Перелом кісток тазу транспортування

Зміст статті:

Переломи кісток тазового кільця відносяться до важких травм опорно-рухового апарату, що створює серйозну загрозу для життя потерпілого. Від того, наскільки грамотно та своєчасно була надана перша допомога при переломі тазу, багато в чому залежить успішність подальшого лікування та реабілітації.

Ознаки перелому кісток тазу

Таз людини – це відокремлюються/, інтимно з’єднані між собою парні кістки: лобкові, сідничні і клубові. Тазові кістки є місцем приєднання нижніх кінцівок до тулуба і вмістилищем життєво важливих внутрішніх органів. Переломи кісток тазу небезпечні насамперед кровотечами, які можуть виникнути при пошкодженні органів і великих судин, що постачають їх кров’ю, а також сильним больовим шоком, супутнім такого роду травм.

Основні причини переломів кісток таза:

падіння з великої висоти на бік, ноги або сідниці;
дорожньо-транспортні пригоди: удари при зіткненні автомобілів або наїзду колесом;
прямі сильні удари важкими предметами;
обвали.

В залежності від тяжкості ушкодження виділяють стабільні і нестабільні тазові переломи.

Стабільні – крайові переломи, при яких цілісності тазового кільця залишається непорушеною.
Нестабільні – переломи, при яких порушується єдність тазового кільця і відбувається зміщення уламків по вертикалі або ротаційно.

Часто перелому тазових кісток супроводжують вивихи та пошкодження кульшових суглобів.

Першим і головним симптомом перелом тазових кісток є сильний біль в області тазостегнових суглобів, в паху, промежини, області куприка, попереку. Біль посилюється при будь-якому русі і в 20% випадків стає причиною шокового стану потерпілого. Крім того, симптомами травми слід вважати:

вимушене положення на спині з розведеними і злегка зігнутими в колінних і кульшових суглобах ногами (так звана поза жаби);
видимі деформації таза, укорочення або подовження однієї з кінцівок;
втрата функцій нижніх кінцівок, неможливість рухати ногами і тим більше спиратися на них;
масивні гематоми в області паху і нижньої частини живота.

Ознакою перелому кісток тазового кільця може бути шок, викликаний великою крововтратою при крововиливі в черевну порожнину: почастішання пульсу, падіння артеріального тиску, блідість і мармуровість шкірних покривів, задишка, втрата свідомості. Якщо постраждалий з численними травмами знаходиться без свідомості, слід вважати, що травми тазу у нього також присутні, і транспортувати хворого, враховуючи їх можливу наявність.

Правила надання першої медичної допомоги

Від правильності дій при переломі тазу у потерпілого багато в чому залежить його подальша доля. Надаючи допомогу, слід пам’ятати, що багаторазові спроби перемістити або просто змінити положення тіла потерпілого можуть істотно погіршити ситуацію і привести до його загибелі.

Перше, що слід зробити при травмі тазових кісток, — викликати швидку медичну допомогу.

В очікуванні приїзду медиків або рятувальних служб потрібно постаратися полегшити стан хворого і стабілізувати його стан:

огляньте потерпілого, щоб оцінити наявність і інших пошкоджень;
оцініть пульс і дихання, наявність свідомості;
підкладіть під зігнуті в колінах ноги валик з одягу чи подушки висотою 25-30 см;
якщо потерпілий знаходиться у свідомості, дайте йому знеболювальне: кеторол, промедол;
намагаючись якомога менше рухати потерпілого, зафіксуйте його таз, перев’язавши підручним матеріалом, наприклад, простирадлом чи ковдрою.

Працівникам швидкої допомоги потрібно повідомити час події, дозування і назву препарату.

Транспортна іммобілізація потерпілого з переломом кісток тазу

Якщо немає можливості викликати рятувальників і виникає необхідність самостійної транспортування хворого у найближчий медичний пункт, необхідно дотримуватися наступного алгоритму дій:

Знайти дерев’яний, фанерний чи інший міцний щит, довжиною і шириною перевищує габарити потерпілого на 10-20 див.
Знеболити потерпілого.
Знайти не менше 4 осіб для переміщення хворого на імпровізовані ноші.
Всім рятувальникам завести руки під потерпілого і одночасно на рахунок «раз-два-три» підняти його і так само одночасно покласти на твердий щит.
Укласти під зігнуті в колінах ноги валик із ковдри або одяги, таз зафіксувати в позі жаби, перев’язавши простирадлом, рушником, одягом.
Міцно і надійно зафіксувати потерпілого на щиті за допомогою бинтів, ременів, будь-яких інших імпровізованих кріплень.

