Перелом хребта это
Перелом позвоночника является очень опасной травмой, которая иногда приводит к пожизненной инвалидности или даже смерти пострадавшего. Во время получения травмы возникают переломы позвонков, разрываются мышечные ткани, сосуды, нервные отростки и спинной мозг пострадавшего, что представляет наибольшую опасность.
Если человек сломал позвоночник, повреждение может быть локализовано в отделе шеи, груди, поясничного отдела или крестца. Самыми опасными считаются переломы позвоночника в шее, так как при получении травмы, повреждение чаще затрагивает участки спинного мозга.
Причины
Перелом хребта происходит по одной из следующих причин:
- Автомобильная авария;
- Падение спиной на что-то твердое;
- Удар по спине тяжелым предметом.
Перелом может носить патологический характер. Если человек имеет сопутствующие заболевания, например, остеомиелит, туберкулез костной ткани или онкология, то хватит воздействия незначительной силы, чтобы получить травму спины. Наиболее часто переломы встречаются у людей пожилого возраста, поскольку у них происходят возрастные изменения структуры костной ткани, и она становится не такой прочной, как в молодости.
Классификация
Травма делится на степени тяжести и виды переломов позвоночника. Опираясь на механизм повреждения, доктора различают три типа:
- Компрессионный перелом возникает, если происходит сильное сдавливание позвонка, во время которого он уменьшается по высоте. Такую травму можно получить, если упасть на что-то спиной, на ягодицы или выпрямленные ноги.
- Флексионно–экстензионное (или сгибательно-разгибательное) повреждение позвонка самое тяжелое. Случается во время дорожно-транспортных происшествий или когда на спину падает тяжелый предмет.
- Ротационный перелом позвонка появляется, если сильно ударить по спине, позвоночный столб совершает поворот вокруг своей оси.
Классификация компрессионных переломов позвоночника разделяется следующим образом:
- При переломе начальной стадии высота позвонка становится меньше до пятидесяти процентов;
- При переломе позвоночника второй стадии высота позвонка становится меньше ровно наполовину;
- Если сломанный позвоночник имеет третью степень повреждения, высота позвонка уменьшается больше чем наполовину.
Перелом двух и более позвонков считается множественным повреждением, если костные отломки смещаются со своих мест, то это нестабильный перелом. При клиновидном переломе вершина отломка направлена вперед. Если кость раздроблена на много отломков, то это осколочный перелом позвоночника и без операции здесь не обойтись. Закрытый перелом проходит без повреждения кожи, а при открытом виде травмы разрываются кожные покровы.
Клинические проявления и последствия
Симптомы при переломах позвоночника настолько очевидны, что доктору не составляет труда поставить диагноз.
- резкий болевой синдром, который становится сильнее, когда пострадавший пытается пошевелиться;
- позвоночный столб деформирован, что иногда видно невооруженным взглядом;
- мягкие ткани вокруг повреждения отекают;
- на коже в области повреждения имеются ссадины и раны;
- при открытом переломе присутствует кровотечение.
Однако это не самые опасные признаки перелома позвоночника. Если во время травмы повреждается спинной мозг, появляются невралгические симптомы, может возникнуть парез или полный паралич. Невралгия будет больше и опаснее, если перелом локализован в верхних отделах хребта — в шее или грудине. При повреждении поясницы парализует нижние конечности, а во время травм вверху позвоночника нарушается двигательная функция всего тела.
Последствия при переломе позвоночника могут быть необратимы, особенно если травма произошла в шейном отделе. У человека парализуются межреберные мышцы и диафрагма, что приводит к невозможности дышать. Если человеку экстренно не провести искусственную вентиляцию легких, он может умереть. Если спинной мозг разрывается полностью, то даже при выживании человека, он остается инвалидом.
Неосложненный тип перелома позвоночника, как правило, серьезной опасности не несет, а вот при смещении отломков могут зажиматься нервы и диски, что приводит к грыжам, радикулиту, остеомиелиту, искривлению позвоночника. Такие последствия перелома позвоночника проходят с болезненными ощущениями хронического характера, нарушением двигательной активности и ущемлением внутренних органов.
Доврачебная помощь
Признаки при переломе служат сигналом для оказания первой помощи пострадавшему, ведь не только лечение влияет на скорость восстановления. Признаки перелома иногда могут походить на признаки ушиба или повреждения связок, потому при любых симптомах следует оказывать такую помощь, какая бы оказывалась при переломе.
Пострадавшему необходимо придать лежачее и неподвижное положение. Ноги, таз и туловище приматываются к носилкам с помощью бинта. Если носилок нет, больного можно положить на доску, толстую фанеру, снятые двери. Если и этого нет, лучше положить его на пол и дождаться бригаду скорой. Лишний раз человека лучше не перемещать, и не разрешать пострадавшему совершать какие-либо движения. Если повреждена шея, ее необходимо иммобилизовать специальным воротником, или картоном, плотной тканью. При визуализации шейных позвонков, запрещается их трогать и пытаться вправлять.
