Перелом кісток кінцівки відкритий

Відкриті переломи можуть стати результатом як побутових неприємностей, так і серйозних аварій. Отримати каліцтво можуть і дорослі і діти. Відкрита травма вимагає негайного надання лікарської допомоги і часто оперативного втручання.

Що таке перелом

Відкриті і закриті переломи – це в першу чергу порушення цілісності кісткових тканин, що є результатом однойменного і сильного впливу на травмовану область.

Причиною можуть стати:

• падіння з великої висоти або анатомічно невірна угруповання в момент приземлення;
• удар об тверду поверхню, особливо якщо вона знаходиться в русі;
• тиск на кінцівку в результаті защемлення (часто трапляється на виробництві);
• аварії та ДТП.

Осібно стоять патологічні переломи, які безпосередньо пов’язані з хворобами, що спричиняють деградаційні процеси в кісткових тканинах. У такому разі для виникнення травми достатньо впливу зовнішніх чинників слабкої інтенсивності.

Найчастіше переломи локалізуються в області кісток кінцівок (61,2% випадків). Решті відсоток припадає на кістковий каркас тулуба і черепну коробку.

Особливості відкритих переломів

Закритий перелом, на відміну від відкритого, прихований від людського ока. При закритому типі шкірні покриви залишаються цілісними, а травма ізольована від зовнішніх впливів. Визначити таке пошкодження допоможуть лише вторинні симптоми перелому: набряк, больові відчуття і втрата функціональних особливостей травмованого відділу.

Відкриті переломи виникають тоді, коли відламки кістки порушують цілісність шкірних покривів. Область перелому сполучається із зовнішнім середовищем, а краї осколкових фрагментів проглядаються візуально.

Пошкодження кістки має однакову природу у закритого і відкритого перелому, а от пошкодження м’яких тканин при другому типі травми може відбутися кількома способами:

• розрив з-за надмірного натягу волокон;
• розріз предметом, який став причиною травми;
• розріз гострим краєм зламаної кістки (в окремих випадках).

До особливостей відкритого перелому слід віднести високий ризик зараження інфекціями, велику крововтрату і пошкодження і нервово-судинної системи в результаті розриву тканин.

Класифікація пошкодження

Класифікація відкритих переломів досить обширна і спирається на найважливіші показники, що визначають клінічну картину пошкодження кісткових і м’яких тканин.

За характером зламу

• поперечні (лінія розлому перпендикулярна тіла кістки, наявність осколків не спостерігається, а сам сколений шов дуже чіткий);
• поздовжні (розташовуються уздовж кісткового тіла і найчастіше представлені тріщинами);
• косі (лінія перелому знаходиться під кутом відносно осьової лінії кістки);
• гвинтоподібні (лінія перелому має спадаючий або піднімається закручений по спіралі вигляд; осколки зміщуються відповідно лінії перелому);
• розтрощення (лінія перелому не проглядається, а саме пошкодження можна охарактеризувати як роздроблення з множинними оскольчатыми фрагментами) детальніше про цей вид перелому читаємо тут;
• вколочений (кістка зміщується по центральній осі вгору або вниз, вдавлюючись в порожнину парної сколеній частини).

Представлена класифікація характерна для переломів закритого типу, але підходить також і для відкритих травм, які є ускладненою різновидом класичного перелому. Так поздовжні переломи, які виглядають як тріщини, можуть стати відкритими за умови пошкодження м’яких тканин сколеними фрагментами і об’єктом, що послужило причиною перелому.

За ступенем пошкодження

Відкриті переломи поділяються на:

• ступінь (порушення цілісності шкірних покривів незначне і локалізується в одному місці, найчастіше представляючи собою колоту рану);
• ступінь Б (м’які тканини серйозно пошкоджені, а при наявності кісткових осколків рани можуть бути неуважними, життєздатність тканин порушена);
• ступінь (м’які тканини в області відкритої травми пошкоджені настільки сильно, що не можуть регенеруватися і вимагають видалення).

Клікніть для збільшення в повний розмір

За розміром рани

• ступінь 1 (15 мм);
• ступінь 2 (нижня межа — 20 мм, верхня межа – 90 мм);
• ступінь три (від 100 мм).

За ступенем тяжкості

• легкі;
• середньої тяжкості;
• важкі.

