Перелом променевої кістки руки реабілітація

Одне із поширених ушкоджень на передпліччі є  перелом променевої  кістки в типовому місці. Частіше така травма зустрічається у жінок, після менопаузи, більше половини подібних травм одержують саме вони. Це пов’язано зі  зниженням вмісту кальцію у кістках, і вони стають більш ламкими.

У 90% випадків причиною перелому є падіння на витягнуту руку. Типові супутні ушкодження: перелом шиловидного відростка ліктьової кістки, перелом човноподібної кістки і вивих півмісяцевої кістки, розриви променевозап’ястковіх  та променеволіктьових  зв’язок.

У більшості випадків спостерігається розгинальний тип цього перелому, або перелом Коллеса, при якому відламки утворюють кут, відкритий у тильну сторону. Рідше зустрічається згинальний перелом променевий кістки в типовому місці або перелом Сміта, зворотний перелому Коллеса.

При переломі променевої кістки в типовому місці, як правило, виникає її скорочення зі зсувом у перед голівки ліктьової кістки й підвивих у дистальному променеволіктьовому суглобі. Цей підвивих є головною причиною незадовільних функціональних результатів  у першу чергу  пронації та супінації.

Симптоми перелому променевий кістки у типовому місці.

Клінічними ознаками такого перелому є:  біль, набряк, штикоподібна деформація передпліччя.

Для уточнення діагнозу в обов’язковому порядку виконується рентгенографія променевозап’ясткового суглобу у двох проекціях.

Тяжкість перелому оцінюється відповідно до ступеню зсуву відламків, кількості уламків, наявності супутніх ушкоджень.

Переломи променя у дітей мають, дещо інший характер. Завдяки особливостям кісток у поєднанні з відносно товстим еластичним окістям перелом відбувається по типу «зелених гілок», коли відламки перебувають усередині неушкодженого окістя, через що їх зсув незначний або взагалі не спостерігається.

Переломи променя у літніх осіб можуть виникнути навіть при поштовхах невеликої сили й характеризуються безліччю дрібних уламків, а також більш тривалим строком консолідації.

При таких травмах не завжди можна застосувати єдино разову репозицію безпосередньо на місці травми.

Перша допомога при переломах променевий кістки.

Ушкоджена рука потребує спокою. Для цього потрібно зігнути її під прямим кутом у лікті, а кисть повернути долонею до себе та трохи зігнути пальці. Щоб зафіксувати руку в такому положенні ви можете використовувати дошку або щільний картон.

Такі імпровізовані шини накладаються на долонну та тильну поверхні передпліччя з обов’язковим фіксуванням ліктьового суглоба. Шину можна закріпити бинтом, рушником, сорочкою, шарфом або простирадлом. Не слід накладати пов’язку занадто туго, оскільки це може викликати збільшення набряку або оніміння пальців кисті. Потрібно просто за допомогою пов’язки зафіксувати травмовану частину в одному положенні.

Якщо вам не вдалося відразу звернутися до лікаря по допомогу, обкладіть шматочками льоду місце ушкодження або прикладіть холодний предмет з металу. Не прикладайте грілку або праску, оскільки це збільшує набряк. Якщо ж біль нестерпний, можете прийняти таблетку анальгіну.

Поки Вам не знімуть гіпс, який вам наклали в лікувальній установі, потрібно тримати руку на пов’язці. Намагайтеся під час сну переміщувати її в більш високе положення. Не можна занадто часто опускати руку донизу, оскільки біль і набряк від цього підсилюються.

Реабілітація хворих з наслідками травми променевої кістки в типовому місці.

