Перелом вивих перша допомога

Реферат на тему:

Перша допомога при травмах (удар, вивих, перелом, розтягнення)

Закриті ушкодження — це травматизація тканини і органів, спричинені. впливом зовнішніх факторів без порушення цілісності шкіри й видимих слизових оболонок. Причина закритих ушкоджень: удари тупими предметами, різні види травматизму, надзвичайні стани і стихійні лиха. Види закритих ушкоджень: струси, здавлювання, удари, розтяги, розриви, вивихи.

Фактори, що зумовлюють тяжкість ударів: важкість предмета, сила удару, вік і стать потерпілого, опірність тканин. При ударах пошкоджується підшкірна основа, м’язи, кровоносні та лімфатичні судини.

Ознаки удару: біль, травматичний набряк тканин, синець, підвищення температури та порушення функцій, крововиливи, гематоми.

Перша допомога при ударі

Щоб попередити виникнення крововиливу і зменшити біль, треба забезпечити спокій пошкодженої частини тіла, а якщо це кінцівка, то надати їй високе положення. На ушкоджену ділянку необхідно накласти холод: гумовий міхур або поліетиленовий мішечок з льодом чи холодний компрес, який необхідно часто змінювати. Через 2-3 дні для більш швидкого розсмоктування крововиливу до ушкодженого місця прикладають грілку або роблять теплі ванночки. При сильному ударі після вище застосованих заходів потрібно звернутися до лікаря, щоб не пропустити більш серйозного ушкодження, наприклад, перелому.

Розтягнення зв’язок суглобів виникає в результаті різкого руху. При цьому може трапитися частковий, а іноді і повний їх розрив, пошкодження судин і крововиливи у тканини. Іноді можуть бути і більш серйозні пошкодження, наприклад, тріщина кістки. Рухливість суглоба можлива, але обмежена і викликає сильні больові відчуття. При розтягуванні зв’язок необхідно зафіксувати пошкоджений суглоб тугою пов’язкою і прикласти до пошкодженого місця міхур з льодом чи холодною водою.

Після надання першої допомоги необхідно звернутися до лікаря-хірурга, який поставить діагноз і при необхідності надасть додаткову допомогу.

Вивихи. Суглоби, завдяки яким ми згинаємо та розгинаємо руки, ноги, пальці, мають складну будову. Кожний суглоб оточений суглобним мішком, в який вплітаються зв’язки, що його закріплюють. В разі нещасного випадку одна з кісток може розірвати суглобний мішок і вислизнути з нього, при цьому порушиться нормальне взаєморозташування кісток. Це називається вивихом. Характерні ознаки вивихів: порушення звичних обрисів суглоба, виступання кістки на новому місці — іноді цю кістку видно через шкіру. Вивих є досить складним видом пошкодження, оскільки при цьому порушується не лише суглобний мішок, а й зв’язки, судини, а іноді й нерви.

Часто вивих супроводжується відривом кусочка кісткової тканини, тобто переломом.

При вивиху або при підозрі на нього необхідно пошкоджену кінцівку зробити нерухомою, наклавши на неї шину або фіксуючу пов’язку, якомога швидше відправити дитину до хірурга. Для попередження набрякання суглоба та для зменшення болю на пошкоджений суглоб можна покласти мокру серветку або міхур з льодом.

Травматичний токсикоз (синдром тривалого здавлювання) — розвивається як наслідок тривалого здавлювання тканин. Фактори, які зумовлюють тяжкість ушкодження: локалізація здавлювання, його тривалість, обсяг, сила, вік потерпілого.

Основні ознаки травматичного токсикозу: місцеві (біль у місці здавлювання, набряк тканин, крововилив, пухирці) та загальні ознаки травматичного шоку.

Перша медична допомога при травматичному токсикозі та її послідовність: визволення від здавлювання, туга пов’язка, джгут вище місця здавлювання, накладання стерильної пов’язки при наявності ран, іммобілізація кінцівок, знеболювання, застосування холоду, зігрівання потерпілого, транспортування до лікувального закладу.

