Яка битва поклала початок корінному перелому
Період корінного перелому – це радикальна зміна сил в ході Великої Вітчизняної війни, яка характеризується переходом ініціативи в руки СРСР і радянської армії, а також різким зростанням військово-економічного становища Радянського Союзу у світі.
У перший період Великої Вітчизняної війни ініціатива повністю належала Гітлеру і фашистській Німеччині. Цьому сприяло відразу декілька чинників:
- по-перше, Німеччина володіла величезною військовою і промисловою потужністю, завдяки чому її армія була більш численна, а військова техніка сучасніша;
- по-друге, успіху Гітлера сильно сприяв фактор раптовості – напад на СРСР хоч і не був повністю несподіваним для радянського командування, він все ж застал радянську армію зненацька, через що вона не змогла ретельно підготуватися і надати гідну відсіч навіть на власних територіях.
Уже в перші два роки війни Гітлеру і союзникам вдалося захопити Україну, Білорусь, взяти в блокаду Ленінград і впритул підійти до Москви.
Радянська армія в цей період терпіла одну поразку за іншою.
Однак довго переваги Гітлера тривати не могла, і велика сталінградська битва поклала початок корінного перелому в ході Великої Вітчизняної і Другої Світової війни.
Зміст корінного перелому
- Стратегічна ініціатива перейшла від Німеччини до СРСР. Німці втратили свою перевагу у війні, Червона Армія почала контрнаступ, і Німеччина з нападника перетворилася в обороняючого, поступово відступаючи назад до кордонів;
- Підйом економіки і військової промисловості, вся промисловість СРСР за наказом Сталіна була спрямована на те, щоб забезпечувати потреби фронту. Це дозволило в короткі терміни повністю переоснастити радянську армію, давши їй перевагу над противником;
- Якісні зміни на світовій арені також були досягнуті завдяки почавшомуся контрнаступу Радянського Союзу.
Хід корінного перелому
У 1942 році взимку радянське командування зробило декілька спроб перехопити ініціативу і почати контрнаступ, проте і зимове і весняне настання були невдалими – німці все ще повністю володіли ситуацією, а радянські війська втрачали все більші території. В цей же період Німеччина отримала серйозне підкріплення, що тільки посилило її міць.
В кінці червня 1942 німці почали наступати на півдні з боку Сталінграда, де розгорнулися протяжні і дуже жорстокі бої за місто.
Сталін, бачачи ситуацію, видав знаменитий наказ «Ні кроку назад», в якому говорив про те, що місто не повинно бути взято ні в якому разі. Необхідно було організувати оборону, ніж радянське командування і зайнялося, перекинувши до Сталінграда всі сили. Битва за місто тривала кілька місяців, однак взяти Сталінград німцям так і не вдалося, незважаючи на величезні втрати з боку радянської армії.
Початок корінного перелому був покладений в другий період Сталінградської битви разом з операцією «Уран», згідно з якою планувалося об’єднати кілька радянських фронтів і взяти з їх допомогою німецьку армію в кільце, змушуючи її капітулювати, або ж просто знищити противника. Керували операцією генерали
- Г. К. Жуков;
- А. М. Василевський.
23 листопада німці були повністю оточені, а до 2 лютого знищені. Сталінградська битва закінчилася тріумфальною перемогою Радянського Союзу.
З цього моменту стратегічна ініціатива перейшла до СРСР, на фронт почала активно надходити нова зброя і обмундирування, що в короткі терміни забезпечило технічну перевагу. Взимку-навесні 1943 року СРСР зміцнив свою позицію, відвоювавши Ленінград і почавши наступ на Кавказі і Доні.
Остаточний перелом стався разом з битвою на Курській дузі (5 липня – 23 серпня 1943 року). На початку року німцям вдалося домогтися певних успіхів на південному напрямку, тому командування прийняло рішення почати наступальну операцію на Курському виступі, щоб знову перехопити ініціативу в свої руки. 12 липня відбулася найбільша танкова битва, яка закінчилася повним розгромом німецької армії. Радянський Союз зміг відвоювати Білгород, Орел і Харків, а також нанести серйозні втрати армії Гітлера.
