Ознаки перелому кінцівок

Запит «Перелом» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Перело́м (лат. fractura) — часткове або повне порушення цілісності кістки, яке спричинює вплив на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення[1].

Класифікація[ред. | ред. код]

Класифікація за пошкодженням зовнішніх покривів тіла[ред. | ред. код]

• відкритий перелом (шкіра у ділянці перелому пошкоджена)
• закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)

Класифікація за формою кісткових уламків[ред. | ред. код]

• поперечні
• косі
• гвинтоподібні
• скалкові
• роздроблені

Класифікація за порушенням цілісності кістки[ред. | ред. код]

• повні
• неповні

Класифікація за зміщенням[ред. | ред. код]

• зміщені, зміщені з «вколоченням»
• незміщені

Класифікація за кількістю переломів[ред. | ред. код]

• одиночні
• множинні

Діагностика[ред. | ред. код]

Є відносні і абсолютні ознаки перелому, відносні є орієнтовними, і дозволяють лише запідозрити травму даного типу. Абсолютні ознаки підтверджують факт перелому, і дозволяють відрізнити його від інших, схожих за клінічними ознаками травм.

На місці травми[ред. | ред. код]

Основними ознаками перелому є:

• сильний біль
• набряк
• синець
• крепітація уламків (хрускіт)
• патологічна рухливість
• вкорочення сегменту
• несправжній суглоб у віддаленому періоді
• деформація кістки (кінцівки)
• порушення функцій кістки (кінцівки)

У стаціонарі[ред. | ред. код]

Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.

Перша допомога при переломах[ред. | ред. код]

При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення).
Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки тощо). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.

Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).

При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому стараються ввести наркотичні анальгетики(наприклад: морфін).

При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При артеріальній кровотечі накладають джгут.

У лікувальному закладі після обстеження постраждалого приймають рішення про подальше лікування. Найчастіше проводять репозицію (співставлення та відновлення фізіологічного положення) уламків, а потім накладають відповідний тип гіпсової пов’язки (наприклад: лонгету). Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних видів імплантів швів, цвяхів, гвинтів, пластинок. Хірургічним лікуванням переломів є остеосинтез. Остеосинтез виконують за допомогою металевих пластин (металоостеосинтез), стрижнів, апаратів зовнішньої фіксації, або спиць та серкляжів (репозиційний).

При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку, антимікробні препарати.

Зростання кісток[ред. | ред. код]

Зламана кістка починає процес відновлення одразу після перелому. Зростання перелому проходить три головні стадії.

Утворення згустку[ред. | ред. код]

Спочатку кров збирається в кінцях зламаної кістки, утворюючи в’язку масу у вигляді згустку. Зі згустку утворюються волокна, які стають основою для наростання нової кісткової тканини.

Заповнення згустку[ред. | ред. код]

Незабаром клітини, які загоюють кістки — остеокласти і остеобласти, — заповнюють згусток. Остеокласти починають згладжувати зазубрені краї кістки, а остеобласти заповнюють проміжок між її кінцями. Через кілька днів з цих клітин формується гранулярний міст, який зв’язує кінці кістки.

Формування кісткового мозолю[ред. | ред. код]

Через 6-10 днів після перелому гранулярний міст з клітин стає кістковою масою, яка називається мозолем. Вона крихка і при різкому русі може зламатися. Ось чому зламана кістка під час загоєння повинна бути нерухомою. Пізніше мозоль перетворюється на тверду кістку.

Зрощення кістки[ред. | ред. код]

Через 2-9 тижні, за новими кровоносними судинами починає надходити кальцій до проблемної ділянки, що сприятливо впливає на кісткову тканину. Цей процес-окостеніння, з’єднує зламані елементи кістки. Кістка вважається загоєною, по проходженню всіх етапів, і стає міцною. Хоча пошкоджену ділянку можна звільнити від гіпсу, для остаточного одужання
необхідно близько року.

Щоб кістки швидше зрослися, необхідно точно слідувати вказівкам фахівця і дотримуватися обережності, в іншому випадку, може порушити процес загоєння. Це може сприяти неправильному зростанню кістки, поряд з погано проведеною операцією по складанню уламків і непрофесійної консультацій фахівця.