Переломи — це порушення цілісності кісток. Незважаючи на те, що кістки дуже міцні, при пораненні, сильних ударах, падіннях вони іноді ламаються. Найчастіше бувають переломи кісток кінцівок. Всі переломи можуть бути неповними, коли частини кісток роз’єднуються не по всій товщині (тріщини, надломи) та повними, при яких роз’єднання відламків кістки проходить по всій товщі кістки. Для перелому характерні деформація, крововилив у місці перелому, укорочення кінцівки, порушення її функції, біль при обмацуванні в місці перелому, ненормальна рухливість у місці перелому, крепітація (хруст) кісткових відламків.

Переломи поділяються на відкриті і закриті. До закритих належать такі переломи, при яких шкіра на місці перелому не пошкоджується. При відкритих переломах мають місце пошкодження м’яких тканин, в т. ч. і шкіри, що може бути результатом впливу травмуючої сили ззовні або відламку кістки зсередини. Вона може бути вхідними воротами для інфекції або може розвинутися гнійне запалення м’яких тканин, що оточують кістку (флегмона), запалення самої кістки (остеомієліт) і навіть загальне зараження крові.

Особливості переломів кісток у дітей: менша частота, неповні підкісні переломи у вигляді «зеленої лози», підвищення температури у перші дні після травми.

Для уважного огляду необхідно роздягнути потерпілого. Одяг спочатку знімають зі здорової, а потім з хворої кінцівки. При сильному болю одяг чи взуття доводиться розрізати. Проводячи огляд, хвору кінцівку завжди порівнюють із здоровою. При цьому зразу ж слід відмітити різні симптоми пошкодження (вимушене положення, обмеженість або неможливість активних рухів, набряклість, деформацію, укорочення кінцівки).

При відкритому переломі, тобто коли на місці перелому рана, перша допомога перш за все полягає в зупинці кровотечі І накладанні стерильної пов’язки. При цьому потрібно слідкувати за тим, щоб уламки кістки не занурювалися вглиб рани, оскільки в подальшому це може призвести до запалення та загнивання кістки.

Зупинивши кровотечу та наклавши пов’язку, пошкодженій кінцівці забезпечують спокій шинуванням. Шинування полягає в прикріпленні до кінцівки різних шин для надання нерухомості уламків зламаної кінцівки. Воно є найважливішим засобом попередження шоку, бо значно зменшує біль в області перелому. Крім того, воно оберігає тканини, що оточують місце перелом), від додаткових пошкоджень під час транспортування.

При шинуванні необхідно дотримуватися наступних правил: забезпечити нерухомість принаймні двох найближчих суглобів (одного вище перелому, іншого нижче перелому). А при пошкодженні стегна — трьох суглобів нижньої кінцівки (тазостегнового, колінного, гомілкового). Шинна пов’язка не повинна стискати великі судини, нерви та уламки кісток, шину краще обгорнути ватою та обмотати бинтом. Якщо це неможливо, шину накладають поверх м’якої підкладки (вага, рушник).

При закритих переломах шини завжди накладають поверх одягу та взуття; якщо перелом відкритий — лише після накладання пов’язки і зупинки кровотечі, накладання джгута.

Фіксують шину бинтами, хусточками тощо.

Для шинування необхідно мати помічників, які підтримували б пошкоджену частину тіла, щоб не завдавати болю.

Для іммобілізації пошкоджених руки чи ноги використовують стандартні та імпровізовані шини. Звичайно при наданні першої допомоги для короткочасної фіксації використовують різний підручний матеріал: дощечки, картон, палки тощо, оскільки стандартних шин під рукою не буває. Якщо матеріал, з якого можна зробити шину, відсутній, для фіксації хворої руки допускається прибинтовування її до тулуба, а пошкодженої ноги — до здорової ноги.

Після надання першої допомоги хворого слід терміново доставити до лікарні (в холодну погоду дитину слід одягти тепліше).

