Ознаки перелому кістки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хірургічне лікування перелому кута нижньої щелепи. Фіксація кісткових уламків пластинами. Принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність.
Запит «Перелом» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Перело́м (лат. fractura) — часткове або повне порушення цілісності кістки, яке спричинює вплив на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення[1].
Класифікація[ред. | ред. код]
Класифікація за пошкодженням зовнішніх покривів тіла[ред. | ред. код]
- відкритий перелом (шкіра у ділянці перелому пошкоджена)
- закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)
Класифікація за формою кісткових уламків[ред. | ред. код]
- поперечні
- косі
- гвинтоподібні
- скалкові
- роздроблені
Класифікація за порушенням цілісності кістки[ред. | ред. код]
- повні
- неповні
Класифікація за зміщенням[ред. | ред. код]
- зміщені, зміщені з «вколоченням»
- незміщені
Класифікація за кількістю переломів[ред. | ред. код]
- одиночні
- множинні
Діагностика[ред. | ред. код]
Є відносні і абсолютні ознаки перелому, відносні є орієнтовними, і дозволяють лише запідозрити травму даного типу. Абсолютні ознаки підтверджують факт перелому, і дозволяють відрізнити його від інших, схожих за клінічними ознаками травм.
На місці травми[ред. | ред. код]
Основними ознаками перелому є:
- сильний біль
- набряк
- синець
- крепітація уламків (хрускіт)
- патологічна рухливість
- вкорочення сегменту
- несправжній суглоб у віддаленому періоді
- деформація кістки (кінцівки)
- порушення функцій кістки (кінцівки)
У стаціонарі[ред. | ред. код]
Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.
Перша допомога при переломах[ред. | ред. код]
При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення).
Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки тощо). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.
Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).
При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому стараються ввести наркотичні анальгетики(наприклад: морфін).
При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При артеріальній кровотечі накладають джгут.
У лікувальному закладі після обстеження постраждалого приймають рішення про подальше лікування. Найчастіше проводять репозицію (співставлення та відновлення фізіологічного положення) уламків, а потім накладають відповідний тип гіпсової пов’язки (наприклад: лонгету). Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних видів імплантів швів, цвяхів, гвинтів, пластинок. Хірургічним лікуванням переломів є остеосинтез. Остеосинтез виконують за допомогою металевих пластин (металоостеосинтез), стрижнів, апаратів зовнішньої фіксації, або спиць та серкляжів (репозиційний).
При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку, антимікробні препарати.
Зростання кісток[ред. | ред. код]
Зламана кістка починає процес відновлення одразу після перелому. Зростання перелому проходить три головні стадії.
Утворення згустку[ред. | ред. код]
Спочатку кров збирається в кінцях зламаної кістки, утворюючи в’язку масу у вигляді згустку. Зі згустку утворюються волокна, які стають основою для наростання нової кісткової тканини.
Заповнення згустку[ред. | ред. код]
Незабаром клітини, які загоюють кістки — остеокласти і остеобласти, — заповнюють згусток. Остеокласти починають згладжувати зазубрені краї кістки, а остеобласти заповнюють проміжок між її кінцями. Через кілька днів з цих клітин формується гранулярний міст, який зв’язує кінці кістки.
Формування кісткового мозолю[ред. | ред. код]
Через 6-10 днів після перелому гранулярний міст з клітин стає кістковою масою, яка називається мозолем. Вона крихка і при різкому русі може зламатися. Ось чому зламана кістка під час загоєння повинна бути нерухомою. Пізніше мозоль перетворюється на тверду кістку.
Зрощення кістки[ред. | ред. код]
Через 2-9 тижні, за новими кровоносними судинами починає надходити кальцій до проблемної ділянки, що сприятливо впливає на кісткову тканину. Цей процес-окостеніння, з’єднує зламані елементи кістки. Кістка вважається загоєною, по проходженню всіх етапів, і стає міцною. Хоча пошкоджену ділянку можна звільнити від гіпсу, для остаточного одужання
необхідно близько року.