Пострадавшему следует дать обезболивающий препарат, который должен обладать сильным эффектом, ведь такое повреждение вызывает сильные болезненные ощущения, особенно оскольчатый перелом позвоночника, повреждающий ткани.
Если видно, что потерпевший скоро потеряет сознание или находится уже в обмороке, то давать ему какие-либо препараты запрещено. В таком состоянии следует ввести лекарство внутримышечно.
Диагностика
Первым делом больному делают рентген, если доктор подозревает, что поврежден спинной мозг, назначается магнитно-резонансная томография и компьютерная томография. Перед рентгенологическим исследованием доктор пальпирует место повреждения, прощупывает костные отломки, чтобы узнать их количество. Рентген делается спереди и сбоку. Чтобы оценить, в каком состоянии находится спинной мозг, проводится миелография.
Лечебные меры
Лечение перелома позвоночника без осложнений начинается с консервативного метода. Пациенту назначаются обезболивающие препараты, курсы массажа, надевают корсет или воротник, в зависимости от локализации травмы. Пациент должен соблюдать строгий постельный режим, ограничить любые физические нагрузки, принимать витаминные и минеральные комплексы. Помимо этого больному назначается антибактериальная терапия, поскольку длительное нахождение в горизонтальном положении может вызывать пневмонию. Доктора уже практически не прибегают к процедуре скелетного вытяжения.
Лечение и реабилитация при переломах позвоночника заключается в прохождении физиотерапевтических процедур, таких как магнитотерапия, электрофорез, лазеротерапия. Если человек сломал копчик, проводится очищение кишечника с помощью клизмы, так как акт дефекации может вызвать сильные боли и смещение отломков. Если в организм проникла инфекция, назначаются антибиотики. Чтобы снять болевой синдром, доктора прибегают к криотерапии и обезболивающим препаратам.
Если травма имеет осложнения, лечение проводится хирургическим методом. Во время операции отломки фиксируются с помощью специальных приспособлений, а если отломки разрушены полностью, то их заменяют искусственными позвонками. Лечение заканчивается реабилитационным периодом, во время которого больному назначаются всё те же физиотерапевтические процедуры, массаж, лечебная физкультура. Упражнения сначала должны быть аккуратными и несложными, постепенно нагрузка на позвоночник увеличивается.
Образование костной мозоли начинается примерно на второй или третий месяц после получения травмы. Для полного восстановления может понадобиться до двух лет, в зависимости от тяжести повреждения и сопутствующих осложнений.
Профилактика
Травмы позвоночника очень опасны и их тяжело лечить, поэтому лучше предупредить их появление. Для этого необходимо всегда придерживаться техники безопасности на работе и дома, переходить дорогу в положенном месте, быть аккуратными при занятии экстремальными видами спорта. Во время поездки в автомобиле следует использовать ремни безопасности, а на работах на высоте страховочные тросы.
Исход травмы
В зависимости от того, при каких обстоятельствах была получена травма, насколько высокая степень повреждения, есть ли осложнения, человек может выздороветь полностью или остаться инвалидом. Многое зависит и от того, какой возраст имеет пациент, ведь молодые пациенты восстанавливаются быстрее, чем пожилые люди. Иногда травма приводит к летальному исходу, даже если нет осложнений. Наиболее часто это происходит по причине шока. Если лечение успешно, но поврежден спинной мозг, то даже после реабилитационного периода у пациента может остаться паралич.
Источник
Переломи хребта є найбільш важкими ушкодженнями опорно-рухового апарату. Виникають переломи хребта внаслідок травм великий механічної енергії: дорожньо-транспортні пригоди, травми на виробництві, падіння з висоти, при неправильній поведінці людини в місцях купання (стрибнути «Щучкою» в незнайомому місці) і т.д. У літніх і осіб похилого віку перелом може виникнути навіть від незначної травми, у зв’язку з крихкістю кісток, що обумовлено малим вмістом кальцію в кістки.
Хребет складається з окремих хребців (кісток складових хребет) і проходить через них спинного мозку. При переломах пошкоджуються окремі хребці — один або декілька відразу. Переломи можуть відбуватися у всіх відділах хребта: шийному, грудному, поперековому і крижовому, найбільш небезпечні переломи шийного відділу, тому найчастіше супроводжуються пошкодженням спинного мозку.
