Перелом колінного суглоба

Перелом колінного суглоба відноситься до розряду внутрішньосуглобових травм. Їх отримання може нести за собою серйозні наслідки. Схильний до регулярних навантажень, даний суглоб травмується частіше інших.

Лікування перелому коліна займає значний проміжок часу. Скільки доведеться відновлювати повноцінну рухову активність травмованим колінним суглобом і навантаження на нього, і як саме відбувається лікування при різних типах переломів коліна? Розберемося в цьому нижче.

Види

Пошкодження може носити відкритий або закритий характер. При відкритій травмі пошкоджується м’яка тканина, що оточує місце перелому, і відбувається розрив шкірних покривів, через які можна роздивитися травмовані кістки. При закритому переломі м’які тканини не розриваються, але в них можуть потрапляти осколки кісток.

Перелом, в залежності від отриманих ушкоджень, ділять на декілька видів:

• Зламаний один мищелок, і травма супроводжується зміщенням.
• Зламаний мищелок великогомілкової кістки, при цьому зміщення немає.
• Одночасно зламані обидва виростка і травма при цьому супроводжується їх зміщенням.
• Перелом коліна супроводжується підвивихом гомілки, при цьому положення останньої може відрізнятися від природного.
• Стався розкол надколінка або чашечки.

Також при переломі коліна можуть бути травмовані меніски, відбуватися розриви малогомілкової структури. Зазначена травма може бути ускладнена одночасним переломом великогомілкової кістки.

Причини

Перелом виростків колінного суглоба може наступати внаслідок інтенсивного фізичного навантаження, якому він піддається. Так само в колінному суглобі може відбутися розкол у разі сильного удару по коліну.

Відкритий перелом може настати внаслідок падіння з висоти, потрапляння людини в дорожньо-транспортну пригоду. У зоні ризику отримання травми зазначеної знаходяться:

• спортсмени і люди, ведучі активний спосіб життя;
• люди похилого категорії (так як мають ослаблені кістки);
• люди, що займаються важкою фізичною працею.

Симптоми

Первинними симптомами при переломі коліна є:

• Виникнення пухлини і набряку в області травми.
• Наявність підшкірного крововиливу.
• Відчуття сильного болю в області коліна.
• Порушення природного вигляду коліна – зсув кісток.
• Розрив шкірних покривів.
• Порушення рухової функції зламаного суглоба.

За даними симптомами травмований може сам виявити наявність перелому і викликати бригаду швидкої.

Діагностика

Кваліфікований лікар визначає наявність перелому при огляді пацієнта. Важливо точно встановити яким навантаженням або удару зазнав колінний суглоб, і що могло спровокувати отриману травму. Після огляду і опитування пацієнта відправляють на рентгеноскопію.

Завдяки процедурі рентгена фахівець не тільки остаточно підтверджує поставлений пацієнту діагноз, але і точно визначає конкретну ділянку перелому, його вид, переконується в наявності або відсутності осколки в м’яких тканинах, що оточують коліно. Якщо зачеплена хрящова тканина, рентген не покаже цього.

При підозрі лікаря на наявність у хворого такої травми, його відправляють на артроскопію.

Дана процедура дозволяє візуалізувати і виявити порушення цілісності хрящової тканини в колінному суглобі. Також артроскопія дозволяє виявити травми менісків. Після ретельної діагностики фахівці визначаються з методикою лікування пацієнта.

Перша допомога

Важливо відразу ж звернутися до лікаря, щоб вирішити проблему і не отримати можливих ускладнень. Наприклад, є ризик отримати артроз, внаслідок якого буде порушено нормальне функціонування суглоба і людина не зможе нормально пересуватися.

Своєчасно надана перша допомога при переломі коліна може позбавити від багатьох наслідків. Якщо розірвані м’які тканини, потрібно насамперед зупинити кров. Для цього можна використовувати заморожені продукти з морозильника, сніг або лід. Але спочатку, охолоджуючий засіб потрібно обернути тканиною або рушником і тільки потім прикладати до рани. Потім її потрібно перемотати чистою тканиною або бинтами.

Далі травмовану ногу потрібно зафіксувати в одному положенні, спорудивши з підручних предметів шину. Для цього можна застосувати палиці від чого-небудь, гілки і т. д., розташувавши їх ліворуч і праворуч від зламаного коліна. Далі їх скріплюють наявної під рукою одягом або бинтом. Якщо біль неможливо терпіти, можна самостійно прийняти знеболюючий препарат і чекати приїзду швидкої допомоги.