Програма складається з трьох періодів:

1. Іммобілізаційного
2. Постіммобілізаційного
3. Відновного

У першому періоді призначають дієту багату на кальцій (тверди сири, нежирні сорти м’яса, печінка) та  вітаміни. Використовують наступні фізичні чинники:

1. Електричне поле УВЧ крізь гіпсову лонгету (знімає запалення, зменшує набряк).
2. Ультрафіолетове опромінення в суберітемних дозах (під цім впливом утворюється вітамін Д, який, як відомо, сприяє накопиченню кальцію в кістках).
3. Низькочастотне магнітне поле (поліпшує кровообіг та обмін речовин)
4. Масаж здорової кінцівки та ділянки комірця (рефлекторно впливає на травмовану кінцівку).
5. Лікувальну фізкультуру на вільні від іммобілізації суглоби, та контрлатеральну кінцівку (запобігає формуванню контрактур).

Після зняття гіпсової фіксації наступає другий період.

У цьому періоді застосовують:

1. Діадінамічні струми Бернара з хлористим кальцієм(створюємо депо кальцію в шкірі).
2. Ультразвук на травмоване передпліччя (поліпшує обмін речовин).
3. СМХ для зменшення набряку (профілактика синдрому Зудека).
4. Масаж хворої кінцівки та комірцевої зони.
5. ЛФК (реституція пошкоджених функцій, а також повернення до працездатності та соціальної адаптації).

 Відновний період

Лікувальна фізкультура є дієвим заходом повернення втрачених функцій. Для цього слід виконувати наступне:

1. Підняття плечей вгору та їх опускання до низу.
2. З опорою на стіл: розгинання кисті, підйом передпліччя, обертання звислої до низу долонею, стискання пальців у замок.
3. Кругові обертання. Для цього руки потрібно зігнути в ліктях і провертати їх у різні сторони. Аналогічно виконуються й обертання в плечовому суглобі, тільки кінцівки в цьому випадку повинні бути не зігнутими.
4. Підйом рук у сторони й угору над головою, потім підйом рук перед собою та знову вгору.
5. Вправа «поправляємо зачіску». Руку, зігнуту в лікті необхідно обертати, торкаючись голови за годинниковою стрілкою й назад.
6. Хлопки перед собою та за спиною.
7. Обертання кистю, яку спочатку можна притримувати здоровішою кінцівкою.
8. Розтягування пальців. Для цього кожний з них потрібно як би посадити на шпагат.
9. Вправи у воді. Для цього потрібно наповнити миску, помістити туди руку, намагаючись згинати та розгинати в ній кінцівку. Можна стискати й розтискати там долоні.
10. Ще одна діюча вправа за допомогою миски з водою – це підняття з її дна дрібних предметів, наприклад, монет або ґудзиків.

Варто відзначити, що залежно від стадії реабілітації, вправи обов’язково повинні різнитися. Слід підбирати їх за принципом – від простого до складного, поступово збільшуючи навантаження:

• для початку можно просто рухати пальцями, згинати руку у променевому суглобі, вільно нею бовтати;

— потім слід сконцентрувати основні зусилля для відновлення функцій пальців і кисті.

На заключному етапі навантаження повинно рівномірно розподілятися на всю кінцівку, з акцентом на міжфолангові суглоби.

Робота з м’язами буде сприяти циркуляції крові у хворій кінцівки, поліпшенню метаболізму та насичення тканин киснем. Швидше зійде набряк, гематоми будуть краще розсмоктуватися, поменшає відчуття болю.

Строки реабілітаційних заходів коливаються, і залежать від характеру отриманої травми, а також від швидкості відновлення. Деяким пацієнтам буває досить кількох місяців, для повного повернення до нормальної життєдіяльності, а деяким може знадобитися тривале лікування на півроку та навіть більше.

Лікар ЛФК та фізіотерапії  Поліклініки №2 Гриняк О.О.

Переломи променевої кістки обумовлені травмуючим фактором і індивідуальними особливостями організму пацієнта. Втім, реабілітаційні заходи при різних ушкодженнях у цієї анатомічної області приблизно однакові.