Розрізняють безліч типів переломів хребта, що пов’язано з багатогранністю травматичного впливу і складною будовою хребта і хребців. Переломи хребта можуть супроводжуватися вивихами і підвивихи хребців, при вивиху і підвивихи тіла хребців зсуваються відносно один одного, що призводить до затискання і пошкодження спинного мозку. Спинний мозок також може пошкоджуватися осколками переламаних хребців, здавлюватися посттравматичної гематомою (скупченням крові внаслідок травми).
Відповідно до цього, все переломи хребта можна розділити на 2 великі групи:
Неускладнені — без ушкодження спинного мозку.
Ускладнені переломи — супроводжуються пошкодженням спинного мозку.
Найбільш частий тип переломів хребта — це компресійний перелом тіла хребця. Компресійний перелом виникає внаслідок різкого здавлення хребця. Найчастіше буває в осіб похилого віку і, як правило, рідко супроводжується зсувом і пошкодженням спинного мозку.
Симптоми перелому хребта
До основних симптомів переломів хребта відносяться:
• Біль в ураженій ділянці хребта
Біль, як правило, носить завзятий характер, посилюється при русі. Відзначається посилення болю при промацуванні пошкодженого хребця, а також при створенні осьового навантаження на хребет (лікар в такому випадку поколачивает пацієнта по маківці голови або створює додаткове навантаження нанадплечья пацієнта).
• Обмеження рухів у хребті
Обмеження рухів обумовлено сильним болем, а також порушенням анатомічної будови хребта та прилеглих м’язів.
• Видима деформація ураженого відділу хребта
Спостерігається при значних пошкодженнях одного або декількох хребців.
• При ускладнених переломах до вищевказаних симптомів додаються симптоми пошкодження спинного мозку.
Ураження спинного мозку є найбільш грізним ускладненням переломів, яке може привести до загибелі або інвалідизації пацієнта. Симптоми в даному випадку багатогранні і можуть проявлятися в різного ступеня — від легкого порушення чутливості шкірних покривів і незначною м’язової слабкості нижче місця перелому хребта, до повного зникнення самостійних рухів (параліч) і втрати контролю над сечовипусканням і дефекацією.
Перша допомога при підозрі на перелом хребта
Перед лікарем або людиною, що надає першу допомогу, стоїть завдання виключити інші, менш серйозні, пошкодження хребта (забій, пошкодження зв’язкового апарату). У зв’язку з тим, що картини захворювань схожі, навіть при найменшій підозрі на перелом, перша допомога повинна проводитися, як при переломах хребта, до остаточної постановки діагнозу.
Перша допомога полягає в іммобілізації (знерухомлення) хребта та адекватному знеболюванні.
• Іммобілізація і транспортування
Людини з підозрою на перелом хребта укладають і транспортують лежачи на спині, використовуючи жорсткий щит або спеціальні носилки, максимально фіксуючи тулуб і ноги. Перекладати людини без необхідності з місця на місце не варто. Якщо жорсткого щита під руками немає, то замість нього можна застосувати підручні засоби: широку дошку, фанеру і т.д. Самостійно рухатися пацієнтові заборонено, також небажано транспортувати людини сидячи.
При переломах шийного відділу потрібно створити додаткову фіксацію шиї коміром. Комір можна також змайструвати з підручних засобів — шматка картону або щільної матерії. Ні в якому разі не можна намагатися вправити видимі пошкодження шийних хребців.
• Знеболювання
Вибір засобу для знеболювання будується за принципом — чим сильніше, тим ефективніше. Найбільш поширені ліки в побуті — це німесулід, кеторол і анальгін.
Не можна давати таблетки, якщо людина перебуває на межі втрати свідомості або в несвідомому стані, це може призвести до потрапляння ліків у дихальні шляхи.
Діагностика перелому хребта
Лікар вже при первинному огляді може запідозрити перелом хребта, а остаточно виставити діагноз можна тільки за допомогою рентгенографічного дослідження. В окремих випадках: при пошкодженнях спинного мозку, при підозрі на ушкодження спинного мозку, в складних для діагностики випадках може застосовуватися комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ).
Іноді виникає необхідність в проведення пункції спинномозкового каналу і мієлографії — обидва дослідження спрямовані на оцінку циркуляції спинномозкової рідини, але в даний час проводяться рідко.
В установці характеру пошкодження спинного мозку лікаря травматолога найчастіше потрібна допомога лікаря — невролога, і вони разом визначаються з подальшою лікувальною тактикою.
Лікування та реабілітація пацієнта з переломом хребта
Мабуть, найскладніше завдання представляє лікування переломів хребта. Лікувальна тактика різна, але в загальному можна виділити два основних напрямки: консервативний та оперативний методи. Рідко застосовні в сучасний час — метод витягнення і закритого вправлення переломів.
• Консервативний метод лікування перелому хребта
Цей метод не передбачає оперативного втручання. Застосуємо при переломах без зміщення і при переломах без ушкодження спинного мозку.
