Перелом зовнішньої кісточки гомілки

04.06.2020
0
Главная › Перелом › Перелом зовнішньої кісточки гомілки
Перелом зовнішньої кісточки гомілки thumbnail

На думку багатьох уболівальників, лідерство серед видовищно-жахливих спортивних травм впевнено утримує перелом кісток гомілки. Складність травм полягає не стільки у лікуванні чи відновленні (хоча певні складності є і у цьому), скільки у механізмі нанесення ушкодження та сам вигляд кінцівки у момент отримання травми.

Такі спортивні жахи завжди емоційно сприймаються глядачами, викликають психологічний шок у самого спортсмена, а у стрічку новин відео з нанесенням травми часто потрапляє з позначкою 18+. Я давно хотів описати усі нюанси, що пов’язані з такими травмами, але не знаходилося зручного моменту. При цьому завжди у голові виринав образ Люка Шоу, але ця трагічна історія відбулася ну надто вже давно. Проте недавно до думки написати про цю спортивну травму мене повернув Демба Ба з жахливим епізодом у китайській Суперлізі, а останньою краплею стала важка травма французького атлета у Ріо, у якого також діагностували подвійний перелом кісток гомілки.

Отож, що відбувається з ногою під час цієї жахливої травми? Які існують методи лікування? Скільки часу необхідно для відновлення після такого складного перелому? Про все це, і навіть більше, Вам розповість блог «Спортивний медик» у черговому матеріалі.

Анатомія

Перелом гомілки − це ушкодження великогомілкової або малогомілкової кісток, а інколи і їх обох, внаслідок впливу певних пошкоджуючих факторів. Ця травма є доволі поширеною, і  загалом становить біля 20% від загальної кількості переломів.

Гомілка – частина скелета між стегном і стопою, що складається з двох трубчастих кісток (великої і малої гомілкових). Основне навантаження бере на себе великогомілкова кістка. Виростки (виступи у верхній частині великогомілкової кістки) з’єднуються зі стегновою кісткою, утворюючи нижню суглобову поверхню колінного суглоба. Своєю нижньою частиною великогомілкова кістка сполучається з таранною кісткою, утворюючи гомілковостопний суглоб.

Малогомілкова кістка розташовується із зовнішнього боку, збільшуючи стабільність і міцність гомілки. Обидві кістки гомілки з’єднуються між собою (вгорі – за допомогою загального зчленування, в середній частині – за допомогою міжкісткової мембрани, внизу – за допомогою зв’язок). На нижніх кінцях обох кісток гомілки є виступи (кісточки), які з двох боків охоплюють гомілковостопний суглоб і надають йому поперечну стабільність.

Як правило, причиною перелому стає зовнішній чинник. Це може бути як акцентований удар у ділянку діафізу кістки, так і значний тиск ззовні при зафіксованому положенні стопи. Також подібні переломи можуть виникати і під час серйозних системних захворювань організму, таких як саркома чи остеомієліт.

Мехаізм травми та її види

Як вже зазначалося вище, причини таких складних переломів найрізноманітніші. Так Люк Шоу та Демба Ба отримали цілеспрямований удар у ділянку діафізу великогомілкової кістки, що призвело до перелому обох анатомічних структур гомілки. А французький гімнаст Самір Аїт Саїд спровокував перелом кісток гомілки невдалим приземленням після складного стрибка, який на завершальній фазі виконання вимагав стабільності у гомілковостопному та колінному суглобах.

Залежно від локалізації травматологія розрізняє:

  • переломи кісток гомілки в її верхній частині (переломи шийки і головки малогомілкової кістки, переломи горбистості і виростків великогомілкової кістки);
  • переломи кісток гомілки в її середній частині (ізольовані діафізарні переломи великогомілкової та малогомілкової кістки, переломи діафізів обох кісток гомілки);
  • переломи кісток гомілки в її нижній частині (переломи кісточок).

Слід зазначити, що найстрашніші для ока пересічного уболівальника переломи  − діафізарні, тобто переломи обох кісток гомілки, яких і зазнали вищезгадані спортсмени.

Симптоми

Діафізарний перелом кісток гомілки супроводжується такими симптомами:

  • різкий біль в області ушкодження;
  • набряк та синюшність гомілки;
  • значна та помітна деформація гомілки;
  • відхилення стопи назовні;
  • крепітація (звук хрускоту уламків кісток);
  • патологічна рухливість уламків кістки;
  • неможливість опори на ушкоджену ногу.

Перша допомога під час перелому гомілки

Перша допомога під час перелому гомілки полягає в її надійній фіксації, що допомагає уникнути додаткових ускладнень. За будь-яких переломів даної локалізації проводять накладання шини. Осколковий перелом гомілки вимагає особливої обережності під час транспортування до стаціонару, оскільки надмірна рухливість кісток може спровокувати відкритий перелом. За відкритого перелому пацієнту необхідно накласти джгут, оскільки в цьому місці проходять артерії, які під час пошкодження  провокують сильну кровотечу.