Щоб кістки швидше зрослися, необхідно точно слідувати вказівкам фахівця і дотримуватися обережності, в іншому випадку, може порушити процес загоєння. Це може сприяти неправильному зростанню кістки, поряд з погано проведеною операцією по складанню уламків і непрофесійної консультацій фахівця.
Джерела[ред. | ред. код]
- Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ S.T. Marshall; B.D. Browner (2012) [1st. Pub. 1956]. Chapter 20: Emergency care of musculoskeletal injuries. У Courtney M. Townsend Jr. Sabiston textbook of surgery: the biological basis of modern surgical practice. Elsevier. с. 480–520. ISBN 978-1-4377-1560-6. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Перелом не зростається 7 років: що робити?
- Скільки зростається кістка після перелому[неавторитетне джерело]
Источник
Ознаками перелому є пошкодження структури і порушення цілісності кісткових тканин в скелеті людини. Перелом – це досить серйозна травма, викликана зовнішнім впливом, тиском на кістку, силою, що перевищує межі її міцності.
Причини
Причинами переломів можуть стати:
- транспортні аварії;
- попадання в завали різних порід;
- падіння з висоти;
- прямий удар;
- травма, пов’язана із заняттями спортом;
- перелом, викликаний втратою міцності кістки, в результаті захворювань.
Розрізняють механізми отримання травми. Це може бути поява перелому безпосередньо в місці дії сили (прямий) або розлом в близькості від місця тиску на кістку (непрямий). Травма часто здатна вивести на тривалий час звичного підвалини людини, позбавити його працездатності.
Ознаки
Симптоми перелому не завжди дають можливість точно встановити діагноз. У деяких випадках необхідна додаткова діагностика, допомагає його виявити. Невизначений характер ознак іноді призводить до помилкового діагнозу і у зв’язку з цим розрізняють абсолютні ознаки перелому (достовірні), які не викликають сумнівів у деформації цілісності кістки від тиску, і відносні (непрямі) – ті, що згодом діагностуються як забій.
Абсолютний ознака перелому кісток характеризується:
- яскраво вираженим протиприродним положенням кінцівок;
- рухливість кістки у характерному місці, на лінії пошкодження;
- своєрідним хрустким звуком (крепітацією) при русі;
- наявністю відкритої рани з помітно виділяється уламком кістки;
- зміною довжини кінцівки;
- втратою чутливості в шкірних покривах, викликаної розривом нервових стовбурів.
Якщо виявляються всі достовірні ознаки перелому або один з них, то можна з упевненістю діагностувати у хворого перелом.
Відносні симптоми переломів:
- больовий синдром на місці дії, особливо при русі травмованої кістки, а також при осьовому навантаженні (при переломі гомілки натиснути область п’яти);
- виник протягом короткого часу (від 15 хвилин до 2 годин) набряк місця перелому. Даний симптом не є точним, так як і удар може супроводжуватися набряком м’яких тканин;
- поява гематом. Не відразу виявляється на місці травми, при пульсації місця є ознакою триваючого підшкірного кровотечі;
- відсутність або зменшення рухливості пошкодженої кінцівки, повне або часткове обмеження функціонування травмованої або близько розташованої кістки.
Діагностуючи один з наведених симптомів не можна говорити про наявність перелому, оскільки вони також є і ознакою забиття.
Класифікація на абсолютні та відносні ознаки перелому допомагає, використовуючи знання симптомів, з повною точністю визначити, якому пошкодження схильний пацієнт, встановити ступінь тяжкості травми. При наявності непрямих ознак переломів необхідно додаткове рентгенівське обстеження, щоб встановити точний діагноз.
Види пошкоджень
Серед травм кістки можна визначити закритий або відкритий тип.
- До відкритого відноситься наявність розриву м’яких тканин уламком кістки, утвореним у результаті травми. При цьому переломі спостерігається кровоточива рана, через яку помітний уламок пошкодженої кістки.
- Закритий перелом характеризується відсутністю ушкоджень і ран, цілісності шкірних покривів.
Перелом може бути ускладнений зсувом одного або декількох уламків. Закриті переломи бувають одиничні, множинні і комбіновані. Відкриті – вогнепальними або без використання зброї.
