Клінічні ознаки перелому

Ознаками перелому є пошкодження структури і порушення цілісності кісткових тканин в скелеті людини. Перелом – це досить серйозна травма, викликана зовнішнім впливом, тиском на кістку, силою, що перевищує межі її міцності.

Причини

Причинами переломів можуть стати:

• транспортні аварії;
• попадання в завали різних порід;
• падіння з висоти;
• прямий удар;
• травма, пов’язана із заняттями спортом;
• перелом, викликаний втратою міцності кістки, в результаті захворювань.

Розрізняють механізми отримання травми. Це може бути поява перелому безпосередньо в місці дії сили (прямий) або розлом в близькості від місця тиску на кістку (непрямий). Травма часто здатна вивести на тривалий час звичного підвалини людини, позбавити його працездатності.

Ознаки

Симптоми перелому не завжди дають можливість точно встановити діагноз. У деяких випадках необхідна додаткова діагностика, допомагає його виявити. Невизначений характер ознак іноді призводить до помилкового діагнозу і у зв’язку з цим розрізняють абсолютні ознаки перелому (достовірні), які не викликають сумнівів у деформації цілісності кістки від тиску, і відносні (непрямі) – ті, що згодом діагностуються як забій.

Абсолютний ознака перелому кісток характеризується:

• яскраво вираженим протиприродним положенням кінцівок;
• рухливість кістки у характерному місці, на лінії пошкодження;
• своєрідним хрустким звуком (крепітацією) при русі;
• наявністю відкритої рани з помітно виділяється уламком кістки;
• зміною довжини кінцівки;
• втратою чутливості в шкірних покривах, викликаної розривом нервових стовбурів.

Якщо виявляються всі достовірні ознаки перелому або один з них, то можна з упевненістю діагностувати у хворого перелом.

Відносні симптоми переломів:

• больовий синдром на місці дії, особливо при русі травмованої кістки, а також при осьовому навантаженні (при переломі гомілки натиснути область п’яти);
• виник протягом короткого часу (від 15 хвилин до 2 годин) набряк місця перелому. Даний симптом не є точним, так як і удар може супроводжуватися набряком м’яких тканин;
• поява гематом. Не відразу виявляється на місці травми, при пульсації місця є ознакою триваючого підшкірного кровотечі;
• відсутність або зменшення рухливості пошкодженої кінцівки, повне або часткове обмеження функціонування травмованої або близько розташованої кістки.

Діагностуючи один з наведених симптомів не можна говорити про наявність перелому, оскільки вони також є і ознакою забиття.

Класифікація на абсолютні та відносні ознаки перелому допомагає, використовуючи знання симптомів, з повною точністю визначити, якому пошкодження схильний пацієнт, встановити ступінь тяжкості травми. При наявності непрямих ознак переломів необхідно додаткове рентгенівське обстеження, щоб встановити точний діагноз.

Види пошкоджень

Серед травм кістки можна визначити закритий або відкритий тип.

• До відкритого відноситься наявність розриву м’яких тканин уламком кістки, утвореним у результаті травми. При цьому переломі спостерігається кровоточива рана, через яку помітний уламок пошкодженої кістки.
• Закритий перелом характеризується відсутністю ушкоджень і ран, цілісності шкірних покривів.

Перелом може бути ускладнений зсувом одного або декількох уламків. Закриті переломи бувають одиничні, множинні і комбіновані. Відкриті – вогнепальними або без використання зброї.

По місцю розташування травми розрізняють:

• перелом всередині суглоба (епіфізарний), призводить до руйнування зв’язок суглоба, капсули;
• білясуглобовий (метафизарный);
• розлом кістки на середній ділянці (діафізарний).

За ступенем тяжкості бувають:

• типові;
• складні переломи.

До другого типу відносять пошкодження внутрішніх органів, сильна кровотеча, зараження інфекцією і т. д.

