Перелом кісток види

Перелом кісток види thumbnail

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хірургічне лікування перелому кута нижньої щелепи. Фіксація кісткових уламків пластинами. Принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність.

Запит «Перелом» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Перело́м (лат. fractura) — часткове або повне порушення цілісності кістки, яке спричинює вплив на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення[1].

Класифікація[ред. | ред. код]

Класифікація за пошкодженням зовнішніх покривів тіла[ред. | ред. код]

  • відкритий перелом (шкіра у ділянці перелому пошкоджена)
  • закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)

Класифікація за формою кісткових уламків[ред. | ред. код]

  • поперечні
  • косі
  • гвинтоподібні
  • скалкові
  • роздроблені

Класифікація за порушенням цілісності кістки[ред. | ред. код]

  • повні
  • неповні

Класифікація за зміщенням[ред. | ред. код]

  • зміщені, зміщені з «вколоченням»
  • незміщені

Класифікація за кількістю переломів[ред. | ред. код]

  • одиночні
  • множинні

Діагностика[ред. | ред. код]

Є відносні і абсолютні ознаки перелому, відносні є орієнтовними, і дозволяють лише запідозрити травму даного типу. Абсолютні ознаки підтверджують факт перелому, і дозволяють відрізнити його від інших, схожих за клінічними ознаками травм.

На місці травми[ред. | ред. код]

Основними ознаками перелому є:

  • сильний біль
  • набряк
  • синець
  • крепітація уламків (хрускіт)
  • патологічна рухливість
  • вкорочення сегменту
  • несправжній суглоб у віддаленому періоді
  • деформація кістки (кінцівки)
  • порушення функцій кістки (кінцівки)

У стаціонарі[ред. | ред. код]

Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.

Перша допомога при переломах[ред. | ред. код]

При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення).
Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки тощо). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.

Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).

При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому стараються ввести наркотичні анальгетики(наприклад: морфін).

При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При артеріальній кровотечі накладають джгут.

У лікувальному закладі після обстеження постраждалого приймають рішення про подальше лікування. Найчастіше проводять репозицію (співставлення та відновлення фізіологічного положення) уламків, а потім накладають відповідний тип гіпсової пов’язки (наприклад: лонгету). Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних видів імплантів швів, цвяхів, гвинтів, пластинок. Хірургічним лікуванням переломів є остеосинтез. Остеосинтез виконують за допомогою металевих пластин (металоостеосинтез), стрижнів, апаратів зовнішньої фіксації, або спиць та серкляжів (репозиційний).

При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку, антимікробні препарати.

Зростання кісток[ред. | ред. код]

Зламана кістка починає процес відновлення одразу після перелому. Зростання перелому проходить три головні стадії.

Утворення згустку[ред. | ред. код]

Спочатку кров збирається в кінцях зламаної кістки, утворюючи в’язку масу у вигляді згустку. Зі згустку утворюються волокна, які стають основою для наростання нової кісткової тканини.

Заповнення згустку[ред. | ред. код]

Незабаром клітини, які загоюють кістки — остеокласти і остеобласти, — заповнюють згусток. Остеокласти починають згладжувати зазубрені краї кістки, а остеобласти заповнюють проміжок між її кінцями. Через кілька днів з цих клітин формується гранулярний міст, який зв’язує кінці кістки.

Формування кісткового мозолю[ред. | ред. код]

Через 6-10 днів після перелому гранулярний міст з клітин стає кістковою масою, яка називається мозолем. Вона крихка і при різкому русі може зламатися. Ось чому зламана кістка під час загоєння повинна бути нерухомою. Пізніше мозоль перетворюється на тверду кістку.

Зрощення кістки[ред. | ред. код]

Через 2-9 тижні, за новими кровоносними судинами починає надходити кальцій до проблемної ділянки, що сприятливо впливає на кісткову тканину. Цей процес-окостеніння, з’єднує зламані елементи кістки. Кістка вважається загоєною, по проходженню всіх етапів, і стає міцною. Хоча пошкоджену ділянку можна звільнити від гіпсу, для остаточного одужання
необхідно близько року.

