Перелом зелена гілка

При стрімкості сучасного життя, при гіперактивності підростаючого покоління не доводиться дивуватися, що травматологи ніколи не залишаються без роботи. Дитячі травми можуть виникнути при будь-яких обставин:

• під час гри;
• занять спортом;
• надмірного стрибка або бігу;
• падіння з висоти;
• сильного удару.

Специфічність травм у дітей обумовлена цілою серією характеристик скелета дитини, що разюче відрізняється від будови дорослої людини. Тому, діагностуючи дитячу травму, фахівці повинні робити поправку на дитячий організм.

Ноги при дитячих переломах страждають в 2 рази рідше, ніж руки, які часто ламаються в передпліччя або лікті. Важкі наслідки травм, на щастя, у дітей складають лише 10 відсотків серед всіх ушкоджень.

Вікові відмінності

Якщо порівнювати кістки дитини і дорослої людини, то можна виділити цілий ряд відмінностей, з-за яких однакові травми проявляються у них по-різному.

Практично всі дитячі переломи бувають за образом «зеленої гілочки», яку зігнули або надломили. У зовсім маленьких діток після травми, що проходить в зоні росту кістки, трапляються несприятливі наслідки з викривленням або укоречением кістки. Тому особливо потрібно берегти від серйозного травмування малюків.

Види

Всі ці ознаки в сукупності з малою вагою утворюють специфічний травматизм, не властивий дорослій людині:

• апофизеолизы;
• эпифизеолизы;
• остеоэпифизеолизы;
• поднадкостничные переломи, або інакше кажучи, образ «зеленої гілки».

Апофіз – це допоміжний ділянку окостеніння, розташований за суглобом, має шорстку структуру, він допомагає в процесі кріплення м’язово-зв’язкового апарату. При апофизиолизе апофіз відривається по межі паросткового хряща. При пошкодженнях спочатку страждає район гіпертрофії хряща, що виникає із-за травми епіфіза. Відділ зростання хрящів є дуже вразливим з-за того, що район зародкових клітин часто залишається неушкодженим, не порушується кровопостачання, ріст кістки настає не так часто. Це найчастіші кісткові порушення, які відбуваються в дитинстві.

Остеоэпифизеолизы і эпифизеолизы трапляються в місці прикріплення хряща до лучезапястному або гомілковостопному суглобам. Такі переломи часто виникають променевих або ліктьових зонах в результаті сильного удару або падіння з упором на кінцівку. Від цього відбувається зсув дистальних кінців з утворенням кута, відкритого в сторону, протилежну згинальної поверхні руки.

• Перелом променевої кістки руки: скільки носити гіпс

Перелом за типом зеленої гілки характеризується неповним руйнуванням кістки, яка вся усеивается мережею тріщин за рахунок м’якості її структури. Такі травми трапляються тільки у дітей.

У ряді випадків цей тип складно діагностувати за відсутності набряків, болю і здібності дитини рухати травмованою кінцівкою. Тому нескладні переломи за типом зеленої гілки легко сплутати з вивихом або забиттям.

Станом кісткової тканини всі переломи можна розділити на 2 групи:

Травматичні переломи у дітей з вцілілої окістям називають поднадкостничными.

У дитячому віці патологічні переломи виникають на фоні кісткових захворювань при недосконалому костеобразовании, хрящової, фіброзної остеодисплазии, авітамінозі, запальних процесах нез’ясованого характеру.

• Станом шкірних поверхонь переломи ділять на: закриті, цілісність шкірної тканини в яких не порушується, а відламки і весь ділянку перелому відгороджений від навколишнього середовища; відкриті, що виникають за умови порушення м’яких тканин навколо травми, вважаються інфікованими, тому що в них є бактеріальні забруднення.
• Від ступеня роз’єднаності кісткових уламків розрізняють переломи-без зміщення, зі зміщенням.
• По відношенню до лінії зламу розрізняють переломи: поздовжні; косі; зірчасті; V-образні; подкостничные; поперечні; гвинтоподібне; Т-подібні; надкісткові; надломи.
• В залежності від типу кістки класифікують переломи кісток: плоских; трубчастих; губчастих.
• За принципом кількості травмованих сегментів розрізняють переломи: ізольовані – злам кістки однієї ділянки; множинні – злам кісток більше однієї ділянки; поєднані травми кісток з ушкодженнями інших внутрішніх органів.

