Перелом щелепи шина
Шинирование челюсти – это ее фиксация в неподвижном состоянии. К такой мере прибегают ортопеды при переломах кости, что гарантирует правильное срастание и ускоряет процесс реабилитации. Лечение пациентов с такой травмой вызывает сложности. Методика шинирования позволяет добиться абсолютной иммобилизации, сводит риск осложнений к минимуму.
Виды шинирования челюсти
Вид шинирования определяет врач в индивидуальном порядке, в зависимости от сложности перелома.
На выбор метода влияют такие факторы:
- смещение отломков;
- дробление кости;
- степень повреждения зубов и мягких тканей;
- местно локализации перелома;
- возможность реконструкции костных отломков или остеосинтез (внедрение искусственных фиксаторов).
Как проходит наложение шины при переломе челюсти
Все манипуляции по установке фиксирующей конструкции проводят под местным обезболиванием.
Одностороннее шинирование
Эффективным способом шинирования при переломе нижней челюсти является односторонняя фиксация. Для создания неподвижности используют конструкции из изогнутых проволок. Их закрепляют у основания коронки жевательных зубов для фиксации челюсти в анатомически правильном положении.
Способ частично сохраняет физиологическую подвижность, которая необходима для жевания. Это щадящий метод лечения, который не доставляет пациентам сильного дискомфорта.
Двухстороннее шинирование
Шина устанавливается на верхнюю и нижнюю челюсть. Для репозиции костных фрагментов используют гладкие скобы или шины с распорочным изгибом. Конструкция крепится с помощью зацепных петель и имеет межчелюстные тяги.
Такие иммобилизационные средства готовят для каждого пациента отдельно. При правильном изготовлении шина должна:
- проходить по линии шеек зубов;
- прикасаться к каждому зубу;
- в точности повторять кривизну прикуса;
- не должна травмировать десневые сосочки;
- не должна пружинить.
При двустороннем шинировании также применяют шину Васильева – лента с зацепными петлями из нержавеющей стали.
Двухчелюстное шинирование
Для одновременной фиксации обеих челюстей используют парные элементы – конструкции с крючками и резиновыми кольцами для плотного прижатия костей, стягивания.
С целью лечения переломов со смещением пациентам устанавливают конструкции с распорками. Они предотвращают деформацию зубного ряда и самой челюсти. Эластичные лигатуры безопасные, надежные и простые в наложении на травмированные участки.
Показания к двусторонней иммобилизации
- полный разлом верхней челюсти;
- множественные переломы;
- риск внутричерепных осложнений.
Перед шинированием
Перед лечебной иммобилизацией проводят тщательную диагностику, выявляют степень разрушения челюсти, целостность зубов.
Случаи, при которых зубы могут удалить:
- выраженное расшатывание зуба с надломом корневой зоны;
- повреждение с последующим гнойным воспалением;
- зуб, не подлежащий эстетическому восстановлению;
- вколачивание в челюсть;
- если зубы мешают установке шин.
Если есть возможность сохранить свои зубы, пациентам проводят процедуру шунтирования челюсти. Зубной ряд фиксируют с помощью приспособлений, позволяющих надолго сохранить их неподвижность. Если зубные корни отходят от лунок, не прилегают плотно к мягким тканям – это прямое показание к шунтированию.
Используемые материалы
В большинстве случаев применяют лигатурную проволоку из нержавеющей стали, меди. Это доступный и недорогой способ восстановления целостности костей.
Если отломки смещены, используют средства для остеосинтеза – мини-пластины, шурупы, винты, скобы со специально заданными свойствами. При оскольчатых переломах нижней челюсти применяют быстротвердеющие пластмассы.
Как проходит лечение
Шинирование челюстей при переломах – это начальный этап продолжительного лечения и реабилитации. Сложность наложения фиксаторов зависит от выбранной конструкции.
При неосложненных переломах на челюсть накладывают шину, закрепляют ее на жевательных зубах. Если происходит иммобилизация двух челюстей, их соединяют резиновыми лигатурами, что обеспечивает неподвижность.
Алгоритм наложения шины Тигерштедта (назубная):
- Подкожно ввести атропин, это снизит выработку слюны во время проведения манипуляции.
- Провести местную анестезию
- Шину изгибать постепенно, слева направо (некоторые врачи изгиб начинают с места перелома).
- Во время изгибания шину держат правой рукой с помощью специальных крампонных щипцов, левой рукой задают нужную форму.