У разі пошкодження ключиці накласти шину неможливо, саме тому фіксують руку так, щоб плечовий суглоб і уламки ключиці стали б нерухомими. Це досягається прибинтовуванням руки, зігнутої в ліктьовому суглобі, до тулуба або підвішування її на хустці.

При переломі плечової кістки необхідна іммобілізація (нерухомість) кістки руки. Якщо цього не зробити, рухомі відламки можуть пошкодити нерв та викликати параліч руки або пошкодити артерію. Шину накладають від хребта до пальців руки, беручи найближчі до пошкодженої кістки два суглоби — плечовий і ліктьовий, а при переломі нижнього кінця кістки і променево-зап’ястковий. Перед цим шину моделюють за зразком здорової руки, обгорнувши ватою чи будь-якою іншою м’якою підкладкою. Шику прибинтовують до руки бинтом, руку підвішують на косинку.

Перелом передпліччя або підозра на нього потребує насамперед іммобілізації пошкодженої руки дротяною шиною. Накладають її від середньої третини передпліччя до кінчиків пальців. Якщо такої шини немає, можна використати дві фанерні дощечки або картонки шириною в 3-4 пальці і довжиною від ліктя до пальців. Дощечки обкладають фланеллю або іншою м’якою тканиною і прибинтовують до передпліччя, закріпивши одну з внутрішньої, а іншу на зовнішній поверхні долоні.

Переломи ребер у дітей зустрічаються рідко, що пояснюється їх пластичністю. Розпізнати перелом ребра неважко. Потерпілий скаржиться на біль в області перелому, який посилюється при обмацуванні цієї області, глибокому диханні та кашлі. Перша допомога полягає в тугому бинтуванні грудної клітини бинтом або рушником з метою зменшення її рухливості під час дихання. При всіх перерахованих травмах для зменшення болю можна дати дитині знеболюючі засоби (анальгін) і терміново доставити у лікарню.

При підозрі на перелом хребта необхідно дотримуватися виключної обережності. Якщо є можливість, слід оголити і оглянути спину потерпілого, однак не можна саджати хворого, примушувати його самостійно перевертатися і рухатися, бо під масою тіла хребет може зрушитись й ушкодити спинний мозок.

Транспортувати хворого бажано на широких ношах з твердим покриттям на спині.

Перелом тазу. В залежності від місця перелому хворі скаржаться на біль у паху, в ділянці куприка і нерідко приймають вимушене положення – «положення жаби»: ноги розведені і зігнуті в тазостегнових суглобах. Для перелому переднього відділу тазу характерний симптом «прилиплої п’яти» — неможливість підняти пряму ногу з місця. Деякі потерпілі не можуть самостійно спорожнити сечовий міхур, що наводить на думку про пошкодження сечовивідного каналу або пошкодження сечового міхура.

В травматологической практике врачей вывихи и переломы встречаются чаще остальных видов травм. Количество больных с подобными травмами увеличивается в зимний период, а причиной их становится падение на твердую поверхность или же удар тупым предметом. Травме может поддаться любой сустав или позвоночник, но чаще всего отмечается повреждение верхних или нижних конечностей. Существует несколько видов и классификаций травм, но при появлении любой из них, человек нуждается в оказании первой доврачебной помощи.

Чтобы оказать первую помощь при переломах и вывихах необязательно иметь медицинское образование. Достаточно обладать некоторыми навыками и понимать, что от ее качества зависит прогноз на выздоровление и даже жизнь человека.

Общие правила

Оказывать помощь пострадавшему нужно непосредственно на месте происшествия, при этом важно оценить состояние больного и характер самой травмы. Человеку без медицинского образования сложно квалифицировать степень повреждений и характер травмы, но любой человек сможет отличить закрытый перелом от открытого.

При закрытом переломе присутствует нарушение целостности кости внутри. Они бывают со смещением и без смещения. Перелом со смещением более тяжелый, поскольку отломки теряют свое правильное положение, смещаются относительно друг друга. При открытом переломе присутствует разрыв кожи и мышц, кровотечение, может развиться болевой шок, потеря сознания и другие ужасающие симптомы.

