Перелом 2 світової війни

1. Ñòàëèíãðàäñêàÿ áèòâà
17 èþëÿ 1942 ã. 2 ôåâðàëÿ 1943 ã.
Çíà÷åíèå: áèòâà ïîä Ñòàëèíãðàäîì ñòàëà ñàìûì êðîâîïðîëèòíûì ñðàæåíèåì â ìèðîâîé èñòîðèè. Ó ýòîãî ãîðîäà íà Âîëãå ïðîòèâ íåìåöêîé ãðóïïû àðìèé «Á» è èõ ñîþçíèêîâ áûëî âûñòàâëåíî ñåìü ñîâåòñêèõ àðìèé (ïëþñ 8-ÿ âîçäóøíàÿ àðìèÿ è Âîëæñêàÿ ôëîòèëèÿ). Ïîñëå ñðàæåíèÿ Ñòàëèí ñêàçàë: «Ñòàëèíãðàä ñòàë çàêàòîì íåìåöêî-ôàøèñòñêîé àðìèè». Ïîñëå ýòîãî ïîáîèùà íåìöû óæå íèêîãäà íå ìîãëè îïðàâèòüñÿ.

Áåçâîçâðàòíûå ïîòåðè: ÑÑÑÐ 1 ìëí 130 òûñ. ÷åë.; Ãåðìàíèÿ è ñîþçíèêè 1,5 ìëí ÷åë.

2. Áèòâà çà Ìîñêâó
30 ñåíòÿáðÿ 1941 ã. 20 àïðåëÿ 1942 ã.
Çíà÷åíèå: êîìàíäóþùèé íåìåöêîé 2-é òàíêîâîé àðìèåé Ãóäåðèàí òàê îöåíèë ïîñëåäñòâèÿ ïîðàæåíèÿ ïîä Ìîñêâîé: «Âñå æåðòâû è óñèëèÿ îêàçàëèñü íàïðàñíûìè, ìû ïîòåðïåëè ñåðüåçíîå ïîðàæåíèå, êîòîðîå èç-çà óïðÿìñòâà âåðõîâíîãî êîìàíäîâàíèÿ ïðèâåëî â áëèæàéøèå íåäåëè ê ðîêîâûì ïîñëåäñòâèÿì. Â íåìåöêîì íàñòóïëåíèè íàñòóïèë êðèçèñ, ñèëû è ìîðàëüíûé äóõ íåìåöêîé àðìèè íàäëîìëåíû».

Áåçâîçâðàòíûå ïîòåðè: ÑÑÑÐ 926,2 òûñ. ÷åë.; Ãåðìàíèÿ 581,9 òûñ. ÷åë.

3. Áèòâà çà Êèåâ
17 èþëÿ 26 ñåíòÿáðÿ 1941 ã.
Çíà÷åíèå: ïîðàæåíèå ïîä Êèåâîì ñòàëî òÿæåëûì óäàðîì äëÿ Êðàñíîé àðìèè, îíî îòêðûëî äëÿ âåðìàõòà äîðîãó íà Âîñòî÷íóþ Óêðàèíó, â Ïðèàçîâüå è Äîíáàññ. Ñäà÷à Êèåâà ïðèâåëà ê ôàêòè÷åñêîìó ðàçâàëó Þãî-Çàïàäíîãî ôðîíòà, ñîâåòñêèå ñîëäàòû ñòàëè â ìàññîâîì ïîðÿäêå áðîñàòü îðóæèå è ñäàâàòüñÿ â ïëåí.

Áåçâîçâðàòíûå ïîòåðè: ÑÑÑÐ 627,8 òûñ. ÷åë. (ïî íåìåöêèì äàííûì, ÷èñëî ïëåííûõ ñîñòàâèëî 665 òûñ. ÷åë.); Ãåðìàíèÿ íåèçâåñòíî.

4. Áèòâà çà Äíåïð
24 àâãóñòà 23 äåêàáðÿ 1943 ã.
Çíà÷åíèå: â ñðàæåíèè çà îñâîáîæäåíèå Êèåâà ñ îáåèõ ñòîðîí ïðèíÿëè ó÷àñòèå äî 4 ìëí. ÷åëîâåê, à ôðîíò áîåâ ðàñòÿíóëñÿ íà 1400 êì. Ïèñàòåëü-ôðîíòîâèê Âèêòîð Àñòàôüåâ âñïîìèíàë: «Äâàäöàòü ïÿòü òûñÿ÷ âîèíîâ âõîäèò â âîäó, à âûõîäèò íà òîì áåðåãó òðè òûñÿ÷è, ìàêñèìóì ïÿòü. È ÷åðåç ïÿòü-øåñòü äíåé âñå ïîãèáøèå âñïëûâàþò. Ïðåäñòàâëÿåòå?»

Áåçâîçâðàòíûå ïîòåðè: ÑÑÑÐ 417 òûñ. ÷åë.; Ãåðìàíèÿ 400 òûñ. óáèòûõ (ïî äðóãèì èñòî÷íèêàì, îêîëî 1 ìëí ÷åë.).