По місцю розташування травми розрізняють:
- перелом всередині суглоба (епіфізарний), призводить до руйнування зв’язок суглоба, капсули;
- білясуглобовий (метафизарный);
- розлом кістки на середній ділянці (діафізарний).
За ступенем тяжкості бувають:
- типові;
- складні переломи.
До другого типу відносять пошкодження внутрішніх органів, сильна кровотеча, зараження інфекцією і т. д.
Зовнішні та внутрішні прояви
Ознаками перелому є:
- біль, що залежить від місця пошкодження кістки і знаходиться поблизу кількості нервових закінчень;
- набряклість – проявляється в короткий проміжок часу після травми і призводить до зміни, зглаженості контурів кінцівки в області травми;
- крововиливи, гематоми – у залежності від місця локалізації травми бувають – підшкірні, піднігтьові, міжм’язові, подфасциальные, поднадкостничные, внутрішньосуглобові;
- зміна контуру кістки верхньої або нижньої кінцівки – розмір її залежить від величини пошкодженої ділянки або кута зміщення кісткових уламків;
- порушення кровообігу і руху лімфи – відбувається при здавлюванні або розриві, що знаходиться поблизу великого кров’яного судини.
Перша допомога
Від правильності, умелости і грамотності надання першої допомоги при переломах залежить подальше якість життя травмованого пацієнта. Перше, що необхідно зробити свідку події – викликати бригаду «Швидкої допомоги», потім провести знеболення області травмування з допомогою препаратів місцевої або загальної анестезії.
При відкритому переломі кістки необхідно зупинити крововтрату і усунути за допомогою стерильної серветки попадання інфекції в рану.
Наступним етапом є знерухомлення (іммобілізація) пошкодженої кінцівки за допомогою підручних або спеціальних засобів. Доставка пацієнта до лікувального закладу.
Лікування
Лікування переломів здійснюється двома способами:
- з проведенням хірургічної операції;
- або консервативно.
Консервативне лікування включає щільне зіставлення кісткових відламків (репозицію). При цьому методі відбувається знеболювання ділянки травми, і лікар встановлює на вихідне природне місце зміщені пошкоджені кісткові тканини. Потім відбувається закріплення і знерухомлення кінцівки за допомогою спеціальних засобів, які служать надійною фіксацією, не приводить до різних ускладнень і дискомфорту пацієнта.
Хворий не може включитися в процес реабілітації і долучитися до виконання активних дій. Для цього потрібен деякий час.
До способів фіксації відносяться:
- пов’язки, лангеты з гіпсу;
- утримуючі шини;
- скелетне витяжіння і т. д.
При показаннях до оперативного втручання необхідно стабілізувати загальний стан хворого, нормалізувати роботу внутрішніх органів. В процесі операції лікар через хірургічний надріз відновлює цілісність кістки, очищає м’які тканини від можливо утворилися осколків, фіксує кістку за допомогою металевих конструкцій – спиць, болтів, пластин.
Доктором призначаються спеціальні препарати, що містять кальцій, сприятливо впливають на утворення кісткової мозолі і сприяють швидкому загоєнню тканин. На прохання пацієнта, заснованої на його відчуттях, лікар призначає знеболюючі препарати, а також протизапальні мазі і креми.
Реабілітація
Існує маса методів відновлення функцій травмованої кістки, до них відносяться:
- лікувальна фізкультура;
- масаж;
- збалансоване харчування;
- санаторно-курортне лікування.
Під спостереженням лікаря-реабілітолога проходять заняття з реабілітації пацієнта згідно з індивідуально розробленим планом і необхідного в конкретному випадку комплексу вправ. Раціон харчування хворого в цей період повинен бути збагачений продуктами, які містять кальцій – молоко, сир, яйця, сир і т. д.
Наслідки
Діагностується перелом за допомогою рентгенографії, яка допомагає визначити дефект кістки, контур перелому, напрямок зміщення кісткових відламків, побачити вогнище локалізації травми. При ускладнених переломах для визначення точного діагнозу застосовують МРТ або комп’ютерну діагностику. Це дозволяє лікарю визначити складність перелому і стан, які знаходяться поблизу суглобів, визначити наявність внутрішніх розривів у м’яких тканинах. Це допоможе призначити найбільш ефективне лікування пацієнта.