Особливості

Які особливості переломів кісток у дітей існують?

Повноцінний перелом зі зміщенням у дитини нічим не відрізняється від подібної травми дорослої людини. Це:

• неможливість рухової активності;
• нервове збудження з плачем;
• освіта в травмованій зоні набряку, припухлості;
• виникнення деформації;
• підвищення температури тіла;
• поява синців і гематом.

Дані симптоми проявляються одночасно або поперемінно.

Буває, що перераховані вище ознаки переломів у дітей можуть бути відсутні або бути минимализированными. При видимої деформації кінцівки, наявності сильного місцевого набряку, перелом за типом «зелена гілочка» продіагностувати фахівцеві досить легко.

Симптоматика

При переломі зі зміщенням відламків буває яскраво виражена деформація цієї ділянки з хворобливою симптоматикою у пасивному стані і неможливістю навіть поворухнути кінцівкою.

Якщо ж стався поднадкостнічний перелом, то симптоми змащуються:

• якщо навіть є набряк, то невеликий;
• деформації в місці пошкодження немає;
• болю не сильні.

Важливо правильно діагностувати перелом за типом «зеленої гілки» для того, щоб уникнути згодом кісткової деформації через зміщення уламків і їх неправильного зрощення.

У дитячому віці кісткова тканина має недолік кальцію, чому будь-яка травмує сила легко завдасть шкоди, аж до кісткової деформації або зміщення уламків. Але характерною особливістю є те, що ці осколки продовжують бути зв’язаними між собою периоссальной оболонкою. Це така плівка з судинною системою, яка покриває кістку і живить її.

Такий вид травми насправді нагадує про те, як при спробі зламати вербовий прут, можна відчути труднощі – він до кінця не ламається через міцності кори.

Це порівняння і дало назву цьому виду перелому, коли дитяча кісточка ламається, але при цьому її уламки разом з окістям міцно триматися один за одного.

Такий перелом характерний для вікової категорії діток від народження до школи – у школярів кісточки стають вже не такими вразливими.

Діагностика та лікування

При підозрі на перелом дуже важливо не піддаватися паніці, оточити дитину турботою, негайно викликати медичну допомогу, при необхідності накласти шину на кінцівку. У спеціалізованому закладі потрібно продовжувати зберігати спокій, щоб дитина не злякався незнайомої обстановки.

Навіть якщо надлом не прощупується, лікар призначає дитині обстеження:

• рентгенологічне;
• комп’ютерну, магниторезонансную томографію;
• огляд дитячих спеціалістів — травматолога, хірурга, кардіолога, невролога;
• електрокардіографію;
• аналіз крові для виявлення антинуклеарних антитіл, ступеня ШОЕ.

При переломі по типу «зеленої гілки» тільки за допомогою рентгена можна точно поставити правильний діагноз.

Після ретельного огляду, проведення діагностичних процедур, маленькому пацієнтові призначають лікування. Це може бути одне з двох видів:

• консервативне;
• оперативне.

Консервативне лікування дитячих травм полягає в одномоментної закритої репозиції з накладенням гіпсової пов’язки. Воно застосовується при переломах з незначним зміщенням: звичайний перелом передпліччя, щиколотки, гомілки, стопи, фаланг пальців обох кінцівок.

Репозиція переломів – частий супутник лікувального процесу, медики проводять її під анестезією. За допомогою неї, незважаючи на можливі зсуви, прогнози процесу зрощення завжди сприятливі.

По причині відсутності зміщень уламків, їх пов’язаності один з одним, переломи кісток у дітей за типом «зеленої гілки» нагадують швидше прогинання кістки, який усувається при репозиції.

Хірургічний тип лікування дитячих переломів ділиться на:

Оперативне лікування дітей проводять найбільш щадними методами. Гіпс накладаються після проведення всіх діагностичних процедур і не знімають цілий місяць, спостерігаючи за процесом за допомогою рентгена.

Зрощення настає у досить короткий період з причини того, що:

• у дитини всі процеси відбуваються в прискореному режимі;
• збережено кровообеспечение і живлення кістки і прилеглих до неї тканин;
• інтенсивно виробляється колаген;
• відсутня або мінімалізовано зміщення уламків;
• в дитячому організмі швидко утворюється кістковий мозоль на пошкодженій поверхні.

