Історія хвороби перелом кістки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хірургічне лікування перелому кута нижньої щелепи. Фіксація кісткових уламків пластинами. Принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність.
Запит «Перелом» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Перело́м (лат. fractura) — часткове або повне порушення цілісності кістки, яке спричинює вплив на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення[1].
Класифікація[ред. | ред. код]
Класифікація за пошкодженням зовнішніх покривів тіла[ред. | ред. код]
- відкритий перелом (шкіра у ділянці перелому пошкоджена)
- закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)
Класифікація за формою кісткових уламків[ред. | ред. код]
- поперечні
- косі
- гвинтоподібні
- скалкові
- роздроблені
Класифікація за порушенням цілісності кістки[ред. | ред. код]
- повні
- неповні
Класифікація за зміщенням[ред. | ред. код]
- зміщені, зміщені з «вколоченням»
- незміщені
Класифікація за кількістю переломів[ред. | ред. код]
- одиночні
- множинні
Діагностика[ред. | ред. код]
Є відносні і абсолютні ознаки перелому, відносні є орієнтовними, і дозволяють лише запідозрити травму даного типу. Абсолютні ознаки підтверджують факт перелому, і дозволяють відрізнити його від інших, схожих за клінічними ознаками травм.
На місці травми[ред. | ред. код]
Основними ознаками перелому є:
- сильний біль
- набряк
- синець
- крепітація уламків (хрускіт)
- патологічна рухливість
- вкорочення сегменту
- несправжній суглоб у віддаленому періоді
- деформація кістки (кінцівки)
- порушення функцій кістки (кінцівки)
У стаціонарі[ред. | ред. код]
Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.
Перша допомога при переломах[ред. | ред. код]
При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення).
Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки тощо). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.
Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).
При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому стараються ввести наркотичні анальгетики(наприклад: морфін).
При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При артеріальній кровотечі накладають джгут.
У лікувальному закладі після обстеження постраждалого приймають рішення про подальше лікування. Найчастіше проводять репозицію (співставлення та відновлення фізіологічного положення) уламків, а потім накладають відповідний тип гіпсової пов’язки (наприклад: лонгету). Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних видів імплантів швів, цвяхів, гвинтів, пластинок. Хірургічним лікуванням переломів є остеосинтез. Остеосинтез виконують за допомогою металевих пластин (металоостеосинтез), стрижнів, апаратів зовнішньої фіксації, або спиць та серкляжів (репозиційний).
При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку, антимікробні препарати.
Зростання кісток[ред. | ред. код]
Зламана кістка починає процес відновлення одразу після перелому. Зростання перелому проходить три головні стадії.
Утворення згустку[ред. | ред. код]
Спочатку кров збирається в кінцях зламаної кістки, утворюючи в’язку масу у вигляді згустку. Зі згустку утворюються волокна, які стають основою для наростання нової кісткової тканини.
Заповнення згустку[ред. | ред. код]
Незабаром клітини, які загоюють кістки — остеокласти і остеобласти, — заповнюють згусток. Остеокласти починають згладжувати зазубрені краї кістки, а остеобласти заповнюють проміжок між її кінцями. Через кілька днів з цих клітин формується гранулярний міст, який зв’язує кінці кістки.
Формування кісткового мозолю[ред. | ред. код]
Через 6-10 днів після перелому гранулярний міст з клітин стає кістковою масою, яка називається мозолем. Вона крихка і при різкому русі може зламатися. Ось чому зламана кістка під час загоєння повинна бути нерухомою. Пізніше мозоль перетворюється на тверду кістку.
Зрощення кістки[ред. | ред. код]
Через 2-9 тижні, за новими кровоносними судинами починає надходити кальцій до проблемної ділянки, що сприятливо впливає на кісткову тканину. Цей процес-окостеніння, з’єднує зламані елементи кістки. Кістка вважається загоєною, по проходженню всіх етапів, і стає міцною. Хоча пошкоджену ділянку можна звільнити від гіпсу, для остаточного одужання
необхідно близько року.