Битва на Курській дузі стала останнім етапом корінного перелому. З цього моменту і до самого закінчення війни ініціатива більше ніколи не переходила в руки Німеччини. Радянський Союз зміг не тільки відвоювати власні території, а й дійти до Берліна.
Підсумки і значення корінного перелому
Важко переоцінити значення корінного перелому для Великої Вітчизняної війни. Радянський Союз зміг повернути свої території, звільнити військовополонених і назавжди перехопити військову ініціативу в свої руки, впевнено знищуючи армії противника.
Перехід ініціативи у війні до СРСР позначився також і на ході всієї Другої Світової війни.
Після поразки під Сталінградом в Німеччині вперше за весь час війни було оголошено триденний траур, що стало знаком для союзних європейських військ, які переконалися в тому, що гегемонія Гітлера може бути повалена, а сам він знищений.
Доказом того, що перелом відбувся, стала Тегеранська конференція, на якій зібралися в 1943 році глави СРСР, США і Великобританії. На конференції обговорювалися питання відкриття другого європейського фронту, і стратегія по боротьбі з Гітлером.
Фактично, період корінного перелому став початкомпадіння гітлерівської імперії.
Источник
Запитання 1
Напередодні нападу на СРСР А. Гітлер заявив:
«Що стосується війни на Сході, то, звичайно, вона буде сувора. Але ні на мить не сумніваюсь в успіху. Передусім я сподіваюсь, що ми зможемо надовго забезпечити собі базу продовольства в Україні. Вона постачатиме ресурси, які нам будуть потрібні…»
У якому стратегічному плані було конкретизовано такі заяви нацистського лідера?
варіанти відповідей
Запитання 2
Воєнно-морська база США Перл-Харбор розміщувалась на:
варіанти відповідей
Запитання 3
Командувачем англо-американських збройних сил під час Сицилійської операції 1943 р. був:
варіанти відповідей
Запитання 4
Результатом морських битв біля атолу Мідуей та у Кораловому морі стала:
варіанти відповідей
перша перемога союзників в Тихому океані
утрата союзниками значної території, військ, авіації, флоту
перша перемога Японії в Тихому океані
утрата союзниками значної території, ресурсів головних воєнно-морських баз
Запитання 5
Коли відбувсь напад японських військ на військово – морську базу Перл – Харбор?
варіанти відповідей
Запитання 6
Коли відбулась битва біля атолу Мідуей
варіанти відповідей
Запитання 7
Коли було визволено Київ від нацистських загарбників?
варіанти відповідей
Запитання 8
Яка битва поклала початок корінного перелому у бойових діях у Північній Африці?
варіанти відповідей
Запитання 9
У який період радянсько – німецької війни (1941–1945 рр.) зроблено зображене фото?
варіанти відповідей
вересень–листопад 1943 р.
Запитання 10
Початком визволення території України від нацистської окупації став контрнаступ радянських військ у ході
варіанти відповідей
Запитання 11
Яка подія часів радянсько — німецької війни стала темою для створення зображеної карикатури?