Зміст

• 1 Що таке перелом, види переломів
• 2 Принципи лікування переломів променевої кістки
• 3 Загальні методики реабілітації після перелому променевої кістки
  • 3.1 Перший період: іммобілізація
  • 3.2 Другий період: знімний ортез
  • 3.3 Третій період: без фіксації
• 4 Ударно-хвильова терапія
• 5 Ускладнення

Що таке перелом, види переломів

Перелом – це порушення цілісності кістки, викликане механічним впливом ззовні з деформацією навколишніх тканин і порушенням функції пошкодженого відділу. Переломи бувають:

• відкритими, якщо порушена цілісність шкірного покриву;
• закритими;
• оскольчатыми, в тому числі роздробленими при формуванні великої кількості осколків;
• без осколків.

Крім цього, переломи класифікують по відношенню до осі:

• поперечні,
• поздовжні,
• косі,
• роздроблені,
• від згинання,
• скалкові,
• гвинтоподібні.

За характером змішування уламків:

• по ширині,
• по довжині,
• під кутом,
• по периферії.

Переломи, що утворилися внаслідок пухлини, остеомієліту та інших захворювань, називають патологічними.

По локалізації розрізняють:

• метафизарные,
• діафізарні,
• епіфізарні,
• внутрішньосуглобові.

За кількістю уражених кісток розрізняють переломи:

• ізольовані — одна травмована кістка;
• множинні — вражені кілька кісток;
• поєднані — пошкоджені кістки і внутрішні органи.

Переломи променевої кістки різко знижують працездатність пацієнтів і проявляються різкою хворобливістю в передпліччя і набряком. В залежності від виду перелому симптоматику можуть доповнювати наявність гематоми, розриву тканин з виходом кістки в рану, наявність деформації в області перелому при непошкодженому шкірному покриві і т. д.

Діагноз ставиться на основі опитування, огляду, пальпації, наявності патологічних синдромів (крепітація, патологічна рухливість), а також комплексу інструментально-діагностичних результатів.

Принципи лікування переломів променевої кістки

Метою лікування є відновлення анатомічної цілісності кістки і функції пошкодженого відділу.

Існує два види лікування переломів: оперативний і консервативний. До хірургічних втручань намагаються вдаватися до крайніх випадках і при наявності певних показань для даного методу лікування.

Переломи променевої кістки класифікуються в залежності від травматичного фактора та індивідуальних особливостей організму пацієнта.

Нижче розглянемо деякі з них.

Перелом без зміщення відламків найбільш сприятливий для пацієнта, не вимагає хірургічного втручання і дозволяє хворому швидко відновитися. Трапляється на різній висоті променевої кістки. При ізольованому переломі (при цілісності ліктьової кістки) його діагностування буває утруднено. Лікування полягає у фіксації місця перелому двухлонгетной гіпсовою пов’язкою з подальшою заміною її на циркулярну гіпсову пов’язку.

Перелом зі зміщенням уламків у певних випадках вимагає остеосинтезу (накісткового, черезкісткового або внутрішньокісткового пластинами, шурупами, гвинтами або дротяними швами.

При наявності позасуглобових неоскольчатых переломів під місцевою анестезією проводиться ручна репозиція уламків і накладається двухлонгетная гіпсова пов’язка. Після спадання набряку вона змінюється на циркулярну гіпсову пов’язку до кінця строку іммобілізації.

У деяких ситуаціях переломи променевої кістки поєднуються з вивихом головки ліктьової кістки. У такому випадку крім репозиції відламків необхідно вправити головку ліктьової кістки.

Іммобілізація: фіксація гіпсовою пов’язкою від підстави пальців до верхньої третини плеча у фізіологічному положенні.

Переломи променевої кістки в ділянці шийки і головки бувають наступних видів:

• без зміщення кісткових уламків;
• зі зміщенням кісткових відламків;
• осколковий перелом зі зміщенням;
• внутрисуставный перелом.

В першу чергу необхідно діагностувати перелом і дізнатися, чи є зміщення кісткових уламків. Після цього вибудовується тактика лікування. При відсутності зміщення відламків призначається консервативне лікування, що полягає в знеболюванні і накладанні гіпсової пов’язки. У разі наявності зміщення уламків або роздроблення головки кістки необхідно оперативне лікування, що полягає в проведенні остеосинтезу.