Щоб кістки швидше зрослися, необхідно точно слідувати вказівкам фахівця і дотримуватися обережності, в іншому випадку, може порушити процес загоєння. Це може сприяти неправильному зростанню кістки, поряд з погано проведеною операцією по складанню уламків і непрофесійної консультацій фахівця.
Джерела[ред. | ред. код]
- Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ S.T. Marshall; B.D. Browner (2012) [1st. Pub. 1956]. Chapter 20: Emergency care of musculoskeletal injuries. У Courtney M. Townsend Jr. Sabiston textbook of surgery: the biological basis of modern surgical practice. Elsevier. с. 480–520. ISBN 978-1-4377-1560-6. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Перелом не зростається 7 років: що робити?
- Скільки зростається кістка після перелому[неавторитетне джерело]
Источник
Цей файл узятий з колекції Medinfo
https://www.doktor.ru/medinfo
https://medinfo.home.ml.org
E-mail: medinfo@mail.admiral.ru
or medreferats@usa.net
or pazufu@altern.org
FidoNet 2:5030 / 434 Andrey Novicov
Пишемо реферати на замовлення — e-mail: medinfo@mail.admiral.ru
У Medinfo для вас найбільша російська колекція медичних
рефератів, історій хвороби, літератури, навчальних програм, тестів.
Заходьте на https://www.doktor.ru — Російський медичний сервер для всіх!
Історія хвороби по травматології.
П.І.Б. x
Вік: 16 років
Професія
Місце роботи —
Дата надходження 8.04.97.
Місце проживання: м. Сланці
Скарги при надходженні: на болі пахової області ліворуч.
Обставини травми: 8.04.97. впав у під’їзді на сходинки сходів. Впав на сідниці, також вдарився головою об стіну. Після падіння не зміг піднятися на ноги, доповз до квартири і втратив свідомість на декілька секунд. Була нудота і одноразова блювота, головний біль. За швидкої допомоги надійшов в обласну клінічну лікарню у відділення травматології та ортопедії.
Анамнез життя. Народився місті Ленінграді в 1981 році. Закінчив 8 класів середньої школи. Не працює.
Перенесені захворювання — перенесених дитячих інфекцій не пам’ятає. У 1996 році різана рана правого плеча (амбулаторно накладені шви).
Епідеміологічний анамнез: туберкульоз, венеричні захворювання, висипний і черевний тифи, гепатит заперечує.
Алергічний анамнез: непереносимість лікарських засобів та побутових речовин не зазначає.
Страховий анамнез —
Звичні інтоксикації: палить по 10-15 цигарок в день з 15 років. Алкоголем не зловживає.
Об’єктивне дослідження:
Серцево-судинна система.
Пульс 64 ударів на хвилину, ритмічний, ненапряжен, задовільного наповнення. Однаковий на правій і лівій руці.
Пальпація судин кінцівок і шиї: пульс на магістральних артеріях верхніх і нижніх кінцівок (на плечовій, стегнової, підколінної, тильної артерії стопи, а також на шиї (зовнішня сонна артерія) і голови (скронева артерія) не ослаблений. АТ 130/100 мм. рт. Ст.
Пальпація області серця: верхівковий поштовх праворуч на 3 см відступивши від среднеключичной лінії в п’ятому міжребер’ї, розлитої, незбільшених протяжності.
Перкусія серця: межі відносної серцевої тупості
межа | місцезнаходження |
права | на 2 см назовні від правого краю грудини в 4 міжребер’ї |
верхня | в 3-му міжребер’ї по l.parasternalis |
ліва | на 3 см назовні від среднеключичной лінії в 5 міжребер’ї |
Перкуторно межі абсолютної серцевої тупості
права лівого краю грудини в 4 міжребер’ї | |
верхня у лівого краю грудини на 4 ребрі | |
ліва на 2см досередини від среднеключичной лінії в 5 | |
міжребер’ї |
Аускультація серця: тони серця ясні, ритмічні, співвідношення тонів збережено у всіх точках аускультації.
При аускультації великих артерій шумів не виявлено. Пульс пальпується на великих артеріях верхніх і нижніх кінцівок, а також в проекціях скроневих і сонних артерій.
Система органів дихання.
