Перелом ребер вікіпедія на українській

Перело́мы рёбер — нарушения целостности костной или хрящевой части одного или нескольких рёбер. Перелом одного ребра или переломы небольшого количества рёбер, не сопровождающиеся осложнениями и другими повреждениями, обычно срастаются самостоятельно и не требуют значительных вмешательств или иммобилизации.
Эпидемиология[править | править код]
Переломы рёбер составляют 5-15% всех переломов.
Этиология[править | править код]
Переломы рёбер возникают в результате ударов, падений на выступающие предметы, а также без прямой травмы (сдавление грудной клетки). Они могут возникать при различных опухолевых, инфекционных заболеваниях, остеопорозе (патологический перелом).
Клиническая картина[править | править код]
Характерны жалобы на выраженную боль в грудной клетке, усиливающуюся при глубоком дыхании и кашле. Поэтому дыхание больного становится поверхностным, что увеличивает риск развития пневмонии как осложнения.
При осмотре можно выявить отставание грудной клетки в акте дыхания на стороне поражения, иногда в месте перелома обнаруживается отек. При пальпации в области перелома отмечают болезненность, нередко — крепитацию и деформацию в виде ступеньки. Характерен симптом «прерванного вдоха», который не выявляют при ушибе грудной клетки, — прерывание попытки сделать глубокий вдох из-за боли. Выявляют симптом Пайра (болезненность при наклонах в здоровую сторону) и симптом осевых нагрузок — при поочерёдном сдавливании грудной клетки в сагиттальной и фронтальной плоскостях, боль возникает в области дефекта кости, а не в месте сдавления.
Для исключения осложнений проводят пальпацию брюшной полости, аускультацию, измерение ЧСС и артериального давления. При повреждении лёгкого сломанным ребром может возникать кровохарканье, подкожная эмфизема, пневмо- или гемоторакс.
Осложнения[править | править код]
- Повреждение внутренних органов или сосудов острым осколком ребра (например, лёгкого с развитием пневмо- или гемоторакса, сердца, печени, селезёнки, органов желудочно-кишечного тракта, межрёберных сосудов, почек), в частности приводящее к кровотечению.
- Флотация участка грудной стенки.
- Плевропульмональный шок.
- Подкожная эмфизема.
- Инфекционные осложнения (пневмония, гнойный плеврит).
Диагностика[править | править код]
Проводят рентгенографию грудной клетки. Однако при данном методе не всегда удаётся выявить перелом. Поэтому диагноз перелома рёбер обычно устанавливают на основании клинических данных (анамнез, жалобы, объективные данные). Для исключения осложнений проводят клинический анализ крови и мочи.
Заживление переломов ребер[править | править код]
Срастание перелома ребра происходит путём образования мозоли в три стадии: соединительнотканная мозоль, остеоидная мозоль, костная мозоль.[1]
Соединительнотканная мозоль[править | править код]
В месте перелома образуется скопление крови (гематома), в которую мигрируют фибробласты (клетки, вырабатывающие соединительную ткань).
Остеоидная мозоль[править | править код]
Далее происходит превращение соединительной ткани в остеоидную за счет обызвествления (отложения неорганических соединений, составляющих основу нормальной кости). Раньше ошибочно остеоидную мозоль называли «хрящевой».
Костная мозоль[править | править код]
Обогащаясь апатитами (гидроксиапатитами), остеоидная ткань превращается в костную. Сначала костная мозоль рыхлая, по размерам — больше поперечника сломанной кости. Затем начальная костная мозоль уменьшается в размерах, приобретает нормальную архитектонику (фаза обратного развития костной мозоли).
Лечение[править | править код]
При первой врачебной помощи вводят обезболивающее — 1 мл 2% промедола. На время транспортировки грудную клетку туго бинтуют.
В стационаре применяют спиртово-прокаиновую блокаду. Для этого в месте перелома вводят 10-15 мл 1-2% раствора прокаина и, не извлекая иглы, добавляют 1 мл 70% спирта. При устранении боли становится возможным глубокое дыхание и кашель. При сохранении боли блокаду повторяют через 2-3 дня. Назначают анальгин внутрь, отхаркивающие средства.