Щоб кістки швидше зрослися, необхідно точно слідувати вказівкам фахівця і дотримуватися обережності, в іншому випадку, може порушити процес загоєння. Це може сприяти неправильному зростанню кістки, поряд з погано проведеною операцією по складанню уламків і непрофесійної консультацій фахівця.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ S.T. Marshall; B.D. Browner (2012) [1st. Pub. 1956]. Chapter 20: Emergency care of musculoskeletal injuries. У Courtney M. Townsend Jr. Sabiston textbook of surgery: the biological basis of modern surgical practice. Elsevier. с. 480–520. ISBN 978-1-4377-1560-6. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Перелом не зростається 7 років: що робити?
  • Скільки зростається кістка після перелому[неавторитетне джерело]

Источник

Фото - Переломи - ушкодження кісток з порушенням їх цілісностіПереломами називаються ушкодження кісток, що супроводжуються порушенням їх цілісності. У більшості випадків переломи кісток мають набутий характер внаслідок травм і хвороб, рідко — вроджений. В останньому випадку йдеться про спадкові захворювання скелета, які призводять до зниження міцності кісткового апарату людини.

Існує безліч причин порушення цілісності опорно-рухової системи, серед них виділяють і механічні дії, тобто вогнепальне поранення, падіння, удар, а також патологічні процеси, викликані пухлинами, ендокринними хворобами, остеомиелитом та іншими. Для перелому кісток не завжди потрібен сильний імпульс. При патологічних станах навіть слабкий рух у сні може спровокувати важкі наслідки.

Читайте также:  Перелом средней трети локтевой кости

Будь-яке пошкодження кісток задіє також навколишні тканини, м’язи і нерви, в більшості випадків такий стан становить загрозу для життя, тому потрібна термінова перша допомога, після чого хворого потрібно доставити в лікарню.

Види переломів кісток

Як уже частково згадувалося вище, переломи кісток можуть бути травматичними і патологічними. Перші, у свою чергу, мають безліч різновидів. Найбільш відоме серед більшості населення поділ на:

  • Закритий перелом кісток — який не торкається шкіру, то є ризик інфікування тканин зводиться практично до нуля;
  • Відкритий перелом — наявність рани і пошкодження шкіри, при цьому залежно від розташування кістки і глибини ураження можна візуально побачити травми. В даному випадку високий ризик крововтрат і проникнення в організм інфекції.

Відкриті переломи бувають:

  • Первинно відкритими, в результаті впливу травмуючої сили на певну область, що призводить до порушення цілісності шкіри, м’яких тканин і кісток. Часто такий стан супроводжується великою раною і оскольчатим переломом;
  • Вдруге відкриті — прокол гострим уламком ушкодженої кістки зсередини, що проявляється раною на шкірі і зоною ушкодження м’яких тканин меншого масштабу.

За типом утворилися уламків травми бувають наступних видів:

  • Надломи;
  • Тріщини;
  • Переломи поперечні;
  • Переломи крайові;
  • Косі переломи;
  • Гвинтоподібні переломи;
  • Осколкові переломи кісток.

Також можна навести диференціацію переломів кісток по розташуванню відламків:

  • Переломи кісток зі зміщенням — зміна розташування частин кісткової тканини в результаті пошкодження;
  • Без зміщення.

Внаслідок перелому кістки зсув може виникнути при скороченні прилеглих м’язів. Про простий травмі говорять у тих випадках, коли кістка розділилася на дві частини, але це не означає, що лікування не представляє особливої праці. У більшості випадків переломи кісток без зміщення зустрічаються у дітей, у той час як у дорослих повні ушкодження завжди пов’язані з даною проблемою.

Найчастіше переломи стосуються довгих трубчастих кісток — ліктьовий, плечовий, стегнової, променевої та гомілкових.

