Перелом виличної кістки лікування
Перелом виличної кістки, як правило, не потребує особливих видах діагностики. Для фахівців діагностування цього перелому не викликає особливих труднощів, що пов’язано з його легким розпізнаванням. Він характеризується западением виличної кістки, а також утворенням так званої «сходинки» на обличчі хворого. Такий вид деформації найчастіше спостерігається під оком. Також перелом виличної дуги і кістки ускладнює повне відкривання рота людини, що є своєрідним фактором при встановленні діагнозу. Хворий не може рухати нижньою щелепою, а клітковина очі, як правило, піддається крововиливу. Якщо зсув виличної кістки при переломі є дуже сильним, то можлива кровотеча з відповідної перелому половини носа.
{LikeAndRead}
Як правило, для оптимального своєчасного встановлення діагнозу використовується рентгенологічне обладнання, що дозволяє зробити знімок для перевірки цілісності виличної кістки, перелом якої буде відображатися. Правда багато досвідчені фахівці стверджують, що розібрати переломи виличної кістки на рентгені часом буває вкрай складно. Однак не виявлені переломи можуть нести за собою ряд негативних наслідків, пов’язаних з утворенням деяких патологій. Досвідчені фахівці провели ендоскопію гайморової пазухи у двох десятків пацієнтів, що перенесли переломи виличної кістки і виявили процеси, що вимагають оперативного втручання.
Зазвичай розрізняють два види переломів виличної кістки: із зсувом і без нього. Переломи зі зміщенням характеризуються пошкодженням пазух верхньої щелепи. Переломи зі зміщенням бувають відкритого та закритого типу, а також лінійними або осколкових. Пошкодження, з моменту вчинення яких пройшло до десяти днів, є свіжими, а від десяти днів до одного місяця з моменту — застарілими. Якщо з моменту перелому пройшло більше одного місяця, то такі переломи називають неправильно зрощеними, або зовсім не зрощеними.
Розглянемо симптоми, які супроводжує перелом зі зміщенням виличної кістки:
- Освіта кровотеч, набряків і ран, що маскують западіння в області вилиці.
- Утворюється набряк століття, який призводить до закриття очі.
- При переломі виличної кістки часто спостерігається кровотеча з носа, частіше з однієї ніздрі.
- Хворий не може широко відкрити рот, а так рухати нижньою щелепою в сторони.
- Нерідко спостерігається порушення зору, двоїння в очах, що пов’язано зі зміщенням очного яблука. Западіння виличної кістки, яке при пальпації викликає хворобливі відчуття у людини.
Основним завданням фахівців при лікуванні перелому виличної кістки є відновлення цілісності, що здійснюється за допомогою вправляння осколків кістки, а також їх фіксацією. Переломи виличної кістки зі зміщенням усуваються шляхом хірургічного втручання, оскільки вимагають вправляння уламків кістки і здійснення фіксації. Звичайні переломи без зміщення можуть усуватися консервативним шляхом, який здійснюється за допомогою застосування медикаментозних засобів і фізіотерапевтичного впливу.
Методика Лімберга.
Одним з найбільш ефективних і поширених в наш час вважається метод вправляння виличної кістки шляхом застосування методики Лімберга А. А., яке проводиться шляхом запровадження спеціального гачка, що вводять під шкіру. Для цього робиться невеликий розріз, в який розміщується точно на перетині двох ліній — горизонтальної та вертикальної. Горизонтальна лінія проходить по нижній частині виличної кістки, а вертикальна — від кута ока до низу черепа. Лінії розташовуються перпендикулярно відносно один одного. Потім слід репонація кістки за допомогою гачка, введеного під шкіру. Про правильному положенні кістки можна судити по утворився клацання. Якщо протягом тривалого часу операційного процесу не виходить зафіксувати осколок, то доводиться застосовувати спицю Кіршнера, яка вводиться через шкіру. Якщо при проведенні операції спеціальний гачок Лімберга відсутня, можна застосувати звичайний однозубий хірургічний гак.
