Перелом ключиці допомога
Автор: Рушковський Олександр , лікар-інструктор Медсанбат
При первинному огляді пораненого послідовно звертаємо увагу на цілісність кісток грудної клітини. Серед усіх переломів кісток у військових, переломи ключиці складають близько 3%.
Ключиця — це маленька, дугоподібна кісточка, яка з’єднує лопатку і грудну клітку. Розташовується кістка поверх ребер і у більшості людей видна неозброєним оком. Ключична кістка виконує підтримуючу функцію кісток руки і лопатки, створюючи каркас плечового пояса. Також ключиця виконує функцію захисту великих кровоносних судин і нервових волокон в пахвовій зоні. Зустрічаються переломи зі зміщенням уламків і без зміщення.
Причини травми
Переломи ключиці,в бойових умовах, бувають двох типів:
- Внаслідок прямої травми, що відбувається при ударі по надплечью, при падінні важкого предмета на ключицю або зовнішню частину надпліччя. При вогнестрільному або осколковому пораненні ключиці.
- Внаслідок непрямої травми, при падінні на зовнішню частину плечового суглоба, лікоть або випрямлену руку.
Класифікація переломів
За локалізацією. По розташуванню перелому ключиці виділяють:
1. Грудини кінець. Переломи подібного роду найбільш рідкісні серед загального числа травм ключиці і становлять трохи більше п’яти відсотків.
2. Діафіз. Це найбільш тонка середня частина кістки, тому саме на її частку припадає найбільша кількість переломів, а саме вісімдесят відсотків.
3. Акроміальний кінець. Це частина ключиці, що з’єднується з плечем. Подібні травми також не надто поширені. Їх частина становить трохи менше п’ятнадцяти відсотків.
За характером перелому. По напряму і характерними ознаками травми бувають:
1. Поперечний. Як правило, стає результатом прямого акцентованого удару в область ключиці. Частіше за інших супроводжується ускладненнями.
2. Косопоперечние. У більшості своїй подібні травми отримують внаслідок здавлювання або падіння з витягнутою кінцівкою.
3. Осколковий. Подібні переломи виникають в результаті нанесення прямої травми. Найчастіще вогнепальні переломи мають саме такий характер.Третій варіант небезпечний пошкодженням плеври і судинно-нервового пучка. Найчастіше, осколкові переломи вимагають хірургічного втручання, так як відкололися частини кістки становлять небезпеку.
Вид перелому. Також переломи діляться на:
1. Відкриті. Подібні пошкодження найчастіше трапляються від вогнепальних та осколкових поранень, або удару в середню частину кістки.Найбільш поширені в при бойових травмах. Їх небезпека полягає в можливості нанесення супутніх травм м’яких тканин і судин.
2. Закриті. Найбільш поширені в мирний час і складають більшість. Такі переломи стають результатом падіння або здавлювання кістки.
Симптоматика, характерна для травми
Серед найбільш важливих, характерні такі симптоми перелому в ключичній кістки:
• Біль. Як правило, біль супроводжує всі травми, включаючи і незначні. Перелом відрізнятиме різкий біль, яка не йде на спад, а навпаки наростає.
• Ускладнений рух у плечі і кінцівки. Поранений не може вільно рухати рукою. Різко болючі рухи в плечовому суглобі на ураженій стороні, особливо при піднятті руки. Він змушений підтримувати іншою рукою пошкоджену кінцівку і притискати її до тулуба.
• Укорочування надпліччя. Візуально надплечье коротшає і зміщується вперед. Голова пацієнта при цьому схиляється в бік пошкодженої зони.
• Опущення плеча. Так як ключичная кістка з’єднує руку з грудиною, її перелом призводить до помітного опущенню плеча і, відповідно, до візуально помітного подовженню руки.