Обезболивание и правильная иммобилизация – основа первой доврачебной помощи.

В независимости от характера травмы, при открытых и закрытых переломах, человек находящийся рядом должен знать принципы оказания первой доврачебной помощи и применить их на практике.

Алгоритм действий должен включать:

• Вызов скорой помощи.
• Обезболивание.
• Остановка кровотечения и обработка раны при открытых переломах или рваных ранах.
• Обездвиживание.
• Фиксация.
• Транспортировка.

Все выполняемые действия требуют предварительной оценки состояния больного и степени тяжести полученной травмы.

Первая помощь при переломах и вывихах

При переломе отмечается полное или частичное нарушение целостности кости с возможным повреждением мягких тканей. В соответствии с локализацией травмы, состоянием потерпевшего нужно оказать помощь. Вывих в отличие от перелома предоставляет собой смещение суставных поверхностей. Закрытый перелом легко спутать с вывихом, поэтому после полученной травмы нужно как можно быстрее доставить потерпевшего в стационар.

При оказании первой помощи важно не навредить потерпевшему. Категорически запрещено менять положение конечности, вытягивать сустав или вправлять их. Такие необдуманные действия могут навредить, спровоцировать осложнения.

Симптомы перелома

Клинические признаки переломов во многом зависят от локализации и тяжести травмы. К общим симптомам можно отнести следующие изменения в области повреждения:

• острая боль;
• нарушение функциональности;
• выраженная деформация;
• гематома;
• припухлость и покраснение кожи.

Если перелом открытый, помимо всех указанных симптомов присутствует повреждение кожи, чаще рваные раны, сопровождающиеся кровотечением. Иногда из ран может торчать сломанная кость. На фоне сильной боли может развиться болевой шок, потеря сознания, остановка дыхания и другие симптомы.

Что делать при закрытом переломе

Доврачебная помощь при закрытом переломе заключается в следующих действиях:

1. Вызов скорой помощи или доставка пострадавшего в травматологическое отделение. При подозрении на перелом позвоночника, лучше дождаться бригады медиков.
2. Приложить холод к месту повреждения – это поможет уменьшить боль, отечность и гематому.
3. Если человек находится в сознании, для купирования боли можно дать обезболивающее средство – Кетанов, Темпалгин, Анальгин.
4. Иммобилизация места перелома при помощи шины. Сделать ее можно из подручных средств: доска, книга, палка. Сломанная нога или рука плотно привязывается к ровному предмету. Это поможет исключить дополнительные травмы, улучшить общее самочувствие, поскольку любое движение только усиливает боль.

Что делать при открытом переломе

При открытом переломе оказывать первую помощь достаточно сложно, поскольку здесь нужно уметь обладать собой, убрать панику и страх от увиденной картины. Алгоритм действий заключается в следующем:

• Вызов бригады медиков.
• Остановка кровотечения – при сильном кровотечении нужно наложить жгут выше раненой области.
• Края раны обработать антисептиком, сверху положить асептическую повязку.
• Холод к больному месту – поможет уменьшить кровотечение и боль.
• Дать обезболивающий препарат, если человек находится в сознании.
• Шина при открытом переломе не накладывается, только в случае самостоятельной транспортировки пострадавшего.
• При интенсивной кровопотере контролировать состояние пострадавшего: давление, пульс, дыхание.

По приезду медиков, нужно рассказать, какую помощь получил потерпевший, как можно быстрее доставить его в стационар, где ему будет оказана необходимая помощь.

Симптомы вывихов

Вывих суставов встречается достаточно часто и его легко спутать с закрытым переломом, поэтому следует знать основные симптомы такой травмы. В основном повреждению поддается локтевой, плечевой, коленный, тазобедренный сустав или голеностоп. При этом состоянии сустав выходит из своей полости, часто сопровождается повреждением связок и нервных окончаний, что вызывает выраженную клинику:

• Сильная боль, которая усиливается при попытке пошевелить конечностью.
• Деформация в области травмы.
• Кровоподтек, гематома.
• Неестественное положение кости.
• Укорочение конечности.
• Быстро нарастающий отек при разрыве связок.