Щодо давно іноземні вчені запропонували скроневий метод вправляння уламків виличної кістки. Цей метод вперше застосували в 1927 році, який до наших часів не зазнав! Змін. Проводять метод шляхом розрізу шкіри на скроні, кілька відступивши від місць росту волосся. Розріз має довжину близько двох сантиметрів, а крім шкіри розрізуванню піддається і підшкірна клітковина. Після цього туди вводяться різні елеватори, що сприяють просуванню виличної кістки і її репонаціі.
Застосування затискачів і зубців.
Також відомий метод, за допомогою якого в 1962 році лікарі Нажанов Н. Н. і Жадовський М. Н. провели операцію, яка полягала в розрізі шкіри, введенні в неї спеціальної дротяної петлі. Вона служила для репонаціі і правильної фіксації уламків виличної кістки. Якщо з моменту перелому пройшло більше десяти днів, то застосовують спеціальні інструменти з зубцями і затискачами. А в 1972 році один відомий вчений винайшов апарат, який служив для вправляння і фіксації застарілих переломів. Апарат складався з спеціального гачка з двома зубами, гвинта і опорних майданчиків. Апарат дозволяв репоніровать скуловую кістка, при цьому він потребував мінімальних зусиллях хірурга, а вправлення кістки здійснювалося за допомогою двох опорних майданчиків. Після був винайдений метод, що дозволяє вправляти як застарілі, так і свіжі переломи. Апарат складався з гачка, опорної площадки та спеціального важеля з ручкою.
Всі ці методи розроблялися для зменшення косметичних недоліків після здійснення операції, але кожен з них має ряд недоліків. Найбільш якісним на даний момент вважається метод Лінберг, але він вимагає косметичних впроваджень після проведення операції.
Що стосується методів консервативного лікування, то найчастіше використовуються антибіотики, а також призначається відповідне фізіотерапевтичне лікування, яке призначають отоларинголог, невролог і офтальмолог. Якщо спостерігаються найменші ознаки запалення, то проводиться промивання верхньощелепної пазухи.
{/LikeAndRead}
Источник
Одним з поширених явищ є перелом виличної кістки, який можна отримати де завгодно: у побуті, на виробництві, під час спорту. Дане пошкодження займає 2 місце в рейтингу по частоті виникають травм, поступаючись лише переломи носа.
Будова кістки вилиці
Під виличною кісткою розуміють парну кістка, у складі якої містяться товсті пластини речовини, подібні губці. У ній виділяють 3 поверхні:
- Щічна або латеральна, має опукле, чотирикутний обрис. Передньо-нижній край розташований близько від виличної відростком верхньої щелепи. Верхня частина являє собою лобовий відросток, що має з’єднання з скуловой відростком лобової кістки. Задній край знаходиться поруч з великим крилом клиноподібної кістки. Нижньо-латеральний кут утворюється завдяки відростка скроні, прилеглому до скуластої відростка кістки скроні, формуючи разом з ним скуловую дугу. Через скуло-лицьове отвір, що знаходиться на щічній поверхні, проходить скуло-лицевий нерв.
- Очноямкова, бере участь у формуванні дна і латеральної стінки очниці. На ній розташовується скуло-глазничное отвір, по якому проходить виличної нерв.
- Скронева, спрямована до підскроневої ямки. Вона має скуло-скроневий нерв, що виходить з скуло-скроневого отвори.
Класифікація
Класифікують переломи дуги вилиці і кістки за різними ознаками. Однак фахівці дотримуються наступної класифікації:
- Переломи виличної кістки. Бувають без зміщення, зі зміщенням і з порушенням стінок пазухи верхньої щелепи.
- Переломи виличної дуги. Розрізняють зі зміщенням і без нього.
- Переломи виличної кістки і виличної дуги, що відбуваються в одне і теж час. Бувають зі зміщенням, без зміщення і з травматизмом пазухи верхньої щелепи.
Виходячи з часу, який минув з початку отримання травми, переломи поділяються на такі види:
- Свіжі. Відбулися менше 10 діб тому.
- Застарілі. Коли пройшло від 10 до 30 діб.
- Неправильно зрощені і незрощені. Відбулися понад 30 діб.
Крім цього, виділяють такі види переломів дуги і кістки:
- Відкриті.
- Закриті.
- Лінійні.
- Осколкові.
Ознаки
Перелом виличної дуги характеризується проявом наступних симптомів:
- При спробі відкрити рот виникають нестерпні больові відчуття.