варіанти відповідей
Запитання 12
Якої із вказаних битв стосувалась оборонна споруді « східний вал»
варіанти відповідей
Запитання 13
Встановіть відповідності
1. Е. Роммель
2. Д. Ейзенхауер
3. І Ямамото
4. Паулюс
А. Сталінградська битва
Б. біля атолу Мідуей
В. « лис пустелі», оборона Тобрука
Г. операція « Торч»
варіанти відповідей
Запитання 14
Встановіть відповідність між військовою операцією та ї наслідком
1. Битва за Дніпро
2. Битва під Ель – Аламейном
3. Сталінградська битва
4. Битва біля атолу Мідуей
А. початок корінного перелому у бойових діях у Північній Африці
Б. перша перемога союзників в Тихому океані
В. початок корінного перелому у бойових діях в СРСР
Г. кінець корінного перелому у бойових діях в СРСР
варіанти відповідей
Запитання 15
Встановіть хронологічну послідовність подій
А. Битва за Дніпро
Б. Битва під Ель – Аламейном
В. » Перл — Харбор»
Г. Битва біля атолу Мідуей
варіанти відповідей
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома
Створити тест
Источник
Запитання 1
Вкажіть, яка битва на радянсько-німецькому фронті стала початком докорінного перелому в ході Другої світової війни
варіанти відповідей
битва на Орловсько-Курській дузі
Запитання 2
Вкажіть ім*я першого в історії Німеччини фельдмаршала, що потрапив до полону
варіанти відповідей
Запитання 3
Вкажіть події Другої світової війни, що відбулися в 1943 році
варіанти відповідей
напад Японії на Перл-Гарбор
битва на Орловсько-Курській дузі
Корсунь-Шевченківська битва
Запитання 4
Вкажіть, який політичний діяч очолював «Республіку Сало»
варіанти відповідей
Запитання 5
Виберіть країни, що були активними членами антигітлерівської коаліції
варіанти відповідей
Запитання 6
Вкажіть, що значає поняття «Корінний перелом у ході Другої світової війни»
варіанти відповідей
остаточний перехід стратегічної ініціативи до країн антигітлерівської коаліції
призупинення наступальних дій Німеччини та її союзників
досягнення країнами Антигітлерівської коаліції чисельної переваги над Німеччиною та її союзниками
вичерпання людських і матеріальних ресурсів Німеччини
Запитання 7
Вкажіть у якій відповіді, відповідність між подіями та наслідками, записана вірно
Події:
1. висадка англо-американських військ на Сицилії
2. битва поблизу Ель-Аламейна
3. битва в затоці Лейте
4. Київська операція
Наслідки:
А. масове знищення «чорної піхоти»
Б. корінний перелом у бойових діях у Північній Африці
В. капітуляція Італії
Г. відновлення американського контролю над Філіпінами
варіанти відповідей
Запитання 8
Вкажіть термін, що означає «політичний або військовий союз держав для спільних дій»
варіанти відповідей
Запитання 9
Вкажіть дату завершення періоду перелому в ході Другої світової війни
варіанти відповідей
Запитання 10
Вкажіть поняття, що є характерним для малюнку
варіанти відповідей
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома
Створити тест
Источник
Розробки уроків 11 клас
УРОК 6
Початок визволення України
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність подій Другої світової та Великої Вітчизняної війн; спираючись на карту та інші джерела інформації, характеризувати воєнно-політичні події на території України 1943 p.; показувати на карті території, де відбувались воєнні події Другої світової та Великої Вітчизняної війн у зазначений період; на основі різних джерел інформації: описувати героїчні події Великої Вітчизняної війни; складати характеристики та політичні портрети видатних українських полководців та героїв війни; порівнювати різні точки зору, що існують в історичній науці, стосовно подій та етапів Другої світової та Великої Вітчизняної війн та визначати власну позицію. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Коли відбувся напад Німеччини на СРСР?
2. Яке місце посідала Україна в планах окупантів?
3. Поясніть термін «блискавична війна».
4. Які території України першими зазнали на собі гніт німецького окупаційного режиму?
5. Чи здійснювалася евакуація підприємств з України? Яких саме?
III . Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сталінградська битва, яка тривала з 17 липня
1942 р. до 2 лютого 1943 p., стала початком корінного перелому в Другій світовій війні та початком визволення території України. У ході загального контрнаступу війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнецова 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Міловського району на Луганщині. Цього ж дня були визволені й деякі інші населені пункти цього ж району. Відповідно до плану Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ розпочався в напрямку Донбасу й Харкова. Червоній армії вдалося визволити ряд північно-східних районів Донбасу й м. Харків. 19 лютого 1943 р. з районуКраснограда й Красноармійська німецькі війська завдали по радянських військах танкових ударів. До 15 березня в жорстоких боях було вбито і поранено 156 тис. радянських солдат і офіцерів. 16 березня 1943 р. німецькі війська знову захопили Харків, а 18 березня — Бєлгород.
Проблемне завдання
• Як ви вважаєте, яке стратегічне та ідеологічне значення мала Сталінградська битва для подальшого перебігу воєнно-політичних подій Другої світової війни?
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
⇒⇒ Бої на Лівобережжі. Звільнення Києва
Учитель. Битва на Курській дузі (5 липня — 23 серпня 1943 р.) закріпила корінний перелом в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту. З серпня почалась битва за Харків. У ній взяли участь 980 тис. радянських солдат і офіцерів за підтримки 2 400 танків, 1 300 літаків, 12 тис. гармат.
Супротивник мав втричі менше живої сили, вчетверо менше танків й артилерії, 800 літаків.
23 серпня 1943 р. було звільнено Харків (загинули й були поранені 255 тис. радянських солдат. У ході Донбаської наступальної операції (13 серпня — 22 вересня 1943 р.) були звільнені найважливіші промислові центри Донбасу, а 8 вересня — м. Сталіно (зараз м. Донецьк). 21 вересня авангардні частини Центрального і Воронезького фронтів вийшли до Дніпра. Були звільнені обласні центри: Суми — 2 вересня, Чернігів — 21 вересня, Полтава — 23 вересня.
Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя.
Було прийнято рішення про утворення чотирьох Українських фронтів:
• Перший Український — із Воронезького фронту;
• Другий Український — зі Степового фронту;
• Третій Український — із Південно-Західного фронту;
• Четвертий Український — із Південного фронту.
21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра. 14 жовтня
1943 р. було звільнене м. Запоріжжя, 25 жовтня — м. Дніпропетровськ, а 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили м. Київ.
Складання хронологічної таблиці
ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Дата | Подія |
19 листопада 1942 р. — 2 лютого 1943 р. | Сталінградська битва поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР |
18 грудня 1942 р. | Звільнення першого населеного пункту УРСР — село Півнівка Ворошиловградської області |
Січень — початок березня 1943 р. | Наступальні операції радянських військ, у ході яких було звільнено значну частину Донбасу. 16 лютого уперше звільнено Харків |
19 лютого — 25 березня 1943 р. | Контрнаступ німецько-фашистських військ із району Краснограда та Красноармійська Харківської області, втративши Харків та Бєлгород, радянські війська героїчними зусиллями зупинили ворога |
5 липня — 23 серпня 1943 р. | Курська битва, у ході якої було звільнили Лівобережну Україну та Донбас (23 серпня 1943 р. остаточно звільнено Харків) |
Вересень-листопад 1943 р. | Героїчна битва за Дніпро (за форсування Дніпра та небачений героїзм 2 438 радянським воїнам були удостоєні звання Героя Радянського Союзу) |
6 листопада 1943 р. | Визволення Києва |
Запитання
1. Яке стратегічне значення для військ Червоної армії мало оволодіння столицею України?
2. Як ви вважаєте, чому Сталін наполягав на звільненні Києва за будь-якої ціни до 6 листопада 1943 p.?
Повідомлення учня про визволення Києва
1. Якою ціною було взято Київ? Чи можна виправдати значні людські жертви під час цієї операції?
2. Визначте, яке стратегічне значення для радянських військ мало визволення Києва.
3. Чому ця битва стала завершенням корінного перелому в ході Другої світової війни?
4. Покажіть на карті, які території України були звільнені від фашистських загарбників на кінець 1943 р.
