Переломом кістки називають

Підручник з Захисту Вітчизни. «Основи медичних знань». Дівчата. 10 клас. Гудима — Нова програма

Чи відомі вам приклади випадків переломів з вашого досвіду. І якщо так, то що вам відомо про причини травми, надання домедичної допомоги

Переломом називають часткове або повне пошкодження цілісності кістки, що спричинене впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також він може бути наслідком запалення чи ураження кістки патологічним процесом, пухлиною тощо.

У бойових умовах у результаті поранень кулями або уламками виникають вогнепальні переломи, які супроводжуються пошкодження цілісності м’яких тканин і шкірних покривів.

Залежно від причини виникнення розрізняють травматичні й патологічні (нетравматичні) переломи руки. Травматичні переломи руки утворюються внаслідок інтенсивного травматичного впливу на кістку, що має нормальну структуру. Патологічні переломи виникають унаслідок вроджених і набутих патологічних станів, що супроводжуються порушенням структури і міцності кісток, у тому числі за остеопорозу (це захворювання кісткової системи, пов’язане зі зменшенням маси і щільності кісток, витонченням їх каркасної структури); остеомієліту кістки (це запальний процес, який уражає кісткову тканину, окістя, що її оточує, і кістковий мозок); доброякісних та злоякісних пухлинах кістки і деяких інших захворювань.

Є кілька класифікацій переломів, найбільш важливою є та, що поділяє їх за пошкодженням зовнішніх покривів тіла на відкриті та закриті. Закритими називають переломи з частковим або повним порушенням цілісності кістки без пошкодження цілісності шкіри і слизових оболонок у ділянці перелому (іл. 32.1).

Ознаками закритого перелому кісток кінцівки є неприродне положення кінцівки; біль в ділянці рани, деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) — тертя уламків кісток у місці перелому; гематома (збільшення кінцівки в об’ємі, що виникає унаслідок скупчення крові в тканинах у ділянці травми, яка утворюється від розриву кровоносних судин); порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Відкритий перелом — це пошкодження цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів (появою рани або декількох ран) у ділянці перелому. За відкритих переломів шкіра може пошкоджуватися як від зовнішнього впливу, так і внаслідок травми кістковими уламками. Рана в цьому випадку стає вхідними воротами для збудників інфекції, тому для людини відкриті переломи значно небезпечніші, ніж закриті (іл. 32.2). Також може бути ушкодження нервів, м’язів, кровоносних судин з кровотечою та виникненням стану шоку в постраждалого (патологічного процесу, що гостро розвивається та загрожує життю).

Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль у ділянці рани; порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці: крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.

Переломи залежно від положення кісткових відламків стосовно один до одного, можуть бути без зміщення відламків (іл. 32.3) або з їх зміщенням. Частіше відбуваються переломи зі зміщенням, бо відламки рідко залишаються на місці (іл. 32.4).

За першого виду переломів не потрібно проводити репозицію (відновлення нормальної анатомічної конфігурації кістки для правильного її зрощення), а за другого виду — треба.

Залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку, розрізняють такі переломи: поперечні, косі, повздовжні, гвинтоподібні, уламкові, роздроблені (іл. 32.5).

Площина перелому перетинає кістку в разі поперечних — перпендикулярно кістці, косих — під кутом до кістки, поздовжніх — паралельно кістці, гвинтоподібних — лінія зламу подібна до спіралі, уламкових — утворюється три або більше уламка, роздроблених — утворюється велика кількість дрібних уламків.

За порушенням цілісності кістки переломи класифікують як повні (іл. 32.6.), так і неповні (іл. 32.7).

За повних переломів кістка розламується, як мінімум, на два відокремлених уламки, а за неповних — утворюється тріщина у кістці або її надлом, але кістка залишається з одного боку цілою. Особливий вид неповного перелому, коли кістка зламана, а її окістя залишається цілим і утримує уламки кістки від зміщення.

За кількістю переломів у людини розрізняють переломи одиночні та множинні. Вогнепальні переломи класифікують за видом снаряда, що ранить: кульові, осколкові, мінно-вибухові, унаслідок дії вибухової хвилі; за локалізацією перелому: посередині кістки чи на її кінцях; за характером поранення: відкриті, закриті, наскрізні; сліпі: дотичні, проникаючі та не проникаючі у суглоб; а також за іншими ознаками. Вони можуть бути як відкриті (іл. 32.8), так і закриті. До останніх відносять переломи внаслідок впливу дії вибухової хвилі, враховуючи її специфічні особливості, що має чимало схожого із загальним впливом кулі або уламку.

Ознаки переломів кісток поділяють на абсолютні, які достовірно указують на наявність перелому, та відносні, що свідчать про вірогідність перелому.