- Порушується рухливість щелепи.
- Якщо пошкоджений підочний нерв, зменшується або зовсім зникає чутливість шкірних покривів під нижнім століттям, на вилиці або носовому крилі.
- Спостерігається зміна лицьової кістки при зсуві уламків і порушення тканин.
- Йде кров з носа.
- Двоїться в очах.
- При обмацуванні можна відчути кістковий виступ.
- Набряклість в місці розташування очей.
- Синдром Пурчера. Існує можливість появи через 2 дні з моменту ушкодження. Характеризується стрімким падінням зору, зміненими процесами в сітківці, відшаруванням, або омертвінням зорового нерва.
Діагностування
Визначити перелом вилиці доктор здатний при зовнішньому огляді потерпілого і пальпації. В якості підтвердження діагнозу роблять рентгенівський знімок. На ньому чітко можна розглянути порушену цілісність кістки вилиці, наявність безперервного нижнього і зовнішнього краю очниці і зменшення прозорості пазухи верхньої щелепи.
Лікування
Є два способи лікування: консервативний та оперативний. Їх застосовують виходячи з виду отриманої травми, кількості часу, що пройшов з початку ушкодження та індивідуальних особливостей організму.
Якщо перелом стався без зміщення, травма вважається досить легким і піддається консервативному лікуванню. До оперативного способу вдаються в таких ситуаціях, якщо при травмі спостерігається зсув. Він представлений великою різноманітністю методик.
Консервативне лікування
Даний спосіб лікування полягає в забезпеченні повного спокою і вживання медичних засобів, що володіють протизапальним і знеболюючим ефектом. Якщо біль надто сильна, препарат можуть ввести внутрішньом’язово. В окремих ситуаціях призначається прийом вітамінів і препаратів з вмістом кальцію, магнію і вітаміну Д3.
На пошкоджену ділянку у перші два дні слід накладати холодний компрес на 15 хвилин біля 6 разів на добу. На другий день необхідно починати робити фізіопроцедури. Вживати їжу дозволяється тільки в рідкому вигляді.
Оперативне лікування
При перелом виличної кістки зі зміщенням, при якому є уламки, або застарілої травми, виникає необхідність застосування оперативного лікування, що включає в себе велику різноманітність методик.
Метод Маларчука-Хадаровича
Застосування можливе незалежно від того, свіжий перелом або застарілий. Суть методу полягає у використанні спеціального гачка, який підводять під скуловую кістку. Її спільно з отломившейся частиною виводять назовні, для чого використовують важіль.
Метод Кіна
Переважно застосовується у важких ситуаціях, коли відбувається відрив виличної кістки від інших кісток і верхньої щелепи. Методика полягає в тому, що за скулоальвелярным гребенем розрізають слизову оболонку і під зрушену кістка вводять певний прилад під назвою елеватор Карапетяна. Для додання кістки свого природного стану спочатку роблять рух вперед, потім назовні.
Метод Дубова
До цього методу вдаються при порушенні стінок пазухи верхньої щелепи. При цьому необхідно розсікти слизову оболонку ротової порожнини по верхньому зводу від центрального зуба до другого моляра. Потім треба відшарувати і оголити пазухи верхньої щелепи. Далі можна кістка відновити і зафіксувати за допомогою штучного соустья.
У носову пазуху слід вставити марлевий тампон, змочений йодоформом. Кінець тампона необхідно вивести назовні через носовий прохід. Рану в роті треба зашити, після двох тижнів витягти тампон.
Метод Казаньяна
Призначений для важких ситуацій, коли не представляється можливим збори уламків. Надріз необхідно зробити під нижнім століттям і оголити частину вилиці і край під глазницей. В кістки треба виконати канали, по яких протягнути тонкий дріт з нержавіючої сталі. Зовні з допомогою неї виготовляють петлю, або гачок, службовці для фіксування виличної кістки. Гачок потрібно прикріпити до стрижня, вставляющемуся в гіпсову шапочку.
Метод Лімберга
До даної методики вдаються досить часто. Нею користуються при переломі вилиці і легкому травматизм стінок пазух щелепи.