• Крепітація. Рух пошкодженим плечем або пальпація супроводжуються хрускотом в зоні перелому. Різка болючість при обмацуванні і легко можна промацати рухливі фрагменти,
- Нездорова рухливість. Хворий може здійснювати рухи в плечовому поясі, не характерні для здорового суглоба.
• Набряк. Перелом ключичній кістки часто супроводжується набряком м’яких тканин, який, на відміну від забитого місця, не проходить.
• Сглаженість надключичной ямки. Припухлі м’які тканини приховують зазвичай легко визначається ключицю.
• Освіта сходинки. Частини зламаною ключичній кістки утворюють кут з вершиною в місці розлому, також подібний феномен називають «наметом».
• Синці. Закритий перелом часто супроводжується підшкірними крововиливами в зоні розлому кістки та припухлістю. - Медіальний (внутрішній) край лопатки на пошкодженій стороні може відходити від грудної клітки,
- Блідість і синюшність руки. Подібний симптом спостерігатиметься у випадку передавливания артерії, що проходить в пахвовій зоні. У такому випадку, пульс променевої артерії НЕ БУДЕ прослуховуватися. Все це зазвичай супроводжується зниженням температури кінцівки і її зблідненням.
• Кровотеча. Подібний симптом супроводжує лише відкриті переломи ключичній кістки з пошкодженням чи проривом м’яких тканин і є досить рідкісним явищем при даному виді травми в мирний час, та є поширеним при бойовій травмі.
Точний діагноз ставиться після рентгенологічного обстеження.
Перша допомога пораненому з переломом ключиці.
Для початку потерпілого потрібно посадити і накласти іммобілізірующую пов’язку.
Методика накладення цих пов’язок в основному однакова.Хворого саджають на стілець.Він повинен міцноупертися на спинку, грудь вперед, лопатки звести, руки на поперек, предпліччя з плечем зігнуті під прямим кутом, кисті руки тримаються за боки, перші пальці кисті спрямовані один до одного. Під пахви вкладують валик з тканини. Перев’язку роблять удвох. Одналюдина ззаду розводить руками надплечья пацієнта так,щоб внутрішні краї лопаток максимально наблизилися дохребетного стовпа. Вінповинен утримувати плечі врозведеному положенні постійно впродовж перев’язки.Другий рятівник одночасно повільно і обережно великимипальцями фіксує вершину кута, утвореноговідламками ключиці. Після цього руку фіксують м’якою пов’язкою. Потім у стаціонаріпісля репозиції уламків ключиці фіксують гіпсовою або м’якою пов’язкою.
Надання першої допомоги при переломі полягає в накладенііммобілізіруючої косиночной або бинтової пов’язки. Попередньо в пахвову область кладеться великий шматок вати або звичайна зіжмаканий тканина. Наводимо приклад деяких з них нижче.
Це може бути бинтування зігнутою в ліктьовому суглобі руки до корпусу (пов’язка Дезо).
Це може бути пов’язка-косинка з опорою на здорове плече або косинка через шию на руку та фіксація руки до корпусу.
Просту іммобілізацію ключиці можна виконати матер’яними кільцями.
Робиться це за допомогою хустки або шарфа:
· накинути полотно тканини на шию, завести кінці під руки і зав’язати їх. Потім зв’язати кільце, що вийшло,перемичкою в області лопаток. Попередньо в пахвові області кладеться великий шматок вати або звичайна зіжмаканий тканина. Лопатки після накладення кільця мають бути зведені разом. Плечі розправляються, і відламки ключиці не травмуватимуть навколишні тканини за рахунок зайвої рухливості.
накинути полотно на плече з боку перелому, обидва кінці завести за спину, перехлеснути їх в області лопаток. Між зведеними лопатками встановити матерчатий валік. Потім один кінець підвести під здорову руку, а другий покласти на здорове плече, зав’язати вузол. Попередньо в пахвові області кладеться великий шматок вати або звичайна зіжмаканий тканина. Виходить «вісімка». Лопатки також мають бути зведені разом, а кільця «вісімки» стабільно утримувати їх в цьому положенні.