Лікування

Якщо перелом в коліні є закритим, не має осколків і додаткових ускладнень (зсуву), пацієнту накладають гіпс, який необхідно носити від 1,5 до 2 місяців. Але, при травмі виростка, перед накладенням гіпсу робиться пункція за допомогою порожнистої голки для видалення в суглобі скупчилася крові після перелому, а потім введення через ту ж голку (вона одразу не виймається) знеболюючого (новокаїну). Тільки потім колінний суглоб звільняється від голки і накладається гіпс або його найкраща альтернатива – колінний тутора, про який ми поговоримо трохи нижче.

При гипсовании коліна, нога не повинна перебувати в повністю розігнутому положенні. Коліно повинно бути зігнуто під всередину приблизно на 5-7 градусів.

У випадках, якщо у пацієнта виявлений перелом зі зміщенням, спочатку фахівці вправляють пацієнту зміщені кістки під наркозом і лише потім накладають гіпсову пов’язку.

Якщо при переломі стався розрив м’яких тканин, і від кісток відкололися декілька фрагментів, лікування пацієнта починається з хірургічного втручання. Кістки відновлюють по частинах, збираючи всі фрагменти в їх початкове положення і скріплюючи їх між собою хірургічними спицями, гвинтами, болтами. Також для цієї мети можуть застосовуватися сталеві штифти, пластини.

Тільки після вдалого хірургічного втручання на пошкоджену ногу можна накладати гіпс. Скільки триватиме процес загоєння суглоба, залежить від індивідуальної фізіології людини. Але такі травми заживають довше, ніж інші види переломів.

Ще одного способу лікування відноситься скелетне витяжіння, при якому на ногу накладається спеціальна шина і через п’яту вдаряється спиця, до кінця якої підвішується вантаж вагою приблизно в 5 кг.

Через 2 дні початкове лікування за допомогою постійного витягнення доповнюється боковим натягом, при якому застосовується бічні тяги, що накладаються на мищелок і гомілку, вантаж їх становить близько трьох кілограм.

Колінний тутора при травмах коліна

Медицина поступово відходить від використання класичних гіпсових пов’язок при травмах, де це можливо, починає використовувати всілякі альтернативи гіпсу. Однією з таких альтернатив є колінний тутора, який має очевидним переваги над звичайною гіпсовою пов’язкою:

• краще фіксує колінний суглоб;
• ходьба в ньому комфортніше;
• володіє коригувальним властивістю при можливій зміні форми кінцівки;
• хвора нога менше навантажується і знаходиться в повному спокої.

В залежності від необхідного лікування, тутора може використовуватися для:

• фіксації кінцівки;
• розвантаження;
• коригування при деформаціях.

Реабілітація

Повне відновлення у кожної людини може тривати різний час. Якщо перелом мав легку форму, то зазвичай достатньо 2-3 місяців. Скільки займе часу відновлення після складної травми, сказати важко. Але інколи може тривати до 10-12 місяців реабілітації.

Для прискорення загоєння пацієнту призначаються наступні процедури:

• магнітотерапія;
• електрофорез;
• масаж;
• лікувальна фізкультура — ЛФК.

Також лікар рекомендує пацієнту вживати в їжу велику кількість продуктів, збагачених кальцієм (особливо кисломолочні продукти і рибу) і приймати полівітаміни. Ушкоджений суглоб необхідно піддавати навантажень мінімально і збільшувати їх кількість дуже повільно, щоб не спровокувати повторних зсувів, розривів або повторний перелом.

Вже на четвертий день після накладення гіпсу (або колінного тутора) можна починати виконувати вправи, які задіють травмовану кінцівку, а саме – чотириглавий м’яз стегна. Одним з таких вправ є підйом всієї ноги. При цьому пацієнт постійно знаходиться в лежачому положенні.

Деякі правила по розробці коліна:

• навантаження повинна бути поступовою;
• для прискорення термінів реабілітації можна займатися простий нешвидкої ходьбою, швидкістю до двох км/год;
• допоможе відновитися швидше велотренажер, але крутити педалі потрібно так, щоб колінний суглоб в нижній точці повністю випрямлявся;
• якщо відсутні больові відчуття, можна виконувати невеликі стрибки.