- После примерки на зубах, дальнейшее формирование шины производится не во рту.
- Готовая шина должна прилегать к каждому зубу и располагаться в нижней половине коронки.
- Конструкцию фиксируют лигатурной проволокой (закручивают по часовой стрелке).
Остеосинтез – хирургический метод лечения переломов. Он проводится открытым и закрытым способом. Бывает очаговый (фиксатор пересекает щель разлома) и внеочаговый (фиксаторы крепятся над переломом) остеосинтез.
Сколько ходить с шинами при переломе челюсти
Процесс сращения костей — длительный. С учетом трудностей создания абсолютной неподвижности, больших рисков повторного смещения костных отломков больные вынуждены носить конструкцию во рту несколько месяцев.
При частичном переломе или трещине иммобилизация может длиться 1,5-2 месяц при условии строгого соблюдения режима и выполнении всех рекомендаций врача. Восстановление после осложненных травм длится от 6 месяцев до года. Все это время больной вынужден носить фиксаторы.
Длительное обездвиживание также показано при массивном повреждении зубов. Возвращение зубного ряда в нормальное состояние занимает не менее 12 месяцев. При уменьшении этого срока сохраняется подвижность корневой зоны.
Когда снимают шины
Показание к снятию шин – рентгенологический снимок, подтверждающий полное сращение костей, образование костной мозоли. Перед тем, как снять шину, лечащий врач также учитывает вероятность развития посттравматических осложнений – вторичное смещение отломков, ложный сустав, деформация челюстей.
После оценки всех факторов, результатов анализов, доктор принимает решение, когда снимут шины.
Как снимают шины после перелома челюсти
После продолжительного ношения конструкции во рту у пациентов может возникнуть вопрос, больно ли снимать шину с челюсти. У специалистов эта манипуляция не вызывает сложности.
Затруднения могут возникнуть при развитии контрактур (ограничение движений в нижнечелюстном суставе). При необходимости открыть рот возникают болевые ощущения разной интенсивности. Это неизбежные последствия при длительной неподвижности сустава.
Некоторые люди испытывают только дискомфорт. Это зависит от того, сколько они ходили с конструкцией в ротовой полости, болевого порога нервной системы.
После снятия шин в обязательном порядке проводят профессиональную гигиеническую чистку (санацию) ротовой полости. При обнаружении хронических очагов инфекции (кариес) пациент проходит стоматологическое лечение.
Восстановительный период
Период восстановления функциональности челюстей зависит от таких факторов:
- степень тяжести, вид перелома;
- продолжительность лечения;
- отсутствие или наличие осложнений;
- возраст пациента;
- наличие сопутствующих внутренних болезней.
Возвращение полноценного функционирования сустава не всегда возможно. Здесь на первый план выходит ответственность и исполнительность самого пациента. Чтобы вернуть здоровую работу челюсти, необходимо строго соблюдать все прописанные рекомендации. Длительная, скрупулезная реабилитация – залог нормальной деятельности челюстных суставов.
Реабилитационные мероприятия:
- ЛФК для разработки суставов. Все упражнения выполняются с полной амплитудой даже при болевых ощущениях;
- регулярные курсы лечебного массажа;
- физиотерапевтические процедуры – аппликации парафина, грязелечение, ультразвук, электрофорез с кальцием, УФ-облучение в зимнее время;
- щадящая пища.
Правильное питание после шинирования
После снятия шин важно правильно питаться в домашних условиях. Принимаемая пища должна быть мягкой, перетертой, вареной или запеченной, не требующей активного пережевывания.
После длительного нахождения фиксаторов во рту у пациентов часто развивается чувствительность зубной эмали. Поэтому не рекомендуют употреблять горячую, холодную, кислую, соленую, острую пищу.
На фоне жидких блюд постепенно вводится пюреобразная еда. Можно употреблять запеченные овощи, фрукты, рыбу. Первое время исключить мясо, включая нежные сорта птицы. Отварное мясо можно измельчать блендером и употреблять в составе супов, в качестве пюре.
Чтобы человек получал необходимое количество полезных нутриентов, в рацион вводят белковые коктейли, творог, муссы из каш, пудинги с грибами, яйцами, рисом, сыром, молотыми орехами.
Рекомендации по питанию:
- первое время используйте трубочку для употребления пищи;
- обогатите рацион кальцием;
- обеспечьте высокую калорийность приготовленных блюд;
- восполняйте потребность организма в полезных веществах с помощью витаминных комплексов в виде растворимых шипучих таблеток Омега-3 в жидкой форме.