Прогноз[править | править код]
Прогноз при неосложнённых переломах благоприятен и сращение происходит через 3-4 недели. При переломе нескольких рёбер трудоспособность восстанавливается через 6-8 недель.
Источники[править | править код]
- ↑ Рентгенологическая диагностика давности переломов ребер. Судебная медицина от Forens Ru
Источник
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ребро (значення).
Ре́бра (лат. costae) — парні кістки осьового скелету хребетних тварин (за винятком безщелепних), що з’єднуються з хребтом. У риб ребра дають опору міосептам тулубної мускулатури; появу ребер у філогенезі позв’язують з посиленням локомоції в щелепних. В амніотів ребра грудної області з’єднуються також із грудиною, утворюючи каркас грудної клітки.
Ребра шийної і поперекової областей у вищих хребетних рудиментарні. Ребра хребта зазвичай зрощені з поперечними відростками крижових хребців і дають опору тазовим кістам. Розрізняють верхні ребра, які закладаються в місцях перетинання горизонтальної і поперечної міосептів і ростуть відцентрово, і нижні, або плевральні, ребра, які охоплюють порожнини тіла і ростуть в ембріогенезі доцентрово. У деяких риб (багатопероподібні) є обидва типи ребер; у більшості риб — тільки верхні ребра, у кистеперих риб і наземних хребетних — нижні. У безхвостих земноводних ребер переважно немає. У ссавців ребра тільки на грудних хребцях.
Людина[ред. | ред. код]
Грудна клітка людини, вид спереду
У людини 12 пар ребер, вони плоскі, довгі, дугоподібні, з’єднуються нерухомо — з грудними хребцями, напіврухомо — за допомогою хрящів, з грудиною, тому можуть змінювати своє положення (важливо для дихання).
Ребро — це довга, скручена навколо поздовжньої осі і зігнута плоска кісткова пластинка, яка спереду переходить у хрящ. Передні кінці ребер спрямовані вниз і медіально. Якщо лінія 1-го ребра (тобто його кінець) лежить на рівні 3-го грудного хребця, то така лінія 12-го пересікає лобковий симфіз. У зв’язку з таким розташуванням ребер ширина міжреберних проміжків збільшується ззаду наперед. Кісткова частина ребра складається із головки, на якій розташована суглобова поверхня для сполучення із тілами хребців, шийки і тіла. На тілі 10 верхніх ребер є горбик із суглобовою поверхнею для сполучення з поперечним відростком хребця. На внутрішньому боці кожного ребра по його нижньому краю проходить борозна, у якій розташовуються міжреберні нерв, артерія і вени. В людини є 12 пар ребер. До грудини прикріплюються 7 пар ребер, 3 пари розташовані нижче, прикріплюються до ребер, розташованих вище. 8, 9, 10 пара — несправжні ребра. Кінці останніх двох пар розташовані вільно (коливні ребра).
На бічних поверхнях тіл грудних хребців є реберні ямки, для сполучення з головками ребер. На тілі 1-го грудного хребця є ямка для 1-го ребра і половина ямки для головки 2-го ребра. На тілі 2-го грудного хребця краніально розташована половинка ямки для 2-го ребра, каудально — верхня половинка ямки для 3-го ребра і так далі. Отже, 2-ге і нижчерозташовані до 10-го (включно) ребра приєднуються до двох сусідніх хребців. До 11 і 12 хребців приєднуються лише 11 і 12 пари ребер (відповідно) подібно до 1-го. На потовщеннях поперечних відростків хребців (2-го — 10-го) є суглобові реберні ямки, до яких приєднуються горбики відповідних за лічбою ребер (тобто ребро приєднується до відростків своїм нижнім краєм). Такі ямки відсутні на 11 і 12 хребцях. У нижніх грудних хребців ці відростки також розташовуються майже горизонтально.