Зрощення перелому ділянки зростання додатково стимулюється посиленим кровотоком, що може спричинити надмірний ріст дитячих кісток, це характерно для віку до 10 років та загрожує разновеликостью кісток. Для запобігання подібного ефекту, зламані кістки з’єднують між собою штыкообразно.

Якщо переломи не лікувати, це загрожує неправильним зрощенням з деформацією кістки в травмованому місці і як результат – хірургічне втручання. Тому при будь-яких скаргах при падінні, ударі, на болі в руках, ногах або в інших частинах тіла, дитину необхідно обстежити для виключення серйозних травм. Лікування обов’язково при будь-яких видах дитячих переломів.

Відновний період

Дитячі кісточки зазвичай досить швидко зростаються:

• переломи рук за півтора місяця;
• переломи ніг за 2,5 місяців;
• переломи таза за 3 місяці.

Виняток становить лікування і відновлення компресійного перелому, яке може тривати до 1 року.

Початком реабілітаційного періоду вважається момент зняття фіксованого пов’язки. В цей час лікар призначає маленькому пацієнтові всілякі процедури, розробляють суглоби, зміцнюють м’язи, що відновлюють рухові функції кінцівок. Це:

• лікувальна фізкультура;
• заняття в басейні;
• фізіотерапевтичні процедури;
• масаж;
• санаторно-курортне лікування.

Дуже важливо в цей період правильно годувати дитину, включаючи в раціон продукти, багаті мінералами, вітамінами, особливо кальцієм, оточувати його увагою, турботою і не допускати надмірних фізичних навантажень.

Повреждения костной ткани при переломах имеют различный характер. Одним из таких видов являются переломы по типу зеленой ветки. Их особенность заключается в том, что поврежденная кость находится под защитой внешнего слоя – надкостницы. Поэтому есть синонимичное название поднадкостничный перелом. Ассоциация с веткой растения проходит из – за внешних особенностей. Так, перелом выглядит как надломанная ветвь молодого растения, гибкие и упругие верхние слои которого не повреждаются при наличии внутренних надломов. Такой вид травмы характерен для детских костей в силу их особенностей строения. Какие виды переломов зеленой ветки существуют, особенности их лечения у взрослых и детей и многое другое находится в представленной статье.

Возрастные отличия

Перелом по типу зеленой веточки у детей статистически проявляется чаще, чем у взрослых ввиду разницы самого состава костей. В детском возрасте минеральный состав костей гораздо богаче, а для надкостницы характерно обилие коллагеновых структур. Такой состав делает их гибкими. Это не единственная причина, почему дети более подвержены таким типам повреждений:

• Надкостница у малышей гораздо лучше снабжается кровью, в ней проходит множество сосудов. Это обеспечивает ее эластичность, упругость. Хорошее кровоснабжение также обеспечивает быструю регенерацию в случае травмирования.
• Верхний слой кости у детей толще, чем у взрослых. Поэтом механически повредить его сложнее. Но при сильном воздействии внутренней структуры надламываются при сохранении полной или частичной целостности внешних.
• В силу возраста, некоторые кости у детей еще имеют в составе хрящевую ткань. По мере взросления она замещается твердой, костной.

По степени осложненности поднадкостничные переломы для детей гораздо опаснее. Вероятная опасность заключается в том, что повреждение может проходить в линии роста кости. Ее травмы влекут дальнейшее искажение роста кости в виде ее укорочения, деформации. Поэтому так важно выбрать верную тактику лечения и создать безопасные условия для активной деятельности ребенка.

Внимание! Коррекция рациона питания ребенка в сторону продуктов, богатых витаминами C, D и разнообразными микроэлементами поможет укрепить детские кости и избежать их повреждений.

Виды и симптоматика травмы

Для детского возраста есть специфичная классификация переломов по типу зеленой ветки. Основанием для классификации служит характер повреждения, его локализация и сложность. Итак, по месту локализации выделяют следующие виды переломов (они основаны на статистической частоте возникновения повреждений в выделенной локации):

• Повреждения лучевой кости. Предплечье гораздо чаще подвергается подобным травмам из – за мобильности и высокого уровня задействования в двигательной активности. Активные игры, занятия в спортивных секциях могут стать причинами получения подобного перелома.
• Повреждение большой и малой берцовой кости. Описание схоже с предыдущим видом. Парные кости колени легко подвергаются изменениям при сильном механическом воздействии. Структура детских костей располагает к получению травм, но плотная и гибкая надкостница остается полностью или частично целой.