Читайте также:  Закрытый чрезвертельный перелом шейки бедра

Діагностика та лікування

Діагностування діафізарного перелому не складає значних труднощів для знаючого травматолога, адже зазвичай зовнішніх ознак вистачає, щоб зрозуміти, яка проблема трапилася зі спортсменом. Не зважаючи на це, лікарі обов’язково роблять рентгенографію дистального відділу ноги у двох проекціях задля підтвердження діагнозу та встановлення нюансів перелому, а  також визначення місця розташування основних уламків.

/Рентгенографія ноги Демби Ба після отриманого перелому гомілки/

Як правило, травми, що стали темою нашої розмови, не заліковуються консервативним шляхом, адже супроводжуються утворенням уламків кісток та їхнім подальшим зміщенням, які вимагають репозиції. Таким чином, методом вибору у лікуванні таких переломів для більшості провідних травматологів-ортопедів є остеосинтез.

Остеосинтез − (грец. osteon (кістка) + synthesis (з’єднання)) — це хірургічне з’єднання уламків кісток у правильному положенні з метою стабільної фіксації аж до повної їхньої консолідації (кісткового зрощення) і досягнення відновлення цілості й функції кістки.

В свою чергу методи остеосинтезу поділяються на такі:

1. Внутрішній (занурювальний):

— внутрішньокістковий (інтрамедулярний);

— на зовнішньо кістковий;

— із застосуванням інших фіксаторів (гвинти, спиці та ін.);

— комбінований, коли застосовується декілька варіантів фіксації.

2. Зовнішній (зовнішній черезкістковий) — остеосинтез, обов’язковим елементом якого є зовнішня, розташована над шкірою, конструкція та елементи її зв’язку з кісткою (спиці, стрижні).

/Нога Люка Шоу після проведеного остеосинтезу/

Ця процедура задля успішності її проведення вимагає доволі довгого періоду часу, адже остеосинтез може проходити біля 4-6 тижнів. Після цього постраждалому накладають гіпсову лангету на період від 3 до 5 місяців. Всі терміни залежать від виду травми, особливостей розташування уламків, фізіологічних особливостей пацієнта та інших факторів.

Якщо ми говоримо про відновлення травм у спортсменів, то тут важливою є професійна реабілітація під наглядом спортивного лікаря та відновлення загальної спортивної підготовки хворого. Однак тільки після піврічного терміну лікування, розпочинається ранній етап реабілітації, що включає мобілізацію м’язів, які розташовуються поруч і відіграють важливу роль у рухах гомілки.

Після тривалого періоду реабілітації, метою якого є повернення пацієнта до нормального соціально-активного життя, розпочинається період спортивної фізичної підготовки спортсмена. Загалом відновлення після таких травм складе біля року. Тільки тоді спортсмен зможе знову набути хорошої спортивної форми, яка допоможе йому продовжити свою спортивну кар’єру.

Як підсумок хочу зазначити, що легких травм не буває. Кожна з них вимагає не стільки лікування, скільки довготривалої індивідуальної реабілітаційної програми під професійним наглядом спортивного реабілітолога, який би зміг її розробити і застосувати з опорою на передові технології у спортивній галузі. 

Источник

Стаття розповідає про те, як розпізнати перелом ноги в щиколотці. Описані типові симптоми, методи діагностики. Вказані заходи першої допомоги і лікування.

Перелом зовнішньої кісточки зі зміщенням характеризується значною вираженістю проявів. Травма зустрічається нерідко, може спостерігатися як у дорослого, так і у дитини. Потребує невідкладного лікування і реабілітації.

Переломи кісточок — одні з найпоширеніших травм ніг

Зміст статті

  • Причини
    • Види
  • Клінічна картина
  • Діагностика
  • Лікування
    • Заходи першої допомоги
    • Основне лікування
    • Реабілітація
  • Питання до лікаря

Причини

Кісточка — це нижня частина гомілки, є частиною гомілковостопного суглоба. Вона складається з двох відділів, один з яких — латеральний — це нижня частина малогомілкової кістки.

Цілісність латеральної щиколотки може бути порушена внаслідок прямого або непрямого механізму травми. При прямій травмі відбувається удар, порушує цілісність кістки.

Причинами можуть бути:

  • ДТП;
  • падіння на ногу важких предметів;
  • бійки;
  • недотримання техніки безпеки на виробництві.
Читайте также:  Как образуется ложный сустав при переломе

Непрямі травми спостерігаються при подворачивании ноги на гладкій поверхні, заняттях спортом, ходять на високих підборах.

