Ознаки перелому основи черепа

Ознаки перелому основи черепа thumbnail

Зміст

  • Що таке перелом основи черепа?
  • Причини перелому основи черепа
  • Тяжкість травми
  • Наслідки перелому основи черепа
  • Симптоми перелому основи черепа
  • Діагностика травми
  • Лікування перелому основи черепа
  • Перша допомога при переломі основи черепа

Перелом основи черепа – це одна з найбільш небезпечних травм, адже порушується цілісність кісток, захищають найвразливішим і важливий орган – головний мозок. В залежності від тяжкості, локалізації та особливостей перелому він може обернутися або легким струсом мозку, або мати найважчі наслідки: кому, параліч, смерть.

Що таке перелом основи черепа?

Черепна коробка з усіх боків оточує головний мозок, захищаючи його від будь-яких зовнішніх впливів. Але вона але вона не моноліту, а складається з декількох частин, сформованих окремими кістками. Умовно його поділяють на основу і склепіння.

Підстава черепа – це досить велика частина, сформована чотирма кістками:

  • Потилична. Непарна кістка, яка розташовується в потиличній зоні. Нижче неї розташовується сам хребет.
  • Скроневі. Парні кістки, які формують бічні поверхні черепа.
  • Клиноподібна. Непарна кістка, формує вилиці і крила носа.
  • Решітчаста кістка. Непарна кістка, відокремлює носову порожнину від черепної коробки.
  • Таким чином, підстава черепа – це нижня частина черепної коробки, що складається з п’яти зрощених кісток.

    Череп складається з безлічі окремих кісток

    Причини перелому основи черепа

    Перелом основи черепа – це досить рідкісна травма. У загальній структурі черепно-мозкових травм він становить близько 30% Отримати таке пошкодження можна в бійці, при сильному ударі в скроневу область або в ніс, при падінні з великої висоти.

    Але найбільш поширена причина перелому основи черепа – це автомобільні аварії, в особливості, що відбулися на високій швидкості.

    Незважаючи на те, що в звичайному житті перелом основи черепа – досить рідкісна травма, вона є однією з найбільш поширених причин загибелі автогонщиків. Усього за історію змагань було зафіксовано кілька десятків подібних подій. Тепер всі машини, які беруть участь у таких перегонах, в обов’язковому порядку використовують спеціальні пристрої, що захищають голову і шию від травм.

    Тяжкість травми

    Черепно-мозкові травми вважаються одними з найбільш небезпечних і важких з-за великої кількості різноманітних наслідків.

    Мозок – це дуже складний і ніжний орган, найменші ушкодження якого може мати фатальні наслідки. Тому він захищений відразу декількома будами.

    Черепна коробка надійно захищає його від фізичного впливу навколишнього середовища, але він не прикріплений до неї. Тим самим мозком і її стінками є додатковий захисний шар – мозкові оболонки, а також ліквор. Мозок ніби підвішений в цій рідині, виконує роль буфера. Але крім цього мозкові оболонки і ліквор захищають тканини мозку від попадання в нього патогенних мікроорганізмів. До того ж, навколишні його тканини пронизані щільною мережею кровоносних судин, що забезпечують мозок киснем і живильними речовинами.

    Тому небезпека перелому основи черепа визначається трьома факторами:

  • Механічне пошкодження тканин мозку: струс або проникнення осколків.
  • Порушення цілісності мозкових оболонок, потрапляння всередину хвороботворних мікроорганізмів, запальні процеси.
  • Кровотечі, особливо, при переломі решітчастої кістки.
  • В залежності від особливості перелому, наслідки можуть бути самими різними. Якщо мозкові оболонки не ушкоджені, а кістки не зміщені, то наслідком може бути просто струс мозку.

