Перелом кісток ознаки

Найважчою травмою не без підстав вважається перелом. Перша допомога, надана вчасно і в необхідному обсязі, може знизити ризик ускладнень, зменшити час непрацездатності, а іноді і врятувати людину від інвалідності або смерті. Для цього всього лише необхідно відразу забезпечити спокій постраждалим кісткам, знеболити і доставити травмовану в лікарню.

Види переломів

Перелом — це порушення цілісності кістки (повне або неповне), що виникає під впливом фізичної сили або патології. Розрізняють:

1. За позиції уламків щодо один одного:

• зі зміщенням;
• без зміщення.

1. За повноті перелому:

• повний, коли кістка розділяється на 2 і більше частин;
• неповний, або тріщина, при якому кістка надламується, але повністю не розривається.

1. За ознакою наявності пошкодження шкіри:

• закритий;
• відкритий.

Насправді класифікація переломів досить обширна, однак знання всіх її нюансів потрібно тільки фахівцям-травматологів, тим більше, що вони ніяк не впливають на правила надання першої медичної допомоги на місці події.

Симптоми перелому

Існує кілька ознак, наявність яких з великою часткою ймовірності дозволяє запідозрити перелом .

Перший з них — біль, що виникає безпосередньо в момент травми, посилюється при русі постраждалої кінцівкою або при її обмацуванні.

Наступний симптом — функціональні порушення. При переломах кісток ніг людина не може встати на постраждалу кінцівку, при травмі руки — не здатний нею користуватися. Перелом ребер не дозволяє адекватно дихати, а при пошкодженнях хребта потерпілий часто втрачає здатність рухатися взагалі.

Деформація — це ознака, актуальний переважно при переломах кінцівок. Наявність змін форми ноги або руки однозначно свідчить про зміщення відламків.

Патологічна рухливість — четвертий симптом, який характеризує перелом. Пот цим терміном розуміється рухливість кінцівки в тому місці, де його у здорової людини не може бути.

Крепітація — це звуковий феномен, що виникає при терті кісткових уламків один про одного. Чути вона як хрускіт при русі пошкодженої кінцівки.

Далеко не завжди при переломі з’являються всі ці ознаки. Існують, наприклад, вбиті переломи, при яких одна частина кістки як би входить в іншу. При цьому може не бути деформації і крепітації. Компресійний перелом хребта — варіант цієї травми: іноді проходять годинник, поки проявляться його основні симптоми і людина звернеться до лікаря. Зазвичай візит в травмпункт наносять при наростанні ознак пошкодження нервових корінців або самого спинного мозку (німіє шкіра рук і ніг, з’являється слабкість в кінцівках і т. Д.)

Надання першої медичної допомоги при переломах має починатися негайно, так як гострі кінці кісткових уламків можуть пошкодити магістральні артерії, перерізати великі нервові стовбури, травма може викликати шок.

Перша допомога при переломах

Обсяг заходів першої допомоги залежать від безлічі факторів:

• відкритий перелом у потерпілого або закритий;
• єдиний він або є множинні пошкодження;
• стабільні чи життєві показники;
• які саме кістки були пошкоджені.

Перша допомога при закритому переломі

Забезпечення безпеки потерпілого й рятувальника — це першочергове завдання. Слід переконатися у відсутності загрози здоров’ю або життю оточуючих, при необхідності перемістивши травмованого в безпечне місце.

Іммобілізація — кращий спосіб запобігти подальшому погіршенню стану людини. Будь-яке зміщення кісткових уламків щодо один одного викликає сильний біль, може привести до падіння артеріального тиску, розриву судин і нервів. Тому необхідно забезпечити повну нерухомість потерпілого сегмента тіла.

Переломи кінцівок

Найпростіше це робити при переломах кінцівок. З цією метою використовують або спеціальні шини, або імпровізовані — дошки, палиці, картон, можна навіть взяти скорочення в трубку глянцеві журнали. Шина повинна лежати так, щоб накривати мінімум два суглоба, прилеглих до зламаної кістки — верхній і нижній. Винятків всього два:

Накладати шину на голу шкіру не можна: краще, щоб між нею і кінцівкою знаходився хоча б один шар тканини — одяг або ганчірка. Прибинтовувати її необхідно на всьому протязі. У виняткових випадках досить прив’язати її в вище і нижче місця перелому — це краще, ніж взагалі не иммобилизировать.