Для фіксації плечового поясу також використовують хрестоподібну пов’язку.
Можна зробити ще простіше. Зігніть обидві руки потерпілого в ліктях, відведіть назад надпліччя і закладіть за його спину будь-яку палицю так, щоб він утримувавїї в ліктьових згинах. Це також сприяє розслабленню м’язів плечового пояса і зменшує рухливість фрагментів зламаної ключиці.
В медичній практиці описано 11 способів фіксації перелому ключиці, в тому числі також використовуються: пов’язка Сейра, восьмиобразна бинтова м’яка пов’язка, овал Титової, пов’язка Уно, кольца Дельбе, шина Кузьмінського, кокситная пов’язка.Кожен з них ефективний в залежності від умов надання допомоги та навичок рятівника.
Після фіксації перелому необхідно провести перевірку чотирьох параметрів на кінцівкахпорівнюючи здорову сторону зі стороною перелому: пульс, температура, чутливість, колір. Накладення іммобілізуючої пов’язки не повинно погіршити стан пацієнта.
У одному з таких положень потерпілого, сидячим, слід доставити в лікувальний заклад.Якщо не проводити іммобілізацію або при виконанні неправильно можливий розвиток ускладнень як в ранній період після травмування, так і в пізніші терміни. А саме насамперед ушкодження: сосудів (підключичної вени та надключичної артерії), стволу плечевого нервового сплетіння або окремих його гілок, критична кровотеча, гемоторакс, пневмоторакс, поранення легені. При ушкоджені нервів пропадають як рухи в инервуємихними сегментах, так і чутливість. При ушкоджені сосудів на кінцівках погіршується або зникає пульс. Кінцівка може бути холодною та блідою або синюшною (дивіться симтоматику травми).
В разі, коли поранений непритомний та з-за травм неможливо зробити йому іммобілізуючу пов’язку та пораненого необхідно транспортувати лежачи на спині, тоді між лопатками встановлюють вузький матерчатий валік вздовж хребта. Це дає можливість частково розвести плечі.
Так як подібні травми часто супроводжуються сильним больовим синдромом, необхідне введення знеболюючих препаратів. Наприклад, анальгіну, аспірину або німесуліду. Якщо має місце відкритий перелом, потрібно постаратися припинити крововилив, наклавши давлячу пов’язку.
Після того, як перша медична допомога надана, подальшої лікування при переломі ключиці потрібно продовжувати в лікарняних умовах.
Источник
Ключица – небольшая парная кость, соединяющая кости руки с костями грудной клеткой. По форме представляет из себя трубчатую кость, а по строению – губчатую: внутри расположен не костный мозг, а губчатое вещество. Перелом ключицы — довольно распространенная и опасная травма.
Название ключичная кость получила из-за своего сходства с ключом по форме (S-образная). У мужчин ключица имеет более выгнутую форму из-за более развитых мышц. Расположена непосредственно над первым ребром.
Окостенение ключицы начинается еще в утробе матери – на 5-6 неделе жизни эмбриона, а заканчивается к 25-ти годам.
Ткани, расположенные в области ключицы, отличаются хорошим кровоснабжением и иннервацией: вокруг нее расположено плечевое сплетение. Эта кость считается наиболее уязвимой из-за своего строения и расположения.
Функции ключицы
Защитная – защищает от механических повреждений все нервы и сосуды между шеей и рукой.
Опорная – функционирует в качестве опоры для лопатки и руки. Кроме того, соединяет торс с рукой и обеспечивает ее подвижность.
Проводящая – обеспечивает проведение физических импульсов от руки к туловищу.
Перелом ключицы, классификация
По типу – закрытые и открытые.
По расположению – переломы внутренней, средней и наружной трети ключицы. Наиболее тонкой и поэтому наиболее уязвимой является средняя треть. Поэтому и ломается она чаще.