    Основна причина загибелі Айротона Сени — перелом основи шиї

    Наслідки перелому основи черепа

    Цей вид травми відносять до вкрай тяжких із-за особливостей локалізації. Сприятливий прогноз можливий лише у випадках, коли немає зміщення кісток і запалення. Але можливі й ускладнення:

  • Струс мозку. Супроводжує травму в більшості випадків. Його тяжкість може варіювати від легкої до важкої, залежно від тяжкості і локалізації удару.
  • Запалення. Часто при пошкодженнях кісток основи черепа цілісність мозкових оболонок порушується, з-за чого порожнину мозку може отримати повідомлення з носової, ротової або вушними каналами. Через них проникають мікроорганізми, які можуть призвести до менінгіту та енцефаліту. Тому перелом основи черепа – одна з найбільш частих травматичних причин цього захворювання.
  • Кровотеча. При деяких формах такого перелому можливі важкі внутрішні кровотечі. А першу чергу це стосується руйнування скроневої кістки, при якій може пошкодитися внутрішня сонна артерія.
  • Головні болі. У людей, що перенесли такий перелом, у деяких випадках виникають важкі головні болі, мігрені.
  • Епілепсія. Це захворювання також може стати наслідком травми головного мозку.
  • Кома. При важких ушкодженнях досить висока ймовірність настання коми.
  • Смерть. При важких переломах смерть може наступити протягом декількох годин після травми.
  • Ймовірність того чи іншого результату залежить від маси факторів, в першу чергу – точного місця удару, його виду та сили.

    Симптоми перелому основи черепа

    Існує ряд характерних ознак, які дозволяють судити про перелом основи черепа:

  • Симптом Бэттла. Він означає крововилив у соскоподібний відросток – трохи виступаючу область за вухом.
  • Очі єнота. Також його називають «симптом окулярів» або «травматичні окуляри». При цьому виникає крововилив у окологлазную клітковину, з-за чого навколо обох очей виникають крововиливи. Але це ж ознака може супроводжувати і інші стани, зокрема, травми надбрівних дуг, перенісся або чола.
  • Ликворея. Так називають витікання ліквору (спинномозкової рідини) в область вушного каналу або носову порожнину. Це відбувається при порушеннях цілісності мозкових оболонок і може стати причиною важких ускладнень, зокрема, запалення мозку.
  • Кровотеча з вух або носа.
  • Погіршення слуху, порушення зору.
  • Читайте также:  Перелом что значит в стадии консолидации что это

    При появі подібних ознак на тлі травми голови необхідно негайно викликати швидку допомогу.

    Синці навколо очей — основний ознака перелому основи черепа

    Діагностика травми

    Як правило, визначення перелому основи черепа для лікаря не представляє особливої складності. Якщо в найближчому анамнезі є травма голови, біль на місці удару, гематоми навколо очей і за вухами, ознаки струсу головного мозку, то відповідь очевидна. Тим не менш, для підтвердження діагнозу, а також уточнення особливостей перелому може знадобитися проведення рентгена, а в деяких випадках – МРТ.

    Але первинну інформацію лікар може отримати вже з первинного обстеження, при якому він звертає увагу на наступні показники:

  • Опитування. В першу чергу лікар запитує пацієнта, якщо він знаходиться у свідомості, щоб з’ясувати обставини травми, а також особливості його самопочуття.
  • Перевірка рефлексів. Лікар визначає реакцію зіниць на світло, найпростіші рефлекси, зокрема, рівномірність посмішки і відхилення мови від середньої лінії.
  • Огляд місця травми, визначення кровотечі і витікання ліквору з вух або носа.
  • Рентгенівське дослідження проводиться як можна швидше. За нормативами потрібно зробити його у двох проекціях, щоб точніше визначити зміщення кісток.

    З підозрою на перелом основи черепа необхідно звертатися у швидку допомогу або травматологію. Пацієнтів з підозрою на нього направляють у стаціонар до нейрохірурга, в особливості, якщо потрібне проведення оперативного втручання. Крім цього може знадобитися консультація та обстеження у ЛОРа.