Увага! Ніколи не намагайтеся вирівняти пошкоджену кінцівку! Це може посилити травму, викликати пошкодження тканин і шок. Якщо кінцівку в місці перелому викривлена, слід підкласти під неї змотаний з одягу валик і лише тоді прибинтовувати шину.

Альтернативні способи іммобілізації

Можливі ситуації , коли імпровізовану шину виготовити ні з чого. У цьому випадку слід використовувати анатомічні особливості тіла. Так, при переломі ноги постраждалу кінцівку прибинтовують до здорової, а при переломи руки — до тіла.

Перелом пальця

Іммобілізація тут досить проста — потерпілий палець прибинтовують до сусіднього здорового на всьому протязі.

Перелом ребер

Мабуть, єдиний перелом, який не потребує фіксації. Раніше при цій травмі потерпілому накладали пов’язку, що давить на грудну клітку. В даний час від цього методу відмовилися, так як він погіршує перебіг травми, сприяючи розвитку пневмонії на тлі зниження функцій дихання.

Перелом кісток тазу

Іммобілізація не проводиться . Постраждалого слід укласти на спину, підклавши під коліна тугий валик і розвівши стегна хворого в сторони ( «поза жаби», в якій людина залишатиметься протягом усього періоду відновлення).

Перелом хребта

Ця травма вважається найбільш небезпечною. Найменше зміщення уламків хребця може призвести до перетину нервових корінців або спинного мозку. Це зробить людину інвалідом, а в деяких випадках може і вбити його. Якщо людина говорить, що не відчуває рук або ніг, якщо він впав з висоти або потрапив в автокатастрофу — слід підозрювати у нього перелом хребта. Такого потерпілого укладають на спину на дошку довжиною в його зростання, надійно прив’язують і транспортують з усіма пересторогами до лікарні.

Зверніть увагу: при пошкодженнях грудного і поперекового відділів хребта хворого укладають на спину на жорстку, непрогибающуюся площину (положення «б» на малюнку). Якщо немає можливості створити непрогибающуюся площину або в області попереку є велика рана, то потерпілого укладають на м’які носилки на животі (положення «а» на малюнку).

Після установки шини потерпілому, що знаходиться в свідомості, дають саме сильне знеболююче, яке є в наявності (декскетопрофен, кеторолак, баралгін). Це потрібно для того, щоб знизити шанс розвитку травматичного шоку . Допомагає обезболиванию і холод, прикладений до місця перелому. Пузир з холодною водою, грілка з льодом, пляшка прохолодного напою, витягнута з холодильника — будь-який з цих предметів знижує ступінь набряку і обсяг гематоми і зменшує інтенсивність болю.

Перша допомога при відкритому переломі

Травматологи кажуть «При відкритому переломі спочатку лікуємо рану, потім займаємося переломом». Такий підхід — оптимальний, адже поки ви будете шукати матеріал для шини або давати потерпілому знеболюючі таблетки, він може просто стекти кров’ю.

При відкритому переломі перша допомога полягає в негайній зупинці кровотечі. Найпростіше боротися з капілярним кровотечею — досить просто перев’язати рану і воно припиниться. У разі пошкодження магістральних судин (особливо артерій), накладають пов’язку, що давить, а якщо вона не допомагає — то вище рани встановлюють кровоспинний джгут.

До відома!

як джгута можна використовувати все, що завгодно — мотузку, краватка, ремінь. Шнурки, дроти і т. Д.

Правила накладення джгута:

1. Накладають джгут завжди вище місця кровотечі:
   • при пошкодженнях плеча, передпліччя або кисті — на плече;
   • при травмах стегна. Гомілки або стопи — на стегно.
2. Під джгут необхідно підкласти тканину — так можна уникнути додаткового травмування шкіри.
3. Під джгут слід помістити записку, в якій повинно бути зазначено точний час його накладення та контактні дані наклав.
4. Термін накладення джгута — не більше 2 годин влітку і 1-1,5 годин взимку.
5. Якщо транспортування потерпілого затягується, палять слід послабляти кожні 20-30 хвилин на 3-5 хвилин, притискаючи на цей термін місце кровотечі марлевим тампоном, бинтом, індивідуальним перев’язочним пакетом.

Після повної зупинки кровотечі слід зайнятися иммобилизацией місця травми, знеболенням і транспортуванням потерпілого до найближчого медичного закладу.