При підозрі на перелом кісток тазу категорично забороняється:

Багаторазове і необережне переміщення хворого, так як можуть виникнути пошкодження внутрішніх органів і судин гострими краями кісткових уламків, і, як наслідок, велике внутрішнє кровотеча.
Транспортування хворого без щита на звичайних ношах.
Переміщення і транспортування потерпілого без його надійної фіксації до щита.

Після цього можлива транспортування хворого у найближчий медичний пункт. Протягом всього шляху необхідно контролювати стан хворого, оцінюючи його пульс, дихання, наявність свідомості.

Методи лікування

Перелом кісток тазу – травма, яка потребує лікування в умовах травматологічного відділення стаціонару. Як правило, діагностика такої травми не представляє труднощів, проте для уточнення клінічної картини використовуються інструментальні методи дослідження:

рентгенограма для виявлення обсягу і характеру порушення цілісності кісткової тканини,
МРТ і КТ для визначення наявності пошкоджень внутрішніх органів, кровоносних судин, нервових корінців.

При наявності пошкодження цілісності тазових кісток першими лікувальними заходами є знеболювання та іммобілізація потерпілого, а при необхідності – поповнення об’єму втраченої крові шляхом її переливання. Подальша тактика лікування обирається індивідуально, залежно від тяжкості травми та загального стану здоров’я хворого.

Консервативне лікування

При неускладнених стабільних крайових переломах тазових кісток лікування проводиться консервативно. Пацієнту показана тривала іммобілізація (від 8 до 16 тижнів), що передбачає постійне перебування в так званій «позі жаби» на спеціальному ліжку з твердим щитом. Під коліна хворого укладаються спеціальні валики для додання кінцівок максимально фізіологічного положення і швидкої консолідації кісткових відламків.

Хірургічне витягування

При наявності зміщених кісткових відламків застосовується методика хірургічного витягнення. При цьому в кістковий уламок вводиться спиця, до якої за допомогою системи блоків кріпиться вантаж, що утримує кісткові фрагменти в максимально близькому фізіологічного положенні. Метод хірургічного витягання використовується і в тому разі, якщо пацієнт в силу свого стану не може перенести операцію по відкритій репозиції відламків.

Хірургічна репозиція уламків

При тяжких численних травмах тазу проводиться операція по відкритій репозиції і фіксації кісткових відламків. При цьому фрагменти кістки з’єднуються один з одним за допомогою спеціальних пластин, спиць, гвинтів, штифтів з хімічно і біологічно інертних сплавів.

Як і будь-які хірургічні маніпуляції подібного рівня складності, операція по відкритій репозиції кісткових відламків може супроводжуватися розвитком таких ускладнень:

індивідуальна непереносимість матеріалів, з яких виготовлені елементи фіксації кісткових фрагментів;
інфікування операційного поля;
пошкодження кровоносних судин і нервових корінців, і, як наслідок, порушення кровообігу і іннервації;
тромбоз глибоких вен та тромбоемболія.

У післяопераційний період, а також на етапі відновлення пацієнтам, які перенесли травми кісток тазу, призначається фізіолікування, що дозволяє швидше відновити функції нижніх кінцівок, а також прискорює репараційні процеси в тканинах: електрофорез, УВЧ-прогрівання, масаж, лікувальна фізкультура.

Прогноз і можливі ускладнення

Прогноз при подібних травмах дуже індивідуальний і залежить від тяжкості та масштабу ушкоджень, загального стану здоров’я потерпілого. Як правило, період реабілітації після травми становить не менше 6-8 місяців, іноді – довше. Найбільш сприятливий прогноз при крайових стабільних переломах тазу — у більшості випадків одужання пацієнта відбувається без яких-небудь наслідків. У випадку нестабільних переломів, особливо при пошкодженні великих судин і внутрішніх органів, прогноз менш сприятливий – у 20% випадків такі травми закінчуються загибеллю потерпілого, викликаної втратою крові і больовим шоком. Високий ризик настання глибокої інвалідності.

При несвоєчасному або неправильному лікуванні травм тазу можливий розвиток таких ускладнень:

хронічні болі в області перелому;
обмеження рухливості кульшового суглоба;
зміна ходи, кульгавість;
атрофія м’язів нижніх кінцівок;
стійкі порушення сечовипускання і дефекації;
парези і паралічі ніг;
розвиток остеомієліту;
асептичний некроз.

Перелом тазових кісток – важка травма, результат якої значною мірою вирішує правильність дій тих, хто надав потерпілому першу допомогу, тому знати і пам’ятати її алгоритми необхідно кожному.