Переломи кісток Фото - Види переломів кістоку дітей можуть бути особливих видів: апофізеоліз і епіфізеоліз. Це означає зміщення апофизов або епіфізів кісток по лінії незміцнілого росткового хряща. Підвидом таких порушень є остеоепіфізеоліз, що супроводжується проходженням лінії перелому теж через хрящ з частковим переходом на кістку. Такий перелом кісток у дітей небезпечний ймовірністю пошкодження хряща і передчасним його замиканням. В результаті у дитини можуть вкоротити або викривити кінцівки.

Переломи кісток у дітей супроводжуються сильним набряком м’яких тканин.

Симптоми переломів кісток

Незалежно від того, постраждав чоловік від закритого перелому кісток або відкритого, симптоми завжди виражаються гострим болем у місці пошкодження, набряком і припухлістю, крововиливом в області перелому (у випадках із закритими переломами кісток можна побачити гематоми), Порушенням контурів суглоба або кінцівки кістки, істотним обмеженням рухливості, неприродною рухливістю пошкодженої кінцівки.

Лікування переломів кісток

Лікування перелому кісток здійснює тільки фахівець в даній області. Але в будь-якому випадку потерпілому необхідна перша допомога, від якої може залежати не тільки його подальше здоров’я, але й життя.

При відкритій травмі обов’язково потрібно продезінфікувати рану як мінімум перекисом водню, потім накласти стерильну пов’язку на пошкоджену ділянку. Завдання оточуючих — покласти людину в нерухоме положення, щоб пошкоджена кістка була надійно зафіксована. При закритому переломі кісток або відкритому зняти одяг з потерпілого ділянки, щоб полегшити доступ лікарів до цієї зони. Нерідко внутрішні травми, як і відкриті кровоточать, також вимагають оперативного втручання.

Головною метою при лікуванні переломів кісток є зрощення відламати частин і відновлення функцій кінцівок. Найважче досягти цього при переломах кісток зі зміщенням, оскільки результат залежить від ступеня пошкодження, своєчасності кваліфікованої допомоги і дій самого пацієнта.

При закритому типі переломи кісток зі зміщенням відновлюються за допомогою ручних маніпуляцій і з застосуванням спеціальних апаратів для цих цілей. Якщо у пацієнта виявлена велика рана, тобто відкритий перелом, тоді робиться операційний розріз і остеосинтез кісткових уламків.

В цілому, лікування можна розділити на консервативне та оперативне, що, в свою чергу, має на увазі не тільки хірургічні заходи, але і фізіотерапію, спеціальну лікувальну гімнастику, використання витягуючих апаратів, прийом медикаментів (для усунення інфекцій) і вітамінізованих комплексів (для відновлення кісток) . Після надання необхідної медичної допомоги пацієнту накладають фіксуючий гіпс.

Реабілітація після перелому кісток

Під реабілітацією при переломах кісток увазі період відновного лікування, який заснований на лікувальній фізкультурі. Поряд зі спеціальними вправами показаний масаж, фізіотерапія, механотерапія.

Лікувальна фізкультура проводиться у формі індивідуальних занять і призначається фахівцем. На початковому етапі реабілітація після переломів кісток направлена на стимуляцію обмінних процесів, профілактику та ліквідацію наслідків травми, гіпотрофію м’язів, профілактику контрактур, нормалізацію психоемоційного стану людини.

Далі пацієнту необхідно пройти курс ЛФК процедур, які відновлять рухливість суглобів, силу м’язів, координацію рухів, природних напрацьованих навичок, витривалість до різних фізичних навантажень.

Також для реабілітації після переломів кісток призначають фізіобальнеотерапію для зменшення набряків, зняття больового синдрому, поліпшення кровообігу, поліпшення зрощення кісток. Для цих цілей застосовують ультразвук, УВЧ, індуктотермія, електрофорез, фонофорез з лікарськими препаратами, електростимуляцію м’язів, УФ-опромінення, радонові, хвойні, соляні, хлоридно-натрієві ванни.