Що робити при переломі у дитини

Правила надання першої допомоги дітям аналогічні тим, які ми описували вище. Детальна відео-інструкція по наданню допомоги дитині, зламав кістку, наведена нижче:

Від своєчасності і якості наданої першої медичної допомоги при переломі залежить дуже багато чого. Неправильна тактика або взагалі її відсутність може зробити людину інвалідом, надовго укласти його на лікарняне ліжко, а іноді і привести до його смерті. Надавши першу допомогу при переломі кісток, ви дасте людині величезний шанс на швидке, а головне — повне одужання.

Бозбей Геннадій Андрійович, лікар швидкої медичної допомоги

Ознаками перелому є пошкодження структури і порушення цілісності кісткових тканин в скелеті людини. Перелом – це досить серйозна травма, викликана зовнішнім впливом, тиском на кістку, силою, що перевищує межі її міцності.

Причини

Причинами переломів можуть стати:

• транспортні аварії;
• попадання в завали різних порід;
• падіння з висоти;
• прямий удар;
• травма, пов’язана із заняттями спортом;
• перелом, викликаний втратою міцності кістки, в результаті захворювань.

Розрізняють механізми отримання травми. Це може бути поява перелому безпосередньо в місці дії сили (прямий) або розлом в близькості від місця тиску на кістку (непрямий). Травма часто здатна вивести на тривалий час звичного підвалини людини, позбавити його працездатності.

Ознаки

Симптоми перелому не завжди дають можливість точно встановити діагноз. У деяких випадках необхідна додаткова діагностика, допомагає його виявити. Невизначений характер ознак іноді призводить до помилкового діагнозу і у зв’язку з цим розрізняють абсолютні ознаки перелому (достовірні), які не викликають сумнівів у деформації цілісності кістки від тиску, і відносні (непрямі) – ті, що згодом діагностуються як забій.

Абсолютний ознака перелому кісток характеризується:

• яскраво вираженим протиприродним положенням кінцівок;
• рухливість кістки у характерному місці, на лінії пошкодження;
• своєрідним хрустким звуком (крепітацією) при русі;
• наявністю відкритої рани з помітно виділяється уламком кістки;
• зміною довжини кінцівки;
• втратою чутливості в шкірних покривах, викликаної розривом нервових стовбурів.

Якщо виявляються всі достовірні ознаки перелому або один з них, то можна з упевненістю діагностувати у хворого перелом.

Відносні симптоми переломів:

• больовий синдром на місці дії, особливо при русі травмованої кістки, а також при осьовому навантаженні (при переломі гомілки натиснути область п’яти);
• виник протягом короткого часу (від 15 хвилин до 2 годин) набряк місця перелому. Даний симптом не є точним, так як і удар може супроводжуватися набряком м’яких тканин;
• поява гематом. Не відразу виявляється на місці травми, при пульсації місця є ознакою триваючого підшкірного кровотечі;
• відсутність або зменшення рухливості пошкодженої кінцівки, повне або часткове обмеження функціонування травмованої або близько розташованої кістки.

Діагностуючи один з наведених симптомів не можна говорити про наявність перелому, оскільки вони також є і ознакою забиття.

Класифікація на абсолютні та відносні ознаки перелому допомагає, використовуючи знання симптомів, з повною точністю визначити, якому пошкодження схильний пацієнт, встановити ступінь тяжкості травми. При наявності непрямих ознак переломів необхідно додаткове рентгенівське обстеження, щоб встановити точний діагноз.

Види пошкоджень

Серед травм кістки можна визначити закритий або відкритий тип.

• До відкритого відноситься наявність розриву м’яких тканин уламком кістки, утвореним у результаті травми. При цьому переломі спостерігається кровоточива рана, через яку помітний уламок пошкодженої кістки.
• Закритий перелом характеризується відсутністю ушкоджень і ран, цілісності шкірних покривів.

Перелом може бути ускладнений зсувом одного або декількох уламків. Закриті переломи бувають одиничні, множинні і комбіновані. Відкриті – вогнепальними або без використання зброї.

По місцю розташування травми розрізняють:

• перелом всередині суглоба (епіфізарний), призводить до руйнування зв’язок суглоба, капсули;
• білясуглобовий (метафизарный);
• розлом кістки на середній ділянці (діафізарний).

За ступенем тяжкості бувають:

• типові;
• складні переломи.

До другого типу відносять пошкодження внутрішніх органів, сильна кровотеча, зараження інфекцією і т. д.