Существует еще одна классификация, выработанная на основе травмирования отдельных участков кости:

• Апофизеолиз. Травмы происходят в том месте кости, где происходит крепление с мышечными структурами. При апофизеолизе возможно развитие тяжелых состояний в виде отрыва мышц и значительного нарушения двигательной активности.
• Эпофизиолиз. Повреждение конца кости, где находится сустав (то есть область крепления костей друг к другу). Опасны тем, что вызывают нарушения суставной подвижности, грозят развитием негативных последствий.
• Остеоэпифизиолиз. Для остеоэпифизиолиза присущи характеристики эпофизиолиза. Разница состоит лишь в характере и степени повреждения.

Что может стать причиной переломов зеленой веточки у детей? Это активные игры и занятия спортом. По той причине, что осторожность им не характерна, и в процессе игры они могут не обратить внимания на возможный риск. Еще одной особенностью «зеленой ветки» является трудность их диагностирования. Симптоматическая картина, как правило, размыта. Она схожа с растяжением ил простым ушибом. Какие сигналы могут помочь определить его:

• Подвижность в конечности сохранена.
• Болевой синдром незначительный, проявляется в момент опоры на поврежденную конечность.
• Отечность и гематомы, характерные для полных переломов, могут отсутствовать.

Внимание! Если ребенок упал, ударился и жалуется на болезненные ощущения, лучше отвезти его в травмпункт для уточнения диагноза. Лучше перестраховаться и избежать негативных последствий.

Диагностика и первая помощь ребенку

Медицинские работники диагностируют поднадкостничные переломы исключительно при помощи рентгеновских снимков. Это обусловлено тем, что при пальпации практически невозможно обнаружить подобную травму. Целостность кости остается сохранной, и лишь снимок может дать полную клиническую картину. Порой, даже на снимке трудно визуализировать «зеленую ветвь». С целью уточнению диагноза делается сравнительный снимок здоровой парной конечности. Лишь при детальном анализе можно вывести точный диагноз. Лечащий врач уточняет у самого ребенка или у его представителя условия, при которых была получена травма, особенности травмирования и прочую информацию, которая поможет составить клиническую картину.

До того момента, как будет оказана квалифицированная помощь, можно оказать ее самостоятельно, чтобы значительно снизить возможные риски и устранить болевые ощущения:

• Успокоить ребенка. Переживания негативно влияют на общее состояние. Дайте попить чаю и заняться любимым, спокойным видом деятельности.
• По возможности иммобилизировать поврежденную конечность. Для этого можно взять любую ткань или широкий бинт. Это делается с целью прекращения распространения повреждений по кости.
• В случае, если поднимется температура (одно из возможных симптоматических проявлений), дайте жаропонижающее в соответствии с инструкцией.

Важно! Самое безопасное жаропонижающее средство для детей – это парацетамол. Его разовая дозировка рассчитывается по формуле 10 -15 мг препарата на 1 кг. веса.

Консервативное лечение

Для лечения травм кости по типу «зеленой веточки» возможно два варианта – консервативное и хирургическое. Причинами для оперативного вмешательства могут стать повреждение суставной сумки, разрыв крупным сосудов, нарушение нервной проводимости в конечности. Чаще всего избирается консервативная тактика.

Особенности иммобилизации

Процедура фиксации таких повреждений немного отличается от полных переломов. Она происходит по следующему алгоритму:

• Местное обезболивание. Это делается с целью свести к минимуму возможные неприятные ощущения при проведении правления кости.
• Закрытая репозиция. Это вправление участка кости в правильное анатомическое положение. Проводится лишь при помощи медицинского работника, знающего механику и анатомию человеческого тела. Проведение подобной процедуры в домашних условиях недопустимо, так как грозит серьезными последствиями, вплоть до инвалидности.
• Накладывание фиксирующей повязки. После восстановления анатомического положения кости, ее фиксируют при помощи гипсовой повязки. Срок ношения составляет примерно 1 – 1,5 месяца при условиях отсутствия сопутствующих повреждений.