При неспішному виконанні всіх рекомендацій спеціаліста, людині з часом вдається практично повністю відновити повноцінну функціональність пошкодженого колінного суглоба.

Ускладнення і наслідки

Як правило, можуть виникнути найчастіші ускладнення, які виникають конкретно в місці травми – це процеси нагноєння інфікування рани, якщо перелом відкритий. Також можуть бути і порушення функціонування систем організму, наприклад, можливе виникнення порушень в роботі серця і судин. Ускладнення можуть виникнути, як з-за неправильно наданої першої допомоги, так і після операції.

Нагадуванням про отриману травму може залишитися лише незначний кульгавість. У випадках, коли пацієнт надмірно поспішає відновити рухову активність травмованим коліном, і не контролює навантаження на нього, він ризикує залишитися інвалідом на все подальше життя.

Перелом колена – это тяжелая травма, охватывающая четыре кости, принимающие участие в формировании этого сустава. Патология широко распространена среди девушек и мужчин в возрасте старше 20 лет. Перелом коленного сустава составляет примерно 10 % случаев от общего количества травм опорно-двигательного аппарата.

Виды

От правильной постановки диагноза и определения вида травмы зависит эффективность назначенной терапии. Переломы бывают:

• Открытыми. Сопровождаются повреждением целостности кожных покровов.
• Закрытыми. Кожа не травмирована.

Переломы колена открытого типа сопряжены с высоким риском инфицирования и сильной кровопотери. Отсутствие своевременной доврачебной помощи может привести к смерти пострадавшего.

Внутрисуставные переломы колена бывают:

• со смещением осколков;
• без смещения.

В зависимости от положения частей коленной чашечки повреждения классифицируются на:

• Остеохондральный. Происходит отрыв малой части надколенника.
• Горизонтальный. Разлом кости на две части.
• Многооскольчатый. Кость раздроблена на несколько осколков.
• Вертикальный. Чашечка разламывается вдоль.

По расположению осколков кости вдоль оси переломы бывают:

• Со смещением осколков. Необходимо проведение хирургического вмешательства.
• Без смещения.
• Компрессионные. Кость вдавливается.

Степень тяжести травмы со смещением во многом зависит от растяжения связок. Если проблемы с сухожилиями у пострадавшего отсутствуют, осколочного смещения получается избежать.

Застарелые переломы требуют более длительного лечения и реабилитации в отличие от первичного.

Причины

Повреждению коленного сустава преимущественно подвержены профессиональные спортсмены из-за стабильных интенсивных нагрузок на колено. Распространена эта травма также и среди пожилых людей вследствие возрастной дегенерации суставной ткани.

Основными причинами возникновения перелома колена являются:

• интенсивный удар в надколенник или чрезмерное давление на коленный сустав;
• падение на нижнюю конечность, согнутую в колене.

Нарушение целостности колена может произойти вследствие сильного напряжения сухожилий, провоцирующего разрыв мышечного и костного аппарата надколенной области.

Симптомы

Для перелома колена характерны следующие клинические проявления:

• выраженные болевые ощущения;
• отечность прилегающих тканей;
• гематома;
• деформация коленного сустава, вследствие сдвига костей;
• разрывы кожных покровов;
• нарушение функциональности сустава и ограничение движений;
• повышение температуры.

Распознавание травмы осуществляется на основании пальпации или изучения рентгенологического снимка, на котором визуализируются повреждения. Через несколько суток после нанесения травмы колено приобретает синий цвет, а гематома распространяется до стопы.

Это состояние считается нормой при переломе колена, необходимости в дополнительном лечении нет.

При травме коленного сустава требуется незамедлительная медицинская помощь, поскольку неправильное лечение способно стать причиной серьезных осложнений. Категорически нельзя заниматься самолечением.

Первая помощь

Пострадавший с переломом колена нуждается в квалифицированной медицинской помощи. Поэтому первой задачей окружающих людей является срочная доставка больного в ближайший травмпункт.

Чтобы снизить риск возможных осложнений, больному требуется оказание качественной доврачебной помощи на месте происшествия:

• При открытом переломе осуществляется купирование кровотечения при помощи асептической повязки и жгута. При необходимости длительной транспортировки пострадавшего жгут снимается каждые 40 минут в зимнее время года и через 90 – летом.
• При закрытом: травмированная конечность иммобилизуется, прикладывается холодный компресс и выполняется ее фиксация при помощи шины.