    Лікування перелому основи черепа

    Схема лікування перелому основи черепа залежить від маси параметрів, в першу чергу – тяжкості травми.

    Якщо кістки черепа при переломі не зміщені і немає порушення цілісності мозкових оболонок, то лікування проводять консервативне:

  • На рану накладається стерильна пов’язка.
  • Пропонується строгий постільний режим, дуже важливо, щоб голова лежала на узвишші, що покращує відтік ліквору.
  • Проводиться терапія сечогінними препаратами, щоб знизити кількість ліквору.
  • У деяких випадках призначають регулярні люмбальні пункції, щоб вивести надлишок ліквору і знизити тиск на головний мозок.
  • Особливу увагу приділяють профілактиці та лікуванню запальних захворювань тканин головного мозку і його оболонок. Для цього робляться наступні кроки:

  • Санація вушного каналу, носової порожнини та пазух. Для цього їх профілактично обробляють бактерицидними розчинами.
  • Тампонада. Якщо утворилося сполучення між носовою порожниною і вушними каналами, то після їх санації проводять їх тампонаду, тобто, перекривають доступ для мікроорганізмів із навколишнього середовища.
  • Антибіотики широкого спектру. У профілактичних цілях призначають антибактеріальні препарати, що впливають на більшість видів бактерій.
  • Якщо ці заходи не допомагають і з’являються ознаки запалення, призначається більш агресивне лікування, зокрема, введення антибіотиків безпосередньо в спинномозковий канал, через який вони з струмом ліквору потрапляють до мозку.

    Але також може знадобитися і хірургічне лікування: якщо кістки черепа роздроблені, якщо вони зміщені, якщо пошкоджені мозкові оболонки, якщо сформувалася велика гематома. У цьому випадку нейрохірург розробляє план операції індивідуально в кожному окремому випадку.

    Лікування ускладнень переломів основи черепа підбирається індивідуально, залежно від тяжкості та характеру ушкодження.

    Лікування перелому основи черепа проводиться на основі даних рентгеноскопії

    Перша допомога при переломі основи черепа

    При підозрі на перелом основи черепа необхідно виконати наступну послідовність дій:

  • Викликати швидку допомогу! При травмах головного мозку медичну допомогу необхідно надати як можна швидше.
  • Промити рану. Якщо на місці удару залишилася рана, її необхідно промити чистою водою або перекисом водню, а також накласти на неї стерильну пов’язку.
  • Обмежити пересування. При таких травмах не можна пересуватися, найкраще – відразу лягти й чекати швидкої допомоги.
  • Покласти потерпілого. Якщо він знаходиться у свідомості, то необхідно укласти на спину так, щоб голова перебувала на піднесенні. Якщо ж він непритомний, то необхідно укласти на непострадавший бік або на спину, але повернувши голову на бік. Це необхідно, щоб при блювоті він не захлинувся блювотними масами.
  • Розстебнути одяг, забезпечити доступ свіжого повітря.
  • Полегшити болі можна, якщо прикласти до місця удару пакет з льодом.
  • Такі дії допоможуть знизити ймовірність додаткових травм, але не скасовують необхідність отримання повноцінної і кваліфікованої медичної допомоги.

    Источник

    Фото - Перелом основи черепа на знімку МРТ

    Перелом основи черепа являє собою серйозну травму черепа, що характеризується переломом однієї або одночасно декількох його кісток і супроводжується пошкодженням його базальних відділів, стовбура, а також черепно-мозкових нервів. Це досить рідкісне явище, за статистикою становить не більше чотирьох відсотків від загальної кількості важких травм голови. При цьому наслідки перелому основи черепа для пацієнтів у більшості випадків достатньо серйозні.