Ступінь тяжкості визначається виходячи з площі пошкодження та наявності (або відсутності) супутніх ускладнень.

За місцем локалізації

• метафизарные;
• діафізарні.

Ознаки

Основні ознаки відкритого перелому кісток відносяться до типу візуально ідентифікованих симптомів. Але крім зовнішніх проявів є також спільні ознаки:

• сильні больові відчуття, зростаючі при спробі змінити положення;
• порушення цілісності м’яких тканин з утворенням рани, в якій присутні фрагменти кісткових уламків або краю зламаної кістки;
• набряк в області пошкодження і по периметру навколо рани;
• рясне кровотеча;
• деформація травмованої кінцівки і аномальна рухливість в нетиповій області;
• зламаний фрагмент кістки може хрустіти при русі або спробах прищепити місце травми;
• загальне погіршення стану потерпілого.

Можливі ускладнення

Ризик розвитку ускладнень при відкритій формі набагато вище, ніж при класичному переломі. Відкриті переломи, які супроводжуються розривом артерій і вен можуть призвести до серйозної крововтраті і подальшого летального результату.

Великий відсоток ускладнень припадає на інфікування різними мікроорганізмами допомогою контакту відкритої рани і агресивного зовнішнього середовища. Наслідки можуть бути різними, від сепсису і зараження крові до правця.

Долікарська допомога

Перша допомога при відкритому переломі допомагає уникнути розвитку ускладнень і притупити больові відчуття, не допустивши крововтрати і непритомності у постраждалої особи.

Обов’язково необхідно накласти джгут, щоб уникнути крововтрат

Якщо є така можливість, викличте на місце події швидку допомогу, яка транспортує людину в лікарню. Якщо викликати або чекати медичну бригаду просто неможливо, підготовка потерпілого до госпіталізації лягає на плечі очевидців, які без зволікань повинні:

• винести людини за межі місця аварії в безпечну область;
• накласти джгут вище артеріального кровотечі, якщо таке є (візуально ідентифікується як струмінь червоного кольору, під напором б’є з відкритої рани);
• у разі венозної кровотечі накласти тугу перев’язку нижче ушкодження (слабкий струмінь винного кольору);
• продезінфікувати місце пошкодження по периметру за допомогою зеленки, перекису або йоду, а також накласти стерильну пов’язку;
• не змінювати положення хворого, щоб не привести в динаміку перелом зі зміщенням;
• попередити больовий шок з допомогою знеболюючих препаратів (у формі таблеток або ін’єкцій);
• накласти шину, що фіксує кінцівку (особливо якщо в результаті події постраждала нога);
• можна прикласти до травми лід (загорнутий у тканину), щоб частково зупинити втрату крові і знеболити перелом;
• транспортувати постраждалого в пункт медичної допомоги;
• не впадати в паніку, щоб не викликати у травмованого особи шоку і істеричних припадків.

Лікування відкритих переломів

На питання «як лікувати відкритий перелом» може відповісти лише фахівець. За такої серйозної травми самолікування неприпустимо і може призвести до плачевних наслідків (від інвалідності до летального результату).

Якщо площа рани не перевищує 25 мм і не ускладнене наявністю роздроблених фрагментів кістки, лікування полягає в знезараженні тканин і фіксації пошкодженого відділу.

У випадку з середньо тяжкими і тяжкими відкритими переломами потрібне хірургічне втручання. Перш ніж приступати до оперативних методів лікування, лікар обов’язково повинен провести обстеження:

• томографію;
• рентгенографію.

Ці заходи допоможуть визначити ступінь тяжкості перелому, глибину зміщення кісткових уламків та пошкодження м’яких тканин. Далі проводиться основна частина роботи по ліквідації наслідків травми:

• очищення рани і видалення відмерлих ділянок шкіри та м’язових тканин;
• зіставлення фрагментів кістки;
• накладення швів і установка дренажних систем в порожнині поранення;
• фіксація кістки (за допомогою апарата Ілізарова).

Переломи з ушкодженням шкірного покриву передбачають використання таких апаратів зовнішньої фіксації, які не перекриють доступу до рани. Якщо лікар приймає рішення накласти гіпсову пов’язку, в області швів неодмінно залишають віконце для обробки антисептичними засобами.