Джерела[ред. | ред. код]

• Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Перелом не зростається 7 років: що робити?
• Скільки зростається кістка після перелому[неавторитетне джерело]

Переломи рук і ніг – загальні принципи лікування переломів кінцівок

У статистиці серйозних травм переломи рук і ніг займають перше місце. І це недивно, адже ці частини найбільш рухливі. У зимовий час найчастішою причиною травм є падіння. Тактика лікування переломів кінцівок залежить від безлічі факторів, а наслідки цього типу травм – від виконання лікарських призначень.

Ознаки перелому кінцівок

Більша частина подібних травм проявляється однаково:

• біль;
• набряк;
• деформація;
• патологічна рухливість;
• порушення функції.

Біль і порушення функції виникають відразу ж у момент травми. Біль спочатку може бути помірним навіть при значному пошкодженні. Це пов’язано з викидом ендорфінів – природних анальгезуючих речовин. Через короткий час їхня кількість знижується і біль стає максимальним.

Набряк наростає поступово. Спочатку він локалізується тільки в точці удару (якщо він був нанесений), але пізніше поширюється вище і нижче місця травми.

Патологічна рухливість з’являється при повному переломі тіла кістки. У цьому випадку кісткові відламки зміщуються відносно один одного у місці перелому.

Деформацію відзначають у випадках зміщення частин зламаної кістки від нормальної осі.

Ознаки перелому кісток кистей рук

Кисті рук складаються з 27 кісток. Серед зап’ястних кісток найчастіше страждає човноподібна, рідше – півмісяцева. Симптоми перелому кисті руки – біль, набряк і порушення функції.

При травмах п’ясткових кісток і пальців рук (2,5% і 5% всіх переломів) наявні всі зазначені ознаки.

Симптоми перелому кісток плеча і передпліччя

Найчастішим є перелом променевої кістки типової локалізації. На цій кістці є одне місце, яке найчастіше ламається при падінні на витягнуту вперед руку. Плечові кістки можуть пошкодитися також при падінні на руку, навіть притиснуту до тіла. Цій локалізації притаманні всі описані ознаки перелому.

Переломи кісток стегна, гомілки

Ці переломи виникають внаслідок надмірного осьового навантаження, ударів по стегну і гомілці, автоаварій, а у людей похилого віку – від падіння набік (так ламається шийка стегна). Симптоматика ушкоджень цієї локалізації різноманітна. Для шийкових переломів стегна характерні поворот стопи назовні і неможливість підняти витягнуту ногу вгору. При переломах малогомілкової кістки основним симптомом є біль (опорна функція не втрачена), при травмі великогомілкової кістки часто виникає зміщення через особливості прикріплення до неї м’язів. Набряк ноги після перелому гомілки з’являється часто. Більше того, через стискання судин він може зберігатися довго навіть після звільнення вен від кісткового уламка, що тиснув на них.

Найпоширенішими серед усіх переломів кісток нижніх кінцівок є різноманітні переломи щиколоток. Виникають вони зазвичай при підвертанні ноги і перенесенні на неї всієї ваги. Рідше щиколотки страждають від прямого удару. Разом з гомілковостопним суглобом вони виконують опорну функцію, тому при їх переломі здатність людини наступати на постраждалу ногу різко падає. Біль при переломі гомілковостопного суглоба дуже сильний, саме він змушує потерпілого щадити місце травми.

Переломи кісток стопи

Для цього типу травм найхарактернішою ознакою є біль. При ушкодженні кісток передплесна (п’яткової, таранної та ін..) також порушується опорна функція стопи. При інших травмах кісток людина може наступати на ногу, але щадить її.

Перелом мізинця на нозі, ознакою якого є біль, не порушує опорної функції кінцівки. Навіть при пошкодженні двох та більше пальців людина може ходити. Щоправда, дуже обережно.

Лікування переломів кінцівок

Тактика лікування залежить від того, відкритий перелом у потерпілого чи закритий. Є і загальні принципи.