    Читайте также:  Отеки ног при переломах

    Анатомічні особливості травм основи черепа

    При переломі основи черепа травмуватися може як задня, так і передня його частина. При пошкодженні задньої частини підстави порушується цілісність клиноподібної або гратчастої кісток, при пошкодженні передньої — скроневої і потиличної кісток, а також задній частині клиноподібної кістки. Три з чотирьох випадків переломів — це переломи скроневої кістки. При цьому залежно від розташування лінії пошкодження щодо осі кам’янистої частини скроневої кістки (інакше — її піраміди) вони можуть бути:

    • Поздовжніми;
    • Поперечними;
    • Змішаними.

    Перелом основи черепа часто супроводжується пошкодженням спинномозкової рідини і оболонок головного мозку. При цьому спинномозкова рідина здатна накопичуватися в середньому вусі, а потім виливатися з нього назовні через ушкоджену барабанну перетинку або потрапляти в носову порожнину. Повідомлення вмісту черепної коробки із зовнішнім середовищем також можливо через ротову порожнину або очниці. Подібні стани отримали назву ликворея (від латинського liquor — рідина і грецького rhoia — витікання). Вона може бути вушної або назальной, а її ускладненням є пневмоцефалія (або проникнення повітря в порожнину черепної коробки): при пошкодженні гратчастоголабіринту, що супроводжується ліквореей, утворюється специфічний клапанний механізм, в результаті чого відбувається нагнітання повітря в порожнині черепа. При наявності клапанного механізму також може розвинутися синдром компресії головного мозку, що вимагає термінового хірургічного втручання для усунення клапана. У цьому випадку обривки твердих оболонок мозку фіксують швами і біологічним клеєм, а дефекти черепа закривають.

    Причини, провокуючі перелом основи черепа

    Причини переломів основи черепа досить численні. Найчастіше порушення цілісності черепа є наслідком:

    • Автомобільних аварій;
    • Падінь вниз з великої висоти, що супроводжуються приземленням на ноги або на голову;
    • Нанесення масованих ударів в область нижньої щелепи і основи носа.

    Симптоми перелому основи черепа

    Всі переломи кісток, розташованих в основі черепної коробки, відносяться в групі відкритих черепно-мозкових травм. У тих же випадках, коли вони супроводжуються виливом спинномозкової рідини, кровотечею з слухового проходу або з порожнини носа, говорять про проникаючих черепно-мозкових ушкодженнях. В залежності від їх локалізації виділяють порушення цілісності черепної ямки:

    • Передній її частині;
    • Середній її частині;
    • Задній її частині.

    Перелом кісток передньої черепної ямки супроводжується утворенням характерних синців в області верхніх і нижніх повік (так званий «симптом окулярів») і назального кровотечі. При цьому кровотечі виникають, як правило, через 48-72 години після отримання травми, що є їх відмітною ознакою від крововиливів, виникають в результаті прямого удару в обличчя (в цьому випадку синці в області очниць проявляються практично відразу ж). Ще один симптом перелому основи черепа, який, однак, відзначається не завжди, — це підшкірна емфізема (або скупчення повітря в тканинах, в яких його не повинно бути за визначенням). Вона є наслідком тріщин, які утворилися в пазухах лобової і / або основний кісток.

    Крім того, у пацієнта спостерігаються:

    • Синці в області соскоподібного відростка;
    • Поразка слухового, лицьового і відвідного нервів;
    • Бульбарний параліч, що виражається у вигляді дизартрії, дисфагии, неконтрольованого слюнотечения, атрофії м’язів мови, розлади дихального ритму та серцевої діяльності.

    Перелом кісток середньої черепної ямки може бути декількох видів:

    • Поперечним;
    • Косим;
    • Поздовжнім (або діагональним);
    • Характеризується відривом верхівки.

    Його характерними симптомами є:

    • Вушні кровотечі;
    • Розрив барабанної перетинки;
    • Ликворея;
    • Зниження гостроти слуху;
    • Розвиток синців в області скроневої м’язи та соскоподібного відростка.