Потерпілого треба покласти на рівну поверхню, голову повернути в протилежний бік від пошкодження. Однозубым гачком потрібно зробити прокол на шкірі і ввести його в горизонтальному положенні під зміщену частину вилиці. Далі слід повернути його на 90 градусів, щоб вістря було на внутрішній поверхні виличної кістки. Отломившуюся частина треба поставити на місце таким чином, щоб пролунав клацання, прямуючи при цьому в протилежний бік від її зсуву.
Метод Дюшанта
Користуються їм зазвичай при легких травмах. Для додання природного положення виличної кістки користуються спеціалізованими щипцями, на яких знаходяться щічки з досить гострими зубчиками. Ними роблять прокол на шкірі, підхоплюють сдвинувшуюся кістку і ставлять її у природне положення.
Наслідки
Подібна травма здатна обернутися досить тяжкими наслідками, в результаті чого може знадобитися оперативне втручання. При несвоєчасному лікуванні можлива поява наступних ускладнень:
- Зміна виличної кістки.
- Запальний процес.
- Синусит хронічного характеру.
- Контрактура нижньої щелепи.
При травматизм виличної кістки потрібна негайна кваліфікована медична допомога. Це дозволить знизити ризик важких наслідків і прискорити процес одужання.
Источник
Перелом виличної кістки: лікування, симптоми і перша допомога
Вилична кістка – це одна з основних кісток черепа, яка бере участь в утворенні ніжнебокових стінок очниць і виличні дуг, отже, перелом виличної кістки може дуже негативно позначитися на всіх процесах її формування. Верхня частина виличної кістки характеризується тим, що по її поверхні проходить відгалуження лицьового нерва, що дуже важливо для формування правильної психіки людини в цілому.
Вилична дуга в більшій своїй частині прикриває жувальні м’язи і слинні залози. Неподалік від виличної кістки можна відзначити, в процесі вивчення, то, що там проходить відгалуження трійчастого нерва. Отже, при такому стані, може спостерігатися пошкодження нерва, що багате самими непередбачені наслідками. Перелом вилиці – це стан, який в будь-якому випадку відбивається на всіх поруч проходять нервах і частинах лицьової системи.
симптоми
Основна симптоматика може визначатися шляхом різноманітних пошкоджень структурних утворень, які розташовуються поблизу пошкодженої місця особи. Для того щоб чітко розуміти, що зламана саме вилична кістка і оцінити ступінь тяжкості ушкодження, варто зробити рентген для визначення був перелом проведений зі зміщенням або без зміщення.
Також первісна діагностика передбачає визначення ступеня пошкодження, шляхом виявлення кісткових уламків, гематом на місці травм і пошкодження прилеглих структур. Якщо спостерігаються різноманітні порушення стінок очниць, то при проведенні обстеження спостерігаються такі симптоми:
- набряклості очі;
- максимальне звуження очних щілин, аж до повного набряку тканин;
- зміщення поля зору;
- здавлювання зорового нерва;
- часткове помутніння з подальшою відшаруванням сітківки.
Якщо переламана вилична кістка і тим самим нанесено ушкодження верхньої щелепи, в такому випадку може спостерігатися носова кровотеча, розлад чутливості і порушення координації, що супроводжується зниженням рухової активності верхньої губи. Верхня щелепа в більшості випадків реагує шляхом відчуття больових синдромів або максимальної здавленості в ній.
Якщо при переломі виличної кістки порушується функціонування жувальних м’язів, то це може проявляти себе, як нерухомість нижньої щелепи в тій частині, де сталося ураження. Однак частковий перехід на здорову частину структури, також може відчуватися. Іноді може спостерігатися повне оніміння або біль як у верхній, так і в нижній щелепі.
При пошкодженні привушної слинної залози відразу після ушкодження, людина може взагалі нічого не відчувати, однак, коли справа дійде до переходу запалення на лицевий нерв, тоді-то і з’явиться різкий біль, оніміння, відчуття століття, неможливість рухової лицьовій активності як жувальної, так і мімічної мускулатури. Наслідки також можуть відображатися у вигляді рясного неминаючого сльозотечі.
Що стосується функціонування лицьових м’язів в процесі ушкодження лицьової дуги, то варто відзначити, що даний патологічний процес може сильно вплинути на змикаються можливість очних повік. Найчастішим ускладненням переломів вилиці прийнято вважати банальне струс головного мозку різних ступенів тяжкості.