Джерела[ред. | ред. код]
- Анатомія людини
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
- «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ребра // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1568. — 1000 екз.
Див. також[ред. | ред. код]
- Черевні ребра
Источник
Переломи ребер зустрічаються досить часто (5 — 10% від загальної кількості переломів), особливо у літніх людей, що пов’язано з зменшенням еластичності грудної клітини.
За механізмом травми розрізняють прямі переломи внаслідок сильного удару грудної клітки про виступаючий предмет і непрямі від здавлення грудної клітки (рис. 21).
Рис. 21. Перелом ребра.
а — в результаті прямого впливу; б — в результаті здавлення грудної клітки в передньо-задньому напрямку.
Уражатися може одне або кілька ребер. Верхні ребра, вкриті потужним шаром м’язів, а також нижні внаслідок своєї рухливості пошкоджуються рідше. В більшості випадків переломи ребер бувають поднадкостничными, відламки не зміщуються, так як міжреберні м’язи їх міцно утримують. Однак у більш тяжких випадках при пошкодженні кількох ребер може наступити зміщення уламків, які своїми гострими краями в свою чергу можуть порушити цілість парієтальної плеври, міжреберних судин і нервів, а в більш важких випадках також цілість легкого та інших органів грудної клітини.
Симптоми. Постраждалі скаржаться на болі в певній ділянці грудної клітки, особливо відчувають болючість під час глибокого вдиху, у зв’язку з чим дихання стає поверхневим і прискореним. Болі з’являються також при кашлі та чханні. Положення хворого вимушене. Він щадить місце пошкодження, притискаючи руки до грудей і нахиляючи тулуб в хвору сторону.
При пальпації визначається різка локальна болючість. Здавлення грудної клітки в передньо-задньому і боковому напрямках також болючі. Іноді визначається крепітація, особливо при пошкодженні кількох ребер. Крім цього, на місці перелому визначаються припухлість і крововилив. У випадках порушення цілісності плеври і легеневої тканини, а це трапляється нерідко, повітря з легенів потрапляє в підшкірну клітковину і може поширюватися далеко від місця пошкодження (шия, особа, лопатка, живіт). У місці підшкірної емфіземи при пальпації визначається хрускіт, що нагадує звук хрусткого снігу.
При множинних переломах ребер, особливо в осіб літнього віку, можуть розвинутися явища шоку.
Прогноз залежить як від тяжкості ушкодження, так і від віку і загального стану хворого. Зрощення настає через 3-4 тижні, псевдоартрозы утворюються рідко. Деяке залишкове зміщення відламків не грає ролі, як і зрощення сусідніх ребер одного з іншим. При підшкірній емфіземі повітря досить швидко розсмоктується.
Перша допомога. Для іммобілізації грудної клітини накладають тугу пов’язку з рушники або широких бинтів. Хворого транспортують у напівсидячому положенні.
Лікування. Насамперед проводять знеболення, для чого в місце перелому кожного ребра і міжреберні проміжки вводять 10-15 мл 1% розчину новокаїну. Ефект знеболювання тримається 2-3 дні, після чого необхідно повторити ін’єкції новокаїну. За пропозицією М. О. Фрідлянда застосовується замість новокаїну спирто-новокаїнова суміш (Novocaini 2 г; Spiritus vini rectificati 95% 80 г, Ag. destillatae 20 г).
Таку суміш в кількості 3 мл вводять одноразово під нижній край кожного ребра в місці перелому.
При явищах плевропульмонального шоку проводять комплекс заходів, спрямованих на нормалізацію порушених функцій. Передусім поряд з місцевим знеболенням проводять шийну вагосимпатичну блокаду за А. В. Вишневському, інгаляцію кисню, переливання крові, внутрішньовенне введення глюкози, кофеїну, кордіаміну, промедолу, вітамінів В1, В6, С, РР та ін
З метою іммобілізації відламків на стороні пошкодження від грудини до хребта накладають смуги липкого пластиру шириною 5 см. Смуги повинні налягати одна на іншу у вигляді черепиці (рис. 22). Така пов’язка дає хворому велике полегшення. Термін фіксації пов’язки 2-3 тижнів, а у літніх хворих терміни скорочуються до 10 днів.
