Источник
Ключиця відноситься до трубчастих кісток. Інакше їх називають довгими, тому що їх довжина більше ширини. Вона з’єднує лопатку з грудною кліткою. Ця невелика кісточка схожа на старовинний S-подібно зігнутий ключ, від цього і назва.
Якщо розглядати походження слова «ключ», то воно близьке за значенням з «замикаю». А клюка – палиця – служить опорою для ходьби. Так, і ключиці – опора для лопаток і грудини. Розташовується ключиця прямо над першим ребром. Цю кістку добре видно і можна легко пальпувати.
Причина перелому ключиці – перевищення сили механічного впливу над міцністю кістки. Найчастіше таке серйозне ушкодження викликане травмою. Травми неминучі при заняттях контактними видами спорту: футболом, хокеєм, боксом та іншими, а також вело- і мотоспортом. Багато постраждалих буває і після ДТП.
Види переломів: зовнішньої, середньої і внутрішньої третини ключиці. Найтонша і вигнута частина цієї кістки – середина. Саме тому серединні переломи становлять левову частку від загального числа травм ключиці.
Існує багато класифікацій переломів. Вони розрізняються за основними ознаками, узятим за основу. Згідно з однією з них переломи можуть супроводжуватися зміщенням уламків чи ні. Частини ключиці зсуваються без роз’єднання або ж по ширині, довжині, під кутом. Зміщення завжди ускладнює процес лікування, можуть бути неприємні наслідки.
Симптоми перелому ключиці зі зміщенням:
біль у плечі;
набряк;
синюшність або блідість шкірних покривів;
кровотеча (зовнішня і внутрішня);
деформація контурів плеча (опущене і виступає вперед, пошкоджена рука «провисає», здається довшою);
рука погано слухається, пальці малорухливі;
пошкодження нервів;
оніміння кисті;
кісткові уламки заходять один за одного;
«обвисання» лопатки, вона сильніше виступає;
порушення цілісності купола плеври при закритих переломах.
Місце пошкодження швидко опухає, тому що кісткові уламки досить гострі і легко розривають прилеглі кровоносні судини. В цьому і причина появи гематом. Зсув уламків підсилює біль.
Хворий утримує передпліччя і лікоть пошкодженої кінцівки здоровою рукою, притискає її до тулуба. Рука рухається насилу, тому що ключиця є опорою для кісток верхньої кінцівки. Рухи в плечовому суглобі обмежені через біль. При пальпації місця перелому може визначатися патологічна рухливість і крепітація уламків.
Розрізняють повні або класичні (з розривом окістя в місці пошкодження) і неповні переломи. Зміщення може бути декількох ступенів:
повне, при якому відламки не утримуються окістям;
неповне – кісткові структури зміщуються, але продовжують утримуватися окістям.
При переломі зі зміщенням накладають тільки жорстку пов’язку. Більш еластичні шини протипоказані. Перед процедурою накладення гіпсу хворому обов’язково дають знеболювальне, тому що хворе плече потрібно зафіксувати в правильному положенні. Без анестезії м’язи «захищаються», мимоволі, рефлекторно відбувається їх ретракція – скорочення.
Перелом ключиці зі зміщенням важче вилікувати, але бувають випадки, коли вони супроводжуються вивихом і ушкодженням сусідніх кісток. Складним і важким буде і процес лікування відкритого перелому. Значне зміщення зазвичай вимагає проведення хірургічної операції. Зміщені в неприродне положення відламки становлять загрозу для прилеглих судинно-нервового пучка і шкіри.
НАСЛІДКИ ПЕРЕЛОМУ КЛЮЧИЦІ
Наслідки можуть бути наступними:
втрата працездатності руки на час реабілітаційного періоду;
пошкодження гострими кістковими відламками судин і нервів, а також купола плеври і шкіри;
серйозна крововтрата;
плексит – запалення нервових сплетіннь;
параліч м’язів;
вторинні зміщення, наприклад, через м’язові скорочення або неправильно накладеної пов’язки;
формування несправжніх суглобів;
сколіоз – бічна викривленість хребетного стовпа – при неправильному зрощенні відламків ключиці;
незрощення;
інфікування, якщо місце навколо рани при відкритому переломі;
остеомієліт – гнійно-некротичні запалення кістки і прилеглих м’яких тканин, викликане патогенними мікроорганізмами;
нагноєння післяопераційної рани;
артроз, що супроводжується контрактурою суглобів;
обмеження рухів руки;
косметичний дефект при неправильному зрощенні кістки.
У разі незрощення або неправильного зрощення ключиці можливе проведення повторної репозиції уламків та операції. Для виявлення ускладнень в прилеглих м’яких тканинах в рідкісних випадках призначаються комп’ютерну (КТ) або магнітно-резонансну (МРТ) томографічні дослідження.
Ускладнення після перелому ключиці зустрічаються вкрай рідко. Серйозність можливих наслідків визначається ступенем тяжкості ураження та грамотністю лікування.
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПЕРЕЛОМАХ КЛЮЧИЦІ
При підозрі на перелом ключиці слід провести якнайшвидшу іммобілізацію кінцівки, щоб запобігти можливому руху та зміщенню кісткових уламків. Догоспітальний етап, тобто транспортування хворого, повинен проводитися грамотно. Комплекс заходів першої допомоги допоможе уникнути ускладнень: ушкодження кровоносних судин, нервів, та легень. Непрофесійне втручання може незвороьньо погіршити ситуацію.