Абсолютними ознаками перелому можуть бути:

• виражена деформація кінцівки, коли чітко виражене неприродне положення кінцівки, наприклад, передпліччя руки вигнуте під кутом;

• рухливість кістки не в суглобі, а в місці пошкодження, нижній уламок кінцівки може вільно рухатися нижче за ділянку перелому;

• відчуття своєрідного хрусту (кісткова крепітація) під час випадкового руху кінцівок. Спеціально робити пошук крепітації категорично заборонено, це може спричинити травматизацію м’язів, судин і нервів у ділянці перелому.

Відносні ознаки перелому:

• відчуття постраждалим сильного болю в ділянці травми, особливо під час руху травмованої кістки або навіть бережного обмацування її, а також за осьового навантаження, наприклад, для підтвердження перелому гомілки — унаслідок спроби натискання на п’яту чи постукуванні по п’яті кулаком;

• наявність припухлості, набряку в ділянці травми, що свідчить про крововилив (гематому). Пульсація в місці травми є ознакою підшкірної кровотечі, яка ще триває; виникнення протягом короткого часу (15 хв — 2 год) набряку в місці перелому не є точним симптом, так як і удар по кінцівці може супроводжуватися набряком м’яких тканин;

• намагання повністю обмежити рухи ушкодженою кінцівкою зазвичай самим постраждалим та спротив напруженням м’язів кінцівки при спробі її рухати іншими;

• укорочення кінцівки.

За наявності лише одного з указаних вище симптомів не можна стверджувати про достовірність перелому, тому що вони можуть бути також і ознакою забою.

У сумнівних випадках щодо наявності перелому в постраждалого необхідно проводити всі заходи домедичної допомоги, як за точно визначеного діагнозу перелому. Ліпше перестрахуватися і надати її, ніж завдати шкоди без надання невідкладної допомоги постраждалому.

Основними ознаками вогнепальних переломів є наявність рани, кровотеча, сильний біль у місці перелому, зміна форми і положення кінцівки — деформація, поява рухомості в нетиповому місці з крепітацією (тертям) кісткових відламків, набряк тканин, а також порушення функції пошкодженої кінцівки.

Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів.

1. Що називають переломом?

2. Які виділяють переломи залежно від причини їх виникнення?

3. Як поділяють переломи за пошкодженням зовнішніх покривів тіла?

4. За якими ознаками переломи називають закритими?

5. За якими ознаками переломи називають відкритими?

6. Які бувають переломи залежно від взаємного положення кісткових відламків?

7. Які розрізняють переломи залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку?

8. Як класифікують переломи за порушенням цілісності кістки?

9. Як класифікують вогнепальні переломи за видом снаряда, що ранить?

10. Назвіть ознаки переломів кісток, зокрема ознаки вогнепальних переломів.



Переломами називаються ушкодження кісток, що супроводжуються порушенням їх цілісності. У більшості випадків переломи кісток мають набутий характер внаслідок травм і хвороб, рідко — вроджений. В останньому випадку йдеться про спадкові захворювання скелета, які призводять до зниження міцності кісткового апарату людини.

Існує безліч причин порушення цілісності опорно-рухової системи, серед них виділяють і механічні дії, тобто вогнепальне поранення, падіння, удар, а також патологічні процеси, викликані пухлинами, ендокринними хворобами, остеомиелитом та іншими. Для перелому кісток не завжди потрібен сильний імпульс. При патологічних станах навіть слабкий рух у сні може спровокувати важкі наслідки.

Будь-яке пошкодження кісток задіє також навколишні тканини, м’язи і нерви, в більшості випадків такий стан становить загрозу для життя, тому потрібна термінова перша допомога, після чого хворого потрібно доставити в лікарню.

Види переломів кісток

Як уже частково згадувалося вище, переломи кісток можуть бути травматичними і патологічними. Перші, у свою чергу, мають безліч різновидів. Найбільш відоме серед більшості населення поділ на:

• Закритий перелом кісток — який не торкається шкіру, то є ризик інфікування тканин зводиться практично до нуля;
• Відкритий перелом — наявність рани і пошкодження шкіри, при цьому залежно від розташування кістки і глибини ураження можна візуально побачити травми. В даному випадку високий ризик крововтрат і проникнення в організм інфекції.

Відкриті переломи бувають:

• Первинно відкритими, в результаті впливу травмуючої сили на певну область, що призводить до порушення цілісності шкіри, м’яких тканин і кісток. Часто такий стан супроводжується великою раною і оскольчатим переломом;
• Вдруге відкриті — прокол гострим уламком ушкодженої кістки зсередини, що проявляється раною на шкірі і зоною ушкодження м’яких тканин меншого масштабу.

За типом утворилися уламків травми бувають наступних видів:

• Надломи;
• Тріщини;
• Переломи поперечні;
• Переломи крайові;
• Косі переломи;
• Гвинтоподібні переломи;
• Осколкові переломи кісток.

