Медикаментозне лікування перелому

16.08.2020
0
Главная › Перелом › Медикаментозне лікування перелому
Медикаментозне лікування перелому thumbnail

Пошкодження кісток лікують різними способами

Стаття розповідає про види лікування переломів кісток. Описані всі лікувальні методи, особливо при супутній патології. Пошкодження кісток вимагають різних підходів до терапії в залежності від локалізації і тяжкості. Лікування переломів проводиться поетапно — основне і реабілітаційне.

Зміст статті

  • Види травми
  • Хірургічне
  • Консервативне
  • Медикаментозна терапія
  • Додаткові методи
    • Дієта
    • Фізіотерапія
    • Народні засоби

Види травми

Ушкодження кісткового скелета відрізняються різноманітністю.

Класифікація травм обширна і будується з урахуванням різних характеристик.

  • По локалізації. Виділяють ушкодження кісток черепа, хребта, кінцівок. У кожній групі є більш дрібні підгрупи.
  • За ступенем пошкодження тканин. При пошкодженні тільки кісткової тканини говорять про закритих переломах. Якщо стався розрив м’язів і шкіри, перелом вважається відкритим.
  • За кількістю травмованих кісток. Бувають поодинокими і множинними.
  • За характером лінії розлому. Виділяють прямі, косі, гвинтоподібні, скалкові.

    • Переломи можуть супроводжуватися вивихами і підвивихами. Кожен вид травми відрізняється особливостями лікування.

    Погіршується процес загоєння при наявності супутньої патології. Наприклад, лікування перелому при цукровому діабеті займає набагато більше часу із-за зниження регенерації тканин.

    Людина може зламати будь-яку ділянку скелета

    Хірургічне

    Показано при важких і множинних пошкодженнях, відкритих ранах. Рекомендовано проводити таке лікування перелому в старечому віці. Для кожного відділу скелета існує своя інструкція по хірургічному втручанню.

    Таблиця. Методи хірургічного відновлення кісток.

    МетодТактика проведенняОстеосинтезВикористовується при значному зміщенні відламків, великій їх кількості. Так проводиться лікування внутрішньосуглобових переломів. Застосовують для остеосинтезу металеві конструкції — гвинти, спиці, пластиниАутотрансплантаціяПроводиться відновлення цілісності кістки за допомогою власної кісткової тканини, взятої з іншої ділянкиЕндопротезування суглобаПоказано літнім людям як лікування перелому великого вертлюга. Ця галузь завжди погано постачається кров’ю, тому загоєння звичайним способом відбувається повільно. Замість пошкодженого суглоба встановлюють титановий

    Лікування перелому гайморової пазухи проводиться щелепно-лицьовими хірургами. Якщо стався перелом нижньої стінки очниці, лікування проводять нейрохірурги спільно з окулістами.

    Одним з методів хірургічного втручання є ендопротезування

    Консервативне

    Проводиться при неускладнених травмах, незначному зміщенні кісткових відламків. Здійснюють різними методами залежно від характеристик травми і особливостей організму.

    Також практикується консервативне лікування перелому у дітей, оскільки їх кістки легко і швидко зростаються.

  • Функціональне лікування перелому. Застосовується в основному при пошкодженнях хребта. Полягає в тому, що людину укладають на тверду поверхню, хребет у фізіологічному положенні. Термін перебування на щиті займає 1-1,5 місяці.
  • Скелетне витяжіння. Найпоширеніший метод консервативної терапії. Так проводиться лікування суглоба при переломі, пошкоджень з незначним зміщенням. До нижнього кінця пошкодженої кістки підвішують вантаж, під вагою якого відбувається відновлення анатомічної цілісності.
  • Гіпсова пов’язка (фото). Застосовується при найбільш простих ушкодженнях. На кінцівку накладають гіпсовий бинт, який забезпечує нерухомість кісткових уламків. Тривалість знаходження в гіпсі становить 3-6 тижнів.
    • Читайте также:  Первая помощь при ранениях кровотечениях переломах

    Лікування множинних переломів проводять поєднанням різних методик, залежно від обсягу пошкоджень.

    Консервативним методом терапії є накладення гіпсу

    Медикаментозна терапія

    Медикаментозне лікування перелому застосовується в якості допоміжного методу — для усунення симптоматики, прискорення загоєння. Лікування перелому при остеопорозі обов’язково вимагає призначення лікарських препаратів, що підвищують щільність кістки.

    Застосовують наступні препарати:

    • протизапальні;
    • знеболюючі;
    • хондропротектори;
    • препарати кальцію;
    • вітамінно-мінеральні комплекси.

    Важливо! Ліки відпускаються з аптек за рецептами лікаря, ціна може бути різною в залежності від фірми-виробника.

    Додаткові методи

    Крім основної терапії, використовують додаткові прийоми, які забезпечують прискорення одужання.

    Дієта

    Пацієнтам з травмами скелета необхідно повноцінне харчування. Для відновлення кісткової тканини потрібно збільшити в раціоні кількість білка та кальцію. Продукти повинні легко засвоюватися.