Форма грудної клітки правильна, обидві половини беруть участь в диханні. Дихання ритмічне. Частота дихання 18 за хвилину.
Пальпація грудної клітки: грудна клітка безболісна, еластична, голосове тремтіння ослаблене над всією поверхнею легенів.
Перкусія легень: при порівняльній перкусії легень над всією поверхнею легеневих полів визначається ясний легеневий звук, в нижніх відділах з легким коробочним відтінком.
Топографічна перкусія легень:
лінія | праворуч | зліва |
l.parasternalis | 5 ребро | — |
l.medioclavicularis | 6 ребро | — |
l.axillaris anterior | 7 ребро | 7 ребро |
l.axillaris media | 8 ребро | 9 ребро |
l.axillaris posterior | 9 ребро | 9 ребро |
l. scapulars | 10 межребер’я | 10 межребер’я |
l.paravertebralis | на рівні остистого відростка 11 грудного хребця | на рівні остистого відростка 11 грудного хребця |
Висота стояння верхівок легень:
зліва | праворуч | |
спереду | 5 см | 5 см |
ззаду | на рівні остистого відростка 7 шийного хребця | на рівні остистого відростка 7 шийного хребця |
Рухливість легеневих країв
справа 7 см
зліва 7 см
Аускультація легень: дихання везикулярне над всією поверхнею легенів.
Система органів травлення.
Огляд ротової порожнини: губи сухі, червона облямівка губ бліда, суха перехід в слизову частину губи виражений, язик вологий, обкладений сіруватим нальотом. Десни рожеві, не кровоточать, без запальних явищ. Мигдалини за піднебінні дужки не виступають. Слизова глотки волога, рожева, чиста.
ЖИВІТ. Огляд живота: живіт симетричний з обох сторін, черевна стінка в акті дихання не бере участь. При поверхневій пальпації черевна стінка м’яка, безболісна, ненапружених.
При глибокій пальпації у лівій здухвинній ділянці визначається безболісна, рівна, плотноеластіческой консистенції сигмовидна кишка. Сліпа і поперечно-ободова кишка не пальпуються. При орієнтовною перкусії вільний газ і рідина в черевній порожнині не визначаються. Аускультація: перистальтика кишечника звичайна.
Шлунок: межі не визначаються, наголошується шум плескоту видимої перистальтики не відзначається. Кишечник. Обмацування по ходу ободової кишки безболісно, шум плескоту не визначається.
Огляд стільця: стілець оформлений, без патологічних домішок.
Печінка і жовчний міхур. Нижній край печінки з під реберної дуги не виходить. Меж печінки по Курлову 9,8,7. Жовчний міхур не прощупується. Симптоми Мюссе, Мерфі, Ортнера негативний. Френікуссимптом негативний. Підшлункова залоза не промацується.
Селезінка не пальпується, перкуторно межі селезінки: верхня в 9 і нижня в 11 міжребер’ї по середній пахвовій лінії.
Сечовидільна система.
Нирки і область проекції сечоводів не пальпуються, покалачіваніе по поперекової області безболісно.
Нервова система.
Свідомість ясна, мова виразна. Хворий орієнтований в місці, просторі і часі. Сон і пам’ять збережені. З боку рухової і чутливих сфер патології не виявлено. Сухожильні рефлекси без патології. Оболонкові симптоми негативні. Зіниці розширені, жваво реагують на світло. Зазначає головні болі в скронях і потилиці з’являються до вечора.
Опорно-рухова система.
Статура правильне. Постава правильна. Половини тіла симетричні. Надплечья розташовані на одному рівні. Деформацій грудної клітки немає. Деформації лопаток немає, кути лопаток спрямовані вниз.
Хребет: фізіологічні вигини виражені в достатній мірі, патологічних вигинів немає.
При пальпації суглоби безболісні. Видимих деформацій суглобів немає. Рухливість у суглобах у повному обсязі за винятком лівого тазостегнового.
Вимірювання кінцівок: довжина кола симетричних сегментів верхніх і нижніх кінцівок однакова.