Шинирование челюстей при переломах – единственный эффективный способ лечения травмы. Методику используют во всех передовых отечественных и зарубежных клиниках. Обездвижение создает дискомфорт на протяжении всей терапии и сопряжено с посттравматическими осложнениями. При качественном лечении и правильной реабилитации человек со сломанной челюстью полностью восстанавливается и возвращается к нормальной деятельности.
Источник
Багато людей, у яких з тих чи інших причин стався перелом щелепи, звертаються за допомогою до стоматологів. Під час лікування таких пацієнтів ним проводиться процедура шинування, що дозволяє на час зафіксувати кісткові уламки.
Шинування щелепи
У більшості випадків шинування щелепи проводиться тієї категорії пацієнтів, у яких відбулося зміщення кісток внаслідок механічного впливу. В даній процедурі потребують і ті хворі, у яких трапився перелом щелепи з уламками кісткової тканини. Ці заходи проводяться в стоматологічних клініках, де перед вузькопрофільними фахівцями ставиться цілий ряд завдань.
Які стоматологічні маніпуляції проводяться при таких травмах?
Під час надання першої допомоги пацієнту, у якого було діагностовано перелом нижньої або верхньої щелепи, стоматолог повинен виконати зіставлення кісткових тканин. Дана маніпуляція ще називається репозиція, і вона передбачає з’єднання фрагментів щелепних кісток (вони повинні максимально щільно прилягати один до одного).
В обов’язковому порядку пацієнту здійснюється фіксація всіх кісткових уламків за допомогою спеціальної процедури, званої шинування фрагментів щелепи (верхній або нижній). Її головним завданням є забезпечення умов для правильного і швидкого зрощення щелепних фрагментів. Дана методика дозволяє максимально щільно і надійно зафіксувати кістки нижньої або верхньої щелепи в певному положенні. При цьому варто відзначити, шинування при переломі верхньої або нижньої щелепи передбачає закріплення кісток нерухомому стані протягом 4-6 тижнів.
Використовувані методики шинування
Вузькопрофільні фахівці, вибираючи методику лікування пацієнта з переломом щелепи, підбирає спосіб шинування, виходячи із анатомічних особливостей його ротової порожнини. В обов’язковому порядку стоматологом враховується вид і ступінь тяжкості отриманої травми, а також загальний стан хворого. Сучасна стоматологічна галузь застосовує кілька методик шинування:
Особливості
Всі, без винятку хворі, при переломі верхньої або нижньої щелепи відчувають сильні больові відчуття, особливо при спробах надати на місце пошкодження навіть незначне фізичне вплив. Саме тому, у всіх стоматологічних клініках при проведенні шинування використовуються знеболюючі препарати. У тому випадку, коли при складних травмах пацієнту виконують шунтування нижньої або верхньої щелепи, увесь спектр заходів проводить стоматолог-хірург, який крім місцевої анестезії робить хворому ще й ін’єкції антибіотиків.
Під час лікування пацієнта, якому було проведено шинування нижньої або верхньої щелепи, зазвичай призначається медикаментозна терапія, що передбачає прийом антибактеріальних препаратів. Це пов’язано в першу чергу з тим, що при травмуванні слизової, а також при наявності зламаних кісткових тканинах, в кілька разів підвищується ризик зараження. Щоб виключити можливість серйозних наслідків, такій категорії хворих в обов’язковому порядку роблять ін’єкції з протиправцевою сироваткою.
Принцип процедури
При переломі будь-якого ступеня складності стоматологами проводиться шинування нижньої або верхньої щелепи. Дана процедура здійснюється за наступним принципом:
При переломі нижньої або верхньої щелепи процедура шинування проводиться в індивідуальному порядку (для кожного окремого пацієнта). Це пов’язано з тим, що люди мають свою особливу форму зубної дуги, і тому стоматологи окремо для кожного хворого підбирають форму шини.
За твердженнями вузькопрофільних фахівців, для того, щоб провести шинування при складному переломі нижньої щелепи одному пацієнту, необхідно витратити дроту в кількості близько 9 грам (виготовленого із сплаву алюмінію, бронзи).
Також доведеться витратити дроту в кількості приблизно 8 грам (виконаної з чистого алюмінію).