По виду перелома – без смещения и с неполным или полным смещением отломков. При неполном – часть костных отломков удерживается неповрежденной надкостницей. При полном – надкостница повреждена.
По характеру линии перелома – поперечные, косые и косопоперечные.
При наличии нескольких отломков – оскольчатые.
Причины перелома ключицы
Что может спровоцировать перелом ключицы:
- Травмы. Вследствие прямого воздействия — удар наносится непосредственно по плечевому суставу или ключице. При непрямом воздействии происходит падение на локоть или отведенную руку.
- Повреждение в ДТП.
- Патологические переломы при злокачественных новообразованиях, метастазирующих в кость, остеомиелите, наличии любых очагов хронической инфекции (синусит, пиелонефрит).
- Родовая травма при тяжелых родах: узкий таз, крупный плод.
- Интенсивные мышечные сокращения при эпилептическом припадке.
К группе риска относятся спортсмены, дети и лица пожилого возраста.
Симптомы перелома
По каким признакам можно определить перелом ключицы:
- Появление боли в месте травмы. Боль острая, постоянная, даже в покое. Усиливается при пальпации и движении.
- Появление отека и гематомы в месте травмы.
- Кровотечение – при повреждении кожи и открытом переломе.
- Ограничение двигательной функции плеча вплоть до полной невозможности поднять руку либо отвести ее в сторону.
- Вынужденное положение пострадавшего, в котором отмечается сведение нагрузки на плечо до минимума.
- Нарушение чувствительности руки при повреждении плечевого нерва.
При повреждении стенки артерии костным отломком рука холодеет и становится белой.
При переломе ключицы со смещением – визуально больное плечо опущено ниже здорового, отчего травмированная рука кажется длиннее.
При оскольчатом переломе через натянутую кожу часто видны осколки костей.
Визуально – выпирание ключицы, иногда – ее деформация. Плечо находится в неестественном положении: смещено вперед и вниз.
Первая помощь при переломе ключицы
Важно. Не пытаться самостоятельно вправить отломки!
Что нужно сделать до приезда скорой:
- Приложить холод к поврежденному месту – лед из холодильника, холодный компресс.
- Дать пострадавшему любой имеющийся аналгетик: Анальгин, Пенталгин, Кетонал, Индометацин.
- При кровотечении – тампонада, давящая повязка.
Необходимо обеспечить иммобилизацию поврежденной конечности с помощью повязки: наилучшая – крестообразная, обеспечивающая максимальную неподвижность плечевого пояса.
Бинтовую повязку накладывают сначала на здоровое плечо, потом по бинт ведут спине и фиксируют больную ключицу. Если опыт в наложении повязок отсутствует, лучше не бинтовать, а уложить больного и дождаться медиков.
В остальных случаях – обратиться в травматологический пункт для оказания квалифицированной медицинской помощи.
Источник
Переломы ключицы — это нарушение целостности ключицы. Характеризуется болью, ограничением движений в руке, отечностью, изменением формы ключицы, укорочением надплечья. Диагностика проводится травматологом на основании жалоб, анамнеза, результатов внешнего осмотра и данных рентгенографии. При переломе по типу «зеленой ветки» у детей накладывается мягкая фиксирующая повязка. При смещении отломков необходима репозиция с последующей фиксацией гипсовой повязкой. При повреждении или угрозе повреждения сосудов и нервов требуется операция.
Общие сведения
Переломы ключицы составляют до 12% от общего числа переломов и до 66% переломов костей плечевого пояса. В 80% случаев повреждение локализуется в средней трети ключицы, акромиальный конец страдает в 15%, грудинный – в 5% случаев. Чаще возникают в детском и подростковом возрасте. У детей ключица обычно ломается по типу «зеленой ветки» (с сохранением целостности надкостницы). У взрослых нередко наблюдаются переломы со смещением.