Щоб полегшити стан хворого, йому слід дати знеболювальні. Під пахву підкладають маленький валик. Руку згинають у лікті і примотують до грудної клітки від плеча до кисті. Передпліччя повинне розташовуватися паралельно підлозі. Кисть підвішують в пов’язку, що кріпиться на шиї.
Якщо під рукою немає відповідного для шийної пов’язки матеріалу, то вгору загинають і закріплюють край одягу: футболки, сорочки. Важливо, щоб передпліччя було повністю зафіксовано пов’язкою. Це частина руки від ліктьового суглоба до зап’ястя. Таку пов’язку називають косинкою. Якщо стрічка буде недостатньо широкою, рука буде занадто рухлива. Це може призвести до зміщення відламків.
Навіщо потрібна повна іммобілізація руки зі зламаною ключицею? Коли вона повністю знерухомлені, хворий розслабляє м’язи, відламки кістки роблять менший тиск на нерви і біль трохи відступає.
Якщо під рукою виявляється тільки шарф, пояс або просто матерчатий джгут, то поступають таким чином. Його закидають за плечі, а між лопатками отримані петлі чимось з’єднують. Важливо, щоб плечі при цьому були відведені назад. По суті, виходять м’які лямки-кільця. Місце перелому можна знеболити, приклавши лід.
Не можна:
намагатися самостійно вправити «вивих» без точної постановки діагнозу;
перевозити хворого стоячи або лежачи, тільки сидячи або напівсидячи;
нахилятися вперед;
тягнути його за руки;
повністю розпрямляти пошкоджену кінцівку;
закріплювати верхню кінцівку занадто тонким шнуром, мотузкою або ременем.
Під час транспортування хворому краще трохи відкинутися назад для запобігання зміщення відламків. Знання курсу надання першої медичної допомоги може стати в нагоді в житті будь-кому. В ідеалі кожен повинен володіти основними необхідними знаннями та комплексом екстрених медичних заходів.
ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМУ КЛЮЧИЦІ
Успішність терапевтичного курсу залежить від багатьох факторів: ступеня тяжкості перелому, обсягу пошкоджень, професіоналізму лікарів і віку пацієнта. У важких випадках потрібне оперативне втручання.
Діагностувати перелом допомагає рентгенографія. Зазвичай її проводять у двох проекціях: бічний і прямий. Перша необхідна, щоб уточнити положення уламків відносно один одного. Лікар-травматолог вибирає консервативне або оперативне лікування в залежності від конкретного випадку. Вправити кісткові уламки без операції вдається за допомогою спеціальних послідовних медичних прийомів. Це маніпуляція, що проводиться під місцевою анестезією. Така процедура дозволяє уникнути неправильного зрощення частин ключиці.
Після цього руку імобілізують на 3-8 тижнів. Для цього хворому накладають спеціальну фіксуючу пов’язку.
Терапевтичний курс включає в себе:
анестетики;
антибіотики при інфікуванні відкритого перелому або післяопераційних швів;
препарати кальцію для зміцнення кісткової тканини;
фізіотерапію: лікувальну фізкультуру.
Пов’язки для зіставлення і утримання фрагментів зламаної ключиці розрізняються ступенем фіксації. Найжорсткіша – класична гіпсова, яка накладається через плече і грудну клітку. Така пов’язка надійно захищає від зміщення відламків, дозволяючи стежити за ділянкою перелому. Фіксація плеча за допомогою гіпсу протипоказана людям старше 50 років, тому що тоді розвиваються ускладнення з боку дихальної та серцево-судинної системи. Маніпуляції з зламаною ключицею дуже болючі, тому обов’язково робиться місцева анестезія.
Консервативне лікування передбачає накладення однієї з різновидів пов’язок:
восьмиподібної з фіксацією надпліччя – типу Дельбе, Борхгревінк (Borchgeriving), Омбредана і іншими;
по Смірнову-Вайнштейну;
по Каплану;
по Воронкевич;
Дезо;
Сейра;
овалу Титової;
двох шин Крамера;
на клиноподібної подушці;
рамки Чижина;
шини Кузьмінського.
Методика накладення цих пов’язок в основному однакова. Хворого садять на стілець. Він повинен міцно впертися на спинку. Пов’язку роблять удвох. Одна людина ззаду розводить руками надпліччя пацієнта так, щоб внутрішні краї лопаток максимально наблизилися до хребта. Він повинен утримувати плечі в розведеному положенні постійно. Другий лікар одночасно повільно і обережно великими пальцями натискає на вершину кута, утвореного уламками ключиці. Після цього руку фіксують м’якою або гіпсовою пов’язкою.
Операція при переломі ключиці
У тих випадках, коли консервативне лікування неуспішне, проводять хірургічну операцію. Багато лікарів-травматологів вважають операцію кращим методом лікування при переломі ключиці. Для цього використовуються металоконструкції. Після зрощення перелому вони видаляються. Зазвичай це відбувається через кілька місяців, хоча пластини можуть видаляти і через рік.
Оперативне лікування передбачає проведення під наркозом одного з видів хірургічного втручання:
накісткового остеосинтезу пластинами;
внутрішньокісткового остеосинтезу спицями або стрижнем;
апаратами зовнішньої фіксації.
Багато лікарів вважають за краще провести хірургічне втручання при переломі ключиці. Воно дозволяє ідеально співставити відламки, та міцно їх зафіксувати. Після проведення операції наступає реабілітаційний період.
При переломі ключиці важливо є вчасно його діагностувати і розпочати лікування, тому рекомендую звернутись на консультацію до лікаря ортопеда травматолога, попередній запис за телефоном 0974777511.
Источник