    Велика частина (близько 75%) переломів основи черепа в зоні середньої черепної ямки являють собою поздовжні тріщини і виникають в результаті травматизації бічних відділів черепа. У тих же випадках, коли удар наноситься в потиличну область, виникає поперечний перелом кам’янистій частині скроневої кістки. Подібні переломи супроводжуються:

    • Повною втратою слуху;
    • Периферичним паралічем лицьового нерва;
    • Порушенням функції вестибулярного апарату;
    • Втратою смакових відчуттів.

    Переломи в зоні задньої черепної ямки в переважній більшості випадків поздовжні і мають спрямованість від потиличної кістки до яремній або великому потиличному отверстію.К характерних симптомів перелому основи черепа даного типу відносять:

    • Розвиток синців в області соскоподібного відростка;
    • Комплексне поразка слухового, лицьового і відвідного нервів.

    Наслідки перелому основи черепа

    Фото - Методи діагностики та лікування переломів основи черепаНайбільш легким наслідком перелому основи черепа для пацієнта є викривлення хребта. Розвивається воно в результаті того, що перенесена травма порушує міцність кріплення хребта до основи черепа, що, в свою чергу, призводить до зміни звичних хребетних вигинів і порушення лінії всіх рухів.

    У більш важких випадках у пацієнтів розвивається повний параліч. Це обумовлено тим, що основу черепа служить сполучною ланкою між центральною нервовою системою і мозком (спинним і головним), тому в результаті його пошкодження відбувається порушення всіх рухових функцій організму.

    Крім того, у пацієнтів з переломами основи черепа висока ймовірність розвитку менінгітів.

    Лікування перелому основи черепа

    Лікування перелому основи черепа проводиться в умовах стаціонару нейрохірургічного відділення. При цьому воно має на увазі застосування як консервативної терапії (у випадку, коли пошкодження кісток незначне і немає зміщень), так і оперативне втручання (при великих пошкодженнях).

    Читайте также:  Новорожденные с переломами

    Пацієнту тампонируют ніс і вуха, а при кровотечах в носоглотку проводять інтубацію. Для запобігання розвитку набряку головного мозку призначається курс препаратів-діуретиків. У разі ж наявності пошкоджених кісткових уламків встановлюється металева пластина, яка буде згодом захищати головний мозок.

    Всім хворим показаний найсуворіший постільний режим, а у випадках затримки госпіталізації і при розвитку гнійних ускладнень призначається терапія з застосуванням антибіотиків.

    Источник

    Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 25 декабря 2015;
    проверки требуют 8 правок.

    Перелом основания черепа — повреждение черепа, являющееся переломом одной или нескольких костей, входящих в основание мозгового отдела черепа — затылочной, височной, клиновидной и решетчатой.

    Такое повреждение довольно редко и статистически составляет 4 % от числа диагностируемых тяжелых черепно-мозговых травм.[1][2]

    Такие переломы могут сопровождаться повреждением оболочек головного мозга, вызывая истечение спинномозговой жидкости (ликвора). Она может накапливаться в полости среднего уха и вытекать через прорванную барабанную перепонку (отоликворея) или же проникать в носоглотку через евстахиеву трубу, создавая в ротовой полости соленый привкус. Также, при переломах решетчатой и клиновидной костей, возможно вытекание ликвора из носа (риноликворея). Вышеописанные симптомы являются патогномоничными для перелома основания черепа.[3]

    Анатомия[править | править код]

    Переломы основания черепа подразделяются на переломы передней и задней части основания. Первый тип включает повреждения клиновидной и решетчатой костей. Второй — повреждения затылочной, височной, и задней части клиновидной костей. Перелом височной кости встречается в 75% переломов основания черепа и может быть продольным, поперечным или смешанным, в зависимости от положения линии перелома относительно продольной оси пирамидки височной кости.[4]

    Повреждения затылочной кости вблизи большого затылочного отверстия (‘foramen magnum’) сопряжены с риском повреждения спинного мозга, нервов и крупных кровеносных сосудов вблизи отверстия.[5]