Консервативний спосіб полягає в тривалому постільному режимі, при переломах грудного і поперекового відділів хребта, або носінням фіксаційного коміра при переломах шийного відділу хребта. Загальний строк постільного режиму коливається, залежно від ушкодження, від 1 до 3-х місяців. Надалі пацієнтові необхідно ще до півроку носити фіксаційний корсет і уникати інтенсивних фізичних навантажень. При пошкодженнях шийного відділу фіксація триває від 2-х до 3-х місяців.
Фіксаційний комір
Одночасно з фіксацією або постільною режимом необхідно активно виконувати лікувальну гімнастику, спрямовану на формування м’язового корсету та захисту, таким чином, хребців від зсуву і надлишкового навантаження. Вправи слід виконувати з поступово збільшується навантаженням, наприклад з перших днів після травми дозволено виконання тільки дихальної гімнастики, надалі дозволяється рухати руками і так далі. Всі вправи потрібно виконувати тільки з дозволу та під контролем врача.Также в пізні терміни після травми (більше 3-х місяців) дозволяється плавання і поступове повернення людини до праці.
Для зняття запалення в зоні пошкодження призначається фізіотерапевтичне лікування.
Лікарські засоби, застосовуються при неускладнених переломах хребта можна розділити на кілька груп:
1) Препарати кальцію — направлені для прискорення зрощення хребця (Кальцемін, Кальцій D3-нікомед, різні вітамінні комплекси).
2) Препарати, що перешкоджають руйнуванню міжхребцевого хряща (Терафлекс, Дону, Алфлутоп).
3) Протизапальні та знеболюючі препарати (Німесулід, Мелоксикам, Кеторолак, Диклофенак).
4) Різні гелі та мазі для місцевого застосування (Ультрафастін, Вольтарен, Кетопрофен, Фастум гель і т.д.).
• Оперативний метод лікування переломів хребта
Оперативний метод лікування застосовується при переломах, що супроводжуються пошкодженням спинного мозку-при переломах із значним підвивихи хребців: при переломо-вивихах позвонков- в тих випадках, коли немає гарантії, що осколки або зламаний хребець не зашкодять спинний мозок, при подальшому консервативному лікуванні. Показання до операції завжди строго індивідуальні і до кожного застосовна своя тактика лікування, враховуючи всі можливі наслідки оперативного втручання.
Щодо техніки оперативного втручання, то всі операції спрямовані на звільнення і захист спинного мозку від подальшого пошкодження. За допомогою спеціальних металевих конструкцій досягається стабілізація і зміцнення пошкодженого сегмента. Надалі лікування нічим не відрізняється від консервативного методу: тривале обмеження фізичних навантажень, постільний режим, масаж, лікувальна гімнастика та фізіотерапевтичне лікування. Для лікарської терапії, крім вищезгаданої, може застосовуватися специфічне лікування, призначене неврологом або нейрохірургом для підтримки функції спинного мозку.
Металеві конструкції дістаються з хребта у віддалені період після травми, однак властивості сучасних хірургічних сплавів дозволяють залишати останні на все життя. Показання до повторної операції з видалення фіксаторів вирішуються індивідуально, залежно від віку, скарг та наслідків.
• Метод витягування хребта
Застосуються для поступового усунення зміщення хребців, при неможливості технічно виконати операцію або при високому ризику оперативного втручання. Хворого в такому випадку укладають на ліжко і фіксують петлями, лямками, ватно-марлевими кільцями за голову або пахвові западини, створюючи таким чином тягу, вправляють перелом. Далі йде консервативне лікування.
• Метод закритого вправлення
Цей метод вимагає умілих рук хірурга і в даний час практично не застосуємо, внаслідок небезпеки зміщенняуламків в подальшому, навіть при надійної фіксації.
При переломах, що не супроводжуються паралічами та іншими проявами ушкодження спинного мозку, до праці повертаються в термін від 3-х місяців (переломи шийного відділу) до півроку (переломи поперекового і грудного відділів).
Прогноз при переломах хребта
На початкових етапах лікування прогноз дуже обережний, навіть при неускладнених переломах. Частина пацієнтів навіть не встигають потрапити в приймальне відділення лікарні, гинучи від грізного ускладнення — спинального шоку (стан викликане пошкодженням, або розривом спинного мозку).
Пацієнти, у яких діагностовано пошкодження спинного мозку, надалі можуть страждати від паралічів і самостійно не пересуватися кілька місяців або років, а то і все життя. При неускладнених переломах надалі можуть виникати такі захворювання, як міжхребетні грижі, остеохондроз хребта. Тому велике значення має тривала реабілітація, як в лікувальному закладі, так і в домашніх умовах.
Лікар травматолог-ортопед Н.А. Воронович
Источник