Рис. 22. Фіксація грудної клітки на стороні перелому ребер смугами липкого пластиру.
Деякі вчені вважають, що пов’язки з липкого пластиру на грудну клітку накладати не слід, так як пов’язка обмежує екскурсійні можливості грудної клітини, знижує вентиляцію легень і більшою мірою сприяє розвитку пневмонії, що особливо небезпечно в літньому віці.
При неускладнених переломах ребер лікування проводиться амбулаторно. При множинних переломах ребер, особливо ускладнених, показане лікування в умовах стаціонару. Для профілактики посттравматичної гіпостатіческой пневмонії хворим надають напівсидяче положення і систематично проводять дихальну гімнастику. Призначають кодеїн, відхаркувальні і серцеві засоби. При вираженому гемотораксу повторно пунктирують плевральну порожнину і, эвакуируя излившуюся в неї кров, вводять антибіотики. При масивному пневмотораксі повільно відсмоктують повітря.
Працездатність хворих при неускладнених переломах відновлюється через 3-4 тиж. При множинних переломах, ускладнених ушкодженням органів грудної клітини, лікування може тривати 2-3 міс.
Источник
Переломи ребер — це закрита травма грудей, яка становить 5- 6% від всіх травм кісток у дорослих і трохи менше у дітей. У молодих і здорових людей ребра більш еластичні і краще відображають деформації, ніж у літніх людей.
Самі по собі переломи ребер не є небезпечними і зростаються за короткий час. Основна загроза для життя полягає в пошкодженні внутрішніх органів і ускладнень у вигляді пневмотораксу, гемотораксу або емфіземи.
Причини
Причинами множинних переломів ребер можуть бути:
- автомобільні аварії;
- удар тупим предметом в грудну область;
- падіння з висоти;
- спортивні травми, контактні види спорту;
- компресійне вплив;
- захворювання.
Є ряд патологій, які призводять до пошкодження ребер. До них відносяться:
- захворювання сполучної тканини (наприклад, артрит );
- поразку ребер метастазами;
- остеопороз, який призводить до зменшення щільності кісткової тканини, це робить кістки крихкими;
- вроджені аномалії розвитку грудної клітини.
Види переломів
Залежно від пошкодження шкірних покривів виділяють закритий і відкритий перелом. Закритий перелом не має видимих пошкоджень, при відкритому ж відбувається порушення цілісності тканин, шкірних покривів, м’язів, судин і нервів.
За інтенсивністю пошкодження діагностують тріщину, повний або поднадкостнічний перелом.
За розташуванням виділяють односторонній і двосторонній перелом.
Якщо пошкоджено відразу кілька ребер або одне ребро в декількох местахВ — це множинний перелом, якщо в одному — одиничний.
Найчастіше травмуються V- VIII ребра і в меншій мірі — IX і XII (це пов’язано з їх більшою рухливістю).
Легка травма невеликого розміру призводить до перелому ділянки реберної дуги. Відбувається прогин дуги або декількох ребер всередину грудної клітини.
При впливі більшої сили на значну ділянку ребра відбувається виламування і вдавлення його всередину грудної клітини. Це подвійний, В «окончатийВ» або флотірующій перелом ребра.
Важливо! Наслідками закінчать перелому ребер є розриви м’язів, судин і легенів. Вони дуже небезпечні для життя, летальність в таких випадках досягає 39%. Терміни лікування флотірующего перелому грудної клітини залежать від тяжкості травми, стану потерпілого і адекватної медичної допомоги.
Якщо травмує сила тисне на велику площу грудної клітини, то виникає рухливий ділянку грудної стінки. Його називають В «ребровим клапаномВ».
Ізольовані переломи грудини зустрічаються рідко і в основному поєднуються з переломом ребер в їх хрящової частини.