Читайте также:  Способы лечения перелома лучевой кости

Источник

Перелом – это травма, при которой происходит повреждение костной ткани. При этом прочность кости оказывается ниже, чем сила воздействующего фактора. Существует классификация переломов, которая помогает врачам точно поставить диагноз и назначить правильное лечение.

перелом лечение

Переломы и их симптоматика

Симптомы варьируются в зависимости от типа перелома. Например, при травме позвоночника болевой синдром может появиться не в месте удара, а в нижних конечностях. Травма со смещением всегда приводит к появлению деформации и нетипичной подвижности. Большинство переломов сопровождаются сильным непрекращающимся со временем болевым синдромом, появлением отечности, покраснения, синюшности кожи в месте травмы, образованием гематом. При травмировании конечности утратятся её опорная и двигательная функции.

Открытый перелом легко распознать по открытой кровоточащей ране, часто с торчащими из нее обломками костей. При закрытом отломки кости могут выпирать сквозь кожу, не пробивая её. Травма ребер всегда сопровождается затрудненным дыханием, болезненностью, кашлем, иногда – кровохарканием. Перелом со смещением всегда вызывает заметную деформацию кости, если повреждена конечность, она может показаться длиннее или короче нормальной.

Зависимость травмы от возраста

Структура костей ребёнка более гибкая и не такая прочная, как у взрослых, из-за чего их опорно-двигательный аппарат более уязвим к травмам. Кроме того, повышенный риск травмы у детей связан с высокой активностью и недостаточными навыками самосохранения. У пожилых людей в процессе возрастных изменений из костной ткани вымываются соли кальция, из-за чего скелет также становится более хрупким. Кроме того, ухудшенное в силу возраста кровообращение может приводить к ухудшению равновесия, головокружениям, повышая риск падения.

У зрелых людей риск травмы связан с сезонными погодными условиями, физическим трудом, спортивной деятельностью.

Перелом у ребенка

Основные симптомы

Почти все виды переломов имеют сходную, довольно яркую клиническуюкартину. Признаки могут варьироваться в зависимости от разных факторов, но выделяют общие симптомы повреждения костной ткани: сильная боль, не проходящая со временем, покраснение, отек, образование гематом, синюшность кожи в месте травмы.

Некоторые из этих симптомов являются абсолютными признаками перелома, некоторые – относительными. Преобладание тех или иных признаков зависит от типа травмы.

Классификация переломов костей

Для упрощения работы медицинских работников существует классификация переломов костей. Повреждения отличаются по разным факторам, включая форму и размещение обломков кости, а также причину травмы.

Причины травмы

В зависимости от причины повреждения переломы бывают патологическими или травматическими. Среди патологических выделяют следующие разновидности:

  1. Истончение костей после хирургического вмешательства.
  2. Наличие хронических патологий.
  3. Остеопороз.
  4. Кисты костей.
  5. Наличие опухолей.

Травматические повреждения делятся на прямые и непрямые. К прямым относят любые травмы, при которых место воздействия на ткани совпадает с местом нарушения целостности кости. В противном случае перелом называется непрямым.

Сообщение отломков кости

В зависимости от расположения отломков костей, различают 2 вида переломов. Если целостность мягких тканей нарушена, перелом называется открытым. Если таких повреждений нет – закрытым.

открытый и закрытый перелом

Открытые переломы, в свою очередь, подразделяют на первичные и вторичные. В первом случае повреждение мягких тканей образуется в момент травмы. Вторичный возникает, когда обломки кости травмируют кожу, пробивая её и образуя рану.

Закрытые переломы делятся на следующие типы:

  • Комбинированный. Характеризуется возможным наличием повреждений висцеральных органов.
  • Сочетанный. Причиной повреждения стали химические, радиационные и механические факторы.
  • Множественный. В этом случае наблюдаются повреждения нескольких костей сразу.
  • Единичный. Наблюдает повреждение только одной кости.
  • Полный. Происходит полное отделение концов кости, наблюдается их смещение.
  • Неполный. Обломки кости не разделяются. К таким дефектам относят надломы, трещины, дырчатые и краевые переломы.