При роздробленні або осколковий перелом головки променевої кістки її можуть видалити. Однак такі заходи не практикуються у дітей, щоб не торкнутися зону росту кістки.

Одним з найбільш часто зустрічаються пошкоджень передпліччя є перелом променевої кістки в типовому місці. Тоді область перелому локалізується в нижній частині променя. Дане пошкодження виходить в результаті падіння на витягнуту руку при зігнутому або розігнутому лучезапястном суглобі.

Іммобілізація: від п’ястно-фалангового зчленування до верхньої третини передпліччя. Термін: від 1 місяця (перелом без зміщення кісткових уламків) до 1,5—2 місяців (при зміщенні відламків).

Лікувальна гімнастика: дихальні вправи, комплекси гімнастики для вільних від гіпсової пов’язки суглобів з обов’язковим залученням пальців кисті.

Постиммобилизационный період: вправи виконуються перед столом з гладкою поверхнею для полегшення ковзання руки. Корисні вправи в теплій воді, а також побутові навантаження, зокрема самообслуговування. Необхідно виключити носіння тягарів і висы. Дуже корисний масаж ураженої кінцівки.

Дуже часто перелом променевої кістки в типовому місці поєднується з відривом шилоподібного відростка. Діагноз ставиться за даними опитування, огляду, пальпації (синдром крепітації уламків), а також результатів рентгенологічного дослідження.

Зміщення шилоподібного відростка при переломі може бути не тільки в тильну або долонну область, але і під різними кутами. Тактика лікування підбирається строго індивідуально в кожному конкретному випадку після проведення рентгенологічного дослідження, а в деяких випадках – комп’ютерної томографії.

Одним з видів лікування даного перелому є ручна репозиція уламків під місцевою анестезією з наступною гіпсовою іммобілізацією кінцівки. Однак даний підхід може вилитися у вторинне зміщення кісткових уламків, що ускладнить подальше лікування перелому.

Загальні методики реабілітації після перелому променевої кістки

Реабілітація перелому кісток передпліччя при різних видах переломів у даної анатомічної області розрізняється незначно. Важливо знати загальні напрямки відновлювальних заходів і варіювати методики в залежності від особливостей конкретного перелому.

Перший період: іммобілізація

При переломі променевої кістки після зіставлення кісткових відламків накладають гіпсову пов’язку від підстави пальців до верхньої третини плеча. Рука при цьому повинна бути зігнута в ліктьовому суглобі під кутом в 90 градусів і підтримуватися косинкою. Час іммобілізації: при ізольованому переломі променевої кістки – 1 місяць, при множині переломі (променева і ліктьова кістки) – 2 місяці.

У цей період виконуються вправи лікувальної гімнастики для вільних від гіпсової пов’язки суглобів: активні, пасивні і статичні, а також уявні рухи (идеомоторные) в ліктьовому суглобі.

Фізіотерапевтичні заходи з третього дня після пошкодження: УВЧ-терапія на область перелому, магнітотерапія і ультрафіолетове опромінення. Необхідно враховувати, що УВЧ-терапія протипоказана при наявності металоконструкцій в області впливу. Для магнітотерапії цей фактор не є протипоказанням.

Через 1,5 тижні після перелому застосовується магнітна стимуляція м’язів і уражених нервів, імпульсне ЕП УВЧ, інфрачервона лазеротерапія (вплив безпосередньо через гіпсову пов’язку) або червона лазеротерапія (в гіпсі вирізують отвори для випромінювача).

Масаж коміркової області, загальне ультрафіолетове опромінення.

Другий період: знімний ортез

Після того як гіпсову пов’язку замінили на знімний гіпсовий ортез, гімнастика повинна бути спрямована на попередження виникнення контрактури в суглобах: послідовно від пальців до плеча опрацьовуються всі суглоби. Додається ерготерапії: відновлення навичок самообслуговування. У цей період дуже корисні: масаж, теплові фізіопроцедури, лікувальна гімнастика у теплій воді (гідрокінезотерапія), механотерапія.