Рекомендації
Після цієї стоматологічної маніпуляції людям необхідно в точності дотримуватися всі приписи своїх лікуючих лікарів. Їм призначаються профілактичні заходи, а також рекомендується особливе харчування. Вся їжа, яку щодня вживати пацієнт з переломом щелепи, повинна попередньо подрібнюватися.
У його раціоні повинні бути присутніми продукти, які у великій кількості містять кальцій і різні вітаміни і мінерали. В обов’язковому порядку хворий повинен щодня вживати більше 150 гр чистого білка (рекомендуються дієтичні сорти м’яса, попередньо відвареного). При дотриманні всіх рекомендацій процес регенерації тканин пройде досить швидко, але для повної впевненості в срастании кісткових уламків робиться контрольна рентгенографія.
Источник
У лікарській практиці перелом щелепи зустрічається досить часто, а відновлення після нього дуже трудомістка з великою ймовірністю виникнення ускладнень. Тому вкрай важливо знати, як правильно надати допомогу потерпілому, а також вчасно звернутися до фахівця за кваліфікованою терапією. Результат залежить від великої кількості факторів — клінічної картини, правильності лікарських приписів та їх неухильного дотримання.
Що таке перелом щелепної
Перелом щелепи — це важкий патологічний стан, при якому лінійна цілісність кісток нижньої щелепи порушується в тій чи іншій мірі. Викликано це може бути одним з травматичних факторів у результаті механічного впливу, або тяжкого захворювання (остеомієліту, сифілісу кістки, пухлини). Спостерігається також порушення цілісності оточуючих тканин — лицевих м’язів, судин, нервів.
Існує ряд факторів, що провокують переломи щелеп, це:
- Вживання алкоголю. В результаті збільшується ризик отримання травми в ДТП, так і з-за падіння або участі в конфлікті з використанням фізичної сили;
- Особливості анатомії кістки, яка рухомо закріплюється в крайніх точках щелепи і утворює дугу;
- Використання таких транспортних засобів, як мотоцикл, особливо без надійного захисту;
- Особливості будови підборіддя. Саме на цю найбільш виступаючу частину нижньої щелепи найчастіше доводиться травмуючий вплив;
- Деякі статистичні дані. Перелом щелепи відзначається, насамперед, у чоловіків у віці від 21 до 40 років.
Різновиди щелепних переломів
Перед вами класифікація переломів нижньої щелепи в залежності від різних параметрів:
- По розташуванню. Виділяють ушкодження нижньої або верхньої частини щелепної кістки;
- За причинним фактором. Це перелом щелепи внаслідок травмування, а також в результаті патологічного процесу в кістці, м’яких тканинах;
- За ступенем порушення цілісності щелепи. Зустрічається як повні переломи, так і неповні, відлам або тріщина;
- За кількістю уламків. За цією класифікацією виділяють одиничний перелом нижньої щелепи, подвійний, потрійний або вже множинний;
- По лінії впливу. Відзначають наступні різновиди — поздовжня, поперечна, зигзагоподібна, пряма, коса, оскольчатая;
- За ступенем пошкодження м’яких тканин. Це може бути закритий перелом нижньої щелепи, коли зачеплена тільки кістку, і відкритий з травмуванням м’язів, судин, нервів;
- За ступенем осложненности. На тлі травми можуть виникнути дефекти, інколи цього не відбувається, зустрічаються комбіновані випадки.
Симптоматика
Розпізнати перелом нижньої щелепи з першого погляду не завжди виходить, а дати об’єктивну картину повинен фахівець. Становище ускладнюється тим, що потерпілий може бути не в свідомості або отримати додатково та черепно-мозкову травму. Тому, коли необхідно визначити перелом нижньої щелепи, симптоми повинні оцінюватися окремо — відчуваються як самою людиною, так і об’єктивні.
Больові відчуття
При даному варіанті травми біль з’являється завжди, носить сильний характер особливо в області пошкодження. Посилюється вона при будь-яких маніпуляціях — під час розмови, прийому їжі, при інших рухах. Це, швидше за все, пов’язано з розривом нервів або окістя, де також знаходиться велика кількість чутливих закінчень, що почався запальним процесом.
Іноді спостерігається так звана відображена біль, коли зміщуються кісткові відламки. Виявити це можна при натисканні на підборіддя, болюче відчуття вираженого характеру виникне якраз в місці травми.
Кровотеча
Подібні симптоми перелому щелепи виявляються при будь-якому типі травми — відкритому чи закритому. У першому разі кров потрапляє в порожнину рота, або це відбувається через шкіру — це результат пошкодження кровоносних судин, що проходять через саму кістки, окістя, м’які тканини.