Самые сложные, опасные и долго заживающие типы травм – это переломы со смещением. Они могут провоцировать тяжелые осложнения: потерю чувствительности, паралич, кровотечения, застойные процессы. Травмы крупных мышц и кровеносных сосудов способны привести к летальному исходу.

Место расположения

В зависимости от расположения травмы делят на следующие типы:

  1. Эпифизиолизы – травмы зон роста костной ткани у детей.
  2. Эпифизарными – повреждения в полостях суставов.
  3. Метафизарными – в области сустава.
  4. Диафизарными – травмы концов трубчатых костей.
  5. Вколоченными – травмы губчатых элементов костей.
  6. Повреждения трубчатых костей.

Эпифизарная травма представляет собой совмещение перелома и вывиха. Это осложняет процесс лечения, и делает период восстановления более длинным.

Форма линии перелома

В зависимости от линии перелома, они делятся на следующие типы:

  1. Поперечный.
  2. Продольный.
  3. Косой.
  4. Винтовой.
  5. Оскольчатый.

Форма переломоы

При поперечных переломах повреждение считают стабильным, так как не возникает смещения. В других случаях кости тянутся за мышцами, и их отломки начинают расходиться, если их сразу же не зафиксировать.

При оскольчатом повреждении кости образуются несколько острых осколков, которые впиваются в мягкие ткани, нанося повреждения. Такие травмы требуют длительного лечения и реабилитации.

Возможные осложнения переломов

Осложнения при травме кости подразделяют на три группы:

  1. Нарушения со стороны костной ткани. Неправильное заживление, патологическое изменение длины поврежденной конечности, образование ложного сустава.
  2. Нарушения со стороны мягких тканей. Кровотечения, атрофия мышечной ткани, ухудшение иннервации и кровотока.
  3. Распространение инфекции в ране или по всему организму.

Перелом может не срастись, если неправильно расположить отломки кости. Если между отломками кости попадут мягкие ткани, может образоваться ложный сустав, из-за чего конечность потеряет возможность нормально двигаться.

Читайте также:  Удобная одежда при переломе руки

Повреждение нервных стволов при травме может вызвать образование крупной костной мозоли, что приведет к возникновению параличей и парезов, а также нарушению обменных процессов в тканях. Все эти осложнения, в конечном счете, могут стать причиной инвалидности.

атрофия мышц после перелома

Длительная иммобилизация конечности приведет к атрофическим процессам в мышцах и нарушению подвижности суставов. А также при снятии гипса могут наблюдаться отеки, синюшность кожных покровов. Чтобы избежать этого назначают лечебные процедуры, курсы специальных упражнений.

Инфекционные осложнения возникают при открытых повреждениях кости, когда патогенные микробы попадают в рану и распространяются по организму. Чтобы их предотвратить, рану обеззараживают и закрывают повязкой, раны зашивают, проводят лечение антибиотиками.

При неправильном или затянувшемся лечении возможно формирование рубцов, которые начинают давить на сосуды и нервы, что приводит к появлению хронических болей после окончания лечения. При этом пациент не может долго ходить, переносить тяжести, чувствует боль при смене погодных условий.

Диагностика перелома кости

Диагностировать травму можно, опираясь на симптомы, однако есть вероятность перепутать его с сильным ушибом или трещиной из-за похожей симптоматики. После оказания первой медицинской помощи нужно доставить пострадавшего в больницу, где его сможет обследовать квалифицированный специалист.

Перелом осмотр

Наиболее точный способ определить перелом – сделать рентгеновский в разных проекциях. Это позволит не только определить место повреждения, но и хорошо изучить его со всех сторон. Как правило, для постановки точного диагноза этой процедуры достаточно. После неё врач может назначить лечение и наложить гипс.

Относительные признаки перелома

Почти любые повреждения костной ткани сопровождаются следующими относительными признаками:

  • сильный болевой синдром, не ослабляющийся со временем;
  • утрата двигательной функции;
  • отечность и покраснение кожи;
  • появление кровоподтеков.