Любой вид перелома требует проведения качественного обезболивания.

Категорически запрещается самостоятельное вправление осколков. Такое действие дополнительно травмирует больного и усугубит его положение.

Лечение и реабилитация

Лечение травм колена входит в компетенцию врача-ортопеда. Терапия может проводиться консервативно или хирургически, в зависимости от степени тяжести повреждения.

При закрытом переломе выполняется накладывание гипса на период от 1,5 до 2 месяцев. Если имеется травма мыщелка, перед гипсованием выполняется пункция для удаления жидкости из суставной полости сустава. Одновременно с этим проводится обезболивание. В качестве альтернативы гипса используется коленный тугор.

Нога гипсуется в положении с согнутым внутрь коленом, примерно на 5-7 градусов. Нельзя накладывать гипс на полностью разогнутую нижнюю конечность.

При обнаружении перелома со смещением осуществляется вправление сдвинутых костей под общей анестезией. После этого накладывается гипсовая повязка.

Если травма отягощена разрывом мягких тканей и отделением осколков от кости, пациенту необходимо проведение оперативного вмешательства.

Врачи восстанавливают кости по фрагментам, собирая их в первоначальное положение. Части костей скрепляются между собой специальными хирургическими приспособлениями: винтами, спицами, болтами, стальными штифтами и пластинами.

Гипс накладывается после удачного проведения операции. Процесс восстановления сустава зависит от индивидуальных особенностей физиологии человека. Заживление коленного сустава, сопряженного с разрывом мягких тканей, происходит значительно дольше, чем при других видах переломов.

Эффективным методом лечения является скелетное вытяжение. В этом случае на поврежденную конечность накладывается шина, через пятку вонзается спица, к концу которой подвешивается груз. Через пару дней лечение дополняется боковым натяжением с помощью боковых гирь, которые накладываются на мыщелок и голень.

Медикаментозная терапия направлена на облегчение состояния пострадавшего и предотвращение возможных осложнений. По назначению врача применяются следующие группы лекарственных средств:

• Анестетики. Для купирования болевого синдрома.
• Антибиотики. Позволяют предотвратить инфицирование поврежденных тканей при открытых травмах.
• Анальгетики. Используются в качестве сопутствующих препаратов до снижения боли.
• НПВС. Купируют воспалительный процесс.

Коленный тутор

Это эффективная альтернатива традиционной гипсовой повязке. Коленный тутор обладает целым рядом достоинств:

• надежная фиксация коленного сустава;
• комфортная ходьба;
• корректирующее свойство при деформации конечности;
• снижение нагрузки на ногу и обеспечение спокойного положения.

Этот вид ортеза может использоваться для различных целей:

• фиксации ноги;
• снятия нагрузки;
• корректировки при изменениях формы ноги.

Реабилитация

Период реабилитации может варьироваться у разных людей. При переломе легкой степени человек восстанавливается за 2-3 месяца. После травмы тяжелой степени реабилитация может занять от 10 до 12 месяцев.

С целью ускорения заживления больному назначаются процедуры:

• массаж;
• магнитотерапия;
• УВЧ;
• грязевые аппликации;
• солевые ванны;
• электрофорез;
• ЛФК.

При разработке колена нагрузки следует увеличивать постепенно, чтобы не спровоцировать повторного травмирования.

Рекомендуется заниматься неспешной ходьбой и использовать велотренажер.

Осложнения и последствия

После проведения хирургического вмешательства возможно появление осложнений местного и общего характера.

К числу местных осложнений относятся:

• Инфекционное поражение.
• Нагноение.

При своевременном обращении за медицинской помощью они не представляют угрозы для жизни человека.

Процесс заживления травмы контролируется рентгенографией, которая может спровоцировать:

• бурсит;
• артрит;
• хронический болезненный синдром в коленном суставе;
• тугоподвижность;
• снижение эластичности связочного аппарата;
• атрофию мышц.

Осложнения общего характера могут стать причиной сердечно-сосудистых заболеваний.

Врачебное наблюдение и проведение комплекса лечебно-реабилитационных мероприятий позволяет снизить риск возникновения возможных осложнений и способствует восстановлению функций коленного сустава.