Причины
Чаще всего повреждения развиваются в результате несчастного случая в быту или на улице. Возможны следующие механизмы:
- При прямой травме (удар в область ключицы) обычно возникают косопоперечные, поперечные и оскольчатые переломы ключицы. Наблюдаются при драках с использованием палок, бит и металлических прутов, падении тяжелого предмета, столкновении с выступающей частью конструкции: производственного механизма, детского городка и пр.
- При непрямой травме (падение на вытянутую руку, локоть или плечо) формируются косые и косопоперечные переломы. Причиной падения обычно становятся неблагоприятные погодные условия, реже – алкогольное или наркотическое опьянение.
- В отдельных случаях перелом ключицы провоцируется резким сокращением мышц. Подобные травмы могут выявляться после генерализованного эпилептического припадка.
Патогенез
Ключица – небольшая, слегка изогнутая трубчатая кость, расположенная над верхним ребром и соединяющая грудину с лопаткой. Служит для укрепления плечевого пояса, является опорой для лопатки и костей верхней конечности. Защищает нервы и крупные сосуды подмышечной области.
Локализация перелома в значительной степени определяется анатомическими особенностями кости. Чаще всего ключица ломается в средней трети ближе к акромиальному концу – в наиболее тонком и изогнутом отделе. Другими факторами, влияющими на расположение повреждения, являются направление и точка приложения травмирующей силы.
Самыми распространенными являются оскольчатые и косые переломы. Под влиянием тяги мышц и веса конечности периферический фрагмент ключицы смещается книзу, кнутри и кпереди. Одновременно грудино-ключичная мышца «утягивает» центральный отломок вниз и назад. В результате надплечье укорачивается. Иногда конец периферического отломка продвигается в зону расположения сосудисто-нервного пучка, это представляет опасность из-за угрозы повреждения нервов и кровотечения.
Классификация
В современной травматологии и ортопедии используется систематизация переломов ключицы с учетом нескольких факторов:
- по локализации: повреждения наружной, средней и внутренней трети ключицы;
- по характеру отломков: поперечные, косопоперечные, косые, оскольчатые и S-образные;
- по виду повреждения: открытые и закрытые переломы.
Возможны травмы ключицы без смещения и со смещением отломков. Переломы со смещением могут сопровождаться повреждением плевры, расположенных поблизости нервов и кровеносных сосудов.
Симптомы перелома ключицы
Пациента беспокоит боль в месте перелома. Движения рукой на стороне повреждения резко ограничены. Надплечье отечно, укорочено. Форма ключицы изменена. Плечо опущено, наблюдается его смещение кнутри и кпереди. Здоровой рукой больной придерживает поврежденную конечность за локоть или предплечье и прижимает ее к туловищу.
При осмотре могут выявляться кровоизлияния, патологическая подвижность и крепитация отломков ключицы. При открытых переломах в зоне надплечья видна небольшая рана, нередко – с выстоящим из нее концом костного фрагмента. При нарушении целостности сосудисто-нервного пучка может обнаруживаться онемение и слабость конечности, возможны общая слабость и головокружение, обусловленные внутренним кровотечением. Разрыв плевры сопровождается одышкой и нехваткой воздуха вследствие пневмоторакса.
Осложнения
Осложнения переломов ключицы встречаются достаточно редко. Наиболее распространенным негативным последствием является ранение сосуда или нерва острым фрагментом кости. При нарушении целостности нервов в отдаленном периоде могут наблюдаться расстройства чувствительности и движений различной степени выраженности. Разрыв крупного сосуда чреват значительной кровопотерей. Пневмоторакс диагностируется редко, при отсутствии медицинской помощи может представлять угрозу для жизни.