В іншому випадку, неправильне або неточне діагностування може призвести до ускладнень або неприємних наслідків, тягне появу неправильного зрощення відламків і провідним до повторного відновлення пошкоджених кісток, а також утворення несправжніх суглобів і виникненню інфекцій у пошкоджених м’яких тканинах. Дані показники згодом призведуть до обмеженого способу життя травмованого пацієнта.
Процес одужання пацієнта з переломом кістки скелета багато в чому залежить від його настрою і точності виконання призначень лікаря. Лише в цьому випадку можлива повна і швидка реабілітація, нормалізація загального стану, відновлення втрачених функцій кістки, відновлення працездатності.
Источник
Перелом стопи — травма досить часта і становить до 20% від усіх переломів кісток. Не варто ставитися до цього легковажно, наслідки можуть бути дуже негативними, аж до неможливості пересуватися без сторонньої допомоги.
причини
При різкому подворачіваніе стопи в будь-яку сторони, стрибках з висоти з упором на ноги або ж при ударі важким предметом може виникнути ця травма.
Переломи кісток плесна з’являються в результаті несподіваного сильного впливу на ногу, надмірного навантаження і перенапруження.
Ознаки перелому стопи
Набряк травмованої області і біль — найперші симптоми, які вказують на те, що, можливо, у вас перелом стопи. Фото, наведене нижче, показує, як виглядає хвора нога.
Хворобливі відчуття можуть бути настільки сильні, що людина не може пересуватися. Також в області травми може виникнути синець. Перелом зі зміщенням характеризується зміною форми стопи.
Іноді людина не здогадується, що у нього перелом стопи. Ознаки можуть бути не яскраво вираженими, біль виникає тільки при навантаженні на постраждалу ногу. Тому для уточнення діагнозу необхідно звернеться до травматолога.
Надання першої допомоги
При підозрі на перелом кісток стопи травмовану кінцівку необхідно зафіксувати. Можна скористатися імпровізованій шиною, зробленої з дощечок, лижних палиць або прутів, яку кріплять бинтами до ноги. Якщо нічого під рукою не виявилося, можна прибинтувати пошкоджену кінцівку до здорової, використовуючи шарф, сорочку або рушник.
При відкритому переломі не варто самостійно намагатися вправити кістку, в першу чергу необхідно зупинити кровотечу. Для цього потрібно обробити шкіру навколо рани йодом або перекисом водню. Потім потрібно обережно накласти стерильну пов’язку. Після того як була надана перша допомога, потерпілого необхідно доставити в медичний заклад.
діагностика
В першу чергу травматолог повинен ретельно оглянути хвору ногу. Виявивши у потерпілого симптоми перелому стопи ноги, лікар робить рентген, щоб визначити тип і локалізацію пошкодження. Дуже рідко виникає необхідність проведення комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії.
Після того, як був діагностований перелом, призначається лікування, яке залежить його типу і від того, яка саме кістка зламана.
Перелом таранної кістки
Ця кістка має деякі особливості. До таранної кістки не прикріплена жоден м’яз. Крім того, вона передає вагу тіла на всю стопу.
Перелом таранної кістки можливий в результаті непрямої травми, зустрічається нечасто і вважається важким пошкодженням кісток стопи. Супроводжується іншими травмами, такими як перелом, вивих щиколотки або інших кісток стопи.
симптоматика
При отриманні травми відчувається різкий біль, виникає набряк стопи і гомілки, на шкірі помітні крововиливи. Якщо відламки зміщені, можна помітити, що стопа деформована.
Щоб підтвердити перелом, визначити його локалізацію, тип і ступінь зміщення кісток, виконують рентгенографічне дослідження в двох проекціях.
Як лікувати
Якщо діагностовано перелом стопи зі зміщенням, негайно проводиться зіставлення фрагментів кістки. Справа в тому, що, чим пізніше ви звернетеся до лікаря, тим важче буде відновити їх правильне положення, іноді і зовсім неможливо.