Иногда вывих сопровождается надрывом кожи, появлением раны и кровотечения в области повреждения. Симптоматика может немного отличатся, зависит от степени повреждения кости, сосудов, мышц и нервных окончаний.

Первая помощь при вывихе

При вывихе, первая помощь практически аналогична перелому, состоит из следующих мероприятий:

• Обеспечить покой поврежденному суставу.
• Холод к поврежденному суставу.
• Прием анальгетика — Нурофен, Анальгин, Темпалгин.
• Иммобилизация конечности при помощи шины.

В процессе оказания первой доврачебной помощи не нужно пытаться самостоятельно вправить сустав, это только усугубит ситуацию, может привести к болевому шоку. После поступления в стационар, нужно пройти рентген обследование, которое поможет определить характер травмы, оценить степень повреждения окружающих тканей, исключить перелом.

Способы оказания ПМП при растяжениях и ушибах

Ушиб — травма мягких тканей или внутренних органов без нарушения целостности кожного покрова. Основным признаком ушиба считается гематома (синяк), который развивается при капиллярном кровотечении. После получения ушиба нужно обеспечить оптимальный отток венозной крови от места травм, это позволит избежать появлению больших гематом.

Растяжение связок — частичное нарушение целостности волокон связочного аппарата без разрыва волокон связочного аппарата. Чаще растяжению поддается голеностоп, тазобедренный или коленный сустав. Провести мероприятия по оказанию первой помощи при ушибе или растяжении может сам потерпевший, если травма не обширная или человек находящийся вблизи.

Симптомы растяжений

Растяжение связок, как и любая другая травма, имеет выраженную клинику, которая отмечается сразу после повреждения. Характеризуется следующими признаками:

• острая боль в области повреждения;
• затрудненное движение;
• припухлость, возможен кровоподтек;
• повышение местной температуры.

Боль при растяжении усиливается при малейшем движении конечности, может появиться гематома при повреждении кровеносных сосудов.

Первая помощь при растяжении

Помочь потерпевшему при ушибе можно следующим образом:

• Обездвижить поврежденный сустав, можно использовать бандаж или эластичный бинт.
• Приложить холод.
• Приподнять конечность вверх.
• Выпить обезболивающий препарат.

После оказания помощи, нужно обратиться в клинику, сделать рентген, это поможет исключить другие виды травмы – перелом, вывих. Оказывая первую помощь при ушибах, переломах, нужно отталкиваться от состояния больного и внешних изменений, которые присутствуют в области травмы.

Симптомы ушиба

Общеизвестным признаком ушиба считается боль, интенсивность которой зависит от глубины и области повреждения. При незначительном ушибе, боль проходит в течение 3 дней, но при обширных, беспокоит человека несколько дней. Помимо болевого синдрома в области травмы появляется покраснение, затем гематома, припухлость и отечность.

Сразу после ушиба синяк имеет тёмно-красный оттенок, позже — синей или сине-черной, затем зеленый, а перед тем как исчезнуть – желтый. Симптомы зависят от локализации травмы. При повреждении нижней конечности ограничивается ее подвижность, а при травме внутренних органов – может нарушаться их функциональность.

Первая помощь при ушибе

При получении ушиба важно вовремя принять меры по оказанию первой помощи, это поможет исключить кровоподтеки обширных размеров.

• Приложить холод к месту удара на 15–20 минут.
• Обездвижить конечность, можно забинтовать эластичным бинтом.
• Немного приподнять конечность вверх.
• При сильной боли можно принять противовоспалительный или обезболивающий препарат.
• При гематоме без повреждения кожи, можно нанести мазь: Вольтарен, Траумель, Троксерутин, Долобене.
• Если на коже присутствует рана, ссадины, можно воспользоваться Гепариновой мазью, мазью Вишневского или сделать компресс с Димексидом.