Тепловий режим при заняттях у воді повинен бути м’яким. Температура води: від 34 до 36 °С. Гімнастика проводиться при повністю зануреною у воду руці (передпліччя, кисть). Гідрокінезотерапія призначається після зняття гіпсової пов’язки.

Приділяється увага всім суглобам від пальців до ліктів.

На початкових етапах пацієнт допомагає собі робити вправи здоровою рукою. Всі рухи повинні виконуватися до больового синдрому, а не через нього.

Починаються вправи зі згинання і розгинання в суглобах, потім робиться приведення і відведення, пронація і супінація.

Цілком можливо доповнювати вправи у воді заняттями з м’якими губками і м’ячиками, згодом розмір предметів повинен зменшуватися. Для тренування дрібної моторики у воду опускаються гудзики, які пацієнт повинен захоплювати і виловлювати.

Фізичні фактори, що застосовуються в постиммобилизационный період: парафінові аплікації, електрофорез лідази, калію, ультрафонофорез лідази, електростимуляція м’язів, сольові ванни.

Третій період: без фіксації

На третьому етапі, коли фіксація не потрібно, навантаження на уражену кінцівку не обмежується. При виконанні комплексу лікувальної фізкультури використовується додаткове обладнання для обтяження, а також висы і вправи на опір. У цьому періоді робиться наголос на повне відновлення кінцівки і усунення залишкових явищ перелому.

Лікувальна фізкультура включає в себе комплекси гімнастики, механотерапії і гідрокинезотерапії.

Гідрокінезотерапія: заняття проводиться як на минулому етапі, але доповнюється виконанням побутових маніпуляцій. Вони покликані збільшувати амплітуду руху в суглобах і дозволяють пацієнтові розширити обсяг вправ: імітація миття рук і посуду,

прання і віджимання і т. д.

Лікувальну фізкультуру доповнюють эрготерапией (відновлення побутових навичок і функцій самообслуговування).

Повне відновлення кінцівки відбувається через 4-5 місяців при ізольованому переломі і через 6-7 місяців при множині переломі.

Ударно-хвильова терапія

При погано срастающихся переломах і формування несправжніх суглобів призначається ударно-хвильова терапія. Цей метод заснований на вибірковому впливі ультразвуковою хвилею в область перелому для стимуляції процесів регенерації тканин і прискорення утворення кісткової мозолі. Даний вид терапії дозволяє прискорити час реабілітації та у визначених випадках є прекрасною альтернативою оперативному лікуванню.

Ускладнення

Ускладнення після переломів променевої кістки бувають спровоковані самим характером перелому, неправильною тактикою лікування або діями пацієнта. Їх поділяють на ранні та пізні.

Ранні ускладнення:

• Приєднання інфекції з розвитком гнійного процесу при відкритому переломі.
• Синдром Зудека.
• Порушення кровообігу.
• Вторинне зміщення кісткових уламків при неправильному накладення гіпсової пов’язки або невірної репозиції відламків.
• Пошкодження сухожиль, зв’язок з формуванням діастазу між кістками або спайок між сухожиллями (причина тугоподвижности в суглобах).
• Неврит Турнера.

Пізні ускладнення:

• трофічні розлади;
• ішемічна контрактура;
• неправильне зрощення перелому.

Переломи в області променевої кістки мають різну ступінь тяжкості. У зв’язку з цим і лікування їх відрізнятиметься. Ось тільки реабілітаційні процедури носять однаковий характер. Лікуючий лікар може поєднувати відновлювальні методики в залежності від стану пацієнта і характеру перелому.

Відео на тему «ЛФК після перелому руки»:

Телеканал «Білорусь-1», передача «Здоров’я» на тему «Перелом променевої кістки та інші травми кисті: можна знехтувати реабілітацією?»: