Компресійний перелом хребця
Компресійний перелом – важка і досить поширена травма хребта, що виникає при його різкому стисненні і згинанні одночасно. Перелом хребця – одна з основних причин виникнення болю у спині, які можуть тривати постійно протягом довгого періоду.
В групу ризику по отриманню компресійного перелому хребта входять представники старшого покоління (після 50 років) при незвичному фізичному навантаженні або заняттях яким-небудь екстремальним видом спорту, а також молоді люди при нетиповому падінні навіть з невеликої висоти. Для правильної діагностики причини болю в спині, що має тимчасовий зв’язок з травмою або падінням, рекомендується не тягнути час, а прислухатися до рекомендації лікаря пройти інструментальне обстеження. Це дозволить своєчасно розпочати лікування та отримати найкращий результат у більш короткі терміни, уникнувши можливих ускладнень.
В результаті специфічного навантаження тіла і тиск на диски одного або декількох хребців істотно зростає. При цьому передня частина хребця зазвичай «сплющується», набуває клиноподібну форму. Крім того зменшується висота хребетного стовпа, що призводить до тяжких наслідків.
При компресійних переломах грудного і поперекового відділу хребта пошкоджуються м’які тканини, що оточують судини і нерви. Але найсерйознішою з травм хребта вважається перелом шийних хребців, наслідки якої можуть бути самими важкими та небезпечними для життя потерпілого.
Компресійний перелом 1 і 2 поперекового хребця, а також 11 і 12 хребців грудного відділу зазвичай отримують в момент автомобільної аварії або при падінні з висоти. Наголошується, що при цьому може постраждати як один та більше хребців.
Подібного роду травми також досить поширені серед літніх людей, кістки стають крихкими внаслідок розвитку остеопорозу. У цьому випадку компресійний перелом не менш небезпечний і виступає в якості ускладнення основного захворювання.
Переломи хребта, при яких спинний мозок не був пошкоджений, прийнято ділити на 3 ступені:
- перша – при якій висота хребця зменшується менш ніж наполовину;
- друга – при якій ця висота зменшується наполовину;
- третя – при якій фіксується значне скорочення висоти хребця – більше 50 %.
Відзначається, що біль при переломі хребців, вже ослаблених іншими захворюваннями, зазвичай незначнbq і часто ігнорується постраждалими, які часто вважають за краще не звертатися за допомогою до лікарів, що може мати негативні наслідки.
Не завжди враховується, що при переломі ознакою ураження нервових структур може бути не біль, а характерні неврологічні симптоми (слабкість м’язів, оніміння в руках або ногах тощо)
Симптоми компресійного перелому
До найбільш поширеним ознаками такого перелому хребта відносяться:
- гострий біль у спині, як під час отримання травми, так і відразу після неї;
- біль у спині, віддає в руки або ноги;
- відчуття оніміння і слабкість в кінцівках;
- обмеженість у рухах хребта;
- хворобливі відчуття при натисканні на ділянки уздовж осі хребта;
- болі в животі оперізуючого характеру;
- швидка втомлюваність та загальна слабкість;
- утруднене дихання.
Діагностика
Перш, ніж поставити діагноз і прийняти рішення щодо майбутнього лікування, лікар може призначити пройти комплекс діагностичних процедур:
- Рентгенографія хребта (прямі і бічні проекції) – для виявлення пошкодженого хребця.
- Комп’ютерна томографія (КТ) – для більш детального вивчення структури пошкодженого хребця. Паралельно з КТ іноді проводять мієлографію, що дає можливість оцінити стан спинного мозку в області травми.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – для визначення наявності пошкоджень нервових структур хребетного стовпа.
- Денситометрія – рекомендована для всіх жінок старше 50 років для своєчасної діагностики розвитку остеопорозу.
- Неврологічний огляд – для перевірки функцій нервових корінців, периферичних нервів і спинного мозку.
Наслідки компресійного перелому хребта
Настільки серйозна травма грудного і поперекового відділу хребта згодом може привести:
- до нестабільності хребців на травмованій ділянці;
- стенозу хребетного каналу;
- різних неврологічних розладів;
- розвитку посттравматичного остеохондрозу і радикуліту (якщо нервові корінці продовжують відчувати тиск з боку ушкодженого хребця).
- кіфотичної деформації (не фізіологічний вигин хребетного стовпа назад в області грудей) або іншим скривленням хребта;
- парезів і паралічу кінцівок (при компресійному переломі в області грудного або поперекового відділу, коли хребець чинить тиск на спинний мозок).