Ускорить процесс заживления синяка помогут народные средства: отвары трав, яблочный уксус, эфирные масла или продукты пчеловодства. Использовать их можно сразу после ушиба или через несколько дней после полученной травмы.

При ушибах внутренних органов потерпевшего нужно уложить на поверхность, вызвать Скорую помощь. Запрещается давать любые лекарственные препараты, особенно если травма присутствует в области живота.

Транспортировка

Основным и главным правилом при оказании первой доврачебной помощи считается вызов бригады медиков. До их приезда человек должен самостоятельно следить за состоянием потерпевшего и выполнять необходимые мероприятия по улучшению его самочувствие. В случае когда вызов Скорой невозможный, больного нужно самостоятельно доставить в стационар или травмпункт. При транспортировке пострадавшего нужно придерживаться следующих пунктов:

• Сидя можно перевозить больных с переломом плеча, предплечья или руки, также при растяжении или вывихе верхних конечностей.
• Если присутствует перелом нижних конечностей, человек транспортируется в положении лежа на носилках, при этом сломана нога, она должна быть приподнята вверх, находится над уровнем сердца.
• В лежачем положении перевозятся больные с травмой черепа или внутренними органами.
• В горизонтальном положении на спине перевозятся лица с травмой таза или позвоночника, при этом поверхность должна быть твердая и ровная.
• С переломом ребер транспортировка проводится в положении сидя или лежа.

Перед тем как самостоятельно доставлять потерпевшего в стационар, нужно позаботиться об обездвиженности травмированного участка. При неправильной транспортировке, состояние человека может только ухудшиться, что отобразится на лечении и прогнозе выздоровлении.

Методы устранения травматического шока

Одним из опасных состояний при переломах, вывихах или растяжениях считается травматический шок. В основном он появляется на фоне сильной боли, кровопотери и паники. Такое состояние требует неотложных мер, поскольку может привести к смерти человека.

Неотложная помощь при болевом шоке состоит из следующего алгоритма действий:

• Остановка кровотечения с помощью жгута, косынки или тугой повязки.
• Прием анальгетика. При потере сознания вводить препараты нужно внутривенно или внутримышечно.
• Искусственная вентиляция легких.
• Обильное питье за исключением травм живота или потери сознания.
• Контроль над давлением и пульсом.
• Быстрая транспортировка в ближайший травмпункт.

Все эти действия помогут немного улучшить состояние потерпевшего до приезда Скорой помощи.

Обработка раны

Прежде чем проводить обработку раны после травмы, нужно оценить ее глубину повреждения и характер. Так, при рваной ране, которая может присутствовать при открытых переломах, человека нужно как можно быстрее доставить в стационар, ставить жгут не рекомендуется, лучше наложить на открытую рану плотную марлевую повязку.

Существует ряд рекомендаций, которых нужно придерживаться при обработке ран:

• Наложите жгут при повреждении крупных сосудов и обильном кровотечении (немного выше повреждения).
• Удалите загрязнения и промойте рану антисептиком (при неглубоких повреждениях).
• Если в области травмы присутствуют инородные тела их не нужно удалять до приезда медиков.
• Края ранения нужно обработать антисептиком – йод, зеленка.
• Не нужно в очаг повреждения накладывать вату, это может привести к заражению. Рекомендуется использовать стерильный бинт, марлю или чистую ткань.

Если рана после травмы незначительная, нет обильного кровотечения, травмированный участок нужно промыть проточной водой, обработать антисептиком, края засушить зеленкой, затем положить стерильную повязку. Если остановить кровь своими силами не удаётся, нужно как можно быстрее доставить человека в клинику, где ему будет оказана необходимая медицинская помощь.

В заключение, оказать первую помощь при растяжении связок, вывихах суставов, переломах костей должен уметь каждый человек, поскольку данные виды травмы чаще всего случаются совершенно случайно. Если вовремя не среагировать, не провести необходимые меры, человек может погибнуть или остаться инвалидом на оставшуюся жизнь. Именно поэтому каждый должен обладать элементарными знаниями по оказанию первой доврачебной помощи при тех или иных видах травмы.