Гіпс накладається на місяць-півтора. Починаючи з третього тижня, потрібно звільняти травмовану кінцівку з шини і робити активні рухи гомілковостопним суглобом.
Трохи пізніше призначають лікувальну фізкультуру і масаж, фізіопроцедури. На відновлення працездатності йде від двох до трьох місяців.
Перелом човноподібної кістки
Виникає як наслідок прямого впливу. Часто перелом цієї кістки стопи супроводжується травмами інших кісток.
симптоми
Людина не може спертися на кінцівку через сильні больових відчуттів. З’являється набряклість і крововиливи. При пальпації, спробах повернути стопу всередину і назовні людина відчуває різкий біль. Щоб підтвердити перелом човноподібної кістки стопи, рекомендується провести рентгенографічне дослідження.
лікування
Якщо не виявлено зсув, лікар накладає циркулярну гіпсову пов’язку на пошкоджену область. При переломах човноподібної кістки зі зміщенням проводять зіставлення фрагментів кістки, в деяких випадках може знадобитися проведення відкритого вправлення. Стопу фіксують гіпсом на термін чотири-п’ять тижнів.
Досить складно лікувати такий перелом стопи в поєднанні з вивихом. Якщо вивихнутий уламок не має права на місце, може розвинутися травматичне плоскостопість. Зміщені фрагменти вправляють за допомогою спеціального витягує апарату. Іноді доводиться вдаватися до проведення відкритої репозиції і закріпленню вправляння уламків шовковим швом. Після такої процедури іммобілізація пошкодженої кінцівки повинна тривати до 10-12 тижнів. Надалі необхідно носіння ортопедичного взуття.
Переломи кубовидної і клиноподібної кісток
Найчастіше травма виникає при падінні ваги на тил стопи і супроводжується набряком м’яких тканин в зоні пошкодження, хворобливістю при пальпації і поворотах стопи в будь-яку сторону. Обов’язково проведення рентгенографічного дослідження, щоб підтвердити перелом. Після цього нога фіксується гіпсовою пов’язкою на місяць-півтора. Протягом року після такого перелому рекомендується носити супінатор.
Перелом плеснових кісток стопи
Ця травма найчастіше зустрічається серед всіх переломів стопи. Існує два типи переломів плеснових кісток: травматичні і стресові.
травматичний перелом
Є результатом зовнішнього механічного впливу. Це може бути падіння тяжкості на ногу, передавлювання стопи, сильний удар.
ознаки
Виявляється травматичний перелом стопи характерним хрускотом і болем в момент отримання травми, можна помітити вкорочення пальця або відхилення його в бік. Біль спочатку дуже сильна, але з часом слабшає, хоча і не проходять повністю. На місці травми виникає набряк або синець.
Перелом стресовий (втомний)
Такі травми, до яких відноситься перелом 5 плеснової кістки стопи, зазвичай зустрічаються у спортсменів і тих, хто веде активний спосіб життя. З’являються вони в результаті надмірної і тривалої навантаження на стопу. По суті, такий перелом — це тріщина на кістки, і помітити її дуже складно.
Якщо людина страждає різними супутніми захворюваннями, такими як остеопороз або деформація стоп, стан його може значно погіршитися. Стресовий перелом плеснової кістки зустрічається і у тих, хто постійно ходить в незручній і тісного взуття.
симптоми
Перший симптом, який повинен насторожити, — біль, що виникає в стопі після тривалої інтенсивної навантаження і зникає в спокійному стані. Згодом вона посилюється до такої міри, що будь-які дії стають неможливими. Хворобливість зберігається і в стані спокою. На місці травми з’являється набряк.
Небезпека в тому, що більшість людей з такою травмою не поспішають звертатися до лікаря, часто людина навіть не підозрює, що у нього перелом стопи. Ознаки в цьому випадку не так яскраво виражені, як при інших переломах, хворий ходить і настає на ногу. Тому, щоб уникнути ускладнень, звертатися до лікаря необхідно негайно.
Перелом п’ятої плеснової кістки стопи — травма, яка зустрічається частіше за інших.