Реабілітація

При відкритому переломі зі зміщенням кісток необхідно призначити повний курс реабілітації, який допоможе потерпілому повернутися до нормального життя. Фіксація при відкритій травмі має тривалий характер, чим відрізняється від закритої. За кілька місяців без навантажень м’язи деградують, а судинна система перестає забезпечувати нерухомий відділ достатньою кількістю крові.

Виправити ситуацію можуть

• масаж;
• фізкультура;
• фізіопроцедури.

Обов’язково дотримуватися всіх приписів лікаря, щоб не допустити так званого «постреабилитационного порушення функціональності», коли в зв’язку зі слабкістю м’язів організм перекладає частину навантаження на здоровий відділ, тим самим порушуючи анатомічно правильну роботу кінцівок. Головне пам’ятайте, що як тільки ви побачите у себе симптоми відкритого перелому – відразу ж викликайте бригаду швидкої, а до її приїзду надайте необхідні заходи по наданню МПМ, описані вище. Діяти потрібно негайно, щоб не отримати всілякі ускладнення.

Підручник з Захисту Вітчизни. «Основи медичних знань». Дівчата. 10 клас. Гудима — Нова програма

Чи відомі вам приклади випадків переломів з вашого досвіду. І якщо так, то що вам відомо про причини травми, надання домедичної допомоги

Переломом називають часткове або повне пошкодження цілісності кістки, що спричинене впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також він може бути наслідком запалення чи ураження кістки патологічним процесом, пухлиною тощо.

У бойових умовах у результаті поранень кулями або уламками виникають вогнепальні переломи, які супроводжуються пошкодження цілісності м’яких тканин і шкірних покривів.

Залежно від причини виникнення розрізняють травматичні й патологічні (нетравматичні) переломи руки. Травматичні переломи руки утворюються внаслідок інтенсивного травматичного впливу на кістку, що має нормальну структуру. Патологічні переломи виникають унаслідок вроджених і набутих патологічних станів, що супроводжуються порушенням структури і міцності кісток, у тому числі за остеопорозу (це захворювання кісткової системи, пов’язане зі зменшенням маси і щільності кісток, витонченням їх каркасної структури); остеомієліту кістки (це запальний процес, який уражає кісткову тканину, окістя, що її оточує, і кістковий мозок); доброякісних та злоякісних пухлинах кістки і деяких інших захворювань.

Є кілька класифікацій переломів, найбільш важливою є та, що поділяє їх за пошкодженням зовнішніх покривів тіла на відкриті та закриті. Закритими називають переломи з частковим або повним порушенням цілісності кістки без пошкодження цілісності шкіри і слизових оболонок у ділянці перелому (іл. 32.1).

Ознаками закритого перелому кісток кінцівки є неприродне положення кінцівки; біль в ділянці рани, деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) — тертя уламків кісток у місці перелому; гематома (збільшення кінцівки в об’ємі, що виникає унаслідок скупчення крові в тканинах у ділянці травми, яка утворюється від розриву кровоносних судин); порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Відкритий перелом — це пошкодження цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів (появою рани або декількох ран) у ділянці перелому. За відкритих переломів шкіра може пошкоджуватися як від зовнішнього впливу, так і внаслідок травми кістковими уламками. Рана в цьому випадку стає вхідними воротами для збудників інфекції, тому для людини відкриті переломи значно небезпечніші, ніж закриті (іл. 32.2). Також може бути ушкодження нервів, м’язів, кровоносних судин з кровотечою та виникненням стану шоку в постраждалого (патологічного процесу, що гостро розвивається та загрожує життю).

Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль у ділянці рани; порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці: крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.

Переломи залежно від положення кісткових відламків стосовно один до одного, можуть бути без зміщення відламків (іл. 32.3) або з їх зміщенням. Частіше відбуваються переломи зі зміщенням, бо відламки рідко залишаються на місці (іл. 32.4).

За першого виду переломів не потрібно проводити репозицію (відновлення нормальної анатомічної конфігурації кістки для правильного її зрощення), а за другого виду — треба.

Залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку, розрізняють такі переломи: поперечні, косі, повздовжні, гвинтоподібні, уламкові, роздроблені (іл. 32.5).