Зовнішні та внутрішні прояви

Ознаками перелому є:

• біль, що залежить від місця пошкодження кістки і знаходиться поблизу кількості нервових закінчень;
• набряклість – проявляється в короткий проміжок часу після травми і призводить до зміни, зглаженості контурів кінцівки в області травми;
• крововиливи, гематоми – у залежності від місця локалізації травми бувають – підшкірні, піднігтьові, міжм’язові, подфасциальные, поднадкостничные, внутрішньосуглобові;
• зміна контуру кістки верхньої або нижньої кінцівки – розмір її залежить від величини пошкодженої ділянки або кута зміщення кісткових уламків;
• порушення кровообігу і руху лімфи – відбувається при здавлюванні або розриві, що знаходиться поблизу великого кров’яного судини.

Перша допомога

Від правильності, умелости і грамотності надання першої допомоги при переломах залежить подальше якість життя травмованого пацієнта. Перше, що необхідно зробити свідку події – викликати бригаду «Швидкої допомоги», потім провести знеболення області травмування з допомогою препаратів місцевої або загальної анестезії.

При відкритому переломі кістки необхідно зупинити крововтрату і усунути за допомогою стерильної серветки попадання інфекції в рану.

Наступним етапом є знерухомлення (іммобілізація) пошкодженої кінцівки за допомогою підручних або спеціальних засобів. Доставка пацієнта до лікувального закладу.

Лікування

Лікування переломів здійснюється двома способами:

• з проведенням хірургічної операції;
• або консервативно.

Консервативне лікування включає щільне зіставлення кісткових відламків (репозицію). При цьому методі відбувається знеболювання ділянки травми, і лікар встановлює на вихідне природне місце зміщені пошкоджені кісткові тканини. Потім відбувається закріплення і знерухомлення кінцівки за допомогою спеціальних засобів, які служать надійною фіксацією, не приводить до різних ускладнень і дискомфорту пацієнта.

Хворий не може включитися в процес реабілітації і долучитися до виконання активних дій. Для цього потрібен деякий час.

До способів фіксації відносяться:

• пов’язки, лангеты з гіпсу;
• утримуючі шини;
• скелетне витяжіння і т. д.

При показаннях до оперативного втручання необхідно стабілізувати загальний стан хворого, нормалізувати роботу внутрішніх органів. В процесі операції лікар через хірургічний надріз відновлює цілісність кістки, очищає м’які тканини від можливо утворилися осколків, фіксує кістку за допомогою металевих конструкцій – спиць, болтів, пластин.

Доктором призначаються спеціальні препарати, що містять кальцій, сприятливо впливають на утворення кісткової мозолі і сприяють швидкому загоєнню тканин. На прохання пацієнта, заснованої на його відчуттях, лікар призначає знеболюючі препарати, а також протизапальні мазі і креми.

Реабілітація

Існує маса методів відновлення функцій травмованої кістки, до них відносяться:

• лікувальна фізкультура;
• масаж;
• збалансоване харчування;
• санаторно-курортне лікування.

Під спостереженням лікаря-реабілітолога проходять заняття з реабілітації пацієнта згідно з індивідуально розробленим планом і необхідного в конкретному випадку комплексу вправ. Раціон харчування хворого в цей період повинен бути збагачений продуктами, які містять кальцій – молоко, сир, яйця, сир і т. д.

Наслідки

Діагностується перелом за допомогою рентгенографії, яка допомагає визначити дефект кістки, контур перелому, напрямок зміщення кісткових відламків, побачити вогнище локалізації травми. При ускладнених переломах для визначення точного діагнозу застосовують МРТ або комп’ютерну діагностику. Це дозволяє лікарю визначити складність перелому і стан, які знаходяться поблизу суглобів, визначити наявність внутрішніх розривів у м’яких тканинах. Це допоможе призначити найбільш ефективне лікування пацієнта.

В іншому випадку, неправильне або неточне діагностування може призвести до ускладнень або неприємних наслідків, тягне появу неправильного зрощення відламків і провідним до повторного відновлення пошкоджених кісток, а також утворення несправжніх суглобів і виникненню інфекцій у пошкоджених м’яких тканинах. Дані показники згодом призведуть до обмеженого способу життя травмованого пацієнта.

Процес одужання пацієнта з переломом кістки скелета багато в чому залежить від його настрою і точності виконання призначень лікаря. Лише в цьому випадку можлива повна і швидка реабілітація, нормалізація загального стану, відновлення втрачених функцій кістки, відновлення працездатності.