5. Êóðñêàÿ áèòâà
5 èþëÿ 23 àâãóñòà 1943 ã.
Çíà÷åíèå: ñàìàÿ ìàñøòàáíàÿ áèòâà â èñòîðèè Âòîðîé ìèðîâîé âîéíû. Âîéñêà Öåíòðàëüíîãî è Âîðîíåæñêîãî ôðîíòîâ ðàçãðîìèëè äâå êðóïíåéøèå àðìåéñêèå ãðóïïèðîâêè âåðìàõòà: ãðóïïó àðìèé «Öåíòð» è ãðóïïó àðìèé «Þã».

Áåçâîçâðàòíûå ïîòåðè: ÑÑÑÐ 254 òûñ. ÷åë.; Ãåðìàíèÿ 500 òûñ. ÷åë. (ïî íåìåöêèì äàííûì, 103,6 òûñ. ÷åë.).

6. Îïåðàöèÿ «Áàãðàòèîí»
23 èþíÿ 29 àâãóñòà 1944 ã.
Çíà÷åíèå: îäíà èç êðóïíåéøèõ âîåííûõ îïåðàöèé çà âñþ èñòîðèþ ÷åëîâå÷åñòâà, â õîäå êîòîðîé ñèëàìè 1-ãî Ïðèáàëòèéñêîãî, 1, 2 è 3-ãî Áåëîðóññêèõ ôðîíòîâ áûëà ðàçãðîìëåíà íåìåöêàÿ ãðóïïà àðìèé «Öåíòð» è îñâîáîæäåíà Áåëîðóññèÿ. Äëÿ òîãî ÷òîáû ïðîäåìîíñòðèðîâàòü çíà÷èìîñòü óñïåõà, ïîñëå áèòâû áîëåå 50 òûñÿ÷ íåìåöêèõ ïëåííûõ, çàõâà÷åííûõ ïîä Ìèíñêîì, áûëè ïðîâåäåíû ïî óëèöàì Ìîñêâû.

Áåçâîçâðàòíûå ïîòåðè: ÑÑÑÐ 178,5 òûñ. ÷åë.; Ãåðìàíèÿ 255,4 òûñ. ÷åë.

7. Âèñëî-Îäåðñêàÿ îïåðàöèÿ
12 ÿíâàðÿ 3 ôåâðàëÿ 1945 ã.
Çíà÷åíèå: ñòðàòåãè÷åñêîå íàñòóïëåíèå 1-ãî Áåëîðóññêîãî è 1-ãî Óêðàèíñêîãî ôðîíòîâ, â õîäå êîòîðîãî áûëà îñâîáîæäåíà òåððèòîðèÿ Ïîëüøè ê çàïàäó îò Âèñëû. Ýòà áèòâà âîøëà â èñòîðèþ ÷åëîâå÷åñòâà êàê ñàìîå ñòðåìèòåëüíîå íàñòóïëåíèå íà ïðîòÿæåíèè 20 ñóòîê ñîâåòñêèå âîéñêà ïðîäâèãàëèñü íà ðàññòîÿíèå îò 20 äî 30 êì â äåíü.

Áåçâîçâðàòíûå ïîòåðè: ÑÑÑÐ 43,2 òûñ. ÷åë.; Ãåðìàíèÿ 480 òûñ. ÷åë.

8. Áèòâà çà Áåðëèí
16 àïðåëÿ 8 ìàÿ 1945 ã.
Çíà÷åíèå: ïîñëåäíÿÿ áèòâà ñîâåòñêèõ âîéñê â Åâðîïå. Ðàäè øòóðìà ñòîëèöû Òðåòüåãî ðåéõà áûëè îáúåäèíåíû ñèëû 1-ãî Óêðàèíñêîãî, 1-ãî è 2-ãî Áåëîðóññêèõ ôðîíòîâ, â áîÿõ ïðèíèìàëè ó÷àñòèå äèâèçèè Âîéñêà Ïîëüñêîãî è ìîðÿêè Áàëòèéñêîãî ôëîòà.

Áåçâîçâðàòíûå ïîòåðè: ÑÑÑÐ ñ ñîþçíèêàìè 81 òûñ. ÷åë.; Ãåðìàíèÿ îêîëî 400 òûñ. ÷åë.

9. Áèòâà ïîä Ìîíòå-Êàñèíî
17 ÿíâàðÿ 19 ìàÿ 1944 ã.
Çíà÷åíèå: ñàìîå êðîâîïðîëèòíîå ñðàæåíèå ñ ó÷àñòèåì çàïàäíûõ ñîþçíèêîâ, â õîäå êîòîðîãî àìåðèêàíöû è áðèòàíöû ïðîðâàëè íåìåöêèé îáîðîíèòåëüíûé ðóáåæ «Ëèíèÿ Ãóñòàâà» è âçÿëè Ðèì.

Áåçâîçâðàòíûå ïîòåðè: ÑØÀ è ñîþçíèêè áîëåå 100 òûñ. ÷åë.; Ãåðìàíèÿ îêîëî 20 òûñ. ÷åë.