Існує ряд чинників, які збільшують ризик переломів:

  • дефіцит кальцію (при нераціональному харчуванні, захворюванні нирок або ШКТ, нестачі вітаміну D3);
  • недолік калію (під час годування, вагітності, в літньому або підлітковому віці);
  • захворювання кісток і суглобів (артроз, остеопороз, артрит, злоякісні утворення, кістковий туберкульоз).

Види

В залежності від того, яку ділянку щиколотки був пошкоджений, розрізняють кілька типів травми:

  • перелом верхівки зовнішньої щиколотки — біля краю великогомілкової кістки;
  • перелом основи — в місці з’єднання з кістками передплесни;
  • крайовий перелом зовнішньої щиколотки — тіло кістки.

Якщо травма призвела до повного розриву зв’язок, що утримують кістка, кажуть, що стався відривний перелом зовнішньої щиколотки.

Клінічна картина

Перелом зовнішньої і внутрішньої щиколоток характеризується загальними симптомами:

  • біль — гострий, посилюється при навантаженні;
  • набряк — щиколотка збільшується в об’ємі, при натисканні на шкірі залишається ямка;
  • нетипове положення стопи — вона може бути повернена всередину або назовні;
  • крепітація — при огляді явно чути хрускіт дотичних відламків;
  • порушення функцій гомілкостопа — потерпілий не може спиратися на пошкоджену ногу і ходити;
  • крововиливи — синяк розповсюджується вниз і на п’яту.

Однак при переломі латеральної щиколотки, потерпілий деякий час може не відчувати сильного болю, так як малогомілкова кістка не несе основне навантаження. Основним проявом травми є сильний набряк і біль при пальпації.

При переломі зовнішньої гомілки зі зміщенням кісток симптоматика більш виражена, ніж при такій травмі, як перелом зовнішньої правої гомілки без зміщення. При зміщенні відламків кістки біль має більш виражений характер і не купірується за допомогою звичайних знеболюючих препаратів.

Набряк поширюється до коліна, щиколотки деформована за виступаючих відламків. При сильному зсуві, фрагменти кісток можуть пошкодити шкіру і перелом стає відкритим. Відкриті переломи часто супроводжуються масивним кровотечею і вважаються свідомо інфікованими.

У дітей так само нерідко зустрічаються травми нижніх кінцівок. Перелом зовнішньої щиколотки у дитини має деякі відмінності від переломів у дорослих.

Найчастіше кістка ламається на одній стороні, а її фрагменти утримуються окістям. При такому типі травми немає кісткових відламків, дитина може злегка спиратися на ногу, основні симптоми можуть з’явитися через добу після травмування кінцівки.

Перелом латеральної кісточки з перфоруванням шкірних покривів кістковими відламками

Діагностика

Після опитування і огляду лікар-травматолог призначає інструментальне обстеження.

  • Рентгенографія. Для достовірності її роблять у трьох проекціях. На рентгенограмі визначаються лінія перелому, наявність зсувів і розташування кісткових фрагментів (на фото).
  • МРТ. Дозволяє оцінити ступінь пошкодження м’яких тканин — м’язів, зв’язок, сухожиль, кровоносних судин, нервів.
  • КТ. Найбільш інформативна діагностична процедура, але з-за того, що ціна висока, вона призначається, якщо є сумніви в установленому діагнозі.

    • Дослідження крові призначають при відкритих переломах, щоб виключити або підтвердити інфікування рани.

    Перелом зовнішньої правої гомілки зі зміщенням

    Лікування

    Лікування призначається відразу ж. Яким воно буде — хірургічним або консервативним, наскільки довго буде тривати терапія і які будуть терміни відновлення залежить від тяжкості ушкодження, віку пацієнта (у людей похилого кістки зростаються повільно, діти ж відновлюються досить швидко), наявності супутніх захворювань.

    Заходи першої допомоги

    Від грамотності надання першої допомоги залежить подальше лікування і прогноз. Правильно надана допомога дозволяє уникнути розвитку таких ускладнень, як подальше зміщення відламків і перехід із закритого перелому у відкритий, масивного кровотечі та інфікування рани при відкритих травмах, больового або травматичного шоку.

    Надання допомоги полягає в наступних заходах:

    • припинити дію травмуючого фактора;
    • звільнити кінцівку від одягу і взуття;
    • знеболити з допомогою нерецептурних препаратів (Кеторол, Анальгін, Диклофенак);
    • прикласти лід до ушкодженої ділянки, що зніме біль і запобігає подальший розвиток набряку;
    • обробити рану антисептиком і накласти стерильну пов’язку при відкритому переломі;
    • зафіксувати кінцівку підручними засобами або спеціальними шинами;
    • надати піднесене положення кінцівки з допомогою подушки або валики з тканини.
    Читайте также:  Прогноз больных с переломами

    Не можна самостійно намагатися вправити отломски, дозволяти потерпілому рухатися, пропонувати алкогольні напої в якості знеболювального. При будь-якому підозрі на перелом необхідно терміново звертатися в Швидку, або самостійно, з максимальною обережністю доставити потерпілого в травмпункт.