Зсув ребра без перелому може з’явитися як під час отримання травми, так і після неї в період лікування або при неправильно наданої першої допомоги.
Симптоми перелому
Ознаки перелому ребра або тріщини можна виявити, якщо у потерпілого є:
- гострий біль в місці травми, посилюється при кашлі, русі, диханні;
- поверхневе дихання, зменшення обсягу дихальних рухів грудної клітки;
- при сильному переломі біль буває настільки інтенсивною, що потерпілий не може нормально дихати і починає задихатися, розвивається часте поверхневе дихання, дихальна недостатність, може з’явитися страх смерті;
- синюшність шкірних покривів, поверхневий пульс;
- вимушена поза потерпілого, провоцируемая болем;
- набряк м’яких тканин навколо перелому, почервоніння шкірних покривів і утворення гематоми;
- кістковий хрускіт при рухах;
- деформація грудної клітини, западання її фрагментів, несиметричні рухи грудної клітки;
- бліді шкірні покриви;
- підшкірна емфізема;
- відкашлювання крові при пошкодженні легені.
Як визначити перелом ребер або забій і зуміти відрізнити їх:
Для того щоб виключити ту чи іншу травму, необхідно в будь-якому випадку негайно звернутися до лікаря.
Перша допомога
Перша допомога при переломі грудної клітини та ребер допомагає подальшого лікування і може позбавити від отримання побічних травм до того, як прибуде швидка медична допомога.
Діагностика
При обстеженні потерпілого лікар оглядає грудну клітку, відзначає наявність або відсутність її деформації, пальпує ребра, визначаючи локалізацію больовий області. Після цього робиться рентген.
Якщо необхідно отримати докладне обстеження, робиться комп’ютерна томографія і магнітно-резонансна томографія. Вони дозволяють оцінити стан м’яких тканин, судин, нервових волокон, хрящів, кісток і внутрішніх органів.
Лікування при переломі ребер
Скільки часу гояться і зростаються ребра після перелому? Час зрощення переломів ребер залежить від тяжкості травми і від стану пацієнта. У нормі процес загоєння триває 2 місяці.
У всіх випадках пацієнт повинен перебувати в стані спокою. При неускладненому переломі дають знеболюючі та протизапальні препарати.
Як довго болять ребра після перелому? Якщо біль сильна, роблять новокаїнову блокаду , Використовують гормональні засоби і наркотичні анальгетики.
Пов’язки, бандаж і корсет при переломі ребер накладають для того, щоб зафіксувати ребра і уникнути їх пошкодження.
Якщо перелом ускладнений скупченням крові в легенях або повітря в плевральній порожнині, роблять пункцію з відведенням надлишків.
При множинних переломах, коли природне зрощення кісток неможливо, проводиться операція по їх відновленню.
Період реабілітації
В період реабілітації потерпілому заборонені фізичні навантаження протягом 1- 2 місяців.
Йому показана лікувальна фізкультура і дихальна гімнастика для розробки легких і запобігання розвитку пневмонії. Успішність терапії залежить від самодисципліни хворого і дотримання рекомендацій лікаря.
Ліки
Лікарські засоби при переломах спрямовані на усунення симптомів і зрощення кісткової тканини.
Для купірування болю застосовуються болезаспокійливі засоби. Вид анальгетика буде залежати від інтенсивності больового синдрому і від больового порогу потерпілого (В «АнальгінВ», В « Кеторол В», В «ПенталгінВ», В «СолпадеінВ»).
Якщо у пацієнта спостерігається запальний процес в пошкоджених тканинах, призначаються протизапальні препарати (В « Ібупрофен В», В «НурофенВ», В «НімесілВ»). Вони володіють комплексною дією: знімають біль, набряки і діють як жарознижуюче.
Для зняття сильних набряків застосовуються сечогінні засоби (В «ФурасемідВ», В «ВерошпіронВ», В «ІндапамідВ»).