Вимірювання абсолютних і відносних довжин верхніх кінцівок:
Сегмент | Відносна довжина | Абсолютна довжина | ||
Праворуч | Зліва | Праворуч | Зліва | |
Плече | 34 см | 34см | ||
Передпліччя | 28 см | 28 см | ||
Вся кінцівка | 67 см | 67 см | 62 см | 62 см |
Вимірювання абсолютних і відносних довжин нижніх кінцівок
Сегмент | Відносна довжина | Абсолютна довжина | ||
Праворуч | Зліва | Праворуч | Зліва | |
Стегно | 46 см | 46 см | ||
Гомілка | 44 см | 44 см | ||
Вся кінцівка | 94 см | 94 см | 90 см | 90 см |
Вимірювання амплітуди рухів. Активні рухи в суглобах верхньої кінцівки в повному обсязі. Пасивні рухи:
Плечовий суглоб: згинання вперед 100
відведення 110
розгинання 15
обертання 90
Ліктьовий суглоб у повному розгинанні 180
згинання 40
Променевозап’ястний розгинання 70
згинання 80
променеве відведення 20
ліктьове відведення 30
Тазостегновий суглоб:
згинання до 20
розгинання 20
відведення 30
ротація прямої ноги в тазостегновому суглобі 12
ротація ноги зігнутої в тазостегновому суглобі 80
Колінний суглоб
в положенні повного розгинання 180
згинання 50
Гомілковостопний
підошовне згинання 90
розгинання 40
супінація 30
пронація 20
Status localis
У пахової області ліворуч, по ходу пахової зв’язки визначається гематома. Пахова область при пальпації болюча. Амплітуда рухів в тазостегновому суглобі зменшена, рухи болючі.
Попередній діагноз.
Закритий перелом кісток тазу. Струс головного мозку.
Дані лабораторних та інструментальних досліджень.
Клінічний аналіз крові.
Еритроцити-3,9 х10 ^ 12 / л
Hb-140 г / л
Колір. показник-0,98
Лейкоцити-4,5 х10 9 / л
паличкоядерні-0%
сегментоядерние-53,3%
Лімфоцитів-43%
Моноцитів-2%
CОЕ-9 мм / год
Біохімічний аналіз крові.
Заг. білок 81 г / л
Тимолова проба 10 ВСЕ
АСТ 0,39 ммоль / л
АЛТ 0,92 ммоль / л
амілаза 27 г / л / год
Білірубін заг. 13 мкмоль / л
Цукор 17,7 ммоль / л (після їжі!)
Сечовина 6,3 ммоль / л
До + 4,8 ммоль / л
Са + + 2,45 ммоль / л
Хлориди 95 ммоль / л
Аналіз сечі.
Колір світло-жовтий Білок 0 г / л
Прозора Цукор 0
Реакція кисла уробіліну (-)
Уд. вага 1,015 жовчі. пігменти (-)
Лейкоцити 0-2 в полі зору
Еритроцити свіже. 0-1 в полі зору
Епітелій плоский 1-4 в полі зору
Рентгенографія від 8.04.97. На рентгенограмі кісток тазу визначається розрив симфізу, перелом верхньої гілки сідничної кістки зліва зі зміщенням уламків до 0.5 см вгору і осколковий перелом кульшової западини без зміщення відламків.
Клінічний діагноз та його обгрунтування.
На підставі скарг пацієнта на болі в паховій області, обставин травми (падіння на сідниці, удар головою об стіну), об’єктивного дослідження: У пахової області ліворуч, по ходу пахової зв’язки визначається гематома. Пахова область при пальпації болюча. Амплітуда рухів в тазостегновому суглобі зменшена, пасивні та активні рухи в тазостегновому суглобі у зменшеному обсязі, рухи болючі, а також на підставі даних рентгенологічного дослідження: на рентгенограмі кісток тазу визначається розрив симфізу, перелом верхньої гілки сідничної кістки зліва зі зміщенням уламків до 0.5 см вгору і осколковий перелом кульшової западини без зміщення відламків, можна поставити діагноз закритий перелом кісток тазу, розрив симфізу, перелом верхньої гілки сідничної кістки зліва зі зміщенням уламків до 0.5 см вгору і осколковий перелом кульшової западини без зміщення відламків.