Також можна навести диференціацію переломів кісток по розташуванню відламків:

• Переломи кісток зі зміщенням — зміна розташування частин кісткової тканини в результаті пошкодження;
• Без зміщення.

Внаслідок перелому кістки зсув може виникнути при скороченні прилеглих м’язів. Про простий травмі говорять у тих випадках, коли кістка розділилася на дві частини, але це не означає, що лікування не представляє особливої праці. У більшості випадків переломи кісток без зміщення зустрічаються у дітей, у той час як у дорослих повні ушкодження завжди пов’язані з даною проблемою.

Найчастіше переломи стосуються довгих трубчастих кісток — ліктьовий, плечовий, стегнової, променевої та гомілкових.

Переломи кісток у дітей можуть бути особливих видів: апофізеоліз і епіфізеоліз. Це означає зміщення апофизов або епіфізів кісток по лінії незміцнілого росткового хряща. Підвидом таких порушень є остеоепіфізеоліз, що супроводжується проходженням лінії перелому теж через хрящ з частковим переходом на кістку. Такий перелом кісток у дітей небезпечний ймовірністю пошкодження хряща і передчасним його замиканням. В результаті у дитини можуть вкоротити або викривити кінцівки.

Переломи кісток у дітей супроводжуються сильним набряком м’яких тканин.

Симптоми переломів кісток

Незалежно від того, постраждав чоловік від закритого перелому кісток або відкритого, симптоми завжди виражаються гострим болем у місці пошкодження, набряком і припухлістю, крововиливом в області перелому (у випадках із закритими переломами кісток можна побачити гематоми), Порушенням контурів суглоба або кінцівки кістки, істотним обмеженням рухливості, неприродною рухливістю пошкодженої кінцівки.

Лікування переломів кісток

Лікування перелому кісток здійснює тільки фахівець в даній області. Але в будь-якому випадку потерпілому необхідна перша допомога, від якої може залежати не тільки його подальше здоров’я, але й життя.

При відкритій травмі обов’язково потрібно продезінфікувати рану як мінімум перекисом водню, потім накласти стерильну пов’язку на пошкоджену ділянку. Завдання оточуючих — покласти людину в нерухоме положення, щоб пошкоджена кістка була надійно зафіксована. При закритому переломі кісток або відкритому зняти одяг з потерпілого ділянки, щоб полегшити доступ лікарів до цієї зони. Нерідко внутрішні травми, як і відкриті кровоточать, також вимагають оперативного втручання.

Головною метою при лікуванні переломів кісток є зрощення відламати частин і відновлення функцій кінцівок. Найважче досягти цього при переломах кісток зі зміщенням, оскільки результат залежить від ступеня пошкодження, своєчасності кваліфікованої допомоги і дій самого пацієнта.

При закритому типі переломи кісток зі зміщенням відновлюються за допомогою ручних маніпуляцій і з застосуванням спеціальних апаратів для цих цілей. Якщо у пацієнта виявлена велика рана, тобто відкритий перелом, тоді робиться операційний розріз і остеосинтез кісткових уламків.

В цілому, лікування можна розділити на консервативне та оперативне, що, в свою чергу, має на увазі не тільки хірургічні заходи, але і фізіотерапію, спеціальну лікувальну гімнастику, використання витягуючих апаратів, прийом медикаментів (для усунення інфекцій) і вітамінізованих комплексів (для відновлення кісток) . Після надання необхідної медичної допомоги пацієнту накладають фіксуючий гіпс.

Реабілітація після перелому кісток

Під реабілітацією при переломах кісток увазі період відновного лікування, який заснований на лікувальній фізкультурі. Поряд зі спеціальними вправами показаний масаж, фізіотерапія, механотерапія.

Лікувальна фізкультура проводиться у формі індивідуальних занять і призначається фахівцем. На початковому етапі реабілітація після переломів кісток направлена на стимуляцію обмінних процесів, профілактику та ліквідацію наслідків травми, гіпотрофію м’язів, профілактику контрактур, нормалізацію психоемоційного стану людини.

Далі пацієнту необхідно пройти курс ЛФК процедур, які відновлять рухливість суглобів, силу м’язів, координацію рухів, природних напрацьованих навичок, витривалість до різних фізичних навантажень.

Також для реабілітації після переломів кісток призначають фізіобальнеотерапію для зменшення набряків, зняття больового синдрому, поліпшення кровообігу, поліпшення зрощення кісток. Для цих цілей застосовують ультразвук, УВЧ, індуктотермія, електрофорез, фонофорез з лікарськими препаратами, електростимуляцію м’язів, УФ-опромінення, радонові, хвойні, соляні, хлоридно-натрієві ванни.