    Из-за близости черепных нервов при переломе они могут быть повреждены.[3] Это может привести к параличу лицевого или глазодвигательного нервов или к потере слуха из-за повреждения преддверно-улиткового нерва.[3]

    Клинические проявления[править | править код]

    • Симптом Бэттла — экхимоз в районе сосцевидного отростка височной кости.
    • Симптом очков — окологлазничный экхимоз, т.е. «глаза енота».
    • Парез или паралич черепных нервов.
    • Истечение ликвора из носа (риноликворея) или ушей (отоликворея).
    • Кровотечение из носа или ушей (оториноликворея).
    • Накопление крови в барабанной полости.
    • Нарушение слуха, нистагм, рвота.
    • Довольно редко перелом может привести к нарушениям зрения, если сломанные кости защемят зрительный нерв.
    • Серьёзные случаи обычно приводят к смерти.

    Прогноз[править | править код]

    Лечение переломов без смещения обычно не требует операционного вмешательства. У пациентов с переломом основания черепа чаще других возникают осложнения в виде менингитов.[6]

    Переломы височной кости могут вызвать повреждения внутренней сонной артерии, которые могут привести к опасному для жизни крупному кровоизлиянию.[7]

    Случаи на автогонках[править | править код]

    Переломы основания черепа являются распространенной причиной смерти в авариях на автогонках. Ниже перечислены некоторые гонщики, погибшие из-за этого:

    • Формула-1: Жиль Вильнёв в квалификации перед Гран-при Бельгии 1982 года, Роланд Ратценбергер в Гран-при Сан-Марино 1994 года, Айртон Сенна (по одной из версий) в Гран-при Сан-Марино 1994 года.
    • Индианаполис 500: Билл Вукович, Тони Беттенхаузен, Флойд Робертс и Скотт Брайтон.
    • NASCAR: Эрнхардт Дейл-старший, Адам Петти, Тони Рупер, Кенни Ирвин-младший, Нил Боннетт, Джон МакДаффи, Ричи Эванс и Клиффорд Эллисон. Гонщики Джерри Надю и Стэнли Смит тоже получили травму, но выздоровели.
    • CART: Джоуи Марчело, Грег Мур и Гонсало Родригес

    Чтобы предотвратить подобные инциденты, в настоящее время все гоночные серии под управлением FIA в обязательном порядке используют устройства для защиты шеи и головы, такие, как HANS.

    См. также[править | править код]

    • Перелом костей черепа
    • Черепно-мозговая травма

    Примечания[править | править код]

    1. ↑ Graham DI and Gennareli TA. Chapter 5, «Pathology of Brain Damage After Head Injury» Cooper P and Golfinos G. 2000. Head Injury, 4th Ed. Morgan Hill, New York.
    2. ↑ Orlando Regional Healthcare, Education and Development. 2004. «Overview of Adult Traumatic Brain Injuries.» Архивировано 27 февраля 2008 года. Retrieved on January 16, 2008.
    3. 1 2 3 Singh J and Stock A. 2006. «Head Trauma.» Emedicine.com. Retrieved on January 26, 2007.
    4. ↑ Medscape: Medscape Access
    5. ↑ Brain Injury Association of America (BIAUSA). «Types of Brain Injury.» Архивировано 18 октября 2007 года. Retrieved on January 26, 2007.
    6. ↑ Dagi
      TF, Meyer FB, and Poletti CA. 1983. The incidence and prevention of meningitis after basilar skull fracture. American Journal of Emergency Medicine. Volume 1, Issue 3, Pages 295-298. PMID 6680635. Retrieved on March 16, 2007.
    7. ↑ Resnick DK, Subach BR, Marion DW. The Significance of Carotid Canal Involvement in Basilar Cranial Fracture. Neurosurgery. 1997 40(6):1177-1181.ISSN: 0148-396X UI: 9179890

    Источник