10. Áèòâà çà Èâîäçèìó
16 ôåâðàëÿ 26 ìàðòà 1945 ã.
Çíà÷åíèå: ïåðâàÿ âîåííàÿ îïåðàöèÿ ñèë ÑØÀ ïðîòèâ ßïîíèè íà ñóøå, ñòàâøàÿ è ñàìûì êðîâîïðîëèòíûì ñðàæåíèåì íà Òèõîîêåàíñêîì òåàòðå âîåííûõ äåéñòâèé. Èìåííî ïîñëå øòóðìà ýòîãî ìàëåíüêîãî îñòðîâêà â 1250 êì îò Òîêèî êîìàíäîâàíèå ÑØÀ ðåøèëî ïåðåä âûñàäêîé íà ßïîíñêèå îñòðîâà ïðîâåñòè ïîêàçàòåëüíóþ àòîìíóþ áîìáàðäèðîâêó.

Áåçâîçâðàòíûå ïîòåðè: ßïîíèÿ 22,3 òûñ. ÷åë.; ÑØÀ 6,8 òûñ. ÷åë.

Источник

Вирішальні
події Другої світової війни, що забезпечили
корінний перелом на користь країн
антигітлерівської коаліції, відбулися
на радянсько-німецькому фронті. Це
означає, що докорінний перелом у ході
Великої Вітчизняної війни був разом з
тим переломом у ході Другої світової
війни.

Початок
корінного перелому було покладено
наступальної операції «Уран» під
Сталінградом (другий етап Сталінградської
битви; перший — оборонний — тривав з 17
липня по 18 листопада 1942р.).
Військово-стратегічний план операції,
розроблений під керівництвом генералів
Г. К. Жукова і А. М. Василевського, припускав
силами трьох фронтів — Південно-Західного,
Сталінградського і Донського — оточити
сталінградськуу угруповання противника,
створити два надійних кільця оточення
і або примусити його до капітуляції,
або розгромити. 19 листопада в наступ
перейшли Південно-Західний і Донський
фронти, 20 листопада — Сталінградський
фронт. Вже до 23 листопада були оточені
німецькі 6-а і 4-а танкові армії. Прорвати
зовнішнє і внутрішнє кільце силами
групи армій «Дон» ворогові не вдалося.
2 лютого Сталінградська битва переможно
завершилася, в полон було взято в цілому
300 тис. німецьких солдатів, офіцерів і
генералів.

Всі
ознаки що почався корінного перелому
були в наявності: стратегічна ініціатива
перейшла до Червоної Армії, вперше було
забезпечено військово-технічну перевагу
над противником, досягнуте завдяки
якісно більш високому рівню організації
тилової економіки. Перемога під
Сталінградом мала величезне міжнародне
значення: вперше за всю війну в Німеччині
був оголошений триденний траур,
активізувалося європейський рух Опору.

Взимку
— навесні 1943р. Червона Армія розвинула
успіх, прорвавши блокаду Ленінграда,
розгорнувши наступ на Північному Кавказі
і у верхів’ях Дону.

Остаточним
корінний перелом у ході війни став після
битви на Курській дузі. Німецьке
командування, домігшись влітку 1943 р.
деяких успіхів на південно-західному
напрямку, спланував велику наступальну
операцію на Курському виступі (операція
«Цитадель»). Особливі надії покладалися
на новітні танки «Тигр» і «Пантера»,
штурмові гармати «Фердинанд».

Радянське
командування вперше застосувало тактику
навмисної оборони з подальшим настанням:
створило потужну угруповання військ,
що перевершувала супротивника в
кількісному і якісному відносинах.

Битва
на Курській дузі тривала з 5 липня по 23
серпня. 12 липня відбулося найбільше за
роки війни танкова битва в районі села
прохо-ровка, яке закінчилося перемогою
наших танкістів. У результаті битви
були звільнені Бєлгород, Орел, Харків,
знищені 500 тис. ворожих солдатів і
офіцерів, 1,5 тис. танків, 3,7 тис. літаків.
Корінний перелом у ході Другої світової
війни і Великої Вітчизняної війни
завершився. З цього часу стратегічна
ініціатива навіть тимчасово не переходила
в руки німецького командування.

1943
закінчився звільненням Лівобережної
України, Донбасу, Києва (6 листопада) в
ході битви за Дніпро.

Корінний
перелом у ході Великої Вітчизняної
війни супроводжувався помітними успіхами
союзників СРСР по антигітлерівській
коаліції. Навесні 1943 р. капітулювала
германо-італійська угруповання в
Північній Африці, влітку союзники
висадилися на Сицилії. Уряд Б. Муссоліні
було скинуто, нові влада заявила про
вихід з війни. На жаль, другий фронт у
Європі в 1943 р. так і не було відкрито.

28
листопада — 1 грудня 1943 р. на Тегеранській
конференції вперше зустрілися лідери
СРСР, США і Великобританії І. В. Сталін,
Ф. Рузвельт і У. Черчілль. На зустрічі
обговорювалися перспективи відкриття
другого фронту, а також питання
післявоєнного врегулювання. Сам факт
Тегеранської конференції доводить, що
докорінний перелом у війні став
реальністю.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Источник