Якщо ж перелом нижньої щелепи можна класифікувати по закритому типу, рідина не може вийти назовні, вона накопичується в місці розриву, утворюючи згустки.
При дуже сильній кровотечі терміново допомога потрібна негайно, це свідчить про розрив великої судини.
Набряклість обличчя
При зламаної щелепи симптоми виникають з деякою різницею в часі і по ряду причин. Наприклад, набряк формується не тільки з-за удару, але і на різних ділянках кістки внаслідок кровотечі під шкірою, в м’яких тканинах. Також з’являється потепління, пастозність, почервоніння покривів у місці пошкодження. Так відбувається за рахунок активного переносу по судинах протизапальних речовин, які стають більш сприйнятливі до рідкого компоненту крові.
Трансформація рельєфу нижньощелепної кістки
Переломи нижньої щелепи рідко обходяться без ускладнень або обтяжуючих факторів, наприклад, саме через зміщення кісткових відламків рельєф шкірного покриву в місці травми мабуть змінюється. В залежності від ступеня зміщення це можна визначити візуально, або лише при пальпації. Здійснюватися це вкрай дбайливо, починати необхідно з протилежної частини щелепної кістки, промацуючи її нижній край кінчиками пальців.
Пошкодження шкіри
При виникненні травми внаслідок зовнішнього впливу таке неминуче наслідок, страждають шкірні покриви обличчя, голови. Іноді відбуваються не тільки переломи нижньої щелепи, але й інших кісток черепної, носової, верхньощелепної), а також хребта, може бути порушено спинний мозок. При цьому садна, подряпини з’являються у великому відсотку випадків.
Інші ознаки
Нарівні з вищезазначеними симптомами можуть бути присутні інші ознаки перелому щелепи:
- Зниження чутливості в ділянці ураження або обличча внаслідок розриву нервових закінчень;
- Складності при пережовуванні, ковтанні, розмові;
- Западання язика;
- Збільшене слиновиділення;
- Запаморочення, стан шоку;
- Значна і неприродна рухливість щелепи;
- Поява щілин між зубами, їх рухливість;
- Труднощі при змиканні щелеп;
- Сильний розрив слизової ротової порожнини.
Діагностичні заходи
При переломах щелеп класифікація має велике значення для оперативного лікувального призначення. Складність збору анамнезу полягає в тому, що велика кількість подібних травм відбувається з постраждалими, які перебувають в алкогольному сп’янінні.
Крім зовнішнього огляду проводиться рентгенографія, комп’ютерна томографія, МРТ або ортопантомографія, клініко-лабораторні дослідження, розглянемо ці заходи більш детально.
Визначення клінічної картини
Будь-які травми, у тому числі переломи нижньої щелепи, оцінюються як з точки зору об’єктивних симптомів, так і за результатами опиту самого пацієнта. Суб’єктивно це відчувається появою болю в місці пошкодження і оніміння в області тканин за його кордоном.
Необхідно повідомити лікаря про наявність таких побічних явищ, що вказують на черепно-мозкову травму:
- Головний біль;
- Нудота і блювання;
- Складності з орієнтуванням у просторі;
- Загальмованість рефлексів.
Також фахівець обов’язково проводить дослідження прохідності дихальних шляхів пацієнта, визначає частоту дихальних рухів, пульсу.
Магнітно-резонансна томографія
Даний високоточний метод здатний виявляти не тільки перелом нижньої щелепи або інших кісток, але і виявляти стан судин, нервів, навколосуглобових тканин, внутрішньосуглобових дисків, ступінь пошкодження м’язів, наявність крововиливи і розриви суглобів. Це найкращий спосіб побачити наслідки травми для м’яких тканин з необхідною точністю результату, особливо його використання з контрастом.
Якщо в тілі пацієнта відсутні імпланти, або металеві елементи, протипоказань для проведення такої процедури немає.
Рентгенографія
Виявляються переломи нижньої щелепи, зазвичай, з допомогою цього простого методу, що дає точний результат визначається сам факт ушкодження, в тому числі його точна локалізація. При дослідженні проглядається не тільки нижня, але і верхня щелепа в прямій і бічній проекції, на знімку можна побачити деяку кількість шийних хребців, лицьовий скелет, основу та склепіння черепа.