    Рекомендується виключити з раціону або обмежити споживання таких продуктів:

    • алкоголь;
    • солодкі газовані напої;
    • копчена і жирна їжа;
    • консерванти, спеції.

    Переважати в харчуванні повинні:

    • свіжі овочі та фрукти;
    • зелень;
    • будь-які молочні продукти;
    • горіхи;
    • м’ясо і риба.

    Прийоми їжі розподіляють протягом усього дня — 5-6 прийомів, невеликими порціями. Детальніше про правильному харчуванні розповість фахівець у відео в цій статті.

    Людині призначається лікувальне харчування

    Фізіотерапія

    Фізіопроцедури благотворно впливають на стан кісткової і м’язової тканин, поліпшують процес мікроциркуляції і метаболізму в області пошкодження. Це сприяє більш швидкому утворенню кісткової мозолі.

    Також під впливом фізіотерапевтичних процедур відбувається зменшення набряклості тканин, полегшення болю.

    Застосовують такі методики:

    • магнітотерапія;
    • лікування парафіном при переломі;
    • ультрафіолетове опромінення;
    • УВЧ;
    • лікування лазером після перелому;
    • електрофорез з лікарськими препаратами.

    Апаратне лікування перелому проводиться курсами, може знадобитися 10-15 сеансів. В домашніх умовах можна проводити лікування переломів Витафоном. Це фізіотерапевтичний апарат, дія якого заснована на створенні вібрації в області пошкодження. Також застосовується лікування Алмагом при переломі — цей апарат чинить вплив магнітним полем.

    Народні засоби

    Одним з народних способів полегшити біль і прискорити розсмоктування гематоми є лікування перелому п’явками. Вони виділяють речовину гірудин, яке здатне покращувати мікроциркуляцію та стимулювати розсмоктування синців.

    Краще, якщо лікування п’явками проводиться під контролем медичного працівника. Декілька п’явок висаджують на область пошкодження і чекають, поки вони напитаются кров’ю. Потім їх прибирають, а людині пропонують спокійно полежати протягом півгодини.

    Після тяжких ушкоджень показано санаторне лікування переломів — грязелікарні, курорти з мінеральними водами. Грязелікування після перелому сприяє розсмоктуванню спаєчних процесів, відновлення обсягу рухів.

    Своєчасне лікування переломів дозволить уникнути розвитку багатьох ускладнень.

    Источник

    Найпоширенішими клінічними ознаками переломів кісток кінцівок є: біль, порушення функції, вкорочення кінцівки та її деформація, патологічна рухливість та крепітація кісткових уламків, позитивний симптом осьового навантаження. Для внутрішньосуглобових переломів характерні біль, гемартроз, дефігурація та деформація суглоба, крепітація кісткових уламків, порушення симетрії зовнішніх орієнтирів, позитивний симптом осьового навантаження.

    Читайте также:  Наложение шины при переломах костей конечностей

    Діагноз верифікується рентгенологічно.

    Основними задачами лікування постраждалого з переломами є відновлення цілісності кістки, анатомічної форми суглоба, функції пошкодженої кінцівки та працездатності пацієнта. Для реалізації цих задач необхідно дотримуватись наступних принципів:

    • • репозиція кісткових відламків;
    • • відновлення довжини та осі кінцівки;
    • • надійна фіксація кісткових фрагментів;
    • • можливість функціонального навантаження кінцівки до завершення періоду консолідації.

    Існують два основних методи лікування переломів – консервативний та оперативний.

    Консервативні методи лікування переломів

    Консервативних методів лише два – фіксаційний та екстензійний.

    Фіксаційний метод

    Суть фіксаційного методу лікування полягає в одномоментній закритій ручній репозиції кісткових фрагментів та їх утриманні (ретенції) фіксаційною пов’язкою, найчастіше гіпсовою. Закрита одномоментна ручна репозиція широко використовується при лікуванні переломовивихів у надп’ятково- гомілковому суглобі, при переломах мета-епіфіза променевої кістки тощо.

    Закриту репозицію необхідно виконувати якомога раніше від моменту отримання травми, оптимальним часом є 6-12 годин, оскільки вірогідне швидке наростання набряку м’яких тканин, що ускладнює або унеможливлює цю процедуру. Репозиція кісткових фрагментів повинна бути цілком безболісною. Техніка виконання полягає в тракції по осі кінцівки, зворотному порядку виконання ручних маніпуляцій механізму, що призвів до перелому. Попадання в міжвідламкову щілину м’яких тканин (інтерпозиція), наявність гематоми, набряку м’яких тканин можуть бути причинами невдалої репозиції та неефективності фіксаційного методу лікування.

    Гіпсова пов’язка вперше була застосована в 1851 році голландськими лікарями Матіссеном та Вандерлоо. Гіпсова пов’язка успішно використовується в травматологічній практиці і має ряд позитивних властивостей: рівномірно та щільно прилягає до тіла; добре утримує відламки; легко знімається.