До більш поширених відносяться компресійні переломи в області шиї (перелом 4, 5 або 6 хребця), одержувані нещасливими нирцями при ударі головою об дно. Внаслідок, так званої “травми водолаза” ці люди ризикують отримати, як мінімум, сегментарную нестабільність, а як максимум – миттєву смерть.
Переломи в області грудного відділу майже завжди бувають наслідком прямої травми. Так як при переломі 7 грудного хребця людина часто відчуває сильний, але цілком терпимий біль, рідко звертається за медичною допомогою, сподіваючись що “саме пройде”. В результаті розвивається ряд ускладнень, які потребують більш серйозної терапії.
Вчасно розпочате лікування переломів 12 хребця грудного відділу і 1-2 хребців поперекового (що несуть основне навантаження при травмі) дозволяє уникнути небезпечних ускладнень, якщо при цьому вдалося уникнути травмування спинного мозку.
При “вдавлюванні” тіла хребця в хребетний канал існує велика ймовірність розвитку парезів або паралічів кінцівок.
Слід зазначити, що зменшення розміру одного з хребців внаслідок травми практично завжди призводить до таких наслідків, як дегенеративні зміни нервових закінчень в області пошкодження і хронічний больовий синдром.
Лікування компресійних переломів
Подібні переломи лікують хірургічним або, що частіше, безопераційним консервативним способом. При відсутності показань для хірургічного втручання процес лікування зазвичай обмежується фіксацією ушкодженого відділу хребта, тривалим (до декількох тижнів) і суворим постільним режимом, прийомом знеболюючих ліків, а в подальшому носінням спеціального корсета.
Після відновлення пошкодженого хребця, зняття гіпсу і початку перших спроб пересуватися приступають до реабілітаційних заходів. Це необхідно, так як під час перебування без руху м’язи спини (м’язовий корсет) сильно слабшають і вже не можуть належним чином підтримувати хребет.
Лікувальний курс підбирається індивідуально залежно від віку пацієнта, специфіки перенесеної травми і можливих ускладнень. Лікувальний курс може включати такі процедури:
- Голковколювання.
- Медикаментозна блокада суглобів і хребта, що застосовується для купірування больового синдрому.
- Фізіотерапевтичне та медикаментозне лікування – комплекс заходів, що поєднує блокади, крапельниці і фізіотерапію.
В результаті лікування у пацієнтів знімається біль у спині, хребці повертаються в нормальне положення, поступово відновлюється рухливість і природні вигини хребта, в області травми нормалізується кровообіг і обмін речовин.
Реабілітація
По завершенню лікувального курсу лікар рекомендує пацієнту комплекс вправ ЛФК, які виконуються під наглядом фахівця в умовах реабілітаційного центру, а також ті, що пацієнт може робити самостійно в домашніх умовах.
Слід пам’ятати, що будь-які фізичні навантаження допускається застосовувати не раніше, ніж через чотири місяці після травми. Крім того, протягом півроку пацієнту бажано уникати тривалого сидіння. Переніс травму і пройшов курс лікування протягом року повинен також періодично відвідувати лікаря, для контролю його стану і отримання необхідних консультацій.
Крім лікувальної фізкультури відчутну користь принесуть і такі методи фізіотерапії, як масаж і голкотерапія. Завдяки їм ефективніше проходить процес відновлення кісткової тканини і чутливості нервових волокон.
На жаль, не завжди ускладнення компресійного перелому піддаються лікуванню консервативними методами. Лікар може призначити операцію у випадках нестабільного перелому хребта або при загрозі розвитку неврологічних ускладнень. Після хірургічного лікування пацієнту необхідно пройти індивідуальний курс реабілітації.
Причини компресійних переломів
Причиною компресійного перелому може бути:
- падіння або стрибок з висоти;
- травма, отримана внаслідок автомобільної аварії;
- слабкість хребця або остеопороз;
- професійна або спортивна травма.
Компресійний перелом внаслідок остеопорозу досить часто зустрічається у жінок віком старше 80 років, у багатьох з яких є ознаки остеопорозу. При цьому захворюванні щільність кісток зменшується, через що вони можуть не витримувати навіть звичайне навантаження. Наприклад, отримати такий перелом можна навіть послизнувшись на вулиці або при падінні зі стільця.
Наявність злоякісних пухлин – ще одна причина компресійних переломів хребта.
Профілактика
Щоб уникнути таких серйозних травм рекомендується:
- включати в свій раціон продукти з кальцієм, що сприяють зміцненню кісток, такі як сир, сир, сметана, риба, томати, мигдаль, волоські горіхи, зернові, банани, зелень;
- не забувати гуляти в сонячну погоду і їсти продукти, що містять вітамін D (яйця, кунжут) і цинк (боби, морепродукти, печінка);
- зміцнювати кістки за допомогою занять плаванням, танцями, фітнесом, бігом;
- кожен рік після 50 років проходити діагностику стан кісток;
- відмовитися від поганих звичок у вигляді куріння та вживання алкогольних напоїв;
- звести до мінімуму або зовсім відмовитися від вживання газованих напоїв, кави, міцного чаю, маргарину і майонезу.
Літнім людям при перших проявах розвитку остеопорозу слід своєчасно приймати заходи по боротьбі з цією недугою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЧОМУ БОЛИТЬ СПИНА: 10 ПРИЧИН ТА ШЛЯХІВ ВИРІШЕННЯ
Источник
Серед ушкоджень, які трапляються з тілом людини, в число найнебезпечніших входять компресійні переломи хребта. Такі травми можуть залишити серйозні ускладнення, які будуть нагадувати про себе протягом усього життя. Справа в тому, що хребет — це головна опора нашого тіла, заснований скелета. Без цієї частини ми не можемо ні ходити, ні стояти. Крім того, хребет захищає спинний мозок, який виконує дві важливі функції — рефлекторну і провідникову.
У хребці є 24 маленькі кістки. Ці хребці розташовуються один над одним, тому утворюється хребетний стовп. Кожні два хребця мають між собою міжхребцевий диск, тобто соединительнотканную плоску прокладку. Крім того, хребці з’єднані зв’язками. Між ними є і суглоби. Виділяється п’ять відділів хребта.
Хребет людини складається з шийного, грудного, поперекового, крижового і куприкового відділів
- шийний — 7 кісточок;
- грудної — 12;
- поперековий — 5;
- крижовий;
- куприковий.
Найчастіше страждає грудна частина, а також поперековий відділ, особливо L1 хребець.
Причини
Для початку слід зазначити, що при компресійному переломі відбувається сильне здавлювання тіла хребця, при цьому спостерігається зменшення його висоти. Таке може статися в разі падіння людини вперед, при якому відбувається натискання на хребет. Людина може впасти зі стільця. У такій ситуації він зазвичай захищає голову, тобто притримує її максимально високо. Виходить, що верхня частина тіла піднімається і людина падає на сідниці. У цей момент удар спрямований на передню частину хребта.
Остеопороз робить хребет людини крихким
Однак причин, через які відбувається пошкодження L1 хребця, досить багато. Цікаво, що в деяких випадках перелом може статися навіть через невелику натискання на спину. Чому? Справа в тому, що у деяких людей слабка кісткова тканина, а це спостерігається при деяких патологічних захворюваннях. Для здорової людини сила удару повинна бути набагато більше. Це можна порівняти зі станом поперечини, яка призначена для виконання вправ спортсменом. При тиску вона прогинається, коли воно слабшає, вона випрямляється. Якщо ж на перекладині будуть вправлятися відразу кілька спортсменів, вона може тріснути і зламатися.
Зрозуміло, що в разі початкової слабкості поперечини і її погану якість, вона може зламатися навіть при дії на неї одного спортсмена, тобто невеликої сили. У нашому випадку з L1 хребцем така картина спостерігається при остеопорозі . Ця хвороба дуже сильно слабшає кістки, тому навіть звичне тиск може зламати їх. Хоча такі переломи часто швидко зростаються, вони можуть стати причиною кифоза, тобто горба, який частіше зустрічається у осіб жіночої статі в літньому віці.
Метастази, що торкнулися хребет, також можуть стати причиною компресійних переломів. Хребці часто є місцем, куди поширюються метастази при онкологічних захворюваннях. Тому, якщо перелом хребця стався без видимої причини, слід замислитися над тим, що у пацієнта є онкологічне захворювання.
Ніхто не відміняв такі причини перелому L1 хребця, як ДТП або травму в результаті виробничої, спортивної або побутової діяльності. Як видно, причин дійсно багато, тому необхідно бути завжди і всюди уважними. Але як визначити, що уникнути перелому все такі не вийшло?
Симптоми
Виділимо важливі симптоми компресійного перелому поперекового відділу і L1 хребця.
Навіть за цими двома ознаками можна визначити наявність перелому хребта. Важливо враховувати, що перелом у поперековому відділі L1 хребця може поєднуватися з такими важкими травмами, як ушкодження кісток таза, нирок, і розривами нервів і судин. Дуже небезпечно, якщо відбувся зсув L1 або інших хребців. В цьому випадку хребцева фрагменти прямують у бік каналу спинного мозку і можуть його травмувати, що призводить до спінальної травми. При цьому спостерігається сильне порушення чутливості і рухів в ногах і тазі. Якщо стався повний анатомічний розрив нервових волокон і спинного мозку, відбувається параліч нижньої частини тулуба. Найсумніший момент полягає в тому, що це є незворотнім наслідком. Взагалі все удари спинного мозку проходять з серйозними ускладненнями, але його розрив — найнебезпечніше явище.
У момент перелому спостерігається гіпотонія і втрата контролю над органами таза. Це обумовлено рефлекторним розширенням артерій, розташованих в поперековому відділі. Спинний мозок розташовується не по всій довжині спинномозкового каналу, а тільки до L1 і L2 хребців в попереку. Потім розташовується кінський хвіст, в який зібрані нервові волокна, що йдуть до органів і м’язів. Пошкодження цього хвоста також призводить до спінальної травми з усіма вихідними наслідками.
Діагностика
Діагностика перелому хребця заснована на кількох моментах. По-перше, проводиться збір анамнезу. Лікар ставить пацієнту певні питання, які допомагають визначити причину травми і її основні симптоми. По-друге, лікар оглядає пацієнта і звертає увагу на видимі симптоми. Якщо підозра на компресійний перелом стає все більше і більше, призначаються діагностичні процедури. Це третій крок. Є кілька досліджень, які допомагають визначити наявність перелому.
Діагностувати перелом можна за допомогою рентгена, комп’ютерної томографії, МРТ або сканування
Лікування
Якщо сталася травма, необхідно відразу ж викликати швидку допомогу. До приїзду бригади не можна переносити постраждалого на руках. Для транспортування можна використовувати тільки тверду поверхню. Пацієнту не можна сідати і вставати. Під час переміщення людини на носилки слід одночасно повертати шию і тулуб потерпілого. Завдяки цьому всі відділи хребетного стовпа будуть знаходитися в одній площині. Якщо немає ніякої можливості здійснити транспортування на твердій поверхні, можна покласти потерпілого на живіт, і підкласти під плечі і голову подушки, і інші підручні засоби, наприклад, одяг або ковдру.
Важливо зафіксувати положення людини на твердій поверхні. Таз, ноги і тулуб фіксуються бинтами або іншими пов’язками. З боків від голови і під шию кладуться валики. Всі інші дії виконує бригада швидкої допомоги.
Якщо немає виражених неврологічних симптомів і сильного болю, лікування зазвичай має консервативний характер. Дуже важливо забезпечити нерухомість травмованого поперекового відділу і L1 хребця. Для цього використовуються корсети і пов’язки. Кілька тижнів людина переходить в постільний режим. Щоб послабити біль, прописуються анальгетики. Важливо розуміти, що відсутність болю не означає, що людина одужала. Зазвичай перелом хребта заживає за три місяці, якщо весь цей час людина виконує всі рекомендації і дотримується прописаного режиму. Це означає, що йому потрібно берегти свою спину, не робити різких нахилів і поворотів корпусом. Також йому слід повністю виключити або обмежити фізичні навантаження.
Період реабілітації нескладний. Він проходить після лікування і зводиться до виконання ЛФК, метою, якої стає розробка хребта і відновлення стану зв’язок і м’язів спини. ЛФК — вправи, які виконуються під контролем фахівця. У кожен період реабілітації навантаження поступово ускладнюється.
Якщо через перелом сталася серйозна компресія нервових закінчень або самого спинного мозку, і це призводить до сильних болів і порушень роботи органів, призначається хірургічне втручання, мета якого — усунути компресію. В цьому випадку популярні два методи.
Лікування перелому L1 хребця буде проходити набагато успішніше, якщо всі зусилля спрямовуються на досягнення цієї мети. Звичайно, найкраще зробити все, щоб уникнути такого серйозного пошкодження, проте, не варто впадати у відчай у разі розчарування, так як найголовніше — зберегти життя.
Загрузка…
Источник
Опис
У разі утворення перелому хребців існує
досить велика різноманітність не тільки в зовнішньому вигляді самого утворився
перелому, але і механізму отримання травми. У клініці буде грати найважливіше
значення саме три види класифікації сталися переломів хребця.
В залежності від виду та ступеня ушкодження будуть
відрізнятися переломи хребців. Завдяки цьому лікарі відрізняють освіта
перелому дуг, тел, а також відростків хребців.
Найчастіше, саме у молодих людей, зустрічається
освіта компресійного перелому тіла хребця, але при цьому не спостерігається
так званої лінії перелому. Однак, внаслідок того, що на хребець
виявляється підвищений здавлювання, він поступово ущільнюється, ущільнюється і
стає клиновидної форми.
Може статися освіта перелому хребців
разгибательный і згинальних, що буде визначатися з урахуванням виду
виконуваного руху, що і спровокувало утворення даного виду
травми.
Згинальних вид переломів — це класичний
компресійний перелом хребця, в результаті чого відбувається зменшення висоти
їх тіла, що більш яскраво проявляється саме в передньому відділі. У разі
освіти разгибательного виду перелому, практично у всіх випадках, будуть
страждати саме задні відділи пошкодженого хребця, а також його відростки і
дуга.
Не менш важливе значення в клініці буде мати і той
факт, є утворився перелом хребців нестабільним або стабільним. З
урахуванням цього буде суворо в індивідуальному порядку підбиратися і метод
подальшого лікування.
Безпосередньо задньої поздовжньої зв’язкою буде
визначатися стабільність самого пошкодженого хребта. Така поздовжня
зв’язка сполучає між собою не тільки всі хребці, але і міжхребцеві
суглоби. У тому випадку, якщо відбувається порушення в їх цілісності, тоді
утворився перелом хребців відноситься до числа нестабільних.
У разі отримання травми хребця і підозрі на
освіта перелому, необхідно якомога швидше доставити потерпілого в
поліклініку, де йому буде надана негайна медична допомога. Важливо
пам’ятати про те, що при переломі хребців важливе значення має саме час і
те, наскільки правильно було проведено лікування.
Під час огляду потерпілого, лікар повинен буде
провести не тільки всі необхідні клінічні дослідження, але і дізнатися, при
яких обставин була отримана травма, яка, власне, і призвела до
утворення перелому.
Симптоми
В залежності від того, чи була отримана травма
хребта ускладнена сильним стисненням спинного мозку або його корінців, і
визначатимуться основні клінічні ознаки, які проявляються в разі
утворення перелому хребта.
У разі отримання стабільного перелому, не буде
відзначатися наявність здавлювання, тоді самими головними симптомами даного виду
перелому буде поява досить сильною і різкого болю, а також
порушення природної рухливості безпосередньо в тому сегменті хребця,
який був травмований. Саме завдяки цим ознакам і ґрунтуватиметься
діагностика цього виду перелому.
При цьому сам постраждалий буде перебувати в
вимушеному положенні, приміром, найчастіше, схилившись в один бік або
сильно згорбившись. У деяких випадках хворий може перебувати в стані
стоячи або сидячи, при цьому його будуть турбувати дуже сильні болі, із-за чого він
просто не може перебувати виключно в горизонтальному положенні.
У постраждалих, які належать до цієї категорії,
в обов’язковому порядку, має бути проведено додаткове неврологічне
дослідження. Фахівець, що безпосередньо в області пошкодження, встановлює
рівень чутливості, а також рухів у місці ураження, определяетсохранились
функції всіх тазових органів (наприклад, відсутність або наявність характерних
проблем з виділенням стільця, сечовипусканням).
У тому випадку, якщо при переломі хребців проявилися
перераховані вище ознаки, тоді можна зі сто відсотковою впевненістю сказати,
що даний вид травми супроводжується певними ускладненнями — здавлювання
нервів або спинного мозку. Найчастіше, ці явища відбуваються в результаті
того, що утворюється характерний набряк або серйозне зміщення уламків
хребців.
Всіх постраждалих лікарі повинні спостерігати
безпосередньо в динаміці. Справа в тому, що в результаті освіти
характерних неврологічних симптомів з плином часу може відбутися
наростання утворився набряку, а також зміщенням уламків, що можливо в
більш пізні терміни.
Діагностика
Під час проведення огляду потерпілого, у
якого є підозра на освіту перелому хребця, повинна проводитися
постановка точного діагнозу. У той же час лікар повинен максимально точно
встановити не тільки наявність, але також і вираженість певних
неврологічних проявів.
При проведенні ретельного огляду потерпілого,
найбільш важливе значення має саме опитування самого хворого або людини,
який з них приїхав в поліклініку те, який саме був механізм отриманої
травми, прояв певних ознак перелому протягом перших
декількох хвилин з моменту отримання травми, і звичайно, силу наданого
травматичної дії. Отримані дані надають вплив не тільки на
більш швидке встановлення діагнозу, але і підбір подальшого лікування.
Також з урахуванням усіх даних під час огляду і
опитування, отриманий перелом хребця буде віднесений до певного різновиду,
при цьому будуть враховуватися і вищеописані класифікації.
Не залежно від того, до якого саме виду перелому
буде віднесена травма, кожному потерпілому, в обов’язковому порядку робиться
рентгенологічне обстеження, завдяки якому стає можливим більш
точно втупитися тяжкість ушкодження.
Тільки після того, як буде зроблений рентген,
стає можливим не тільки визначити вид і характер травми, але також
підібрати подальше лікування. Бувають випадки, коли потрібне проведення
додаткових клінічних досліджень, до яких може відноситися
ультразвукове дослідження самого спинного мозку, в тому випадку, якщо є
підозра його пошкодження, електронейроміографія, тобто реєстрація
електричних імпульсів нервових стовбурів, так і м’язів (проводиться у тому
разі, коли є підозра на наявність певних неврологічних
ускладнень), а також пункція самого хребетного каналу.
Профілактика
В основі профілактики перелому хребця лежить
уникнути отримання травм, які здатні до нього привести.
Лікування
У разі утворення стабільного перелому хребців
не буде проявлятися симптоми здавлювання спинного мозку, а також різними
неврологічними порушеннями. Даний вид перелому піддається проведення
консервативного лікування.
В основі лікування лежить сприяння оптимального
зрощення утворився перелому, а також придбання пошкодженим хребцем
його нормальної конфігурації. В цьому випадку є необхідність у проведенні
методу витягування хребетного стовпа, при цьому паралельно буде проводитись і
корекція утворилася характерної деформації. А в разі діагностування
згинальних перелому хребця, потребують положенні в стані розгинання
самого хребетного стовпа, а також навпаки, згинання.
Для того, щоб провести процедуру витягнення, самого
потерпілого необхідно укласти на площину, що знаходиться під невеликим
нахилом і опущеним кінцем в області ніг.
У тому випадку, якщо був отриманий перелом безпосередньо в шийному відділі, тоді процедура витягання буде
проводитися з використанням спеціальної петлі, яка носить назву «петля
Глиссона». Ця петля накладається на підборіддя, після чого з’єднується з
вантажем, підвішеним на нитки.
Якщо було діагностовано наявність перелому хребців
поперекового і грудного відділу, тоді вантаж повинен підвішуватися до кілець,
виконаним з марлі і вати, а потім вони надягають безпосередньо на плечі.
Таким чином саме витягування буде здійснюватися саме завдяки підвішеного
вантажу, а також маси самого хворого, який в цей момент перебуває на
площині з невеликим нахилом.
У тому випадку, якщо у хворого був діагностований
згинальних перелом хребців, тоді його укладають на спину, після чого
проводиться розгинання і під область спини підкладається спеціальний валик,
який наповнений простим піском.
При утворенні разгибательного перелому
потерпілого укладають на живіт, при цьому він знаходиться в зігнутому положенні.
При найпростішому переломі (клиновидном) період витягування займає приблизно три
тижні. У разі утворення більш складного виду перелому, час витягнення
може значно збільшуватися (час визначає тільки лікар).
Якщо ж у хворого був діагностований перелом
хребця, який супроводжується характерним здавленням спинного мозку або
його корінців, тоді призначається негайне проведення оперативного
лікування.
Головною метою такої операції є повне усунення
причин, які спровокували здавлювання. Також проведення хірургічного
втручання призначається і в тому випадку, якщо є ймовірність нестабільного
перелому хребців або сам перелом супроводжується сильним зміщенням.
При зсуві або нестабільному переломі є
необхідність у здійсненні фіксації, для якої застосовуються спеціальні
шурупи, дроти, металеві пластини.
Источник