Так фахівець може дізнатися, де знаходиться місце перелому і скільки їх всього, присутні осколки, є зміщення, крововилив. Мінус цього способу — опромінення організму, що в деяких випадках вкрай небажано.
Більш щадним методом, що дозволяє виявити переломи нижньої щелепи, вважається ортопантомографія. Це також рентген, що виконується при фіксації голови пацієнта і обертання навколо неї джерела рентгенівських променів і плівки. Вдається отримати панорамний знімок зубощелепної системи протягом приблизно п’яти хвилин, що показує, чи є переломи щелепи, скільки їх, чи не пошкоджені моляри і скронево-щелепний суглоб.
Комп’ютерна томографія
Чітке пошарове зображення досліджуваних областей робить цей вид дослідження найбільш вдалим, якщо пацієнтові не пощастило зламати щелепу. Комп’ютерну томографію призначають у ряді випадків:
- При підозрі на перелом знаходяться по сусідству кісток;
- Якщо належить лікування перелому щелепи за допомогою оперативного втручання;
- Якщо рентген виявив два або більше переломів і потрібна додаткова діагностика;
- При пошкодженні зубного ряду.
Завдяки методиці вдається швидко отримати чіткий і детальний знімок, виявляє також наявність черепно-мозкової травми, що при небезпеці крововиливи вкрай важливо.
Існує і недолік — це невелика доза опромінення під час проходження даної процедури, яка присутня при будь-якому радіологічному дослідженні.
Перша медична допомога
Кожному необхідно знати, що робити при підозрі на щелепових перелом, щоб у майбутньому у потерпілого виник як можна менше ускладнень. Виходячи з його стану необхідно викликати швидку допомогу, або самостійно транспортувати в медустанову. При цьому ви можете виконати наступні заходи залежно від ситуації:
| Зупинити кровотечу. | Для цього використовуйте стерильну серветку, притискаючи її до рани, якщо є можливість, прикладіть холод. |
| Зняти больові відчуття. | Переконайтеся, що в ротовій порожнині потерпілого немає сторонніх предметів, розчиніть таблетки, подрібнені в порошок, у воді і дайте випити. Підійде Анальгін, Напроксен, або Ревалгин, але вже внутрішньовенно, що не завжди можливо. |
| Иммобилизировать щелепу. | Робити це можна, тільки якщо потерпілий знаходиться у створенні. Візьміть лінійку, покладіть її під верхні або нижні зуби, зафіксуйте положення підручними засобами. |
| Серцево-легенева реанімація. | Для початку перевіряється і забезпечується прохідність дихальних шляхів, далі при необхідності роблять штучне дихання, при відсутності пульсу проводиться непрямий масаж серця. |
Можливі ускладнення
Швидке звернення до фахівців гарантує максимально сприятливий результат при даному типі травми. Але завжди існує імовірність виникнення таких ускладнень:
- Виникнення проміжків між зубами, яких раніше не було;
- Поява неправильного прикусу;
- Зміщення молярів;
- Деформація щелепно-лицьової кістки.
Якщо у потерпілого стався легкий одиничний перелом, при оперативному звернення за допомогою і дотриманні всіх приписів, курс лікування становить не більше місяця. В окремих випадках необхідно подальше оперативне втручання для відновлення уражених ділянок обличчя.
Методика лікування
Лікування перелому нижньої щелепи включає в себе наступні етапи:
- Обробка ран, дезінфекція;
- Вирівнювання носовій перегородці, якщо є необхідність;
- Сполучення кісток, уламків;
- Регулювання щелепи за допомогою шини, іноді застосовують пластинки, які фіксуються за рахунок гвинтів;
- Відновлювальні процедури.
Призначений при переломі щелепи лікування в середньому займає до півтора місяців, щоб кістка встигла зростися, далі-реабілітація. Використовуються протизапальні препарати — антибіотики, загальнозміцнюючі, протигрибкові засоби.
Також якісне лікування переломів неможливо без правильної гігієни порожнини рота в домашніх умовах. Шина і самі зуби повинні ретельно очищатися від залишків їжі, потрібно використовувати протимікробні ополіскувачі, антисептики, добре допомагає розчин соди.
Додатково вилікувати пацієнта покликана спеціальна гімнастика, яку необхідно виконувати відразу ж після зняття шини. Також показана фізіотерапія, це електромагніт, що працює на ультрависокої частоти, низькочастотне імпульсне магнітне вплив, ультрафіолет, електрофорез кальцію в місці перелому.
Источник