Важно: эти признаки проявляются не всегда и могут оказаться симптомами другой травмы. Точно диагностировать её может только врач.

Абсолютные признаки перелома

Абсолютными признаками травмы костей являются крепитация – характерный хруст отломков кости при попытке двигать поврежденной конечностью или прощупать её, деформация, а также патологическая подвижность в месте травмы. Эти симптомы не всегда становятся доминирующими, но при их наличии перелом можно определить точно.

Первая помощь при переломах конечностей

Пострадавшему нужно сразу же оказать первую медицинскую помощь. Важно: правильные действия в первые моменты после травмы помогут избежать травматического шока, а также осложнений при дальнейшем лечении.

Оценить травму

Что нужно сделать в первую очередь:

  • Оценить повреждения, их тяжесть и общее состояние пострадавшего.
  • Остановить кровотечение, обеззаразить рану.
  • Дать пострадавшему обезболивающее.
  • При необходимости переместить пострадавшего в более удобное положение, в котором он сможет дождаться скорой помощи. Перед этим важно оценить, возможна ли транспортировка: нельзя как-либо двигать пациентов при переломе позвоночника.
  • Обездвижить поврежденный участок, наложить шину из подручных средств.

Если самостоятельная транспортировка пострадавшего невозможна, после оказания помощи необходимо сразу же вызвать скорую помощь.

Остановка кровотечения

При открытом повреждении костей может открыться сильное венозное или артериальное кровотечение. Его нужно остановить, используя медицинский жгут или использовать для этого подручные средства: ремень, галстук, кусок ткани от одежды.

Перед тем как накладывать жгут, нужно определить тип кровотечения. Сделать это можно по цвету крови и скорости её выделения:

  1. Венозное кровотечение — кровь течет медленно, равномерно, имеет темный окрас. Жгут нужно наложить под местом травмы.
  2. Артериальное кровотечение — кровь ярко-красная, бьет из раны рывками. Жгут накладывают сверху травмированной зоны.

Важно: скорая помощь может приехать не сразу после вызова. Чтобы не дать конечности отмереть, жгут нужно ослаблять каждые 1,5 часа, а потом снова затягивать. Поэтому время наложения жгута следует записать и не забыть сообщить его врачам скорой помощи.

Обработка ран

Чтобы избежать заражения крови, рану при открытой травме нужно быстро обработать антисептическим средством и наложить стерильную повязку. Для этого подойдет обычная перекись водорода. После этого место травмы нужно обездвижить.

Иммобилизация

Иммобилизация или фиксация поврежденной кости – основной вид медицинской помощи при переломах. На травмированные конечности накладывают шину – твердую накладку, которую можно сделать из подручных средств, например, деревянной доски. При отсутствии подходящих материалов нижние конечности можно связать вместе, при этом здоровая будет служить шиной для поврежденной, а верхнюю подвесить на платке, шарфе или бинте, обвязав его вокруг шеи. Это позволит избежать смещения обломков кости и дальнейших осложнений при транспортировке больного.

Обезболивание

При сильном болевом синдроме необходимо дать пациенту обезболивающие препараты – анальгин, кеторол, ибупрофен. Перед тем как проводить какие-то манипуляции с поврежденной областью: накладывать шину или пытаться её пальпировать, сделать это нужно обязательно иначе пострадавший может потерять сознание от болевого шока.

обездвиживание при переломе

К какому врачу обратиться

При переломе за помощью нужно обращаться к травматологу или хирургу, также можно обратиться к терапевту. Врач проведет осмотр, определить тип травмы и выберет тактику лечения. На реабилитационный период пациента могут направить к игло- или рефлексотерапевту, врачу-реабилитологу, специалисту по лечебной физкультуре.

Видео по теме

Разные виды переломов костей характеризуются разной симптоматикой и требуют разных тактик лечения. Для облегчения диагностики была создана классификация, учитывающая локализацию, форму и расположение отломков кости, а также причины травмы. Следуя этой классификации, врач может поставить точный диагноз и определить лучшую тактику лечения.

Источник