При подворачіваніе стопи всередину можливе виникнення відривного перелому. При цьому відбувається відрив і зсув плеснової кістки. Зрощування дуже тривалий, тому звертатися до травматолога потрібно якомога швидше. При несвоєчасному лікуванні кістка може неправильно зростися, в цьому випадку знадобиться хірургічне втручання.
Підстава 5 плеснової кістки — це область зі слабким кровопостачанням. Саме в цьому місці відбувається перелом Джонса. Виникає він на тлі стресових навантажень і зростається дуже повільно.
Діагностика перелому плеснових кісток
Постраждалого ретельно оглядає лікар, вивчаючи не тільки стопу, а й гомілковостопний суглоб, визначає наявність набряку, крововиливу і характерної деформації. Потім роблять рентгенограму в прямій, бічній і напівбоковий проекціях. Після визначення перелому і його виду призначається необхідне лікування.
лікування
Якщо виявлений незначний перелом стопи, лікування полягає в простому накладення шини. При цьому травмована кінцівка кілька тижнів повинна знаходитися в нерухомому стані для того, щоб пошкоджена кісткова тканина повністю зажила.
Коли кістка сильно зруйнована, необхідно здійснити внутрішню фіксацію. Це роблять з використанням спеціальних гвинтів.
Тяжкість і характер пошкодження визначає подальше лікування. Будь перелом плеснової кістки без зміщення потребує проведення іммобілізації. Накладений гіпс надійно захистить кістка від можливого зсуву. Завдяки тому, що стопа повністю нерухома, зрощення кісткової тканини відбуватиметься швидше.
Якщо під час отримання травми відбулося зміщення уламків, без хірургічного втручання не обійтися. При проведенні операції лікар розкриває область перелому і зіставляє утворилися відламки, після чого фіксує їх спеціальними спицями або гвинтами. Потім накладається гіпс на строк до шести тижнів. Хворому заборонено наступати на травмовану ногу. Через шість тижнів можна починати ходити. Спиці виймають через три місяці, гвинти — через чотири. Пацієнту рекомендується носити ортопедичне взуття або устілки.
При переломі Джонса накладається гіпсова пов’язка від пальців ноги до середньої третини гомілки на термін до двох місяців. Не можна наступати на пошкоджену ногу.
Щоб знизити навантаження на травмовану кінцівку під час ходьби, потрібно використовувати милиці. Хворий обов’язково повинен спостерігатися у лікаря, який правильно підбере реабілітаційний курс для відновлення порушеної функціональності в травмованої стопі.
Відновлювальний період при переломі плеснової кістки досить тривалий і включає заняття лікувальною фізкультурою, масаж, використання супінаторів, фізіотерапію.
Якщо таку травму не лікувати або лікувати неправильно, то можлива поява таких ускладнень, як артроз, деформація, постійні болі і незрощення перелому.
Переломи фаланг пальців стопи
Цей тип переломів кісток стопи можливий в результаті прямого впливу на пальці (наприклад, при сильному ударі або падінні тяжкості). Якщо основні фаланги зростуться неправильно, може порушитися функція стопи. Крім того, можлива поява болю при ходьбі і обмеження рухливості травмованої кінцівки. В результаті перелому середньої та нігтьової фаланг такі наслідки не виникають.
симптоми
Відзначається синюшність зламаний палець, набряклість, яскраво виражена болючість під час руху. При таких травмах іноді утворюється піднігтьового гематома. Щоб підтвердити діагноз, рекомендується проведення рентгенографічного дослідження в двох проекціях.
лікування
При переломах без зміщення на хворий палець накладають задню гіпсову шину. При наявності зміщення є необхідність проведення закритої репозиції. Відламки кісток фіксують спицями.
Переломи нігтьових фаланг не потребують особливого лікування, зазвичай досить фіксації Лейкопластирна пов’язкою. Термін іммобілізації становить від 4 до 6 тижнів.
Якщо правильно лікувати перелом стопи і строго дотримуватися всіх рекомендацій лікаря, можливо не тільки скоротити період відновлення, але і запобігти можливим ускладненням.
Источник