Источник

Send

Перелом тазових кісток належить до найбільш небезпечних і важких травм опорно-рухової системи, і тяжкість таких пошкоджень обумовлюється масивною кровотечею з уламків і м’яких тканин і настанням травматичного шоку, який провокується втратою крові і інтенсивним больовим синдромом. Подібні травми завжди потребують надання екстреної допомоги, зупинці кровотечі і купірування болів. Згодом пошкодження, що супроводжуються ураженням нервів, можуть призводити до нетримання сечі, сексуальної дисфункції і різних неврологічних ускладнень.

У цій статті ми ознайомимо вас з різновидами травми, її симптомами, частими супутніми ушкодженнями, наслідками і способами надання першої допомоги, діагностики та лікування переломів кісток таза. Ця інформація буде корисна, і ви зможете надати долікарську допомогу потерпілому і задати ваші запитання доктору.

Класифікація

Вид перелому кісток тазу визначається різними механізмами травми. Наприклад, характер розлому буде залежати від напрямку (бічне, переднезаднее) і ступеня здавлення.Переломи кісток таза поділяють на такі групи:

Стабільні. У цю групу входять крайові або ізольовані переломи, які не викликають порушення цілісності тазового кільця.
Нестабільні. Такі переломи викликають порушення цілісності тазового кільця. До них відносять вертикально і обертально нестабільні переломи. При вертикальних відбувається порушення цілісності тазового кільця в двох точках — в його передньому і задньому відділі, а при обертальних зміщення відламків відбувається в горизонтальному напрямку.
Переломовивихи. Такі травми поєднуються з вивихом в крижово-клубової або лонном зчленуванні.
Переломи дна або країв вертлюжної западини. Такі травми іноді можуть поєднуватися з вивихом стегнової кістки.

симптоми

Виразність симптомів залежить від тяжкості отриманої травми.

Всі прояви перелому кісток тазу можна розділити на місцеві та загальні. Характер місцевих симптомів залежить від області розташування травми тазового кільця.

місцеві симптоми

Переломи тазових кісток виявляються такими симптомами:

різка і інтенсивний біль в області травми;
набряк;
утворення гематоми;
деформація таза.

У деяких випадках відламки є рухомими і при тому, що промацує можна почути їх хрест — крепитацию.

Травма тазового кільця

При таких переломах у потерпілого болю стають інтенсивнішими при рухах нижньої кінцівки і спробах здавлювання таза в бічному напрямку або пальпації тазової області. При відсутності порушення цілісності кільця тазових кісток біль локалізується в зоні промежини.

Читайте также: Красивые переломы

Якщо травма супроводжується порушенням цілісності переднього тазового півкільця, то при русі ніг або при стисненні таза в передньо-задньому або бічному напрямку біль посилюється. При переломах близько симфізу потерпілий змушений зрушувати зігнуті ноги, а спроба їх розведення провокує появу вираженої болю. При переломах верхньої гілки лобкової або сідничної кістки потерпілий приймає позу «жаби» — лягає на спину і розводить напівзігнуті ноги в сторони. А при переломах заднього півкільця хворий лягає на протилежний травмі бік і у нього різко вагаються руху ноги з боку перелому.

Травма лонної кістки

Такі переломи зазвичай не викликають руйнування кільця тазових кісток і провокуються компресією таза або сильним ударом.Крім звичайних місцевих симптомів, подібні травми зазвичай поєднуються з пошкодженням і порушенням функцій тазових органів, рухів ніг і появою симптому «прилиплої п’яти» (лежачи на спині, людина не може підняти випрямлену ногу). Травма внутрішніх органів і формування гематоми в області передньої черевної стінки викликає поява симптомів «гострого живота».

Травма передневерхней ості

При таких переломах відламки зсуваються донизу і назовні. При цьому зміщення викликає вкорочення ноги. Потерпілий намагається ходити спиною вперед — в такому положенні больовий синдром стає менш інтенсивним, т. К. Нога пересувається не вперед, а назад. Цей симптом отримав назву «симптом Лозинського».

Травма крижів і куприка

При таких переломах у потерпілого біль підсилюється при тиску на крижі і акт дефекації стає утрудненим. Якщо травма супроводжується ураженням нервів крижів, то можливий розвиток енурезу і порушення чутливості в області сідниць.

Травма клубової кістки і верхніх відділів вертлюжної западини

При таких переломах біль локалізується в області крила клубової кістки.У потерпілого порушуються функції тазостегнового суглоба.

перелом Мальгеня

Такі травми супроводжуються розломом і заднього, і переднього тазового півкільця. Таз стає асиметричним, з’являються крововиливи в промежині і / або області мошонки і патологічна рухливість, що виникає при бічному здавленні.