ЛФК, массаж и физиопроцедуры

Восстановительный период сопровождает проведение физиотерапевтических процедур и массажей. После того, как с момента травмы прошло не менее 7 дней, лечащий врач подключает элементы лечебной физкультуры. Массаж помогает увеличить кровообращение в травмированном участке, провести профилактику мышечной атрофии или наоборот расслабить мышечные структуры. Болевые, тянущие ощущения, которые сопровождает ношение гипсовой повязки, можно устранить при помощи массажа и физиопроцедур.

Какие техники массажа применяются:

• Поглаживание. Это стартовый этап массажа. На нем незначительно усиливается кровообращение, которое подготавливает мышцы к основной части.
• Вибрации, растирание, щипки. Это основной этап массажа.
• Завершающим этапом снова становятся поглаживания. Это нужно для того, чтобы восстановить мышечный покой.

Какие процедуры физиотерапии применяются для поднадкостничных переломов:

• Электрофорез. Электрические импульсы помогают быстрее восстановить костную ткань, восстановить ее химические показатели.
• Магнитотерапия. Направлена на устранение боли, ускорение регенерирующих процессов и сохранения состояния мышц.
• УВЧ – терапия. Помогает ускорить кровообращение, повысить мобильность суставов.

Упражнения ЛФК помогают восстановить двигательную активность после длительной иммобилизации конечности. Для детей особенно важно развивать мелкую моторику, так как та напрямую связана мыслительной сферой, интеллектуальными способностями и высшими психическими функциями – речью, памятью, вниманием и пр. первым этапом восстановительной терапии являются упражнения, призванные восстановить крупную моторику. Это вращательные движения, поднятие руки или ноги, их отведение в сторону.

Внимание! Нередко лечащий врач назначает санаторно – курортное лечение. На базе санатория можно такие процедуры, как грязелечение, терапию микротоками и пр.

Как долго заживает перелом

В зависимости от того, какая кость была повреждена, время восстановления полной анатомической целостности кости варьируется. Считается, что трубчатые кости, в силу специфики своего строения, заживают быстрее. Однако, размер играет важную роль. Так, например, на полное заживление лучевой кости уходит приблизительно 1 месяц. Большая берцовая восстанавливается в течение 2 -2,5 месяцев. На малую берцовую кость уходит немногим меньше времени – 1,5 – 2 месяца. Восстановление тазобедренных костей занимает более длительное время – не менее 3 месяцев. На временной фактор также влияют другие особенности:

• Наличие осложнений. Повреждения суставной капсулы, наличие отломков, множественность повреждений, травмирование крупных сосудов и нервов значительно удлиняют реабилитационный период.
• Соблюдение назначений врача. Выполнение упражнений ЛФК, регулярные процедуры могут ускорить выздоровление. И наоборот, несоблюдение назначений увеличивает срок реабилитации.
• Особенности текущего общего состояния. Простудные, хронические и прочие заболевания снижают защитный и восстановительный потенциал организма.

Внимание! Есть несколько противопоказаний к выполнению массажа и физиопроцедур. Сюда относят раковые заболевания, гипертермия тела.

Последствия

Как и любая травма, поднадкостничный перелом может стать причиной серьезных осложнений. Особенно это актуально для детей младшего возраста, в этот период происходит скачок роста, и повреждение линии роста костей может крайней негативно сказаться на развитии:

• Удлинение конечности. В случае повреждения средней части кости. Ускоренная регенерация вызывает непропорциональный рост кости.
• Укорочение. В случае повреждения суставных сумок, происходит обратное явление – кость укорачивается. Соответственно, конечность тоже.

Необходимо, чтобы дети были проинформированы по поводу основных правил безопасности при активных играх. Это снизит вероятность травм и их осложнений.

Заключение

Перелом по типу зеленой ветки является травмой, характерной для детского возраста в силу особенностей строения их костей. Он может стать причиной серьезных последствий, которые помешают дальнейшей жизни ребенка. Поэтому так важно исключить риски травмирования, а в случае ее возникновения соблюдать все рекомендации врача. В редких случаях, подобное повреждение может быть у взрослых людей.