Травми голови в своїй більшості походять з-за коливальних процесів всередині черепа в момент сильного удару. Різновиди даних станів можуть бути самими різними і залежати безпосередньо від ступеня тяжкості ураження. Однак, найперші симптоми у всіх випадках приблизно такі:
- безперервна нудота;
- нестримне блювання;
- можуть спостерігатися порушення в свідомості і мовної активності;
- зіниці в більшості випадків відзначаються різної ширини.
діагностика
Розглядаючи проблему ушкодження скули, можна виділити наступні взаємопов’язані проблеми, які можуть виникнути поряд з даними переломом:
- Розкол стінки очниці;
- Стан перелому верхньої щелепи;
- Травматичні стану жувальних м’язів;
- Переломи можуть стати причиною пошкодження нерва;
- Порушення верхньощелепних дуг і слинних залоз;
- Струс головного мозку різного ступеня тяжкості.
лікування
Надаючи першу долікарську допомогу, варто чітко слідувати наступними пунктами:
- Спочатку необхідно усунути фактор, який справив перелом виличної кістки;
- Варто терміново викликати невідкладну допомогу;
- До того як приїде швидка допомога, потрібно самостійно зупинити кровотечу, якщо це можливо;
- Якщо є спеціальні знеболюючі препарати, буде доцільно забезпечити їх прийом.
Варто розглянути кожен з цих пунктів індивідуально для того, щоб мати уявлення, як швидко і якісно надавати першу допомогу і не завдати шкоди здоров’ю травмованого, при пошкодженнях виличної кістки. Від цього буде залежати фактор того, скільки зростається перелом вилиці і якісність даного зрощення.
Як тільки зафіксовано факт перелому виличної кістки, відразу ж потрібно постаратися зупинити кровотечу. Ті рани, які знаходяться зверху, можна піддати обробці розчином перекису водню.
Що стосується глибоких ран при переломі, то тут потрібно притиснути пальцем артерію, яка знаходиться під нижнім краєм щелепи і тієї, що знаходиться під очницею. Варто також відзначити, дуже часто таким чином може не вийти зупинити сильну кровотечу через те, що область поразки досить велика, а рани дуже глибокі.
Скільки зростається перелом вилиці
Якщо в ході оперативного втручання потрібна установка пластин на область перелому, то загоєння відбуватиметься досить довго. Це обумовлено тим, що пластина за своєю суттю є чужорідним тілом і уламки кісток, також повинні правильно зіставити і зростися. Якщо перелом не обтяжений процесом зміщення кісток, то термін повного відновлення буде складати приблизно 4-5 тижнів.
операція
Після того як приїде швидка допомога, потерпілого заберуть в стаціонарне відділення, де буде запропонована спеціальна операція. Однак, варто зазначити, що ні в якому разі не можна зіставляти уламки кістки самостійно.
Це може бути загрожує різноманітними негативними наслідками, тим більше, якщо рана відкрита. У такому випадку може бути занесена інфекція, що стане причиною зараження крові або сепсису, а це вже несе в собі загрозу не тільки для здоров’я, але також і для життя людини.
Однак, більш важкі наслідки можуть виникнути в разі відкритих серйозних переломів, які обтяжені струсом мозку. У таких випадках проводяться спеціальні операції, а період реабілітації може затягнутися дуже надовго.
Прийом їжі (харчування)
Процес харчування при переломі вилиці досить скрутний. Варто приймати виключно рідку їжу, яка не дратуватиме свіжі рани. Якщо і це неможливо, медики можуть вдатися до штучного годування пацієнта.
Штучне харчування вводиться внутрішньовенно. У більшості випадків – це препарати, що містять глюкозу та інші поживні речовини. Однак, як тільки пацієнт може самостійно вживати їжу, медики перекладають його на природне харчування, що стимулює весь скулоорбітальний комплекс.
наслідки
Якщо відзначається незначне перелом виличної кістки, який не обтяжений відкритими ранами або зсувами, такий перелом може пройти безслідно і самостійно ліквідуватися.
Якщо пошкоджені жувальні м’язи, то в такому випадку варто надати хворому щадний режим протягом перших двох місяців, після перелому. Після чого жувальна здатність повністю відновлюється.
Источник