⇒⇒ Звільнення Правобережної та Південної України
Учитель. У звільненні України брали участь до 40 % особового складу радянської армії (О. Субтельний). Упродовж січня 1943 р. — жовтня 1944 р. загальні втрати Червоної Армії склали 3 млн 492 тис. бійців і офіцерів. Таким чином у боях за визволення України загинуло майже 1 млн 400 тис. солдат. На 1943 рік припадає 800 тис. втрат особового складу Червоної армії.
ВИЗВОЛЕННЯ МІСТ УКРАЇНИ 1943 РОКУ
Місто | Дата |
Ворошиловград | 14 лютого |
Харків | 23 серпня |
Суми | 2 вересня |
Сталіно | 8 вересня |
Чернігів | 21 вересня |
Полтава | 23 вересня |
Запоріжжя | 14 жовтня |
Місто | Дата |
Дніпропетровськ | 25 жовтня |
Київ | 6 листопада |
Черкаси | 14 грудня |
Житомир | 31 грудня |
Сталін заявив, що з осені 1943 р. до осені 1944 р. до лав Червоної армії було мобілізовано 2,5 млн жителів України (насправді — понад 4 млн).
О. Довженко пригадував, що один з поетів Д. говорив: необхідно розстріляти мільйон українців за те, що вони так довго жили під німецькою окупацією. Коментуючи, письменник пригадав слова українського колгоспника, який «боявся», щоб нацисти не знищили надто багато населення, бо тоді більшовицькій владі нікого буде розстрілювати.
Робота з історичними фактами
У складі армій діяли «польові військкомати». Щоб поповнити армійські частини, у 1943 р. на звільнених територіях було мобілізовано 250 тис. 16-17 річних підлітків (С. Рубльов). їх часто кидали в бій одразу після мобілізації. Не прийнявши присягу, вони не вважались солдатами і їх не враховували статистично. О. Довженко писав у своєму «Щоденнику» 16 грудня 1943 p.: «Розповідають, що на Україні починають уже готуватися до мобілізації шістнадцятилітніх, що в бій гонять погано навчених, що на них дивляться як на штрафників…». А. Дімаров згадував: «Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього… Німець засів за цегляними мурами металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку кілька сотень новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та як слід озброїти. Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і німці, підпустивши їх майже впритул, викосили до ноги. Уся крига стала криваво-чорною від трупів».
Запитання
Про що свідчать наведені факти?
⇒⇒ Житомирсько-Бердичівська операція
Учитель. Війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна до середини січня 1944 р. завдали поразки військам групи армій «Південь» і створили передумови для оточення ворожих військ у районі Корсунь-Шевченківського виступу. У ході операції військами фронту були визволені території Житомирської області, значна частина Київської, частина Вінницької та Рівненської областей.
⇒⇒ Корсунь-Шевченківська операція
Учитель. Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін посідав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь.
⇒⇒ Рівненсько-Луцька операція
Учитель. Майже водночас із Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту розпочали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався за складних умов заболоченої місцевості і бездоріжжя. Значну допомогу надали партизанські з’єднання Сабурова, Федорова, Бегми. 2 лютого 1944 р. були звільнені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу — Проскурів, Тернопіль, Вінниця.
⇒⇒ Нікопольсько-Криворізька операція
Учитель. Наприкінці січня 1944 р. війська 3-го і 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало особливого значення збереженню під своїм контролем Нікополя, Кривого Рогу і прилеглих територій — районів, багатих марганцевими і залізними рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Війська 3-го і 4-го Українських під командуванням генералів Р. Маліновського і Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону гітлерівців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, звільнили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).
⇒⇒ Проскурівсько-Чернівецька операція
Учитель. Війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 р. здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. У ході операції були звільнені міста Проскурів, Кам’янєць-Подільський, Чернівці. Радянські війська вийшли до передгір’їв Карпат.