Зовнішні та внутрішні прояви

Ознаками перелому є:

• біль, що залежить від місця пошкодження кістки і знаходиться поблизу кількості нервових закінчень;
• набряклість – проявляється в короткий проміжок часу після травми і призводить до зміни, зглаженості контурів кінцівки в області травми;
• крововиливи, гематоми – у залежності від місця локалізації травми бувають – підшкірні, піднігтьові, міжм’язові, подфасциальные, поднадкостничные, внутрішньосуглобові;
• зміна контуру кістки верхньої або нижньої кінцівки – розмір її залежить від величини пошкодженої ділянки або кута зміщення кісткових уламків;
• порушення кровообігу і руху лімфи – відбувається при здавлюванні або розриві, що знаходиться поблизу великого кров’яного судини.

Перша допомога

Від правильності, умелости і грамотності надання першої допомоги при переломах залежить подальше якість життя травмованого пацієнта. Перше, що необхідно зробити свідку події – викликати бригаду «Швидкої допомоги», потім провести знеболення області травмування з допомогою препаратів місцевої або загальної анестезії.

При відкритому переломі кістки необхідно зупинити крововтрату і усунути за допомогою стерильної серветки попадання інфекції в рану.

Наступним етапом є знерухомлення (іммобілізація) пошкодженої кінцівки за допомогою підручних або спеціальних засобів. Доставка пацієнта до лікувального закладу.

Лікування

Лікування переломів здійснюється двома способами:

• з проведенням хірургічної операції;
• або консервативно.

Консервативне лікування включає щільне зіставлення кісткових відламків (репозицію). При цьому методі відбувається знеболювання ділянки травми, і лікар встановлює на вихідне природне місце зміщені пошкоджені кісткові тканини. Потім відбувається закріплення і знерухомлення кінцівки за допомогою спеціальних засобів, які служать надійною фіксацією, не приводить до різних ускладнень і дискомфорту пацієнта.

Хворий не може включитися в процес реабілітації і долучитися до виконання активних дій. Для цього потрібен деякий час.

До способів фіксації відносяться:

• пов’язки, лангеты з гіпсу;
• утримуючі шини;
• скелетне витяжіння і т. д.

При показаннях до оперативного втручання необхідно стабілізувати загальний стан хворого, нормалізувати роботу внутрішніх органів. В процесі операції лікар через хірургічний надріз відновлює цілісність кістки, очищає м’які тканини від можливо утворилися осколків, фіксує кістку за допомогою металевих конструкцій – спиць, болтів, пластин.

Доктором призначаються спеціальні препарати, що містять кальцій, сприятливо впливають на утворення кісткової мозолі і сприяють швидкому загоєнню тканин. На прохання пацієнта, заснованої на його відчуттях, лікар призначає знеболюючі препарати, а також протизапальні мазі і креми.

Реабілітація

Існує маса методів відновлення функцій травмованої кістки, до них відносяться:

• лікувальна фізкультура;
• масаж;
• збалансоване харчування;
• санаторно-курортне лікування.

Під спостереженням лікаря-реабілітолога проходять заняття з реабілітації пацієнта згідно з індивідуально розробленим планом і необхідного в конкретному випадку комплексу вправ. Раціон харчування хворого в цей період повинен бути збагачений продуктами, які містять кальцій – молоко, сир, яйця, сир і т. д.

Наслідки

Діагностується перелом за допомогою рентгенографії, яка допомагає визначити дефект кістки, контур перелому, напрямок зміщення кісткових відламків, побачити вогнище локалізації травми. При ускладнених переломах для визначення точного діагнозу застосовують МРТ або комп’ютерну діагностику. Це дозволяє лікарю визначити складність перелому і стан, які знаходяться поблизу суглобів, визначити наявність внутрішніх розривів у м’яких тканинах. Це допоможе призначити найбільш ефективне лікування пацієнта.

В іншому випадку, неправильне або неточне діагностування може призвести до ускладнень або неприємних наслідків, тягне появу неправильного зрощення відламків і провідним до повторного відновлення пошкоджених кісток, а також утворення несправжніх суглобів і виникненню інфекцій у пошкоджених м’яких тканинах. Дані показники згодом призведуть до обмеженого способу життя травмованого пацієнта.

Процес одужання пацієнта з переломом кістки скелета багато в чому залежить від його настрою і точності виконання призначень лікаря. Лише в цьому випадку можлива повна і швидка реабілітація, нормалізація загального стану, відновлення втрачених функцій кістки, відновлення працездатності.