    Медичний гіпс – це сульфат кальцію, висушений при температурі 100-130 °С, що має гідрофільні властивості. Недоліками фіксації гіпсовою пов’язкою є імовірність вторинного зміщення кісткових фрагментів; імовірність здавлювання м’яких тканин набряком; наявність постфіксаційної контрактури в суміжних суглобах; можливість тромбозу глибоких та поверхневих вен. В умовах сьогодення, в клінічній практиці використовуються пов’язки із синтетичних матеріалів, проте і вони мають практично ті ж самі недоліки.

    Екстензійний метод

    Суть екстензійного методу лікування полягає в постійному витягненні за допомогою тягаря, що діє поступово та дозовано, долаючи м’язову рефракцію, і тим самим дозволяє усунути зміщення кісткових відламків, а отже, виконати їх непряму репозицію. Окрім того, постійним витягненням можливо утримати (здійснити ретенцію) кісткові фрагменти в необхідному положенні. Постійне витягнення розділяють на клейове, лейкопластирне, манжетне та скелетне.

    Після винаходу в Америці у 1839 році липкого пластира на основі каучуку, лейкопластирне витягнення отримало широке розповсюдження. В 1907 році Steinmann оприлюднив результати лікування 160 пацієнтів з переломами стегнової кістки, провівши через виростки стегна цвях та маніпулюючи тягарем вагою 5-15 кг. Саме цей факт і є початком історії постійного скелетного витягнення. Вперше в Україні метод постійного скелетного витягнення у 1910 році впровадив К.Ф. Вегнер.

    Читайте также:  Разработка шейки плеча после перелома

    При лікуванні переломів кісток кінцівок методом постійного скелетного витягнення необхідно дотримуватись 5 основних принципів:

    • 1. Витягнення повинне здійснюватись у середньофізіологічному положенні, тобто положенні кінцівки, при якому рухи в суглобах у бік згинання та розгинання однакові.
    • 2. Витягнення повинне здійснюватись у стані абсолютного фізіологічного спокою. Абсолютний фізіологічний спокій – мінімальне та рівномірне напруження всіх м’язів за умови повної відсутності сили тяжіння. Проте неможливо усунути напруження в м’язах одного сегмента кінцівки, якщо не розслаблені м’язи інших сегментів.
    • 3. Принцип противитягнення. Витягнення завжди здійснюється за периферійний відламок, отже, противитягнення повинне здійснюватися всією вагою (масою) тіла пацієнта. У деяких посібниках з травматологи для реалізації цього принципу рекомендовано підняття ножного кінця ліжка на 30-70 см, залежно від ваги тягаря. Проте таке положення хворого є нефізіологічним, це проявляється в порушенні венозного кровообігу, підвищенні ЦВТ, зміщенні органів черевної порожнини до діафрагми та зменшенні легеневої вентиляції.

    Тому така маніпуляція неможлива у постраждали похилого і старечого віку та пацієнтів з множинними та поєднаними пошкодженнями.

    • 4. Принцип зіставлення відламків. Цей принцип реалізується встановленням периферійного відламка по відношенню до осі центрального. Зміщення по ширині та під кутом усуваються за допомогою бокових петель та бокового скелетного витягнення, що особливо показано при центральних переломах вертлюгової западини.
    • 5. Поступовість навантаження. Тягар збільшують дозовано на 0,5-1 кг. На 2-гу добу виконують рентгенологічне дослідження і при необхідності – корекцію стояння кісткових фрагментів продовжують до 3-х діб. Максимальний тягар (10-12% маси тіла) утримують в середньому до двох тижнів, після чого тягар зменшують до початкового. Рентгенологічний контроль виконується протягом усього періоду застосування екстензійного методу лікування, а саме – від вправлення кісткових відламків до перших ознак утворення кісткового мозоля та достатньої консолідації кісткових фрагментів.

    Метод скелетного витягнення має такі переваги:

    • • простота виконання;
    • • нескладне технічне оснащення;
    • • можливість візуального контролю за пошкодженою кінцівкою;
    • • доступність застосування;
    • • малотравматичність.

    Значними недоліками постійного витягнення (що робить його застосування вузькообмеженим) є:

    • • гіпермобільність кісткових фрагментів;
    • • неможливість репозиції при наявності м’яких тканин у міжвідламковій щілині (інтерпозиція);
    • • нефізіологічне положення хворого в ліжку;
    • • гіподинамія;
    • • гіпокінезія;
    • • утруднена евакуація хворого;
    • • незручність у гігієнічному туалеті;
    • • вірогідність розвитку гіпостатичних ускладнень (пневмоній, пролежнів тощо);
    • • значне погіршення якості життя у період лікування.

    Источник

    Предыдущая статья
    Переломы крыльев у волнистых попугаев
    Следующая статья
    Можно ли есть картошку при переломах
    © Персональный блог Марины Старковой