⇒⇒ Умансько-Ботошанська операція
Учитель. 5 березня — 17 квітня 1944 р. війська 2-го Українського фронту розгромили 8-му німецьку армію і 26 березня 1944 р. вийшли до державного кордону СРСР, перенесли бойові дії на територію Румунії — держави-сателіта нацистської Німеччини.
⇒⇒ Одеська операція
Учитель. Війська 3-го Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одеса — (10 квітня).
⇒⇒ Визволення Криму
Учитель. Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами
4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і звільнити Кримський півострів від загарбників. Кримське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 румунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів. 8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня була визволена Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня розпочався штурм севастопольських укріплень ворога. Найбільш жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був звільнений Севастополь. 12 травня Крим був повністю звільнений від німецько-фашистських військ.
Складання хронологічної таблиці
ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
Дата | Подія |
24 грудня 1943 р. — 29 лютого 1944 р. | Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська (в оточенні опинилися 11 ворожих дивізій кількістю 80 тис. осіб), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-Криворізька операції |
4 березня — середина квітня 1944 р. | Проскурово-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігірівська, Одеська операції. У результаті цих наступальних операцій було звільнено Правобережну й Південну Україну. 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із Румунією, 8 квітня 1944 р. — на кордон із Чехо-Словаччиною |
8 квітня — 12 травня 1944 р. | Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму |
Завдання
1. Назвіть основні наступальні операції Червоної армії з визволення Правобережної та Південної України. Укажіть їх результати.
2. Покажіть на карті територію України, яка була визволена на середину 1944 р.
⇒⇒ Примусове виселення з Криму в східні райони СРСР татар, греків, вірмен
Учитель. Проте доля багатьох жителів Криму склалася трагічно. Кримсько-татарське населення півострова, звинувачене у співпраці з окупантами, рішенням Державного Комітету Оборони (ДКО) у травні 1944 р. було примусово виселене до Середньої Азії. У травні 1944 р. з Криму було виселено 165 тис. татар і 35,5 тис. представників інших національностей. Із загальної кількості виселених понад 80 % були жінки і діти.
Близько 50 % загинули дорогою та у перші роки перебування на нових місцях проживання. Незабаром така ж доля спіткала грецьке, вірменське, а згодом і болгарське населення Криму. Лише за часів незалежності України розпочалося повернення кримських татар і представників інших народів на півострів, а витрати, пов’язані з їх поверненням й облаштуванням у Криму, лягли на плечі уряду України.
Робота з терміном
Депортація — вигнання, висилка з постійного місця проживання або держави окремих осіб чи народів.
Робота з таблицею
ТАТАРИ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
У боротьбі проти фашистів | Факти на «підтримку» виселення |
• У боях з фашистами на фронтах загинули 26 тис. бійців-татар; • чесно служили Батьківщині чотири генерали-татари, понад 80 полковників, 100 підполковників, сім Героїв Радянського Союзу; • відомий військовий льотчик-ас А. Хан-Султан був удостоєний цього звання двічі; • із 32 керівників кримського підпілля 26 були татарами, із 30 комісарів партизанських загонів — 10; керівника кримського підпілля татарина А. Дагджі видала німцям росіянка З. Мартинова | • 1942 р. в Ялті татари вирізали сім’ї росіян; • видавали гестапівцям євреїв, циган; • на засіданні татарського комітету в Сімферополі 3 січня 1943 р. присутні молилися за здоров’я Гітлера; • у Бахчисарайському районі до 15 лютого 1942 р. на службу до німців за 20 днів пішли 9 255 татар; • під час обшуку татарських осель було виявлено 8 тис. автоматів і гвинтівок, понад 500 кулеметів, комплекти боєприпасів і гранат |
Запитання
Чи виправданою, на ваш погляд, була депортація татарського населення з Криму?
V. Узагальнення та систематизація знань
• Назвіть військово-політичні події середини 1942 — середини 1944 pp., які, на вашу думку, стали доленосними для України. Чому ви так вважаєте?
VI. Домашнє завдання
Опрацюв