При закритому переломі слід забезпечити спокій постраждалої кінцівки і негайно накласти іммобілізуючу шину з будь-якого підручного засобу – палиці, дошки, шматкf фанери або пластику, навіть зs скрученого в трубку глянцевого журналу! Не слід намагатися випрямити зламану руку або ногу. Іммобілізація проводиться в тому положенні, в якому кінцівка перебуває відразу після травми. Після іммобілізації потерпілого необхідно відвезти в лікарню.

Надання першої допомоги при відкритих переломах кінцівок повинно починатися не з іммобілізації, а із зупинки кровотечі. Для цього накладають на рану стискаючу пов’язку, а при її неефективності — гемостатичний джгут, який також виготовлений з підручних матеріалів – краватки, ременя, шнура, мотузки і т. д. Лише після надійної зупинки кровотечі кінцівку іммобілізують за описаними вище правилами і доставляють потерпілого у лікарню.

Подальше лікування закритих переломів полягає в накладенні гіпсової пов’язки або лонгет для того, щоб забезпечити повну нерухомість кінцівки і дати можливість кісткам зростися. Термін іммобілізації залежить від тяжкості та місця перелому. Зняття гіпсу після перелому щиколотки проводиться через 4-6 тижнів, а при травмах кісток зап’ястя – навіть через 3 місяці з моменту травми.

Хірургічне втручання проводиться при:

• неефективності консервативного лікування;
• відкритих переломах;
• будь-яких переломах з пошкодженням судин і нервів у місці травми.

Іноді операція при переломах кінцівок (верхніх і нижніх) може знадобитися незалежно від наявності ускладнюючих факторів. Наприклад, більшу частину ушкоджень шийки стегнової кістки або косі переломи великогомілкової кістки зі зміщенням уламків лікують тільки оперативно.

Реабілітація після переломів кінцівок

Терміни реабілітації та її тактика після переломів кінцівок дуже різняться. Багато залежить від тяжкості травми, методу лікування перелому, його локалізації. Терміни зрощення перелому променевої кістки руки зі зміщенням зазвичай не перевищують 4 тижнів, лікування цього типу травм майже завжди консервативне. А перелом шийки стегна може виявитися невиліковним через особливості кровопостачання головки стегнової кістки.

Перш ніж зняти гіпсову пов’язку, фахівець зробить контрольний рентгенівський знімок. Це потрібно для того, щоб переконатися в надійному зрощенні кісток. Тільки після цього лікар зможе сказати, коли можна наступати на ногу після перелому кісток нижньої кінцівки.

Після зняття іммобілізуючих засобів настає етап остаточної реабілітації. Це комплекс процедур, спрямованих на повернення функцій ушкодженої кінцівки – рухової, опорної (для ніг), хватальної (для рук) і т.д. Втім, деякі вправи починають робити вже в перші дні після травми. Наприклад, лежачі хворі повинні проводити дихальну гімнастику, а постраждалим від перелому кісток ніг слід працювати здоровою кінцівкою, щоб не втратити рухливість і в ній. Навіть хворою рукою і ногою слід рухати дозовано – це покращує кровопостачання, посилює процеси відновлення і прискорює зрощення кісток. Особливо важлива реабілітація після перелому в дитини – руки ще не сформувалися повністю, ноги ще ростуть. Найменша помилка в лікуванні призведе до стійкої втрати працездатності.

Як розробити руку після перелому кісток зап’ястя, як позбавитися від контрактури в гомілковостопному суглобі, як знову почати ходити, наступаючи на ногу після перелому стегна – на всі ці питання зможе відповісти лікар-реабілітолог. Для повернення людини до нормального життя застосовується лікувальна фізкультура, масаж, фізіолікування. Для кожного типу перелому розроблені спеціальні комплекси вправ, про які можна прочитати на сайті dobrobut.com.

ЛФК і масаж допомагають тоді, коли нога набрякає після перелому п’яткової кістки. Ці методи сприяють поліпшенню еластичності зв’язкового апарату суглобів, тільки завдяки їм м’язи, що відвикли від навантажень за час вимушеного «простою», почнуть знову розвиватися і виконувати свої функції.