    Фіксація гомілкостопа для попередження подальшого зміщення уламків

    Основне лікування

    Лікування при переломі зовнішньої щиколотки може проводитися в амбулаторних і стаціонарних умовах — це залежить від тяжкості травми. При невеликому крайовому пошкодження кістки накладають гіпс, захоплюючи всю стопу і нижню третину гомілки. В гіпсовій пов’язці людина повинна ходити не менше півтора місяців.

    Апікальний перелом зовнішньої щиколотки вимагає проведення скелетного витягнення, щоб зіставити зміщені відламки. В середньому воно проводиться протягом 2-3 тижнів, потім для подальшого зрощення кісток накладається гіпсова пов’язка.

    Якщо стався осколковий перелом зовнішньої щиколотки, лікування здійснюється хірургічним способом. Проводиться зіставлення всіх уламків з подальшою фіксацією їх металевими гвинтами.

    Реабілітація

    Подальше лікування перелому зовнішньої щиколотки включає різні реабілітаційні заходи.

    Таблиця. Реабілітаційні методи після перелому:

    Методи реабілітаціїОписЛФКРекомендовані вправиПерелом зовнішньої і внутрішньої щиколотки передбачає тривалу фіксацію суглоба. Після тривалого статичного положення його необхідно розробляти. Лікувальна фізкультура є одним з основних лікувальних заходів, що сприяють поверненню функціональних можливостей кінцівки. Гімнастика включає комплекси вправ, рассчитаных на два періоди — ранній (через 1-2 місяці після травми) і пізній (від 6 місяців до року після моменту травмування).

    На ранньому періоді вправи складаються з:

    • згинання і розгинання пальців ноги;
    • обертання стопою;
    • махов прямою ногою;
    • напруженні м’язів стегна.

    Пізніше, ЛФК включає в себе:

    • різні варіанти ходьби — на носках, п’ятах, в полуприседе;
    • вправи в басейні;
    • стрибки на скакалці;
    • присідання;
    • підйом і спуск по сходинках сходів.

    Вправи бажано виконувати під керівництвом інструктора.

    ФізіотерапіяСеанс електрофорезуФізіотерапію призначають з першого дня після перелому або операції. Процедури спрямовані на усунення болю і набряків, активізацію обмінних процесів, поліпшення кровообігу, що призводить до скорочення терміну відновлення після травми. Можуть бути призначені УВЧ, магнітотерапія, лазерна терапія, ультрафіолетове опромінення, електрофорез, інтерференційні струми.МасажВ області перелому масаж повинен виконуватися максимально обережноМасаж сприяє поліпшенню кровообігу і живлення пошкоджених тканин. Як правило, його призначають вже на четвертий день від початку терапії. При проведенні процедур використовуються різноманітні техніки — погладжування, розминання, вібрація. Більш докладно про методи масажу можна дізнатися з відео в цій статті.


    Не слід забувати і про правильне харчування в період реабілітаційного лікування. Пацієнту необхідно ввести в раціон продукти, багаті кальцієм, магнієм, фтором, залізом, вітамінами. Ці мікроелементи містяться в м’ясі, рибі, морепродуктах, молоці й кисломолочних продуктах, сирі, бобових, овочах і фруктах.

    Перелом зовнішньої кісточки зі зміщенням вимагає негайного звернення до лікаря, ретельного обстеження і грамотного лікування. Тільки в такому випадку можна запобігти розвитку серйозних ускладнень і відновити здоров’я в максимально короткі терміни.

    Питання до лікаря

    Три місяці тому, після ДТП був поставлений діагноз перелом лівої зовнішньої гомілки зі зміщенням. Після проведеного лікування був виписаний зі стаціонару, але досі відчуваю біль після навантаження, іноді виникають набряки. Порекомендували сеанси фізіотерапії, але добиратися до лікарні досить важко. Що можна зробити в такій ситуації?

    Олександр Ст. 40 років, р. Тамбов.

    Ви можете робити теплі ножні ванни (температура води 38*, тривалість 20 хвилин). Непогано допомагають усунути неприємні відчуття парафінові аплікації. У спеціалізованих магазинах або аптеках можна придбати физиоаппараты для домашнього використання. У їх застосуванні досить легко розібратися, так як є докладна інструкція. Крім того, можна запрошувати додому фахівця з масажу, або навчитися самостійно.

    Источник

    Предыдущая статья
    Перелом ноги реабилитация после снятия гипса
    Следующая статья
    Плеврит от перелома ребер
    © Персональный блог Марины Старковой