Площина перелому перетинає кістку в разі поперечних — перпендикулярно кістці, косих — під кутом до кістки, поздовжніх — паралельно кістці, гвинтоподібних — лінія зламу подібна до спіралі, уламкових — утворюється три або більше уламка, роздроблених — утворюється велика кількість дрібних уламків.

За порушенням цілісності кістки переломи класифікують як повні (іл. 32.6.), так і неповні (іл. 32.7).

За повних переломів кістка розламується, як мінімум, на два відокремлених уламки, а за неповних — утворюється тріщина у кістці або її надлом, але кістка залишається з одного боку цілою. Особливий вид неповного перелому, коли кістка зламана, а її окістя залишається цілим і утримує уламки кістки від зміщення.

За кількістю переломів у людини розрізняють переломи одиночні та множинні. Вогнепальні переломи класифікують за видом снаряда, що ранить: кульові, осколкові, мінно-вибухові, унаслідок дії вибухової хвилі; за локалізацією перелому: посередині кістки чи на її кінцях; за характером поранення: відкриті, закриті, наскрізні; сліпі: дотичні, проникаючі та не проникаючі у суглоб; а також за іншими ознаками. Вони можуть бути як відкриті (іл. 32.8), так і закриті. До останніх відносять переломи внаслідок впливу дії вибухової хвилі, враховуючи її специфічні особливості, що має чимало схожого із загальним впливом кулі або уламку.

Ознаки переломів кісток поділяють на абсолютні, які достовірно указують на наявність перелому, та відносні, що свідчать про вірогідність перелому.

Абсолютними ознаками перелому можуть бути:

• виражена деформація кінцівки, коли чітко виражене неприродне положення кінцівки, наприклад, передпліччя руки вигнуте під кутом;

• рухливість кістки не в суглобі, а в місці пошкодження, нижній уламок кінцівки може вільно рухатися нижче за ділянку перелому;

• відчуття своєрідного хрусту (кісткова крепітація) під час випадкового руху кінцівок. Спеціально робити пошук крепітації категорично заборонено, це може спричинити травматизацію м’язів, судин і нервів у ділянці перелому.

Відносні ознаки перелому:

• відчуття постраждалим сильного болю в ділянці травми, особливо під час руху травмованої кістки або навіть бережного обмацування її, а також за осьового навантаження, наприклад, для підтвердження перелому гомілки — унаслідок спроби натискання на п’яту чи постукуванні по п’яті кулаком;

• наявність припухлості, набряку в ділянці травми, що свідчить про крововилив (гематому). Пульсація в місці травми є ознакою підшкірної кровотечі, яка ще триває; виникнення протягом короткого часу (15 хв — 2 год) набряку в місці перелому не є точним симптом, так як і удар по кінцівці може супроводжуватися набряком м’яких тканин;

• намагання повністю обмежити рухи ушкодженою кінцівкою зазвичай самим постраждалим та спротив напруженням м’язів кінцівки при спробі її рухати іншими;

• укорочення кінцівки.

За наявності лише одного з указаних вище симптомів не можна стверджувати про достовірність перелому, тому що вони можуть бути також і ознакою забою.

У сумнівних випадках щодо наявності перелому в постраждалого необхідно проводити всі заходи домедичної допомоги, як за точно визначеного діагнозу перелому. Ліпше перестрахуватися і надати її, ніж завдати шкоди без надання невідкладної допомоги постраждалому.

Основними ознаками вогнепальних переломів є наявність рани, кровотеча, сильний біль у місці перелому, зміна форми і положення кінцівки — деформація, поява рухомості в нетиповому місці з крепітацією (тертям) кісткових відламків, набряк тканин, а також порушення функції пошкодженої кінцівки.

Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів.

1. Що називають переломом?

2. Які виділяють переломи залежно від причини їх виникнення?

3. Як поділяють переломи за пошкодженням зовнішніх покривів тіла?

4. За якими ознаками переломи називають закритими?

5. За якими ознаками переломи називають відкритими?

6. Які бувають переломи залежно від взаємного положення кісткових відламків?

7. Які розрізняють переломи залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку?

8. Як класифікують переломи за порушенням цілісності кістки?

9. Як класифікують вогнепальні переломи за видом снаряда, що ранить?

10. Назвіть ознаки переломів кісток, зокрема ознаки вогнепальних переломів.