Для зміцнення організму і регенерації кісткової тканини призначаються вітамінно-мінеральні комплекси. Головними елементами в цьому процесі є кальцій і необхідний для його засвоєння вітамін D (В «КальцемінВ», В «Глюконат КальціяВ», В « Кальцій Д3 Нікомед В»).
Для місцевого впливу використовують мазі при переломі хряща ребра з відволікаючим і знеболюючим ефектом. Засоби з зігріваючими властивостями забезпечують приплив крові і мають протизапальну дію. Їх можна використовувати тільки через добу після отримання травми. Охолоджуючі — знімають біль і можуть застосовуватися в будь-який період лікування (В « Фастум гель В», В «ментолові мазьВ», В «АпізатронВ»).
Фізіопроцедури
Фізіотерапію проводять для прискорення процесів загоєння. Застосовуються методи лазеротерапії , Ультразвуку, магнітної терапії , електрофорезу з протизапальними і розсмоктуючими засобами і фонофорез . Вони покращують проникність тканин і сприяють активному проникненню лікарських речовин в клітини, запускають природні процеси регенерації, покращують кровообіг і лімфовідтік, зменшують больовий синдром і знімають набряки.
Харчування
Для зміцнення організму після травми хворому корисно харчування з високим вмістом вітамінів, мінералів (в першу чергу кальцію) і білків. До продуктів, що містять велику кількість кальцію, відносяться: молочні продукти (максимальна концентрація міститься в сирі і сирі), горіхи, бобові та насіння (квасоля, зелений горошок, мигдаль, кунжут).
Продукти, які сприяють засвоєнню кальцію, — це овочі, зелень, фрукти, ягоди і сухофрукти (спаржа, морква, капуста, агрус, абрикоси, ожина, селера, морська капуста). З морепродуктів корисна морська риба (лосось, сардини, тріска).
Як джерело вітаміну D, який впливає на засвоєння кальцію, вживають риб’ячий жир, рибу, яйце, рослинні масла і печінку.
В якості додаткового джерела вітамінів використовують вітамінно-мінеральні комплекси за призначенням лікаря.
Вітамін С необхідний для утворення колагену, він міститься у великих кількостях в цитрусових фруктах, зелені, часнику ; також для формування колагену корисно вживати желатин і продукти з його вмістом (холодець, холодець, мармелад).
Лікувальна гімнастика
Дихальна гімнастика при переломі і тріщині ребер є традиційною практикою в лікувальному процесі. Вправи для дихання починають робити вже на 3- 5 день після травми.
Ось приблизний перелік дихальних вправ:
- сидячи з прямою рівною спиною зробіть 6- 7 глибоких вдихів: вдих через ніс і видих через рот;
- сидячи вимовляєте звук В «хев», імітуючи відкашлювання;
- сидячи піднімайте на вдиху і опускайте на видиху плечі;
- стоячи піднімайте руки до рівня плечей одночасно роблячи вдих, на видиху опускайте руки;
- сидячи покладіть кисті на плечі і зробіть 10 кругових обертань в обидві сторони;
- ходьба на місці або на біговій доріжці протягом 30- 40 хвилин;
- заведіть руки за голову і зробіть кілька вдихів і видихів.
Порада. Виконуйте всі вправи без поспіху, дотримуючись правильну техніку, вправи не повинні доставляти вам дискомфорт і викликати больові відчуття. Якщо з’явився біль, припиніть вправу і перейдіть до наступного.
Інші додаткові вправи з переліку ЛФК при переломі ребер вам може призначити фахівець з лікувальної фізкультури, ортопед або хірург.
Як спати при переломі ребер
При переломі важливо вибрати зручне положення для сну, яка не буде викликати болі і стримувати дихання. Можна спати на боці або на спині.
Якщо у вас одностороннє пошкодження ребер, лікарі рекомендують спати на боці з боку травми. Це дозволить зберегти нерухоме положення пошкоджених ребер і полегшити дихання здорової половиною.
Можна також спати в кріслі з відкидною спинкою.