Травми вертлюжної западини

При таких переломах у потерпілого біль різко посилюється при спробах осьового навантаження або лупцювання по стегну. Порушуються функції тазостегнового суглоба, а при наявності вивиху стегна відбувається порушення розташування великого вертіла.

загальні симптоми

У 30% травмованих ізольовані переломи кісток тазу призводять до розвитку травматичного шоку. А при поєднаних або множинних травмах шоковий стан присутній у всіх постраждалих. Травматичний шок викликається інтенсивним болем, що виникає через пошкодження або компресії дуже чутливих нервових закінчень області таза, і масивної втратою крові. При шоці у потерпілого виявляються такі ознаки:

блідість;
холодний липкий піт;
тахікардія;
артеріальна гіпотензія;
втрата свідомості (в деяких випадках).

У разі нещасного випадку внутрішніх органів, освіті заочеревинної гематоми або гематоми в передній черевній стінці у потерпілого з’являється клінічна картина «гострого живота». Пошкодження сечового міхура призводить до порушення виділення сечі і гематурії, а поразка сечівника супроводжується затримкою сечі, появою синця в промежині і кровотечею з уретри.

Перша допомога

При підозрі на перлом тазових кісток необхідне проведення наступних заходів:

Постраждалого винести в безпечне місце.
Викликати «швидку».
Для боротьби з травматичним шоком дати хворому прийняти знеболюючі препарати: Анальгін з димедролом, Кеторол, Ібуфен ® і ін. Запити таблетки краще міцним теплим солодким чаєм або кавою. При можливості можна зробити внутрішньом’язової ін’єкції анальгетика. Доповнити дію знеболюючих засобів і заспокоїти постраждалого можуть седативні препарати: настоянка валеріани, Валокордин, Корвалол та ін.
При наявності відкритих ран обробити їх антисептичним розчином і накрити серветкою з стерильного бинта, зафіксувавши її лейкопластирем.
Укласти хворого в позі жаби на рівну тверду поверхню (дерев’яний щит або зняту двері), накриту не надто м’яким матрацом. Згодом на цій же поверхні його можна транспортувати до лікувального закладу. Під зігнуті коліна підкласти виготовлений з підручних засобів валик висотою 60 см або подушку. Голову підняти. Укрити потерпілого.
Пояснити хворому, що пересувати ноги не можна.

Правильно надана долікарська допомога при переломах тазових кісток у багато разів скорочує ризик розвитку ускладнень і настання летальних випадків. Транспортувати хворого необхідно максимально щадяще, т. К. Виконати достатню іммобілізацію при таких травмах не в умовах медичного закладу неможливо.

Можливі наслідки

Переломи тазових кісток можуть призводити до таких наслідків:

ушкодження сечостатевих органів і кишечника;
сексуальні дисфункції;
пошкодження нервів, сухожиль і кровоносних судин;
парестезії при компресії нервів;
відкриті кровотечі;
інфікування при відкритих травмах або пошкодженні внутрішніх органів;
остеоартрит, остеомієліт та інші захворювання кісткового апарату;
гіпо- або атрофія м’язів;
формування кісткових наростів;
неправильне зрощення кісток та ін.

При важких переломах у потерпілого відбувається вкорочення ніг, порушується (повністю або частково) рухливість нижніх кінцівок. При таких травмах зрощення кісток може значно сповільнюватися.

Віддалені наслідки таких травм можуть бути присутніми протягом багатьох років або всього життя.

Масивні крововтрати, що виникають при деяких переломах тазових кісток, можуть ставати причиною настання летального результату в перші години після травми. Смертність у пережили перші дні не перевищує 5%.

діагностика

Підтвердити діагноз перелому дозволяє рентгенологічне дослідження.

Після огляду і опитування потерпілого травматолог призначає проведення рентгенографії. При необхідності рекомендується виконання КТ і / або МРТ.

При виявленні симптомів «гострого живота» може проводитися лапароскопія, лапароцентез або діагностична лапаротомія. Якщо є підозра на травму сечовивідних органів, то виконується УЗД сечового міхура і уретрографія.

лікування

Після надходження постраждалого в стаціонар в першу чергу проводиться протишокова терапія, яка полягає в купірування болю, відшкодування втраченої крові та іммобілізації області перелому.

Купірування больового синдрому

Для знеболення можуть використовуватися наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, промедол і ін.) І виконуватися новокаїнові блокади. Введення місцевого анестетика може викликати зниження артеріального тиску, тому в таких ситуаціях він може вводитися тільки після відшкодування крововтрати. У випадках переломів Мальгеня потерпілого вводять в лікувальний наркоз.