Лікування.
При переломах переднього півкільця без зміщення хворого укладають на щит в положенні по Волкович. З кінця 1-го тижня починають заняття ЛФК, проводять фізіотерапевтичні процедури. Термін постільного режиму 5-6 тижнів. Двосторонній перелом типу «метелика» (перелом лобкових і сідничних кісток з обох сторін) зі зміщенням лікують в положенні хворого по Волкович. При зсуві Х-образного фрагмента нагору необхідно також домогтися розслаблення прямих живота, що прикріплюються до лобкових кісток. З цією метою під верхню половину тулуба підкладають додаткові подушив, щоб зігнути хребет і зблизити точки прикріплення прямих м’язів живота. Якщо не вдається звести фрагменти зламаних кісток, проводять додатково скелетне витягнення по осі стегна з вантажем 4-5 кг на кожну ногу.
При розриві симфізу найбільш поширений метод лікування на гамаку, кінці якого перекидають через рами і на них підвішують вантажі. При цьому зближення половин таза може здійснюватися двояко: або кінці гамака перехрещуються попереду хворого так, щоб тяга була направлена в протилежні сторони, або рами встановлюють так, щоб ширина між ними була менше відстані між крилами клубових кісток. Вантаж на кінцях гамака підбирають з таким розрахунком, щоб забезпечити зближення половин таза.
Хірургічне лікування розриву симфізу частіше проводять в пізні терміни після травми, коли є статичні порушення у вигляді «качиної ходи». Під час операції оголюють обидві лонні кістки. Після зближення суглобових кінців зчленування зіставляють лобкові кістки. Досягнуте положення фіксують циркулярним дротяним швом, проведеним по внутрішньому куті запірательних отворів, або металевою пластиною. Рану зашивають пошарово наглухо. У післяопераційному періоді проводять лікування на гамаку з перехресною тягою протягом 6 тижнів.
Щоденник курації.
Дата | Ту | Тв | Текст щоденника | Призначення |
20.04.97. | 36,8 | 36,6 | Скарг немає. Самопочуття задовільне. Пульс 76 уд / хв АТ 120/80 мм.рт.ст. Видимі слизові рожеві вологі чисті. Мова вологий чистий. Тони серця ритмічні, ясні. Дихання жорстке. Живіт м’який, безболісний, бере участь в акті дихання. Фізіологічні відправлення в нормі. | Режим 1. |
21.04.97. | 36,4 | 36,6 | Скарг немає. Стан задовільний. Пульс 76 уд / хв. АТ 120/80 мм.рт.ст. Дихання жорстке, без хрипів. Живіт м’який, безболісний, бере участь в акті дихання. Відправлення в нормі. | Призначення ті ж. |
22.04.97. | 36,7 | 36,6 | Скарг немає. Самопочуття задовільне. Пульс 76 уд / хв. АТ 120/80 мм.рт.ст. Дихання жорстке, без хрипів. Живіт м’який, безболісний, бере участь в акті дихання. Відправлення в нормі. | Призначення ті ж. |
Епікриз.
x поступив в травматологічне відділення обласної клінічної лікарні 8.04.97 зі скаргами на болі в паховій області, болю в тазостегновому суглобі при русі, труднощі при ходьбі.
На підставі скарг, об’єктивного дослідження, даних рентгенографії був поставлений діагноз: закритий перелом кісток тазу, розрив симфізу, перелом верхньої гілки сідничної кістки зліва зі зміщенням уламків до 0.5 см вгору і осколковий перелом кульшової западини без зміщення відламків.
Проводилося консервативне лікування. В даний час стан покращився: біль зменшився, хворобливості при русі в тазостегнових суглобах немає.
Пацієнту показано подальше лікування в умовах стаціонару.
Список використаної літератури.
Підручник з травматології та ортопедії по ред. Г.С. Юмашева. М, Медицина 1990.
Підручник з військово-польової хірургії, під редакцією проф. Е.А. Нечаєва, Санкт-Петербург, ВМА імені Кірова, 1994.
Лекції з травматології, військово-польової хірургії, 1996-1997.
Источник