Якщо вам зручно спати на спині, покладіть під руки подушки, щоб ви не змогли перевернутися під час сну. Також покладіть подушку під коліна, це дозволить розслабити м’язи спини і хребет.
Перед сном корисно провести дихальну гімнастику, зробити кілька глибоких вдихів. Це розслабляє і покращує кисневий обмін.
Уникайте активних рухів, кашлю і потягиваний. Це завдає болю і може нашкодити травмованим ребрах і внутрішнім органам. Використовуйте додаткові подушки, щоб обмежити рухливість ребер під час кашлю, не використовуйте тиснуть пов’язки для ребер, вони можуть привести до розвитку легеневих патологій.
Більше спите, організму необхідні сили для відновлення. Нічний сон повинен тривати не менше 8 годин. Якщо ви відчуваєте втому або дрімоту днем, поспіть. Для хорошого сну лягайте в один і той же час, намагайтеся не їсти хоча б за 2 години до сну, не пийте алкоголь або кофеїн перед сном, в кімнаті повинно бути темно, тихо і прохолодно.
Ускладнення після перелому
Якщо перелом виявився важким або недолікований, він викликає ускладнення. Ускладненнями після перелому ребра зі смещеніемВ можуть бути пневмонія, пневмоторакс, гемоторакс або емфізема.
Пневмонія розвивається при тривалому знаходженні пацієнта в нерухомому положенні і погану вентиляцію легенів, ослабленому організмі і наявності вогнища інфекції.
Гемоторакс являє собою скупчення крові в легенях. Він супроводжується падінням артеріального тиску і розвитком аритмії. Малий гемоторакс діагностують, коли відбулося вилив не більше 500 мл крові. Від 500 до 1000 мл, коли рівень скопилася крові доходить на рентгенівському знімку до рівня кута лопатки, визначають середній гемоторакс. Великий гемоторакс супроводжується скупченням крові понад 1000 мл.
Також гемоторакс може бути інфікованим і неінфікованою. Якщо він поєднується з пневмотораксом, фіксують гемопневмоторакс. Пневмоторакс супроводжується скупченням повітря між листками плеври. Плевральні листки розсуваються під впливом повітря, що нагнітається з пошкодженої легеневої тканини повітря. Якщо пневмоторакс закритий, то повітря виявляється в замкнутому просторі легкого. Якщо повітря тільки входить до легке і не виходить назовні, то формується клапанний або напружений пневмоторакс. Надлишок повітря відтісняє середостіння, серце, судини і діафрагму в протилежну сторону, викликаючи порушення в диханні і кровообігу.
За розміром пневмоторакс буває обмежений, коли легке підібгані на третину свого обсягу; среднійВ — на половину обсягу і великий або тотальний, коли легке підібгані повністю.
Підшкірна емфізема виникає, коли скупчення повітря з легкого переходять на прилеглі ділянки тіла: шию, черевну стінку. Медіастинальної емфізема — захворювання, при якому повітря проникає в клітковину середостіння. Хвороба викликає порушення в кровообігу і роботі серця.
Чи може бути температура при переломах? Так, якщо травма стала причиною розвитку пневмонії. Хоча іноді у людей похилого віку підвищена температура відсутня і спостерігається тільки погіршення загального стану.
Якщо у потерпілого ослаблене здоров’я, перелом може довго не гоїтися. В такому випадку виникає проблема — що робити, якщо не зростається кістка після перелому.
Для вирішення питання існує ряд рекомендацій:
- слід строго дотримуватися всі вказівки лікаря, не знімати гіпс завчасно, не давати навантаження на пошкоджену частину тіла;
- для ослабленого організму призначаються вітамінно-мінеральні комплекси і дієта.
Висновок
Для успішного лікування травм кожному з нас необхідно знати основні симптоми і лікування перелому хрящової і кісткової частини ребра і вміти надавати першу допомогу. А також слідувати вказівкам лікаря і не імпровізувати в терапії, щоб потім не виникало запитань на кшталт В «Що робити, якщо погано зростається перелом? В».
Загрузка…
Источник