Диагностика
Диагностика перелома ключицы осуществляется врачом-травматологом в условиях приемного покоя или амбулаторного приема в травмпункте. Используются следующие методики:
- Объективное обследование. При осмотре места повреждения определяется характерная деформация ключицы, отек, боль, иногда – крепитация фрагментов. При проведении общего осмотра обращают внимание на сохранность чувствительности и движений в верхней конечности, отсутствие или наличие признаков кровопотери, затруднений дыхания.
- Рентгенография ключицы. На снимках обычно хорошо просматривается зона перелома и направление смещения отломков. У детей выявляется углообразная деформация, обусловленная смещением фрагментов при сохранении целостности надкостницы.
При подозрении на травму нервов требуется консультация невролога, при признаках нарушения целостности сосудов показан осмотр сосудистого хирурга.
КТ грудной клетки. Перелом левой ключицы в средней трети с признаками начавшейся консолидации.
Лечение перелома ключицы
Лечебная тактика определяется наличием и характером смещения. Детям и взрослым с неосложненными, хорошо репонируемыми переломами ключицы без угрозы повреждения нервных стволов или сосудов стационарное лечение не требуется. При угрозе развития осложнений показана госпитализация в травматологическое отделение. В большинстве случаев отмечается хорошая эффективность консервативного лечения, операции проводятся редко.
Первая помощь
Первая помощь заключается в подвешивании конечности на косыночную повязку, сгибании ее в локтевом суставе и прибинтовывании к телу. Не следует самостоятельно пытаться устранить смещение путем резких рывков или движений пострадавшей конечностью – это может стать причиной вторичного смещения отломков, повысить угрозу возникновения осложнений.
Консервативное лечение
Основным методом лечения является иммобилизация. Срок фиксации у детей составляет 2-3 недели, у взрослых – 1 месяц. В детском возрасте для удержания отломков обычно достаточно колец Дельбе. У взрослых используют рамку Чижина и другие специальные повязки.
- При переломах по типу «зеленой ветки» и повреждениях без смещения накладывают фиксирующую повязку.
- При переломе ключицы со смещением отломков выполняется местное обезболивание с последующей репозицией и фиксацией мягкой или гипсовой повязкой.
После репозиции делают контрольный снимок, назначают УВЧ. При выраженных болях в первые дни после травмы рекомендуют принимать анальгетики. После прекращения иммобилизации больного направляют на массаж и ЛФК.
Хирургическое лечение
Показаниями к экстренному оперативному лечению являются все открытые переломы ключицы и закрытые травмы с развитием осложнений или угрозой повреждения нервов, плевры и кровеносных сосудов нестабильными костными отломками. Плановые операции проводят при неустранимом смещении фрагментов и значительной внешней деформации надплечья. Возможны следующие варианты остеосинтеза ключицы:
- Внутрикостный. Показан при оскольчатых переломах, используется специальный штифт или гвоздь Богданова.
- Накостный. Рекомендуется при многооскольчатых повреждениях, осуществляется с использованием изогнутой пластины.
- Спицевой. Фиксация выполняется спицами, которые проводят через фрагменты ключицы. Концы спиц выводят за пределы кости и скрепляют.
В послеоперационном периоде назначают антибиотики, анальгетики, физиопроцедуры. Выписку осуществляют после снятия швов (на 8-10 сутки).
Прогноз
Прогноз при неосложненных переломах ключицы благоприятный. Отломки обычно хорошо срастаются даже при наличии остаточного смещения, функция верхней конечности полностью восстанавливается. Исход при сопутствующих травмах плевры и нервно-сосудистого пучка определяется тяжестью повреждения, своевременностью оказания медицинской помощи.
Профилактика
Профилактика включает в себя мероприятия по снижению уровня травматизма. В период гололеда необходимо выбирать устойчивую обувь с нескользящей подошвой для предупреждения падений. Поскольку переломы ключицы часто встречаются у детей, важными превентивными мерами являются достаточный контроль при пребывании ребенка на улице, оборудование безопасных детских игровых комплексов.
Источник