Заповнення втраченої крові

При масивних крововтратах, важкому шоці і поєднаних травмах заповнення втраченої крові виконується в перші ж години. Для цього потерпілому переливаються великі обсяги крові. При ізольованих переломах тазових кісток для компенсації крововтрати виконуються дробові переливання крові протягом 2-3 діб. Внутрішньовенні вливання доповнюються введенням розчинів глюкози, кровозамінників та плазми крові.

іммобілізація

Тривалість і різновид іммобілізації при переломах кісток таза визначається локалізацією травми і цілісністю тазового кільця. При ізольованому або крайовому переломі потерпілого фіксують в гамаку або на щиті. У більш рідкісних випадках для знерухомлення застосовуються валики для колінної і підколінної області та шини Беллера. При порушенні цілісності тазового кільця проводиться скелетневитягування.

консервативна терапія

При стабільних переломах зрощення тазових кісток може відбуватися тільки при іммобілізації хворого і не вимагає хірургічного лікування. Додатково хворому призначається медикаментозна терапія:

знеболюючі препарати;
препарати кальцію і полівітамінні комплекси;
антибіотики (при відкритих переломах).

Після зрощення кісток для хворого складається індивідуальна програма реабілітації, що включає в себе лікувальну фізкультуру, масаж і фізіопроцедури.

хірургічне лікування

Виконання хірургічної операції при переломах тазових кісток рекомендується в наступних випадках:

наявність травм тазових органів;
розрив симфізу і значне розходження лонних кісток;
неефективність консервативної терапії при наявності значних зсувів уламків.

Для зіставлення кісткових уламків виконується остеосинтез за допомогою спиць, гвинтів і металевих пластин. Зазвичай для фіксації таких пристосувань використовується зовнішній фіксатор. Такі втручання проводяться під загальним наркозом. Під час операції хірург завжди проводить ретельну ревізію внутрішніх органів, нервів і судин і при необхідності усуває виявлені пошкодження.

Після завершення остеосинтезу хворому призначається медикаментозна терапія, а після зрощення кісток складається програма реабілітації.

реабілітація

Хворі при переломах таза під час лікування і відновного періоду повинні включати в свій щоденний раціон достатню кількість продуктів, які багаті кальцієм:

риба;
молочні продукти;
бобові (стручкова квасоля, соя та ін.);
свіжі овочі та зелень;
горіхи, кунжут, мак;
плоди шипшини та інші ягоди;
хурма та інші фрукти.

Тривалість зрощення тазових кісток визначається безліччю факторів, і назвати точний термін відновлення їх цілісності неможливо. Швидкість їх зрощення залежить від віку, типу кістки, області перелому, якості кровопостачання пошкодженої ділянки, наявності у постраждалого супутніх захворювань, що ускладнюють зрощення кісток, шкідливих звичок та ін.

Важливе значення при загоєнні тазових кісток має дотримання всіх рекомендацій лікаря. При невиконанні таких рекомендацій відламки можуть зростатися неправильно і викликати розвиток ускладнень в майбутньому.

Назвати точні терміни відновлення кісток може тільки лікар, який керується даними рентгенографії.Як правило, термін загоєння становить близько 1-1,5 місяців, а повне відновлення пацієнта можливо через кілька місяців після травми.

Для повного відновлення хворого в програму реабілітації включають такі заходи:

прийом препаратів для відновлення кісток;
лікувальна гімнастика;
масаж;
лікувальний витягування;
криомассаж;
використання мазей, кремів і гелів;
фізіотерапевтичні процедури.

Після огляду лікаря хворому дозволяється ходьба з використанням милиць або ходунків. Навіть після стабільних переломів використання таких пристроїв необхідно протягом 3 і більше місяців. При цьому людина деякий час кульгає. Тривалість прогулянок при таких травмах повинна збільшуватися поступово і рекомендуватися лікарем.

Переломи тазових кісток відносяться до тяжких і небезпечних травм. При їх появі важливе значення має правильність надання долікарської допомоги і швидка щадна транспортування потерпілого в лікувальну установу. У ряді випадків такі переломи можуть усуватися консервативно (т. Е. Шляхом иммобилизацией), але при ускладненому перебігу потребують виконання хірургічної операції.

До якого лікаря звернутися

При підозрі на перелом тазових кісток слід викликати бригаду швидкої допомоги.Надалі хворому необхідно лікування у ортопеда. Після його завершення реабілітолог призначає йому індивідуальну програму для повного відновлення.

Send

дивіться відео: Полімедел. Переломи кісток ноги, руки, шийки стегна, хребта, пальця, щиколотки, ключиці, ребра. (Липень 2020).

Источник